В умовах переходу до ринкової економіки в банківській сфері збільшується значення правильної оцінки ризику, який бере на себе банк, здійснюючи різні операції. Для банківської діяльності важливим є не уникнення ризику взагалі, а його передбачення та зниження до мінімального рівня, тобто застосування різних методів управління ризиками.

Ризик як вартісний вираз імовірності подій тим більший, чим більша можливість отримати прибуток. Отже, отримати прибуток можна у випадку, коли ймовірність зазнати втрат буде зведена до мінімуму. В цьому напрямі існують дуже актуальні проблеми, пов'язані з розробленням єдиних основ оцінки та методів розрахунку кредитного ризику за кожним окремим позичальником, галуззю, країною в цілому.

Під ризиком розуміють загрозу втрати банком частини своїх ресурсів, недоотримання доходів або спричинення додаткових витрат у результаті здійснення певних фінансових операцій.

Кредитний ризик, або ризик неповернення боргу, може бути промисловим (пов'язаний з імовірністю спаду виробництва або попиту на продукцію певної галузі); ризик, обумовлений невиконанням з певних причин договірних умов; ризик, пов'язаний з трансформацією видів ресурсів (найчастіше за строком), та ризик форс-мажорних обставин.

До методів, які знижують кредитний ризик, можна віднести:

лімітування кредитів;

диверсифікацію кредитних вкладень;

вивчення та оцінювання кредитоспроможності позичальника;

вимагання від клієнтів достатнього та якісного забезпечення щодо виданих кредитів;

контроль та оперативність при стягненні боргу;

страхування кредитних операцій;

видачу кредитів на консорціумній основі;

використання плаваючої процентної ставки;

облік та врахування зовнішніх ризиків (ризик галузі, району країни)

використання теорії зважених ризиків.

З кредитним ризиком тісно пов'язаний також процентний ризик -- імовірність втрати банком у результаті перевищення процентної ставки, що була сплачена за залученими ресурсами, над процентною ставкою за виданими кредитами. У разі кредитування в іноземній валюті виникає імовірність втрат, пов'язаних зі зміною курсу валюти кредитування.

Основним завданням управління банківськими ризиками є визначення ступеня допустимості ризику й прийняття практичного рішення, що спрямоване на розроблення заходів, які дають можливість зменшити вірогідність втрат.

Якісне оцінювання кредитного портфеля має на меті насамперед максимально знизити ризик неповернення позики, що веде до значних втрат для банків і може привести його до банкрутства.

Для оцінювання якості кредитного портфеля ЗАТ КБ “ПриватБанк” з погляду кредитного ризику застосовуються такі показники:

коефіцієнт покриття класифікованих позик;

питома вага зважених класифікованих позик;

коефіцієнт питомої ваги проблемних позик;

коефіцієнт питомої ваги збиткових позик.

Перелічені показники слід проаналізувати в динаміці, виявити тенденцію до їх зміни та причини їх погіршення. Розрахунок цих коефіцієнтів допомагає визначити тенденції погіршення фінансового стану та шляхи збільшення економічної ефективності кредитних операцій.

Коефіцієнт покриття класифікованих позик (Кп.к.п) розраховується як відношення зважених класифікованих позик (Кзв.кл) до капіталу (К) банку:

(2.7)

Кпкп06 = 156528,45 / 3453822 = 0,045;

Кпкп07 = 242183,26 / 4753247 = 0,050;

Кпкп06 = 333655,27 / 6065638 = 0,055.

Цей показник комплексно характеризує якість кредитного портфеля з погляду ризику в сукупності з його захищеністю власним капіталом. Підвищення цього коефіцієнта в динаміці вважається негативним явищем і свідчить про підвищення ймовірності збитків у майбутньому. Проте в нашому випадку цей показник підвищився незначним чином та взагалі його значення мінімальне, тому таку ситуацію не можна розглядати як загрозливу для існування банку.

Коефіцієнт питомої ваги зважених класифікованих позик (Кп.зв.кл) розраховується як відношення зважених класифікованих позик (Кзв.кл) до загальної суми позик (П).

(2.8)

Зважені класифіковані позики розраховуються множенням суми кредитів певної групи ризику на відповідний коефіцієнт.

Кпзв.кл06 = 156528,45 / 1654810 = 0,095;

Кпзв.кл07 = 242183,26 / 2942689 = 0,082;

Кпзв.кл06 = 333655,27 / 4242565 = 0,079.

Отже, питома вага зважених класифікованих позик зменшується, що є негативною ознакою і потребує коректування.

Коефіцієнт прострочених позик (Кп.п) розраховується як відношення позик з простроченою виплатою процентів та основної суми боргу (Ппростр) до загального обсягу позик (П):

(2.9)

Цей коефіцієнт вказує на ту частину позик, у портфелі банку, виплати за якими були невчасно погашені, та на ті, які не були погашені взагалі. Високий процент свідчить про погіршення кредитної діяльності банку. Значний приріст за аналізований період свідчить про можливі значні збитки в перспективі.

Кпп07 = 38254,9 / 2942689 = 0,013;

Кпп06 = 24980,1 / 4242565 = 0,006.

Даний показник в звітному році зменшився на 0,007, що є позитивною ознакою і свідчить про зменшення можливих збитків банку в майбутньому.

Коефіцієнт збитковості позик (Кзб) розраховується як співвідношення збитків за позиками, отриманими за аналізований період (Зп) до середнього загального обсягу позик (П), або до загального обсягу позик.

(2.10)

Коефіцієнт збитковості визначає частину позик, які за певний період призвели до збитку. Зростання цього показника може свідчити про погіршення політики дотримання допустимого рівня ризику.

Даний коефіцієнт в ЗАТ КБ “ПриватБанку” дорівнює нулю.

Розраховані показники розмістимо в табл. 2.14.

Таблиця 2.14 - Аналіз якості кредитного портфеля ЗАТ КБ “ПриватБанк” з погляду ризику

Коефіцієнт покриття збільшився на 0,010, тобто на 1%, проте величина даного показника свідчить про те, що підвищення ризикованості кредитного портфеля було підстраховано значним зростанням власного капіталу, які гарантують фінансову стабільність роботи банку навіть за певних умов підвищення ризику. Тобто підвищення ризикованості кредитного портфеля ЗАТ КБ “ПриватБанк” (за умови підвищення прибутковості) було виправданим.

Значення коефіцієнта покриття у 2006 році було на низькому рівні, за прийнятою рейтинговою оцінкою відноситься до граничних значень, тобто фінансовий стан банку - сильний, а в 2007-2008 роках фінансовий стан банку можна класифікувати як задовільний. Таким чином, зміна структури позик та величини капіталу банку призвели до незначного погіршення фінансового стану ЗАТ КБ “ПриватБанк”.

Згідно з рейтинговою системою CAMEL рекомендовано таке співвідношення між вартістю класифікованих позик (активів) та капіталом.

Таблиця 2.15 - Рейтингова система CAMEL

Цю шкалу доцільно використовувати, коли питома вага кредитних вкладень у загальних активах досить висока.

Про належний контроль з боку банку за якістю кредитного портфеля свідчить також невелика питома вага прострочених, несплачених та збиткових позик у загальній заборгованості клієнтів.

Загальний висновок, який можна зробити, виходячи з результатів аналізу якості кредитного портфеля з погляду ризику: банк проводить обережну кредитну політику, ретельно підходить до оцінювання платоспроможності позичальників на стадії надання кредитів, приділє увагу цільовому використанню наданих позик та контролю за діяльністю позичальника з метою своєчасного виявлення негараздів та запобігання можливих втрат за позиками.

Аналіз будь-яких операцій повинен завершуватись оцінюванням їх ефективності, тобто аналізом їх дохідності та рентабельності. Як зазначалося вище, питома вага доходу від кредитної діяльності банку традиційно найбільша в загальній структурі доходів банку.

Ефективність кредитної діяльності банку аналізується за допомогою системи показників:

дохідність кредитних операцій;

дохідність активів за рахунок кредитних операцій;

питома вага доходів від надання кредитів в загальній сумі доходів;

рентабельність кредитних операцій;

прибутковість кредитних операцій;

дохід на одного працівника кредитного відділу.

Дохідність кредитних операцій може бути розрахована за допомогою таких показників:

Дохідність кредитних вкладень -- розраховується діленням доходу від кредитних операцій на середню суму кредитних вкладень за досліджуваний період:

(2.11)

Даний коефіцієнт є універсальним показником, що характеризує ефективність вкладень у кредитні операції і показує, скільки банк отримує доходів з кожної гривні, вкладеної саме в кредитні операції. Його застосування дає змогу зробити порівняльний аналіз ефективності різних видів банківських операцій (операцій з цінними паперами, з валютою, лізингові операції тощо) і оптимізувати напрями використання банківських ресурсів, віддаючи пріоритети найдохіднішим видам діяльності. За умови ідеальної фінансової дисципліни позичальників, коли виконуються всі умови договорів і всі кредити та проценти за ними повертаються повністю, цей коефіцієнт дорівнюватиме середньозваженій процентній ставці за кредитами. Під час розрахунку даного коефіцієнта чисельник береться фактична сума отриманого доходу від процентів за кредитами. Для точнішого розрахунку вона може бути скоригована на суму втрат від списання безнадійних кредитів за аналізований період.

Дохідність активів за рахунок кредитних операцій -- розраховується діленням доходу від кредитних операцій на середню суму активів:

(2.12)

Використання даного коефіцієнта менш поширене, ніж попереднього показника. Він характеризує внесок кредитних операцій у загальну дохідність активів. Різновидом цього показника може бути коефіцієнт, у знаменнику якого замість загальних активів беруться тільки дохідні активи. За високої частки кредитів у загальних активах його значення наближатиметься до значення першого коефіцієнта -- дохідності кредитних вкладень.

Питома вага (частка) доходів від надання кредитів у загальній сумі доходів розраховується діленням доходу від кредитних операцій на загальну суму доходів банку:

 (2.13)

Цей коефіцієнт характеризує частку доходів, отриманих банком від надання кредитів у загальних доходах банку від інших активних операцій. Аналізуючи його, доцільно порівняти значення даного показника зі значенням коефіцієнта кредитної активності. Якщо коефіцієнт питомої ваги кредитних доходів вищий коефіцієнта питомої ваги кредитів у дохідних активах, це свідчить про те, що ефективність кредитних операцій вища, ніж ефективність інших банківських операцій.

Різновидом показника рентабельності може бути також відношення процентних доходів від кредитів до процентних витрат, пов'язаних із залученням ресурсів.

(2.14)

Цей показник характеризує ефективність обраної політики щодо регулювання співвідношення між ціною ресурсної бази та ціною розміщення ресурсів. Зростання даного коефіцієнта характеризує високу якість менеджменту в банку.

Про ефективність процентної політики може свідчити і зворотний показник -- відношення процентних витрат на залучення ресурсів до процентних доходів від кредитних операцій:

(2.15)

Зниження даного показника є, безумовно, позитивним явищем, проте аналіз слід доповнити оцінкою абсолютної суми прибутку, яка в результаті жорсткої процентної політики не повинна призводити до зменшення обсягу залучених ресурсів та зниження попиту на дорогі кредити.

Прибутковість кредитних операцій розраховується діленням прибутку від кредитних операцій на середні кредитні вкладення:

(2.16)

Даний коефіцієнт показує, скільки отримано прибутку від кредитних операцій на кожну гривню, вкладену в кредитні операції. Зростання показника прибутковості кредитних операцій вищими темпами порівняно зі зростанням показника дохідності кредитних операцій свідчить про підвищення ефективності кредитних вкладень.

Для порівняльного аналізу ефективності роботи працівників кредитних відділів різних банків або філій банку можна розраховувати показник продуктивності праці як відношення доходу від кредитних операцій до середньооблікової чисельності працівників кредитного відділу.

(2.17)

Даний показник не доцільно використовувати для порівняльного аналізу ефективності роботи різних відділів та департаментів у межах одного банку, оскільки продуктивність праці працюючих різних структурних підрозділів буває незіставною, і як правило, залежить не від зусиль конкретних працівників, а від ефективності тих чи інших операцій та ділової активності банку.

Аналіз ефективності кредитних операцій ЗАТ КБ “ПриватБанк” здійснимо за допомогою табл. 2.16.

Таблиця 2.16 - Аналіз ефективності кредитних операцій ЗАТ КБ “ПриватБанк”

ЗАТ КБ “ПриватБанк” отримує доходів з кожної гривні, вкладеної саме в кредитні операції 0,258 грн. в 2006 році, 0,163 грн. - в 2007 році та 0,164 грн. - в 2008 році. Отже, дохідність кредитних операцій за три роки знизилась на 0,094 грн. Кожна ж гривня, вкладена в активи банку за рахунок кредитних операцій приносить 0,124 грн. в 2006 році, 0,101 грн. - в 2007 році та 0,114 грн. - в 2008 році. Даний показник також зменшився за три роки, проте в попередньому році значення цього показника було меншим і банк поступово підвищує його значення, що свідчить про вміле управління активами банку та раннє виявлення погіршення показників діяльності банку та здійснення відповідних заходів.

Дохід від кредитних операцій займає значну частину загальних доходів банку в 2008 році підвищився на 3,6%.

Показник рентабельності ЗАТ КБ “ПриватБанк” також збільшився порівняно з 2006 роком, проте, порівнюючи його значення в 2008 році з 2007 роком, він зменшився. Беручи до уваги, що в 2008 році почалась світова криза, в результаті якої першими відчули її наслідки банки України, то значення даного показника суттєво не знизилось. Ефективність процентної політики також зменшилась, однак рівень даного показника свідчить про належний рівень такої політики. Прибутковість кредитних операцій в 2008 році порівняно з 2006 та 2007 роком зменшилась на 6,9 % та 1,3 % відповідно.

Натомість продуктивність праці працівників кредитного відділу збільшилась на 23754,9 тис. грн./чол., враховуючи, що чисельність цього відділу збільшилась з 8 до 9 чоловік.

2.5 Визначення резервів підвищення дохідності кредитного портфеля ЗАТ КБ “ПриватБанк”