Особливості зарубіжних національних банків

Національний банк встановлює порядок визначення облікової ставки та інших процентних ставок за своїми операціями.

Національний банк забезпечує управління золотовалютними резервами держави, здійснюючи валютні інтервенції шляхом купівлі-продажу валютних цінностей на валютних ринках з метою впливу на курс національної валюти щодо іноземних валют і на загальний попит та пропозицію грошей в Україні.

Операціями відкритого ринку Національного банку, в тому числі з премією або з дисконтом, є купівля-продаж казначейських зобов'язань, а також інших цінних паперів (крім цінних паперів, що підтверджують корпоративні права) та боргових зобов'язань, визначених Правлінням Національного банку.

Національний банк відповідно до законодавства України про зовнішньоекономічну діяльність та систему валютного регулювання і валютного контролю регулює імпорт та експорт капіталу.

Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад зобов'язані зберігати бюджетні кошти у Національному банку на рахунку, відкритому Державному казначейству України, якщо інше не передбачено Бюджетним кодексом України.

Умови та порядок обслуговування бюджетних коштів визначаються договором між Національним банком та Державним казначейством України, при цьому послуги для Державного казначейства України надаються Національним банком безоплатно.

3.3 Забезпечення стабільності національної валюти

Згідно Закону України «Про Національний банк України» [2], грошовою одиницею України є гривня. Випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються.

Гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

Національний банк встановлює офіційний курс гривні до іноземних валют та оприлюднює його.

Офіційне співвідношення між гривнею та золотом або іншими дорогоцінними металами не встановлюється.

Для забезпечення організації готівкового грошового обігу Національний банк здійснює:

1) виготовлення та зберігання банкнот і монет;

2) створення резервних фондів банкнот і монет;

3) встановлення номіналів, систем захисту, платіжних ознак та дизайну грошових знаків;

4) встановлення порядку заміни пошкоджених банкнот і монет;

5) встановлення правил випуску в обіг, зберігання, перевезення, вилучення та інкасації готівки;

6) визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій;

7) визначення вимог стосовно технічного стану і організації охорони приміщень банківських установ.

Виключне право введення в обіг (емісія) гривні і розмінної монети, організація їх обігу та вилучення з обігу належить Національному банку.

Готівка знаходиться в обігу у вигляді грошових знаків - банкнот (паперових) і монет (металевих). Банкноти і монети є безумовними зобов'язаннями Національного банку і забезпечуються всіма його активами.

Для регулювання курсу гривні щодо іноземних валют Національний банк використовує золотовалютний резерв, купує і продає цінні папери, встановлює і змінює ставку рефінансування та застосовує інші інструменти регулювання грошової маси в обігу.

Умови та порядок конвертації (обміну) гривні на іноземну валюту встановлюються Національним банком відповідно до законодавства України про валютне регулювання.

Національний банк не може обмежувати права суб'єктів валютного ринку на здійснення операцій з іноземною валютою, гарантовані їм законом.

Зношені і пошкоджені грошові знаки України приймаються й обмінюються безоплатно на нові грошові знаки Національним банком та банками України без обмежень щодо сум та строків такої заміни.

Регулювання безготівкового обігу та розрахунків:

а) Національний банк встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб в економічному обігу України із застосуванням як паперових, так і електронних документів, а також платіжних інструментів та готівки, координує організацію розрахунків, дає дозволи на здійснення клірингових операцій та розрахунків.

б) Національний банк забезпечує здійснення міжбанківських розрахунків через свої установи, дає дозвіл на проведення міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські відносини банків та через їх власні розрахункові системи.

в) Національний банк встановлює обов'язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності.

Національний банк для забезпечення виконання покладених на нього функцій здійснює такі операції:

1) надає кредити комерційним банкам для підтримки ліквідності за ставкою не нижче ставки рефінансування Національного банку та в порядку, визначеному Національним банком;

2) надає кредити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб під заставу цінних паперів за ціною не нижче індексу інфляції терміном на 5 років;

3) здійснює дисконтні операції з векселями і чеками в порядку, визначеному Національним банком;

4) купує та продає на вторинному ринку цінні папери у порядку, передбаченому законодавством України;

5) відкриває власні кореспондентські та металеві рахунки у закордонних банках і веде рахунки банків-кореспондентів;

6) купує та продає валютні цінності з метою монетарного регулювання;

7) зберігає банківські метали, а також купує та продає банківські метали, дорогоцінні метали та камені та інші коштовності, пам'ятні та інвестиційні монети з дорогоцінних металів на внутрішньому і зовнішньому ринках без квотування і ліцензування;

8) розміщує золотовалютні резерви самостійно або через банки, уповноважені ним на ведення валютних операцій, виконує операції з золотовалютними резервами України з банками, рейтинг яких за класифікацією міжнародних рейтингових агентств відповідає вимогам до першокласних банків не нижче категорії А;

9) приймає на зберігання та в управління державні цінні папери й інші цінності;

10) видає гарантії і поруки відповідно до положення, затвердженого Радою Національного банку;

11) веде рахунок Державного казначейства України без оплати і нарахування відсотків;

12) виконує операції по обслуговуванню державного боргу, пов'язані із розміщенням державних цінних паперів, їх погашенням і виплатою доходу за ними;

13) веде особові рахунки працівників Національного банку;

14) веде рахунки міжнародних організацій;

15) здійснює безспірне стягнення коштів з рахунків своїх клієнтів відповідно до законодавства України, в тому числі за рішенням суду.

3.4 Управління монетарними агрегатами М0-М3 та золотовалютним державним резервом

Для забезпечення внутрішньої і зовнішньої стабільності грошової одиниці України Національний банк має золотовалютний резерв, що складається з таких активів [2]:

монетарне золото;

спеціальні права запозичення;

резервна позиція в МВФ;

іноземна валюта у вигляді банкнот та монет або кошти на рахунках за кордоном;

цінні папери (крім акцій), що оплачуються в іноземній валюті;

будь-які інші міжнародно визнані резервні активи за умови забезпечення їх надійності та ліквідності.

Поповнення золотовалютних резервів проводиться Національним банком шляхом:

1) купівлі монетарного золота та іноземної валюти;

2) отримання доходів від операцій з іноземною валютою, банківськими металами та іншими міжнародно визнаними резервними активами;

3) залучення Національним банком валютних коштів від міжнародних фінансових організацій, центральних банків іноземних держав та інших кредиторів.

3.5 Управління діяльністю банківської системи України

Головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.

Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду за діяльністю банків в межах та порядку, передбачених законодавством України.

Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими об'єднаннями, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів.

Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність.

Нормативно-правові акти Національного банку, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Нормативно-правові акти Національного банку підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України.

З метою захисту інтересів вкладників та кредиторів і забезпечення фінансової надійності банків Національний банк відповідно до визначеного ним порядку встановлює для них обов'язкові економічні нормативи. Ці нормативи мають забезпечувати здійснення контролю за ризиками, пов'язаними з капіталом, ліквідністю, наданням кредитів, інвестиціями капіталу, а також за відсотковим та валютним ризиком.

Про подальші зміни нормативів та методики їх розрахунку Національний банк офіційно повідомляє не пізніше ніж за місяць до введення їх у дію.

Національний банк визначає розміри, порядок формування та використання резервів банків для покриття можливих втрат за кредитами, резервів для покриття валютних, відсоткових та інших ризиків банків.

Резерви для покриття можливих фінансових ризиків, а також фонду гарантування вкладів громадян створюються за рахунок доходу до оподаткування відповідно до законодавства України.

Національний банк здійснює державне регулювання діяльності банків у формах, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність"[1], як безпосередньо, так і через створений ним орган банківського нагляду.

Національний банк з метою виконання регулятивних та наглядових функцій визначає форми звітності (у тому числі консолідованої), порядок її складання та подання до Національного банку, які є обов'язковими до виконання усіма суб'єктами господарювання, в тому числі:

1) для банків, розташованих на території України (резидентів і нерезидентів), банківських об'єднань, - для складання грошово-кредитної і банківської статистики;

2) усіх суб'єктів господарської діяльності (резидентів і нерезидентів) - для складання статистики платіжного балансу та здійснення валютного контролю.

зарубіжний національний банк

ВИСНОВКИ

Центральний банк - це банк першого рівня в дворівневій банківській системі.

Правовий статут центральних банків розвинутих країн закріплений у правових актах: законах про центральні банки і їхніх статутах, законах про банківську і кредитну діяльність, у валютному законодавстві.

З точки зору власності на капітал центральні банки поділяються на:

- державні, капітал яких належить державі (наприклад, центральні банки в Великобританії, Німеччині, Франції, Канаді, Росії, Україні);

- акціонерні (наприклад, США);

- змішані - акціонерні товариства, частина капіталу яких належить державі (в Японії - 55 %, в Бельгії - 50 %).

Держава грає головну роль у формуванні органів управління центрально-го банку. Взаємодії центральних банків з органами державної влади можуть бути умовно подані у вигляді моделей:

1. центральний банк - агент міністерства фінансів і провідник його грошово-кредитної політики;

2. центральний банк незалежний від уряду, що самостійно проводить грошово-кредитну політику;

3. проміжна модель, у рамках якої використовуються принципи взаємодії виконавчої влади з центральним банком при визначеному ступені його незалежності.

Здатність центрального банку ефективно виконувати одне зі своїх основ-них завдань - підтримувати цінову стабільність - безпосередньо залежить від рівня його незалежності.

Інституціональна незалежність полягає у закріпленні на законодавчому рівні положення, згідно з яким центральний банк є самостійним і незалежним державним органом (визначення статусу банку).

Функціональна незалежність полягає у виконанні центральними банками своїх функцій самостійно без втручання будь-яких органів державної влади і зокрема уряду. Якщо політика уряду загрожує виконанню основного завдання центрального банку, він не повинен її підтримувати.

Фінансова незалежність центральних банків визначається достатністю власних фінансових ресурсів, необхідних для виконання їх функцій, реалізації відповідних програм і забезпечення високого рівня заробітної плати працівни-ків. До фінансової незалежності відносять право на перевірку банку незалежни-ми аудиторами і право самостійно формувати власний кошторис.

Економічна самостійність визначається здатністю центрального банку контролювати власний бюджет і розподіляти отриманий прибуток, тобто бути економічно незалежним. Політична незаангажованість забезпечується спеціаль-ним порядком призначення Голови та членів Правління центрального банку, терміном виконання службових обов'язків (чим довший період перебування на посаді - тим більша незалежність" і методами виконання основного завдання центрального банку - підтримки цінової стабільності (залежно від того, втруча-ються органи державної влади у діяльність Центробанку чи ні).

Законодавчі основи, структура та функції Національного банку України найбільш близькі до центрального банку Франції та характеризуються:

дворівневою банківською системою;

державною формою власності;

юридичною та фінансовою незалежністю;

монопольним станом центру грошової емісії в державі;

основною функцією збереження стабільності національної валюти;

функцією зберігача та розпорядника золотовалютного резерву країни;

функцією банківського нагляду та рефінансування комерційних банків;

функцією контролю за платіжною системою та депонуванням резервних коштів банків другого рівня.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Банківська справа: підручник / [І.О. Лютий, А.С. Криклій, В.І. Міщенко, С.В. Науменкова та ін.; за заг. ред. І.О. Лютого]; Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - К.: ВПЦ "Київський ун-т", 2009. - 383 с.

В.І. Міщенко, А.В Шаповалов, В.В. Крилова, В.В. Ващенко, Н.В. Грищук та інші -К.; Національний банк України. Центр наук. досліджень. 2007. - 266 с.

Вешкин Ю.Г. Банковские системы зарубежных стран: курс лекций / Ю.Г. Вешкин, Г.Л. Авагян. - М.: Экономист, 2006. - 165 с.

Вишневский А.А. Банковское право Европейского Союза: учебное пособие. - М.: «Статут», 2000. - 388 с.

Віднійчук-Вірван Л.А. Міжнародний банківський бізнес: базові категорії, поняття, терміни: [Теоретичні основи зовнішньоекономічних банківських знань]: навч. посібник / Л.А. Віднійчук-Вірван. - Львів: Магнолія-2006, 2007. - 311 с.

Вовк Т., Друзенко Г., Зугравий Г., Качка Т., Коноваленко І., Парапан М., Перестюк Н. Регулювання сфери фінансових послуг у праві Європейського Союзу та перспективи адаптації законодавства України. -Харків: Консум, 2002. - 912 с.

Вовчак О.Д. Банківська справа: навч. посібник / О.Д. Вовчак, Н.М. Рущишин. - Львів: Новий Світ-2000, 2010. - 559 с.

Габбард, Р. Глен. Гроші, фінансова система та економіка: Підручник / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич.-- К.: КНЕУ, 2004. -- 889 с.

Грошово-кредитні системи зарубіжних країн: навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни (для спеціальності «Банківська справа») / І.В. Шамова-- К.: КНЕУ, 2007. - 158 с.

Закон України “Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року N 2121-III // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 22 вересня 2011 року N 3795-VI

Закон України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 року N 679-XIV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 15 лютого 2011 року N 3024-VI

Карлін М.І. Фінансові системи країн Західної Європи: навч. посібник / М.І. Карлін. - К.: Академія, 2009. - 320 с.

Лисенков Ю.М., Коротка Т.А. Грошово-кредитні системи зарубіжних країн. -- К: Зовнішня торгівля, 2005. -- 118 с.

Масленников В.В. Зарубежные банковские системы: Научное изда-ние: Москва: ТД «Элит-2000», 2001. - 392 с.

Мельник П.В., Тарангул Л.Л., Гордей О.Д. Банківські системи зарубіжних країн: Підручник. - К., Алерта, Центр учбової літератури, 2010. - 586 с.

Монетарна політика Національного банку України: сучасний стан та перспективи змін / За ред. В.С. Стельмаха. - К.: Центр наукових досліджень Національного банку України, УБС НБУ, 2009. - 404 с.

Навчально - методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни «Центральні банки та грошово-кредитна політика» 4-те вид., перероблене і доп. / М.Ф. Пуховкіна, Т.П. Остапишин, В.С. Білошапка -- К.: КНЕУ, 2010. -- 312 с.

Науменкова С.В., Міщенко В.І. Системи регулювання ринків фінансових послуг зарубіжних країн. Навч. пос. - К.: Центр наукових досліджень НБУ, Університет банківської справи НБУ, 2010. - 170 с.

Проблеми реформування банківської системи України в контексті європейської інтеграції: Інформаційно-аналітичні матеріали. Вип. 8 /

Пуховкіна М.Ф. Центральний банк та грошово-кредитна політика: навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / М.Ф. Пуховкіна, Т.П. Остапишин, В.С. Білошапка; М-во освіти і науки України, ДВНЗ "Київський нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана". - 4-те вид., переробл. і доповн. - К.: КНЕУ, 2010. - 312 с.

Реверчук С.К. Грошово-банківські системи зарубіжних країн. Навчально-методичний посібник. - К.: Триада плюс, 2008. - 160 с.

Руденко Ю.М. Фінансові системи зарубіжних країн: навч. посібник / Ю.М. Руденко, В.В. Токар; М-во освіти і науки України, ДВНЗ "Київський нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана". - К.: КНЕУ, 2010. - 347 с.

Центральний банк та грошово-кредитна політика: підручник / А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна, М.І. Савлук та ін.; за ред. А.М. Мороза, М.Ф. Пуховкіної. - К.: КНЕУ, 2005. - 556 с.

Шамова І.В. Грошово-кредитні системи зарубіжних країн: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 195 с.

Щенин Р.К. Банковские системы стран мира: учеб. пособие / Р.К. Щенин. - М.: КНОРУС, 2010. - 398 с.

Размещено на Allbest.ru