Побудова банківської системи України
Побудова банківської системи України та її проблеми, комерційні банки та їх значення, організація внутрішнього аудиту. Банківські продукти та стрімке наростання обсягів кредитування, криза неплатежів. Ринкова економіка в сфері грошово-кредитної політики.
| Рубрика | Банковское, биржевое дело и страхование |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 11.03.2012 |
| Размер файла | 25,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Побудова банківської системи України
Зміст
- Вступ
- 1. Побудова банківської системи України
- 2. Проблеми банківської системи України
- Висновок
- Список літератури.
Вступ
Сучасний стан банківської системи України досить складний. Причинами цього є як кризовий стан економіки в цілому, так і проблеми становлення і розвитку банківської системи. Головна мета банку, як комерційного підприємства - одержання прибутку. У нормально працюючій економіці, основне джерело прибутку для банку - надання в позичку своїх кредитних ресурсів. У той же час основні збитки банки терплять від безпосередньо кредитної діяльності.
Причиною такого положення є проведення деякими банками занадто ризикованої кредитної політики. Природно, цілком уникнути ризику неможливо, оскільки надання кредитів це споконвічно ризикований вид бізнесу. Тому однією з головних задач банку є мінімізація кредитного ризику. Ця діяльність дозволить банкам максимізувати прибуток і знизити втрати від проведення кредитних операцій.
У цій роботі будуть розглянуті природа і функції грошей, а також інші основні інститути банківської системи. Існують методи, де окремий комерційний банк і банківська система в цілому можуть змінити пропозицію грошей.
1. Побудова банківської системи України
Банківська система України започаткована після прийняття Верховною Радою України у березні 1991 року Закону України "Про банки і банківську діяльність". Вона є дворівневою і складається з Національного банку України та банків різних видів і форм власності.
Національний банк України є центральним банком, який проводить єдину державну грошового-кредитну політику з метою забезпечення стабільності національної грошової одиниці.
Банки створюються на акціонерних або пайових засадах юридичними та фізичними особами. Свої функції банки реалізують через виконання таких операцій, як залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення на депозитні, вкладні рахунки та недепозитне залучення коштів; кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян, вкладання у цінні папери, формування касових залишків та резервів, формування інших активів; касове та розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій.
Банки у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законами України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", законодавством України про акціонерні товариства та інші види господарських товариств, іншими законодавчими актами України, нормативними актами Національного банку України і своїми статутами.
За станом на 1 червня 2003 року в Україні зареєстровано 180 банків, у тому числі за участю іноземного капіталу 20 (7 банків з 100 % іноземним капіталом). Фактично діють 157 банки з загальним обсягом статутного фонду понад 6.514 млрд. гривень. Обсяг статутного фонду у розрахунку на 1 діючий банк складає близько 41.5 млн. гривень.
Найбільші з них: Промінвестбанк, "Приватбанк", Укрексімбанк, "Аваль", Ощадбанк України, Укрсоцбанк.
З січня 1998 року банківська система України перейшла на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і статистики.
Організація внутрішнього аудиту в комерційних банках України та взаємозв'язок з зовнішніми аудиторами
Основними правовими актами, які регулюють аудиторську діяльність в сфері банківського аудиту є Закони України "Про Національний банк України", "Про аудиторську діяльність", "Про банки і банківську діяльність", Національні нормативи аудиту та Кодекс професійної етики аудиторів України, затверджений Рішенням Аудиторської палати України № 73 від 18.12.98, Постанова Правління Національного банку України від 09.02.99 № 53 "Про заходи щодо подальшого розвитку банківського аудиту" та зміни і доповнення до неї, затверджені Постановою Правління НБУ від 14.06.99 № 288.
Умови і порядок сертифікації аудиторів встановлені "Положенням про сертифікацію аудиторів", затверджене Рішенням Аудиторської палати України від 27.11.97 № 60/5, розроблене відповідно до Закону України "Про аудиторську діяльність", Статуту Аудиторської палати України (АПУ) та Положення про регіональне відділення АПУ.
Постановою Правління Національного банку України від 20.03.98 № 114 "Про затвердження Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України" та Постановою Правління НБУ від 15.03.99 №110 "Про внесення змін до Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України" регламентується порядок створення і організація роботи служби внутрішнього аудиту в банках. Враховуючи вимоги Положення та з метою надання методичної допомоги у роботі служб внутрішнього аудиту банків Постановою Правління НБУ від 20.07.99 № 358 затверджено "Методичні вказівки щодо застосування стандартів внутрішнього аудиту в комерційних банках України".
2. Проблеми банківської системи України
Банківська система за своєю економічною природою є важливим стимулом ефективного господарювання. В умовах раціональної організації економічної системи відбувається приплив кредиту до підприємств із високими показниками розвитку, які забезпечують найбільшу віддачу коштів, отриманих у позику, і навпаки, відбувається відплив кредиту з підприємств із низьким рівнем прибутковості. Отже, згідно з об'єктивними законами ринку банківський кредит має сприяти вільному переливу капіталів в економіці, забезпечуючи тим самим розвиток найефективніших галузей господарства.
Водночас треба зазначити, що за період реформування господарського механізму в Україні, яке супроводжувалося значним спадом виробництва і ділової активності, суттєво знизилася роль банківського кредиту у забезпеченні виробничого сектора необхідними грошовими ресурсами. Про це свідчить незначна частка позик банків у валовому внутрішньому продукті країни (таблиця 1).
Таблиця 1.
Частка банківських кредитів у валовому внутрішньому продукті України (млн. грн.).
|
Період |
2000р. |
2001 р. |
2002р. |
|
|
Обсяг валового внутрішнього продукту |
81519.0 |
93365.0 |
103869.0 |
|
|
Кредити, надані комерційними банками суб'єктам господарювання |
5452.0 |
7295.0 |
8855.0 |
|
|
Питома вага банківських кредитних вкладень у ВВП, % |
6,7 |
7,8 |
8,5 |
Звідси робимо висновок, що за останні роки темпи кредитування комерційними банками суб'єктів господарювання суттєво сповільнилися. Станом на 01.02.2002 р. залишки заборгованості за кредитами складали 5,09 млрд. грн., тоді як на кінець 2001 р. вони складали 5,45 млрд. грн. В 2000 р. у порівнянні з 1999 р. обсяги кредитування зросли у 28 разів, у 1995 р. - тільки на 164%, а в 1996 р. -лише на 33%. При цьому за останні роки значно збільшилася частка кредитів у іноземній валюті - з 9,4% у 1994 р. до 2в3% у січні 1997 р., а частка довгострокових кредитів знизилася з 12,8% у 1991 р., стрімко падаючи до 2.6% у 1993 р., до 11,1% у 1996 р. (таблиця 2).
Таблиця 2
Обсяги і структура кредитів, наданих комерційними банками суб'єктам господарювання в 1996-2002 рр.
|
Роки |
Усього |
в тому числі |
||||
|
У валюті |
За терміном |
|||||
|
Національній |
Іноземній |
короткостр. |
Довгостр. |
|||
|
Залишки заборгованості на кінець періоду, млн. Грн.. |
||||||
|
1995 р. |
0,97 |
0,97 |
- |
0,85 |
0,12 |
|
|
1996р. |
27 |
24 |
3 |
26 |
1 |
|
|
1997 р. |
406 |
385 |
21 |
396 |
11 |
|
|
1998 р. |
1558 |
1199 |
359 |
1381 |
176 |
|
|
1999 р. |
4113 |
3029 |
1084 |
3678 |
435 |
|
|
2000р. |
5452 |
4102 |
1350 |
4885 |
607 |
|
|
2001р. |
7295 |
5195 |
2100 |
6522 |
773 |
|
|
2002 р. |
8855 |
5102 |
3752 |
7221 |
1633 |
|
|
Питома вага у загальному обсязі, % |
||||||
|
1995 р. |
100 |
100 |
- |
87,2 |
12,8 |
|
|
1996 р. |
100 |
90,6 |
9,4 |
95,4 |
4,6 |
|
|
1997 р. |
100 |
94,8 |
5,2 |
97,4 |
2,6 |
|
|
1998 р. |
100 |
77,0 |
23,0 |
88,7 |
11,3 |
|
|
1999 р. |
100 |
73,6 |
26,4 |
89,4 |
10,6 |
|
|
2000р. |
100 |
75,2 |
24,8 |
88,9 |
11,1 |
|
|
2001р. |
100 |
71,2 |
28,8 |
89,4 |
10,6 |
|
|
2002р. |
100 |
57,6 |
42,4 |
81,6 |
18,4 |
Значні зміни в структурі як короткотермінового, так і довготермінового кредитування відображають реальні труднощі перехідного періоду до ринкових відносин. За останні два роки частка кредитів у матеріальне виробництво скоротилася на 6,3 процентних пункти, тоді як кредити для збільшення розрахунків збільшилися на 7,9 процентного пункту. Найбільшими позичальниками комерційних банків поки що залишаються державні підприємства і організації. На них у січні 1997 р. припадало близько 60% усіх кредитів, але якщо порівняти цей показник з рівнем 1995 р., то можна зробити висновок про зміни на користь недержавного сектора і домашніх господарств, частка яких за останніх два роки зросла на 3 процентних пункти.
Виключно важливого значення для підйому виробництва в останні роки набуває проблема стимулювання довгострокового кредитування. На початку 1997 р. залишки заборгованості за довгостроковими кредитами комерційних банків складали близько 450 млн. грн., в т. ч. понад 59% - власні кошти банків, що, безумовно, є позитивною тенденцією і свідченням того, що банківській капітал починає сприяти стимулюванню розвитку промислового капіталу.
У зв'язку з цілою низькою чинників макро - та мікроекономічного характеру розгортання коротко - та довгострокового кредитування об'єктів господарської діяльності в останні роки було гіпертрофованим, а тому, в свою чергу, негативно вплинуло на перебіг деяких економічних подій і явищ. Стрімке наростання обсягів кредитування в 1992-1994 рр. на фоні запровадженої НБУ політики "дешевих грошей" призвело до швидкого підвищення облікової ставки в 1992 р. на рівні 80%, у 1993 р. - до 190, а в 1994 р. - до 225,9% ( у середньорічному розрахунку). Це в свою чергу зумовило стрімке зростання процентних ставок комерційних банків. Слід зазначити, що на фоні такого розбалансування фінансово-кредитної системи політика багатьох комерційних банків не була виваженою: більшість із них намагалися одержати максимальний прибуток, орієнтуючись, фактично, на один вид активних операцій - кредитування, причому в досить агресивній формі.
Але спробуємо проаналізувати ту ситуацію в кредитній сфері, яка склалась у 2002 року. Треба зазначити, що із всієї суми загальних кредитних вкладень банківської системи в національній та іноземній валюті 45,4% становлять кредити Національного банку України, решта - кредитні вкладення комерційних банків, станом на 01.01.02 року. Особливу увагу треба звернути на стан кредитної заборгованості в національній валюті, тобто який обсяг кредитних ресурсів знаходиться в тимчасовому користуванні позичальників, 58,6% - становили кредитні вкладення комерційних банків.
Заборгованість за кредитами, направленими комерційними банками суб'єктам господарювання, за станом на 01.01.02 року становила 9,2 млрд. грн., у тому числі в національній валюті - 5 млрд. грн.
Звідси можна зробити простий висновок - найактивнішими кредиторами в Україні залишаються комерційні банки. Провідне місце, щодо кредитування суб'єктів господарювання, займають банки Київської області та м. Києва. У цієї групи кредиторів заборгованість за кредитами на початок жовтня досягнула майже 4 млрд. грн., або 43,5% від її загальної суми.
За станом на початок січня 2003 року в загальному обсязі заборгованості за кредитами, наданими суб'єктам підприємницької діяльності з державною формою власності, припадало 15,5%, або 1,4 млрд. грн., та спостерігається тенденція до зниження цих показників. Це свідчить про те, що на сьогоднішній день для комерційних банків пріоритетним є кредитування підприємств недержавної форми власності
Виходячи з вище наведених даних не можна сказати, що стан кредитування, в порівнянні з минулими роками, значно покращився, хоча і є певні доброякісні зрушення.
Але доцільно також зазначити, що не можна позитивно розцінювати тенденцію до зростання банківських кредитних вкладень в економіку при збереженні загального скорочення обсягів виробництва. Особливо негативним аспектом цієї тенденції є порівняно незначна частка кредитів, наданих безпосередньо суб'єктам господарювання (таблиця 3).
Таблиця 3.
Динаміка обсягів кредитних вкладень банків України (млн. грн.).
|
Показники |
1999р. |
2000р. |
2001р. |
2002р. |
|
|
Кредити, надані |
|||||
|
Банками, усього |
8471 |
11263 |
13158 |
16640 |
|
|
Темпи зростання, % |
|||||
|
285 |
133 |
117 |
12.3- |
||
|
Кредити, надані КБ |
|||||
|
суб'єктам |
4078 |
5452 |
7295 |
8855 |
|
|
Господарювання, |
|||||
|
Усього |
|||||
|
Темпи зростання, % |
|||||
|
262 |
134 |
134 |
121 |
||
|
Питома вага |
|||||
|
Кредитів, наданих |
|||||
|
суб'єктам |
|||||
|
Господарювання у |
48,1 |
48,4 |
55,4 |
54,6 |
|
|
Загальному обсязі |
|||||
|
Кредитування,% |
Щоб такої ситуації уникнути в майбутньому, потрібно сформувати міцні кредитні відносини між суб'єктами господарювання та комерційними банками, а необхідною вимогою цього є науково обґрунтована розробка механізму кредитування. Цей механізм на даному етапі розвитку банківської системи доцільно вважати сформованим, але кожен його етап в умовах економічної невизначеності набуває своїх специфічних рис.
На нашу думку слід звернути найбільшу увагу:
Перш за все на забезпечення банківського кредиту. У практиці банківської системи України розповсюджені такі форми забезпечення кредитних угод: застава майна, гарантія переведення на користь банку вимог і рахунків позичальника третій особі, страхування відповідальності позичальника перед банком за непогашення та ризику неповернення кредиту. Тобто створити дійовий механізм застави майна та її реалізації.
По-друге, треба розвивати кредитування, яке базується на вексельному обігу (основа комерційного кредиту) та запроваджувати їх найефективніші форми.
По-третє, треба стимулювати довгострокове кредитування господарюючих суб'єктів, бо саме з ним ми маємо проблему. Адже саме довгострокове кредитування є основою здорової ринкової економіки.
По-четверте, треба подолати кризу неплатежів у народному господарстві.
банк кредитування комерція
Висновок
В умовах побудови ринкової економіки в сфері грошово-кредитної політики НБУ в межах своїх повноважень буде намагатися вживати заходів, спрямованих на створення основ довгострокових перспектив росту реального виробництва, високої зайнятості і стабільності цін.
Першочерговою проблемою, що виникнула зараз перед Національним банком і всією банківською системою, є подолання високих темпів інфляції. Для досягнення цієї цілі НБУ вважає за необхідне прийняття комплексу мір.
Відрегулювати принципи емісійної політики в Україні, що будуть будуватися на таких основах: Національний банк повинний бути єдиним емісійним центром, емісійна діяльність Уряду (через бюджет) і комерційних банків забороняється; поступово скоротити централізовані кредити Національного банки для покриття дефіциту бюджету і внутрішнього державного боргу (із цією ціллю Уряд повинно здійснити випуск і введення в обертання державних цінних паперів); заборонити емісійну діяльність НБУ, пов'язану з регулюванням взаємної заборгованості підприємств. Комерційні банки повинні проводить заліки заборгованості між підприємствами в межах одного банку, а також між клієнтами різноманітних банків на основі окремих міжбанківських угод.
Національний банк повинен здійснювати заходи щодо обмеженню грошової маси в обертанні тільки через ринкові важелі, наявні в його розпорядженні, а точніше - через офіційну ставку рефінансування і резервні вимоги.
Список літератури
Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" 1996 р.
Васильєв А. "Процентна ставка як основний регулятор банківської діяльності" "Урядовий кур'єр" 8 листопада 2001 р.
Закон України "ПРО банки і банківську діяльність" 1998 р.
Закон України “Про банки і банківську діяльність“ № 878-12 від 20 березня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України, 1991, № 25.
Рекомендації з приводу оцінки комерційними банками кредитоспроможності і фінансової стабільності позичальника. Національний банк України. № 23011/79 від 02.06.99 р.
Веселовский А. “Удосконалювання нагляду за діяльністю комерційних банків”: Вісник НБУ, лютий 1997 р.
Степаненко А. “Системна перебудова банківських установ і робота з проблемними банками”: Банківська справа, січень 2001 р.
Банківська справа. За редакцією Лаврушина О.И. - М.: Банківський і біржовий науково-консультаційний центр, 1999 р.
Банківська справа і фінансування інвестицій. Том 1: Теорія і концепції. Частина 1. Під ред. Н. Брука. Інститут Економічного розвитку Всесвітнього банку, 1999 р.
Банківська справа і фінансування інвестицій. Том 2: Політика і стратегія. Частина 1. Під ред. Н. Брука. Інститут Економічного розвитку Всесвітнього банку, 2001 р.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Сутність і основні функції банків, їх значення на сучасному етапі. Структура банківської системи України. Методи та інструменти впливу Центрального банку на ринкову економіку. Проблеми та шляхи удосконалення сучасної банківської системи в Україні.
курсовая работа [37,2 K], добавлен 10.11.2010Становлення банківської системи України. Національний банк України – головний елемент банківської системи. Розвиток банківської системи, захист і стабільність валюти. Відповідальність за вирішення макроекономічних завдань в грошово-кредитній сфері.
реферат [24,6 K], добавлен 10.11.2010Проблеми розвитку та аналіз ризиків банківської системи України при євроінтеграції: ризики лібералізації руху капіталу, від дотримання критеріїв євроінтеграції, проведення грошово-кредитної політики, інституційні ризики, пов'язані зі вступом до ЄС.
реферат [30,5 K], добавлен 17.08.2011Сутність банківської системи України та її складові. Аналіз динаміки розвитку банківської системи України та діагностування кредитного потенціалу банків. Модель покращення функціонування банківської системи України за допомогою кластерного аналізу.
дипломная работа [787,7 K], добавлен 20.03.2011Основні етапи формування та розвитку банківської системи України, її специфічні риси та особливості. Політика Національного Банку України. Аналіз банківської системи України, її поітики та стратегічних цілей. Стан банківської системи у 2008 році.
курсовая работа [48,0 K], добавлен 12.07.2010Становлення банківської системи. Загальна характеристика банківської системи. Формування ресурсів банківської системи. Розміщення ресурсів банків України. Фінансові результати діяльності банківської системи. Темпи зростання активно-пасивних операцій.
курсовая работа [164,9 K], добавлен 13.08.2008Базові поняття про банк та банківську систему. Види комерційних банків. Проблеми взаємовідносин Національного банку України та комерційних банків. Функції банківської системи. Проблеми інтеграції банківської системи України в світові фінансові структури.
научная работа [45,4 K], добавлен 28.02.2010Сутність та функції банківської системи. Зміна складових зобов'язань банків України за 2009-2011 роки. Особливості побудови банківської системи України. Проблеми її розвитку та недоліки. Перспективи та напрямки розвитку банківської системи України.
курсовая работа [905,9 K], добавлен 07.11.2012Сутність банківської системи й грошової пропозиції. Функції Національного банку України та комерційних банків. Структура капіталу в банківській системі України. Надання послуг в банках. Державне регулювання банківської системи України, її саморегулювання.
курсовая работа [76,2 K], добавлен 20.11.2010Несвоєчасне реагування на причини виникнення банківської нестабільності як привід виникнення банківської паніки та кризи. Залежність банківської системи від політичної ситуації в країні. Сумарний збиток комерційних банків України в квітні 2014 року.
реферат [14,6 K], добавлен 23.10.2014
