Страхування будівельних ризиків

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Страхування»

Тема: «Страхування будівельних ризиків»

2011

ВСТУП

Будівництво - це складний технологічний процес, який вимагає значних матеріальних, технічних та трудових ресурсів для його здійснення. Крім того, він пов'язаний з підвищеною небезпекою для людей, які працюють на будівельному майданчику, знаходяться на прилеглій території, та для сусідніх об'єктів. Пошкодження або знищення об'єкта будівництва, завдання шкоди життю, здоров'ю та майну третіх осіб тягне за собою значні фінансові збитки для забудовників, будівельних організацій.

Страхування будівельних ризиків - одне з актуальних питань для підприємств будівельного комплексу. Для сучасного будівельного процесу характерне застосування нових матеріалів, впровадження складної техніки, що ростуть вимоги до якості і строків виконання будівельно-монтажних робіт. Як наслідок значно зростає ризик аварій, виходу з ладу машин і механізмів, приводить до зростаючої ймовірності істотного матеріального збитку для підрядної будівельної організації і зниженню її конкурентоспроможності. Можливі збитки і втрати в ході реалізації проекту будівництва, наприклад, об'єкта транспортної інфраструктури можуть вимірятися сотнями мільйонів гривень. Одним з інструментів ефективного управління ризиками і компенсації можливих фінансових втрат є страхування будівельних ризиків, що активно розвивається в нашій країні в останнє десятиліття.

Найбільш актуальним стає сьогодні аспект підвищення якості надаваних страхових послуг, що обумовлює новими тенденціями в будівництві цивільних і транспортних об'єктів.

РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ АСПЕКТИ СТРАХУВАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ РИЗИКІВ

1.1 Специфіка страхування будівельних ризиків

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян і юридичних осіб у випадку настання певних подій (страхових випадків), певним договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати громадянами і юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) і доходів від розміщення засобів цих фондів[1, c. 7].

Страхування будівельних ризиків характеризується рядом особливостей, що істотно відрізняють його від інших видів майнового страхування і його розвиток як відособлений сектор страхового ринку.

Однієї з головних таких особливостей є специфічний формат страхового захисту, надаваної за умовами договору страхування будівельному об'єкту, - страхове покриття "від всіх ризиків". Договір страхування будівельно-монтажних ризиків (СМР) не містить перелік ризиків, від яких страхується об'єкт і реалізація яких спричинить виплату страхового відшкодування. Навпаки, він містить перелік виключень - так званих застережень - ризиків, збиток від яких страхова компанія відшкодовувати не зобов'язана. Властиво, перерахування в договорі страхування всіх ризиків будівельного об'єкта навряд чи було б можливо в силу їхньої множинності.

Таким чином, українська практика страхування будівельних ризиків, так само як і міжнародна, передбачає страхове покриття на умовах CAR/EAR (Contractors All Rіsks / Erectoіn All Rіsks) - від всіх ризиків, які можуть відбутися на будівельному майданчику при будівельних і монтажних роботах. Це єдиний стандарт страхування, що дозволяє забезпечити ефективний страховий захист спорудженого об'єкта. На жаль, у цей час на території України ще спостерігається практика страхування будівельних об'єктів у рамках договорів страхування майна від класичних майнових ризиків - пожежі, стихійних лих, протиправних дій третіх осіб. Однак договір страхування майна не дозволяє зробити мінімізацію ризиків, специфічних для кожного конкретного будівельного об'єкта. Подібна діяльність страхових компаній не може бути оцінена як професійна.

Друга специфічна риса страхування будівельних ризиків - високий ступінь наукоємності андерайтингу (оцінки страхових ризиків) і всього комплексу реалізації страхових послуг у цілому. Це пояснюється складною природою технічних ризиків, широкою розмаїтістю застосовуваних у будівництві матеріалів і технологій (по багатьом з яких поки не можуть бути зібрані статистичні дані, що дозволяють зробити висновки про їхні ризики). Незважаючи на наявність загального для всіх договорів страхування СМР страхового покриття "від всіх ризиків", типового договору страхування будівельних ризиків не існує. Технічні ризики кожного будівельного об'єкта індивідуальні. Наприклад, при будівництві транспортної автодорожньої розв'язки ризики істотно і неминуче будуть відрізнятися від ризиків будівництва типового житлового комплексу, не говорячи вже про унікальний тунелебудівельних проекти [1, c .9].

Визначити найбільш оптимальні умови страхування можливо тільки на основі ретельного аналізу ймовірності ризиків, максимально можливого збитку і сценарію розвитку аварійних ситуацій на будівельному об'єкті. Для цього страхова компанія повинна володіти методикою оцінки ризиків, власною з базою, співробітничати з науковими центрами, що спеціалізуються на дослідженнях будівельних технологій і матеріалів. Все це робить страхування будівельних ризиків високопрофесійним і немасовим видом страхування, у якому є затребуваними фахівці-страховики, що володіють всебічними знаннями в області технологій будівництва.

Третя важлива характерна риса - серйозна залежність якості послуг зі страхування будівельних ризиків, надаваних страховою компанією, від ефективності її взаємодії з перестрахувальними компаніями. Фінансова стійкість страхової компанії при страхуванні великих будівельних об'єктів (наприклад, таких, як об'єкти транспортного будівництва), своєчасне і повне виконання наявних у неї зобов'язань і високий рівень її платоспроможності можуть бути гарантовані тільки за умови кваліфікованого перестрахування прийнятих ризиків.

При страхуванні капіталомістких об'єктів будівництва навіть самі великі українські страхові компанії відповідно до вимог і нормативами законодавства прибігають до перестрахування (перерозподілу) частини своїх зобов'язань серед надійних іноземних і українських перестрахувальних компаній, що також спеціалізуються на великих будівельних проектах. Слід зазначити, що далеко не кожної української страхової компанії перестрахувальники - лідери зі світовим ім'ям - надають свої послуги. Для цього необхідні довгострокові партнерські відносини і бездоганна репутація страховика.

Для клієнта, що уклав договір страхування, немаловажний сам факт, що страховик добровільно перестраховує прийняті ризики в надійних страхових або перестрахувальних компаніях. Адже при укладанні договору перестрахувальник звичайно ретельно вивчає реальне положення справ страхової компанії. Умови, на яких перестрахувальна компанія погоджується укласти договір перестрахування, можуть істотно відбитися на умовах прямого договору страхування, особливо при визначенні суми страхової премії і порядку її сплати, а також у частині, що стосується обов'язків клієнта.

Перераховані особливості страхування будівельних ризиків дають можливість позначити оптимальні критерії, які повинні стати визначальними при виборі страхової компанії для будівельного об'єкта. Такими критеріями повинні в першу чергу стати:

наявність ліцензії і значного досвіду в області страхування будівельних ризиків (досвід страхування аналогічних об'єктів),

присутність у штаті страхової компанії фахівців з будівельною освітою,

підтвердження успішної взаємодії з великими перестрахувальними компаніями [2, c. 149].

1.2 Об'єкти страхування будівельних ризиків

Найбільш широке застосування в будівництві одержали наступні види страхування:

будівельно-монтажних робіт;

громадянської відповідальності будівельників при виконанні цих робіт;

професійної відповідальності будівельників;

після пускових гарантійних зобов'язань;

екологічних ризиків;

колективне страхування працівників від нещасних випадків і хвороб.

Страхування СМР покриває прямий матеріальний збиток, заподіяний застрахованому майну в результаті практично будь-яких подій, що відбулися на території страхування. Воно дозволяє у випадку аварії або ушкодження відновити об'єкти незакінченого будівництва, будівельні конструкції і матеріали, інженерні комунікації і складські приміщення, будівельну техніку і обладнання.

Об'єктами страхування будівельних ризиків є:

матеріали, обладнання і роботи з контракту починаючи з підготовки будівельного майданчика і до підписання акта про приймання об'єкта на гарантійний період;

будівельна частина, включаючи нульовий цикл, зведення стін, установка перекриттів і т.д.;

монтаж всіх систем, інженерних мереж і комунікацій, обробка, установка обладнання;

пусконалагоджувальні роботи;

благоустрій території;

тимчасові будинки і спорудження;

будівельна техніка і обладнання майданчиків;

після пускові гарантії, якщо передбачено страхування гарантійної експлуатації об'єкта; тоді строк страхування продовжується і на цей період [2, c. 149].

1.3 Частота збитку при страхуванні будівельно-монтажних робіт

Ризик - це можливі відхилення реальних результатів тієї або іншої операції або проекту в негативну сторону в порівнянні із планованими спочатку.

Страхові ризики і кількість збитків:

Стихійні лиха - 33 %

Пожежа - 31%

Ненавмисне порушення норм і правил провадження робіт 24%

Інжиніринг - 5%

Інші причини - 7%

Більшість ризиків поліса CAR/EAR є типовими причинами виникнення збитку на будівельних майданчиках. Це будь-які ушкодження матеріалів, обладнання і готових частин об'єкта в результаті наступних явищ і подій:

стихійні лиха;

удар блискавки, пожежа, у тому числі внаслідок проведення зварювальних робіт, застосування відкритого вогню, короткого замикання і перенапруги в електромережі;

помилки робітників при проведенні робіт;

злочинні дії третіх осіб, у тому числі крадіжки зі зломом, терористичні акти, навмисні підпали;

раптові і непередбачені події, не виключені умовами договору страхування;

будівельно-монтажна техніка, обладнання майданчиків, тимчасові будинки і спорудження, робочий інструмент (по списках);

заподіяння збитку майну і здоров'ю третіх осіб;

витрати, зв'язані після пусковими гарантійними зобов'язаннями.

Вибір виду страхування і ризиків, що включають у страхове покриття, визначається у великому ступені специфікою будівельного об'єкта. Найчастіше страхуються ризики аварій при проведенні будівельних робіт (вибух, пожежа, самозаймання при проведенні вибухових, бурильних, зварювальних і інших робіт), стихійних лих, затоплення водою котлованів і шпар, опадання ґрунту, ушкодження конструкцій, ризик протиправних дій третіх осіб - ці ризики, як правило, входять у базове страхове покриття [1, c. 27].

Будівництво мостів, тунелів, підведення фундаментів вимагає при страхуванні СМР особливого акценту на ризиках збитку від води. А при будівництві унікальних гідротехнічних споруджень, високовольтних ліній електропередачі, трубопроводів або транспортних об'єктів, де відомі технології модифікуються навіть у процесі будівництва, оцінка і управління ризиками вимагають висококваліфікованого андерайтингу із залученням фахівців відповідної кваліфікації - співробітників науково-дослідних і проектних інститутів.

При будівництві промислових об'єктів треба страхувати ризики, пов'язані з випробуванням або пробною експлуатацією виробничого обладнання, коли висока ймовірність його виходу з ладу і можливі серйозні ушкодження. Наприклад, при будівництві доріг, трубопроводів обмежується максимальна довжина відкритих ділянок цих споруджень; при страхуванні монтажу обладнання на вже існуючому виробництві передбачається страховий захист навколишніх будинків і обладнання. Якщо для зберігання будматеріалів і обладнання проектом передбачене використання складів, що перебувають далеко від будівельних майданчиків, поліс буде поширюватися і на них, і на перевезення матеріалів і обладнання до майданчиків.

Щільна забудова диктує особливу актуальність страхування громадянської відповідальності будівельників перед третіми особами: при проведенні будівельно-монтажних робіт часто страждають перехожі, припарковано поблизу будівництва автомобілі, підземні газопроводи, електричні кабелі, телефонні лінії. При забиванні паль серйозний збиток може бути заподіяний сусіднім будинкам: на них з'являються тріщини, вилітають шибки.

Не покриваються звичайно збитки, пов'язані з навмисними діями страхувальника або грубою необережністю. При страхуванні матеріального збитку страховик за договором страхування також не несе відповідальності за витрати з ремонту, заміні або виправленню дефектних матеріалів, використаних у будівництві і монтажі, за витрати по усуненню помилок у проведенні робіт, а також за ушкодження будівельної техніки і транспортних засобів у результаті їхніх внутрішніх поломок [1, c. 28].

Серед випадків, у яких збиток не підлягає відшкодуванню, виділяються події, що мають загальний характер, при яких для страхової компанії стає неможливим виконання її зобов'язань (політичні ризики, вплив ядерної енергії і т.д.). У рамках цих договорів не відшкодовуються збитки підрядника у формі понесених їм витрат на штрафи та інші неустойки (у рамках підрядного контракту). Також не відшкодовуються не отримані підрядником доходи (упущена вигода), що з'явилися наслідком страхового випадку. Особливо варто звернути увагу на те, що договір страхування не покриває збитки, що виникли внаслідок помилок, допущених при проектуванні будівельного об'єкта.

1.4 Істотні умови договору страхування

Дуже важливо правильно визначити умови страхування: страхові суми, ліміти відповідальності, франшизи, тарифи і т.п.

Наведений у ст.16 Закону України "Про страхування" перелік відомостей обов'язковий для будь-якого договору страхування, у тому числі і для договору страхування будівельних ризиків [3].

Узагальнюючи дану вимогу Закону про страхування і з огляду на можливість різної назви документів (договір страхування, поліс, свідчення, сертифікат), а також передбачену законодавством можливість одночасної видачі декількох документів на підтвердження факту страхування, можна сказати, що зазначений перелік відомостей є обов'язковим для пакета документів, що підтверджують факт страхування. Іншими словами, якщо факт страхування підтверджений одним документом (договором, полісом, свідченням або сертифікатом), то всі перераховані відомості повинні втримуватися в цьому документі. Якщо ж він підтверджений одночасно декількома документами, то зазначений перелік відомостей повинен утримуватися у всіх документах, що входять у пакет (звичайно більша з відомостей утримується в договорі, а менша - у полісі або в подібному йому документі).

Розглянемо зміст основних розділів договору страхування.

У розділі "Назва і адреса страховика" вказуються відповідні дані страхової компанії (її філії або агента, що уклав від її імені договір). Якщо договір страхування полягає філією або агентом, необхідно вказати реквізити договору доручення або доручення. До договору повинні бути прикладені копії зазначених документів. При укладанні договору страхування філією або агентом страхової компанії в ньому повинне бути зазначене, з ким саме страхувальник повинен вирішувати питання, що виникають у ході виконання договори.

У розділі "Вказівка об'єкта страхування" повинне бути чітко встановлено, що саме страхується. Відомості, що втримуються в цьому розділі, можуть бути сформульовані в такий спосіб: "Об'єктом страхування є своєчасне і повне погашення боргу страхувальника перед банком по всіх кредитних угодах, які враховані даним договором" [3].

У розділі "Розмір страхової суми" необхідно визначити суму, у межах якої буде вироблятися виплата страхового відшкодування, наприклад: "Страхова сума, у межах якої страховик робить виплату страхового відшкодування, встановлюється окремо по кожному реєстрі кредитних угод і дорівнює сумі боргу страхувальника перед банком по всіх кредитних угодах, які зазначені у відповідному реєстрі".

У розділі "Перелік страхових випадків" вказується конкретний страховий випадок (випадки), настання якого (яких) спричиняє необхідність виплати страхового відшкодування. Синонімом терміна "страховий випадок" є термін "страхова подія". Якщо страхових випадків трохи, то для кожного з них визначаються ознаки їхнього настання і перелік документів, якими вони підтверджуються, а також додаткові умови. Формулювання цього розділу може виглядати в такий спосіб: "Страховим випадком є непогашення боргу по одному або декількох кредитних угодах, які враховані даним договором, у строки погашення, установлені в кожній кредитній угоді, включаючи основну суму кредиту і відсотки за його використання".

У розділі "Розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їхньої сплати" визначається порядок виплати страхової премії. За домовленістю сторін страхова премія може виплачуватися одноразово або декількома платежами. В останньому випадку важливо звернути увагу на те, як обсяг страхового захисту пов'язаний із графіком виплати премії. Страхувальникові потрібно виходити з того, що протягом усього часу дії договору обсяг страхового захисту повинен задовольняти його поточні виробничі інтереси. Умови цього розділу можуть бути викладені приблизно так: "Страхова премія за даним договором виплачується страхувальником окремо по кожному реєстрі кредитних угод і дорівнює добутку зазначеної у відповідному реєстрі страхової суми і страхового тарифу".

У розділі "Страховий тариф" приводиться погоджена сторонами величина страхового тарифу. Наприклад, у цьому розділі може бути сказаний наступне: "Страховий тариф вибирається в межах від 5 до 15 відсотків страхової суми і може уточнюватися за згодою сторін відповідно рівню ризику запропонованих до страхування кредитних угод. Конкретне значення страхового тарифу вказується в додаткових угодах до даного договору".

У розділі "Порядок зміни і припинення дії договору" бажано обмовити, що зміна умов договору можливо тільки на підставах, передбачених у даному договорі. При цьому в договорі необхідно докладно вказати ці підстави.

Особлива увага варто приділити розділу "З відмови в страховій виплаті". Найчастіше він містить витяги з відповідних правил страхування. З огляду на це, страхувальник може надійти по-різному. По-перше, необхідно бути від страхової компанії внесення в договір всіх можливих причин відмови із застереженням, що наведений перелік причин є вичерпним. По-друге, необхідно бути від страхової компанії прикласти до договору відповідні правила, а в сам договір внести посилання на той розділ правил, що містить причини відмови. Останній варіант є більш кращим, оскільки дозволяє скоротити обсяг договору і робить його умови більш "прозорими".

Однієї із причин відмови в страховій виплаті є порушення страхувальником строку повідомлення страхової компанії про настання страхової події. Це положення договору вимагає детального уточнення. Наприклад, страхова компанія може потребувати негайного повідомлення про настання страхової події, не пояснивши, що розуміється нею під терміном "негайно". Це дає їй широкі можливості для однобічної і вигідної для себе трактування зазначеного терміна з метою відмови від виплати відшкодування. Отже, у договорі доцільно замість терміна "негайно" указати певний період часу і подія, що є крапкою відліку, наприклад: "У випадку настання страхової події страхувальник зобов'язаний заявити про це страховикові, по можливості, негайно, але не пізніше 3 (трьох) днів з моменту його настання" [4, c. 19].

Гнучкість договору страхування фінансових ризиків з підведення під нього багатьох традиційних ризиків, а сам договір може бути представлений у вигляді прямого страхування або у вигляді страхування відповідальності. Взаємозв'язок з конкретним джерелом ризику показує, які правила (крім правил страхування фінансових ризиків) використані страховою компанією при підготовці договору. Бажано, щоб у договорі були зазначені назви всіх правил, які використалися при його розробці, їхні номери і дати реєстрації в Держфінпослуг. Незайвим буде вказати і номер ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування.

У договорі не повинно бути понять, які дозволяли б неоднозначно трактувати дії сторін і їхнього наслідку. Всі істотні умови договору повинні бути сформульовані конкретно. Це допоможе уникнути розбіжностей у ході виконання договору [3].

При настанні страхової події страхувальник повинен:

зафіксувати факт настання страхової події;

повідомити страхову компанію про його настання;

надати страхової компанії документи, що підтверджують факт настання страхової події і даючи представлення про його масштаби;

забезпечити дотримання строку повідомлення страхової компанії про настання страхової події;

забезпечити юридично правильну форму повідомлення страхової компанії про його настання.

При страхуванні фінансових ризиків фіксація факту настання страхової події виконується документально (у деяких випадках може знадобитися залучення відповідних державних служб, профільних фахівців, свідків, і т.п.).

Страхувальник повинен повідомити страхову компанію про настання страхової події з дотриманням строку і форми повідомлення, передбачених у договорі страхування (повідомлення повинне бути письмовим з підтвердженням того, що страхова компанія його одержала). Крім того, страхувальник повинен надати страхової компанії всі документи, що підтверджують факт настання і масштаби страхової події (документи варто додавати до супровідного листа, що повинне містити опис прикладених документів). Це необхідно зробити протягом часу, передбаченого договором страхування. При страхуванні фінансових ризиків масштаби страхової події звичайно визначаються розрахунковим шляхом.

Після одержання необхідних документів (їхній перелік повинен бути обговорений у договорі страхування) страхова компанія визначає реальні розміри збитку і підготовляє документи для виплати відшкодування.

Закон України "Про страхування" не встановлює конкретні строки, протягом яких страхова компанія зобов'язана оформити документи для виплати відшкодування і здійснити його. Це обставина активно використовується страховими компаніями для затягування виплати відшкодування. Для цієї мети використовуються посилання на відсутні документи, на невірне оформлення документів, направляються штучні запити в різні організації і т.п. І це зрозуміло, адже належному страхувальникові гроші, перебуваючи на рахунку страхової компанії, приносять їй додатковий прибуток [3].

Штрафні санкції за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування, передбачені ст.20 Закону України "Про страхування", неефективні. Втрати страхувальника через затримку виплати страхового відшкодування звичайно виявляються істотно вище розміру штрафних санкцій. А стягнути їх зі страхової компанії важко, тому що довести факт провини страхової компанії в затримці виплати відшкодування практично неможливо [3].

Для запобігання дротиків з виплатою відшкодування доцільно всю процедуру взаємин сторін після настання страхової події найдокладнішим образом описати в договорі страхування ще при його висновку.

Стаття 25 Закону України "Про страхування" зобов'язує страхувальника (його правонаступника або третіх осіб) звернутися до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування. Така заява може бути подана одночасно із заявою про настання страхової події або бути частиною останнього [3].

Таким чином, у страхування в будівництві більші перспективи, але поки ні страховики, ні забудовники не спрямовані на взаємний продуктивний діалог, можливо провиною всьому ринкова кон'юнктура.

РОЗДІЛ 2. ВИДИ СТРАХУВАННЯ ТЕХНІЧНИХ РИЗИКІВ

2.1 Страхування будівельного підприємця від усіх ризиків

Страхування будівельного підприємця від усіх ризиків (страхування CAR - contractors all risks) - це страхування всіх видів будівельних об'єктів, у рамках якого надається страховий захист як від збитків, завданих будівельному об'єкту, спорудам на будівельному майданчику і/або будівельним машинам, так і від претензій третіх осіб внаслідок матеріального збитку або тілесного ушкодження, пов'язаних з будівництвом об'єкта [3].

Об'єкти страхування:

житлові будинки та конторські будівлі, лікарні, школи, театри;

промислові споруди, електростанції;

дорожні та залізничні об'єкти, аеропорти;

мости, дамби, греблі, тунелі, іригаційні та дренажні споруди, канали, порти.

Страховий захист поширюється на:

усі роботи, які виконуються будівельним підприємством або його підрядчиками згідно з договором, включаючи підготовчі роботи на будівельному майданчику (виймання ґрунту, планування роботи);

допоміжні споруди (наприклад, тимчасові обвідні канали та захисні дамби);

усі матеріали, що зберігаються на будівельному майданчику та необхідні для проведення будівельних робіт;

обладнання будівельного майданчика (гуртожитки, склади, водопідготовчі станції, риштування, інженерні мережі і т. ін.);

будівельні машини (землерийні машини, крани тощо, транспортні засоби, що використовуються на будівельному майданчику, якщо вони не допущені до експлуатації на дорогах загального користування);

витрати з розчищення території після страхового випадку;

відповідальність (претензії третіх осіб, які виникли в результаті матеріального збитку або тілесного ушкодження у зв'язку з виконанням будівельних робіт, за що, згідно із законодавством, страхувальник може нести відповідальність);

об'єкти, які доручені страхувальникові або перебувають у нього на зберіганні і на яких чи біля яких виконуються роботи.

До страхових ризиків, як правило, належать:

пожежа, вибух, удар блискавки, падіння літальних апаратів, збитки, до яких призвела дія води або інших засобів, що використовувались для гасіння пожежі;

паводок, повінь, затоплення, дощ, сніг, лавина, підводний землетрус;

бурі всіх видів;

землетрус, опускання ґрунту, зсув, обвал;

злом, крадіжка;

будь-який брак внаслідок халатності, необачності, необережності, злого наміру.

Термін страхування. Страховий захист починається в момент початку будівельних робіт або після вивантаження застрахованих предметів на будівельному майданчику і закінчується прийманням чи пуском в експлуатацію споруди. Відповідальність за обладнання будівельного майданчика та будівельні машини починається після їх вивантаження на будівельному майданчику й закінчується в момент вивезення з цього майданчика. Поряд з цим є можливість поширити страховий захист і на період технічного обслуговування.

Страхова сума. Страховою сумою, на яку страхуються будівельні роботи, є договірна вартість будівництва, включаючи вартість наданих забудовником будівельних матеріалів і/або виконаних ним робіт. Наприкінці строку страхування перевіряють відповідність розміру страхових сум вартості об'єкта. При потребі доплачується частина остаточної премії.

Страхові тарифи. У страхуванні CAR відсутні загальноприйняті тарифи твердих ставок премій, оскільки кожний будівельний об'єкт слід оцінювати з урахуванням технічних та місцевих умов, які в кожному окремому випадку різні [1, c. 90].

Оцінюючи ризик будівельного об'єкта, насамперед слід ураховувати такі чинники:

характер будівельного майданчика та ступінь його нараження на ризик (кліматичні та тектонічні умови, наприклад ступінь небезпеки настання землетрусу, повені, затоплення);

конструктивні особливості об'єкта та властивості будівельних матеріалів;

методи будівництва та заходи, що забезпечують виконання робіт;

ризики, які впливають на виконання графіка робіт, тощо.

Крім того, для визначення розміру страхового тарифу страховик має ознайомитися з підрядним договором на виконання будівельних робіт, кресленнями, описом будівельного об'єкта, планами-графіками, кошторисами витрат та іншими документами, потрібними йому для оцінки. Повна документація дає змогу як найточніше оцінити ризик і якомога точно розрахувати страхову премію.

Згідно з Порядком визначення вартості будівництва, що здійснюється на території України, до договірної ціни будівництва можуть включатися витрати зі страхування ризиків, які виникають під час виконання будівельно-монтажних робіт у розмірах, що визначені замовником, але не більш як 2 % від вартості будівництва [1, c. 91].

2.2 Страхування всіх монтажних ризиків

В основу страхування всіх монтажних ризиків (страхування EAR - erection all risks) цього виду страхування покладено ідею забезпечення страхувальникові необхідного і якомога повнішого страхового покриття всіх ризиків, які виникають при монтажі машин та механізмів, а також при зведенні сталевих конструкцій [5, c. 27].

Страхуються, як правило, монтаж та пробний пуск усіх видів машин, механізмів та конструкцій, наприклад:

турбін, генераторів, парових котлів, компресорів двигунів внутрішнього згоряння, електродвигунів, трансформаторів, випрямлячів, комутаційних пристроїв;

верстатів, насосів, підйомників, кранів, транспортерів, канатних доріг;

сталевих мостів, повітряних ліній, трубопроводів, ємностей, посудин, друкарських, паперовиробних машин, текстильних верстатів, цехів.

Страховий захист може поширюватися й на такі об'єкти:

машини, пристрої та обладнання для проведення монтажу, наприклад крани, щогли, лебідки, зварювальні апарати, компресори;

предмети, що перебувають на монтажному майданчику та взяті на зберігання страхувальником;

витрати з розчищення території;

додаткові витрати з оплати наднормових робіт, робіт у вихідні та святкові дні, перевезення великих за масою вантажів, а в особливих випадках - перевезення вантажу повітряним транспортом (але всі ці витрати мають бути безпосередньо пов'язані з ліквідацією збитку, що підлягає відшкодуванню);

відповідальність, тобто претензії третіх осіб, що виникли в результаті матеріального збитку або тілесного ушкодження, пов'язаних з виконанням монтажних робіт, за які страхувальник згідно із законодавством може нести відповідальність. Претензії робітників та службовців, зайнятих монтажними роботами, не приймаються (вони регулюються в рамках страхування від нещасних випадків).

Страхування всіх монтажних ризиків забезпечує досить повне страхове покриття. Усі збитки, що спричинюються застрахованим предметам протягом дії договору страхування внаслідок аварійної (несподіваної) події, підлягають відшкодуванню, якщо лише вони не пов'язані з винятками, зазначеними в полісі. До страхових ризиків, як правило, належать:

пожежа, вибух, удар блискавки, падіння літальних апаратів, збитки, до яких призвела дія води або інших засобів, що використовувалася для гасіння пожежі;

паводок, повінь, затоплення, дощ, сніг, лавина, підводний землетрус;

бурі всіх видів;

землетрус, опускання ґрунту, зсув, обвал;

злом, крадіжка;

помилки під час монтажу;

халатність, необачність, необережність, злий намір;

коротке замикання, надмірна напруга, електричні дуги;

підвищений і знижений тиск, пошкодження внаслідок дії відцентрової сили;

інші аварійні події, наприклад пошкодження частинами, що обвалюються чи падають, проникнення чужорідних частинок, збитки, до яких призвели перевезення на монтажному майданчику, тощо [5, c. 27].

Термін дії страхування всіх монтажних ризиків починається, як правило, після вивантаження матеріалу на монтажному майданчику та закінчується в момент завершення всіх робіт з монтажу об'єкта та пробного його пуску. Отже, цей вид страхування охоплює ризик зберігання під час монтажу та пробний пуск, котрий здебільшого обмежується чотиритижневим строком. Поряд з цим є можливість поширити страховий захист і на період технічного обслуговування.

Страховою сумою є вартість установок згідно з договором про постачання, включаючи витрати з перевезення, митний збір, інші збори та витрати з монтажу. Якщо в разі настання страхового випадку страхова сума виявиться заниженою (що можливо при зростанні цін і підвищенні заробітної плати), то при відшкодуванні збитку враховується факт неповного страхування. Тому про зміни у страховій сумі рекомендується негайно повідомляти страховика.

Страхові тарифи. У страхуванні всіх монтажних ризиків використовуються лише посібники з тарифікації, які при проведенні масових страхових операцій передбачають звичайні ризики, ступінь яких не збільшений. Немає змоги встановити тверді ставки премій за всіма видами монтажних робіт та ризиків. Тому премію з кожного конкретного ризику доводиться обчислювати окремо з урахуванням особливих умов відповідного випадку. При цьому береться до уваги така інформація: технічний опис споруджуваного об'єкта, його вартість, виробничий процес, план розташування, геологічні, гідрологічні та метеорологічні дані про місце монтажу, наявність охорони, засобів пожежегасіння, досвід монтажної фірми з монтажу аналогічних об'єктів і т. ін. [5, c. 28].

2.3 Страхування машин

Цей вид страхування технічних ризиків є досить динамічним напрямком страхування, розвиток якого пов'язаний з розвитком технологій. Страхування машин набуло поширення у зв'язку з потребою надати підприємствам можливість ефективно захистити дорогі машини, механічне обладнання та установки.

Крім первинного завдання, яке полягає в тому, щоб прийняти від страхувальника ризик, пов'язаний із виникненням непередбаченого чи раптового збитку, страхування машин дає змогу застрахованому підприємству відмовитися від створення резервів на випадок виникнення збитків. Адже для цього воно мало б вилучити з обігу ліквідні кошти, які в будь-який момент мають бути в розпорядженні підприємства. Але тоді неможливо було б використати їх як працюючий капітал для ефективного функціонування та розвитку підприємства. Що ж до страхування, то на нього спрямовуються значно менші кошти, і це дає змогу розвивати виробничий процес [5, c. 28].

Страхування машин має велике значення для кожного, хто їх експлуатує. І це стосується не лише промислових підприємств, на яких працюють великі машини чи повністю автоматизовані виробничі установки. Вирішальне значення страхування машин має саме для середніх та невеликих підприємств, де пошкодження машин може потягти за собою фінансові та економічні збитки.

Об'єкти страхування. У рамках страхування машин можуть бути застраховані всі машини, апарати, механічне обладнання й установки, наприклад:

машини, що виробляють енергію (парові котли, турбіни, генератори);

машини І установки для розподілу енергії (трансформатори, високо- І низьковольтні установки);

усі виробничі І допоміжні машини (верстати, мішалки, на соси, компресори, ємності, апарати, трубопроводи тощо).

Не підлягають страхуванню, як правило, лише деякі предмети, термін служби яких порівняно з терміном служби всього об'єкта невеликий. Здебільшого до них належать такі предмети:

усі види змінного інструменту;

пуансони, матриці, троси, ланцюги, ремені, стрічки, сита;

вироби зі скла, кераміки, деревини, а також шини;

матеріали виробничого призначення всіх видів (наприклад, паливо, газ, засоби охолодження, каталізатори, рідини, мастила).

Страхові випадки. Цей вид страхування покриває збитки аварійного характеру, тобто такі, що виникли несподівано й непередбачено, призвівши до ремонту чи заміни застрахованого майна.

Машини страхуються від пошкодження чи знищення з таких причин:

помилки в конструкціях та розрахунках, помилки під час монтажу, дефекти лиття та матеріалу;

помилки в обслуговуванні, недбалість, необережність, злий намір;

дії відцентрової сили;

коротке замикання та інші електричні ризики;

нестача води в парогенераторах;

фізичний вибух;

буря, мороз, льодохід.

Страхове відшкодування не виплачується, якщо шкоду майну завдано з таких причин:

воєнні чи подібні до них події, усі види громадського безладдя, а також дії страйкарів чи робітників і службовців, що підпадають під локаут;

намір чи груба необережність страхувальника або його представника;

ризики, страхування яких передбачено іншими видами страхування (наприклад, вогонь, блискавка, вибух, спричинений хімічною реакцією, крадіжка, злом та крадіжка зі зломом);

затоплення, повінь, землетрус, просідання ґрунту, зсув;

дії наземних, водних та повітряних транспортних засобів;

спрацювання внаслідок звичайного використання чи експлуатації, а також дія кавітації, ерозії, корозії та накипу;

помилки або несправності, що існували на момент укладання договору страхування і про які страхувальник знав чи мав знати;

помилки чи недостачі, за які несе відповідальність постачальник (у рамкам гарантійних зобов'язань) [1, c. 114].

Страхова сума. Страхова сума у страхуванні машин завжди встановлюється відповідно до нової відновлювальної вартості машин, яка містить вартість нової машини, митний збір, а також витрати на транспорт та монтаж. Це пов'язано з тим, що страхувальникові відшкодовуються всі витрати на ремонт без урахування фактичного зносу. Якщо змінюється страхова вартість, наприклад за рахунок підвищення цін, то страхувальник зобов'язаний повідомити про це страховика, щоб уникнути неповного страхування.

Страхова премія. Ставки премій у страхуванні машин визначаються окремо за кожним типом машин. Порівняно з іншими видами страхування (наприклад, із вогневим страхуванням), премії можуть здаватися високими, що зумовлюється підвищеною частотою страхових випадків у цій галузі.

страхування будівельний ризик відшкодування

2.4 Страхування електронних пристроїв

Розвиток страхування електронних пристроїв бере свій початок у першій половині XX століття. У 20-х роках у багатьох країнах світу, особливо в Німеччині, поширилось страхування слабкострумових установок. На той час страхувалися майже виключно засоби зв'язку, наприклад телефон і телетайп.

У 50-ті роки застосування слабкострумових установок спостерігалось особливо бурхливо (зокрема в таких галузях, як промислова електроніка, електромедицина та техніка зв'язку) завдяки можливостям техніки напівпровідників, що характеризується різнобічністю та економічністю. У сфері промислової електроніки особливо прогресивним стало на той час застосування ЕОМ для обробки даних, страхування яких було новим для страховиків.

Після 1980 року поступовий розвиток електронних систем виявився вирішальним для страхування ЕОМ у рамках цієї галузі страхування. Цей розвиток знайшов своє відображення в перейменуванні страхування слабкострумових установок на страхування електронних пристроїв, що згодом перетворилося на окремий вид у галузі страхування технічних ризиків.

Страхувальниками електронних пристроїв можуть бути власники або наймачі електронних систем [1, c. 116].

Власник може бути страхувальником:

як експлуатаційник - від майнових збитків лише в разі, якщо виробник не несе відповідальності за своїми гарантійними зобов'язаннями;

як наймодавець установок - від майнових збитків, якщо немає підстав для пред'явлення претензій до орендатора у зв'язку з його звільненням від відповідальності;

як фірма, що обслуговує застраховану установку - від майнових збитків, зумовлених роботою обслуговуючого персоналу на застрахованій установці.

Наймач може застрахуватися від майнових збитків, за які він згідно з договором про найм чи згідно із законодавством несе відповідальність.

У рамках майнового страхування електронних пристроїв можуть бути застраховані всі електронні системи. До них належать:

ЕОМ для обробки даних (ЕОМ, які використовуються в галузі наукових досліджень, у комерційних обчислювальних центрах і промисловості);

електронні та ядерні медичні апарати (рентгенівські апарати для діагностики та терапії, випромінювачі типу бетатрон, гамматрон, великогабаритні стерилізатори, апарати «залізні легені» тощо, тобто всі електронні та ядерні апарати, що використовуються в лікарнях, лікарняних та стоматологічних кабінетах, медичних лабораторіях);

пристрої передавання інформації (телетайпи, центральні телефонні станції (комутатори) та засоби зв'язку, установки спрямованого радіозв'язку, радіолокаційні установки, пристрої в неземних станціях авіанавігації та супутникового зв'язку, радіо- і телепередавачі, великі антенні пристрої, системи телевідеотексту, факсимільні апарати тощо);

інші пристрої, а саме:

телевізійні пристрої, які використовуються у виробничих цілях, апаратно-студійні блоки для кіно- і телестудій, аналізатори, електронні мікроскопи, кліхографи, годинникові пристрої, викликальні та розмовні пристрої, пристрої управління дорожнім рухом, тоталізатори і т.ін.;

конторські машини, наприклад адресодрукувальні, бухгалтерські, фактурні автомати, автоматичні друкарські машинки й настільні калькулятори;

диктофони, копіювальні машини, пристрої мікрофільмування, множильна техніка.

Крім того, можуть бути застраховані носії даних та додаткові витрати, які пов'язані з виходом із ладу ЕОМ для обробки даних.

За своєю природою страхування електронних пристроїв є «страхуванням від аварій» на базі страхування від усіх ризиків. Воно покриває всі збитки, що виникають раптово й несподівано, тягнучи за собою необхідність ремонту чи заміни застрахованого майна [1, c. 117].

До страхових ризиків, як правило, належать:

пожежа, вибух, удар блискавки, падіння літальних апаратів;

скупчення диму, сажі, газів;

дія води, вологи (якщо вона не спричинена атмосферними опадами чи не зумовлена умовами виробництва);

коротке замикання та інші аварійні ситуації, пов'язані з дією електроенергії;

помилки в конструкціях та розрахунках, помилки виробника, помилки при виготовленні та монтажі, дефекти лиття й матеріалу;

помилки в обслуговуванні, недбалість, необережність;

злий намір та зазіхання третіх осіб;

град, мороз, буря;

опускання ґрунту, зсув, обвал, лавини.

Крім стандартного обсягу покриття страховий захист може охопити деякі додаткові ризики: землетрус, виверження вулкану, тайфун, ураган, циклон; страйк і хвилювання; ризики при транспортуванні; крадіжка; додаткові витрати.

Основні причини, з яких збиток не відшкодовується, такі:

воєнні дії та всі види суспільних хвилювань;

пошкодження, зумовлені впливом ядерної енергії;

пошкодження, завдані з наміром чи в результаті грубої необачності страхувальника або його представника;

спрацювання у процесі експлуатації, а також через корозію;

помилки чи несправності, за які на підставі договору або за законом несе відповідальність третя особа;

несправності, які зумовлені виходом з ладу чи перериванням системи постачання газом, водою чи електроенергією;

витрати на виконання робіт з технічного обслуговування;

суто зовнішні недоліки (подряпини на лакованих чи полірованих поверхнях).

Страхова сума. Страховою сумою у страхуванні електронних пристроїв, як і у страхуванні машин, є вартість відновлення пристроїв, що включає відновлювальну вартість, митний збір, а також витрати на транспорт та монтаж. Якщо змінюється страхова вартість (наприклад, за рахунок підвищення цін), то страхувальник зобов'язаний повідомити про це страховика, щоб уникнути неповного страхування.

Страхові тарифи. При встановленні розміру премій страховики користуються нормативами, якими враховуються звичайні (не підвищені) ризики. Спеціальні пристрої або пристрої, які вперше з'являються на ринку, тарифікують з урахуванням специфічних особливостей ризику [1, c. 118].

ВИСНОВКИ

Підсумовуючи все вище сказане, можна зробити висновок, що страхування будівельно-монтажних робіт - це не лише страхування самого процесу виконання будівельно-монтажних робіт, а і страхування будівельних матеріалів, машин і обладнання, що знаходяться на будівельному майданчику.

Страхування будівельно-монтажних ризиків (СМР) є одним із самих недооцінених видів страхування. По оцінках експертів, повноцінне страхове покриття мають не більше 20% від всіх будівельних і монтажних робіт, здійснюваних на території України.

При цьому саме в будівництві ризики абсолютно "відчутні": надзвичайні події на будівництвах відбуваються досить часто, а збиток від них найчастіше виміряється мільйонами доларів. Розвитку страхування будівельно-монтажних ризиків сприяє те, що за аварій у процесі будівництва забудовники можуть понести істотні втрати. Будь-яке будівництво можна застрахувати від більшості ризиків, з якими зв'язане проведення будівельно-монтажних робіт.

Даний договір страхування необхідний юридичним і фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності, які мають ліцензію на проведення будівельно-монтажних робіт і є: інвесторами; замовниками; генеральними підрядниками; підрядниками; субпідрядниками.

Страхуванню підлягають:

об'єкти будівельно-монтажних робіт;

будівельні матеріали і конструкції;

будівельна техніка і обладнання;

обладнання будівельного майданчика;

допоміжні спорудження;

майно, що вже перебуває на будівельному майданчику або поблизу її, належить, перебуває на зберіганні або під контролем замовника або підрядника;

за узгодженням сторін - відповідальність за шкоду, заподіяна життя, здоров'ю або майну третіх осіб при проведенні будівельно-монтажних робіт.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Страхування: Підручник / Керівник авт. колективу і наук. ред. С.С. Осадець. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2002. - 599 с.

2. Гранатуров В.М., Литовченко І.В., Харічков С.К. Аналіз підприємницьких ризиків: проблеми визначення, класифікації та кількісної оцінки / НАН України; Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень. - О., 2003. - 164 с.

3. Закон України "Про страхування".

4. Страхування ризиків у будівництві, Журнал «Будівельний журнал» №2, 2008, c. 19-21.

5. Стройка: финансы и экономика, Журнал "Строительная Инженерия", №1/2006, с. 26-29.

Размещено на Allbest.ru