Соціальне пенсійне страхування робітників і службовців
Теоретичні основи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Розвиток медичного страхування в Україні. Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань. Фінансовий механізм регулювання соціального страхування.
| Рубрика | Банковское, биржевое дело и страхование |
| Вид | курс лекций |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.01.2012 |
| Размер файла | 235,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади;
3) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, їх помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу;
4) фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок тощо;
юридичні та фізичні особи, що здійснюють операції з купівлі - продажу валюти;
суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння;
юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом;
8) підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбають житло і перебувають у черзі на одержання житла, або придбають житло вперше;
9) підприємства, установи та організації, фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв'язку, а також оператори цього зв'язку, які надають свої послуги безоплатно.
При цьому збір на обов'язкове державне пенсійне страхування не сплачується, якщо послугами стільникового зв'язку користуються річкові, морські, повітряні, космічні транспортні засоби, засоби наземного технологічного транспорту (у тому числі таксі), що мають стаціонарно вбудоване обладнання радіозв'язку, радіонавігації та радіоастрономії, яке не може бути виокремлено від таких засобів без втрати його технологічних або експлуатаційних якостей чи характеристик.
Для платників першої і другої груп збір справляється з фактичних витрат на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і премій, у тому числі в натуральній формі.
Зокрема, не нараховується збір на такі види оплати праці та виплати:
вихідна допомога у разі припинення трудового договору;
компенсація за невикористану відпустку;
добові за відрядження у межах норм, встановлених законодавством, та виплати замість добових;
заробітна плата за дні роботи без винагороди за працю, яка перераховується до бюджету або на благодійні цілі;
- суми відшкодування збитку, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, що пов'язане з виконанням ним трудових обов'язків;
- стипендії слухачам підготовчих відділень, студентам, аспірантам, що навчаються з відривом від виробництва;
- державні стипендії видатним діячам науки, освіти і культури;
- Державні премії України в галузі науки і техніки, Державні премії імені Тараса Шевченка, іменні премії, що присуджуються НАН України та галузевими академіями наук;
- допомога, яка виплачується за рахунок підприємства, установи, організації молодим спеціалістам під час відпустки після закінчення вищого або професійно-технічного навчального закладу;
- інші виплати згідно з законодавством.
Для платників збору, віднесених до третьої та четвертої груп, об'єктом оподаткування є відповідно сума оподатковуваного доходу (прибутку) і сукупний оподатковуваний дохід, обчислений відповідно до законодавства.
Платники збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування юридичні особи - зобов'язані зареєструватися в органах Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням в 10-денний термін із дня одержання відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності» від 25 травня 1998 р. № 740 свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності чи прийняття рішення про створення установи, організації.
Платники збору - фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані зареєструватися в органах Пенсійного фонду за місцем проживання.
Якщо платник у встановлений термін не зареєструвався, то орган Пенсійного фонду має право припинити його операції на рахунках у банках та притягти платника до адміністративної відповідальності відповідно до чинного законодавства.
6.5 Ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування
1) Ставки збору для платників першої, другої та третьої груп встановлено в розмірі - 33,2% від об'єкта оподаткування.
Для підприємств, установ, організацій, де працюють інваліди, збір визначається окремо за ставкою 4% від об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів та за ставкою 33,2% для інших працівників такого підприємства.
Для підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50% загальної чисельності працюючих, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається за ставкою 4% від об'єкта оподаткування для всіх працівників цих підприємств.
Для підприємств-платників фіксованого сільськогосподарського податку збір визначається окремо за ставкою 26,56% фактичних витрат на оплату праці найманих працівників.
2) Для фізичних осіб, які працюють на умовах трудового договору (четверта група), та фізичних осіб, які виконують роботи згідно з цивільно-правовими договорами, ставки збору встановлюються в розмірі 2% від сукупного оподатковуваного доходу.
З 1 січня 2009 р. сума 10035 грн. є максимальним заробітком, на який треба нараховувати (утримувати) внески до Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань і збір до Пенсійного фонду, навіть якщо працівник отримує дохід, більший за вказану суму.
Таблиця 6.1 - Платники та ставки внесків на загальнообов'язков державне пенсійне страхування з 13 січня 2009 р
|
Платник |
Ставка внесків |
||
|
Нарахування |
|||
|
Роботодавці |
33,2% |
||
|
Роботодавці, в яких працюють інваліди |
4% -за інвалідів; 33,2% - за інших працівників |
||
|
Підприємства всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50% від загальної чисельності працюючих |
4% |
||
|
Підприємства, які використовують працю найманих працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації |
42% - за осіб льотних екіпажів і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи у польотах; 33,2% - за інших працівників |
||
|
Підприємства-платники фіксованого сільськогосподарського податку |
26,56% фактичних витрат на оплату праці найманих працівників |
||
|
Фізичні особи - СПД, інші самозайняті особи |
33,2%, але не менше мінімального страхового внеску (далі - МСВ) |
||
|
Добровільно застраховані особи |
|||
|
Фонд соціального страхування на випадок безробіття |
- |
||
|
Утримання |
|||
|
Наймані працівники (за трудовими та цивільно-правовими договорами) |
2% незалежно від розміру доходу |
||
|
Особи, які проходять альтернативну (невійськову службу) |
6.6 Механізм сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій
Механізм сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій визначений Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» від 3 листопада 1998р. № 1740 зі змінами і доповненнями.
6.6.1 Сплата збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій із купівлі-продажу валюти
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій із купівлі-продажу валюти сплачують юридичні особи, які купують валюту за гривні.
Розмір збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій із купівлі-продажу іноземної валюти становить 0,5 % від суми в гривнях, витраченої на купівлю валюти .
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» № 1740 юридичні особи одночасно з перерахуванням коштів на купівлю іноземної валюти надають банку платіжне доручення на суму збору, яку необхідно сплатити з купівлі іноземної валюти. Це платіжне доручення виконується в той самий день, що й операція з купівлі валюти.
6.6.2 Сплата збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з продажу ювелірних виробів
Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з продажу ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння є підприємства, організації та фізичні особи -- суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю ювелірними виробами із золота, платини і дорогоцінного каміння.
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій із продажу ювелірних виробів із золота сплачується у розмірі 5% від вартості реалізованих ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння.
6.6.3 Сплата збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості легкового автомобіля
Об'єктом обкладання збором до Пенсійного фонду є вартість легкових автомобілів, на яку при відчуженні нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 3% (крім автомобілів, якими забезпечуються інваліди відповідно до законодавства, та автомобілів, що переходять у власність спадкоємця за законом).
Зазначений збір сплачується платниками збору через установи банків на рахунок місцевих органів Пенсійного фонду за місцем реєстрації легкового автомобіля.
Платниками цього збору є підприємства всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають права власності на легкові автомобілі шляхом:
купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торговельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством);
обміну;
дарування (безоплатної передачі);
успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом);
з інших підстав, передбачених законодавством.
Органи Державної автоінспекції здійснюють реєстрацію автомобіля за наявності квитанції чи платіжного доручення (для юридичних осіб) про сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування саме у покупців автомобіля.
6.6.4 Сплата збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з продажу тютюнових виробів
Згідно зі змінами до Закону «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» даний вид збору відмінено.
6.6.5 Сплата збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції із купівлі-продажу нерухомого майна
Об'єктом обкладання збором до Пенсійного фонду є вартість нерухомого майна, зазначене в договорі купівлі-продажу.
Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та фізичні особи, що придбають нерухоме майно.
Винятком є придбання майна державними підприємствами, установами і організаціями за рахунок бюджетних коштів, установами й організаціями іноземних держав, які користуються імунітетом і привілеями згідно із законами і міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадянами, які придбають і стоять на черзі на отримання житла або придбавають його вперше.
Зазначений збір сплачується у розмірі 1% від вартості нерухомого майна з усіх категорій платників на загальних підставах.
6.6.6 Сплата збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового мобільного зв'язку
Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового мобільного зв'язку1
1) Послуги стільникового зв'язку -- послуги з передачі мережею загального користування голосу, сигналів, звуків, зображень, друкованих чи числових матеріалів або символів, при-значених для конкретного абонента у разі, коли для їх прийому або передачі використовуєть-ся обладнання радіозв'язку.
2) Радіозв'язок - електрозв'язок, що здійснюється шляхом поширення електромагнітних хвиль у вільному просторі без штучного спрямованого середовища.
3) Роумінг - послуга стільникового рухомого зв'язку, яка забезпечує абонентові можливість здійснювати двосторонній зв'язок без надання будь-якої попередньої заяви або з такою під час переміщення із зони дії одного оператора до іншого як у межах України, так і за її межами.
) є підприємства, установи, організації, фізичні особи, що користуються послугами стільникового мобільного зв'язку, а також оператори такого зв'язку, що надають свої послуги безоплатно.
При цьому збір на обов'язкове державне пенсійне страхування не сплачується, якщо послугами стільникового зв'язку користуються річкові, морські, повітряні, космічні транспортні засоби, засоби наземного технологічного транспорту (у тому числі таксі), що мають стаціонарно вбудоване обладнання радіозв'язку2), радіонавігації та радіоастрономії, яке не може бути виокремлено від таких засобів без утрати його технологічних або експлуатаційних якостей чи характеристик.
Об'єктом обкладання збором для цієї категорії платників є вартість послуг стільникового мобільного зв'язку, оплачена споживачами цих послуг оператору, що їх надає, включаючи вартість вхідних і вихідних телефонних дзвінків, абонентську плату (надбавку) за роумінг3), суму страхового завдатку, авансу, вартість інших спеціальних послуг, зазначених у рахунку на оплату послуг стільникового мобільного зв'язку. Ставка - 7,5% від об'єкту.
6.7 Видатки Пенсійного фонду та їх характеристика
Згідно з Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від І березня 2001 р. № 121, кошти Пенсійного фонду України спрямовуються на:
фінансування виплати державних пенсій та інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, у тому числі громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон;
погашення банківських кредитів та відсотків за їх використання;
створення та функціонування системи персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування;
утримання центрального апарату та органів Пенсійного фонду України, розвиток їх матеріально-технічної бази;
організацію роз'яснювальної роботи серед населення та здійснення інших заходів відповідно до завдань Пенсійного фонду України.
Згідно з Указом Президента України «Про основні напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні» від 13 квітня 1998 р. визначені джерела фінансування пенсійного страхування:
страхові збори (внески) в рамках загальнообов'язкового державного пенсійного страхування -- для виплати трудових пенсій;
кошти Державного бюджету України - для виплати державних пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, державним службовцям, надбавок до пенсій та їх підвищень окремим категоріям громадян -- ветеранам війни, жителям гірських населених пунктів, соціальних пенсій, державних дотацій при зарахуванні до трудового стажу періодів догляду за малолітніми дітьми, періодів проходження строкової військової служби тощо;
кошти Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;
для виплати пенсій за інвалідністю, на випадок втрати годувальника, за віком (до досягнення загальновстановленого пенсійного віку), додаткових пенсій і надбавок до пенсій, які призначаються відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи;
кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття -- для виплати пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» за період до настання пенсійного віку.
Найбільша частка видатків бюджету Пенсійного фонду України спрямовується на виплату державних пенсій.
6.7.1 Поняття та види пенсій
У правовій літературі поняття «пенсія» (від лат. pensio - платіж) - це регулярна грошова виплата як матеріальна допомога за віком, з інвалідності, за вислугу років, у разі втрати годувальника.
Пенсія -- це гарантована щомісячна грошова виплата для забезпеченості громадян у старості, на випадок повної чи часткової непрацездатності, втрати годувальника, а також у зв'язку з досягненням законодавчо встановленого стажу роботи у сферах трудової діяльності.
Раніше згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України отримували такі види державних пенсій:
а) трудові:
за віком;
за інвалідністю;
у разі втрати годувальника;
за вислугу років;
б) соціальні пенсії.
Тепер згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набув чинності з 1 січня 2004 р., передбачено такі види пенсійних виплат із солідарної системи:
пенсія за віком;
пенсія за інвалідністю в результаті загального захворювання, інвалідності з дитинства;
пенсія у зв'язку із втратою годувальника;
соціальна виплата -- допомога на поховання.
Закон про пенсійне страхування не передбачає з 1 січня 2004 р. призначення соціальних пенсій.
Це буде належати до повноважень органів Міністерства праці та соціального захисту населення України. Вже призначені до 1 січня 2004р. соціальні пенсії будуть виплачуватися органами Пенсійного фонду за кошти Державного бюджету України.
Таблиця 6.2 - Види пенсійних виплат згідно з Законами про пенсійне страхування до та після 1 січня 2004 р.
|
Закон "Про пенсійне забезпечення" (до 01.01.2004р.) |
Закон "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (після 01.01.2004р.) |
|
Трудові пенсії:1 За віком (у тому числі і на пільгових умовах - список № 1, список № 2, трактористи, доярки, текстильниці, водії міського пасажирського транспорту тощо).2 З інвалідності:- трудові каліцтва та професійні захворювання;- загальні захворювання.3 У разі втрати годувальника.4 За вислугу років.Соціальні пенсії |
1 Пенсія за віком.2 Пенсія з інвалідності в результаті загального захворювання, інвалідності з дитинства.3 Пенсія у зв'язку із втратою годувальника.4 Соціальна виплата - допомога на поховання |
6.7.2 Пенсії за віком
Пенсією за віком прийнято називати таку пенсію, яка встановлюється з досягненням певного віку та за наявності необхідного стажу роботи. Вік, який дає право на пенсію за віком, зветься пенсійним11) У законодавстві термін «пенсійний вік» не вживається. У кожному випадку називається вік, із досягненням якого призначається пенсія за віком.). Він, як і тривалість стажу, встановлюється законом.
Право на пенсію за віком нерозривно пов'язане з трудовою діяльністю людини у суспільному виробництві. Досягнення пенсійного віку слугує підставою для припинення трудових відносин працівників із роботодавцями на виробництві, через що у держави виникає необхідність забезпечення громадян.
Пенсія за віком відрізняється від інших видів пенсійного страхування, наприклад, від пенсії за інвалідністю та за вислугу років, її призначення не залежить від фактичного стану працездатності людини. Пенсію за віком неважко відрізнити і від пенсії за вислугу років, хоча обидві ці пенсії встановлюються незалежно від фактичного стану працездатності. Різниця полягає у тому, що для отримання пенсії за віком є необхідним певний вік, а право на пенсію за вислугу років не передбачає досягнення будь-якого віку.
Пенсії за віком диференціюються за окремими видами (підвидами) залежно від умов праці, тривалості трудового стажу, спеціальних (додаткових) юридичних підстав і розміру цих пенсій.
Усі ці обставини залежать від того, про забезпечення яких категорій громадян йшлося. З огляду на це законодавець поділяє призначення пенсій за віком на три види:
- на загальних підставах;
- пільгових;
- спеціальних юридичних підставах (умовах).
Загальними правовими підставами (умовами) пенсійного страхування за віком є пенсійний вік і трудовий стаж установленої тривалості. Саме цими двома умовами (віком і стажем) передбачено право на забезпечення пенсією за віком.
Під пільговим пенсіонуванням слід розуміти можливість вийти на пенсію за віком або в молодшому віці при загальній незмінній тривалості трудового стажу, або при одночасному зниженні вимог до віку і тривалості трудового стажу22) Пільгове пенсіонування в окремих випадках означає можливість отримувати пенсію в більшому розмірі.) .
Що ж до спеціальних юридичних підстав, то вони мають значення для окремих категорій громадян:
- потерпілих від Чорнобильської катастрофи;
- інвалідів;
- учасників війни і сімей загиблих воїнів;
- багатодітних матерів і матерів інвалідів з дитинства;
- жінок, які працювали на текстильному виробництві, механізаторами, а також на деяких видах робіт у сільському господарстві;
- сліпих і хворих гіпофізарним нанізмом (ліліпутів);
- при неповному стажі роботи.
Право на пенсію за віком мають:
- чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років;
- жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
На пільгових умовах мають право на пенсію за віком незалежно від місця останньої роботи:
1) працівники, зайняті на роботах з особливо шкідливими й тяжкими умовами праці, -- за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки -- після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки -- після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Особам, які мають не менше половини визначеного стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються: зі зменшенням віку, передбаченого ст. 12 Закону «Про пенсійне забезпечення», -- на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам та 1 рік і 4 місяці -- жінкам.
2) Працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, -- за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки -- після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки -- після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Особам, які мають не менше половини визначеного стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються зі зменшенням віку, передбаченого ст.12 Закону «Про пенсійне забезпечення», -- на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам та за кожні 2 роки такої роботи жінкам.
На пільгових умовах мають право на пенсію за віком також:
- трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті на виробництві сільськогосподарської продукції;
- жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну;
- робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах;
- жінки, які працюють на сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, -- незалежно від віку і трудового стажу;
- водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) за умови наявності відповідного трудового стажу та досягнення віку, передбаченого чинним законодавством.
Особам, які не мають достатнього для призначення пенсії стажу роботи, призначаються пенсії за віком при неповному стажі у розмірі, пропорційному наявному стажу, але не менше соціальної пенсії.
Згідно із Законом середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерви у роботі та за період роботи, починаючи з 1 липня 2000 р. до моменту звернення за пенсією.
Заробіток за період роботи до 1 липня 2000 р. враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплату, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи, починаючи з 1 липня 2000 р. - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
До заробітку для обчислення пенсії входять всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
З 1 січня 2004 р. набув чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з цим Законом мінімальну пенсію за віком будуть встановлювати на рівні 20% від середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за попередній рік.
Право на мінімальну пенсію матимуть громадяни зі страховим стажем: у чоловіків -- 25 років, а у жінок -- 20 років (якщо ж менше -- мінімальну пенсію встановлюватимуть у розмірі, пропорційному наявному страховому стажу).
Закон про пенсійне страхування скасовує максимальне обмеження розміру трудових пенсій за віком.
З 1 січня 2004 р. пенсії за віком обчислюють за допомогою формули
П = Зп Кс
де П -- розмір пенсії;
Зп -- заробітна плата, з якої обчислюють пенсію;
Кс -- коефіцієнт страхового стажу.
Зп = Зс (Ск : К)
де Зс -- середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;
Ск-- сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (знаходять діленням суми зарплати (доходу) застрахованої особи на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який обчислюють коефіцієнт);
К -- кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти зарплати (доходу).
Кс = (СмВс):(100%12)
де См -- сума місяців страхового стажу;
Вс -- величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).
За період участі тільки в солідарній системі Вс дорівнюватиме 1%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 0,8%.
Цей коефіцієнт розраховують з округленням до 5 знаків після коми. Кс з урахуванням періодів роботи до 1 січня 2004 р. не може перевищувати 0,75%, а з урахуванням періодів підземної роботи, роботи в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці (Список №1) - 0,85% (п.2 ст.25 Закону).
Для особи, яка братиме участь у солідарній і накопичувальній системах, визначатимуть один показник як суму двох коефіцієнтів: за участь тільки в солідарній системі та за період участі в обох системах.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) особи за кожний місць стажу, який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:
Кз = Зв : Зс,
де Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) особи;
Зв - сума заробітку (доходу) особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» враховується для обчислення пенсії, за місяць, для якого визначається коефіцієнт заробітку;
Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у видах економічної діяльності, за місяць, для якого визначається коефіцієнт заробітку.
Законодавством встановлені надбавки до пенсій за віком:
а) непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, - на кожного непрацездатного в розмірі соціальної пенсії;
б) одиноким пенсіонерам, які за висновком медичної установи потребують постійного стороннього догляду, - на догляд за ними у розмірі соціальної пенсії.
Названі надбавки можуть нараховуватися до пенсії одночасно.
Пенсії за віком призначаються довічно незалежно від стану здоров'я.
6.7.3 Особливості пільгового пенсійного забезпечення за віком окремих категорій громадян
Пенсійне забезпечення на пільгових умовах вирізняється деякими особливостями порівняно із звичайними умовами призначення пенсій за віком. Ці особливості стосуються підстав, за якими визначають право на пенсію на пільгових умовах. В одних випадках вони виступають як спеціальні юридичні підстави надання права на пенсію за віком, в інших -- у вигляді додаткових вимог до спеціального стажу роботи.
6.7.3.1 Пенсійне забезпечення наукових працівників відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»
При розгляді питання пенсійного забезпечення наукових працівників слід використовувати таку нормативну базу:
Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 р. № 1977-ХІІ;
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників державних підприємств, установ, організацій, перебування на яких дає право на призначення пенсій та виплати грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 22 листопада 2001 р. № 1571;
Постанова Кабінету Міністрів України «Про реалізацію частини другої статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 22 листопада 2001 р. № 1570;
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств і організацій відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, на яку мають право зазначені особи» від 13 грудня 2000 р. № 1826;
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12 серпня 1993 р. № 637.
Держава встановлює для наукових (науково-педагогічних працівників), які мають необхідний стаж наукової, науково-технічної, науково-педагогічної, науково-організаційної роботи на державних підприємствах, в установах, організаціях пенсії на рівні, який забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.
До стажу наукової роботи зараховується час роботи на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання на посадах, які до них прирівнюються, на підприємствах, в установах, організаціях, вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти IIІ-IV рівнів акредитації, у тому числі з підготовки керівних та управлінських кадрів. До стажу наукової роботи зараховується час навчання в аспірантурі, ад'юнктурі, докторантурі.
Заробітна плата наукових працівників складається з посадових ставок (окладів), премій, доплати за наукові ступені, вчені звання, надбавки за стаж наукової, науково-технічної, науково-організаційної та науково-педагогічної роботи.
Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників державних підприємств, установ, організацій, перебування на яких дає право на призначення пенсій та виплати грошової допомоги у разі виходу на пенсію затверджується Кабінетом Міністрів України.
Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку:
чоловікам -- за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років;
жінкам -- за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 15 років.
Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються у розмірі 80% заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, що визначається відповідно до статей 65 і 66 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення».
За кожний повний рік роботи понад встановлений стаж, визначений ч. 4 цієї статті, пенсія збільшується на один відсоток заробітної плати, але не більше 90% середньомісячної заробітної плати.
Пенсія науковим (науково-педагогічним) працівникам призначається за умови звернення за призначенням пенсії та після звільнення з посади наукового (науково-педагогічного) працівника.
Пенсіонерам, які після призначення пенсії працювали за контрактом наукових (науково-педагогічних) працівників на державних підприємствах, в установах, організаціях не менше ніж два роки і мали більш високий заробіток, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється за їх заявою новий розмір пенсії, виходячи з більш високого заробітку за два роки підряд після призначення пенсії.
Для наукових (науково-педагогічних) працівників, які перейшли на роботу до органів державної влади на посади, які згідно з чинним законодавством відносять до посад державного службовця, стаж наукової роботи на державних підприємствах, в установах, організаціях зараховується до стажу роботи державного службовця, а для наукових (науково-педагогічних) працівників, які перейшли з органів державної влади (з посад, які згідно з чинним законодавством відносять до посад державного службовця) на посади наукового (науково-педагогічного) працівника, стаж роботи на державній службі зараховується до стажу наукової (науково-педагогічної) роботи незалежно від дати, коли такі переходи здійснювалися.
Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику виплачується в повному розмірі незалежно від його доходів, одержуваних після виходу на пенсію.
6.7.3.2 Пенсії громадянам, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи
26 квітня 1986 р. на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) в м. Прип'яті трапилася аварія, внаслідок якої з 30-кілометрової зони було евакуйоване населення та проводилися роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії.
Призначення та виплати пенсій згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», регламентовані двома Законами: «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено пільги зі зниження пенсійного віку особам, які мають статус потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС (згідно зі статтями 11 і 14), порядок визначення середньомісячного заробітку та стажу роботи, розміри пенсій за інвалідністю.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає порядок виплати, строки призначення пенсій, порядок їх перерахунків, вік виходу на пенсію, перелік документів, необхідних для призначення пенсій, та мінімальні й максимальні розміри пенсій.
Згідно з п.2 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особи, евакуйовані з 30-кілометрової зони відчуження, мають право на пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку, передбаченого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на 8 років.
Учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених у встановленому порядку (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на три роки.
Учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які відпрацювали на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених у встановленому порядку (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік.
Таблиця 6.3 - Показники зменшення пенсійного віку учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС
|
Пор. ном. |
Категорія осіб |
Зменшення пенсійного віку |
|
|
1 |
які працювали у зоні відчуження з моменту аварії по 1 липня 1986 р. незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. - не менше 5 календарних днів |
на 10 років |
|
|
2 |
які працювали у 1987 р. у зоні відчуження не менше 14 календарних днів |
на 8 років |
|
|
3 |
які працювали з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 р. - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 р. - не менше 30 календарних днів, на 1 діючому пункті санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їхньому будівництві - не менше 14 календарних днів (у 1986 р.) |
на 5 років |
Таблиця 6.4 - Показники зменшення пенсійного віку потерпілим від аварії на ЧАЕС
|
Пор. ном. |
Категорія осіб |
Зменшення віку |
|
|
1 |
евакуйовані з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 р. |
на 10 років |
|
|
2 |
евакуйовані з інших територій зони відчуження у 1986 р. |
на 8 років |
|
|
3 |
особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов'язкового) відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993р. проживали або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років |
4 роки та додатково 1 рік за кожен рік проживання, роботи, але не більше 6 років |
|
|
4 |
особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. проживали або працювали у цій зоні не менше 3 років |
3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років |
|
|
5 |
особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. проживали або працювали у цій зоні не менше 4 років |
2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, але не більше 5 років |
|
|
6 |
особи, які працювали з моменту аварії по 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що виконувалися за урядовими завданнями |
2 роки |
6.7.3.3 Пенсійне забезпечення за віком учасників та інвалідів війни, а також сімей загиблих воїнів
Право на пенсію цієї категорії громадян виникає за таких умов:
досягнення віку (чоловіками -- 55, жінками -- 50 років);
стажу роботи (у чоловіків -- 25, у жінок -- 20 років);
наявності спеціальної юридичної підстави -- участі у бойових діях, а для інвалідів війни -- поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини чи виконання інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням іншого військового обов'язку.
Участь у бойових діях, а також наявність інвалідності, пов'язаної з військовою службою, мають бути підтверджені відповідними документами.
Пенсії учасникам та інвалідам війни призначаються в підвищених розмірах, диференційованих залежно від груп інвалідності.
Право на пенсію на пільгових умовах мають також батьки та дружини військовослужбовців, які не взяли повторного шлюбу, загиблих на фронті чи під час виконання іншого військового обов'язку чи померлих у період військової служби: чоловіки -- з досягненням 55-річного віку і стажем роботи не менше 25 років; жінки -- з досягненням 50-річного віку і стажем роботи не менше 20 років.
6.7.3.4 Пенсії багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства
Законодавством установлене пільгове пенсійне забезпечення жінок, які народили 5 чи більше дітей та виховали їх до 8-річного віку, а також матерям інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку.
Вони мають право на пенсію за віком при досягненні 50 років і стажу роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу років догляду за дітьми.
При цьому до інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди у віці до 16 років, які мають право на отримання соціальної пенсії.
Визнання дитини інвалідом з дитинства проводиться на підставі медичних посвідчень органами медичної експертизи.
У разі, якщо жінка має право на пенсію за віком до досягнення нею 50 років, вона може її отримати.
Наприклад, право на пенсію на більших пільгових умовах може бути видане для такої жінки, якщо дотримано всіх вимог, передбачених у зв'язку з призначенням пенсії за умовами праці згідно зі Списком № 1, тобто при досягненні 45-річного віку.
6.7.3.5 Пенсії на пільгових умовах залежно від умов виробництва
Право на пенсію на пільгових умовах залежно від умов виробництва має певна категорія жінок-працівниць.
Так, жінкам, які працюють на текстильному виробництві, механізаторами, а також зайняті на окремих роботах у сільському господарстві, надається право дострокового виходу на пенсію, тобто зі зменшенням віку та скороченням стажу роботи чи тільки зменшенням віку.
Наприклад, жінки, які працюють на текстильному виробництві, мають право на пільгову пенсію, якщо вони працювали на цьому виробництві на станках і машинах, за списком виробництв і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України: з досягненням 50-річного віку і стажем такої роботи не менше 20 років.
До підприємств текстильної промисловості відносять бавовняні, вовняні, лляні, шовкові, конопледжгутові, трикотажні та інші фабрики й комбінати.
На пільгових умовах призначається пенсія жінкам, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів та екскаваторів.
Вони мають право на пенсію з досягненням 50-річного віку, з них не менше 15 років -- на зазначеній роботі.
Пільгове пенсійне забезпечення надано також жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колективних та інших підприємствах сільського господарства -- з досягненням 50-річного віку і стажем зазначеної роботи не менше 20 років.
Право на пільгову пенсію мають також жінки, зайняті впродовж повного сезону на вирощуванні, збиранні й післязбиральній обробці тютюну з досягненням 50-річного віку і стажем зазначеної роботи не менше 20 років.
За особливими показниками, які характеризують стан здоров'я, пенсія за віком на пільгових умовах призначається громадянам -- хворим гіпофізарним нанізмом (ліліпути) і диспропорційним карликам: чоловікам -- із досягненням 45-річного віку і стажем роботи не менше 20 років, жінкам -- із досягненням 40-річного віку і стажем роботи не менше 15 років.
За станом здоров'я на пільгових умовах призначається пенсія інвалідам зору І групи - сліпим.
Ці особи мають право на пенсію за віком: чоловіки -- з досягненням 50-річного віку і стажем роботи не менше 15 років; жінки -- з досягненням 40-річного віку і стажем роботи не менше 10 років. Пільги на пенсійне забезпечення мають лише ті працівники, яких визнано інвалідами зору І групи. Решта інвалідів І групи за комплексом різних захворювань правом на зазначені пільги не користується.
Пенсія за віком інвалідам зору І групи призначається довічно незалежно від строку, що на нього встановлено інвалідність.
Важливою пільгою пенсійного страхування є призначення пенсії за віком у разі неповного стажу роботи, тобто меншого ніж 25 і 20 років (відповідно для чоловіків і жінок). Ця норма застосовується не часто, оскільки більшість громадян виходять на пенсію в пенсійному віці та з повним стажем роботи. Але інколи стажу для призначення пенсії недостатньо, зокрема в жінок, які впродовж тривалого часу займалися вихованням дітей чи веденням домашнього господарства. У таких випадках пенсії за віком можуть бути призначені з меншим стажем роботи.
6.7.4 Пенсії за інвалідністю
Пенсії за інвалідністю є одним із видів соціального захисту непрацездатних громадян. Їх можна визначити як щомісячні грошові виплати з Пенсійного фонду, призначувані у разі встановлення медичним органом однієї з трьох груп інвалідності, які тягнуть повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання.
Пенсії за інвалідністю притаманні всі загальні риси, характерні для інших видів пенсій.
Пенсія за інвалідністю призначається на тривалий час чи безстроково особі, яка втратила працездатність, виплачується щомісячно у грошовій формі, залежить від заробітку інваліда, зумовлена трудовою діяльністю людини чи іншими причинами.
Підставою для призначення пенсії за інвалідністю на відміну від пенсій за віком є чітко виражена непрацездатність громадянина. Це означає, що пенсія за інвалідністю призначається лише після перевірки та оцінки медичним органом стану здоров'я та індивідуальної працездатності людини. Із встановленням інвалідності пов'язане виникнення права на пенсію.
Право на пенсію за інвалідністю забезпечується всім громадянам, які стали непрацездатними.
Законом установлено основну умову її призначення -- інвалідність (інвалідність від лат. invalidus - безсилий, слабкий) означає нездатність людини працювати за своєю професією чи взагалі внаслідок захворювання або вродженого дефекту розвитку.
Розглядаючи інвалідність як категорію непрацездатності, слід підкреслити, що вона має законодавче визначення. Так, згідно із Законом «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Українській РСР» інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм чи уроджених дефектів, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності соціальної допомоги й захисту.
Встановлення інвалідності проводять МСЕК, функції яких регламентуються спеціальною Інструкцією «Про встановлення груп інвалідності», затвердженою Міністерством охорони здоров'я України та узгодженою з Федерацією профспілок України 28 грудня 1991р.
Законодавство про пенсійне страхування вирізняє два види інвалідності залежно від причин інвалідності:
а) пенсії за інвалідністю внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання;
б) пенсії за інвалідністю внаслідок загального захворювання (у тому числі не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства).
Пенсії за інвалідністю внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи і виплачуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Інвалідність внаслідок загального захворювання встановлюється в усіх випадках, якщо настання інвалідності не зумовлене іншими причинами.
Для призначення пенсії за інвалідністю внаслідок загального захворювання необхідний стаж.
Законом передбачено, що такий стаж не вимагається для осіб, які стали інвалідами внаслідок загального захворювання в період роботи чи після її припинення до досягнення 20 років. Цим особам пенсії за інвалідністю внаслідок загального захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.
Пенсії за інвалідністю призначаються від дня встановлення інвалідності на весь період інвалідності, що його встановлює МСЕК.
Інвалідам -- чоловікам і жінкам, яким більше відповідно 60 і 55 років, пенсії з інвалідності призначаються довічно.
У разі зміни групи інвалідності пенсія у новому розмірі виплачується від дня зміни групи інвалідності.
Законодавством установлено особливі умови відновлення виплати пенсії у перервах інвалідності. Так, якщо інвалід не з'явився до МСЕК на переогляд у призначений для цього строк, то виплата йому пенсії припиняється, а в разі визнання його знову інвалідом відновлюється від дня припинення, але не більше, ніж на один місяць.
Розміри пенсій за інвалідністю
Головною умовою для призначення пенсії за інвалідністю є наявність певного страхового стажу на час настання інвалідності.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Таблиця 6.5 - Вимоги до стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за інвалідністю з 1 січня 2004 р.
|
Вік особи, яка стала інвалідом |
Кількість років страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за інвалідністю |
|
|
до 23 років включно |
2 |
|
|
від 24 років до 26 |
3 |
|
|
від 27 років до 31 |
4 |
|
|
від 32 років і старших |
5 |
|
|
інвалідність настала у період проходження строкової війкової служби |
0 |
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії за інвалідністю або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З 1 січня 2004 р. розмір пенсії за інвалідністю залежить від розміру пенсії за віком.
Пенсію за інвалідністю встановлюють залежно від групи інвалідності у таких розмірах:
- І група - 100% пенсії за віком;
-II група - 90% пенсії за віком;
- III група - 50% пенсії за віком.
Таким чином, на пенсію за інвалідністю впливає не тільки заробіток, який мала особа, що стала інвалідом, а й страховий стаж.
З 1 січня 2004 р. справу з пенсіями за інвалідністю від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань вирішує Закон про страхування від нещасного випадку.
Тобто за пенсією за інвалідністю до Пенсійного фонду можуть звернутися лише особи, які повністю або частково втратили працездатність внаслідок загального захворювання і яким медико-соціальна експертна комісія встановила І, II або III групу інвалідності. Пенсії призначають на період встановлення інвалідності, а особам, які досягли пенсійного віку (чоловіки -- 60 років, жінки -- 55 років), -- довічно.
6.7.5 Особливості пенсійного забезпечення за інвалідністю окремих категорій громадян
6.7.5.1 Пенсії за інвалідністю військовослужбовцям і працівникам органів внутрішніх справ
Подобные документы
Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Обов’язкове державне пенсійне страхування. Механізм визначення суми витрат на соціальні заходи. Страхування на випадок безробіття.
курсовая работа [128,5 K], добавлен 10.05.2015Правові основи, призначення обов'язкового і добровільного медичного страхування в Україні. Індивідуальне і колективне страхування, їх призначення. Поняття страхового випадку. Визначення страхової суми і тарифу. Страхування витрат на лікування.
реферат [533,8 K], добавлен 12.01.2011Сутність соціального страхування як фінансової категорії. Організація, функції соціального страхування та механізм їх реалізації в Україні. Форма руху грошових коштів. Збалансованість та чотири цільові фонди системи державного соціального страхування.
реферат [78,3 K], добавлен 04.02.2011Економічне призначення пенсійного страхування та видів пенсій. Структура системи пенсійного страхування в Україні. Платники внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Організація сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.
дипломная работа [142,5 K], добавлен 05.02.2012Необхідність, зміст та значення соціального страхування. Види соціального страхування. Особисте страхування та його зв'язок із соціальним страхуванням. Страхування життя, страхування додаткової пенсії. Стан розвитку особистого страхування в Україні.
реферат [22,0 K], добавлен 11.05.2010Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків та на випадок безробіття. Аналіз фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. Методика формування консолідованого страхового внеску.
курсовая работа [55,2 K], добавлен 02.11.2014Короткий екскурс в історію виникнення медичного страхування в Україні, етапи його розвитку. Особливості світового досвіду медичного страхування, аналіз сучасного стану і перспектив впровадження обов’язкового державного медичного страхування в Україні.
реферат [33,4 K], добавлен 05.02.2010Страхування майна, страхування відповідальності та індивідуальне страхування. Договір страхування. Об'єкти страхування підприємницьких ризиків. Загальні основи і принципи класифікації по об'єктах. Принципи обов'язкового і добровільного страхування.
реферат [18,9 K], добавлен 22.01.2009Історія розвитку соціального страхування, його сутність і види. Формування бюджетів фондів загальнообов’язкового соціального страхування від тимчасової непрацездатності, на випадок безробіття, від нещасних випадків. Удосконалення страхування в Україні.
курсовая работа [3,1 M], добавлен 13.05.2011Соціальне страхування з тимчасової втрати прецездатності, на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань. Щомісячна страхова виплата. Єдиний соціальний внесок. Оплата лікарняного листка тимчасової непрацездатності.
практическая работа [15,1 K], добавлен 17.11.2011
