Нарахування цих пенсій не відповідає загальним принципам пенсійної системи, тобто не залежить від розміру відрахувань та тривалості трудового стажу.

Необхідно пенсії за інвалідністю та у разі втрати годувальника перевести до окремої програми соціального страхування.

Ряд вчених-економістів пропонують такі заходи подальшого розвитку системи соціального страхування в Україні:

створення достатньої економічної основи забезпечення відшкодування основних фінансових ризиків, що вимагає встановлення обґрунтованого розміру тарифів страхових внесків, поступового перетворення страхових фондів у фінансово-кредитні страхові компанії;

поступового запровадження триканальної схеми надходження коштів до страхових фондів, згідно з якою значна частина навантаження повинна припадати на роботодавця, а менша-розподілятися між працівником та державою;

розширення гарантій забезпечення страхових виплат шляхом створення соціального арбітражу, що дозволило б за допомогою страхових судів перевіряти правомірність дій страхових організацій, вирішувати конфлікти між суб'єктами страхування;

докорінного реформування управління фондами соціального страхування за принципом трипартизму;

створення сприятливих умов для розвитку добровільного страхування, в тому числі на комерційних засадах.

У ході проведення реформи соціального страхування відбудеться формування системи медичного страхування.

Існують певні обставини, що істотно ускладнюють його запровадження. Таке реформування системи охорони здоров'я на страхових засадах потребує додаткових фінансових ресурсів. Система медичного страхування може призвести до зростання загальних видатків та можливостей для зловживань, коли порушуються взаєморозрахунки між фінансуючими установами та установами охорони здоров'я. Однак реальної альтернативи медичному страхуванню сьогодні немає і тому необхідно його поступово запроваджувати.

Удосконалення соціального страхування на випадок безробіття повинне бути спрямоване в першу чергу на забезпечення безробітних роботою, створення нових робочих місць, стимулювання заняття підприємницькою діяльністю, підвищення розміру соціальних виплат із безробіття.

У подальшому реформуванні системи соціального страхування необхідно вирішити ряд організаційних питань.

Потребують оптимізації операції зі сплати страхових внесків до соціальних фондів.

У світовій практиці ця проблема вирішується шляхом передачі права на збір страхових внесків податковій службі або іншій структурі з можливим введенням єдиного соціального податку.

Так, у Російській Федерації запроваджено такий податок, який надходить до федерального бюджету.

В Україні проводиться експеримент з передачі виконання спільних для всіх страхових фондів функцій однією структурою -- Пенсійним фондом України в Запорізькій, Луганській та Львівській областях. До таких функцій відносять збір страхових внесків, облік платників та сум, що від них надійшли.

Запровадження єдиного соціального податку потребує узгодження бази нарахувань за внесками до всіх соціальних фондів, кількості й розміру страхових тарифів.

Необхідно детально розробити порядок його надходження на рахунки визначеного державного фонду або іншої структури, де він буде розподілятися і перераховуватися на рахунки фондів соціального страхування, з яких здійснюватимуться безпосередні виплати застрахованим особам.

Введення єдиного соціального податку є одним із перспективних напрямів удосконалення системи соціального страхування в Україні, що вирішуватиметься як в інтересах платників страхових внесків, так і застрахованих осіб.

8.3 Контрольні запитання

1 Конституція України.

2 Закон України «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 16/98-ВР від 04.011998р. //Відомості Верховної Ради України. - 1998. - №23.

3 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності» № 1105-ХІІ від 23.09.1999р. //Відомості Верховної Ради України. - 1999. - №46-47.

4 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №2213-ІІІ від 02.03.2000р. //Відомості Верховної Ради України. - 2000. - №22.

5 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням» № 2240-І від 18.01.2001р./Відомості Верховної Ради України. - 2001. - №14.

6 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003р. //Податки та бухгалтерський облік.- 2003.- № 70.

7 Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991р. Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №2.

8 Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» № 1057-ІV від 09.07.2003р. //Відомості Верховної Ради України. - 2003. - №7-8.

9 Постанова Кабінету Міністрів України №1266 від 26.09.2001р. «Про нарахування середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням».

10 Андріїв В. Соціальне страхування: історія, проблеми //Соціальний захист.- 1999.- №2.- С. 43-51.

11 Губар О.Є. Організаційні та правові засади соціального страхування в Україні Формування ринкових відносин в Україні.- 2003.- № 7-8. С. 155-162.

12 Трубич С.Ю., Швець В.Є. Формування системи соціального страхування // Фінанси України.- 2000.- №2.- С. 110.

13 Шахов В.В. Страхование.- М.: Юнити, 2000.- 311с.

14 Шихов А.К. Страхование.- М.: Юнити, 2000.- 432с.

15 Юрій С.І., Шаварина М.П., Шаманська Н.В. Соціальне страхування: Підручник. - К.: Кондор.- 2004.- 464с.

16 Зайчук Б.О., Нікітенко В.С., Семендяєва В.І. Система пенсійного забезпечення: сьогодні і завтра. - К: Формат.- 2004.- 352с.

Размещено на Allbest.ru