Статистика кредитної системи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Розширення господарської самостійності підприємств кардинально змінює характер управлінських рішень, спрямовуючи їх до вищої ефективності і результативності. Головною метою функціонування підприємств стає досягнення таких фінансових результатів, які сприяють вирішенню стратегічних завдань і забезпеченню фінансової стійкості.

Результативність діяльності підприємств залежить від багатьох факторів, і насамперед - від ефективного використання фінансових ресурсів, у тому числі кредитів для здійснення поточної діяльності. Тому дана тема є актуальною, так як ми розглянемо не тільки кредит, як поняття у цілому, а ц співвідношення його із такою наукою як статистика. Завданням нашого наукового дослідження стане кредитна діяльність. Мета роботи - проаналізувати кредитну діяльність.

Завдання статистики на цьому етапі:

* організація статистичного обліку і звітності про кредитні операції;

* розробка системи показників, що характеризують кредитні відносини, їх стан і розвиток;

* виявлення статистичних закономірностей у розвитку кредитних відносин;

* послідовне вдосконалення методології та методики розробки і аналізу систем, показників з урахуванням досягнень економічної науки та міжнародних стандартів.

1. Поняття кредиту та завдання статистичного вивчення кредиту

Кредит - це форма мобілізації тимчасово вільних грошових ресурсів підприємств, організацій і населення з метою їх цільового використання у вигляді строкових позик.

Кредитні ресурси є матеріальними носіями економічних відносин, які виникають між суб'єктами кредитних угод з приводу перерозподілу вартості на основі повернення строкових платежів, цільового використання.

До основних джерел кредитних ресурсів, що формують кредитний ринок, належать:

* установи банківської системи;

* господарюючі суб'єкти;

* посередники фондового ринку;

* кредитно-фінансові установи небанківського типу. Кредитні ресурси держави - це кошти, які акумулюються

Національним банком і використовуються для надання послуг державі та комерційним банкам.

Основна мета надання позик - забезпечити пропорційний розвиток і підвищення ефективності суспільного виробництва.

Основною формою кредиту є банківський кредит.

Кредити надаються для збільшення оборотних та необоротних засобів.

В основу кредитних операцій покладено економічні відносини, що виникають між; кредитором і позичальником з приводу одержання позичальником позики на умовах повернення в обумовлений термін.

Кредитні операції - це вид активних операцій комерційних банків, пов'язаних з наданням клієнтам позик.

Завдання банківської статистики випливають з принципів кредитування.

2. Аналіз кредитної діяльності. Групування кредитів

Для аналізу кредитної діяльності використовують групування кредитів за такими ознаками:

* позичальниками;

* строками надання;

* ступенем ризику;

* наявністю і характером забезпечення позики;

* об'єктами кредитування.

Розглянемо схематично види кредитів за переліченими ознаками.



3. Система статистичних показників кредитної діяльності

Інформаційно-аналітичне забезпечення менеджменту кредитної діяльності включає такі показники:

1. Залишок позик: загальний у тому числі:

за рахунок прострочених позик (З_пр); на початок періоду (З_п); на кінець періоду (З_к).

2. Обсяг погашення позик - кредитовий оборот (Кр):

загальний (Кр₃), у тому числі за рахунок прострочених позик (Кр_пр).

6. Обсяг виданих позик (В):

Балансовий зв'язок між показниками кредитної діяльності:

З_п+В = Кр + З_к.

На основі балансового рівняння обчислюють такі показники:

1. Абсолютні:

а) середній залишок позик за період:

- за наявності даних на початок і кінець періоду:

- за наявності даних на більш як дві дати через `а кредитним`ленн часу:

б) частка несвоєчасно повернених позик у загальному обсязі погашених позик:

в) частка простроченої заборгованості в загальному обсязі заборгованості:



1. Відносні (відображають рівень оборотності позики):

а) швидкість обертання, що характеризується середньою кількістю оборотів, які здійснила короткострокова позика за певний період:

б) час обороту:

де Д - кількість днів у періоді (тривалість користування позикою). Взаємозв'язок показників:

4. Аналіз оборотності кредитів

Для аналізу оборотності кредитів використовують різні статистичні методи і прийоми. Характеристики швидкості обертання кредиту за окремими банківськими установами або господарськими організаціями можна одержати за допомогою показників динамічного ряду: темпів зростання та приросту, абсолютного приросту обсягів та ін.

Вплив швидкості обертання позик за окремими групами клієнтів або відділеннями банку та зміни питомої ваги залишків позик у цих групах на динаміку середньої швидкості у банку загалом вивчають з використанням індексного методу, зокрема індексів середніх величин. До системи цих індексів належать індекси змінного, фіксованого складу та структурних зрушень.

Індекс середньої швидкості (змінного складу) визначають за формулою:

Індекс швидкості (фіксованого складу) визначають за формулою:

Зазначений індекс свідчить про те, як змінилася середня швидкість обертання позик у звітному періоді порівняно з базисним тільки за рахунок зміни швидкості в окремих підрозділах банку.

Індекс середньої швидкості структурних зрушень визначають за формулою:

Цей індекс показує, як змінилась середня швидкість обертання позик тільки за рахунок зміни розподілу залишків позик між підрозділами банку, тобто за рахунок зміни питомої ваги позик за підрозділами банку.

Індекси середнього часу обороту розраховують за аналогічною індексною системою. При цьому за вагу беруть частку кредитового обороту окремих підрозділів банку.

До чинників, які формують динаміку кредитового обороту, належать швидкість обертання і середній залишок позик.

Абсолютну зміну кредитового обороту визначають за формулою:

?^КРзаг = КР1 - КР₀,

у тому числі за рахунок динаміки швидкості обертання в `а кредитним`ленні банку:

?Кр_ш =(Ш1-Ш0) З1;

за рахунок зміни середніх залишків позик:

?Кр^=(3₁-З0) Ш₀.

Ці показники взаємопов'язані адитивним зв'язком:

?Крз +?К_Рш = ?К_Рзаг = К_Р1 - К_Р0.

Абсолютну зміну середньої швидкості аналізують також за сукупністю відділень банку та за чинниками, які її формують:

?Ш₃аг = Ш1-Ш₀;

у тому числі за рахунок зміни кредитового обороту:

за рахунок зміни середніх залишків позик:

Ці показники також взаємопов'язані:

5. Аналіз кредитних процентних ставок і кредитного ризику

За надані позики клієнти сплачують певну плату - ціну позикового капіталу, яка формується на фінансовому ринку. Цінова політика банку зумовлюється такими чинниками:

* типом послуги;

* ставкою за кредити, встановленою банком;

* нормативними вимогами (ставкою) Національного банку України (НБУ);

* цінами, які встановлюють конкуренти;

* фінансовими потребами банку;

* вартістю продуктів і послуг;

* рівнем і характером попиту споживачів.

Банківська процентна ставка є відношенням суми коштів, що сплачується як процент, до суми коштів, наданих у позику.

На рівень процентної ставки насамперед впливають попит і пропозиція на позиковий капітал. Внаслідок підвищення попиту підвищується й ціна, і навпаки. Другим важливим чинником є інфляція. Підвищення рівня інфляції призводить до підвищення процентної ставки, оскільки гроші знецінюються.

На рівень процентної ставки впливає також строк, на який надається позика: за короткостроковими позиками ставка вища, ніж за довгостроковими.

До основних чинників, що впливають на рівень процентних ставок, належать також ціна кредитних ресурсів і облікова ставка НБУ, яка є основним важелем регулювання кредитно-фінансової сфери економіки.

За допомогою статистичних методів вивчають динаміку процентних ставок під впливом основних чинників; вплив на динаміку доходів банку динаміки обсягу позик і процентних ставок, а також; здійснюють прогнозування.

Складовими кредитної процентної ставки (Р) є без ризикова ставка (Рбр)і поправка на інфляцію (Л_н) і ризикова премія (Р_риз).

`а кредитним ставка повинна враховувати можливу її динаміку у зв'язку з підвищенням вартості позикових коштів у результаті розвитку бізнесу та компенсацію за використання коштів у майбутньому.

Поправка процентної ставки на інфляцію оцінюється на основі передбачення майбутньої інфляції, а також на основі її впливу на інвестиції, купівельну спроможність грошової одиниці та вартість грошових ресурсів.

Ризикова процентна ставка є поправкою на ризик неплатежів `а кредитним портфелем. Рівень процентної ставки визначають за формулою:

Аналіз коливань складових процентної ставки та її прогнозування здійснюють за допомогою моделей статистичного прогнозування.

6. Оцінка кредитного ризику

Кредитний ризик - це ризик несплати позичальником основного боргу і процентів, що належать кредитору.

У процесі аналізу кредитних ризиків оцінюють кількісні та якісні чинники діяльності клієнта, які є основою його кредитоспроможності.

Для оцінки ступеня ризику використовують таку систему показників:

* ступінь ризику (r_i);

* обсяг кредиту (Кр_i);

* класифіковану вартість портфеля кредитів (Кр_кл = Ekp_ir_i);

* ступінь якості портфеля кредитів

* середній рівень ризику

* динаміку ризику портфеля кредитів

Для розрахунку необхідних резервів покриття витрат за позики обчислюють можливий обсяг списання заборгованості, питому вагу середнього обсягу списання в загальному обсязі заборгованості за окремими групуваннями кредитів.

Неефективність кредитної діяльності банку зумовлюється низкою чинників. Розглянемо основні з них.

1. Концентрація кредитних ризиків, тобто надання певним клієнтам великої частки кредитів.

2. Надмірне розширення та швидке зростання, тобто надання позик у розмірах, які не відповідають обсягу капіталу банку; поширення діяльності банку на географічні регіони та ділові сфери, не знайомі банку або для функціонування в яких банк оснащений недостатньою мірою.

3. Пов'язане кредитування, тобто надання кредитів позичальникам, які пов'язані певними відносинами з банкіром або банком.

4. Невідповідність, тобто кредитування без урахування необхідних пропорцій між активними і пасивними операціями.

5. Неефективне стягнення позик, коли діяльність банку пов'язана з конфліктами між банком і позичальниками.

6. Надання ризикованих кредитів:

* для роз починання бізнесу, де обсяг позик перевищує інвестиції власників;

* для так званих спекулятивних угод;

* для операцій з нерухомістю підприємствам з обмеженими власними коштами;

* під проекти з ризиком морального старіння;

* під заставу низько ліквідних цінностей.

Висновки

З цього випливає висновок, що Упровадження ринкових механізмів у регулювання економіки країни змінило насамперед значущість такого джерела зовнішнього фінансування діяльності підприємств, як цільовий державний кредит. Цільовий державний кредит являє собою форму пільгового фінансування державою підприємств і галузей, розвиток яких має велике соціальне та економічне значення в масштабах країни.

Становлення ринкових відносин, відмова від монопольної організації банківської справи зумовили відродження і розвиток міжгосподарського кредиту і насамперед комерційного кредиту (що особливо важливо для торговельних підприємств). Комерційний кредит пов'язаний з торговельними та торговельно-посередницькими операціями і в загальному вигляді являє собою відстрочку платежів одного господарюючого суб'єкта іншому. Історично комерційний кредит виник раніше від банківського. Процес формування статистичного забезпечення управління залученням кредитних ресурсів усе це підтвердив, як показала практика.

Результати такого аналізу використовуються при формуванні політики залучення позикових коштів, яка впливає на рівень і структуру заборгованості, і на цій основі - на відшукання компромісу при виборі позиції «рентабельність - ризик». Статистичне забезпечення управління ефективністю діяльності підприємств з урахуванням процесу залучення коштів передбачає оцінку доцільності цього залучення. У свою чергу, оцінку такої доцільності можна дістати у вигляді різниці між обсягами доходів від позичкових коштів та вартістю їх залучення.

Список літератури

кредит оборотність статистичний процентний

1. Банківська статистика: Опорний конспект лекцій / А.В. Головач, В.Б. Захожай, Н.А. Головач. - К.: МАУП, 1999.

2. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. - К. 1995.

3. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента: В 2 т. - К.: НИКА-Центр, 1999.

4. Грабовецький Б. Є. Методичні вказівки до вивчення курсу «Загальна теорія статистики». - Вінниця, 1999.

5. Захожай В.В., Шепітко Г.Ф. Статистика ринку товарів та послуг. - К.: Вид-во УФІМВ, 1998.

6. Збірник задач зі статистики / За ред. А.В. Головача, А.М. Єриної, О.В. Козирева, С.С. Герасименка. - К.: Вища шк., 1994.

7. Єріна А.М. Статистичне моделювання та прогнозування: Навч. посіб. - К.: Вид-во КНЕУ, 2001.

8. Ерина А.М., Пальян 3. О. Теория статистики: Практикум. - К.: Т-во «Знання», 2001.

9. Мазаракі А.А., Лігоненко Л.О., Ушакова Н.М. Економіка торговельного підприємства. - К.: Хрещатик, 1999.

10. Митрофанов Г.В. Методика аналізу фінансового стану підприємства. - К.: Вид-во КТЕІ, 1993.

11. Нікбахт Е., Гропеллі А. Фінанси. - К.: Вік, Глобус, 1992.

12. Рябушкин В.Т. Основы статистики финансов. - М.: Финстатин-форм, 1997.

13. Статистика / С.С. Герасименко та ін. - К.: Вид-во КНЕУ, 1998.

14. Статистика: Підручник / С.С. Герасименко, А.В. Головач, М. Єріна та ін. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Вид-во КНЕУ, 2000.

15. Статистика банківської діяльності: Навч. посіб. / А.В. Головач, B. Б. Захожай, К.С. Базилевич. - К.: МАУП, 1999.

16. Статистика кредиту: Конспект лекцій з курсу «Фінансова статиcтика» / Укл. О.Г. Демешко. - К.: Вид-во КДТЕУ, 1998.

17. Статистика финансов: Учебник / Под ред. проф. В.Н. Салина. - М.: Финансы и статистика, 2000

18. Теслюк И.Е. Статистика финансов. - Минск: Вышэйш. шк., 1994.

19. Ткаченко Н.М. Бухгалтерский финансовый учет на предприятиях Украины: Учебник для студ. высш. учеб. завед. экон. спец. - 7-е изд., доп. и перераб. - К.: А.С.К., 2001.

20. Ушакова Н.М., Лігоненко Л.О. Кредитна політика торговельного підприємства: Навч. посіб. - К.: Вид-во КТЕІ, 1994.

Размещено на Allbest.ru