Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

з теми: «Аналіз ринку пластикових платіжних карток»

Зміст

Вступ

Розділ 1. Банківська пластикова картка як інструмент розрахунків і кредитування

1.1 Види пластикових карт

1.2 Загальні правила роботи з кредитною карткою

1.2.1Повернення списаних сум

1.2.2 Прибутковість операцій з банківськими картками

1.3 Вигоди системи карткових розрахунків для її учасників

Розділ 2. Аналіз ринку пластикових платіжних карток

2.1 Результати операцій з пластиковими картками українських банків за 2002-2003р.

2.2 Банки учасники системи карткових розрахунків

Розділ 3. Проблеми пластикових платіжних карток

3.1 Міжнародний досвід подолання проблем щодо пластикових карт

3.2 Проблеми пластикових платіжних карток в Україні

Висновок

Список літератури

Додаток 1

Додаток 2

Вступ

Пластикові картки - це пластиковий ідентифікаційний засіб, за допомогою якого власнику картки надається можливість здійснювати оплату й одержувати банківські послуги більш ніж у 220 державах і регіонах, де при розрахунках використовуються платіжні картки.

Останнім часом у всьому світі розвиток платіжних систем характеризувався поступовим звуженням сфери використання готівки та паперових платіжних засобів, переходом до нових платіжних інструментів та сучасних технологій платежів.

Застосування пластикових карток у країнах з розвиненою ринковою економікою стало звичайною практикою. В Україні пластикові картки лише починають займати свою нішу на ринку банківських та торговельних послуг.

Безготівковий грошовий обіг має ряд переваг порівняно із обігом готівки: економляться кошти, прискорюється оборот грошей. На підтримку сфери готівкового обігу доводиться витрачати значні кошти на друкування, підрахунок, упаковку, інкасацію готівки. Економічний ефект від впровадження і використання пластикових карток важко переоцінити. Витрати на щорічну підтримку грошового обігу в Україні складають приблизно 220 млн. дол. Зниження потреби в готівці може дати щорічну економію коштів держбюджету у 60-100 млн. дол. Це також дасть змогу залучити і змусити працювати ті кошти, які знаходяться нині у населення, допоможе у боротьбі із тіньовою економікою шляхом повернення до банківського обігу коштів.

Для банків пластикові картки також є вигідними як нова сфера послуг, що приноситиме значні прибутки.

Враховуючи світовий досвід, можна сказати, що в Україні можливе існування кількох платіжних систем: локальних,національних та міжнародних. платіж кредит картка банк пластиковая

Світовий ринок пластикових карток розподілений між основними емітентами приблизно наступним чином: Visa - 50%, EuroCard/MasterCard - 30%, AmericanExpress - 18%, інші - 2%.

Де б Ви не знаходилися картка буде Вам надійним супутником. Якщо Ви опинилися в екстреній ситуації за рубежем і на Вашому рахунку недостатньо коштів, Ви зможете добратися додому звідусіль. Помічником у цьому буде кредитна лінія, умови надання якої Ви зможете обговорити з Вашим банківським менеджером.

Банки також дадуть Вам наступні послуги:

- - нарахування відсотків по середньо квартальному залишку на спецкор рахунку

Вашої картки

- - безкоштовний страховий поліс

- - безпека

- - оперативність

Крім можливості проводити розрахунки в будь-якій країні, не сплачуючи додаткової комісії при конвертації Ваших грошей у місцеву валюту, картка збереже Ваші кошти навіть у випадку втрати чи крадіжки.

Вам необхідно лише сповістити нас про те, що сталося - і всі операції по Вашій картці будуть негайно припинені.

Можливе використання Вашими родичами чи довіреними особами додаткових карток, усі витрати по яким списуються з рахунка основної картки.

Пластикові картки:

- Eurocard/MasterCard,

- Maestro/Cirrus,

- Visa TravelMoney

Розділ 1. Банківська пластикова картка як інструмент розрахунків і кредитування

1.1 Види пластикових карт

У ході розвитку пластикових карт виникли різні види пластикових карток, що розрізняються призначенням, функціональними і технічними характеристиками.

З погляду механізму розрахунку виділяються двосторонні і багатобічні системи. Двосторонні картки виникли на базі двосторонніх угод між учасниками розрахунків, де власники карток можуть використовувати них для покупки товарів у замкнутих мережах, контрольованих емітентом карток (універмаги, бензоколонки і т.д.). У відмінності від цього багатобічні системи, що очолюють національні асоціації банківських карток, а так само компанії, що випускають картки туризму і розваг (Американ Експрес), надають власникам карток можливість купувати товари в кредит у різних торговців і організацій сервісу, що визнають ці картки як платіжний засіб. Картки цих систем так само дозволяють одержувати касові аванси, користуватися автоматами для зняття готівки з банківського рахунка і т.д.

Інший розподіл карток визначається їхніми функціональними характеристиками. Тут розрізняються кредитні і дебетові картки. Перші зв'язані з відкриттям кредитної лінії в банку, що дає можливість власникові користуватися кредитом при покупках товарів або одержанні касових позичок. Другі призначені для одержання готівки в банківських автоматах або покупки товарів з розрахунком через електронні термінали. Гроші при цьому списуються з рахунка власника картки в банку, деякі люди виділяють особливу категорію - платіжні картки як різновид кредитних карток. Відмінність полягає в тому, що загальна сума боргу при використанні картки повинна погашатися цілком у плині визначеного часу після одержання виписки без права продовження кредиту.

Маються розходження у використанні карток у системах заснованих на паперовій технології (paper-based systems), або в електронних системах (electronic systems). У “паперових” системах власник ставить свій підпис на торговельному рахунку або іншому документі, підготовленому торговцем, що є підтвердженням його дозволу дебетувати свій рахунок у банку. Потім торговельний рахунок направляється емітентові картки як підстава для виплати відповідної суми торговцеві (кредитування його рахунка) і списане грошей з рахунка власника картки. В електронній системі власник картки прямо зв'язується з элементом через термінал. Замість підпису на рахунку він уводить за допомогою клавіатури секретну комбінацію цифр, що при правильному наборі є санкцією на дебетоване його банківського рахунка.[7,54]

Розглянемо коротко основні види карток.

Банківські кредитні картки (bank credit cards) призначені для покупки товарів з використанням банківського кредиту, а так само для одержання авансів у грошово-кредитній формі. Головна особливість цієї картки - відкриття банком кредитної лінії, що використовується автоматично щораз, коли виробляється покупка товару або береться кредит у грошовій формі. Кредитна Лінія використовується в межах установленого банком ліміту. У деяких системах банківська кредитна картка може застосуються для пільгової оплати деяких видів послуг, а так само для одержання грошей у банківських автоматах.

Розрізняються індивідуальні і корпоративні картки. Індивідуальні видаються окремим клієнтам банку і можуть бути “стандартними” або “золотими”. Останні призначаються для осіб з високою кредитоспроможністю передбачають безліч пільг для користувачів. Корпоративна картка видається організації (фірмі), що на основі цієї картки може видати індивідуальні картки обраним особам (керівникам або просто коштовним співробітникам). Їм відкриваються персональні рахунки, “прив'язані” до корпоративного карткового рахунка. Відповідальність перед банком по корпоративному рахунку несе організація а не індивідуальні власники карток.

Картки туризму розваг і відпочинку (travel & entertaiment cards). Це “платіжні” картки, відповідно до зробленого вище термінології. Вони випускаються компаніями, що спеціалізуються на обслуговуванні зазначеної сфери (American Express, Dinners Club). Картки приймаються сотнями тисяч торговельних і сервісних підприємств в усім світі для оплати товарів або послуг, а також надають власникам карт різні пільги при по бронюванню авіаквитків, номерів у готелях, одержанню знижках з ціни товару, страхуванню життя і т.д.

Головні відмінності цього виду карток від банківських кредитних карток полягає в - перших, у відсутності разового ліміту на покупки і, по-друге, обов'язку власника картки погасити заборгованість у плині місяця без права пролонгувати кредит. У випадку прострочення платежу з власника картки взымается підвищений відсоток.[11,28]

У зазначених системах також існують індивідуальні і корпоративні картки.

Приватні платіжні картки підприємств торгівлі і послуг (private cards, retail charge cards, departament store cards, affinity cards). Застосування цих карток обмежено визначеною замкнутою мережею торговельних установ, наприклад ланцюгом універмагів, системою заправних станцій визначеної компанії. Кредит надає сама компанія, Вона ж одержує відсоток по позичках. Починаючи з 70-их років одержали поширення банківські приватні картки (bank private cards), за допомогою яких можна робити покупки у визначених магазинах зі знижкою, але випуск карток, видача кредиту по покупках і розрахунки по оплаті торговельних рахунків здійснює банк - учасник угоди. Іноді картки такого роду випускається для членів визначених професійних груп (пілотів, адвокатів) або осіб, зв'язаних загальними інтересами (наприклад філателістів). Їх називають “клубними” картками.

Картки для банківських автоматів (ATM cards). Це різновид дебетових карток, що дають можливість власникові рахунка в банку одержувати готівка в межах залишку засобів на рахунку через автоматичні пристрої, встановлені в банках, торговельних залах і т.д. При наявності картки гроші можна одержувати в будь-який час доби і по святкових, вихідних днях. Крім того, торговельних залах, на вокзалах і т.д.

Банки США установлюють визначений ліміт щоденного зняття грошей з рахунка через автомати - до 200 доларів. В останні роки в багатьох країнах автомати, що належать різним банкам, поєднуються в мережі спільного користування, що охоплюють визначений район або носять загальнонаціональний характер. Такі гігантські мережі автоматів як “ПЛАС” (Plus) у США, дають можливість здійснювати операції в глобальному масштабі.

Деякі типи автоматів виконують більш широке коло операцій крім простого зняття грошей з рахунка; вони дозволяють вносити гроші на внесок, робити внесок на погашення позички, одержати виписку про стан банківського рахунка, переказувати гроші з одного рахунка на інший і т.д.

Випливає ще раз підкреслити що картка для автоматів не зі зв'язана з кредитною лінією (як у випадку з банківською кредитною карткою), а з поточним або ощадним рахунком власника картки в банку. Тому в більшості банків система розрахунків по цих картках адміністративно і функціонально відділена від системи банківських карток.

Картка для покупки через термінали в торговельних крапках (point-of-sale terminals - POS - cards). Картки цього виду також відносяться до розряду дебетових. Вони “прив'язані” до чекового або ощадного рахунка власника картки і не передбачають автоматичного надання кредиту. Картка POS виконує функції банківського чека, однак її застосування більш надійне, тому що ідентифікація власника виробляється в момент здійснення угоди і гроші перелічуються на банківський рахунок торговельного підприємства негайно.

Останнім часом одержали поширення дебетові картки приватних мереж (property debit cards). Їх випускають банки, що беруть участь у регіональних системах торговельних терміналів, а не підключених до загальнонаціональних комунікацій. Банки залучає та обставина, що в цьому випадку не потрібно платити комісію за передачу інформації з загальних комунікацій.

Вище говорилося що при використанні POS-карт сума покупки негайно знімається з рахунка покупця. Це невигідно останньому тому що при інших формах розрахунків (чек, кредитна картка) він одержує відстрочку платежу. Для торговців же угоди з POS-картою обходяться дорожче, ніж при використанні чеків. Це обумовило відносно повільні темпи росту операцій з картками зазначеного виду.

Чекова гарантійна картка (cheque guarantee card). Ця картка видається власникові поточного рахунка в банку для ідентифікації чекодавця і гарантії платежу по чеку. Картка базується на кредитній лінії, що дозволяє власникові рахунка користуватися кредитом по овердрафті. При цьому банк гарантує торговцеві одержання грошей по чеку в межах установленого ліміту в тому випадку, якщо на рахунку чекодавця відсутня необхідна сума.

Основні правила користування чековою гарантійною карткою зводяться до наступного:

- підпису на чеку і картці повинні бути ідентичними

- сума чека не повинна перевищувати ліміт зазначений на картці

- якщо сума виплати по чеку перевищить суму засобів на рахунку, із власника взымается комісія за використання кредитної лінії і відсоток по овердрафті.

Ще одна класифікація кредитних карток зв'язана з їхніми технологічними особливостями. Найбільш поширені картки двох видів - з магнітною смугою і з убудованою мікросхемою (chip card - чиповая карта, smart card - смарт карта, “розумна” карта)

Картки з магнітною смугою мають на звороті магнітну смугу, де записані дані необхідні для ідентифікації особистості власника картки при її використанні в банківських автоматах і електронних терміналах торговельних установ. Коли картка вставлена у відповідне счітиваючий пристрій, індивідуальні дані власника передаються по комунікаційних мережах для одержання дозволу на здійснення угоди.

На картках великих міжнародних карткових асоціацій “Віза” і “Майстер Кард” магнітна смуга має кілька доріжок для фіксації необхідних зведень у закодованій формі. На одній з доріжок для фіксації необхідних зведень у закодованій формі. На одній з доріжок записаний персональний ідентифікаційний номер - ПИН (Personal Identification Number), що уводиться власником картки за допомогою спеціальної клавіатури при використанні їм банківських автоматів і терміналів POS. Набрані цифри порівнюються з Пин-кодом, записаним на смузі. У випадку їхньої розбіжності власникові дається можливість зробити ще кілька спроб набору Пин-кода. Потім картка вилучається або повертається власникові (еврокарта).

Картка з мікросхемою (chip card, smart card) була винайдена у Франції в 1974 р. і одержало велике поширення в цій країні і за рубежем. Убудована в картку мікросхема (чип) - є хоронителем інформації, що записується заздалегідь, а потім може обновлятися в момент здійснення угоди. Це розширює функціональні можливості картки і підвищує її надійність.

На підставі записаних у чипе зведень угода по картці може здійснюватися в автономному режимі офф-лайн (off-line), тобто без безпосереднього зв'язку з центральним процесором банківської комп'ютерної системи в момент здійснення операції. Оскільки картка сама зберігає в пам'яті суму засобів, що маються на банківському рахунку, то авторизації тут не потрібно: якщо ліміт перевищений угода просто не відбудеться. Якщо ж сума операції менше суми ліміту, то в момент її здійснення сума вільного ліміту буде зменшена і записується новий залишок, що може бути використаний при наступній покупці. При внесенні грошей на рахунок ліміт відновлюється, про що робиться новий запис у мікросхемі.

Інформаційні можливості смарт карт набагато ширше чим, у карток з магнітною смугою (8 тис. біт у порівнянні з 1 тис. біт, з можливістю наступного розширення в 24 рази). Крім того, достоїнством її є можливість оперативного відновлення даних у пам'яті мікропроцесора. Нарешті, важливим достоїнством картки є її більш висока надійність. Чип має кілька ступенів захисту і підробити інформацію, записану в ньому, дуже важко або зовсім неможливо. Якщо картка украдена не належний власник захоче нею скористатися для одержання грошей в автоматі, то при неправильному введенні ПИН-кода чип руйнується і картка не може бути використана.[6,123]

Смарт карти мають відносно високу вартість (у 5-7 разів вище в порівнянні з магнітною карткою). Крім того, їхнє введення в оборот у країнах, що з початку створення системи карткових розрахунків орієнтувалися на магнітні картки, утруднено. Там установлені десятки і сотні тисяч одиниць устаткування, не пристосованого для зчитування інформації з мікросхеми, а заміна цього устаткування на пристрої, сумісні зі смарт-картами, зажадала б великих капіталовкладень. Тому експерти не очікують швидкого впровадження смарт-карт у таких країнах як США, Канада, Бельгія і т.д., хоча експерименти по розробці міжнародного стандарту на ці картки проводяться найбільшими картковими асоціаціями світу.



Рис.1. Базова схема операції з банківською кредитною карткою[24,82]

Банківська кредитна картка не є юридичним свідченням боргу або боргової вимоги, якимсь є, наприклад вексель або чек. Це скоріше матеріальний символ юридичних відносин, що виникають між сторонами, що уклали карткову угоду.

Основні учасники системи карткових розрахунків:

- власник картки (cardholder)

- банк-емітент (issuing bank)

- підприємство торгівлі або сфери послуг (торговець) (merchant)

- банк-эквайр (банк обслуговуюче торговельне підприємство - acquring bank, acquirer).

Права та обов'язки сторін у системі карткових розрахунків.

Власник картки:

- може використовувати картку для оплати товарів або послуг, пропонованих іншими учасниками карткової угоди, а так само одержання в банку кредиту в готівко грошовою формі в межах установленого ліміту

- може погасити свою заборгованість банкові по покупках у плині пільгового періоду (grace period) без сплати відсотків

- може скористатися продовженим кредитом банку (за межами пільгового періоду зі сплатою установлених відсотків) зобов'язаний сплатити борг і відсотки у відповідності зі схемою, обумовленої угодою.

Банк емітент картки (тут і эквайр):

- видає картку після ретельної перевірки фінансового становища й оцінки кредитоспроможності клієнта

- відкриває власникові картки спеціальний рахунок, на якому враховуються всі операції з карткою

- щомісяця висилає клієнтові виписку з указівкою розмірів заборгованості, сум і термінів погашення боргу

- зобов'язується оплачувати рахунка торговельного підприємства по покупках зробленим із застосуванням карток за винятком комісійних зборів (дисконту)

- може відмовитися від оплати торговельних рахунків, якщо порушені які-небудь умови угоди (наприклад перевищений ліміт покупки без відповідного дозволу на це банку емітента).

Торговельне підприємство участвующее в угоді:

- зобов'язується приймати картки на сплату за товари і послуги і проводити авторизацію (одержувати дозвіл) у передбачених угодою випадках

- зобов'язується изьять картку якщо є підозри, що пред'явник не є законним його власником.

- може пред'являти банкові для оплати торговельні рахунки для одержання по них грошей негайно

- зобов'язаний зберігати конфіденційну інформацію про клієнта.

Така загальна схема юридичних взаємин між учасниками угоди з застосуванням кредитних карток.

З правової точки зору суть операції з кредитної (і платіжної) карткою полягає в тому, що власник картки і торговець після попереднього відкриття рахунків у банку домовляються що будь-яка угода між ними буде урегульована шляхом кредитування рахунка торговця і дебатування рахунка власника картки. При цьому, за винятком випадків, що особливо обмовляються, цей платіж буде остаточним і безумовним.

Схема карткових розрахунків в основі своєї предпологає наявність трьох окремих видів контрактів:

- між торговцем і власником картки - про продаж товарів або послуг

- між банком і торговцем - про згоду останнього приймати картки в оплату товарів або послуг

- між банком і власником картки - про відшкодування банкові суми, сплаченої торговцеві по операції з кредитною карткою.

У большинствве країн операції з картками регулюються спеціальним законодавством. У Великобританії, наприклад, головним законом, що регулює умови карткових угод, є Закон про споживчий кредит 1974 р.

1.2 Загальні правила роботи з кредитною карткою

Розглянемо загальні правила роботи з кредитною карткою.

1. Клієнт банку представляє в банк заявку на одержання банківської кредитної картки. Форма заявки визначається банком. Зведення приведені клієнтом, використовуються банком для оцінки кредитоспроможності клієнта й визначення величини встановлюваного ліміту.

2. При позитивному рішенні питання банк відкриває клієнтові спеціальний картковий рахунок. Одночасно виготовляється персональна пластикова картка, на яку заноситься необхідна інформація: прізвище й ім'я власника, номер карткового рахунка, термін дії картки.

3. Банк- емітент установлює два види обмежень:

- загальний кредитний ліміт суми непогашеної заборгованості по картковому рахунку, що повинний дотримуватися в плині всього періоду дії картки

- разовий ліміт на суму однієї покупки.

Різним клієнтам установлюються різні кредитні ліміти відповідно до прийнятого банку стандартами кредитоспроможності.

4. У момент покупки товару або послуги власник картки пред'являє картку. Продавець друкує торговельний рахунок, на якому за допомогою спеціального пристрою друкуються зведення з картки. Цей процес називається імпринтингом.

Торговий рахунок виготовляється в трьох екземплярах. Перший екземпляр одержує владелец картки, другий залишається в продавця, третій відсилається банкові сквайру.

5. Якщо сума угоди перевищує встановлений разовий ліміт, торговець до оформлення торговельного рахунка зобов'язаний провести так називану авторизацію, тобто одержати дозвіл банку емітента на проведення операції.

При наявності спеціальних касових терміналів авторизація проводиться по кожній угоді в режимі реального часу (on-line). У цих випадках ліміт на одну операцію не враховується.

6. Банк торговця (сквайр) одержує від свого клієнта щодня або в інші встановлені терміни оформлені торговельні рахунки. Ці рахунки розглядаються банком як еквівалент грошових сум, що підлягають негайному зарахуванню на рахунок торговця. Торговець може відразу ж використовувати ці гроші незалежно від того, чи відшкодує покупець у суму своєї покупки банкові емітентові. Виключення робиться лиш у тих випадках, якщо покупка зроблена з порушенням установлених правил при свідомій участі торговця.

При оплаті рахунків з торговця утримується особлива комісія (дисконт) у розмірі від 2 - 5% від суми угоди.

7. Наприкінці кожного місяця банк здійснює процедуру биллинга, тобто посилає власникові картки спеціальну виписку з його карткового рахунка з указівкою всіх операцій, зроблених за період, а так само сум і термінів погашення заборгованості.

У власника картки є два альтернативних варіанти розрахунків з банком:

- сплатити борг без виплати відсотків у плині льотного терміну - 25-30 днів з дати платежу, зазначеної у виписці

- продовжити кредит за межі пільгового терміну з нарахуванням 1,5-2% на місяць на суму непогашеного середньоденного залишку боргу.

Основні етапи торговельної операції торговельної операції з застосуванням банківської кредитної картки приведена на наступній схемі -

Рис.2 Покупка товару з використанням кредитної картки

При покупці товару по банківській кредитній картці на суму менш разового ліміту торговець виписує торговельний рахунок, копія якого разом з товаром і карткою передається покупцеві (1,2). В у випадку ж перевищення ліміту торговець зв'язується з банком-эквайром для проведення авторизації (одержання дозволу на угоду). Якщо власник картки - клієнт банка-эквайра тобто останній є також емітентом картки, то авторизацію проводить сам сквайр (3.3а). Угода в цьому випадку оформляється відповідно до процедури (2). Якщо ж власник картки - клієнт іншого банку, то для одержання авторизації сквайр зв'язується з банком-емітентом через систему інформаційного обміну (4,4а). Після одержання дозволу ця інформація надходить до торговця, і угода завершується передачею товару (3а і 2). По окончанії робочого дня (тижня, місяця) торговець що пред'являє банкові - сквайру торговельні рахунки по карткових покупках. Банк зараховує суми (за винятком дисконту) на поточний рахунок власника (5). Якщо власник картки - клієнт банку -эквайра (див 3 , 3а), то останній проводить розрахунок безпосередньо з власником (6). Банк посилає виписку з указівкою торб підметів погашенню, і термінів сплати боргу. У випадку ж, якщо власник картки - клієнт іншого банку, схема розрахунку ускладнюється. Банк-эквайр одержує гроші від банку емітента через систему інформаційного обміну (интерчейндж) (7) . При цьому банк-эквайр сплачує емітентові комісію за интерчейндж. Для завершення розрахунку відповідно до (7) банк емітент одержує платіж від власника картки (8).[14,77]

Така загальна схема розрахунку при покупці товару з застосуванням банківської кредитної картки. За її рамками залишається ряд важливих операційних і технічних деталей, що будуть розглянуті пізніше.

1.2.1 Повернення списаних сум

У процесі розрахунків по карткових угодах часто виникає ситуації, коли власник картки заперечує обґрунтованість операції і вимагає повернення списаних сум. Банк-емітент може зробити подібне списання по власної ініціативі, без вимоги клієнта, якщо він знайде, наприклад, що термін картки минув або що, рахунок по якому виробляється операція закриття. Банк-эквайр, що відстоює інтереси торговця, може на прохання останнього або за власною ініціативою повторно повернути документи банкові-емітентові. Це робиться в тих випадках, коли повернення недостатньо документоване або потрібна додаткова інформація.

У конфліктній ситуації банки можуть самостійно дозволити суперечка або ж удатися до арбітражу асоціації.

Одержавши повідомлення про зворотне списання, банк-эквайр зараховує суму на спеціальний балансовий рахунок для спірних сум, де вона буде числиться, поки не буде прийняте остаточне рішення. при цьому банк повинний якнайшвидше дозволити ситуацію, тому що спірна сума числиться на його балансі і він несе витрати по її фінансуванню.

Банки встановлюють контрольні терміни по операціях повернення. Банк-емітент визначає мінімальні терміни з моменту одержання претензії від власника картки до моменту бухгалтерського оформлення зворотного списання сум з банка-эквайра. При цьому велика увага приділяється документальному обґрунтуванню повернення, тому що в противному випадку, як уже говорилося, угода може бути повторно пред'явлена до оплати банком-экайром.

1.2.2 Прибутковість операцій з банківськими картками

Операції з картками відносяться до числа найбільше доходних видів банківської діяльності. У середньому доход на одиницю витрат у картковому бізнесі вище, ніж по інших видах операцій, так як приймає високий ризик.

Основний показник для виміру прибутковості карткових операцій - прибуток на одиницю карткових позичок. Розрахунок цього показника дозволяє порівняти прибутковість операцій різних банків.

	портфель непогашених кредитів по картках	Прибуток від карткових операцій	Прибутковість у %
Банк А	2000000	140000	7
Банк Б	5500000	302500	5,5

Незважаючи на те, що банк Б одержав більше прибутку, він працював менш ефективно: показник прибутковості в нього 5,5%, тогода як у банку А -7%. прибуток це різниця між доходами і витратами банку, структура яких різна для банку-емітента і банка-эквайра.

Почнемо з банку-емітента. Її основні доходи:

- річна процентна ставка

- річний членський внесок

- комісія з інтерчейнджу

- штрафні збори за порушення умов договору.

Річна процентна ставка по картковому кредиті стягується з власника картки при пролонгації кредиту за межі пільгового періоду. Ставка досить стійка і не міняється в зв'язку з кон'юнктурними змінами попиту та пропозиції на ринку споживчого кредиту.

Як уже говорилося, не вся заборгованість по портфелю позичок приносить процентний доход, тому що в пільговому періоду відсотки не нараховуються. Тому щоб застосувати річну процентну ставку, її потрібно спочатку помножити на частку портфеля, по якій сплачується відсоток.

Якщо ця частка дорівнює 65% портфеля, то при річній процентній ставці, рівної 20% річних, реальна ставка по даному портфелі складає 13%.

При місячному биллинге застосовується періодична місячна процентна ставка, що є похідній від річної ставки.

Готовий членський внесок до початку 80-их років не стягувався. Потім, зниження банківських доходів викликало необхідність уведення цієї плати. У 1992 році цей внесок, був для стандартної картки - 0-25$, для золотої до 50$. Ця стаття забезпечує доячи 50% чистого прибутку по карткових операціях.

Комісія за інтерчейндж. Вона дорівнює визначеному відсоткові з кожного долара продажів, що сплачується сквайром емітентові для покриття його витрат.

Збори за порушення карткових угод включають:

- комісію за прострочення

- комісію за перевищення ліміту

- комісію а повернення чету.

Штрафний збір за прострочення при сплаті чергового внеску в погашення заборгованості становить в американських банках 10-15 $ у месяц. приблизно половина комерческих банків США стягує комісію за перевищення кредитного ліміту при використанні картки. Вона повинна компенсувати ризик неплатежу, що істотно збільшився в 80-90-х рр.

Витрати банку-емітента по карткових операціях включають насамперед плату за ресурси, що банк використовує для фінансування всього портфеля карткових позичок. Крім того, до витрат відносяться наступні статті:

- утрати від списання безнадійних боргів і несанкціонованого використання карток

- витрати на проведення процесингових операцій (авторизація, биллинг)

- витрати на обслуговування клієнтів

- витрати по маркетингу

Структура доходів і витрат банка-эквайра відрізняється своєрідністю із-за специфіки його функцій. Головна стаття доходу - це дисконт, що сплачується торговцем при депонуванні торговельних рахунків у банку. Доход по цій статті дорівнює добуткові середньою ставки дисконту на суму продажів по кредитних картках. Наприклад, якщо середня ставка дисконту дорівнює 2,2%, те кожні 100 дол. торговельних рахунків сквайр одержує відповідно 2,2 долари. Ця сума списується з рахунка торговця в банку наприкінці кожного місяця. Ще один канал доходів сквайра - надходження від продажу або здавання в найом торговцеві устаткування для імпринтингу (перенесення даних картки в торговельний рахунок) і електронних терміналів. Нарешті, банк-эквайр одержує доход при використанні засобів, що зберігаються на рахунку депо торговця. Основна стаття витрат банка-эквайра - це комісія за інтерчейдж. Вона сплачується банкові-емітентові у визначеному відсотку від суми торговельних рахунків. Інші види витрат сквайра аналогічні тим, що несе емітент - витрати по процесінгу, маркетингові.[17,26]

1.3 Вигоди системи карткових розрахунків для її учасників

Швидке поширення банківських кредитних карток, їхнє перетворення в масовий інструмент розрахунків, неухильний ріст їхньої популярності серед широких груп населення служить наочним свідченням того, що ця форма розрахунків вигідна основним категоріям учасників системи. Які ці вигоди?

Власники карток. Основні привабливі риси для власників карток полягає в наступному:

- зручність користування

- автоматичне надання банківського кредиту

- можливість відстрочити погашення боргу

- регулярне отримання повної інформації про зроблені операції.

Торговці. Для цієї категорії учасників карткові розрахунки мають наступні переваги:

- розширення продажів і залучення нових покупців

- можливість надання кредиту без використання власних засобів і ведення спеціальних систем обліку

- зниження ризику завдяки заміщенню банківських чеків картками.

Банки. Банки виступили ініціаторами впровадження кредитних і інших видів карток, розраховуючи одержати наступні вигоди:

- збільшення споживчих позичок

- розширення сфери діяльності банку на віддалені райони

-”перехресна” продаж додаткових продуктів і послуг власникам карток

- одержання додаткового доходу у формі комісійної винагороди і процентних надходжень.

Розділ 2 Аналіз ринку пластикових платіжних карток

Останні три місяці оператори карткового ринку з небаченим досі завзяттям збільшують обсяги випуску платіжних карток. Наприкінці року банкіри підуть на рекорд.

Уже звичні для користувачів різдвяні й новорічні «пластикові» акції лише допоможуть банкірам довершити розпочату в останньому кварталі цього року нелегку справу збільшення випуску карток. Позитивом цих емісій можна вважати досить значущу частку кредитних карток, які поступово стають дедалі що заплутали на ринку. Загалом за банківською системою вже на перший квартал майбутнього року пропорція дебетних/кредитних карток буде 70:30.

2.1 Результати операцій з пластиковими картками українських банків за 2002-2003р

Нинішні досягнення емітентів карток мають доволі переконливий вигляд. Загалом, за даними НБУ, вітчизняні банки протягом третього кварталу випустили 718 тис. внутрішньодержавних і міжнародних карток. Таким чином, на 1 жовтня ц. р. загальна кількість платіжних карток в Україні становила 4,963 млн. штук. Випуском карток опікувався 71 банк (46% загальної кількості українських банків).

За інформацією НБУ, картковим рекордсменом став ПриватБанк (понад 1,592 млн. карток), за ним у «пластиковому» рейтингу Промінвестбанк (понад 992 тис., з яких близько 743 тис. -- локальні внутрішньобанківські), «Аваль» (понад 523 тис.), Ощадбанк (понад 356 тис., з яких близько 234 тис. -- локальні внутрішньобанківські) й Перший Український Міжнародний Банк (понад 314 тис.). [11,57]

Зросла за останні три місяці кількість POS-терміналів і банкоматів -- 20 719 і 2384 відповідно. На 1 жовтня 2002 р. власників внутрішньодержавних платіжних карток обслуговували 419 банкоматів, а власників міжнародних пластикових карток -- 1965 банкоматів.

Загальне зростання кількості карток на ринку було досягнено за рахунок зарплатних проектів, а також проведення банками різних рекламно-пропагандистських акцій. «Ми, як і багато інших банків, проводили акцію «Твій рух до успіху» спільно з міжнародною платіжною системою MasterCard. За підсумками цієї акції наш банк випустив понад 3 тис. кредитних карток MasterCard Mass і MasterCard Gold. За домовленістю з MasterCard ми продовжуємо цю акцію до Нового року. А загалом з початку вересня до 1 грудня 2002 року ми випустили понад 180 тис. карток», -- розповів «Контрактам», заступник голови правління банку «Аваль» Iгор Слободський.

Можна назвати й інші причини «картково-емісійних досягнень» вітчизняних банків. «За останні три місяці ми активізували роботу щодо пластикових карток. Здебільшого це пов'язано з налагодженням роботи наприкінці вересня власного процесингового центру. Цифри промовляють самі за себе: на кінець листопада емісія карток становила 92 тис. штук, приріст за останні 3 місяці -- 36,5 тис. карток, або 167%. Найбільше за цей період було випущено дебетних карток -- близько 33,5 тис.», -- каже начальник управління індивідуального бізнесу Укрсоцбанку Тетяна Новицька.

Гроші -- в мережу

Керівники присутніх в Україні міжнародних платіжних систем (VISA Int. та Europay Int.) не раз називали український картковий ринок одним з найдинамічніших у Східній Європі. За різними підрахунками, нині близько 10% українських громадян використовують банківські картки як засіб оплати своїх витрат. Скажімо, банк «Аваль» щомісяця реєструє до 1 млн. трансакцій власників платіжних карток.

Банкіри, хоча й вважають дуже низьким середній обсяг трансакцій на одного клієнта (за допомогою різних карток наші співвітчизники витрачають $3--5 на місяць), та в розвиток банкомат них мереж вкладають більше коштів, ніж на встановлення POS-терміналів. Тут є логічне пояснення. «Зміна вартості карткового сервісу останнім часом була пов'язана зі зміною тарифів, встановлених на проведення трансакцій. Якщо раніше це був 1% плюс 3 грн., то сьогодні тарифи на зняття грошей у «чужому» банку становлять 1,5% суми грошей плюс 5 грн. У 95% випадках здійснені в Україні трансакції -- це зняття готівки, а така тенденція властива країнам, що розвиваються.

Для того, щоб тримати гроші на карткових рахунках, українські банки намагаються розширити своє «карткове поле діяльності» в сегменті торгівлі», -- зазначив у розмові з «Контрактами» заступник начальника управління розрахунків з використанням платіжних карток Ощадбанку Сергій Францишко.

Клієнтів стимулюють

Утім, за словами самих банкірів, розвиток «пластикової» індустрії за рахунок операцій готів кування триватиме недовго. Головним завданням фінансистів залишається стимулювати не тільки зняття готівки через банкомати, а й використовувати картки як засоби платежу.

Активнішу роботу з «пластиком» банки мають намір стимулювати наданням нових карткових продуктів, а також і проведенням різноманітних акцій. Останніх напередодні новорічних свят обіцяють безліч.

Що ж до послуг, то хітом цього сезону можна назвати картки Maestro Prepaid і платіжні картки в євро. Активно пропонують на ринку ваучерні продукти. «Впроваджено й успішно працює система продажу електронних ваучерів «Мобіліс», яка реалізовується в мережі відділень «Аваль» (понад 1200). Ця послуга має постійне зростання попиту, що вселяє надії на подальший розвиток мережі реалізації.

Ми впровадили також унікальну для українського ринку банківських послуг програму кредитування «Аваль-кредит» для власників платіжних карток нашого банку з можливістю кредитування в розмірі до 75% місячної заробітної плати. Унікальність цієї програми полягає передусім у можливості практично безплатно користуватися кредитною лінією досить тривалий час», -- повідомив Антон Романчук.

Акції мають головну мету -- збільшення обсягу трансакцій. «До Нового року ми плануємо провести акцію, спрямовану на збільшення кількості користувачів банківськими картками. Наша схема реалізовується в торговельних мережах, де клієнт за певну кількість трансакцій має витратити відповідну суму, за що він отримує гарантовані сувеніри від банку (наприклад, годинники, кепки, сумки, куртки) а також бере участь у розіграші дорожчого призу -- зазвичай туру на двох. Цього року ми плануємо розіграти дві путівки на двох до Єгипту. Втім, клієнт -- переможець лотереї має право сам вибирати, куди поїхати -- банк оплачує $1,5 тис.», -- розповів Сергій Францишко.

Великі надії пов'язують з приходом на вітчизняний картковий ринок нових учасників, які, як очікується, мають голосно заявити про себе. Наприклад, недавно про свої наміри розпочати емісію карток міжнародної платіжної системи Visa Int. у другому кварталі 2003 року заявили в Укргазбанку. Протягом двох років після початку емісії банк збирається випустити близько 85 тис. карток цієї платіжної системи. За цей період планується збільшити обсяг емісії карток MasterCard Int. в 3,7 разу -- до 85 тис. шт. У грудні цього року Укргазбанк також почне обслуговувати картки Visa Int., випущені іншими банками, у своїх банкоматах. [15,62]

Видимі перспективи

Однією з головних подій 2002 р. обіцяє стати старт чіпової індустрії. Першим має стартувати банк «Аваль»: за словами заступника голови правління цього банку Ігоря Слобідського, ще цього року банк випустить першу чіпову картку на основі міжнародного стандарту EMV.

Нині в Україні випускають тільки пластикові картки міжнародних платіжних систем з магнітною смужкою. За прогнозами експертів MasterCard Int., на 2005 рік 80% усіх POS-терміналів в Україні мають бути переведені на чіп-технології.

Нагадаємо, ще 1994 р. рада директорів платіжної системи MasterCard Int. ухвалила перехід на чіп-технології, 1996 з'явився EMV-стандарт (спільно розроблений компаніями Europay, MasterCard, Visa стандарт для чіп-технологій), а в жовтні 1997 р. перші пластикові картки MasterCard цього стандарту було випущено у Великій Британії.

Чіп-технології мають низку переваг порівняно з традиційними картками з магнітною смужкою: дають змогу підвищити рівень безпеки при трансакціях, завдяки чому знижується ймовірність шахрайства, зменшити операційні витрати, а також сприяють розвитку нових технологій, зокрема проектів електронної комерції. Станом на 1 липня 2002 року в 32 країнах було випущено понад 125 млн чіп-карток системи MasterCard Int. [20.15]

Думки фахівців:

Кредитні картки справді стають кредитними

Сергій ФРАНЦИШКО, заступник начальника управління розрахунків з використанням платіжних карток Ощадбанку:

Нині в Україні здійснюються перші кроки щодо розвитку і впровадження на ринку системи «справжніх» кредитних карток. Відкриваючи в нашому банку кредитну картку, клієнтові реєструють два рахунки: картковий і рахунок забезпечення, на який вноситься додаткова сума -- резерв, яким у разі вичерпання карткового рахунку клієнт може скористатися як кредитом (до 75% резервної суми).

Так, для оформлення кредитної картки MasterCard за відкриття нульового карткового рахунка треба заплатити 70 грн плюс 500 грн -- на рахунок забезпечення. У разі відкриття дебетного рахунку клієнт платить тільки за оформлення картки. На 1 жовтня Ощадбанк випустив 113 644 дебетні картки і 23 263 кредитні (17%). На 1 грудня 2002 р. частка кредитних карток зросла до 18--19%. Таке співвідношення сьогодні спостерігається загалом в усій Україні (6% MasterCard і 12% Visa).

Приваблювати клієнтів не демпінгом, а якістю Iгор СЛОБОДСЬКИЙ, заступник голови правлiння АППБ «Аваль»:

- Одним із принципів роботи нашого банку є стабільні тарифи на карткові продукти, які хоча й не найнижчі на цьому ринку, але доволі доступні. Наш банк приваблює клієнтів переважно не низькою вартістю, а якістю послуг. Ми не намагаємося демпінгу вати на ринку платіжних карток, що, на жаль, роблять багато банків. 2003 року ми плануємо довести кількість банкоматів до 600--650 шт., збільшити еквайрингову мережу на 500 точок, а обсяг емісії платіжних карток на 500 тис.

«Анонімна» картка

На «пластиковому» ринку України з'явився принципово новий платіжний продукт -- безіменна картка Maestro Prepaid. Новинку декларують як картку «анонімну» й таку, що має гарні перспективи маніпулювання фінансами. Тимчасом як банкіри роблять наголос на перевагах «анонімності» картки для клієнта, деякі експерти вважають, що можливість оформлення картки на іншу особу або передання її в треті руки нібито дозволить безперешкодно давати хабарі або навіть відмивати гроші.

Першим запустити картку «в народ» наважився Приватбанк -- улітку цього року. Майже водночас вона з'явилася на розвиненішому російському ринку, а в грудні пробний запуск продукту збирається здійснити банк «Надра». Українські споживачі вже користуються безіменними картками, такими як Visa Plus, Visa Travel Money. Нарешті й MasterCard Europe «розродився» на такий продукт. Однак, як кажуть банкіри, Maestro Prepaid за багатьма параметрами переважає свої аналоги із системи Visa.

Однією із суттєвих переваг цього пластикового гаманця банкіри називають оперативність: карта оформлюється протягом 5 хвилин (для прикладу: аналоги на кшталт VTM оформлюються так само швидко, проте активізація рахунку клієнта відбувається щонайменше кілька годин). Клієнтові просто видають готову картку, «прив'язуючи» її до відповідного рахунка, що дуже зручно в разі термінового виїзду за кордон. Легко й поповнити рахунок -- для цього не обов'язково навіть пред'являти карточку, достатньо пам'ятати її номер.

Водночас Maestro Prepaid зберігає високий рівень безпеки завдяки PIN-підтвердженню кожної операції. З іншого боку, максимальна сума, що може міститися на картковому рахунку, обмежена -- від EUR10 до EUR10 тис. До того ж банк повинен мати всю необхідну інформацію і довіряти клієнтові, якому видано картку Maestro Prepaid. Тобто бажано, аби він мав рахунок у цій фінансовій установі і, звичайно, не перший день.

Щодо інших плюсів продукту, тут питання теж спірне: більшість торгових точок в Україні поки не готові обслужити власника картки Maestro Prepaid -- їх не обладнано POS-терміналами та PIN-падами (пристроями для введення PIN-коду), а отже, вони не можуть обслуговувати неперсоніфіковані картки. Є й ті, хто просто боїться приймати їх до оплати, оскільки існує сумнів щодо справжньої належності картки (хоча, як стверджують у Приватбанку, з 12 тис. торговельних точок з відповідним обладнанням жодна не відмовляла в обслуговуванні власникові Maestro Prepaid).

Питання безпеки залишає ще один пропуск: у разі втрати картки, як уже було сказано, без знання PIN-коду нею не можна буде скористатися. Проте й ідентифікувати власника для поновлення такої картки після її крадіжки чи втрати теж проблематично, особливо у випадках, коли її було передано третій особі. Проте в банку «Надра» впевнені, що картка матиме популярність серед теперішніх та потенційних клієнтів. На першому етапі вона буде переважно банкоматною, а надалі функціональні можливості цього фінансового продукту суттєво розширяться.

2.2 Банки учасники системи карткових розрахунків

У системах банківських карток проводиться чітке функціональне розмежування між банками емітентами карток і банками-эквайрами. Перші обслуговують власників карток, відкривають їм спеціальні рахунки і виконують функції процессинга, другі надають комплекс послуг торговельним підприємствам і сервісним фірмам, що приймають картки в оплату товарів і послуг. У початковий період становлення карткових систем більшість банків виконувало одночасно функції емітента і эквайра. Однак у результаті конкуренції ставка дисконту, що сплачується торговцями, знизилася настільки, що операції эквайринга огли приносити доход тільки великим банкам і спеціалізованим установам, що одержують економію на масштабах операций. Відповідно відбулася концентрація эквайринга в деяких установ.

Зупинимося більш докладно на специфіці функцій емітента і эквайра.

1. Банк-емітент.

Основні функції банку-емітента зводяться до наступного:

- випуск карток (кодування і запис персональних даних власника картки, эмбоссинг, картки клієнтові, поновлення картки).

- аналіз кредитоспроможності (оцінка фінансового становища заявника, відкриття карткового рахунка, визначення кредитного ліміту)

- авторизація (відповідь на запит торговця про можливості здійснення угоди в автоматичному режимі або по телефоні, відновлення майстра-файлу, взаємодія із системами інформаційного обміну)

- обмін інформацією й одержання комісії за интерчейндж

- биллинг (підготовка і висилка власникові картки виписки з указівкою сум і термінів погашення заборгованості)

- бухгалтерський облік операцій по картковому рахунку

- стягнення простроченої заборгованості і контроль перевищення кредитного ліміту

- робота з клієнтами (відповіді на запити, розгляд скарг)

- забезпечення безпеки і контроль за шахрайством (підготовка звітів по украдених і підроблених картках, блокування рахунків)

- маркетинг (пошук нових клієнтів, реклама, програми активізації операцій по карткових рахунках)

Емісія карток. Це аж ніяк не технічна функція. Позитивне рішення за заявкою клієнта на одержання картки виноситься після ретельного вивчення його фінансового становища й оцінки ризику неплатежу. Якщо результати аналізу несприятливі для клієнта, йому можуть запропонувати дебетову картку для зняття готівки з рахунка при 100%-й авторизації в режимі реального часу.

Якщо ж кредитоспроможність клієнта оцінена позитивно, вся існуюча інформація з заявки вводиться в компьютер, де створюється файл-майстер для персональних даних. У нього заноситься прізвище й ім'я клієнта, його постійна адреса, номер у системі соціального страхування, кредитний ліміт, номер карткового рахунка і термін поновлення картки. Одночасно підготовляється магнітна стрічка, необхідна для виготовлення картки клієнта.

Необхідно вказати на міри безпеки, що повинні дотримуватися в процесі виробництва і пересиланню клієнтам карток. Ділянка виробництва карток у банку (або в спеціалізованій фірмі) відділений від інших відділів і знаходиться під строгим контролем. Доступ дозволяється вузькому колу осіб, щоб скоротити ризик викрадення бланків або готових карток, що підлягають відправленню власникам.

Після висилки картки поштою власникові повідомляється Пин-код, використовуваний для ідентифікації власника при операціях через електронні термінали і банківські автомати. Коеверт із Пином висилається звичайно через декілька днів після висилки картки. Крім того на картці часто вказувается дата, з яким вона стає дійсною. Усе це робиться для того, щоб знизити небезпека незаконного використання картки, якщо вона буде викрадена при пересиланні.

Ми вже говорили про авторизації торговельної угоди банком-емітентом. Вона виробляється двома способами:

- через електронний термінал у торговельному підприємстві

- по телефоні (голосова авторизація)

Термінали встановлюються у великих торгових центрах з великим щоденним оборотом. Звичайно термінали роблять 100%-ю авторизацію всіх угод в автоматичному режимі. При наявності електронного термінала центральний комп'ютер торгового центра прямо з'єднаний з центральним комп'ютером систем інформаційного обміну, наприклад “Визанет” або “Банкнет”

Голосова авторизація застосовується там, де об'єм угод відносно невеликий. Як і авторизація через термінал, вона здійснюється, коли сума покупки перевищує встановлений ліміт для однієї операції або в тих випадках, коли існують сумніву з приводу особистості власника картки.

Авторизація повинна проводиться швидко, щоб не змушувати покупця чекати. Разом з тим, це досить трудомістка процедура, що вимагає часу й уваги.

Працівник що відповідає на запит, фіксує на клавіатурі свого термінала наступні дані:

- ідентифікаційний номер торговельного підприємства (мінімум 16 знаків)

- номер рахунка власника картки (16 знаків)

- дату витікання терміну картки (4-6 знаків)

- суму операції (5-10 знаків)

Отже, колись чим дати відповідь на запит, необхідно набрати на екрані дисплея від 40 до 50 знаків.

Щоб контролювати швидкість і правильність роботи співробітників авторизаційного центра, банки установлюють визначені критерії: середню швидкість відповіді працівника банку на авторізаційний запит (у секундах з моменту телефонного дзвоника до початку відповіді), правильність відповіді (по записі на стрічці), швидкість реакції, якщо картка числиться в “гарячому”списку (hot list),коли потрібно викликати службу безпеки і т.д.

Білинг. Банк емітент періодично, звичайно раз на місяць , посилає клієнтові особливий документ - виписку з його кредитного рахунка, ге вказуються комісійні збори, що клієнт повинний сплатити банкові зв'язку з проведенням операцій, обов'язкову мінімальну суму погашення боргу і новий залишок заборгованості. Ця процедура називається білингом (billing), дата виписки - датою виписки (billing date), період між двома датами - (billing cycle), а сам документ випискою по биллингу (billing statment). Згідно “Законові про справедливому кредитний биллинге”, прийнятому в США в 1977 р., виписка по биллингу повинна бути вислана банком клієнтові не пізніше чим за 14 днів до настання дати платежу.