Кредитна діяльність ПАТ "Міжнародний інвестиційний банк"

Квн

75780

75812

76741

6

Прибуток

П

49

126

2663

7

Сума проблемних позичок

КРпр

12781

14284

13819

8

Сума фактично створених резервів під кредитні операції

Рфк

3173

5671

6821

9

Розрахункова сума резервів

Ррк

2984

4317

5374

10

Сума фактично створених резервів під нестандартну заборгованість

РНфк

2867

5436

6861

Таблиця 2.7. Розрахунок показників кредитного ризику банку

№ п/п	Назва показника	Формула	Економічний зміст	2008р.	2009р.	2010р.
1	Коефіцієнт загального ризику кредитного портфеля		Розкриває активність банку та його готовність приймати ризики кредитного ринку	6,23	5,39	7,75
2	Коефіцієнт якості кредитного портфеля		Актуалізує допустимість ризиків кредитного портфеля за даними про величину проблемних позичок	0,81	0,54	0,74
3	Коефіцієнт захищеності позик резервами		Співвідношення суми фактично створених резервів під кредитні операції та загальної суми наданих кредитів	0,03	0,04	0,01
4	Коефіцієнт повноти формування резерву під кредитні операції		Співвідношення суми фактично створених резервів під кредитні операції та розрахункової суми резервів	1,06	1,26	0,51
5	Показник ризику кредитного портфеля		Співвідношення суми фактично створених резервів під нестандартну заборгованість за кредитними операціями та обсягом кредитного портфеля банку	0,30	0,51	0,46

Коефіцієнт загального ризику кредитного портфеля має тенденцію до зростання, що певною мірою є позитивним фактором, оскільки збільшується активність банку приймати ризики кредитного ринку, проте значне його зростання підвищує імовірність отримання збитків. Бачимо, що в 2008 р. коефіцієнт якості кредитного портфеля має найбільше значення - 0,81. Це говорить про те, що в цьому році порівняно з іншими зросла кількість проблемних позичок; саме в 2008р. Україна переживала економічну кризу, і банки мали певні проблеми з поверненням коштів від позичальників. Коефіцієнт захищеності позик резервами у 2009р. має найвище значення - 0,04, проте у 2010 це значення зменшилось до 0,01. Коефіцієнт повноти формування резерву під кредитні операції значно зменшився, тобто банк резервує недостатньо коштів для мінімізації або уникнення кредитного ризику. Показник ризику кредитного портфеля має тенденцію до збільшення проте у 2010 році він дещо зменшився. Тобто банк створює достатні резерви під нестандартну заборгованість на всю суму наданих коштів позичальникам. Вцілому ризик-менеджмент банку не досить ефективно працює з таким методом управління кредитних ризиків, як резервування. Проте кредитний портфель банку можна вважати якісним.

3. Прогнозний розділ

Правильна організація процесу банківського кредитування, розробка ефективної та гнучкої системи управління кредитними операціями виступають основою фінансової стабільності й ринкової стійкості комерційних банків (враховуючи те визначальне місце, яке посідають кредитні операції в портфелі банківських активів). Тому необхідно правильно організувати кредитну політику в банку.

В свою чергу кредитна політика комерційного банку - це стратегія і тактика банку щодо залучення коштів та спрямування їх на кредитування клієнтів банку позичальників на основі принципів поворотності; терміновості; диференційованості; забезпеченості; платності.

Кожен банк визначає власну кредитну політику, беручи до уваги всю множину ризиків (внутрішніх і зовнішніх), якими він обтяжений, які впливають на ефективність його діяльності, враховуючи також ставлення керівництва банку до ризику.

Загалом кредитна політика, в розрізі стратегії, включає пріоритети, принципи та цілі окремого банку на кредитному ринку, а стосовно тактики - фінансовий та інший інструментарій, що використовується даним комерційним банком для реалізації його цілей при здійсненні кредитних угод, правила їх здійснення, регламент організації кредитного процесу.

Оскільки головною метою комерційного банку є отримання прибутку , і кредитні операції займають досить вагоме місце в діяльності банка взагалі, то необхідно створити всі умови для максимального і повного залучення всіх верств населення, всіх суб'єктів господарювання до кредитного процесу. Проте кредитування є досить ризикованою діяльністю, оскільки наявний ризик неповерненості позики, що в свою чергу вже виключає отримання прибутку від даної операції. Тому необхідно зважувати всі ризики.

Провівши аналіз, можемо припустити, що слабкими місцями в стратегії управління кредитним ризиком банку може бути:

- велика кількість коштів наданих в кредит, в порівнянні з власним капіталом банку, тобто підвищення коефіцієнту загального ризику кредитного портфеля.

- недостатня диферсифікація методів управління та оцінки кредитного ризику.

- не розроблені чіткі методи щодо обґрунтування класу позичальника, оскільки саме через це банки часто недоотримують очікуваних доходів.

- недостатня увага при оцінюванні платоспроможності позичальників на стадії надання кредитів.

- послаблена увага по цільовому використанню наданих позик та контролю за діяльністю позичальника з метою своєчасного виявлення негараздів та запобігання можливих втрат за позиками.

- недостатнє забезпечення позик.

Таким чином, спираючись на викладену інформацію, можна виділити ряд шляхів, які дозволять в подальшому удосконалити процес кредитування фізичних та юридичних осіб банку, а саме:

1. запровадження нових видів банківських продуктів для фізичних осіб з орієнтацією на найменш захищені верстви населення;

2. створення програми з кредитування підприємців, які бажають створити власну справу (кредитування стартового капіталу);

3. стимулювання потенційних клієнтів для отримання кредиту саме в банку «МІБ» шляхом впровадження диференціації рівня процентних ставок відповідно до результатів аналітичної роботи стосовно кожного індивідуального позичальника та відповідно до умов позичкової операції, визначених у процесі структурування кредиту;

4. розширення складу фінансових коефіцієнтів, які використовуються банком для аналізу кредитоспроможності позичальника, що дає можливість отримати різнобічну оцінку його господарської діяльності та у певній мірі мінімізувати розбіжності, що можуть виникати між прогнозованими і фактичними тенденціями.

5. індивідуальний підхід при зборі проблемної заборгованості;

6. вдосконалення роботи щодо оцінки ділової репутації клієнта;

7. розроблення мінімального переліку необхідних документів для оформлення кредиту та скорочення часу отримання кредиту;

8. акцентування уваги та роз'яснення найбільш значимих аспектів кредитної угоди;

9. постійне залучення клієнтів шляхом проведення рекламних акцій та презентацій;

10. слід диферсифікувати методи управління та оцінки кредитного ризику (використовувати лімітування, диверсифікацію, резервування);

11. збільшити власний капітал банку за допомогою реінвестованого прибутку.

Враховуючи виявлені проблеми та шляхи усунення їх, можемо спрогнозувати стан кредитного портфеля на наступний період.

Отже, навівши рекомендації по управлінню кредитним портфелем банку можна спрогнозувати майбутню його суму (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1 - Прогнозний кредитний портфель банку „МІБ”

№	Найменування статті	Звітний рік	Питома вага, %	Прогноз	Питома вага, %
1	Кредити та заборгованість клієнтів, у тому числі:	447427	100	562335	100,00
1.1	Кредити юридичним особам	441178	98,60	553264	98,39
1.2	Кредити фізичним особам - підприємцям	3028	0,68	6450	1,15
1.3	Іпотечні кредити фізичних осіб	5465	1,22	7460	1,33
1.4	Споживчі кредити фізичним особам	9589	2,14	14210	2,53
2	Інші кредити фізичним особам	-	-	2026	0,36
3	Резерв під знецінення кредитів	(11833)	-2,64	(21075)	-3,76
4	Усього КП	447427	100	562335	100,00

Побудуємо тепер діаграму

Рис 1. Питома вага складових кредитного портфеля банку „МІБ”

Отже, якщо банк буде дотримуватися запропонованих заходів, то кредитний портфель протягом року зросте, а проблемні позики повинні зменшитися. Адже банк зобов'язаний пильніше ставитися до стану платоспроможності позичальників. І тим самим зросте захищеність кредитного портфеля, адже з'являться вільні кошти для збільшення власного капіталу.

Висновки

Кредитний ризик є досить складною сукупністю елементів, що виникає ризик в кредитній організації і може призвести до збитків, якщо відбулося невиконання, несвоєчасного або неповного виконання боржником фінансових зобов'язань перед кредитною організацією відповідно до умов договору. Кредитні ризики можуть викликатися як зовнішніми ( які не підвладні регулюванню банком), так і внутрішнім факторам.

Важливою характеристикою кредитного ризику є його динамічність, яка вимагає від банківських працівників періодичної оцінки ризику та управління ним.

Здійснюючи заходи по управлінню ризику неповернення позичок, банківський персонал орієнтується на банківську кредитну політику, яка визначає стратегічні цілі та тактичні задачі. При цьому акцент може бути зроблений на ризиковій і доходній або поміркованій політиці.

Банк може розв`язати ризик кількома способами: уникнути його, прийняти повністю або прийняти за умови здійснення заходів по його зменшенню. Останній варіант є найбільш уживаним.

Зовнішні способи мінімізації кредитного ризику (розподіл ризику, страхування ризику, забезпечення) передбачають передачу частини або всього ризику іншим економічним суб`єктам. Внутрішні (нормування, лімітування, диверсифікація, створення резервів, оцінка кредитоспроможності позичальника) засновані на самостійних спробах банку перестрахуватися. На практиці, як правило, способи поєднуються з метою посилення їх впливу.

Проаналізувавши діяльність банку «МІБ» можемо сказати, що банк має гарні перспективи в майбутньому, оскільки управління кредитним портфелем здійснюється ефективно, частка проблемних позичок знижується.

Список використаної літератури

1. Положення НБУ «Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків» від 06.07.2000 N 279.

2. Постанову НБУ «Про затвердження Змін до Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків» від 01.12.2008 N 406.

3. Аналіз банківської діяльності. Підручник / За ред.. Герасимовича А.М. - К.:КНЕУ, 2003. - 599 с.

4. Банківський менеджмент: Підручник / За ред. Кириченка О.А., Міщенка В.І. - К.: Знання, 2006. - 831 с.

5. Денисенко М.П. Гроші та кредит у банківській справі: Навч. посібник. - К.:Алерта, 2004. - 540 с.

6. Кредитний ризик комерційного банку / За ред.. В.В. Вітлінського. - К.: Знання, 2000. - 250 с.

7. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія та практика. Навч. Посібник. - К.: Знання, 20000. - 215 с.

8. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку: Підручник. - К.: КНЕУ, 2004. - 468с.

9. http://www.ii-bank.com.ua/ - офіційний сайт банку «МІБ»

Размещено на Allbest.ru