Фінансово-економічна діяльність страховика СК "Алькона"
Поняття страхового ринку та економічна сутність страхової діяльності. Доходи і витрати страховика, платоспроможність страхової компанії. Ефективність діяльності та рейтингова оцінка страховика. Резерви фірми, їх види, порядок формування і розміщення.
| Рубрика | Банковское, биржевое дело и страхование |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.03.2012 |
| Размер файла | 112,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Зауважимо, проте, що наведений приклад -- це лише схема, яка унаочнює процес перетворення отриманої премії на зароблену. Річ у тім, що страхова компанія має не один договір страхування, а десятки і сотні договорів, строки дії яких не збігаються і не можуть збігатися. Тому визначати зароблену і незароблену страхові премії, виходячи зі строку дії кожного конкретного договору, -- дуже важка і копітка робота.
Як правило, спочатку завжди обчислюється незароблена премія (вона має назву «резерв незаробленої премії»), а далі вже -- зароблена. Метод обчислення незаробленої премії українськими страховиками регулюється Законом України «Про страхування».
2.3 Платоспроможність страхової компанії
Фінансова надійність страхової компанії, що дуже важливо при формуванні страхового портфелю для страховика та при укладанні договорів страхування для страхувальників, насамперед визначається її рівнем платоспроможності, який має підтримуватись постійно.
Платоспроможність означає можливість, здатність страховика відповідати за своїми зобов'язаннями. Зобов'язання поділяються на:
ь зовнішні;
ь внутрішні.
Зовнішні зобов'язання - це зобов'язання перед страхувальниками, бюджетом, позабюджетними цільовими фондами, контрагентами, своїми партнерами тощо, їх обсяг є основним при визначенні рівня платоспроможності страховика.
Внутрішні зобов'язання - це зобов'язання перед засновниками, акціонерами, філіями, працівниками.
У практиці страхування вважається, що якщо активи страхової компанії більші, ніж прийняті зобов'язання, то вона має достатній рівень платоспроможності.
Законом України про страхування визначено умови, які забезпечують відповідний рівень платоспроможності страхової компанії (ст.30 ЗУ „Про внесення змін до ЗУ „Про страхування"). А саме:
ь наявність сплаченого статутного фонду;
ь наявність гарантійного фонду;
ь створення страхових резервів, достатніх для майбутніх страхових виплат;
ь перевищення фактичного запасу платоспроможності страховика над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності.
Платоспроможність страховика -- це можливість покриття його зобов'язань тими активами, що являють собою реальні цінності, а тому є ліквідними.
Зобов'язання страховика складаються з двох груп:
ь зовнішні зобов'язання (перед страхувальниками, фінансовими установами, перестраховиками, бюджетом та ін.);
ь внутрішні зобов'язання - перед засновниками, представництвами та філіями, співробітниками.
Основна складова зовнішніх зобов'язань - зобов'язання, які забезпечуються за рахунок двох основних джерел - страхових резервів і власних коштів.
У Європейському Економічному Співтоваристві у зв'язку зі специфікою проведення кожного виду страхування та різним розподілом ризику запас платоспроможності визначається окремо за ризиковими видами страхування і зі страхування життя.
У ризикових видах страхування оцінка платоспроможності полягає в зіставлені фактичної платоспроможності з розрахунковою нормативною.
Забезпечення платоспроможності страховиків України контролюється згідно із Законом України “Про страхування”, яким передбачено:
1. наявності сплаченого статутного фонду та наявності гарантійного фонду страховика;
2. створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум та страхового відшкодування;
3. перевищення фактичного запасу платоспроможності страховика над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності.
Мінімальний розмір статутного фонду страховика, який займається видами страхування іншими, ніж страхування життя, встановлюється в сумі, еквівалентній 1 млн. євро, а страховика, який займається страхуванням життя, - 1,5 млн. євро за валютним обмінним курсом валюти України.
До гарантійного фонду страховика належить додатковий та резервний капітал, а також сума нерозподіленого прибутку.
Страховики за рахунок нерозподіленого прибутку можуть створювати вільні резерви.
Вільні резерви - це частка власних коштів страховика, яка резервується з метою забезпечення платоспроможності страховика відповідно до прийнятої методики здійснення страхової діяльності.
Для забезпечення виконання страховиками зобов'язань щодо окремих видів обов'язкового страхування страховики можуть утворювати централізовані страхові резервні фонди та органи, які здійснюють управління цими фондами. Положення про ці фонди затверджується Уповноваженим органом.
Джерелами утворення централізованих страхових резервних фондів можуть бути відрахування від надходжень страхових платежів, внески власних коштів страховика, а також доходи від розміщення коштів централізованих страхових резервних фондів.
Страховики відповідно до обсягів страхової діяльності зобов'язані підтримувати належний рівень фактичного запасу платоспроможності (нетто-активів).
Фактичний запас платоспроможності (нетто-активи) страховика визначається вирахуванням із вартості майна (загальної суми активів) страховика суми нематеріальних активів і загальної суми зобов'язань, у тому числі страхових. Страхові зобов'язання приймаються рівними обсягам страхових резервів, які страховик зобов'язаний формувати у порядку, передбаченому цим Законом.
Для виконання умов забезпечення платоспроможності страховики відповідно до обсягів страхової діяльності зобов?язані підтримувати належний рівень фактичного запасу платоспроможності (нетто-активів). Нетто-активи визначаються за формулою:
НА = А - НМА - З ( 2.3)
де НА - нетто-активи;
А - вартість майна страховика (загальна сума активів);
НМА - сума нематеріальних активів;
З - загальна сума зобов?язань, в тому числі страхових. Страхові зобов?язання приймаються рівними обсягам наявних технічних резервів.
На будь-яку дату фактичний запас платоспроможності страховика повинен перевищувати розрахунковий нормативний запас платоспроможності, тільки тоді страховик вважається платоспроможним.
Нормативний запас платоспроможності страховика, який здійснює види страхування інші, ніж страхування життя, на будь-яку дату дорівнює більшій з визначених величин, а саме:
перша - підраховується шляхом множення суми страхових премій за попередні 12 місяців на 0,18 (останній місяць буде складатися із кількості днів на дату розрахунку). При цьому сума страхових премій зменшується на 50 відсотків страхових премій, належних перестраховикам;
друга - підраховується шляхом множення суми страхових виплат за попередні 12 місяців на 0,26 (останній місяць буде складатися із кількості днів на дату розрахунку). При цьому сума страхових виплат зменшується на 50 відсотків виплат, що компенсуються перестраховиками згідно з укладеними договорами перестрахування.
Нормативний запас платоспроможності страховика, який здійснює страхування життя, на будь-яку дату дорівнює величині, яка визначається шляхом множення загальної величини резерву довгострокових зобов'язань (математичного резерву) на 0,05.
Нормативний запас платоспроможності страховика на звітну дату (без врахування договорів страхування життя) визначається :
НЗП = ( СП - СПП х 0,5 ) х 0,18 ( 2.4 )
де НЗП - нормативний запас платоспроможності;
СП - сума надходжень страхових премій протягом звітного періоду;
СПП - сума страхових премій, сплачених перестраховикам в звітному періоді.
Відношення нетто-активів та нормативного запасу платоспроможності буде дорівнювати коефіцієнту платоспроможності.
Для оцінки рівня зобов?язань за одним ризиком Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю встановив норматив максимального ризику на один об?єкт страхування. Якщо страхова сума за окремим об?єктом страхування перевищує 10% суми сплаченого статутного фонду і сформованих страхових резервів, страховик зобов?язаний укласти договір перестрахування стосовно цього об?єкта.
Загальна величина резерву довгострокових зобов'язань (математичного резерву) дорівнює сумі резервів довгострокових зобов'язань (математичних резервів), які визначаються на будь-яку дату окремо по кожному договору страхування життя.
Страховики, які прийняли на себе страхові зобов'язання в обсягах, що перевищують можливість їх виконання за рахунок власних активів, повинні перестрахувати ризик виконання зазначених зобов'язань у перестраховиків резидентів або нерезидентів.
Для забезпечення страхових зобов'язань із страхування життя і медичного страхування страховики формують окремі резерви за рахунок надходження страхових платежів і доходів від інвестування коштів сформованих резервів по цих видах страхування.
Кабінет Міністрів України може змінювати порядок визначення фактичного та нормативного запасу платоспроможності і структури гарантійного фонду.
Швидке зростання числа страхових компаній породжує необхідність визначення ступеня їхньої надійності та платоспроможності. Ця проблема може бути розв'язана шляхом розробки і використання в аналізі діяльності страховиків системи показників оцінки їхнього фінансового стану. Процес створення такої системи в Україні робить лише перші кроки. Разом з тим, у зарубіжних країнах використовується досить велика кількість показників, які допомагають оцінити фінансовий стан страхових компаній.
Водночас більша частина показників, що дозволяють встановити фінансовий стан страховиків, - це відносні показники. Найбільш відомий серед них - показник межі платоспроможності (рівень платоспроможності). Його можна віднести до числа синтетичних показників, що узагальнюють низку сторін діяльності страхової компанії (обсяг власних коштів, величину страхових внесків і страхових виплат, ступінь участі перестраховиків у страховому портфелі, суму резервів із страхування життя).
Спочатку розрахуємо загальні коефіцієнти платоспроможності або фінансової стійкості, які використовуються на підприємствах для визначення фінансового стану СК ”Алькона”.
Дані для розрахунку коефіцієнтів фінансової стійкості наведені в таблиці 2.2 з балансу 2003 року, 2004 року, 2005 року СК ”Алькона”.
Таблиця 2.2
Дані для розрахунку коефіцієнтів фінансової стійкості
|
№ |
Код рядка |
Найменування статей |
2003 рік |
2004 рік |
2005 рік |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
1 |
260 |
Усього за розділом II активу ”Оборотні активи”, тис. грн |
3629,0 |
4716,8 |
6233,9 |
|
|
2 |
380 |
Усього за розділом I пасиву ”Власний капітал”, тис. грн |
3163,4 |
4700,5 |
6581,2 |
|
|
3 |
430 |
Усього за розділом II пасиву ”Забезпечення наступних витрат і платежів”, тис. грн |
2082,5 |
2471,5 |
2821,8 |
|
|
4 |
480 |
Усього за розділом III пасиву ”Довгострокові забов'язання”, тис. грн |
- |
- |
- |
|
|
5 |
620 |
Усього за розділом IV пасиву ”Поточні забов'язання”, тис. грн |
692,5 |
594,2 |
498,6 |
|
|
6 |
630 |
Усього за розділом V пасиву ”Доходи майбутніх періодів”, тис. грн |
- |
- |
0,7 |
|
|
7 |
640 |
Баланс, тис. грн |
5938,4 |
7766,0 |
9902,3 |
Використовуючи дані таблиці 2.2 розрахуємо коефіцієнти фінансової стійкості або платоспроможності.
Коефіцієнт платоспроможності (автономії):
Коефіцієнт фінансування:
Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами:
Коефіцієнт маневреності власного капіталу:
Далі розрахуємо коефіцієнти платоспроможності, згідно з Законом України ”Про страхування”, які використовуються тільки у страхових компаніях, для визначення фінансового стану СК ”Алькона”.
Фактичний запас платоспроможності (нетто-активи):
- станом на 2003 рік:
- станом на 2004 рік:
- станом на 2005 рік:
Нормативний запас платоспроможності :
- станом на 2003 рік:
сума надходження страхових премій за 2003 рік - (сума страхових премій, належних перестраховикам * 90%) * 25% = 8484,7 - (3877,5 * 90%) * 25% = 1248,7 тис. грн.
або:
сума страхових виплат за 2003 рік - (сума виплат, компенсованих перестраховиками * 90%) * 30% = 769,8 - (103,4 * 90%) * 30% = 203,0 тис. грн.
- станом на 2004 рік:
сума надходження страхових премій за 2004 рік - (сума страхових премій, належних перестраховикам * 90%) * 25% = 10021,0 - (3768,9 * 90%) * 25% = 1657,3 тис. грн.
або:
сума страхових виплат за 2004 рік - (сума виплат, компенсованих перестраховиками * 90%) * 30% = 909,4 - (405,3 * 90%) * 30% = 163,4 тис. грн.
- станом на 2005 рік:
сума надходження страхових премій за 2005 рік - (сума страхових премій, належних перестраховикам * 50%) * 18% = 10263,1 - (3156,6 * 50%) * 18% = 1563,3 тис. грн.
або:
сума страхових виплат за 2005 рік - (сума виплат, компенсованих перестраховиками * 50%) * 26% = 1790,8 - (791,4 * 50%) * 26% = 362,7 тис. грн.
Перевищення фактичного запасу платоспроможності над нормативним запасом:
- станом на 2003 рік:
Фактичний запас платоспроможності - нормативний запас платоспроможності (більша із визначених величин) = 3114,4 - 1248,7 = 1865,7 тис. грн.
- станом на 2004 рік:
Фактичний запас платоспроможності - нормативний запас платоспроможності (більша із визначених величин) = 4644,5 - 1657,3 = 2987,2 тис. грн.
- станом на 2005 рік:
Фактичний запас платоспроможності - нормативний запас платоспроможності (більша із визначених величин) = 6525,2- 1563,3 = 4961,9 тис. грн.
Таблиця 2.4
Порівняльна таблиця показників платоспроможності
|
№ |
Назва коефіцієнтів |
2003 рік |
2004 рік |
2005 рік |
|
|
1 |
Фактичний запас платоспроможності, тис. грн. |
3114,4 |
4644,5 |
6525,2 |
|
|
2 |
Нормативний запас платоспроможності, тис. грн. |
1248,7 |
1657,3 |
1563,3 |
|
|
3 |
Перевищення фактичного запасу платоспроможності над нормативним, тис. грн. |
1865,7 |
2987,2 |
4961,9 |
|
|
4 |
Коефіцієнт платоспроможності |
2,5 |
2,8 |
4,2 |
З наведеного розрахунку видно, що фактичний запас платоспроможності у 2003 році склав 3114,4 тис. грн., в 2004 році 4644,4 тис. грн., а в 2005 році 6525,2 тис. грн., тобто він перевищує нормативний запас платоспроможності, який склав у 2003 році склав 1248,7 тис. грн., в 2004 році 1657,3 тис. грн., а в 2005 році 1563,3 тис. грн., що відповідає Закону України ”Про страхування”. При цьому з 2003 по 2005 рік коефіцієнт платоспроможності СК ”Алькона” збільшився з 2,5 до 4,2, тобто на 68%.
Наглядне перевищення фактичного запасу платоспроможності над нормативним запасом платоспроможності СК ”Алькона” представлене в додатку.
2.4 Ефективність діяльності та рейтингова оцінка страховика
Ефективність діяльності будь-якого підприємства насамперед означає досягнення поставлених економічних завдань, отримання позитивних результатів діяльності, а стосовно фінансової діяльності - отримання позитивного фінансового результату внаслідок організації та використання фінансових відносин.
Ефективність діяльності страхової компанії визначається багатьма показниками, проте насамперед, фінансовою стійкістю та рентабельністю здійснення господарських операцій, в першу чергу страхових, оскільки основне завдання страхової компанії - забезпечення здійснення страхових виплат при настанні страхових випадків в учасників формування страхового фонду.
Особливість страхового процесу полягає в тому, що грошові ресурси страхувальників сплачуються наперед при формуванні страхових резервів та тимчасово затримуються у страховика, який їх розміщує та використовує з метою забезпечення страхових виплат та отримання певного доходу. Тому необхідна певна гарантія щодо здатності страховика відповідати за своїми зобов'язаннями в межах прийнятих на страхування ризиків та обсягів відповідальності за ними. Такою основною гарантією є фінансова стійкість страховика, яка пов'язана з його тарифною, фінансовою, інвестиційною та перестрахувальною політикою.
Під фінансовою стійкістю страхових операцій розуміють постійну перевагу доходів над витратами в межах розрахунків за страховим фондом, яка забезпечується платоспроможністю страховика.
Основою фінансової стійкості страховиків на кількісному рівні оцінки стійкості страхової компанії є показники:
ь розмір статутного капіталу;
ь наявність гарантійного фонду;
ь розмір власних коштів;
ь розмір створених страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат;
ь співвідношення активів та зобов'язань;
ь виконання нормативів по розміщенню страхових резервів;
ь рентабельність страхових операцій;
ь показники збитковості страхової суми.
В останній час в Україні особливо гостро стоїть проблема розробки певного інструменту оцінки фінансового стану страхових компаній. Безумовно, спроби оцінити фінансову стійкість страховиків здійснювались в Україні раніше, проте всі методики були направлені, в першу чергу, на аналіз фінансової звітності компаній. А в комплексному аналізі діяльності компаній до останнього часу була зацікавленість лише з теоретичної точки зору в силу відсутності попиту на рейтингові послуги. Співпраця з іноземними рейтинго-вими агенціями (за дуже високу вартість) давала надто низький рейтинг, який не перевищував суверенного рейтингу України.
В сучасних умовах у рейтингу зацікавлені страховики не тільки як у можливості скрупульозної оцінки діяльності страхової компанії, а як і в РК. - інструменті. Тобто, до функцій рейтин-гового агентства повинно належати не тільки всебічний та достовірний аналіз діяльності страхової компанії, а й донесення результатів цього аналізу до потенційних страхувальників: через публікації в різноманітних СМІ, організації інформаційного потоку та моніторингу про діяльність прорейтингових компаній, створення та підтримка сайту з інформацією про компанії і бан-нерної сітки в Інтернеті.
При здійсненні аналізу та формуванні рейтингової оцінки страховиків необхідно враховувати те, що більшість класичних методик аналізу неможливо ефективно застосовувати. Це пояснюється багатьма причинами. Умовно проблеми рейтингової оцінки можна об'єднати в наступні групи:
ь перша група - проблеми організації страхування життя: класичний аналіз збалансованості страхового портфелю застосувати неможливо в силу того, що має місце значна збитковість цього виду страхування, високі проценти за банківськими векселями, з іншого боку - головний ризик пов'язаний лише із зовнішніми факторами - змінами податкового законодавства або прийняттям державою репресивних заходів;
ь друга група - інвестиції: проблема полягає в тому, що структура інвестицій відображається у звітності тільки у миттєвому зрізі - на певну дату, до якої страховики можуть спеціально модифікувати свій інвестиційний портфель, а як реально працюють грошові ресурси можна дізнатися лише із внутрішніх документів компанії;
ь третя група - проблеми звітності перестрахування: спираючись на дані офіційної звітності (включаючи й звітність до органів держнагляду), визначити якість перестрахувального захисту портфелю неможливо;
ь четверта проблема - аналіз діяльності кептивних страхових компаній: з одного боку визнано, що наявність великих договорів негативно впливає на фінансову стійкість страхової компанії (чим менше вплив окремого страхувальника, тим вище фінансова стійкість страховика), проте на українському страховому ринку такий підхід не є однозначним; в умовах недостатньої активності страхувальників необхідно аналізувати структуру великих корпоративних договорів та ризиків, що покриваються , визначати ефективність кумулятивного ефекту за різними застрахованими об'єктами. Вирішення поставлених проблем неможливе за даними офіційної звітності. До того ж їх неможливо відобразити, розробивши стандартну анкету агентства, необхідний індивідуальний підхід до кожного окремого страховика.
Процес отримання рейтингової оцінки досить складний та трудомісткий, вимагає обробки значної кількості інформації, постійної зміни методик аналізу (з метою неможливості пристосування страховиків для штучного підвищення свого рейтингу), високого рівня професіоналізму працівників, їх сумлінності.
Термін дії рейтингу - один рік. Проте рейтингове агентство здійснює постійний моніторинг діяльності та звітності прорей-тингових страховиків.
Основними показниками при визначенні рівня надійності страхової компанії є:
ь платоспроможність;
ь фінансова стійкість.
Платоспроможність оцінюється не тільки як миттєвий показник, а здебільшого, як можливість компанії зберігати існуючий рівень платоспроможності при можливих внутрішніх та зовнішніх змінах. Саме у такий спосіб визначається фінансова стійкість страховика. Тобто діяльність страхової компанії розглядається не як хаотичний процес (в якості якого визнається показник платоспроможності), а оцінюється можливість того, що траєкторія даного процесу в умовах прояву ризиків випадкового характеру у підсумку не перетне встановлену нижню межу допустимого рівня платоспроможності.
Отже, фінансова стійкість страховика передбачає можливість виконання зобов'язань не тільки в даний конкретний момент, а й у недалекому майбутньому. Оцінка фінансової стійкості передбачає вивчення якісних та кількісних факторів діяльності компанії. Тому показники, що визначають ризики діяльності компанії і які впливають на можливі зміни фінансової стійкості, об'єднані в декілька груп. За даними досліджень може бути близько десяти таких інтегральних факторів, кожному з яких встановлюється певний ранг. В свою чергу підсумковий індекс по кожному фактору складається з індексів показників, що об'єднані в кожну групу.
Проте в сучасних умовах недосконалого розвитку страхового ринку України, відсутності виважених методик рейтингової оцінки страховиків тощо використовувати результати такої оцінки необхідно дещо обмежено та виважено. Адже вони суттєво можуть вплинути на попит та пропозицію на ринку страхових послуг, на його насиченість, на місце у ньому тієї чи іншої страхової компанії.
3. ФОНДИ ТА РЕЗЕРВИ СТРАХОВИКА
3.1 Поняття фондів та резервів, їх економічний зміст
Страховик, як і будь-який суб'єкт господарювання, для здійснення своєї фінансово-господарської діяльності формує фонди та резерви.
Термін „фонд" в українській мові має французьке походження - від латинського, що перекладається як основа, фундація. Термін „резерв" також французького походження - від латинського, що означає зберігаю.
Фонди страховика представляють собою певні виокремлені фінансові ресурси, що призначені для забезпечення безперервного відтворювального процесу та є однією з особливостей фінансово-господарської діяльності страховика. В сучасних умовах господарювання однією із умов діяльності страховика є :
ь наявність сплаченого статутного фонду;
ь створення резервного фонду (у відповідності до законодавче встановлених норм);
ь формування специфічних фондів та резервів.
Статутний фонд (статутний капітал - в обліку та звітності) формується у відповідності до чинного законодавства за рахунок внесків засновників та у розмірах, передбачених Законом про страхування (не менше, як 1 млн. ЄВРО для страховика, що здійснює ризикове страхування та 1,5 млн. ЄВРО при здійсненні страхування життя). Зазначений фонд складає основу власного капіталу страховика на початковому етапі функціонування страхової компанії. В подальшому власний капітал страховика формується за рахунок поповнення із прибутку від страхової діяльності, доходів від інвестування коштів, додаткового капіталу.
Наступний елемент фондів страхової компанії - резервний фонд, який ще називають резервним капіталом, а у світовій практиці - „резерви капіталу". Методика його формування не має галузевої специфіки та відповідає загальним принципам організації господарської діяльності будь-яких підприємств. Він створюється у відповідності до засновницьких документів та в рамках діючого законодавства. Джерелом цього резервного фонду є частина прибутку підприємства. Розмір відрахувань до нього, наприклад, для акціонерних товариств, повинен становити не менше 5% від прибутку до досягнення ним розміру не менш як 25% статутного капіталу. Резервний капітал за певних умов може бути використаний на покриття невиробничих втрат та збитків, а також для погашення облігацій товариства й викупу акцій у випадку відсутності інших коштів. Зазначений резерв використовується також у разі недостатності коштів відповідних фондів на внутрішньогосподарські розрахунки. Така ситуація може скластися в збиткові для страхової компанії роки.
Групу специфічних страхових фондів, призначених для здійснення страхових операцій, складають наступні фонди страховика:
ь страховий фонд;
ь запасний фонд;
ь гарантійний фонд.
Зазначені фонди безпосередньо призначені для виконання страховиком своїх зобов'язань щодо укладених договорів.
Страховий фонд створюється за рахунок основної частини нетто-ставки та використовується для здійснення страхових виплат страхувальникам (страхового забезпечення - при особистому страхуванні, страхового відшкодування - при майновому страхуванні), тобто для виконання фінансових зобов'язань страховика за договорами страхування. Основою формування страхового фонду є ймовірність збитку, яка визначається на основі статистичних даних, Іеорії ймовірності, теорії великих чисел. А використання коштів із страхового фонду залежить від фактичних збитків, понесених страхувальниками за відповідний період.
Запасний фонд формується за рахунок ризикової надбавки (дельта-надбавки, гарантійної надбавки), яка є частиною нетто-ставки, і яка створюється для компенсації можливих відхилень у страховій діяльності від середнього розміру страхових платежів.
Страховий та запасний фонди формують страхові резерви страховика.
Отже, джерелом створення страхового та запасного фондів є нетто-ставка, яка представляє собою основну частину страхової премії. Зазначені фонди не є власністю страховика, визначають зобов'язання страховика, забезпечують реалізацію основної функції страхування - здійснення страхового захисту.
У відповідності до Закону про страхування до гарантійного фонду належить додатковий та резервний капітал, а також сума нерозподіленого прибутку (ст.30 Закону України „Про страхування" від 04.10.2001 р.). Джерелом створення зазначених складових гарантійного фонду є власний капітал страховика, який повинен забезпечити підвищення рівня його платоспроможності.
У підсумку можна зазначити, що страховик формує необхідні фонди, які мають своїм джерелом створення страхові премії та прибуток з метою забезпечення виконання страхових зобов'язань щодо організації страхового захисту та підвищення платоспроможності страховика.
3.3 Резерви страховика, їх види, порядок формування і розміщення
Найважливішою особливістю фінансово-господарської діяльності страховиків, а тобто і СК “Алькона”, є формування страхових резервів для забезпечення фінансової стійкості і виповнення зобов'язань перед клієнтами. Вони відображають величину зобов'язань страховика перед страхувальниками по укладеним договорам страхування, але не виконаних на даний момент часу.
Міжнародний досвід розрахунку страхових резервів показує, що вони формуються за рахунок страхової премії до визначення практичної збитковості страхової суми з урахуванням наявності у страховому портфелі страховика видів страхування та терміну дії договору страхування.
Методика розрахунку страхових резервів в СК “Алькона” визначається залежно від виду та строку дії договору страхування.
Кошти страхових резервів компанії використовуються для виплат страхових сум і страхових відшкодувань у тих випадках, коли для забезпечення виплат страхувальникам не вистачає поточних надходжень страхових премій.
Відповідно до законодавства СК “Алькона” формуює два різних види страхових резервів:
* резерви по ризикових видах страхування (технічні резерви);
* резерви по страхуванню життя і накопичувальному страхуванню.
Страхові резерви, які формують в СК “Алькона”, схематично уточнює рисунок 3.1.
Размещено на http://www.allbest.ru/
71
Рис. 3.1 Система страхових резервів СК “Алькона”
Таке розмежування резервів зв'язане з загальносвітовою практикою поділу страхового бізнесу на загальне страхування (яке в нас прийнято називати "ризиковим") і страхування життя. Так, по страхуванню життя в силу його особливостей і специфіки формуються так звані математичні резерви. По ризикових видах страхування (іншим, чим страхування життя) формуються технічні резерви.
Страхові резерви в СК “Алькона” створюються в тій валюті, у якій компанія несе відповідальність по своїх страхових зобов'язаннях.
Резерви по страхуванню життя, медичному страхуванню й обов'язковим видам страхування формуються окремо від резервів для інших видів страхування.
Страховики зобов'язані вести облік договорів страхування і вимог (заяв) страхувальників щодо виплати страхової суми або страхового відшкодування за формою, яка забезпечить отримання інформації, необхідної для врахування при формуванні страхових резервів. Уповноважений орган може встановити порядок та форму ведення обліку договорів страхування і вимог (заяв) страхувальників щодо виплати страхової суми або страхового відшкодування.
Страхові резерви призначені винятково для забезпечення виплат страхових сум і страхового відшкодування по укладених договорах страхування. Забороняється здійснювати виплати по ризикових видах страхування за рахунок резервів по страхуванню життя і медичному страхуванню, а також використовувати страхові резерви для яких-небудь інших цілей, крім як страхових виплат.
Для додаткового забезпечення платоспроможності СК “Алькона” створює вільні резерви, що не зв'язані з конкретними зобов'язаннями по договорах страхування і формуються за рахунок прибутку.
Відповідно до прийнятої за кордоном схеми формування страхових резервів - кожен вид зобов'язань, що має страховик, покривається відповідним видом страхового резерву.
Призначення страхових резервів є різним, але загальним для них визнається та обставина, що в економічному змісті вони є коштами компанії, а не власністю її, і призначені для страхових виплат відповідно до зобов'язань по незакінченим на звітну дату договорам страхування. Величина страхових резервів цілком покриває суми можливих (прогнозованих) виплат по діючим договорах.
Перед визначенням фінансових результатів від проведення страхової діяльності за станом на звітну дату СК “Алькона” обов'язково розраховує розміри страхових резервів. Звіт про страхові резерви представляється нею в контролюючі органи в складі річного бухгалтерського звіту.
З метою додаткового забезпечення страхових зобов'язань СК “Алькона”, на підставі договору, створила Фонд страхових гарантій, який є юридичною особою. Державна реєстрація Фонду здійснюється в порядку, передбаченому для державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності. Орган, що здійснює реєстрацію Фонду, в десятиденний строк з дня реєстрації повідомляє про це Уповноважений орган.
Джерелами утворення Фонду страхових гарантій СК “Алькона” є добровільні відрахування від страхових платежів, а також доходи від розміщення цих коштів. Розмір відрахувань до Фонду страхових гарантій і порядок використання коштів цього Фонду встановлюються страховиками, які беруть в ньому участь.
Кабінет Міністрів України може приймати рішення про створення фондів страхових гарантій за напрямами страхування.
Згідно ”Положенню про порядок формування, розміщення та обліку страхових резервів з видів страхування, інших, ніж страхування життя”, від 26.05.97, затвердженого Комітетом у справах нагляду за страховою діяльністю, здійснюючи фінансово-господарські операції, СК “Алькона” повинна забезпечувати диверсифікованість своїх активів. При цьому обсяги технічних резервів повинні бути представлені однією або декількома з таких категорій активів:
· грошові кошти на розрахунковому рахунку;
· банківські вклади (депозити);
· нерухоме майно;
· цінні папери, що передбачають одержання доходів;
· цінні папери, що емітуються державою;
· права вимоги до пере страховиків;
· готівка в касі в обсягах лімітів залишків каси, встановлених Національним банком України.
При цьому, величина окремих категорій активів приймається для представлення технічних резервів і обліковується як розміщення технічних резервів в обмежених обсягах (у відсотках до обсягів наявних технічних резервів), а саме:
ь банківський вклад (депозит) - в кожному банку не більше 30%;
ь нерухоме майно - не більше 10%;
ь права та вимоги, щодо перестрахувальників - не більше 50%;
ь цінні папери, що передбачають одержання доходів - не більше 40%, серед них:
Ш акції, що не котируються на фондовій біржі - не більше 15%, з них акцій одного емітента не більше 2%;
Ш акції, що котируються на фондовій біржі - не більше 5%, акцій одного емітента не більше;
Ш облігації - не більше 5%, з них облігацій одного підприємства - не більше 2 %.
У випадку, коли страхові резерви сформовані в іноземній валюті перевищують 10% від загальної суми активів страховика, для забезпечення ліквідності і безпечності розміщення страхових резервів не менше 60% таких резервів повинні бути представлені в цих же валютах активами наступних категорій:
грошові кошти на розрахунковому (субрахунковому) рахунку в іноземній валюті;
банківські вклади (депозити) в іноземній валюті.
Не менше 90% страхових резервів повинно бути розміщені на території України, якщо інше не передбачено чинним законодавством та міжнародними угодами, що укладені Україною.
Страхові резерви в розрізі технічних резервів
Згідно ст. 30 Закону України "Про страхування" і Положенню про формування резервів по ризикових видах страхування, усі страховики зобов'язані формувати і вести облік наступних технічних резервів по ризикових видах страхування (крім страхування життя):
резерви премій (резерви незароблених премій), що включають частки від сум надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що відповідають страховим ризикам, які не минули на звітну дату (див. рисунок 3.2);
резерви збитків, що включають зарезервовані несплачені страхові суми та страхові відшкодування за відомими вимогами страхувальників, з яких не прийнято рішення щодо виплати або відмови у виплаті страхової суми чи страхового відшкодування (див. рисунок 3.3).
Базою для розрахунку величини страхових резервів в СК “Алькона” служить страхова премія, що поступила в звітному періоді, по укладеним договорам страхування, розрахована у відповідності зі структурою страхового тарифу по договорах страхування без обліку тієї її частини, що передана в перестрахування.
Размещено на http://www.allbest.ru/
71
Рис. 3.2 Класифікація резерву премій
1. Резерв незаробленої премії
Поняття незаробленої премії в СК “Алькона” випливає з зіставлення звітного періоду діяльності страховика з періодом дії конкретного договору страхування. Під незаробленою премією розуміється частина страхової премії, що надійшла по договорах страхування, що існували в звітному періоді, і відповідної до періоду дії договорів страхування, що виходять за рамки звітного періоду. Наприклад, якщо договір укладений 1 січня терміном на один рік, то вся отримана по ньому премія буде вважатися заробленою в даному фінансовому році. Якщо ж аналогічний договір укладений 1 липня, то лише половина терміну його дії приходиться на звітний рік, тому друга половина премії, що відповідає терміну дії договору, що виходить за рамки даного фінансово-календарного року, буде вважатися незаробленою. Різниця між величиною страхової премії, що надійшла і величиною незаробленої премії складає зароблену премію звітного періоду.
Сума незаробленої премії -- це страховий резерв, що призначений для виплати страхувальникам страхового чи відшкодування страхових сум у майбутньому, і який називається резервом незаробленої премії (РНП).
Формування резерву незаробленої премії в СК “Алькона” відображає факт одержання доходу у вигляді страхових премій у конкретному звітному періоді, а по своєму економічному змісту незароблена премія являє собою витрати майбутніх періодів.
Величина резервів незароблених премій на будь-яку звітну дату в компанії регулюється ”Положенням про порядок формування, розміщення та облік страхових резервів з видів страхування, інших, ніж страхування життя” від 26.05.97, затвердженого Комітетом у справах нагляду за страховою діяльністю, встановлюється залежно від часток надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків), які не можуть бути меншими 80 відсотків загальної суми надходжень страхових платежів (страхових премій, страхових внесків), з відповідних видів страхування у кожному місяці з попередніх дев'яти місяців (розрахунковий період) і обчислюється в такому порядку:
- частки надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) за перші три місяці розрахункового періоду множаться на одну четверту;
- частки надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) за наступні три місяці розрахункового періоду множаться на одну другу;
- частки надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) за останні три місяці розрахункового періоду множаться на три четвертих;
одержані добутки додаються.
Суми часток перестраховиків у резервах незароблених премій на звітну дату в СК “Алькона” обчислюється залежно від суми часток страхових платежів, які були сплачені перестраховиками за розрахунковий період в такому порядку:
Сума надходжень страхових платежів сплачених перестраховиками за перші три місяці розрахункового періоду множиться на 0,25;
наступні - три місяці розрахункового періоду множиться на 0,5;
останні - три місяці розрахункового періоду множиться на 0,75;
отримані суми складаються.
У цих випадках останній місяць розрахункового періоду буде складатися із кількості днів на дату розрахунку.
Збільшення (зменшення) величини резервів незароблених премій у звітному періоді відповідно зменшує (збільшує) зароблені страхові платежі (страхові внески, страхові премії).
2. Резерв неминулих ризиків
Резерв неминулих ризиків в СК “Алькона” створюється як доповнення до РНП, щоб компенсувати недолік коштів технічних резервів унаслідок можливого (чи змушеного) заниження тарифів.
3. Резерв катастроф
Резерв катастроф створюється в СК “Алькона” звичайно з метою забезпечення страхових виплат на випадок природних катастроф або великомасштабних промислових аварій, у результаті яких збиток нанесений значному числу страхових об'єктів, що перевищує середньостатистичний рівень, і виникає необхідність здійснення виплат страхового відшкодування в сумах, значно перевищуючі середні розміри, враховані при розрахунку базового страхового тарифу. Такий резерв формується страховиками у випадках, якщо діючими договорами страхування передбачена страхова відповідальність при виникненні такого роду катастрофічних обставин.
Порядок, умови формування і використання резерву катастроф визначається страховиком відповідно до нормативних актів, що діють в Україні, і особливостями його роботи.
4. Резерв коливань збитковості
Резерв коливань збитковості створюється в СК “Алькона” для компенсації витрат страховика на здійснення страхових виплат у випадках, якщо значення збитковості страхової суми в звітному періоді перевищує очікуваний рівень збитковості, прийнятий за основу при розрахунку тарифної ставки по виду страхування. В роки успішної діяльності цей резерв поповнюється за рахунок отриманого в результаті страхової діяльності прибутку; у збиткові роки проводиться вилучення коштів з резерву для покриття збитків, зв'язаних зі страховою діяльністю страховика.
У резерв збитків зараховуються суми, передбачувані до виплати по страхових випадках, що відбулися до закінчення фінансового року.
У практиці страхової справи збитки по застрахованих ризиках найчастіше оплачуються страховиком не відразу по настанні страхового випадку, а через якийсь період часу. Це обумовлюється специфікою деяких видів страхування, де потрібно визначений час і значні зусилля для встановлення точної суми збитку.
Величина резервів збитків в СК “Алькона” відображається у відповідній окремій статті балансу страховика, як технічні резерви.
Размещено на http://www.allbest.ru/
71
Рис.3.4 Класифікація резерву збитків в СК “Алькона”
1. Резерв заявлених, але неурегульованих збитків. Резерв заявлених, але неурегульованих збитків (РЗЗ) утворюється компанією для забезпечення виконання зобов'язань, включаючи витрати по врегулюванню збитків по договорах страхування, невиконаним чи виконаним не цілком на звітну дату, причому дані страхові зобов'язання виникли в зв'язку зі страховими випадками, що мали місце в звітному чи попередніх йому періодах, і про факт настання яких у встановленому законом чи договором страхування порядку вже було раніше заявлене страховику.
Величина розміру РЗЗ в СК “Алькона” визначається по кожній неурегульованій претензії. У випадку, якщо збиток заявлений, але розмір збитку не встановлений, то для розрахунку приймається максимально можлива величина збитку, не перевищуюча страхову суму. Розмір РЗЗ відповідає сумі заявлених збитків за звітний період, збільшеної на суму неурегульованих збитків за періоди, що передують звітному, і зменшеної на вже оплачені протягом звітного періоду збитки плюс витрати по врегулюванню збитку.
2. Резерв здійснених, але незаявлених збитків. Резерв здійснених, але незаявлених збитків (РЗНЗ) формується в зв'язку зі страховими випадками, що відбулися, про факт настання яких страховику не було заявлено у встановленому законом чи договором страхування порядку на звітну дату. В СК “Алькона” величина РЗНЗ обчислюється в розмірі порядку 10% від суми страхової премії, що надійшла в звітному періоді, якщо звітним періодом вважається рік.
ВИСНОВКИ
За роки незалежності в Україні, в основному, створено законодавчу та нормативну базу страхування. Це дало можливість розбудувати страховий ринок на засадах конкуренції, що сприяє підвищенню якості надання страхових послуг.
Становлення й активний розвиток страхової галузі протягом останніх років сприяв збереженню і в 2004 році високих темпів розвитку ринку страхових послуг:
- За 2004 р. загальна сума страхових внесків склала 2,135 млрд. гривень. У порівнянні з 2003 роком обсяги вказаного показника зросли на 972 млн. грн. (у 1,5 рази), а за 1 квартал цього року отримано 682 млн. грн. страхових внесків, що у порівнянні з аналогічним періодом минулого року обсяги вказаного показника зросли на 290 млн. грн. (у 1,74 рази).
- Величина сформованих страхових резервів станом на 31.03.2002 року сягає 1002,8 млн. грн., що на 391,1 глин. грн. перевищує аналогічний показник на кінець 1 кварталу 2005 року (у 1,6 рази).
- Найбільшим попитом користуються послуги з добровільного страхування майна (71% від загального обсягу страхових послуг). Страхування життя як надійне джерело довгострокових інвестиційних ресурсів, в Україні складає найменшу частку на ринку страхових послуг (0,4%), хоча в країнах Із розвинутою економікою воно сягає 50-60%.
- Незважаючи на номінальне зростання обсягів операцій на страховому ринку, галузь забезпечує перерозподіл лише 1,2 % ВВП (аналогічний показник для розвинутих країн-5-12%).
- За експертними оцінками застрахованими є лише близько 10% ризиків, тоді як у більшості країн цей показник складає 90-95%. Частка вітчизняного страхового ринку в загальноєвропейському обсязі страхових послуг складає лише 0,06% - при тому, що в Україні проживає 7% населення Європи:
- Статутні фонди страхових компаній продовжують залишатися малими. В середньому по Україні сплачений статутний фонд страхової компанії складає близько 2,3 млн. грн.. , власний капітал близько 4,3 млн. грн. Більше двох третин страхових компаній мають статутний фонд менше ніж 500 тис. грн., і з 310 страховиків станом на 31.03.2002 року лише 50 (або 17%) мають сплачений статутний фонд еквівалентний 500 тис. євро.
Збільшення обсягів страхової діяльності можливе за рахунок двох факторів: збільшення страхових тарифів, збільшення кількості страхувальників з видів страхування.
Збільшення страхових тарифів може негативно відобразитися на конкурентоспроможності компанії, оскільки рівень тарифів конкурентів залишиться незмінним, і частина клієнтів СК “Алькона” просто відмовиться від послуг цієї страхової компанії. Тому, через несприйнятливість такої ситуації слід шукати резерви збільшення обсягів страхової діяльності в другому факторі.
Другий фактор полягає в збільшенні кількості страхувальників з видів страхування, які вже проводяться, або у впровадженні нових видів страхування і виходу з ними на страховий ринок. Саме в цих напрямках СК “Алькона” слід спрямувати свою роботу.
Потенційно кожна юридична і фізична особа є страхувальником, і для того, щоб вона дійсно ним стала, необхідно запропонувати їй відповідний пакет страхових послуг. Тут постає питання кількості і якості запропонованих страхових послуг.
Особливістю фінансово-господарської діяльності СК є формування страхових резервів з метою забезпечення фінансової стійкості компанії та виконання обов'язків перед страхувальниками. Страхові резерви відображують величину зобов'язань страховика перед страхувальниками згідно з укладеними договорами страхування, але не виконаних на звітну дату.
Страхові резерви використовуються з метою виплати страхових сум та страхових відшкодувань у випадках коли страховикам не вистачає поточних страхових надходжень.
Страхові резерви створюються в тій валюті в якій страховики несуть відповідальність по своїм зобов'язанням.
Страхові резерви поділяються: технічні та резерви страхування життя (математичні). Технічні резерви формуються в розрізі видів страхування :
- резерв незароблених премій ( що складається з сум надходжень страхових платежів, що відповідають страховим ризикам, які не минули на звітну дату).
- резерв збитків, що складається з зарезервованих несплачених сум страхового відшкодування за відомими вимогами страхувальників.
Крім того СК можуть прийняти рішення про запровадження з початку календарного року таких технічних резервів, як :
- резерв заявлених, але не виплачених збитків,
- резерв збитків, які виникли, але не заявлені;
- резерв катастроф;
- рівень коливань збитковості”
Про це письмово повідомляється уповноважений орган не пізніше, як за 45 днів до початку календарного року.
Окрім відповідних фондів страховик створює певні резерви, що призначені забезпечити виконання зобов'язань страховика за майбутніми виплатами страхових сум і страхового відшкодування, підвищити надійність та платоспроможність страхової компанії.
Окрім того, страховики можуть створювати резерви для фінансування заходів по попередженню настання страхових випадків та інші резерви. А із пере зподіленого прибутку створюються вільні резерви.
Для забезпечення виконання страховиками зобов'язань щодо окремих видів обов'язкового страхування страховики можуть утворювати централізовані страхові резервні фонди та органи, які здійснюють управління цими фондами.
Технічні резерви є одним з основних джерел формування активів СК. Згідно з статтею 31 ЗУ “Про страхування” передбачає розміщення страхових резервів з урахуванням їх безпечності, прибутковості, ліквідності, диверсифікації. Це пов'язано в першу чергу з тим, що страхові активи - запорука забезпечення фінансової стійкості СК.
Розглянемо, що передбачено кожним з принципів розміщення страхових резервів.
1. принцип надійності
Забезпечує максимально надійне розміщення активів та їх повернення в повному обсязі, з мінімальним інвестиційним ризиком.
2. принцип ліквідності
згідно з яким загальна структура вкладів повинна бути такою, щоб в будь-який момент активи можна було б швидко обернути на гроші. При цьому необхідно не забувати, що абсолютну ліквідність мають лише готівкові кошти.
3.принцип диверсифікації (розсіювання)
передбачає розміщення коштів в різні види діяльності, з метою не допустити регіональної концентрації капіталу.
4. принцип прибутковості
передбачає, що активи повинні розміщуватись на ринку з урахуванням ситуації на ринку капіталовкладень і при цьому приносити постійний і достатньо високий дохід.
Структура розміщення активів страхової компанії
Згідно з законодавством України 90% активів СК повинно бути розміщено на території України. Також разом з цим введено обмеження щодо розміщення певних видів технічних страхових резервів.
Перелік обмежень:
· банківський вклад (депозит) в кожному банку не більше 30%;
· нерухоме майно - не більше 10%;
· права та вимоги, щодо перестрахувальників - не більше 50%;
· цінні папери - не більше 40%, серед них:
- акції, що не котируються на фондовій біржі - не більше 15%, з них акцій одного емітента не більше 2%;
- акції, що котируються на фондовій біржі - не більше 5%, акцій одного емітента не більше;
- облігації - не більше 5%, з них облігацій одного підприємства - не більше 2 %;
У випадку, коли страхові резерви сформовані в іноземній валюті перевищують 10% від загальної суми активів страховика, для забезпечення ліквідності і безпечності розміщення страхових резервів не менше 60% таких резервів повинні бути представлені в цих же валютах активами наступних категорій:
- грошові кошти на поточному рахунку в іноземній валюті;
- банківські вклади (депозити) в іноземній валюті.
Основними проблемами розвитку страхового ринку являються:
* Нерозвиненість та недосконалість таких соціально-значущих видів страхування, як страхування життя, пенсійне й медичне страхування; страхування транспортних, сільськогосподарських та екологічних ризиків, страхування цивільної відповідальності перед третіми особами.
* формування мережі професійних страхових посередників, зокрема, вітчизняних страхових та пере страхових брокерів.
* неповна і фрагментарна законодавча база, відсутність державних преференцій на страховому ринку, неефективний контроль із боку держави, прояви монополізму;
* високий рівень інфляції (понад 10 відсотків), внаслідок чого здійснення довгострокових (накопичувальних) видів страхування з національній валюті стає неможливим і вимагає термінового застосування нових інструментів захисту вкладень населення у системі страхування;
* недостатній різновид інструментів фондового ринку для ефективного розміщення страхових резервів;
* недосконалість механізму ефективної взаємодії банківського та страхового сектору економіки;
Отже, метою державної політики розвитку страхового ринку повинно стати перетворення страхування в ефективну складову соціального захисту населення, створення привабливого і доступного для страхувальників ринку страхових послуг, впровадження в Україні перевірених світовою практикою форм і видів страхування, збільшення впливу страхування на процеси перерозподілу валового внутрішнього продукту.
Основними цілями державної політики щодо розвитку страхового ринку можна вважати:
1 Посилення державного впливу на розвиток на прискорення формування дієвого захисту майнових Інтересів юридичних та фізичних осіб від різноманітних ризиків, як важливішої умови підтримання економічної стабільності суб'єктів господарювання та матеріального рівня життя населення
2. Удосконалення нормативно-правової бази з питань регулювання взаємовідносини суб'єктів страхового ринку, забезпечення приоритетного розвитку соціальне значимих видів страхування, підвищення фінансової надійності страховиків.
3. Розвиток Інвестиційної діяльності страхових компаній за рахунок залучення тимчасово вільних коштів страхових резервів на здійснення високодохідних проектів житлового будівництва, розширення малого й середнього бізнесу.
4. Підвищення якості кадрового і наукового забезпечення страхової діяльності за рахунок збільшення кількості і посилення фахового спрямування підготовки магістрів та спеціалістів із страхової справи, створення умов для активного розвитку НДР у сфері страхування як за рахунок коштів держави, так і комерційних структур.
Подобные документы
Сутність, принципи і роль страхування. Страхові ризики і їх оцінка. Страхова послуга як продукт страхового ринку. Особисте, майнове страхування. Доходи, витрати і прибуток страховика. Фінансова надійність страхової компанії. Страхова відповідальність.
курс лекций [316,9 K], добавлен 12.12.2010Страховий фонд та власний капітал. Особливість формування і руху страхового фонду. Страхові резерви. Платоспроможність. Маржа платоспроможності. Ефективність діяльності страхової компанії та система показників ефективності.
контрольная работа [24,0 K], добавлен 04.04.2007Характеристика страхової компанії ПАТ "Аха-Страхування", аналіз її фінансово-господарчої діяльності. Структура та динаміка прибутку організації. Рекомендації щодо підвищення ефективності управління формуванням й використанням прибутку страховика.
дипломная работа [946,5 K], добавлен 18.11.2015Аналіз ліквідності організації та забезпечення платоспроможності страховика. Статті активу балансу для угрупування та інші дебіторські активи. Рентабельність страхової діяльності, сума і аналіз страхових платежів та заборгованості, резервні фонди.
курсовая работа [128,6 K], добавлен 24.08.2011Розвиток вітчизняного страхового ринку і рівень прозорості діяльності його учасників. Суть ренкінгу і процес ранжування страховиків в Україні. Типи рейтингів страхових компаній. Рейтингова оцінка страховика і застосування основних прийомів аналізу.
реферат [17,0 K], добавлен 20.02.2009Страхування життя як економічна категорія. Організаційно-правові засади регулювання діяльності страховика в Україні. Характеристика показників діяльності суб’єктів вітчизняного ринку страхування життя. Динаміка доходів і витрат страхової діяльності.
дипломная работа [247,6 K], добавлен 03.12.2011Теоретичні засади моделювання діяльності страхової компанії. Аналіз діяльності НАСК "Оранта", її організаційно-економічна характеристика, а також основні показники фінансового стану. Розробка рекомендацій щодо удосконалення діяльності страхової компанії.
отчет по практике [133,1 K], добавлен 15.06.2014Місце страховика на страховому ринку України. Аналіз перестрахувальної діяльності компанії "ІНГО Україна". Баланс вхідних і вихідних перестрахувальних операцій. Дослідження партнерських зв’язків страховика з вітчизняними та іноземними перестраховиками.
контрольная работа [105,0 K], добавлен 09.06.2013Страхова організація, структура та принципи побудови. Форми організацій і компаній в Україні. Формування юридичної особи і надання їй статусу страховика. Компетенції загальних зборів акціонерів та наглядової ради. Фактори "нереальної" страхової компанії.
курсовая работа [2,5 M], добавлен 01.02.2009Поняття, класифікація та функції страхової послуги. Інфраструктура страхового ринку України та законодавча база. Загальна характеристика страхової компанії "Універсальна" та її фінансових показників. Аналіз страхових послуг та їх реалізація в компанії.
курсовая работа [172,0 K], добавлен 12.02.2012
