Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

1. Сутність та необхідність соціального страхування на випадок безробіття

2. Організаційна структура Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування в Україні на випадок безробіття

3. Джерела формування та використання Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування в Україні на випадок безробіття

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

На сучасному етапі розвитку економіки в Україні актуальним питанням є створення ефективної системи соціального захисту населення, яка повинна бути розрахована не лише на категорії громадян, що безпосередньо потребують захисту, але й на максимальний розвиток економіки та стимулювання трудових зусиль кожного працездатного члена суспільства.

Ринок праці узгоджує потребу економіки в праці з наявними трудовими ресурсами, врівноважує попит на робочі місця з їхньою пропозицією. Проте в дійсності, як правило, співвідношення попиту і пропозиції робочої сили чи робочих місць щоразу проявляє їхню кількісну і якісну невідповідність: частина економічно активного населення виявляє попит на робочі місця і не знаходить відповідної пропозиції; робочі місця, що характеризуються особливими вимогами до кваліфікації, економічного і соціального статусу власників робочої сили, залишаються незайнятими. З цих диспропорцій в умовах сучасного ринку кількісно переважає перша - проблема працевлаштування бажаючих працювати, або проблема безробіття.

Безробіття в умовах ринкової економіки не можна вважати випадковим або тимчасовим недоліком. Воно обумовлено системою дуже жорстких економічних законів. Підприємство в умовах ринку не буде тримати зайвої робочої сили без економічної потреби для виробництва, щоб уникнути банкрутства.

В умовах економічної кризи особливо нагальною є потреба у дослідженні проблем зайнятості, які склалися на ринку праці України, зокрема варто приділити увагу пошуку надійних джерел фінансового забезпечення страхових резервів на випадок безробіття. Саме такими питаннями займається Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття - державний цільовий фонд. Державні цільові фонди - це форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, залучених державою для фінансування суспільних потреб з визначених джерел, які мають цільові призначення. Рахунки цільових фондів Державного бюджету створюють у відповідності до законів.

Передача коштів з рахунка загального фонду на рахунки цільових фондів бюджету дозволяється тільки у відповідності до бюджетних призначень.

Управління коштами державних цільових фондів є автономним відносно бюджетів. Керівництво цих фондів самостійно визначає напрями витрачання коштів відповідно до законодавства.

Цільові фонди певною мірою доповнюють Державний бюджет, мають строго цільове призначення і на інші цілі не використовуються.

Отже, в даній роботі розглянемо основні аспекти діяльності Фонду соціального страхування на випадок безробіття.

фонд державне соціальне страхування безробіття

1. Сутність та необхідність соціального страхування на випадок безробіття

Соціальне страхування - гарантована державою система заходів щодо забезпечення громадян у старості, на випадок захворювання, втрати працездатності, щодо підтримки материнства та дитинства, а також з охорони здоров'я членів суспільства в умовах безплатної медицини.

Необхідність соціального страхування зумовлена такими причинами:

- наявністю осіб, котрі, з огляду на певні обставини, не беруть участі в суспільно-корисній праці, отже, не можуть за рахунок заробітної плати підтримувати своє життя;

- наявністю громадян, котрі є дієздатними, але не мають можливості реалізувати цю дієздатність.

У соціально-політичному аспекті соціальне страхування є способом реалізації конституційного права громадян на матеріальне забезпечення у старості, у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності або ж за браком такої від народження, при втраті годувальника, при безробітті.

Соціальне страхування покликане виконувати такі функції:

- формування грошових фондів, з яких покриваються затрати, пов'язані з утриманням непрацездатних та осіб, що, з огляду на обставини, не беруть участі в трудовому процесі;

- забезпечення певною мірою чисельності та структури трудових ресурсів;

- скорочення розриву в рівнях матеріального забезпечення працюючих та непрацюючих громадян;

- сприяння вирівнюванню життєвого рівня різних соціальних груп населення, не залучених до трудового процесу.

Система соціального страхування складається з двох видів:

- перший пов'язаний з відновленням та збереженням працездатності працівників;

- другий має гарантувати матеріальне забезпечення громадянам, котрі втратили працездатність або не мали її.

Матеріальною основою для виконання цих завдань виступають певні фонди з характерними для них напрямками використання коштів.

У системі соціального страхування об'єктами страхування є працездатність і працевлаштування. Страхування працездатності здійснюється на випадок її постійної чи тимчасової втрати, а страхування працевлаштування -- на випадок безробіття. Соціальне страхування має обов'язковий і добровільний характер. Обов'язкове страхування реалізується через загальнодержавні цільові фонди: пенсійний, соціального страхування, страхування на випадок безробіття. Функції страховика тут виконує держава в особі уповноважених органів, страхувальників -- роботодавці й працюючі за наймом громадяни, застрахованими є громадяни. Страхові платежі здійснюються у формі внесків до пенсійного фонду, фонду соціального страхування і фонду сприяння зайнятості населення. Страхове відшкодування здійснюється у формі пенсій -- при повній чи частковій втраті працездатності; допомог -- при тимчасовій втраті працездатності та при безробітті. Добровільне страхування здійснюється через недержавні та відомчі пенсійні фонди і має додатковий характер.

Соціальне страхування як соціальна система, за твердженням В. Синявського, ставить за мету визначення і створення загальнонаціональних пріоритетів і механізмів реалізації законодавчо закріплених соціальних, правових і економічних прав та свобод, соціальних гарантій громадян, і формування органів управління всіх рівнів, інститутів, а також соціальних служб, що забезпечують певний рівень соціального захисту населення від дестабілізуючих чинників (інфляція, безробіття, падіння виробництва тощо), досягнення соціально припустимого рівня життя населення [10, с. 122].

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття -- система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, хто проходить альтернативну (невійськову) службу, працює неповний робочий день або неповний робочий тиждень та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

Об'єктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.[7, 11-12.]

Матеріальне забезпечення здійснюється у таких формах:

- допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;

- допомога по частковому безробіттю;

- матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;

- матеріальна допомога по безробіттю, одноразова матеріальна допомога безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні;

- допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебуває на його утриманні.

Соціальні послуги, які здійснюються за Законом «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» мають такі види:

- професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація;

- пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних та фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних;

- інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.[1]

Страхування на випадок безробіття здійснюється за наступними принципами :

надання державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;

обов'язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільності такого страхування особами, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творрчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), а також громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності;

цільового використання коштів страхування на випадок безробіття;

солідарності та субсидування;

обов'язковості фінансування Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття, та соціальних послуг в обсягах, передбачених цим Законом;

паритетності в управлінні страхуванням на випадок безробіття держави, представників зестрахованих осіб та роботодавців;

диференціації розмірів виплати допомоги з безробіття залежно від страхового стажу та тривалості безробіття;

надання на рівні не нижче прожиткового мінімуму, встановленого законом, допомоги з безробіття та матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації;

законодавчого визначення умов і порядку здійснення страхування на випадок безробіття.[6, 169-170.]

До осіб, що підлягають страхуванню на випадок безробіття, належать:

1. Особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих,котрі проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

2. Особи, які набувають статусу застрахованої особи з дня укладання трудового договору. Саме тоді починається сплата страхових внесків, яка припиняється з дня припинення дії трудового договору.

Роботодавець набуває статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з дня реєстрації.

3. Особи, які підлягають страхуванню на випадок безробіття і яким видається свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування - єдине для всіх видів соціального страхування.

Порядок видачі та зразок свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

До осіб, які не підлягають страхуванню на випадок безробіття, належать:

1) працюючі пенсіонери та особи, в яких відповідно до законодавства України виникло право на пенсію;

2) іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України і згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Видами забезпечення є:

допомога з безробіття, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;

допомога з часткового безробіття;

матеріальна допомога в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;

метеріальна допомога з безробіття, одноразова матеріальна допоиога безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні;

допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.[6, 171.]

Видами соціальних послуг за Законом «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Законом України «Про зайнятість населення» є:

професійна підготовка та перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація;

пошук прийнятної роботи та сприяння у працевлаштуванні, в тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних та фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних;

інформаційні й консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

Отже, виходячи із вищезазначеного, можна сказати, що роль соціального страхування відображає практичне застосування цієї економічної категорії та полягає в :

- забезпеченості стабілізації відтворювального процесу та економічній

сталості в суспільстві;

- оптимізації ресурсів, що спрямовані на організацію економічної безпеки;

- раціоналізації формування та використання коштів, призначених для

здійснення соціальних програм, первенцій тощо;

- в створенні додаткових джерел ресурсів для інвестування в економіку

країни.

2. Організаційна структура Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування в Україні на випадок безробіття

Це досить важливий фонд, оскільки в Україні налічується кілька сотень тисяч офіційно зареєстрованих безробітних і кілька мільйонів постійно перебувають під загрозою втратити роботи, працюючи неповний робочий тиждень. Основними юридичними актами, що регулюють відносини безробіття, є Конституція України, Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Закон України "Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття" (2000 p.), Закон України "Про зайнятість населення".

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття створений для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів для надання соціальних послуг.

Основними завданнями фонду є:

* акумулювання коштів для здійснення покладених на нього законодавством обов'язків;

* виплата матеріального забезпечення особам, які мають статус безробітного;

* організація роботи центральних та місцевих органів управління фондом;

* виплата допомоги у зв'язку з частковим безробіттям;

* виплата допомоги на поховання у разі смерті безробітного;

* виплачувати можливу дотацію роботодавцю на створення додаткових робочих місць;

* налагодження контактів з іншими цільовими фондами. [4, 475-477.]

Відповідно до статті 23 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на виконання своїх повноважень фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування мають право:

1) безоплатно отримувати від Пенсійного фонду відомості про суми надходжень від сплати єдиного внеску, фінансових санкцій та суми коштів, перерахованих на їхні рахунки, а в разі виявлення розбіжностей - письмову інформацію про причини таких розбіжностей;

2) безоплатно отримувати доступ до баз даних Державного реєстру в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування зобов'язані:

1) своєчасно надавати Пенсійному фонду відомості про свої рахунки, відкриті в Державному казначействі України для перерахування на них страхових коштів, та завчасно повідомляти про зміну таких рахунків;

2) надавати Пенсійному фонду відомості, необхідні для відкриття рахунків Пенсійним фондом у Державному казначействі України відповідно до цього Закону.[2.]

Фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування та Пенсійний фонд здійснюють обмін інформацією також в інших випадках, передбачених цим Законом. Порядок здійснення такого обміну визначається Пенсійним фондом спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Діяльність фонду регулюється:

- Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (16/98-ВР);

- Законом України «Про зайнятість населення 803-12»;

- Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (від 2.03.2000 р. № 1533-ІП);

- Законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» (від 11.01.2001 № 2213-ІП).

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» від 25.12.2008 р. № 799-VI (далі - Закон № 799) змінено розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Роботодавці повинні нараховувати страхові внески у розмірі 1,6 % та утримувати страхові внески із заробітної плати своїх працівників у розмірі 0,6 %. Нарахування та утримання страхових внесків за січень роботодавець повинен проводити двома частинами пропорційно до відпрацьованих робочих днів до 13 січня (1,3 %, 0,5 %) та з 13 січня 2009 р. (1,6 %, 0,6 %).

Страхові внески на випадок безробіття нараховують і на суми виплат фізичним особам за виконання робіт (надання послуг), які працюють у юридичних та фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру (далі - ЦПХ). На думку Державного центру зайнятості, всі договори ЦПХ на виконання робіт (послуг), якщо вони укладені з фізичними особами до 13.01.2009 р., а виплата доходу відбулася з 13 січня включно, підпадають під чинність Закону № 799, оскільки «слід виходити з того, що нарахування та виплата винагороди збігаються в часі, тобто мають проводитися одночасно». Окремо слід звернути увагу на те, що страхові внески на зазначені виплати нараховуються у таких розмірах:

* для юридичних та фізичних осіб (роботодавців), які укладають договори ЦПХ з працівником, з яким вони перебувають у трудових відносинах, - у розмірі 1,6 %;

* для юридичних та фізичних осіб, які укладають договори ЦПХ з іншими фізичними особами, з якими вони не перебувають у трудових відносинах, - у розмірі 2,2 %.

Від сплати страхових внесків звільняються:

- застраховані особи на період відпустки у зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком;

- застраховані особи в частині отримання допомоги з часткового безробіття.[4, 477-478.]

18 лютого 2010 року на засіданні правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття головою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіттяодноголосно обрано народного депутата України, першого заступника голови Комітету Ради України з питань соціальної політики та праці, Голови Ради Всеукраїнського об'єднання обласних організацій роботодавців у сфері телекомунікацій та інформаційних технологій Шевчука Олега Борисовича.

Ще у 2005 році було на меті створення єдиного соціального внеску, який би дозволяв застрахованим особам отримувати допомогу внаслідок настання страхового випадку. І ця ціль досягнута.

Єдиний соціальний внесок - консолідований страховий внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, що сплачується в обов'язковому порядку з метою забезпечення реалізації прав застрахованих осіб та членів їх сімей у випадках, передбачених законодавством, на отримання страхових виплат (послуг) за соціальним страхуванням .[2]

Розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.[2]

Єдиний внесок для платників, встановлюється у відсотках до визначеної бази нарахування єдиного внеску відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

У разі бажання зазначених осіб бути застрахованими за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пенсійним, на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності) єдиний внесок встановлюється у розмірі 38,11 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску. Суми єдиного внеску розподіляються за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування пропорційно до сум єдиного внеску (у %).

Наприклад, для бюджетних установ сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття становить 4,1322%.[2]

Формування системи збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачає визначення: принципів збору та обліку єдиного соціального внеску; платників єдиного соціального внеску; порядку нарахування, обчислення і сплати єдиного соціального внеску; уповноваженого органу та його повноважень; порядку ведення Державного реєстру соціального страхування та використання його даних; установи, що забезпечує розрахункове обслуговування повноваженого органу в частині проведення операцій із страховими коштами.

Отже, з вищезазначеного, можна зробити висновок, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування в Україні на випадок безробіття є самоврядною організацією, створений для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів для надання соціальних послуг. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття. Усі застраховані особи є членами Фонду.

3. Джерела формування та напрямки використання Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування в Україні на випадок безробіття

Джерелами формування фонду виступають:

- асигнування з Державного бюджету, розмір яких встановлюється Верховною Радою України;

- страхові внески страхувальників-роботодавців, застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених законодавством

- суми фінансових санкцій застосованих до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, недотримання законодавства про зайнятість населення, а також суми адміністративних штрафів, накладених відповідно до законодавства на посадових осіб та громадян за такі порушення;

- прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів, у тому числі резервів Фонду, на депозитному рахунку;

- благодійні внески громадських об'єднань, підприємств, організацій громадян, зарубіжних фірм;

- кошти служби зайнятості за надані послуги підприємницьким структурам;

- інші кошти.[6, 170-171.]

Нормативи обов'язкових відрахувань до фонду визначає щороку Верховна Рада України при затвердженні бюджету.

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття створюється на державному та місцевому рівнях.

На державному рівні основними напрямами використання фонду є:

- розвиток центрів підготовки, навчання та профорієнтації вивільнюваних працівників;

- проведення наукових досліджень з проблем рівноваги ринку праці та зайнятості населення;

- надання допомоги державним та місцевим центрам зайнятості;

- відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із достроковим виходом на пенсію осіб відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»;

- фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, управління Фондом;

- створення резерву коштів Фонду;

- утримання інформаційно-обчислювальних центрів, поліграфічної бази Фонду;

- створення гуртожитків та тимчасового житла для осіб без певного місця проживання;

- та інше.

На місцевому рівні основними напрямами використання фонду є:

- професійна орієнтація населення, професійне навчання вивільнюваних працівників і безробітних, сприяння їх працевлаштуванню;

- виплата допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю;

- надання безпроцентної позики безробітним для заняття підприємницькою діяльністю;

- виплата допомоги на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні;

- дотація роботодавцю на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних;

- організація додаткових робочих місць у галузях народного господарства;

- інші витрати, пов'язані із соціальним захистом прав громадян держави на працю.

Видатки бюджету Фонду щодо забезпечення виплати допомоги по безробіттю є захищеними. Фінансування цих видатків проводиться у першочерговому порядку.

З метою забезпечення фінансової стабільності Фонду утворюється резерв коштів Фонду, який не може перевищувати суму, необхідну для виплати допомоги по безробіттю в розрахунку на місяць. Резерв коштів Фонду зберігається на спеціальному рахунку в уповноваженому банку України.

Роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці. У разі нестачі у роботодавців коштів на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду проводиться у пропорційних сумах. Розміри страхових внесків установлюються на календарний рік.[9, 152-153.]

Роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність реєстрації як платник страхових внесків у виконавчій дирекції Фонду за місцем знаходження, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі тих, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців в обсязі донарахованих сум внесків (недоїмки), штрафів та пені.

Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

Пеня обчислюється виходячи з 120% облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки.

Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в дохід Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

Отже, напрямки використання Фонду є як і на державному, так і на місцевому рівнях. Всі видатки Фонду щодо забезпечення виплати допомоги по безробіттю захищеними. Варто зазначити, що основними джерелами формування Фонду є асигнування з Державного бюджету, страхові внески застрахованих осіб і ін.

Висновки

Діюча в Україні система соціального захисту ще недостатньо використовує механізм обов'язкового соціального страхування. На цей час можна говорити про окремі елементи соціального страхування, для яких у значної мірі характерно використання принципів соціального захисту та соціальної допомоги.

Важливим елементом формування ефективної економічної моделі соціального страхування є перерозподіл відповідальності головних суб'єктів соціального страхування. При цьому надходження коштів на соціальне страхування пропонується здійснювати з трьох джерел: вагому частину (близько 60%) має сплачувати роботодавець, а залишок доцільно розподілити між працівником та державою.

Загалом ситуація з працевлаштуванням безробітних на ринку праці України у 2009-2011рр. значно покращилась у порівнянні з минулими роками. Цьому сприяла ефективна робота Державної служби зайнятості, введення нових інформаційних систем для більшої зручності та оперативності пошуку роботи громадянами та потрібних кадрів роботодавцями. Але світова економічна криза, яка суттєво вдарила по економіці розвинутих країн, не могла не зачепити Україну. Наслідком цієї кризи для українського ринку праці є значне слабшання економічної та фінансової стабільності підприємств України. Державна служба зайнятості в цих умовах проводить активну політику на ринку праці та працює в режимі оперативного реагування. Безперервна та напружена робота працівників Державної служби зайнятості може покращити стан ринку праці в України в умовах кризи та зменшити швидке зростання безробіття.

Список використаних джерел

1.Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» вiд 02.03.2000 № 1533-III.

2. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 02.12.2010 N 2755-VI.

3. Василик О.Д. - Теорія фінансів: Підручник. - К.: НІОС. - 2001. - 416с.

4. Василик О.Д., Павлюк К.В.Державні фінанси України:Підручник. - К.:Центр навчальної літератури, 2004. - 608с.

5. Венгер В.В. Фінанси: навч.пос.[для студ. вищ. навч. закл.]. - К.:Центр учбової літератури, 2009. - 432с.

6. Внукова Н.М., Кузьминчук Н.В.Соціальне страхування: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2006. - 352с.

7. Вовчак О,Д. Страхування: Навч. посібник.2-ге вид., виправлене. - Львів.«Новий світ-2000», 2005. - 480с.

8. Внукова Н. Соціальне страхування : навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів /Н. Внукова, Н. Кузьминчук. - К. : Кондор, 2009. - 352 с.

9. Конопліна Ю. С. Соціальне страхування : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів / Ю. С. Конопліна. - Суми : Унів. кн., 2008. - 224 c.

10. Короткий соціально-психологічний словник (для працівників служби зайнятості) / Укл. В. В. Синявський. - К., 1999. - 144 с.

Размещено на Allbest.ru