- укладання угод з пов'язаними особами;

- кампанії рекламного або антирекламного характеру щодо цінних паперів окремого емітента або ринку в цілому;

- неподання або несвоєчасне подання інформації, розкриття якої передбачене законодавством і нормативами.

Під нестандартними треба розуміти угоди, ціни яких різко відрізняються від цін попередніх угод. Пропоную фіксувати як ознаку нестандартної угоди відхилення цін від попереднього рівня, якщо відносна величина відхилення перевищує середню ефективну ставку за кредитами терміном в один рік, розраховану для відповідного періоду (день, тиждень, місяць, рік). Аби сигнали про можливі маніпулювання не з'являлися надто часто у зв'язку із випадковими відхиленнями, треба брати до уваги зміни цін відносно попереднього рівня не менш ніж на п'ять відсотків у бік збільшення або зменшення.

Розрахунок діапазону допустимих відхилень за певний період на основі середньої процентної ставки за річні кредити пропонуємо здійснювати так:

D = мах(0,05(1+2і)t/365- 1),

де D -- допустимий діапазон коливань відносно попереднього рівня;

і -- середня процентна ставка за кредитами терміном в один рік, виражена десятковим дробом;

t -- тривалість розрахункового періоду у днях.

Корпоративні цінні папери, як ризикованіший порівняно із кредитами інструмент, повинні мати вищу прибутковість. За відсутності цінових маніпулювань ця прибутковість повинна перебувати у певних нормальних межах. Пропоную фіксувати як ознаку нестандартної угоди зростання або зниження цін від попереднього рівня на величину середньоринкової ефективної ставки за кредитами комерційних банків, помножену на певний коефіцієнт. Пропоную значення цього коефіцієнта, рівне 2, і вважаю, що його доцільно періодично переглядати, виходячи із ситуації на ринку цінних паперів та можливостей контрольних органів.

Стосовно обсягів торгів, нестандартними пропоную вважати угоди (окрему угоду або сукупність угод протягом певного періоду), обсяги яких удвічі й більше перевищують обсяги угод за аналогічний попередній період (день, тиждень, місяць, квартал тощо). При цьому не треба брати до уваги угоди, обсяги яких упродовж однієї торговельної сесії не перевищують 3% загального обсягу емісії даного цінного паперу або 5% -- за триваліший період. У разі, якщо в попередньому періоді торгівля таким цінним папером не проводилась, то як критерії рекомендуємо використовувати:

- для періоду в один день -- 5% загального обсягу емісії даного цінного паперу;

- для тривалішого періоду -- 10% загального обсягу емісії даного цінного паперу.

Для ідентифікації угод із пов'язаними особами у законодавстві України визначено термін "пов'язана особа" (Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закон України "Про банки і банківську діяльність") та споріднені з ним поняття: "афілійована особа", "істотна участь", "споріднена особа" (Закон України "Про банки і банківську діяльність"), "інсайдер" (Закон України "Про Національний банк України").

Отже, у міжнародній практиці розроблено деякі механізми боротьби із правопорушеннями й кризовими явищами на ринках корпоративних цінних паперів. Такі механізми можуть бути адаптовані до вітчизняних умов. Запропоновані мною критерії нестандартних угод допоможуть виявляти маніпулювання цінами і ринком цінних паперів.

Висновки

Отже, в даній роботі ми розкрили роль ринку цінних паперів в Україні в умовах становлення ринкових відносин, завдяки розгляду поставлених задач.

Тобто слід привести наступні висновки: по-перше ринок цінних паперів в Україні знаходиться на етапі становлення, по-друге вихід України із кризи, стабілізація економічного становища, підвищення добробуту людей неможливі без розвиненого ринку цінних паперів. А для цього, необхідне здійснення ряду невідкладних заходів. До першочергових тут можна віднести:

- прискорити процеси приватизації перш за все шляхом корпоратизації та акціонування державної власності;

- здійснити випуск і обіг державних всеукраїнських та муніципальних цінних паперів, відновивши довіру до них з боку населення;

- на державному рівні вирішити комплекс питань щодо вільного обігу в Україні цінних паперів іноземних компаній, купівлі українських цінних паперів іноземними інвесторами;

- привести чинне законодавство у відповідність з потребами сьогоднішнього функціонування та подальшого розвитку українського фондового ринку;

- більш ефективно використовувати наявні можливості структур, що вже працюють на національному ринку цінних паперів, насамперед Української фондової біржі з її інфраструктурою;

- законодавчо передбачити гарантії держави по збереженню грошових заощаджень населення;

- створити державні органи управління і контролю за функціонуванням ринку цінних паперів.

- здійснення тих чи інших заходів дозволить прискорити формування в Україні ринку цінних паперів.

Саме централізований та регульований ринок стає універсальним механізмом, за допомогою якого врегульовуються не лише економічні, а й соціальні і навіть політичні відносини. В макроекономічному плані він дозволяє державним органам завдяки отриманню щоденного загального балансу ринку безпосередньо контролювати його стан і своєчасно попереджати кризові ситуації. Стабільність ринку сприятиме зміцненню довіри населення до цінних паперів, залучить іноземних інвесторів, а наявність єдиного центру котирування створить сприятливі умови для здорової конкуренції торговців з одночасним збереженням гарантій для інвесторів та емітентів.

Організація українського ринку цінних паперів за централізованою моделлю дозволить Україні без додаткових зусиль щодо об'єднання первинного та вторинного ринків, упорядкування позабіржової торгівлі в різних формах увійти в європейську та світову системи ринків цінних паперів. Використання програмного забезпечення за європейськими зразками дозволяє органічно і швидко адаптувати український ринок до європейських систем, створити ідентичні західним умови для іноземних інвесторів, полегшити вітчизняним підприємцям вихід у світовий фінансовий простір.

Встановлення безпосередніх зв'язків та ділового партнерства з фондовими біржами, іншими фінансовими інститутами розвинутих країн УФБ здійснює на основі міжурядових та міжбіржових угод, що мають на меті відкриття й сприяння діяльності закордонних брокерських організацій і їх представництв в Україні, відкриття представництв УФБ за кордоном, обмін інформацією, необхідною для співпраці, включення у європейські та світові інформаційні системи.

Література

Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" (із змінами і доповненнями станом на 26.12.1996р.).

Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30.10.1996р.

"Загальні засади функціонування Національного депозитарію України", затверджені Указом Президента України №703 від 22 червня 1999 року.

Концепція функціонування та розвитку фондового ринку України. Схвалена Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 1995 року.

Концепція функціонування і розвитку фондового ринку в Україні. - Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1994р. №277.

Указ Президента України "Про електронний обіг цінних паперів і Національний депозитарій"

Жукова Е.Ф. Общая тория денег и кредита. - Москва: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995

Загорський В.С. Цінні папери. Фондовий ринок. - Наукове видання для студентів економічних спеціальностей. - Львівська комерційна академія. - К.:1996

Короленко М.В. Дивідендна політика акціонерного товариства. - Фінанси України. - 2000. - №2

Климко Г.Н., Нестеренко В.П. Основи економічної теорії. - Київ: Вища школа,1997

Костіна Н.І., Марахов К.С. Проблеми формування фондового ринку в Україні // Фінанси України. - 2004. - №3

Кучеренко В. Новий інструмент оцінки ринку - ПФТС-індекс // Вісник НБУ. - 1998. - лютий

Литвиненко Т.М. Економічна культура фондового ринку - запорука успішного реформування реформування економіки. - Фінанси України. - 2000. - №3

Лисяк Л.В., Шумський В.М. Реальність потенційних джерел інвестиційної діяльності в Україні. - Фінанси України. - 2002. - №2

Науменко В. Злети і падіння ринку цінних паперів України. // Вісник НБУ. - 2004. - №2

Науменко В. Ринок цінних паперів під впливом макроекономічних негораздів // Вісник НБУ. - 2004. - лютий

Оскольський В.В. Фондовий ринок України. - Київ: УФБ - "Скарбниця", 1994.

Оскольський В.В. Українська фондова біржа: працюємо на економіку. - Фінанси України. - 2000. - №3

Основи ринкової економіки. - Київ: Либідь, 1995.

Отченаш К.Г., Руденко В.Б. Вплив фінансової кризи на діяльність портфельних інвесторів в Україні. - Фінанси України. - 2000. - №2

Папери цінні. Міжнародна система нумерування для ідентифікації цінних паперів. - Офіційне видання. - К.: видавництво Держстандарту України, 1998

Рынок ценных бумаг: механизмы и способы его функционирования. Материалы к Международному симпозиуму "Современный фондовый рынок Украины: способы и механизмы его внедрения" 26-27 янв. 1995. - Киев: Центр "Рынок", 1995.

Сайт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в інтернеті http://www.ssmc.kiev.ua/

Сайт Української фондової біржі в інтернеті http://www.ukrse.kiev.ua/

Чорний А. Індекси курсів цінних паперів // Діло. - 1995. - №42.

Размещено на Allbest.ru