Важливим при оцінці рівня забезпеченості застави лишається питання, яку вартість заставного майна враховувати при видачі кредиту. Майже всі банківські методики враховують якість майна і його ліквідність на товарному ринку, тому виходять із ринкової, а не балансової вартості майна.

Ринкова вартість майна (Цр) - це ціна, за якою майно може бути реалізовано на відкритому конкурентному ринку за грошові кошти у реальні строки.

Заставна вартість майна (Цз)- це ціна, яка фіксується у договорі застави. Вона повинна забезпечувати максимально швидку реалізацію заставного майна та стимулювати позичальника до погашення кредиту у визначені строки. У залежності від якості і ліквідності майна заставна вартість може складати від 50 до 100 відсотків ринкової ціни (для позичальника класу А) і розраховується за формулою:

ЦЗ=ЦР/(КК*КЛЗ),

де ЦЗ - заставна вартість майна, грош.од.;

ЦР - ринкова вартість майна, грош.од. (із таблиці А.1);

КК - коефіцієнт, що враховує клас кредитоспроможності позичальника (із таблиці 2.4 для відповідного фактичного значення ККЛ із таблиці 2.1);

КЛЗ - коефіцієнт ліквідності застави (із таблиці 2.5).

Цз=111,11

Таблиця 2.4 - Характеристика позичальників

Клас кредитоспр.	Характеристика позичальника	Коеф. Кк
А	Фінансова діяльність дуже добра і дає змогу виконувати зобов'язання по кредиту у встановлені строки	1,00
Б	Фінансова діяльність добра, але немає можливості підтримувати її на цьому рівні протягом тривалого часу	1,05
В	Фінансова діяльність задовільна, але спостерігається чітка тенденція до погіршення	1,10
Г	Фінансова діяльність погана і спостерігається її чітка циклічність протягом коротких періодів часу	1,15
Д	Фінансова діяльність свідчить про збитки і очевидно, що зобов'язання по кредиту у встановлені строки не зможуть бути виконані	1,20

2.5 Обґрунтування схеми кредитування

З урахуванням результатів проведеного аналізу кредитоспроможності позичальника та оцінки рівня забезпеченості кредиту визначаються параметри кредитної схеми (таблиця 2.6).

кредитоспроможність позичальник кредитування

Таблиця 2.6- Структурні параметри кредиту

№ з/п	Параметри кредиту	Значення
		анкета	фактично
1	2	3	4
1	Забезпечення, тис.грн.	180,00	111,11
2	Строк кредиту, міс.	8,00	8,00
3	Відсоткова ставка, %	21,00	19,00
4	Сума, тис. грн.	67,00	75,38
5	Умови видачі		вся
6	Графік погашення		частинами

Рекомендації та пояснення до таблиці 2.6.

1. Забезпечення. В графу 3 заноситься ринкова вартість заставного майна (Цр) із анкети позичальника, в графу 4 - заставна вартість майна (Цз), розрахована в підрозділі 2.4.

2.Строк кредиту. При його визначенні кредитні робітники враховують специфіку виробництва, сезонність, тривалість ділового циклу, об'єктивну потребу в певній тривалості кожного проекту. Необґрунтоване скорочення термінів кредитування призводить до підвищення кредитного ризику, оскільки джерела погашення позики можуть бути ще не сформовані. Надмірне подовження термінів (за необґрунтованим бажанням позичальника) веде до аналогічних наслідків, коли протягом певного часу після завершення господарської операції, що кредитувалася, кошти банку перебувають у неконтрольованому обігу.

В даній роботі фактичний строк кредитування не коригується, а приймається таким, як в анкеті позичальника, тобто вважається обґрунтованим.

3.Відсоткова ставка. Значний вплив на рівень кредитної ставки мають попит та пропозиція на ринку кредитів. В умовах підвищеного попиту на кредитні ресурси та низького рівня конкуренції в банківському секторі кредитор має змогу диктувати умови й встановлювати ставки, які забезпечують високий рівень дохідності. Із загостренням конкурентної боротьби банки змушені підтримувати кредитні ставки на прийнятному для клієнтів рівні, достатньо низькому для того, щоб позичальник не звернувся в інший банк.

В даній роботі при визначенні фактичної ціни за кредит виходять із встановленого банком рівня відсоткових ставок у залежності від обсягів і тривалості періодів кредитування (довідкова інформація банку з короткострокового кредитування надана в таблиці 2.7).

Таблиця 2.7 - Рівень відсоткових ставок банку по кредитам

№ з/п	Сума (тис.грн.)	Строк, (місяців)	Кредитна ставка (%)
1	до 100	до 1	18
2	до 100	від 1,01 до 3	19
3	до 100	від 3,01 до 6	20
4	до 100	від 6,01 до 12	21
5	від 101 до 200	до 1	20
6	від 101 до 200	від 1,01 до 3	21
7	від 101 до 200	від 3,01 до 6	22
8	від 101 до 200	від 6,01 до 12	23
9	від 201 до 400	до 1	22
10	від 201 до 400	від 1,01 до 3	23
11	від 201 до 400	від 3,01 до 6	24
12	від 201 до 400	від 6,01 до 12	25
13	від 401 до 700	до 1	24
14	від 401 до 700	від 1,01 до 3	25
15	від 401 до 700	від 3,01 до 6	26
16	від 401 до 700	від 6,01 до 12	27
17	від 701 до 1000	до 1	27
18	від 701 до 1000	від 1,01 до 3	28
19	від 701 до 1000	від 3,01 до 6	29
20	від 701 до 1000	від 6,01 до 12	30

Відсоткова ставка може підлягати коригуванню (зниженню на 1-2% від встановленої банком ставки) тоді, коли позика має високий рівень забезпечення (про це буде наведено нижче).

4.Сума кредиту. У загальному випадку з меншою сумою позики пов'язується нижчий кредитний ризик, але недостатні обсяги кредитування можуть призвести до неодержання позичальником очікуваних прибутків (або навіть збитків) та зменшення грошових потоків. Кредитний ризик банку буде мінімальним, якщо сума кредиту точно відповідає потребі у фінансуванні конкретного заходу.

У випадках, коли забезпечення позики є недостатнім, сума кредиту може коригуватися у бік зменшення у залежності від значення відносного відхилення (Відх) заставної вартості майна (Цз) від суми боргу до повернення (Сдп).

Відх=(Цз-Сдп)/Сдп*100%

Сдп=Скр*(1+(t*i)/(12*100%))

де Скр - сума кредиту, що запрошується, тис. грн. (таблиця А.1); і - річна відсоткова ставка (таблиця 2.7), %; t - строк кредиту (таблиця А.1), міс.

Відх	0,47
Сдп	75,38
Знижка, %	2,00

Якщо відхилення Відх є від'ємною величиною та її абсолютне значення не перевищує 10%, то сума кредиту Скр коригується (зменшується) таким чином, щоб забезпечення за кредитом було достатньо.

Якщо відхилення Відх є від'ємною величиною та її абсолютне значення перевищує 10%, то на практиці позичальник має надати додаткове забезпечення або прийняти рішення про більш вагоме зменшення суми кредиту. В даній роботі при такому значенні відхилення Відх банк відмовляє позичальнику в кредитуванні.

І навпаки, якщо заставна вартість майна набагато перевищує суму боргу до повернення, тобто Відх має позитивне значення, банк надає клієнту знижку із ставки по кредиту: на 2%, якщо Відх >= 20%; на 1%, якщо Відх >= 10%.

5. Умови надання кредитних коштів Може передбачатися видача грошових коштів однією сумою після укладання угоди, частинами, у формі оплати платіжних документів клієнта тощо. Наприклад, надання кредиту траншами (частинами) означає, що кожна наступна сума перераховується позичальнику лише після виконання ним певних умов. Такий прийом дозволяє банку контролювати цільове використання кредиту, оцінювати результати та знижує кредитний ризик.

Отже, як видно з розрахунків, відхилення є додатною величиною, тому суму кредиту можна підвищити до 75,38 тис. грн. і відхилення матиме позитивне значення.

Графік погашення кредиту
Місяці	тіло	%	Разом
1	9,42	1,19	10,62
2	9,42	1,04	10,47
3	9,42	0,90	10,32
4	9,42	0,75	10,17
5	9,42	0,60	10,02
6	9,42	0,45	9,87
7	9,42	0,30	9,72
8	9,42	0,15	9,57
	75,38	5,37	80,75

В даній роботі позика банку береться підприємством зразу всією сумою.

6.Графік погашення кредиту.

Погашення кредиту відбувається протягом п'яти місяців з місячної сплатою тіла кредиту та відсотків.

Висновок

Після проведення роботи можна сказати, що її основна мета є досягненою. Дана робота виконана з двох розділів - теоретичного та розрахункового. В розрахунковому розділі було проведено аналіз кредитоспроможності позичальника і було виявлено, що вона є дуже доброю. З теоретичного розділу можна зробити наступні висновки.

Економікам країн стає тісно в своїх національних рамках. Економіка планети стає справді глобальною. Глобалізація економіки у найширшому значенні цього поняття означає, що державні кордони та відмінності між світовими фінансовими ринками втратили своє колишнє значення. Цьому сприяли передусім такі тенденції:

глобалізація фінансів

підвищення ролі транснаціональних корпорацій

розширення експорту прямих інвестицій

У порівняно недалекому історичному минулому в компаній світу виникали значні проблеми з переказуванням навіть невеликих сум грошей з однієї країни до іншої. Міжнародний валютний обмін супроводжували складні процедури, на дотримання яких витрачався значний час.

Внаслідок революції у сфері телекомунікацій було створено глобальний ринок капіталу. Завдяки інформаційним технологіям нині майже миттєво можливо укласти угоди щодо валюти та цінних паперів, які розміщуються в різних місцях планети. Світові фінанси працюють цілодобово, оскільки основні фінансові центри розташовані в різних часових поясах. Щоденний обсяг торгівлі валютою становить десятки та сотні мільярдів доларів.

Банки, які прагнуть уникати жорсткого урядового контролю, віддають перевагу країнам з ліберальними валютними порядками та офшорним зонам.

Світова глобалізація фінансової системи все ширше охоплює інтернаціоналізацію внутрішніх валют, банків країн та ринку капіталу.

Рушійною силою, що активізує вивіз капіталу, є зростаючий взаємозв'язок національних економік. Постійно збільшується міжнародне виробниче кооперування, вкладення ТНК у дочірні компанії. Економічна політика промислово розвитих країн, все більш спрямована на залучення значних обсягів капіталу для підтримки темпів економічного росту. В той же час економічне поводження країн, що розвиваються, намагається шляхом лібералізації інвестиційного клімату залучити іноземний капітал і з його допомогою дати істотний імпульс для свого економічного розвитку.

Важливим стимулятором та координатором руху фінансових ресурсів стає діяльність міжнародних фінансових організацій, що спрямовують і регулюють трансграничні потоки капіталів.

Найбільші міжнародні фінансові організації до яких також відносяться Всесвітній банк та Міжнародний валютний фонд спрямовують свої зусилля на економічні проблеми що постають перед країнами учасниками, а також концентрують свої зусилля, на розширенні і зміцненні економіки країн, що є їх членами.

Міграція фінансових ресурсів сприяє росту світової економіки. Капітал перетинає границі в пошуках сприятливих сфер свого приросту у світових масштабах. Приплив закордонних інвестицій для більшості країн-реципієнтів допомагає вирішити проблему недостачі продуктивного капіталу, збільшує інвестиційну здатність, прискорює темпи економічного росту.

Література

“Кодекс належної практики по забезпеченню прозорості в грошово-кредитній і фінансовій політиці” від 26.09.99 // за матеріалами законодавчої інформаційно-пошукової бази ЛІГА.

Угода про створення МВФ від 22.07.1944 // за матеріалами законодавчої інформаційно-пошукової бази ЛІГА.

Авдокушин Е.Ф. Вільні (спеціальні) економічні зони. М., 1993 - 56с.

Андрианов В.Д. Нові індустріальні країни. - М., 1990 - 125с.

Буглай В.В. Ливенцев Н.Н. Міжнародні економічні відносини країн, що розвиваються. М., - 1990 - 260с.

Василик О. Д. Державні фінанси України.: Підручник. - К. : НІОС, 1997.

Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник . - К.: НІОС. - 2000 - 280с.

Ганелки С.И. Роль країн, що розвиваються, на світовому ринку. - М., 1990 - 126с.

Государственные финансы: Учеб.пособие для студентов эконом. вузов и фак. / В.М.Федосов, Л.Д.Буряк, Д.Д. Бутаков и др. - К.: Лыбидь, 1991.

Гроші та кредит. Навч. Посібник / Л.О. Коваленко, І.І. Кичко, Ю.В. Ніколаєко .Чернігів 1998.

Гроші та кредит. Підручник / М.І.Савчук, А.М.Мороз, М.Ф.Пуховкіна та ін. “Либідь”. 1992 - 265с.

Гроші та кредит: Підручник /За ред. М. І. Савлука. -К.: КНЕУ, 2001 - 320с.

Гроші та кредит: Підручник./ За ред. Б.С. Івасіва. К., КНЕУ, 1999 - 350с.

Давыдов О.Д. Зовнішня торгівля: час змін. М., 1996 - 125с.

Деньги, кредит, банки / Под ред. О. Й. Лаврушина. -- М., 1998 - 320с.

Єпіфанова А.О., Сало І.В., Дьяконова І.І. Бюджет і фінансова політика України: Навчальний посібник- К.: Наук. Думка, 1997 - 200с.

Зубарєв Н., Клышкови. Механізм економічного росту ТНК. М., 1990.

Кириленко О.П. Фінанси: Навчальний посібник. - 2-е вид., перероб, і доп. - Тернопіль: “Економічна думка”, 1998 - 320с.

Козак В.В.“Міжнародні економічні відносини”.-К.:Знання-прес,2000 -275с.

Кругман П.Р. Міжнародна економіка. Теорія і політика. - М.,1997 - 300с.

Линдерт П.Х. Економіка світогосподарських зв'язків. М., 1992 - 154с.

Міжнародна економіка - під ред. І.І. Дахно. - К.: МАУП, 2002 - 214 с.

Міжнародні валютно-кредитні і фінансові відносини // Під ред. Л.Н. Красавиной М, 1994 - 256с.

Міжнародні економічні відносини / Під ред. С.Ф. Сутырина, В.Н. Харламовой. Спб., 1996 - 180с.

Нікбахт Е., Гроппелі А. Фінанси // Пер. з англ. - К.: Основи,1993 - 260с.

Общая теория финансов: Учебное пособие / Под ред. Л.А. Дробозиной. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995 - 380с.

Опарін В.М. “Фінанси” - К.: Ніос, 2002 - 150 с.

Опарін В.М. Фінанси : Навчальний посібник: К. - КНЕУ, 2000 - 256с.

Основи зовнішньоекономічних знань / Під ред. И.П. Фаминского. М., 1994 - 236с.

Основи міжнародних валютно-фінансових і кредитних відносин // Під ред. В.В. Круглова. М., 1998 - 320с.

Пебро М. Міжнародні економічні, валютні і фінансові відносини. - М., 1994 - 150с.

Пебро М. Міжнародні економічні, валютні і фінансові відносини. М.,1994 -235с.

Суторміна В.М., Федосов В.М., Андрущенко В.А. Держава, податки, бізнес. - К.: Либідь, 1992 - 150с.

Финансы /Под ред. А.М.Ковалевой. - М.: Финансы и статистика, 1996.

Щербинин Ю.А., Ріжків К.Л. Міжнародні економічні відносини. Інтеграція. - М., 1997 - 285с.

Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система України. Навчальний посібник. - Київ.: НІОС.- 2000 - 160с.

Додатки

Держави - члени МВФ і розміри їхніх КВОТ

(станом на 30 червня 1995 р.)

(у млн. СДР)

Держава-член	Дата підписання Статей Угоди	Квота на 30 червня 1995 року
Австралія	5 серпня 1947 року	2333,2
Австрія	27 серпня 1948 року	1188,3
Азербайджан	18 вересня 1992 року	117,0
Албанія	15 жовтня 1991 року	35,3
Алжир	26 вересня 1963 року	914,4
Ангола	19 вересня 1989 року	207,3
Антигуа і Барбуда	25 лютого 1982 року	8,5
Аргентина	20 лютого 1956 року	1537,1
Вірменія	28 травня 1992 року	67,5
Афганістан (Ісламська Держава)	14 липня 1955 року	120,4
Багамські Острова	21 серпня 1973 року	94,9
Бангладеш	17 серпня 1972 року	392,50
Барбадос	29 грудня 1970 року	48,9
Бахрейн	7 вересня 1972 року	82,8
Бєларусія	10 липня 1992 року	280,4
Беліз	16 березня 1982 року	13,5
Бельгія	27 грудня 1945 року	3102,3
Бенін	10 липня 1963 року	45,3
Болгарія	25 вересня 1990 року	464,9
Болівія	27 грудня 1945 року	126,2
Ботсвана	24 липня 1968 року	36,6
Бразилія	27 грудня 1945 року	2170,8
Буркина-Фасо	2 травня 1963 року	44,20
Бурунді	28 вересня 1963 року	57,2
Бутан	28 вересня 1981 року	4,5
Вануату	28 вересня 1981 року	12,5
Угорщина	6 травня 1982 року	754,8
Венесуела	30 грудня 1946 року	1951,3
В'єтнам	21 вересня 1956 року	241,6
Габон	10 вересня 1963 року	110,3
Гаїті	8 вересня 1953 року	60,7
Гайана	26 вересня 1966 року	67,2
Гамбія	21 вересня 1967 року	22,9
Гана	20 вересня 1957 року	274,0
Гватемала	27 грудня 1945 року	153,8
Гвінея	28 вересня 1963 року	78,7
Гвіне-Бісау	24 березня 1977 року	10,5
Німеччина	14 серпня 1952 року	8241,5
Гондурас	27 грудня 1945 року	95,0
Гренада	27 серпня 1975 року	8,5
Греція	27 грудня 1945 року	587,6
Грузія	5 травня 1992 року	111,0
Данія	30 березня 1946 року	1069,9
Джібуті	29 грудня 1978 року	11,5
Доминика	12 грудня 1978 року	6,00
Домініканська Республіка	28 грудня 1945 року	158,8
Єгипет	27 грудня 1945 року	678,4
Заїр	28 вересня 1963 року	291,0
Замбія	23 вересня 1965 року	270,3
Західне Самоа	28 грудня 1971 року	8,5
Зімбабве	29 вересня 1980 року	261,3
Ізраїль	12 липня 1954 року	666,2
Індія	27 грудня 1945 року	3055,5
Індонезія	21 лютого 1967 року	1497,6
Йорданія	29 серпня 1952 року	121,7
Ірак	27 грудня 1945 року	504,0
Іран (Ісламська Республіка)	28 грудня 1945 року	1078,5
Ірландія	8 серпня 1957 року	525,0
Ісландія	27 грудня 1945 року	85,3
Іспанія	15 вересня 1958 року	1935,4
Італія	27 березня 1947 року	4590,7
Ємен (Республіка)	22 травня 1970 року	176,5
Кабо-Верде	20 листопада 1978 року	7,0
Казахстан	15 липня 1992 року	247,5
Камбоджа	31 грудня 1969 року	65,0
Камерун	10 липня 1963 року	135,1
Канада	27 грудня 1945 року	4320,3
Катар	8 вересня 1972 року	190,50
Кенія	3 лютого 1964 року	199,4
Кіпр	21 грудня 1961 року	100,0
Киргизька Республіка	8 травня 1992 року	64,5
Кирибати	3 червня 1986 року	4,0
Китай	27 грудня 1945 року	3385,2
Колумбія	27 грудня 1945 року	561,3
Коморські Острова	21 вересня 1976 року	6,5
Конго	10 липня 1963 року	57,9
Корея (Республіка)	26 серпня 1955 року	799,6
Коста-Рика	27 грудня 1945 року	119,0
Кот-д'ивуар	11 березня 1963 року	238,2
Кувейт	13 вересня 1962 року	995,2
Лаоська Народно-Демократична Республіка	5 липня 1961 року	39,1
Латвія	19 травня 1992 року	91,5
Лесото	25 липня 1968 року	23,9
Ліберія	28 березня 1962 року	71,3
Ліван	14 квітня 1947 року	146,0
Лівія	17 вересня 1958 року	817,6
Литва	29 квітня 1992 року	103,5
Люксембург	27 грудня 1945 року	135,5
Маврикій	23 вересня 1968 року	73,3
Мавританія	10 вересня 1963 року	47,5
Мадагаскар	25 вересня 1963 року	90,4
Македонія (колишня Югославська Республіка)*	14 грудня 1992 року	49,6
Малаві	19 липня 1965 року	50,9
Малайзія	7 березня 1958 року	832,7
Малі	27 вересня 1963 року	68,9
Мальдівські Острови	13 січня 1973 року	5,5
Мальта	11 вересня 1968 року	67,5
Марокко	25 квітня 1958 року	427,7
Маршаллові Острова	21 травня 1992 року	2,5
Мексика	31 грудня 1945 року	1753,3
Мікронезія (Федеративні Штати)	24 червня 1993 року	3,5
Мозамбік	24 вересня 1984 року	84,0
Молдова	12 серпня 1992 року	90,0
Монголія	14 лютого 1991 року	37,1
М'янма	3 січня 1952 року	184,9
Намібія	25 вересня 1990 року	99,6
Непал	6 вересня 1961 року	52,0
Нігер	24 квітня 1963 року	48,3
Нігерія	30 березня 1961 року	1281,6
Нідерланди	27 грудня 1945 року	3444,2
Нікарагуа	4 березня 1946 року	96,1
Нова Зеландія	31 серпня 1961 року	650,1
Норвегія	27 грудня 1945 року	1104,6
Об'єднані Арабські Емірати	22 вересня 1972 року	392,1
Оман	23 грудня 1971 року	119,4
Пакистан	11 липня 1950 року	758,2
Панама	14 березня 1946 року	149,6
Папуа-Нова Гвінея	9 жовтня 1975 року	95,3
Парагвай	27 грудня 1945 року	72,1
Перу	31 грудня 1945 року	466,1
Польща	12 червня 1986 року	988,5
Португалія	29 березня 1961 року	557,6
Росія	1 червня 1992 року	4313,1
Руанда	30 вересня 1963 року	59,5
Румунія	15 грудня 1972 року	754,1
Сальвадор	14 березня 1946 року	125,6
Сан-Марино	23 вересня 1992 року	10,0
Сан-Томе і Принсипи	30 вересня 1977 року	5,5
Саудівська Аравія	26 серпня 1957 року	5130,6
Свазіленд	22 вересня 1969 року	36,5
Сейшельські Острови	30 червня 1977 року	6,0
Сенегал	31 серпня 1962 року	118,9
Сент-Вінсент і Гренадіни	28 грудня 1979 року	6,0
Сент-Китс і Невис	15 серпня 1984 року	6,5
Сент-Люсія	15 листопада 1979 року	11,0
Сінгапур	3 серпня 1966 року	357,6
Сірійська Арабська Республіка	10 квітня 1947 року	209,9
Словацька Республіка**	1 січня 1993 року	257,4
Словенія*	14 грудня 1992 року	150,5
З'єднане Королівство	27 грудня 1945 року	7414,6
Сполучені Штати	27 грудня 1945 року	26526,8
Соломонові Острова	22 вересня 1978 року	7,5
Сомалі	31 серпня 1962 року	44,2
Судан	5 вересня 1957 року	169,7
Суринам	27 квітня 1978 року	67,6
С'єрра-Леоне	10 вересня 1962 року	77,2
Таджикистан	27 квітня 1993 року	60,0
Таїланд	3 травня 1949 року	573,9
Танзанія	10 вересня 1962 року	146,9
Того	1 серпня 1962 року	54,3
Тонга	13 вересня 1985 року	5,0
Тринідад і Тобаго	16 вересня 1963 року	246,8
Туніс	14 квітня 1958 року	206,0
Туркменістан	22 вересня 1992 року	48,0
Туреччина	11 березня 1947 року	642,0
Уганда	27 вересня 1963 року	133,9
Узбекистан	21 вересня 1992 року	199,5
Україна	3 вересня 1992 року	997,3
Уругвай	27 грудня 1945 року	225,3
Фіджі	28 травня 1971 року	51,1
Філіппіни	27 грудня 1945 року	633,4
Фінляндія	14 січня 1948 року	861,8
Франція	27 грудня 1945 року	7414,6
Хорватія*	14 грудня 1992 року	261,6
Центральноафриканська Республіка	10 липня 1963 року	41,2
Чад	10 липня 1963 року	41,3
Чеська Республіка**	1 січня 1993 року	589,6
Чилі	31 грудня 1945 року	621,7
Швейцарія	29 травня 1992 року	2470,4
Швеція	31 серпня 1951 року	1614,0
Шрі-Ланка	29 серпня 1950 року	303,6
Еквадор	27 грудня 1945 року	219,2
Екваторіальна Гвінея	22 грудня 1969 року	24,3
Эритрея	6 липня 1994 року	11,5
Естонія	26 травня 1992 року	46,5
Ефіопія	27 грудня 1945 року	98,3
Південна Африка	27 грудня 1945 року	1365,4
Ямайка	21 лютого 1963 року	200,9
Японія	13 серпня 1952 року	8241,5
Разом		144954,4

* З 14 грудня 1992 року членство Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії перейшло до колишнього Югославській Республіці Македонія, Словенії і Хорватії.

** З 1 січня 1993 року членство Чехословакії перейшло до Словацької Республіки і Чеської Республіки.

Таблиця А.1 - Анкети позичальників

Показник	Варіант 23
Сфера діяльності	будівництво
Параметри кредиту, що запрошується:
сума, тис. грн.	67
строк кредитування, міс.	8
% застава	21
Застава:
ринкова вартість, тис. грн.	180
код заставного майна	23
Ціль кредитування	оборотні кошти
Наявність діючих кредитів	не має
Тенденція надходжень коштів на поточні рахунки	постійні
Стабільність грошових надходжень	періодичні
Наявність альтернативних джерел погашення кредиту	немає
Строк функціонування підприємства, років	10
Ринкова позиція (попит)	задовільн.
Репутація позичальника	висока
Наявність прострочених платежів по кредитам в минулому	не було

Таблиця А.2 - Баланс

Актив	Код рядка	Значення на кінець року
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	10	0,00
первісна вартість	11
Накопичена амортизація	12
Незавершене будівництво	20	100,60
Основні засоби:
залишкова вартість	30	2495,40
первісна вартість	31	8209,00
Знос	32	5713,60
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	40
інші фінансові інвестиції	45	197,10
Довгострокова дебіторська заборгованість	50
Відстрочені податкові активи	60
Інші необоротні активи	70
Усього за розділом I	80	2793,10
II. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	858,50
тварини на вирощуванні та відгодівлі	110
незавершене виробництво	120	52,30
готова продукція	130	564,10
товари	140	205,00
Векселі одержані	150
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	75,20
первісна вартість	161	75,20
резерв сумнівних боргів	162
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170
за виданими авансами	180	495,80
з нарахованих доходів	190
із внутрішніх розрахунків	200
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	85,10
Поточні фінансові інвестиції	220
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	21,10
в іноземній валюті	240
Інші оборотні активи	250
Усього за розділом II	260	2357,10
III. Витрати майбутніх періодів	270	2,80
Баланс	280	5153,00
Пасив	Код рядка	Значення на кінець року
1	2	3
I. Власний капітал
Статутний капітал	300	56,40
Пайовий капітал	310
Додатковий вкладений капітал	320	3922,00
Інший додатковий капітал	330
Резервний капітал	340	544,80
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350
Неоплачений капітал	360
Вилучений капітал	370
Усього за розділом I	380	4523,20
II. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400
Інші забезпечення	410
Цільове фінансування	420
Усього за розділом II	430	0,00
III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	440
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	450
Відстрочені податкові зобов'язання	460	26,20
Інші довгострокові зобов'язання	470
Усього за розділом III	480	26,20
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510
Векселі видані	520
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	309,30
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540	136,40
з бюджетом	550	57,50
з позабюджетних платежів	560
зі страхування	570	27,50
з оплати праці	580	70,60
з учасниками	590
із внутрішніх розрахунків	600
Інші поточні зобов'язання	610	2,00
Усього за розділом IV	620	603,30
V. Доходи майбутніх періодів	630	0,30
Баланс	640	5153,00

Таблиця А.3 - Дані про фінансові результати

Назва статті	№ статті	За поточний рік
Чистий доход від реалізації продукції	035	5321,00
Собівартість реалізованої продукції	040	4392,80
Чисті
прибуток	220	231,40
збиток	225	0,00

Размещено на Allbest.ru