право кредитодавця відчужувати основне зобов'язання або право отримання платежів за договором про іпотечний кредит;

інфляційне застереження;

умови страхування фінансових ризиків щодо:

- невиконання основного зобов'язання;

- неотримання платежів за цим договором;

- несвоєчасної реалізації предмета іпотеки;

- несвоєчасного отримання суми, вирученої від реалізації предмета іпотеки, або недостатнього її розміру для задоволення вимог кредитора.

Умови договору про іпотечний кредит, включений до консолідованого іпотечного боргу, змінам не підлягають.

У разі визначення в договорі про іпотечний кредит вартості основного зобов'язання таке зобов'язання має включати ціну зобов'язання та дохід кредитодавця. Ціною зобов'язання у цьому разі є сума коштів, надана кредитодавцем боржнику.

Основне зобов'язання за таким договором про іпотечний кредит підлягає амортизації шляхом поступового зменшення його вартості внаслідок внесення платежів за договором про іпотечний кредит. Ціна основного зобов'язання зменшується на суму таких платежів, яку кредитодавець зарахував на погашення заборгованості боржника за ціною зобов'язання.

Інфляційним застереженням є обумовлений сторонами договору про іпотечний кредит спосіб збереження реальної вартості грошових вимог та доходів кредитодавця. Таке застереження має забезпечувати індексацію платежів за договором про іпотечний кредит при сплаті основного зобов'язання.

В інфляційному застереженні та для обліку зобов'язань боржників за договорами про іпотечний кредит можуть використовуватися індексуючі умовні розрахункові одиниці або інші механізми, застосування яких не заборонено цим Законом.

Іпотека встановлюється відповідно до цього Закону щодо нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва, прав на нерухомість та користування нею, а також майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено.

Оцінка предмета іпотеки здійснюється за згодою сторін, якщо інше не передбачено іпотечним договором.

Кредитодавець може самостійно виконувати функції іпотекодержателя або доручити виконання цих функцій іншій особі.

Іпотечний договір має бути укладений у письмовій формі та нотаріально посвідчений. Нотаріальне посвідчення іпотечного договору проводиться за місцезнаходженням нерухомості, яка є предметом іпотеки, або за місцезнаходженням іпотекодержателя чи іпотекодавця.

Іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є нерухомість, що належить третім особам та стане власністю іпотекодавця після укладення такого договору, посвідчується нотаріусом до моменту оформлення права власності іпотекодавця на нерухомість.

Після оформлення встановленого законодавством документа про право власності іпотекодавця на нерухомість, що є предметом іпотеки, іпотекодержатель реєструє у встановленому законом порядку обтяження прав власника на нерухомість.

Іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права на цю нерухомість. Іпотекодавцем за таким іпотечним договором може бути забудовник -- особа, яка організовує спорудження нерухомості для власних потреб чи для передачі її у власність іншим особам, або особа, власністю якої стане ця нерухомість після завершення будівництва. Обтяження майнових прав іпотекодавця на такий предмет іпотеки підлягає реєстрації у встановленому законом порядку.

Після закінчення будівництва нерухомості іпотекодержатель реєструє у встановленому законом порядку обтяження прав власника на збудовану нерухомість, та ця нерухомість продовжує бути предметом іпотеки відповідно до умов іпотечного договору. В разі зміни у процесі будівництва характеристик нерухомості, яка є предметом іпотеки (зміна площі нерухомості, зміни у плануванні приміщень тощо), нотаріус на підставі встановленого законодавством документа про право власності на нерухомість зобов'язаний зробити відмітку на примірнику іпотечного договору, який належить іпотекодержателю.

Якщо іпотечним договором передбачено, нотаріус за повідомленням іпотекодержателя накладає заборону на відчуження нерухомості, яка є предметом іпотеки.

У разі включення іпотеки до іпотечного пулу умови іпотечного договору змінам не підлягають.

Іпотекодержатель має організувати продаж предмета іпотеки шляхом укладення договору купівлі-продажу між іпотекодавцем та покупцем, якщо це передбачено іпотечним договором або іпотекодержатель та іпотекодавець досягли відповідної письмової згоди. При цьому кошти за придбану нерухомість покупець сплачує на банківські рахунки іпотекодержателя.

Іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до дня продажу предмета іпотеки відповідно до умов цієї статті письмово повідомити всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку обтяження на нерухомість та/або майнові права на нерухомість, що є предметом іпотеки. Ці особи мають переважне право на придбання предмета іпотеки відповідно до пріоритету їх зареєстрованих прав. Ціна продажу предмета іпотеки має бути встановлена за згодою між іпотекодержателем та іпотекодавцем.

У разі недосягнення згоди між іпотекодержателем, іпотекодавцем щодо ціни продажу предмета іпотеки іпотекодержатель укладає з незалежним оцінювачем договір про оцінку предмета іпотеки і продаж предмета іпотеки здійснюється за ціною, не нижчою за встановлену незалежною оцінкою.

Розподіл виручки від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем, іншими особами, які мають зареєстровані права та вимоги на предмет іпотеки, та іпотекодавцем здійснюється відповідно до порядку, передбаченого у статті 9 цього Закону.

Після продажу предмета іпотеки згідно з положеннями цієї статті вимоги інших осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку обтяження прав власника на нерухомість та/або майнові права на нерухомість, є недійсними.

5. Мікрокредитування бізнесу

Важливим джерелом інвестиційних ресурсів малих та середніх підприємств можуть бути надані їм банківські кредити.

Міжнародні кредити можуть надаватись у гривнях, євро та доларах США.

Мікро кредити можуть отримувати:

* приватні підприємці (без створення юридичної особи);

* малі підприємства всіх сфер економічної діяльності недержавної форми власності (з чисельністю постійних працівників не більше 150 осіб).

Погашення кредитів здійснюється помісячно рівними частинами. Відсотки нараховуються на залишок кредиту за фактичне його використання.

Надання кредитів, у тому числі мікрокредитів, суб'єктам малого і середнього підприємництва в Україні покладено на кредитно-гарантійну установу, створену відповідно до Указу Президента України «Про утворення кредитно-гарантійної установи з підтримки малого і середнього підприємництва» № 540/99 від 20.05.99, організаційно-правове забезпечення діяльності якої покладене на Державний комітет України з питань розвитку підприємництва разом із Національним банком України, а засновником цієї установи з боку держави є Український фонд підтримки підприємництва.

В Україні створений Прокредитбанк (колишній «Мікрофінансовий банк» (МФБ)) -- перша фінансова установа, яка спеціалізується на кредитуванні малого бізнесу та орієнтована на потреби малого підприємництва (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

УМОВИ КРЕДИТУВАННЯ ПРОКРЕДИТБАНКУ

Умови	Мікрокредити	Мінікредити
Базові процентні ставки:	Від 1,25 % на місяць	Від 1 % на місяць
Максимальна сума	$ 10 000	$10 000--125 000
Комісія за оформлення кредиту	1 % від суми кредиту (не більше 200 доларів США)
Строки кредитування	*Поповнення оборотних коштів -- до 9 місяців. *Придбання основних засобів --до 18 місяців	* Поповнення оборотних коштів -- до 12 місяців * Придбання основних засобів -- до 26 місяців
Заявка на отримання кредиту	Мікрозаява	Мінізаява

Як забезпечення кредитів можуть виступати:

* нерухомість;

* обладнання;

* транспорт;

* товари;

* застава та порука третіх осіб.

Мікрокредити не надаються:

¦ на виробництво тютюнових виробів, алкогольних напоїв, зброї;

¦ торгівлю цінними паперами;

¦ розвиток ігрового бізнесу.

Для отримання кредиту підприємець подає заявку з усіма даними про кредитора, суму, мету, забезпеченість та термін кредиту. До заявки надаються такі документи:

1. Квартальні звіти (баланс, форма № 2, довідка до форми № 2, форма № 5) за поточний рік.

2. Копії документів засновника, документів про реєстрацію, (перереєстрацію), а також підтвердження повноважень керівників.

3. Копії паспортів керівників, які мають право підпису, і головного бухгалтера.

4. Копії договорів про оренду приміщень та транспорту, про спільну діяльність.

5. Виписку про рух грошей на поточному рахунку за останні три місяці.

6. Довідку з обслуговуючого банку, який обслуговує заявника, щодо браку/наявності інших кредитів.

7. Копії ліцензій на право виконувати певні види діяльності, патентів і дозволів.

8. Список дебіторів та кредиторів заявника на момент подання заявки (зі строками розрахунків).

9. Документи, що підтверджують право власності на можливий предмет застави.

10. Будь-які інші документи, котрі можуть сприяти прийняттю рішення про надання кредиту (рахунки-фактури, контракти, митні декларації тощо).

Приватні підприємці, що працюють без створення юридичної особи, в банк подають:

1. Копію паспорта.

2. Копію свідоцтва про державну реєстрацію.

3. Копію довідки про надання ідентифікаційного коду.

4. Копії ліцензії на право виконувати певні види діяльності, патентів і дозволів.

5. Накладні, господарські договори і/або інші документи, що підтверджують діяльність підприємця.

6. Документи, що підтверджують право власності на можливий предмет застави.

7. Будь-які інші документи, які можуть сприяти прийняттю рішення про надання кредиту (рахунки-фактури, контракти, митні декларації тощо).

8. Декларацію про доходи за останній рік.

Кредитування сфери малого бізнесу є перевіреним ефективним методом економічного розвитку, який охоплює велику кількість приватних власників та мікропідприємств у розвинених країнах світу.

У країнах, що розвиваються, малі та мікропідприємства миттєво адаптуються до швидкозмінних умов ринку, оскільки вони активно проникають у всі його сфери, забезпечують зайнятість значної кількості працівників та сприяють збільшенню ВВП. Причиною особливої уваги до мікропідприємств є потенційна можливість їх зростання. Приблизно 2--5 % усіх мікропідприємств перетворюються на малі та середні підприємства.

За визначенням Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та інших міжнародних організацій, до мікропідприємств належать компанії з чисельністю зайнятих менше 10 осіб, хоч у США і Польщі такі підприємства мають штат менший за 5 осіб. Крім того, експерти США вважають мікропідприємствами такі бізнес-структури, що потребують фінансування в розмірі, меншому за 25 тис. дол. Ці підприємства різняться за розміром та спеціалізацією і майже ніколи не мають доступу до традиційних джерел кредитування й капіталу через невеликі розміри, брак додаткового майнового забезпечення, нестачу коштів і досвіду управління. Мікрокредитування, що використовується як стратегія економічного розвитку, спрямоване на фінансування найдрібніших підприємств.

Тому в розвинутих країнах світу існують спеціальні організації, пов'язані з мікрокредитуванням. Вони ставлять перед собою такі завдання:

* надання малим підприємствам венчурного капіталу на початку виконання проекту для створення робочих місць і забезпечення економічного зростання в майбутньому;

* надання підприємствам можливості отримання додаткового прибутку;

* надання кредитів і фінансування мікро- і малих підприємств, що належать підприємцям, які не мають доступу до звичайних джерел фінансування.

Прикладом механізму кредитування малих підприємств може бути польський фонд під назвою «Мікро». Проект створено в 1994 році для здійснення програми Польсько-американського фонду підприємництва (ПАФП), яка передбачала фінансову підтримку розвитку мікропідприємництва в Польщі. Фонд має представництва в 32 містах Польщі, завдяки чому є можливість охопити підприємців з усіх регіонів країни. Фонд «Мікро» надає позички, рівень повернення яких дорівнює приблизно 98 %. Одержані фондом «Мікро» прибутки збільшують його позичковий капітал. Це дає змогу постійно фінансувати все більшу кількість малих підприємств.

Єдиним забезпеченням позички, якого вимагає фонд «Мікро», є цивільна порука та власна вексельна порука особи, яка одержує позичку.

Фонд надає цільові позички на найкоротший термін, що дає змогу ефективно використовувати й своєчасно сплачувати їх. Суми позичок коливаються в межах від 3000 до 30 000 злотих (від 700 до 7000 дол. США), причому величина першої позички не перевищує 10 000 злотих (2400 дол. США), а за наступних (обґрунтованих) позичок сума може поступово зростати до 30000 злотих. Позички сплачуються щомісяця рівними частинами, що складаються з основної суми боргу та відсотків, нарахованих згідно з постійними відсотковими ставками, у термін, не більший за 12 місяців. Розмір номінальних річних відсоткових ставок залежить від способу поруки за позичкою.

Діяльність організації з мікрокредитування має такі особливості:

1) відсоткові ставки за цими кредитами вищі ніж відсоткові ставки за кредитами в банківській системі;

2) прискорено й спрощено процедуру кредитування й контролю з метою зниження адміністративних витрат;

3) підвищення рентабельності і забезпечення своєї фінансової стабільності в довгостроковій перспективі.

Перевірений у багатьох країнах досвід надання мікрокредитів свідчить, що такий механізм часто виявляється набагато успішнішим для задоволення потреб підприємців, ніж кредитні програми комерційних банків або кредитних спілок, особливо щодо умов надання гарантій. При цьому відкривається можливість започаткування підприємцем власної справи на прийнятних для кредитора і кредитоодержувача умовах.

Для підтримки та розвитку суб'єктів підприємницької діяльності -- підприємств малого та середнього бізнесу -- діють регіональні кредитні лінії. Наприклад, таку середньострокову кредитну лінію створив комерційний банк «Хрещатик» спільно з Київською міською державною адміністрацією (КМДА) відповідно до рішення Київської міської ради.

Привабливість для підприємств цієї кредитної лінії визначається передовсім низьким рівнем кінцевих витрат на сплату відсотків за кредитом у національній валюті за рахунок використання механізму часткової компенсації таких витрат зі спеціально виділених коштів міського бюджету -- Фонду підтримки підприємництва.

Для отримання кредиту суб'єкт підприємницької діяльності (фізична або юридична особа), що зареєстрований та здійснює свою фінансово-господарську діяльність у м. Києві, має відповідати таким критеріям (табл. 5.2).

Кредити надаються за умови, якщо проект підприємства передбачає:

¦ фінансування виробництва;

¦ запровадження нових видів продукції, послуг, технологій та підвищення якості продукції і послуг;

¦ інноваційні проекти;

¦ розвиток експортно орієнтованих видів виробництва та послуг;

¦ розширення та збільшення обсягів виробництва та надання послуг;

¦ модернізацію, оновлення та придбання основних засобів;

¦ фінансування проектів, метою яких є впровадження енергоощадних технологій та/або основних засобів.

Обмеження, що існують для кредитних проектів:

¦ здійснення фінансово-господарської діяльності за межами Києва;

¦ виробництво екологічно небезпечної продукції та/або надання таких самих послуг;

¦ виробництво і торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами;

¦ ігровий бізнес;

¦ суто споживацькі цілі;

¦ фінансування банківських установ або ломбардних організацій;

¦ торгівля цінними паперами;

¦ отримання кредиту для погашення інших, раніше отриманих, кредитів;

¦ фінансування оборотних коштів, які спрямовуються безпосередньо на сплату заробітної плати, податків.

Таблиця 5.2

Критерії кредитної лінії

Кредитна історія	Брак фактів невиконання зобов'язань з раніше отриманих кредитів та інших зобов'язань, виконання яких повинно було здійснюватись у грошовій формі (за винятком зобов'язань, термін виконання яких не настав)
Терміни діяльності підприємства з початку заснування	Стандартна вимога -- не менше 1-го року; якщо підприємство здійснює свою діяльність менше одного року, то обов'язковим є надання засновниками підприємства-позичальника майнової поруки. У цьому випадку сума заставного майна засновників, як правило, повинна становити не менше ніж 10% від обсягу необхідної застави або іншу частину за рішенням банку
Забезпечення кредитних коштів	Розмір забезпечення визначається відповідно до вимог НБУ та вимог КБ «Хрещатик» щодо проведення аналізу фінансового стану позичальника

Кредити надаються в безготівковій формі в національній валюті переважно на реалізацію інвестиційних проектів, а також на відновлення оборотного капіталу на строк від 3 місяців. Максимальний термін кредитування на поповнення обігового капіталу, як заведено, не повинен перевищувати 12 місяців. За кредитування інвестиційних (інноваційних) проектів, як правило, цей термін має бути не більше 24 місяців.

Умови кредитування і відсотки за кредитами зазначено в табл. 5.3, 5.4.

Таблиця 5.3

Умови кредитування підприємств

Розмір кредиту	Суб'єкт підприємницької діяльності -- юридична особа	Суб'єкт підприємницької діяльності -- фізична особа
Мінімальний	50 000 грн	25 000 грн

Таблиця 5.4

Відсотки за кредитом

Строк кредитування	Загальна відсоткова ставка
До 6 місяців	облікова ставка НБУ*..	. + 12% річних
До 12 місяців	облікова ставка НБУ*..	. + 13 % річних
Понад 12 місяців	облікова ставка НБУ*..	. +14 % річних

Облікова ставка НБУ на дату підписання кредитної угоди.

При цьому загальна відсоткова ставка за користування кредитом не повинна перевищувати 24 % річних.

Пільговий період з погашення основного боргу може встановлюватись до 6 місяців.

Сума наданого кредиту не має перевищувати 90 % від загальної суми проекту. Відповідна частка загальної суми проекту має бути профінансована клієнтом за рахунок власних коштів.

Загальна сума кредитних коштів, яка може бути надана одному позичальнику, обмежується обґрунтованою потребою проекту у фінансуванні, рівнем його окупності та наявністю достатнього забезпечення за кредитом.

Частка відсоткової ставки, яка компенсується за рахунок бюджету м. Києва, має становити від 25 % до 90 % загальної відсоткової ставки, що встановлюється кредитною угодою. Розмір компенсаційної відсоткової ставки затверджується рішенням конкурсної комісії з відбору проектів.

З урахуванням компенсації фактичні відсотки за кредитом можуть становити від 2 % до 22 % річних у національній валюті.

Порядок сплати відсотків такий:

- відсотки в розмірі, що не підлягають компенсації, сплачуються позичальником самостійно;

- частку відсотків у розмірі встановленої позичальнику компенсації сплачує КМДА.

Плата за відкриття позичкового рахунка (для всіх категорій клієнтів) становить 0,3 % від суми кредиту.

Плата за невикористаний залишок кредитної лінії -- до 0,3 % річних.

Погашення основної суми боргу має здійснюватися відповідно до умов договору. Сплата відсотків за користування кредитом -- щомісяця.

Забезпеченням кредиту можуть бути:

* нерухоме майно;

* обладнання;

* автотранспортні засоби;

* товари;

* майнова порука третіх осіб.

Відкриття такої кредитної лінії для малих та середніх підприємств створює сприятливі фінансові умови для прискореного розв'язання найважливіших економічних та соціальних проблем регіону. Передовсім це -- розвиток виробничих потужностей, створення нових робочих місць, розширення виробництва високоякісної продукції та послуг, розвиток експортного потенціалу регіону, модернізація та оновлення основних фондів, впровадження енергоощадних та екологічно чистих технологій.

На підтвердження цього наведемо як приклад Програму комплексного кредитного обслуговування малих та середніх підприємств в Укрексімбанку.

Програма

комплексного кредитного обслуговування малих та середніх підприємств в Укрексімбанку

Програма призначена для підтримки малих та середніх підприємств і передбачає надання кредитів для інвестицій у модернізацію виробництва або розширення діяльності існуючих фірм, а також для новостворених підприємств (наприклад, утворених після реструктуризації або приватизації державних підприємств).

Базові критерії програми

Заявник
Кількість працівників, включаючи філії та дочірні підприємства	Менше ніж 500 осіб
Частка державної власності	Менше ніж 49 %
Прибуткова діяльність підприємства	Наявність чистого прибутку після оподаткування за підсумками останнього року
Позитивна кредитна історія	Брак прострочених кредитів на сьогодні та в минулому
Цілі фінансування	Інвестиції
Термін діяльності	Не менше одного року
Кредит
Сума	25 500 --510 000євро
Термін	Від 12 до 60 міс.
Пільговий період	Від 3 до 12 міс.
Забезпечення	200 % від суми зобов'язань за кредитом

Середньо- та довгострокове фінансування інвестиційних проектів підприємств спрямовується на такі цілі:

-- купівля будівель, споруд, обладнання, транспортних засобів;

-- будівництво та освоєння землі;

-- реконструкція та модернізація об'єктів виробничого призначення. Фінансування проектів підприємств, що передбачають виробництво

з високим екологічним ризиком, та виробництво, пов'язане з небезпекою для навколишнього середовища, обмежується.

Кредит надається для фінансування до 80 % вартості інвестиційного проекту. Не підлягає фінансуванню в рамках кредиту частина вартості інвестиційного проекту, що повинна бути власним внеском позичальника в інвестиційний проект. Виплати кредиту здійснюються в євро і після конвертації можуть здійснюватись у будь-якій вільно конвертованій або національній валюті за бажанням позичальника.

Погашення основної суми кредиту здійснюється приблизно рівними щоквартальними внесками після закінчення пільгового періоду (від 2 до 12 місяців). Кредити підлягають погашенню в євро.

Відсоткові ставки фіксуються на дату виплати кожної частини кредиту. Після завершення кількох виплат установлюється єдина середньозважена відсоткова вставка на всю суму кредиту. Відсотки сплачуються щомісяця відразу ж після першої виплати кредиту і до повного його погашення. Розмір відсоткової ставки -- близько 13 % річних.

Плата за організацію та управління кредитом: одноразовий платіж за організацію нараховується в розмірі 1,5 % на суму кредиту. Можлива сплата за рахунок кредитних коштів. Плата за обслуговування кредитного рахунка становить 0,5--2 % від суми кредиту і здійснюється позичальником частинами відповідно до суми, зазначеної в кожній заявці на виплату кредитних коштів у національній валюті України за курсом НБУ, який діє на день здійснення платежу.

Плата за зобов'язання та інші пов'язані платежі визначається згідно з умовами надання кредиту / відкриття кредитної лінії.

Фінансуванню не підлягають:

- придбання товарів та послуг з метою використання в особистих цілях;

- розміщення внесків у вигляді цінних паперів або інші інвестиції в цінні папери (портфельні інвестиції);

- реструктуризація існуючої заборгованості за кредитами;

- проекти, які вже реалізовані з залученням інших джерел фінансування;

- обігові кошти, призначені для сплати заробітної плати, податків, місцевих комунальних послуг тощо.

Для участі у Програмі підприємство мусить заповнити та надати до відділу сприяння розвитку малого та середнього приватного підприємництва Заяву-анкету та фінансову звітність за останній рік. Послуги щодо реєстрації на участь у Програмі безкоштовні.

Доцільність дальшого розгляду кредитного проекту визначається за результатами експрес-аналізу Заяви-анкети та фінансового стану підприємства

Рішення про надання кредиту приймається за результатами аналізу наданої документації за проектом (включаючи бізнес-план проекту, фінансову звітність та іншу необхідну інформацію), обговорення з позичальником напрямів розвитку підприємства, особливостей менеджменту.

Експертизу проекту підприємства та нагляд за ходом реалізації проекту провадить відповідна філія Укрексімбанку, яка розташована в регіоні реалізації проекту.

Для уможливлення контролю за ходом реалізації проекту позичальник повинен мати рахунки в Укрексімбанку, на які він зобов'язується забезпечувати грошові надходження на рівні, зазначеному в бізнес-плані.

Висновки

Кредит як самостійна економічна категорія виконує важливі функції в економіці. Визначення і трактування окремих функцій кредиту залежить від методологічних підходів до аналізу кредитних відносин. Так, на макроекономічному рівні виділяються перерозподільча функція та функція заміщення готівкових коштів кредитними засобами.

Практичні засади кредитних відносин в Україні, форми і види кредитів, принципи та умови банківського кредитування визначаються відповідними нормативними актами Національного банку України. Так, згідно з Положенням НБУ «Про кредитування», затвердженим постановою Правління НБУ № 246 від 28 вересня 1995 р., кредит - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Основними умовами надання банками кредитів суб'єктам господарювання є забезпеченість, поверненість, строковість, платність та цільова спрямованість.

Нині найпоширенішим видом кредиту є банківський. За такого кредитування підприємство виступає тільки в ролі позичальника.

Банківський кредит класифікують за такими ознаками:

1) цільове спрямування;

2) термін кредиту;

3) вид відсоткової ставки;

4) валюта кредиту;

5) види обслуговування.

Споживчий кредит - кредит, який надається юридичним чи фізичним особам на споживчі цілі. Він може надаватись як банками та кредитними установами небанківського типу, а також юридичними і фізичними особами. В Україні кредитними установами небанківського типу, що надають споживчий кредит, є ломбарди (надають кредит під рухоме майно - дорогоцінності, антикваріат, одяг тощо), кредитні спілки, підприємства зв'язку (телеграми і телефонні розмови в кредит), торговельні організації (продаж товарів з розстрочкою платежу). Кредити своїм працівникам можуть надавати суб'єкти господарювання за рахунок спеціальних фондів, які вони створюють у результаті розподілу прибутку, що залишається в їх розпорядженні. Фізичні особи також можуть надавати кредит на споживчі цілі одна одній.

Іпотечний кредит реалізується під час виконання договору про іпотечний кредит за умови дотримання встановлених цим Законом вимог. Кредитодавець до укладення договору про іпотечний кредит має розкрити основні економічні та правові вимоги щодо надання кредиту. Ця інформація має бути оприлюднена кредитодавцем у письмовій формі і містити:

опис усіх грошових зборів і витрат, пов'язаних з установленням іпотеки;

принципи визначення плати за договором про іпотечний кредит;

положення про інфляційне застереження;

порядок дострокового виконання основного зобов'язання у разі неплатоспроможності боржника або невиконання боржником своїх зобов'язань за договором про іпотечний кредит та юридичні наслідки цього невиконання;

право боржника попереджати кредитодавця про можливе невиконання основного зобов'язання;

інші умови за рішенням кредитодавця.

Умови договору про іпотечний кредит та іпотечного договору розробляє кредитодавець.

Важливим джерелом інвестиційних ресурсів малих та середніх підприємств можуть бути надані їм банківські кредити.

Міжнародні кредити можуть надаватись у гривнях, євро та доларах США.

Мікро кредити можуть отримувати:

* приватні підприємці (без створення юридичної особи);

* малі підприємства всіх сфер економічної діяльності недержавної форми власності (з чисельністю постійних працівників не більше 150 осіб).

Погашення кредитів здійснюється помісячно рівними частинами. Відсотки нараховуються на залишок кредиту за фактичне його використання.

Література

Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг”.

Закон України „Про цінні папери та фондову біржу”.

Фінанси підприємств: Підручник / А.М. Поддєрьогін, М.Д. Білик, Л.Д. Буряк та ін.; Кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. - 5-те вид., перероб. та допов. - К.: КНЕУ, 2004. - 546с.

Кудряшов В.П. Фінанси. Навчяльний посібник. /Херсон: Олді-плюс, 2002 р. - 352с.

Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України: Підручник. - К.: НІОС. - 2002.

Фінансове право: Підручник / під ред. Л.К. Воронова. - Х., Фірма “Консул”, 1998.

Смовженко Т.С. Державна політика сприяння розвиткові підприємництва: Монографія / Інститут регіональних досліджень НАН України. - Львів. -- 2004. - 464 с

Ісаченко Д.А., Буркинський І.Б., Згуров І.А. Підприємницький сектор економіки регіону // Економічні інновації. - Вип. 19. -- Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2004. - С 60-68.

Барановський О. Державна підтримка малого бізнесу: світовий досвід і Україна // Економіка України. - 2005. - №6. - С. 74-79.

Білоус Г. Розвиток малого підприємництва в Україні // Економіка України. -2005. - №2. - С 34-40.

Буряк П. Фінансове забезпечення розвитку підприємництва. -- Львів.: ІРД НАН України, 2004. - 246 с

Гроші та кредит: Підручник / М.І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. М.І. Савлука. -- К.: КНЕУ, 2001.--602с.

Економічний словник-довідник: За ред. док. екон. наук, проф.. С.В. Мочерного . - К.: Феміна, 1995. - 368с.

Фінансове право: Підручник/ (Алісов Є.О., Воронова Л.К., Кадькаленко С.Т. та ін.); Керівник авт. Колективу і відп. Ред. Л.Н. Воронова. - Видання друге, виправлене та доповнене - Х.: Фірма “Консум”, 1999. 446с.

Ринок фінансових послуг: Навч. посібник/М.А. Коваленко, Л.М. Радванська, Н.В. Лоба нова, Г.М. Швороб. - Херсон: Олді-плюс, 2005. - 572 с.

Размещено на Allbest.ru