Статус фондової біржі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Поняття «біржа» досить давно є предметом дослідження філологів, економістів, юристів. Відповідно до однієї з версій, його джерела лежать у латинському слові «bursa», (нім. «borse) - шкіряний гаманець. Подібність однокореневих слів простежується у французькій й італійській мовах. Існує також версія, пов'язана з ім'ям бельгійського купця Van der Burse, що жив у місті Брюгге й мав на фасаді свого будинку зображення трьох гаманців. Місце знаходження його будинку було зручним місцем для зборів торговців. Тут у Брюгге затвердився тип біржових зборів, і вперше встановилися деякі види біржових угод.

У тлумачному словнику В. Даля щодо біржі є такі пояснення: будова, або місце, де в певний час збираються купці з торгівельних питань; самі збори; місце збори купців.

О. Штиллих відзначав той факт, що істотні ознаки особливого роду виду ринку, називаного «біржею», на жаль ще не досить установлені наукою. Жодне з визначень, запропонованих дотепер економістами, не виявилося цілком переконливим. Найчастіше дослідники розглядають біржу як постійно діючий організований оптовий ринок, на якому здійснюється торгівля біржовими товарами (сировиною, продуктами харчування, промисловими товарами, цінними паперами й т.д.). Всі теоретики згодні між собою лише в тому, що всяка біржова торгівля представляє торгівлю замінними цінностями й, що в біржовому залі немає ні товарів, ні грошей. «біржа - це організація, що має за мету не тільки торгівлю замінними цінностями, але також і встановлення цін. Установлення цін на біржі відбувається регулярно й під загальним контролем, тобто покривається авторитетом усіх зборів або його правління. Де такого офіційного котирування цін нема, там немає й біржі. Видно, що біржа є організований ринок для замінних цінностей, на якому процес утворення цін протікає під суспільним контролем. Відомий юрист Г.Ф. Шершеневич указував, що зі словом «біржа» поєднуються три різних подання. Під цим ім'ям розуміються: 1) сукупність торгуючих людей, які збираються постійно в певному місці для взаємних зносин - таке визначення «багатолюдна біржа»;

1. Правовий статус фондової біржі

Фондова біржа являє собою організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами, що можуть вільно продаватися і купуватися. Саме фондова біржа зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та виконує інші функції, пов'язані з обігом цінних паперів.

Правову основу діяльності фондової біржі становить Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18 червня 1991 р., інші акти законодавства України, статут та правила фондової біржі. Фондова біржа створюється у формі акціонерного товариства (закритого або відкритого) не менш як 20 засновниками - торговцями цінними паперами (банками, акціонерними товариствами, статутний фонд яких сформовано за рахунок виключно іменних акцій, та іншими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом їхньої діяльності). Фондова біржа створюється у формі акціонерного товариства (закритого або відкритого) не менш як 20 засновниками - торговцями цінними паперами (банками, акціонерними товариствами, статутний фонд яких сформовано за рахунок виключно іменних акцій, та іншими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом їхньої діяльності). Засновники повинні мати дозвіл на здійснення комерційної і комісійної діяльності з цінними паперами. Частка статутного фонду, що належить одному акціонеру - торговцю цінними паперами, не може перевищувати 5 відсотків.

Реєструються фондові біржі відповідно до Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем і регулювання їх діяльності, затвердженого наказом Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку від 15 січня 1997 р.

Перелік документів, що подаються на реєстрацію до Державної комісії, вміщено в п. 28 зазначеного Положення. Рішення про видачу Свідоцтва про реєстрацію фондової біржі (або про відмові у видачі - за наявності підстав) приймається не пізніше 30 календарних днів з дня одержання передбачених Положенням документів.

Фондова біржа набуває прав юридичної особи з моменту її реєстрації. Підставою здійснення діяльності фондовою біржею є Свідоцтво про реєстрацію фондової біржі, яке видається терміном на 2 роки і діє на всій території України. Продовження терміну дії Свідоцтва здійснюється у порядку, встановленому для його одержання.

Статут та правила фондової біржі затверджуються її вищим органом - зборами акціонерів.

У статуті фондової біржі визначаються:

1) її найменування і місцезнаходження;

2) найменування і місцезнаходження засновників;

3) розмір статутного фонду;

4) умови і порядок прийняття в члени і виключення членів фондової біржі;

5) права і обов'язки членів фондової біржі;

6) організаційна структура;

7) компетенція і порядок створення керівних органів;

8) порядок і умови відвідування фондової біржі;

9) порядок і умови застосування санкцій, встановлень фондовою біржею;

10) порядок припинення діяльності.

У статуті можуть передбачатися інші положення, що стосуються створення і діяльності фондової біржі.

Варто відмітити, що правила фондової біржі є локальним нормативним актом, що регламентує її діяльність, пов'язану з торгівлею цінними паперами. У зв'язку з цим правила повинні передбачати:

1) види угод, що укладаються на фондовій біржі;

2) порядок торгівлі на фондовій біржі;

3) умови допуску цінних паперів на фондову біржу;

4) умови і порядок передплати на цінні папери, що котируються на фондовій біржі;

5) порядок формування цін біржового курсу та їх публікації;

6) обов'язки членів біржі щодо ведення обліку та інформації, внутрішній розпорядок роботи комісій фондової біржі, порядок їхньої діяльності;

7) систему інформаційного забезпечення фондової біржі;

8) види послуг, що надаються фондовою біржею, і розмір плати за них;

9) правила ведення розрахунків на фондовій біржі;

10) інші положення, що стосуються діяльності фондової біржі.

Закон «Про цінні папери і фондову біржу» передбачає особливі умови припинення діяльності фондової біржі, її діяльність припиняється у тому разі, коли число членів біржі стає меншим за 10. Якщо у фондовій біржі залишилося 10 членів, її діяльність припиняється у випадку неприйняття нових членів протягом шести місяців.

Учасники фонду зобов'язані стати на облік у фонді не пізніше 60 днів з дня отримання дозволу на здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів. Після взяття на облік у фонді кожний учасник сплачує реєстраційний збір у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Поряд з цим, учасники фонду щоквартально не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним кварталом сплачують поточні внески в розмірі 0,2% загального обсягу коштів, отриманих за виконання ними договорів.

Кошти фонду розміщуються в:

· державні цінні папери;

· депозитні рахунки комерційних банків.

Вищим органом управління фондом є адміністративна рада, до складу якої входить голова і чотири члени. Вона обирається на чотири роки. Засідання її проводяться не рідше двох разів в місяць. До її основних напрямків діяльності входять питання про визначення основних напрямків діяльності фонду, представництва в господарському суді, ліквідаційних комісіях, затвердження кошторисів і т.д.

Державний контроль за діяльністю фонду здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Операція з цінними паперами - дія учасника ринку цінних паперів щодо цінних паперів, яка призводить до зміни власника або передачі хоча б однієї з правомочностей власника. Оскільки фондова біржа є акціонерним товариством, її діяльність припиняється відповідно до законодавства України про господарські товариства. Статут та правила фондової біржі затверджуються її вищи: органом - зборами акціонерів.

2. Дії державного реєстратора під час проведення державної реєстрації товарної біржі

Згідно ст. 279 ГК України товарна біржа створюється на основі добровільного об'єднання зацікавлених суб'єктів господарювання. Створення товарної біржі здійснюється шляхом укладання засновниками угоди, що визначає порядок її створення, склад засновників, їхнього обов'язку, розмір і строки сплати пайових вступних і періодичних внесків. При цьому законодавство встановлює певні вимоги, що пропонуються до уставу товарної біржі. Так, устав товарної біржі повинен містити такі положення як склад засновників, предмет і цілі діяльності біржі, види фондів, органи управління біржею, організаційна структура біржі, права й обов'язки членів біржі й інших питань. У цьому контексті необхідно вказати кілька особливостей створення товарної біржі як суб'єкта господарювання. Зокрема ГК України передбачає, що товарна біржа створюється на основі добровільного об'єднання зацікавлених суб'єктів господарювання. У свою чергу стаття 1 Закону передбачає, що товарна біржа є організацією, що поєднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу й комерційну діяльність.

Відповідно суб'єктами господарювання є господарські організації, громадяни України, іноземці й особи без громадянства, що здійснюють господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці, філії, представництва й інші відособлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), створені ними для здійснення господарської діяльності. Таким чином, засновниками й членами товарної біржі можуть бути тільки особи, що мають статус суб'єкта господарювання.

У той же час ГК України й Закон обмежують коло суб'єктів, які можуть виступати як засновники і члени товарної біржі. До суб'єктів, що не мають права виступати в ролі засновників товарної біржі, належать органи державної влади й органи місцевого самоврядування, а також державного й комунального підприємства, установи й організації, які повністю або частково втримуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів.

Чинне законодавство щодо товарної біржі одночасно використовує поняття «створення» й «реєстрація». Якщо створення розуміти в широкому змісті, то в цей процес входять і такі етапи як укладання угоди про створення біржі, затвердження уставу й державна реєстрація біржі.
Згідно ст. 7 Закону державна реєстрація товарної біржі здійснюється в порядку, передбаченому для підприємств. На порядок реєстрації бірж указує й ч. 6 ст. 279 ГК України, що, у свою чергу, носить відсильний характер і передбачає, що державна реєстрація товарної біржі здійснюється згідно ст. 58 ГК України. Крім цього, варто взяти до уваги вимоги Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців», щодо порядку державної реєстрації юридичних осіб.

Зазначені нормативно-правові акти передбачають загальні положення щодо всіх суб'єктів господарювання, тому в цей час для державної реєстрації товарної біржі діє загальний правовий режим державної реєстрації, установлений для всіх суб'єктів господарювання - юридичних осіб.

Порядок проведення державної реєстрації визначається ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців». З урахуванням основних положень цього нормативно-правового акту при державній реєстрації товарної біржі державному реєстраторові надаються наступні документи:

- заповнена реєстраційна картка на проведення державної реєстрації;

- два екземпляри уставу товарної біржі;

- документ, що підтверджує сплату реєстраційного збору за проведення державної реєстрації.

Державному реєстраторові забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації товарної біржі. Строк державної реєстрації товарної біржі, як юридичної особи, не повинен перевищувати трьох робочих днів від дня надходження документів для проведення державної реєстрації. Датою державної реєстрації товарної біржі є дата внесення в Єдиний державний реєстр запису про державну реєстрацію. Свідоцтво про державну реєстрацію товарної біржі повинне бути оформлене й видано засновникам не пізніше наступного робочого дня після державної реєстрації.

Варто підкреслити, що на відміну від державної реєстрації фондової біржі для реєстрації товарної біржі передбачений більш спрощений порядок тому що не потрібне рішення якого-небудь державного органа, а також не встановлений мінімальний розмір статутного фонду. Однак, з огляду на, те що товарна біржа є публічним інститутом досить обґрунтованим можна визнати пропозицію про встановлення певних нормативів при формуванні статутного фонду товарної біржі. Зокрема, законопроект, внесений на розгляд Верховної Ради України «Про внесення змін і доповнень у Закон України «Про товарну біржу» в 2003 році, передбачає формування статутного фонду в розмірі одного млн. грн.

3. Види органів управління біржі

Управління біржовими інститутами здійснюється трьома органами, компетенція яких різна і функції яких можуть мати специфіку на різних біржах: загальні збори членів біржі (пайовиків) і засновників, біржовим комітетом (радою директорів), виконавча дирекція.

Організація біржового управління визначається її інституціональною структурою, яка може бути представлена у вигляді такої схеми:

Інституціональна структура біржі

Засновники і члени біржі		Органи управління біржі

Суспільна структура біржі		Стаціонарна структура біржі

До засновників біржі належать члени ініціативної групи, які виступають як організатори біржі. Засновники підписують засновницький договір про створення біржі і вносять первинні внески. Засновниками можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Однак, відповідно до Закону України «Про товарну біржу», засновниками і членами товарної біржі не можуть бути:

* органи державної влади та управління, а також державні установи (організації), що фінансуються з державного бюджету;

* банки та кредитні установи, які отримали у встановленому порядку ліцензію на здійснення банківських операцій;

* страхові та інвестиційні компанії і фонди;

* громадські, релігійні і добродійні об'єднання (організації) та фонди;

* фізичні особи, які згідно із законодавством не можуть займатися підприємницькою діяльністю.

Як уже зазначалося, чим більше засновників і краще їх фінансово-матеріальне становище, тим більшу підтримку вони можуть надати біржі, хоча велика кількість засновників ускладнює управління біржею. У нашій країні у перші роки функціонування біржі засновники володіли певними перевагами:

* першочергове право на отримання дивідендів (для товарних бірж);

* можливість безкоштовно відкрити одну або декілька брокерських контор;

* можливість входити до органів управління біржею.

Членом біржі вважається той, хто бере участь у формуванні її статутного капіталу або вносить членські внески або інші цільові внески до майна біржі і став її членом у порядку, передбаченому установчими документами.

Кількість членів біржі обмежена, вона залежить від розміру статутного фонду і номінальної вартості однієї акції. Акція дає можливість користуватися правами члена біржі. Вона виражає вартість «місця» на біржі.

Місце - це власність члена біржі. Воно може бути продане, якщо член біржі виходить з її складу, а також здане в оренду.

Органи управління біржових інститутів складаються з суспільної і стаціонарної структур

Органи управління біржі

Суспільна структура		Стаціонарна структура

Загальні збори		Виборні органи		Спеціалізовані органи		Виконавчі органи

Біржовий комітет(рада)		Ревізійна комісія

Суспільна структура, в свою чергу, представлена Загальними зборами членів біржі і виборчими органами, що обираються на зборах членів біржі.

Вищим органом біржі є загальні збори її членів; виконавчим органом - біржовий комітет (Рада директорів). Для контролю за діяльністю виконавчих органів обирається контрольна комісія.

Для керівництва біржею при ній створюється ряд робочих органів. Як правило, в їх склад входять:

* розрахункова палата, для проведення розрахунків за укладеними угодами і контролю за виконанням контрактів;

* біржовий арбітраж, для юридичного консультування і вирішення виникаючих спорів;

* реєстраційний комітет, для реєстрації і оформлення укладених угод і нагляду за виконанням правил біржової торгівлі;

* котирувальний комітет, для проведення котирування, збору інформації про порушення цін, підготовки і публікації її в біржовому бюлетені;

* комітет із стандартів і якості, для розробки біржових стандартів, проведення експертизи якості і розв'язання питань щодо прийняття товарів і обігу їх на біржі;

* комітет з правил біржової торгівлі, для розробки і зміни правил біржової торгівлі, типових контрактів і контролю за їх дотриманням;

* групи брокерів, для виконання посередницьких функцій по укладенню угод на біржі.

Загальні збори - це законодавчий орган внутрішньо біржової діяльності, що має такі функції:

* здійснення загального керівництва біржею і біржовою торгівлею;

* визначення основних напрямів діяльності біржі (для товарної біржі, у тому числі зміна номенклатури товарних секцій);

* визначення цілей і завдань біржі, стратегії її розвитку, правил внутрішнього розпорядку;

* затвердження і зміна установчих документів (договору, статуту, правил торгівлі);

* вибори і затвердження Біржового комітету (для ТОВ) або ради (для AT) і Ревізійної комісії;

* внесення змін і доповнень в їх персональний склад і структуру;

* затвердження результатів діяльності біржі і розподілу прибутку;

* визначення розміру і порядку виплати дивідендів, а також джерел покриття збитків;

* визначення (зменшення або збільшення) кількості місць на біржі і встановлення квот для її членів;

* затвердження рішень Біржового комітету (ради) про створення товарних секцій;

* прийом нових членів біржі;

* обрання і відкликання посадових осіб, які відповідно до статуту біржі вступають на посаду за рішенням загальних зборів;

* обрання і відкликання членів ревізійної комісії, затвердження її звітів і рішень, визначення порядку її діяльності;

* затвердження кошторису витрат на утримання Біржового комітету (ради) та персоналу біржі;

* розгляд питань про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб біржі;

* створення і припинення діяльності філіалів і представництв біржі, затвердження положень про них;

* розгляд заяв і скарг на роботу ради директорів, генерального директора, президента біржі (якщо він є);

* визначення умов оплати праці посадових осіб біржі, її філіалів і представництв;

* розгляд і затвердження правил проведення біржових торгів, порядку здійснення біржових угод, затвердження інструкцій та інших нормативно-правових документів, що розробляються Біржовим комітетом;

* розгляд скарг щодо рішень Біржового комітету;

* встановлення розміру щорічної і разової плати для постійних і разових відвідувачів біржових торгів, штрафів, пені, зборів з біржових угод і плати за послуги біржового технічного апарату;

* прийняття рішення про припинення діяльності біржі, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

* розгляд інших питань, що виносяться на розгляд загальних зборів.

Рішення загальних зборів вважається прийнятим, якщо за нього проголосували кваліфікована більшість засновників і проста більшість присутніх членів біржі.

Позачергові загальні збори можуть бути скликані на вимогу одного і більше засновників біржі.

Право участі у загальних зборах належить кожному члену біржі. Всі члени біржі володіють правом як дорадчого (бути присутнім і брати участь в обговоренні питань порядку денного), так і вирішального голосу (брати участь у голосуванні).

Традиційною умовою роботи загальних зборів членів біржі є голосування за принципом: кожний член біржі не може мати більше одного вирішального голосу. У біржах, організованих як пайове товариство, ця умова легко дотримується. Якщо ж біржа створена як акціонерне товариство, то це необхідно оговорити.

Біржовий комітет є контрольно-розпорядчим органом поточного управління біржею, він захищає інтереси членів біржі, здійснює поточний контроль за її діяльністю. Біржовий комітет вирішує усі питання діяльності біржі, крім тих, які входять до виняткової компетенції загальних зборів членів біржі.

Голова Біржового комітету і його заступники здійснюють загальне керівництво діяльністю біржі в період між засіданнями Біржового комітету, їх права і відповідальність визначаються загальними зборами засновників і членів біржі. Голова, його заступники і члени Біржового комітету обираються загальними зборами на основі персонального обговорення кожної кандидатури. У разі незадовільної роботи склад Біржового комітету може бути перебраний достроково. Рішення про обрання голови, його заступників і членів біржового комітету вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала кваліфікована більшість засновників і проста більшість присутніх членів біржі.

До складу Біржового комітету для виконання функцій, що вимагають спеціальних знань, можуть бути обрані повноважні представники організацій і громадяни, що не є членами біржі. Розподіл обов'язків між членами Біржового комітету відбувається на його першому засіданні. Члени Біржового комітету не є службовцями біржі і проводять роботу на громадських засадах.

Ще одне важливе завдання Біржового комітету - нагляд за котируванням цін на біржі і видання відповідних бюлетенів (прейскурантів).

З метою організаційно-господарського функціонування біржі Біржовий комітет створює як виконавчий орган - правління біржі (виконавчу дирекцію). Правління виконує функції, які не ввійшли до компетенції загальних зборів пайовиків і Біржового комітету.

Голова і члени правління (виконавчої дирекції) не є членами біржі і працюють за наймом (трудовою угодою). Права і відповідальність керівника та його заступників визначаються Біржовим комітетом.

Одночасно з Біржовою радою на Загальних зборах членів біржі обирається Ревізійна комісія, яка здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю біржі і її відособлених підрозділів. Крім того, вона має право оцінювати правомочність рішень, що приймаються органами управління біржі.

Ревізійна комісія до проведення загальних зборів членів біржі повинна здійснити документальну перевірку фінансово-господарської діяльності біржі (суцільну або вибіркову), її торгових, розрахункових, валютних та інших операцій. Для ведення господарської біржової діяльності, поточної роботи біржі як установи, а також для виконання рішень, які приймаються Загальними зборами членів біржі і Біржовою радою, необхідна стаціонарна структура біржі, яка представлена спеціалізованими і виконавчими органами.
Від того, наскільки кваліфіковано ці органи здійснюють свою діяльність, багато в чому залежить ефективність роботи біржі. Раціональна стаціонарна структура біржі дозволяє найбільш ефективно виконувати її функції.

Спеціалізовані органи - це комісії біржі і її комерційні організації. Серед комісій найбільш впливовими є Котирувальна й Арбітражна.

Котирувальна комісія необхідна для того, щоб організувати облік різних видів цін (попиту і пропозиції, договірних, вищих і нижчих, початкових і заключних) при укладенні біржових угод. На основі узагальнення таких цін визначаються котирувальні (довідкові) ціни, які публікуються в біржових бюлетенях і розглядаються як біржовий довідник.

Біржовий бюлетень є каталогом обробки численних відомостей не тільки здійснених, тобто укладених угод, але й товарів, що пропонуються до торгів, а також заявок про попит, у тому числі і при позабіржових угодах.

Обов'язковою функцією Котирувальної комісії є нагляд за своєчасним представленням учасниками торгового процесу досить повних і об'єктивних відомостей.

Загальні збори членів біржі

Ревізійна комісія		Біржовий комітет		Арбітражна комісія

Біржові комітети
Правління біржі

Відділ торгів		Довідково-інформаційна служба		Бухгалтерія

Відділ котирування		Служба експертизи		Господарська служба

Відділ комп'ютеризації		Зовнішніх зв'язків		Охорона		Інші відділи та служби

Вона також повинна встановлювати базу біржового бюлетеня, тобто список товарів, що котируються, з вказівкою типового обсягу товарного друку. Котирувальна комісія надсилає до інформаційно-довідкового відділу біржі дані про ціни і тенденції їх руху так само, як і по тих товарах, які не увійшли до офіційно опублікованого котирування. Спільно з Арбітражною комісією вона встановлює ціни при виникненні спірних питань.

У разі виникнення спорів між покупцями, продавцями і брокерами під час укладення або виконання біржових угод вони можуть звертатися до третейського суду - Арбітражної комісії біржі для вирішення цих спорів. Однак вона не наділена правом приймати рішення, які є обов'язковими до виконання сторонами конфлікту. Це деякою мірою погоджувальна комісія. При незадоволенні висновками розгляду справи Арбітражною комісією будь-якою із сторін справа передається до судової інстанції.

Важливим підрозділом стаціонарної структури біржі є Розрахункова палата, її функції полягають в оперативному і точному проведенні розрахунків за біржовими угодами, в регулюванні і формалізації процедури платежів. На вітчизняних біржах поки що немає сучасних Розрахункових палат у повному розумінні цього слова. Подібним підрозділом на українській біржі є розрахунково-фінансові центри, без яких нормальне функціонування біржі неможливе. На ф'ючерсних біржах Розрахункова палата є головним гарантом виконання угод, оскільки вона здійснює облік маржі, що знаходиться в заставі і надає кредит контрагентам угоди.

Оскільки головна функція біржі - надання комплексу посередницьких послуг, то основною робочою структурою біржі є інститут біржових маклерів. Тепер їх частіше називають біржовими брокерами. Суть справи від цього не змінюється, різне лише походження самих термінів: слово «маклер» походить з німецької мови, яка сприйняла його з фламандських діалектів, «брокер» - з англійської. Слід чітко розрізняти біржових маклерів (брокерів) і комісіонерів або посередників, які працюють на біржі (зареєстрованих і таких, що сплатили збір), у тому числі посередників (маклерів, брокерів), які представляють членів біржі, але не є посадовими особами або офіційними представниками біржі. Раніше такі посередники називалися вільними або приватними маклерами. Слід зазначити, що як раніше, так і тепер за кордоном та в Україні у нормальній діловій практиці поєднання в одній особі офіційного і «вільного» маклера (брокера) не допускається. Що стосується окремих виключень з цього загального принципу, які в даний час мають місце на окремих біржах, їх потрібно визнати неправомірними і такими, що обмежують права членів біржі та її відвідувачів.

Основна функція біржового маклера (брокера) - посередництво за плату («куртаж») при укладенні угод в біржових торгах членами біржі або їх представниками (брокерськими фірмами, брокерами) і встановлення біржових цін. Біржові угоди, як правило, укладаються біржовим маклером (брокером), але можуть укладатися і безпосередньо учасниками біржових торгів.

Висновок

Правова основа торгово-біржової діяльності, як виду господарської діяльності, включає такі джерела господарського права як нормативно-правовий акт, правовий звичай і нормативний договір.

Нормативно-правовий акт. Нормативно-правовий акт являє собою офіційно прийнятий компетентними органами правотворчий документ, за допомогою якого, по-перше, у систему господарського права (законодавства) уводяться господарсько-правові норми, по-друге, який містить саме ці норми. Згідно ст. 7 ГК України відносини в сфері господарювання регулюються Конституцією України, дійсним Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України й Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади й органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Торгово-біржова діяльність являє собою складний комплексний предмет правового регулювання, що регулюється як загальними, так і спеціальними нормами різних нормативно-правових актів.

Поряд із законами, значну роль у регулюванні торгово-біржової діяльності грають підзаконні нормативно-правові акти: Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України й ін.

Важлива роль належить постановам і розпорядженням уряду.

Крім цього є й ряд відомчих нормативно-правових актів, прийнятих різними міністерствами й комітетами.

Істотна роль у регулюванні біржової-торгово-біржової діяльності приділяється таким локальним нормативним актам, як Правила біржової торгівлі й Устав біржі, які затверджуються конкретною товарною біржею.

Правовий звичай. Правовий звичай, як джерело права, являє собою історично сформоване правило поведінки, що одержало офіційне визнання й забезпеченість державним примусом. Згідно ЦК України звичай визначається, як правило поведінки, що не встановлено актами цивільного законодавства, однак є устояним у певній сфері цивільних відносин. Звичай може бути зафіксований у відповідному документі.

Різновидом правового звичаю є звичай ділової практики, що займає особливе місце в регулюванні біржової діяльності. У сфері діяльності товарних бірж звичаї ділового обороту мають досить широке поширення, засновані на історичних традиціях. До основних ознак, що характеризують звичай ділової практики як регулятор торгово-біржової діяльності варто віднести: тривалість існування, постійність дотримання, визначеність, не протиріччя законодавству.

На підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що правова основа здійснення торгово-біржової діяльності представлена сукупністю різних нормативно-правових й інших актів, що мають як загальний, так і спеціальний характер, їхня безліч, а також наявність однорідних суспільних відносин, що складаються в процесі організації й здійснення торгово-біржової діяльності дозволяє затверджувати, що сформувалося законодавство про торгово-біржову діяльність як правовий інститут господарського законодавства.

Список використаної літератури

1. Закон України від 18 червня 1991 р. «Про цінні папери і фондову біржу» // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №38 (зі змінами і доповненнями).

3. Постанова Верховної Ради України від 22 вересня 1995 р. «Про Концепцію функціонування та розвитку фондового ринку України» та зазначена концепція // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - №33.

4. Грязнова А.Г. «Біржова діяльність» М., 1995.

7. Лысенков Ю., Камбулов Д. Фондовий ринок. - К., 1996. Мусатов В.Т. Фондовий ринок: Инструменты и механизмы. - М.: Междунар. отношения, 1991.

8. Цінні папери: сутність, біржові операції, обіг: 36. нормативної документації. - К., 1992.

Размещено на Allbest.ru