Аналіз організації та проведення неторговельних операцій з фізичними особами в філії ВАТ КБ "Надра"

Операції з купівлі (сплати) та продажу дорожніх чеків (обмін готівкової іноземної валюти на чеки в іноземній валюті) здійснюїться банком на іноземну валюту І групи Класифікатора або за гривні.

Уповноважений працівник банку, пункту обміну валюти банку оформляє повідомлення про продаж дорожніх чеків. На кожному повідомленні має зазначатися лише одне найменування валюти.

Операції з продажу дорожніх чеків фізичним особам-резидентам:

касою банку на суму до 6000 доларів США або на еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті І групи Класифікатора за офіційним курсом гривні до іноземних валют, що діє на день здійснення операції;

пунктом обміну валюти банку на суму до 1000 доларів США або на її еквівалент віншій іноземній валюті.

Операції з продажу дорожніх чеків фізичній особі-резиденту здійснюються після пред'явлення цією особою касиру каси банку (установи) або пункту обміну іноземної валюти банку паспорта громадянина України або довідки на проживання особи, яка мешкає в Україні, але не є громадянином України, та проїзного документа особи без громадянства для виїзду за кордон або паспорта для виїзду за кордон;

фізичним особам нерезидентам:

лише касою банку на суму до 6000 доларів США або на еквівалент в іншій іноземній валюті.

Операції з продажу дорожніх чеків фізичній особі-нерезиденту здійснюються після пред'явлення цією особою уповноваженому працівнику банку паспорта або іншого документа,що посвідчує особу, та за наявності підтвердних документів про джерела походження іноземної валюти у нерезидента.

Банк, продаючи дорожні чеки, надає довідку за формою 01 на вивезення за межі України іноземної валюти та чеків, що виражені в іноземній валюті, згідно з Інструкцією “Про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон”. Всі видані довідки реєструються в Журналі обліку довідок на вивезення іноземної валюти за межі України.

Операції з продажу дорожніх чеків у пунктах обміну здійснюються без видачі довідки на вивезення за межі України іноземної валюти.

Продаж дорожніх чеків виконується в такій послідовності:

- касир банку з'ясовує в клієнта якого типу, в якій іноземній валюті, якого номіналу на яку загальну суму він бажає придбати дорожні чеки; з'ясовує тип валюти, якою буде розраховуватися клієнт за дорожні чеки;

- здійснюється операція з продажу дорожніх чеків за іноземну валюту : касою банку з оформленням квитанції за формою №377-К; пунктом обміну іноземної валюти банку фізичним особам-резидентам з оформленням квітанції за формою №377-А для фізичних осіб-резидентів.

Після продажу дорожніх чеків фізична особа (резидент чи нерезидент) у присутності працівника банку ставить свій підпис на повідомленні про їх продаж і на кожному чеку у визначеному іноземною компанією-емітентом місці ("Thomas Cook" - на лінії в нижньому лівому кутку; "American Express"- на лінії у верхньому лівому кутку).

Клієнтом сплачуються виписані чеки та комісійна винагорода за тарифами, установленими внутрішніми нормативними актами банку (комісія АКБ ”Надра” - 1% від суми чека).

Чеки, останній примірник повідомлення-квитанції та інформаційне застереження повертається власникові рахунку. [24]

Здійснені операції відображаються касою банку, пунктом обміну іноземної валюти банку в Реєстрі проданих дорожніх чеків в іноземній валюті.

Після цього за реєстрами проданих дорожніх чеків здійснюються наступні проводки:

1. Дорожні чеки, одержані для реалізації:

Дт 9819 “Інші цінності та документи”

Кт 9910 Контррахунок.

2. Дорожні чеки продані за готівку фізичній особі :

Дт 1001 “ Банкноти та монети в касі банку”

Кт 1919 “Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками”(транзитний рахунок по розрахунках за дорожніми чеками з емітентом);

Одночасно списуються з позабалансових рахунків:

Дт 9910 Контррахунок

Кт 9819 “Інші цінності та документи”.

3. На суму комісійної винагороди банку, отриманої в національній валюті, виконуються наступні проводки:

Дт 1001 “ Банкноти та монети в касі банку”

Кт 3578 “Інші нараховані доходи” (субрахунок “Нараховані доходи від операцій з дорожніми чеками”) на суму комісійної винагороди банку в національній валюті;

Дт 3578 “Інші нараховані доходи” (субрахунок “Нараховані доходи від операцій з дорожніми чеками”)

Кт 6110 “Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів” (субрахунок ”Доходи за операціями з чеками”) на суму комісійної винагороди банку в національній валюті.

4. Якщо комісійна винагорода отримана в іноземній валюті, виконуються наступні проводки:

Дт 1001 “Банкноти та монети в касі банку”

Кт 3578 “Інші нараховані доходи” (субрахунок “Нараховані доходи від операцій з дорожніми чеками”) на суму комісійної винагороди в іноземній валюті.

Дт 3578 “Інші нараховані доходи” (субрахунок “Нараховані доходи від операцій з дорожніми чеками”)

Кт 3800 “Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів” на суму комісійної винагороди в іноземній валюті.

Дт 3801 “Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів”;

Кт 6110 “Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів” (субрахунок “Доходи за операціями з чеками”) на суму гривневого еквівалента отриманої комісійної винагороди за курсом НБУ на дату здійснення проводки.

5. Перераховано кошти, отримані від реалізації дорожніх чеків, до іноземного банку:

Дт 1919 “Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками”

Кт 3900 “Рахунки, що відкриті в установах банку”.

Дорожні чеки сплачуються лише власнику чека, зразок підпису якого є на чеку, після ідентифікації підпису в присутності уповноваженого працівника банку і тільки в повній сумі, що зазначена в чеку.

Операції з купівлі (сплати) дорожніх чеків протягом операційного дня у фізичної особи (резидента та нерезидента) здійснюються на суму до 3000 доларів США або на її еквівалент в іншій іноземній валюті касами банків або пунктами обміну іноземної валюти банку, понад 3000 доларів США або на її еквівалент в іншій іноземній валюті тільки касами банків.

У пунктах обміну іноземної валюти банку протягом операційного дня операції з купівлі дорожніх чеків у фізичної особи (резидента та нерезидента) здійснюються на суму до 1000 доларів США або на її еквівалент в іншій іноземній валюті на бажання цієї особи за готівкові гривні або за іноземну валюту, понад 1000 доларів США, але не більше ніж 3000 доларів США або на її еквівалент в іншій іноземній валюті лише за готівкові гривні.

Під час купівлі (сплати) дорожніх чеків уповноважений працівник банку, пункту обміну іноземних валют банку здійснює наступне:

- перевіряє паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а також відсутність на дорожніх чеках виправлень або написів, які заважають прочитанню першого підпису власника;

- перевіряє реквізити дорожніх чеків на наявність захисних елементів дорожніх чеків (перевірити дійсність чеків можна за каталогом іноземної компанії-емітента "Оригінальні банкноти країн світу і основні дорожні чеки" та зразками бланків чеків) та першого підпису чекодавця у відповідному місці;

- перевіряє відповідність першого підпису чекодержателя на дорожніх чеках його підпису в паспорті або іншому документі, що посвідчує особу;

- з'ясовує назву іноземної валюти, яку чекодержатель бажає одержати за дорожніми чеками;

- стежить за тим, як і де чекодержатель ставить другий підпис на дорожніх чеках згідно з правилами, установленими емітентом, у разі виникнення будь-яких сумнівів щодо дійсності підпису пропонує чекодержателю підписати дорожні чеки втретє на зворотньому боці та записує паспортні дані;

- каса або обмінний пункт виплачує клієнтові суму з урахуванням комісійних (оплата дорожніх чеків, які були придбані в АКБ “Надра” - комісія 0,5% від суми чека, ті що були придбані в інших банках - 0,75% від суми). Операції з купівлі (сплати) дорожніх чеків за іноземну валюту здійснюються касою банку у фізичної особи з оформленням прибуткових та видаткових валютних ордерів; пунктом обміну іноземної валюти банку з оформленням квитанції за формою N 377-А для фізичних осіб-резидентів.

У разі виплати за дорожніми чеками національної валюти здійснюється купівля іноземної валюти у сумі, належній до виплати за чеком, за винятком комісійної винагороди банку. Після цього за реєстром куплених дорожніх чеків здійснюються такі проводки:

1. Виплачена готівка за дорожнім чеком, який видано банком-нерезидентом мінус комісійна винагорода:

Дт 1011 “Дорожні чеки в касі банку”

Кт 1001 “Банкноти та монети в касі банку”.

На суму комісійної винагороди:

Дт 1011 “Дорожні чеки в касі банку”

Кт 6110 “Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування

клієнтів” (субрахунок “Доходи за операціями з чеками”).

2. Вислано дорожній чек на інкасо в банк-емітент:

Дт 1017 “Дорожні чеки в дорозі”

Кт 1011 “Дорожні чеки в касі банку”.

3. Одержано від банку-емітенту відшкодування виплаченої за дорожнім чеком суми:

Дт 3900 “Рахунки, що відкриті в установах банку”

Кт 1017 “Дорожні чеки в дорозі”.

Філія банку до 5-го числа кожного місяця повинна зробити звіт Головному банку про продаж дорожніх чеків.

Сплачені дорожні чеки зберігаються у сховищі банку, формуються у пакети і відправляються платникам, з якими укладені угоди, для отримання відшкодування за цими чеками в іноземній валюті І групи Класифікатора. Разом з пакетами чеків відправляються такі супровідні документи: листи, інкасові інструкції, які оформлюються відповідно до вимог платника, тощо.

При прийнятті дорожніх чеків Аmеriсаn Ехргess до оплати варто враховувати, що на них не проставляється дата припинення дії. Це означає, що до оплати можуть бути пред'явлені дорожні чеки, малюнок і колір яких не відповідають малюнку і кольору чеків, які випускаються в даний час. Якщо на дорожньому чеку Аmеriсаn Ехргess зовсім немає підпису, то потрібно з'ясувати в клієнта причину і довідатися, де був куплений чек. Потім варто подзвонити в представництво Амеrісаn Ехргеss, щоб з'ясувати, чи можна оплачувати даний чек.

Замість першого підпису може стояти відбиток пальця, тоді необхідно попросити клієнта поставити другий відбиток пальця в нижній частині чека. Для повної гарантії рекомендується подзвонити в представництво Аmеriсаn Ехргess для одержання підтвердження оплати чека.

На дорожніх чеках Аmеriсаn Ехргess для двох осіб, що подорожують разом, замість однієї графи для підпису у верхньому лівому куті є дві графи. Обоє мандрівника підписують чеки перед від'їздом, і кожний з них може підписати дорожній чек повторно, використовуючи його як засіб оплати.

Дорожні чеки Аmеriсаn Ехргess можуть бути передані як засіб оплати третім сторонам (одержувачам платежу). Передаточний напис існує, до речі, тільки на чеках Аmеriсаn Ехргess. На чеку з передаточним написом повинні стояти однакові перший і другий підписи першого власника дорожнього чека (назва організації чи прізвище одержувача платежу повинні бути зазначені на рядку в центральній частині чека). По такому чеку не може бути видана готівка. Якщо перший і другий підписи однакові, дорожній чек може бути прийнятий, але тільки на інкасо. [21,24]

Наступна унікальна неторговельна операція з фізичними особами, яка проводиться філією АКБ “Надра” - є виплата компенсацій жертвам нациських переслідувань в роки Другої Світової війни за рахунок коштів Федерального фонду Німеччини “Пам'ять, відповідальність і майбутнє”. Вигравши конкурс, який проводила Німеччина серед банків України, АКБ “Надра” завоювала престижне право здійснювати виплати компенсацій. На Україні банк працює разом із Українським національним фондом “Взаєморозуміння і примирення”.

Процедура виплат має наступний вигляд:

1. Головний банк надсилає філіалам реєстри з прізвищами людей, які мають отримати компенсації, а також перераховує кошти на коррахунок філіалу (кошти та реєстри до Головного банку надходять від фонду).

2. Філіал зараховує отриману суму на транзитний рахунок. По даним реєстрів розсилаються запрошення отримувачам коштів.

3. Ретельна перевірка документів клієнта з даними реєстру. Якщо дані не співпадають, то заповнюється заява на розходження, яка потім відсилається до фонду. Заповнюється та підписується остарбайтером повідомлення про отримання коштів.

4. Виплата компенсації через касу банку, при цьому комісійна винагорода з клієнта не стягується. За бажанням одержувача кошти можуть бути зараховані на його особистий рахунок, відкриття банком рахунків здійснюється безкоштовно.

5. За кожну неділю філія повинна надати звіт про здійснені компенсаційні виплати.

Фонд щоквартально сплачує банку комісійну винагороду у розмірі 0,6% від суми виплачених коштів.

При цьому складаються наступні проводки.

1. Надходження коштів на рахунок філіалу:

Дт 3900 “Рахунки, що відкриті в установах банків”

Кт 2909 “Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами”.

2. Виплата компенсаційних коштів:

в євро - Дт 2909 “Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами”

Кт 1001 “Банкноти та монети в касі банку”.

в гривнях - Дт 2909 “Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами”

Кт 3800 “Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів”;

Дт 3801 “Еквівалент позиції щодо іноземної валюти та банківських металів”

Кт 1001 “Банкноти та монети в касі банку”.

3. Отримання комісійної винагороди філіалом:

Дт 3900 “Рахунки, що відкриті в установах банків”

Кт 3800 “Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів”;

Дт 3801 “Еквівалент позиції щодо іноземної валюти та банківських металів”

Кт 6119 “Інші комісійні доходи від операцій з клієнтами”.

Саме такі неторговельні валютні операції проводяться в філії АКБ “Надра” Сумського регіонального управління “Слобожанщіна”.

банк комерція валюта

3. Охорона праці

3.1 Характеристика приміщення

Об'єктом дослідження був обраний відділ по обслуговуванню корпоративних і приватних клієнтів Сумської філії ВАТ КБ „Надра” РУ „Слобожанщина”, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Кірова 4. У цьому приміщенні були отримані дані і написана робота.

Відділ росташований на другому поверсі двоповерхового будинку. В приміщенні росташовано 5 робочих місць. Довжина приміщення складає 6 м, ширина 5,5 м, висота 3,5 м. Відповідно площа приміщення (S_п) дорівнює:

S_п=6*5,5=33 (м²).

Розрахуємо площу приміщення, яка припадає на 1 працюючого (S_п1):

S_п1=33/5= 6,6 (м²).

Відповідно СНиП2.09.04 - 87 установлено, що на кожного працюючого повинно припадати в управлінському приміщенні не менше ніж 4 м², а висота має бути не менее ніж 2,5 м. Т. ч. можна зробити висновок, що в даному приміщенні площа, що припадає на одного працюючого і висота приміщення відповідають нормативу. [33] На кожному робочому місці встановленй компьютер і телефон, напруга джерела живлення складає 220 В. За небезпекою ураження працюючих електричним струмом приміщення можна віднести до приміщень без підвищеної небезпеки.

6

5,5

Рисунок 3.1 - Планіровка приміщення

3.2 Аналіз умов праці

Проаналізуємо можливість впливу на працюючих небезпечних або шкідливих факторів виробничих факторів, їх джерела за ГОСТ 12.0.003 - 74.

У аналізуємому приміщенні використовується нове обладнання.

Проаналізуємо достатність природнього освітлення.

5,5

Рисунок 3.2 - Природнє освітлення

Розрахуємо нормативне значення коефіцієнту природнього освітлення за формулою:

[3.1]

де - нормоване значення КПО для ІІІ світлового поясу, яке визначається за СНиП ІІ-4-79. Для більшості адміністративно-управлінських приміщень, в яких виконуються роботи ІІІ розряду (середньої точності) для бокового освітлення [32]

=1,5%;

m - коефіцієнт світлового клімату (для Україн m=0,9);

с - коефіцієнт сонячності. Для географічної широти м. Суми значення даного коефіцієнту росташоване в межах 0,75-1,0.

=0,015*0,9*1=0,0135.

Фактичне значення коефіцієнту природнього освітлення для досліджуваного приміщення можна визначити з формул:

, [3.2]

Звідки

, [3.3]

де S_в - площа всіх вікон в приміщенні, м²;

S_п - площа пола приміщння, м²;

t_з - загальний коефіцієнт світлопропускання віконного прорізу. Для віконних прорізів адміністративно-управлінських будівель, які не обладнані солнцезахисними пристроями t_з=0,5;

r₁ - коефіцієнт, який враховує відбиття світла від внутрішніх поверхней приміщення. Його значення залежить від розмірів приміщення (довжини та ширини), глибини приміщення (відстнані від вікна до протилежної йому стінки), висоти від верху вікна до рівня робочої поверхні, відстані від вікна до розрахункової точки, середньозваженого коефіцієнту відбиття світла від стелі, стін, підлоги ?_св. Для світлих приміщень із світлими меблями ?_св можна прийняти рівним 0,5, для темних-0,3, для средніх між ними - 0,4. Значення коефіцієнту r₁ берем з таблиці;

?_В - светлова характеристика вікна, берется з таблиці;

К_зд - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон іншими будівлями; якщо будівель нема, то К_буд=1;

К_з - коефіцієнт запасу, береться в рамках 1,3-1,5.

Відношення глибини приміщення до висоти від рівня робочої поверхні до верха вікна:

5,5/(3,5-0,8)= 2,037.

Відношення відстані розрахункової точки відзовнішньої стіни до глибини приміщення:

4/5,5= 0,73.

З таблиці берем значення коефіцієнтів r₁=2,15, ?_В=16.

=2,44

Т. ч. ми бачимо, що фактичний коефіцієнт природнього освітлення набагато більше нормативного. Додаткових заходів для покращення природнього освітлення не потрібно.

Розрахуємо достатність штучного освітлення.

Нормоване значення освітлення для адміністративно-управлінських приміщень при загальному освітлення по СНиП ІІ - 4 - 79 складає при використанні люмінісцентних ламп 300 люкс. В досліджуваному приміщенні використовуються люмінісцентні лампи.

Значення фактичного освітлення Е_ф, лк, в приміщенні можна знайти за допомогою методу коефіцієнту використання світлового потоку за формулою:

, [3.4]

Звідки

, [3.5]

де Fл - світовий потік лампи, лм.

Люмінісцентні лампи створюють світловий потік в межах 1960-2500 лм при потужності 40 Вт.?_В - коефіцієнт використання світлового потоку. Для світильників, які використовуються в досліджуємому приміщенні, цей коефіцієнт може быти рівним 0,4-0,6;

N - кількість світильників, шт.;

n - кількість ламп в світильнику, шт.;

S - площа приміщення, м²;

K - коефіцієнт запасу, може бути рівним 1,5-2;

Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення, для люмінісцентних ламп рівен 1,1.

=440,77 (лк)

Таким чиним ми отримали, що в об'єкті дослідження штучне освітлення ефективне, додаткових заходів щодо покращення штучного освітлення непотрібно.

Рисунок 3.3 - Схема росташування світильників

Далі дослідимо достатність вентиляції. В адміністративно-управлінських приміщеннях відповідно до СниП 2.09.04-87 об'єм приміщення, що припадає на кожного працюючого, повинен складати не менше 40 м³. У противному разі для нормальної роботи у приміщенні необхідно забезпечити постійний повітрообмін за допомогою вентиляції не менше ніж L¹=30 м³/год на кожного працюючого. Таким чином, необхідний повітрообмін L_н, м³/год, розраховується за формулою:

L_н= L¹*n, [3.6]

де n - найбільш можлива кількість працюючих у приміщенні (працівники, відвідувачи і т. ін.)

L_н= 30*10=300,

Фактичний повітрообмін L_ф, м³/год, можна розрахувати за такою формулою:

L_ф=?*F*V*3600 [3.7]

де ? - коефіцієнт витрати повітря, що набуває значення у межах 0,3-0,8;

F - площа кватирки або вихідного отвору каналу, через який буде виходити повітря, м²;

V - швидкість виходу повітря через кватирку або вентиляційний канал, м/с. Її можна розрахувати за формулою:

, [3.8]

де g - прискорення вільного падіння, g=9,8 м/с;

H₂ - тепловий напір, під дією якого буде здійснюватися вихід повітря з кватирки або через вентиляційний канал.

Його, в свою чергу, можна розрахувати за формулою:

, [3.9]

де h₂ - висота від площини одинакових тисків до центра кватирки. Відстань від площини однакових тисків до центрів верхнього і нижнього прорізів обернено пропорційна квадратам площ цих прорізів;

Складаємо систему:

;

h₁+h₂=h. [3.10]

;

h₁+h₂=2.

h₁=0,17;

h₂=1,83.

та - відповідно об'ємна вага повітря ззовні приміщення та всередині його, кгс/м³.

У загальному випадку об'ємна вага повітря визначається за формулою:

, [3.11]

де Р_б - барометричний тиск, мм рт. ст., можна прийняти Р_б=750 мм рт. ст.;

Т - температура повітря в ?К.

______________________________________

h h₂

-------------------------------------

Рисунок 3.4 - Природня вентиляція

Для управлінських приміщень, де виконуються легкі роботи, відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 для теплого періоду року температура не повинна перевищувати 28 ?С, або Т=301 К, для холодного періоду року відповідно t=17?С, або 290 К. Для повітря ззовні приміщення температуру визначаємо за СниП 2.04.05-91:

для літа t=24 ?С, Т=297 К;

для зими t=-11 ?С, Т=262 К.

Для зими:

==1,2

==1,33

Для літа:

==1,16

==1,17

Для зими:

=0,2379

=1,97

L_ф=0,5* 0,75*1,97*3600=2659,5,

Для літа:

=0,0183

=0,56

L_ф=0,5* 0,75*0,56*3600=756

Таким чином ми оримали, що фактичний повітрообмін набагато більше норматвного і літом і зимою. Для того, щоб привести фактнний повітрообмін у відповідність до нормативного потрібно кватирку відкривати не на цілий день, а у літній період на 10 часов:

L_ф=0,5* 0,75*0,56*3600*0,4=302,4;

у зимній період на 3 часа:

L_ф=0,5* 0,75*1,97*3600*0,125=332,4.

Для оцінки метеоролоічних умов у досліджуваному приміщенні порівняємо фактичну температуру повітря з нормованим за ГОСТ 12.1.005-88. Для холодного періоду року оптимальною температура є 21-24 ?С. За допомогою безпосередніх вимірів отримана температура 22 ?С. У відділі працює кондіціонер, який підтримує оптимальні параметри мікроклімату.

Проаналізуємо протипожежні заходи, які вжиті на об'єкті.

Основними прчинами пожарів в електроустановках є перегрузка проводів, коротке замикання, великі перехідні опіри в електричних мережах, електрична дуга.

Перегрузка проводів в електричній мережі виникає при проходженні по ним струму більше допускаємої умовами напруги величини.

Основними причинами короткого замикання є: пошкождення ізоляції проводу, попадання на неізольовані провода токопроводячих предметів, вплив на провода хімічноактивних речовин, пилу та сирості, неправильний монтаж і т. ін.

В досліджуваному приміщенні ефективно проведені організаційні технічні, режимні та експлуатаційні заходи по пожарній профілактиці що попереджує винекнення пожару. [10]

Таблиця 3.1 - Підсумкова таблиця санітарно-гігієнічних умов праці

Параметр	Значення параметру	Нормативний документ
	Фактичне	Нормоване
Освітленість штучна (загальна), лк	440,77	300	СНиП ІІ-4-79. Естественное и искусственное освещение.
Значення коефіцієнта природнього освітлення, %	244	1,35	СНиП ІІ-4-79. Естественное и искусственное освещение.
Температура повітря влітку	22	21-25	ГОСТ 12.1.005-88.Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны

Висновки

В звіті висвітлюються питання організації неторговельних валютних операцій з фізичними особами.

В першому розділі роботи представлена загальна характеристика діяльності акціонерного комерційного банку „Надра”. Проаналізовано законодавчо-нормативну базу, що регламентує проведення неторговельних валютних операцій, акцентовано увагу саме на неторговельних валютних операціях уповноважених банків з фізичними особами, розглянуті перспективи розвитку цих операцій на Україні.

В другому розділі здійснено детальний розгляд технологій проведення неторговельних валютних операцій з фізичними особами в конкретному банку, а саме в філії АКБ “Надра” Сумському регіональному управлінні “Слобожанщина”. Проаналізовано загальне фінансове становище АКБ “Надра”, розглянуто неторговельні валютні операції з фізичними особами, які виконує відділ по обслуговуванню корпоративних і приватних клієнтів Сумського РУ “Слобожанщина”: обмінні операції, грошові перекази по системі Western Union, перекази фізичних осіб через поточний валютний рахунок та операції з дорожніми чеками. Унікальною для АКБ “Надра” є неторговельна операція по виплаті компенсаційних коштів остарбайтерам.

Список літератури

Алексашенко С., Клепач А., Осипова О. и др. Валютный курс и экономический рост // Вопросы экономики .- 2001.- № 8.-C. 4-32.

Балабанов И.Т. Валютные операции. - М.: Финансы и Статистика, 1993г.

Баринов В.Т. Бухгалтерский учет операций банка с иностранной валютой.- М.: МЕНАТЕП-ИНФОРМ, 1996.- 160 c.

Блащук Ю. Валютний контроль: міжнародний досвід і національні тенденції// Вісник Національного банку України .- 2001.- № 4.-C. 28-30

Бурлак Г.Н.,Кузнецова О.И. Техника валютных операций: Учебное пособие для вузов.--М.: Финстатинформ, 1998

Валютные операции коммерческих банков в Украине.- Севастополь: СевГТУ, 2000.- 136 c.

Гаджиев Ф.Р. Принципы организации системы управления валютными рисками в банковских структурах // Финансы и кредит.- 2001.- № 8.-C. 25-33

Гальчинський А.С. Сучасна валютна система .- К.: Лiбра, 1993.- 98 c.

ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.

ГОСТ 12.1.004-88 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.

Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19 лютого 1993р. №15-93.

Декрету Кабінету Міністрів України “Про припинення стягування державного збору по грошових переказах, що надходить через кордон” №3-92 від грудня 1992р.

Емелин А.В. Валютные операции и валютные сделки: понятие и классификация // Деньги и кредит.- 2000.- №4.- C. 42-49

Законом України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні ” від 5 квітня 2001 р.

Інструкція “Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків в національній та іноземних валютах”, затверджена постановою Правління НБУ від12 листопада 2003р. №492.

Інструкція “Про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України”, затверджена постановою Правління НБУ від 28 липня 2000 р. №452.

Інструкція ”Про організацію емісійно-касової роботи в установах банків України”, Глава VII, затверджена постановою Правління НБУ від 7 липня 1994р. №129.

Кіндрацька Л.М. Бухгалтерський облік в комерцйнх банках України: навч. Посібник. - К.: КНЕУ, 1999.

Литвин Н. Правові аспекти регулювання валютних операцій комерційних банків України // Вісник Національного банку України.- 1999.-№ 11.-C.18-21

Михайличенко С. Основні тенденції валютного ринку України на початку 2001 р. // Вісник Національного банку України (укр.).- 2001.- № 5.-C. 13-19

Мороз А.М. та ін. Банківські операції: Підручник - К.: КНЕУ, 2000.- 384 с.

Носкова И.Я. Валютные и финансовые операции.- М.: Финансы; ЮНИТИ, 1998.- 334 c.

ОНТП 24-86. Указания по определению категорий помещений и зданий по взрывопожароопасной и пожарной опасности.

Положення “Про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України ”, затверджене постановою Правління НБУ від 1 жовтня 2001 року №417.

Порядок здійснення обміну купюр іноземної валюти, затверджений постановою Правління НБУ від 29березня 1996р. №79.

Правила бухгалтерського обліку банками України операцій з чеками в іноземній валюті, затверджені постановою Правління НБУ від 3 грудня 2001р. №493.

Правила бухгалтерського обліку уповноваженими банками України обмінних операцій в іноземній валюті та банківських металів, затверджені постановою Правління НБУ від 16 грудня 1998 року №520.

Правила використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджені постановою Правління НБУ від 26 березня 1998р. №119.

Правила здійснення конверсійних операцій з готівковою іноземною валютою уповноваженими банками, затверджені постановою Правління НБУ від 25 березня 1996 р. №68.

Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України, затверджені постановою Правління НБУ від 18 березня 1999р. №127.

Правила здійснення переказів іноземної валюти за межі України за дорученням фізичних осіб та одержання фізичними особами в Україні переказаної їм із-за кордону іноземної валюти, затверджені постановою Правління НБУ від 17 січня 2001 р. №18.

СНиП ІІ - 4 -79. Естественное и искусственное освещение.

СНиП2.09.04 - 87

Финансово- кредитный словарь. Т 1-3.- М.: Финансы и статистика, 1984.

Ющенко В.А. Ключові проблеми монетарної та валютно-курсової політики в Україні // Вісник Національного банку України.- 2000.- № 2.-C. 3-

Ющенко В.А., Мiщенко В.I. Валютне регулювання .- К.: Знання, 1999.- 359c.

Ющенко В.А., Мiщенко В.I. Управлiння валютними ризиками .- К.: Знання, 1998.- 444 c.

www.nadra.com.ua

www.bank.gov.ua

www.rada.kiev.ua

www.sta.gov.ua

www.finance.com.ua

Размещено на Allbest.ru