Тепер про позабіржові ціни. Ціна попиту - ціна, пропонована покупцям. Ціна пропозиції - ціна, пропонована продавцем. Різниця між ними називається "спрєдом" ("sргеаd"). Контрактна ціна - фактична ціна по біржовій угоді. Котирувальна ціна - фактична типова (або середня) ціна по біржових угодах за визначений період часу (на початок біржового дня, його середину, за весь біржовий день).

Котирування - це головним чином виявлення і фіксування цін, укладених на біржі угод, крім того - це ще й аналіз ринкової інформації, що характеризує кон'юнктуру ринку.

Біржове котирування використовується як орієнтир при висновку контрактів, у тому числі і поза біржею. Через котирування відбувається зворотний вплив біржових торгів на ринкову кон'юнктуру в цілому.

Роль позабіржового котирування різна у відношенні так званих касових і термінових угод на біржах.

Касові операції - це угоди купівлі-продажу реальних коштовних з оформленням їх у плині найближчих трьох днів. У цьому випадку ціни котирування носять, як правило, довідковий характер і служать орієнтиром для учасників біржової торгівлі у визначенні рівнів цін на продавані і коштовні папери, що купуються.

Котирування складається спеціальною котирувальною комісією з результатів попереднього біржового торгу (наприклад, учорашнього дня) і представляється продавцям і покупцям у виді біржового бюлетеня.

3. Шляхи щодо підвищення ролі позабіржової торгівлі

Операції, здійснювані на українському фондовому ринку, показують, з одного боку, то, що його зародження відбулося, а з іншого, - що він може і законсервуватися, не стати тим інститутом, що є ядром сучасних ринкових відносин, якщо не відбудеться дійсне роздержавлення і приватизація, не будуть створені акціонерні товариства, самостійні підприємства, не з'являться цінні папери, що будуть відбивати реальний капітал - засоби виробництва, землю, товар. Лише в цьому випадку можна сподіватися на створення умов для ринкового середовища, переміщення капіталу від інвестора до виробника, переливу його з однієї галузі в іншу.

Економічні і соціальні реформи в нашій країні знаходяться в прямої залежності від формування ефективної моделі фондового ринку. У зв'язку з цим заслуговують на увагу ті пропозиції по кореговану ринку капіталів в Україні, що утримуються в Концепції, розробленою Українською фондовою біржею.

УФБ вважає за необхідне створення централізованого фондового ринку України, що повинний складатися з трьох ведучих елементів: єдиної національної фондової біржі, єдиного клірингового банку, єдиного Центрального депозитарію.

Перший інститут - фондова біржа є місцем котирування, здійснення операцій з цінними паперами і висновку угод. Фондова біржа сприяє встановленню єдиної ціни на цінні папери, оскільки їхня вартість визначається ринковим шляхом у процесі торгів. Це дає можливість протидіяти спекуляціям цінними паперами внаслідок створення їхнього штучного курсу в різних регіонах, а також унеможливлює продаж фіктивних паперів.

Інший інститут - кліринговий банк спеціалізується на розрахунках по операціях з цінними паперами. В Франції наприклад, його функції виконує Французький Національний банк. Вимагає рішення, хто буде займатися цим у нашій країні.

Третій інститут - Центральний депозитарій, що уже створений при УБФ, займається збереженням, обліком і переміщенням цінних паперів. Така структура сприяє введенню єдиної наскрізної нумерації цінних паперів, уніфікації правил здійснення операцій по проведенню платежів і доставці цінних паперів.

Однак у розвитих країнах застосовується більш прогресивна форма звертання цінних паперів - у виді комп'ютерних записів на рахунок. Безпаперова форма цінних паперів гарантує високий рівень їхньої безпеки - неможливість підробки, викрадення і протизаконних операцій, заощаджує значні витрати на їхній випуск і доставку (транспортування), а також гарантує, що кількість цінних паперів на руках в інвесторів дорівнює кількості випущених цінних паперів.

УБФ вважає, що до котирування й обліку (збереженню) у Центральному депозитарії цінні папери можуть прийматися лише в дематеріалізованої форми на пред'явникові. Така форма буде спрощувати висновок угод, а також корпоративні дії й облік паперів.

Розвиток українського ринку цінних паперів вимагає рішення ряду важливих, у тому числі і законодавчих питаннях. До них, насамперед, відносяться: визначення концепції ринку цінних паперів і фондової біржі, розробка методики оцінки майна всіх об'єктів народного господарства. Здійснення цього разом з іншими ринковими мірами забезпечить не тільки поява достатньої кількості цінних паперів, але і впровадження системи допуску (листинга) цих паперів. Листингування буде сприяти організаційному упорядкуванню національного ринку цінних паперів - на УБФ будуть надходити лише ті з них, що пройшли оцінку основних фондів і аналіз усієї господарської діяльності в Міністерстві фінансів України. У той же час листинг підвищить гарантії для інвестора, дозволить формувати біржовий реєстр і біржові бюлетені, що відбивають звертання і котирування цінних паперів на фондовому ринку.

Висновок

Після розгляду й аналізу вищевикладених проблем і пропозицій по їхньому рішенню, без яких немислиме існування і плідна життєдіяльність нашого суспільства, напрошується єдино можливий у цій непростій ситуації висновок, що для нормального функціонування товарно-фондового ринку України й успішного введення в цивілізоване русло відносин між його суб'єктами необхідні наступні конкретні кроки:

- Негайне прийняття і неухильне перетворення в життя нормативно-законодавчих актів, що регулюють господарську діяльність підприємців і підприємств державного сектора в рамках національного ринку;

- Створення рівноправних умов для успішної роботи підприємств усіх форм власності і проведення грамотної антимонопольної політики, що буде рубати на корені зачатки новоявленого монополізму;

- Надання державної допомоги в створенні і підтримці такій новій, властивій ринковій економіці типів ринків, як ринок інвестицій, капіталів, ринку робочої сили, а так само ринку інтелектуальних ресурсів, на першому етапі їхнього функціонування.

Існування позабіржового ринку цінних паперів необхідно. На ньому представлено чимало солідних фірм, чиї розміри «не дотягають» до біржових стандартів. Позабіржовий ринок є також «інкубатором», де вирощуються компанії, акції яких згодом переміщаються на біржу.

Головна особливість позабіржового ринку полягає в системі ціноутворення. Фірма, що веде операції з цінними паперами поза біржею, діє так: вона купує них на власні засоби, а потім перепродує. З клієнта не стягується комісійна плата, як на біржі, але цінні папери продаються йому з надбавкою до ціни, по якій вони були придбані фірмою, або купуються зі знижкою стосовно тієї ціни, по якій вони надалі будуть перепродані. Така націнка або знижка й утворить прибуток посередницької фірми.

Список літератури