Роль, розвиток та призначення кредиту в ринковій економіці

У світовій банківській практиці використовуються й інші критерії класифікації кредитів. Зокрема, кредити можуть поділятися на позички, видавані в національній і іноземній валюті, юридичним і фізичним особам і ін.[6]

кредит вартісний економічний україна

3. Значення кредиту в ринковій економіці

Радикальні економічні перетворення, що відбуваються в країні, викликають необхідність переосмислити зміст багатьох економічних категорій, їхня роль у діяльності суб'єктів, що хазяюють, і, на цій основі, розширити можливості керування факторами, що впливають на ефективність функціонування підприємств.

До економічних категорій, без яких не обходиться діяльність ни суб'єкта ринкових отношений, можна віднести і кредитні ресурси. Адміністративно-командна система керування економікою, зневажаючи багатьма економічними законами товарно-грошового звертання, привела до перекручування сутності кредитних ресурсів і, як наслідок, до недооцінки їх впливу на ефективність діяльності суб'єктів, що хазяюють.

Наукові розробки вчених, що займаються питаннями кредитного звертання, були спрямовані на дослідження різних сторін сутності кредиту як системи економічних відносин у планомірному перерозподілі тимчасово вільних засобів бюджету і населення на умовах зворотності і терміновості або в особливій формі перерозподілу вартості у виді планомірного руху позичкового фонду держави. Обґрунтування ролі кредиту в економіці вироблялося лише на макрорівні, тобто з погляду його впливу на ефективність суспільного виробництва в цілому: найбільш правильному формуванні оборотних і частково основних фондів, здійсненні мобілізації дрібних і значних сум, що тимчасово звільняються в суспільному господарстві, прискоренні оборотності оборотних коштів народного господарства в цілому, скороченні суспільних витрат.

Розвиток ринкових початків в економіці країни, досвід закордонної системи господарювання визначають очевидність залежності результатів функціонування підприємств від ефективного керування процесом формування і використання їхніх фінансових ресурсів. У цьому зв'язку дослідження сутності кредитних ресурсів як важливого джерела покриття фінансових потреб підприємства і фактора підвищення ефективності його функціонування здобуває особливу актуальність.

У найбільш загальному виді кредитні ресурси є матеріальними носіями економічних відносин, що виникають між суб'єктами кредитної угоди з приводу перерозподілу вартості на умовах зворотності, терміновості, платності і забезпеченості. Однак зміст цього поняття по-різному оцінюється в залежності від сфери його застосування.

У період державно-монополістичного регулювання економіки кредитні ресурси Державного банку країни формувалися, в основному, за рахунок практично безкоштовного збереження засобів підприємств і організацій ( не можна ж вважати платою 0,5% річних по внесках ) і були об'єктом винятково державної власності. В умовах банк виконував лише роль посередника, що директивно розподіляє мобілізовані державою засоби.

Жорсткі умови ринкової економіки, підлеглі досягненню, у першу чергу економічних інтересів господарювання і розвиток системи комерційних банків, що підсилила конкуренцію за залучення коштів, обумовили значне подорожчання кредитних ресурсів і привели до усвідомлення залежності результатів діяльності банків від уміння керувати процесом формування кредитних ресурсів і розміщенням вкладень, що знайшло відображення в новому рівні взаємин із клієнтами.

З розвитком у нашій країні ринкових відносин, появою підприємств різних форм власності (як приватної, так і державної, суспільної) особливого значення набуває проблема чіткого правового регулювання фінансово-кредитних відношенні суб'єктів підприємницької діяльності.

У підприємств усіх форм власності всі частіше виникає потреба залучення позикових засобів для здійснення своєї діяльності і витягу прибутку. Найбільш розповсюдженою формою залучення засобів є одержання кредиту.

Роль кредиту в різних фазах економічного циклу не однакова. В умовах економічного підйому, достатньої економічної стабільності кредит виступає фактором росту. Перерозподіляючи величезні грошові і товарні маси, кредит харчує підприємства додатковими ресурсами. Однак існує і негативний вплив в умовах надвиробництва товарів. Особливо помітно такий вплив в умовах інфляції. Нові платіжні засобів, що входять за допомогою кредиту в оборот, збільшують і без того надлишкову масу грошей, необхідних для звертання.[23]

4. Перспективи розвитку кредитних відносин в Україні

Необхідно підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України Закон про кредитні інститути і кредитування, який визначає правові, юридичні та економічні джерела функціонування кредитно-банківської системи. Було б доцільно передбачити в цьому законі, щоб контроль за діяльністю кредитних установ здійснювався спеціальним контролюючим комітетом, незалежним від Нацбанку України і підзвітним Верховній Раді України (наприклад, Національним контрольним відомством по кредитуванню). Такому комітету треба передати деякі функції НБУ, які у світовій практиці не властиві Центральним банкам (реєстрація та заборона на ведення банківської справи, контроль за дотриманням всіх законодавчих документів, нагляд за ліквідністю банків і т.д.).

Відсутність законодавчої бази по управлінню нерухомим майном вимагає негайної розробки законів про іпотечний банк. Це дозволить відродити в Україні прогресивну форму кредитних установ для надання довгострокових кредитів під заставу і в той же час забезпечить зниження ризику банків та їх клієнтів від можливих банкрутств.

Відродження в Україні кредитних союзів та товариств взаємного кредиту як "народних банків", діючих за принципом самодопомоги і самоконтролю, дозволяє населенню вигідно зберігати власні заощадження, користуватися пільговими кредитами та іншими послугами. Кредитні товариства акумулюють порівняно невеликі внески громадян, що дає можливість використовувати їх при фінансуванні проектів з прибутком для членів товариства, заоохочують громадян в активну економічну діяльність законодавчою основою кредитних товариств повинен бути Закон про товариства малого кедиту. Спеціальний законодавчий акт про функції і діяльність РБУ (а не розділ в Законі про банки) повинен визначити основні напрями його діяльності. Національний банк України повинен забезпечувати стабільність національної валюти, визначати і регулювати грошово-кредитну політикв шляхом впливу на об'єм грошової і кредитної маси, що знаходиться в обігу, встановлення валютних курсів, а також процентних ставок, виконання обов'язків головної банківської інстанції перед іноземними та українськими суб'єктами господарської діяльності, регулювання діяльності комерційних банків через політику фінансування.[29]

При діючій жорсткій політиці регулювання діяльності комерційних банків зі сторони Національного банку неможливий розвиток цивілізованої кредитно-грошової системи незалежної України. Тому потрібно розробити новий економічний і правовий механізм регуювання відносин суб'єктів банківської діяльності. Адміністративно-нормативний метод регулювання потрібно замінити спеціальним інструментом банківського обігу.

У процесі кругообігу капіталу вільні ресурси, що вивільняються в одних господарських ланках, можуть бути використані в інших. Справа в тому, що у різних галузей і підприємств час виробництва і реалізації продукції неоднаковий. Коли продукція у одного виробника готова, у покупця може не виявитися досить коштів для її придбання. Така різна швидкість обороту коштів у різних, тісно пов'язаних між собою господарських організацій вимагає залучення кредитів для забезпечення безперебійного процесу виробництва і реалізації продукції.

Об'єктивна необхідність кредиту зумовлена також комерційною організацією управління підприємством в умовах ринку, коли на кожному підприємстві в процес безперервного кругообігу індивідуального капіталу виникає потреба в додаткових сумах або, навпаки, тимчасово вивільняються ресурси. За допомогою кредитного механізму ці коливання гнучко регулюються і підприємства отримують кошти, потрібні ним для нормальної роботи.

Особливо велика кредиту в організації оборотного капіталу підприємств, що мають сезонні умови постачання, виробництва або реалізацій. Кредит їм потрібно для формування тимчасових запасів. Але і підприємствам, не пов'язані з сезонними умовами роботи, також необхідні позики. У будь-якого підприємства оборотні фонди і фонди звертання то меншають, то збільшуються, при цьому міняються пропорції між капіталом, що знаходиться в товарній, продуктивній і грошовій формах. Дана обставина пояснюється тим, що величина виробничих запасів постійно коливається в залежності від термінів надходження сировини і матеріалів. Величина залишків готових виробів і необхідних підприємству грошових коштів також залежить від умов постачання, термінів отримання платежів від покупців і оплати рахунків постачальників, термінів виплати заробітної плати і т.д. тому, незважаючи на рівний процес виробництва, у підприємств несезонних галузей господарства в процесі кругообігу коштів постійно утворяться короткочасні відхилення від встановлених середніх величин. Об'єктивний процес приливів і відливів засобу окремих підприємств вимагає певної гнучкості всієї системи організації капіталу.

Велика роль кредиту і в інвестиціях, у відтворюванні основних фондів. Антипаципаційна властивість кредиту (здатність передбачати майбутні прибутки) забезпечує здійснення капітальних вкладень ще до того, як господарюючий суб'єкт нагромадить прибуток і амортизацію для інвестицій. Поєднання власного капіталу з позиковим дозволяє оперативно реагувати на прогрес технологи, швидко здійснювати витрати на впровадження новітніх наукових досягнень.[26]

Кажучи про значення кредиту в розвитку економічних зв'язків між галузями і регіонами, в підвищенні ефективності виробництва, необхідно показати його роль в створенні і використанні прибутків і прибутку. Справа в тому, що кредит обслуговує процес створення, розподілу і використання прибутків. Кредит і кредитна система, обслуговуючи кругообіг коштів, беруть участь в розподілі валового продукту. Без функціонування кредиту неможливий був би переросподільний процес.

Необхідність кредиту виявляється в тому, що на його основі здійснюються емісії грошей як платіжних коштів. Образно виражаючись можна сказати, що по суті кредит батько всіх грошей, емісія їх мати. Будь-яка емісія готівкова або безготівкова результат кредитної операції. Приріст емісія це в також час і приріст ресурсів позикового фонду. Зрозуміло, даний ресурс повинен суворо обмежуватися потребами нормального грошового обороту з урахуванням дії закону грошового обігу.[20]

Висновок та пропозиції

У ході написання курсової роботи були розглянуті такі розділи, як «Суть кредиту», «Функції кредиту», «Форми та види кредиту», «Значення кредиту в ринковій економіці» та «Перспективи розвитку кредитних відносин в Україні». Кредит грає специфічну роль в економіці: забезпечує безперервність виробництва та прискорює його.

В основі будь-якої системи кредитного обслуговування лежать такі принципи її функціонування: забезпечення, повернення, строковості, платності та цільового характеру. Реалізуються вони в специфічних формах, які визначаються особливостями об'єкта кредитування.

Виходячи з аналізу досвіду країн з розвинутою ринковою економікою та соціально-економічних і галузевих особливостей в нашій країні, доцільно зосередити зусилля на удосконаленні існуючої кредитної інфраструктури, кредитного і розрахункового механізмів.

У кредитній інфраструктурі основними формами повинні стати спеціалізовані кредитні підприємства по обслуговуванню різних сфер економіки.

Залучення коштів у кругообіг підприємств можуть здійснювати кредитні спілки та кооперативні банки. Перші можуть займатись залученням коштів населення, а другі - як юридичних так і фізичних осіб.

Переваги таких фінансових закладів - максимальне наближення до своїх клієнтів та порівняно низькі експлуатаційні витрати по кредитному обслуговуванню.

Для підвищення ефективності їх роботи потрібно надати їм. можливість розширити сферу послуг, які вони можуть надавати своїм клієнтам. Після створення сітки кредитних спілок та кооперативних банків, з метою централізації коштів потрібно створити організаційно-нормативні умови і сформувати їх регіональні та національні об'єднання.

Створення лізингових компаній дасть можливість значно розширити сферу довгострокових вкладень в оновлення існуючих засобів виробництва, поєднуючи технічне переозброєння підприємств із запровадженням нових технологій.

Безумовно, запровадження таких інфраструктурних ланок кредитної системи в якійсь мірі похитне монопольне становище комерційних банків на кредитному ринку. Але це, разом з тим, створить і нове конкурентне середовище для їх діяльності, стимулючі таким чином більш ефективне обслуговування виробництва. Запровадження таких інфраструктурних ланок стримується недосконалістю законодавчо-нормативного забезпечення.

Для розвитку комерційного кредиту в Україні існує ряд законодавчо-нормативних актів. Проте він не набув широкого застосування. Основною причиною цього є недостатня обізнаність суб'єктів підприємницької діяльності з умовами його використання. Тому для розвитку даного виду кредитування потрібно підготувати та опублікувати відповідні рекомендації і доповнити відповідні законодавчі й нормативні акти по забезпеченню механізму безперервного руху векселів з жорсткою гарантією їх оплати.

Грошове нормування довірчо- відповідальних відносин у суспільстві формується вже не одну сотню років, але саме зараз - в епоху інформаційних технологій - цей процес розвивається особливо високими темпами. Тож уже сьогодні потрібні глибокі теоретичні розробки і практичні кроки, спрямовані на своєчасне вирішення проблем, пов'язаних з удосконаленням фінансової стандартизації й синхронізації кредитних відносин в суспільстві.

Список використаних джерел

1. Демків А.В. Гроші та кредит.-К.: Дакор., К.: Вира-Р., 2007.-528с.

2. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія та практика. Тернопіль: Перун. 2006.- 348 с.

3. Петрук О.М. Банківська справа. К: Парус. 2006.- 328 с.

4. Савлук Т. Фінансово-кредитні відносини в АПК. За ред. акад. УААН П- УААН М. Д- Дем'яненка. - К.:2007. 284 с.

5. Фінансування і кредитування сільськогосподарських підприємств/ М.Я. Дем'яненко, П.А.Лайко, В.М.Жук та ів.; за ред, МЛ.Дем'яненко. - К.: Урожай, 2005.- 208с.

6. Фредерік С. Мішкін. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків: К: А.С.К. 2007.- 296.

7. Хміленко О.В., Вовк В.Я. Кредитування та контроль: Підручник - К: Знання. 2006.- 380 с.

8. Явстремський П.П. Гроші банки та кредит: у схемах та коментаріях. К: Знання. 2005. - 294 с.

9. Вахненко Т.О. Моделювання макроекономічних факторів зовнішніх запозичень та їх вплив на розвиток економіки України.//Фінанси України 2005.-№1.- С.96-102.

10. Величко О. Становлення і розвиток грошово-кредитної системи України//Економіка України.-2007.- № 10.-С. 54-58.

11. Геращенко В. Міжнародні кредити і господарський розвиток//Банківська справа.- 2006.- №5. - С. 34-36.

12. Гарисименко В.О. Державний кредит: за і проти.//Економіка та підприємництво: стан та перспективи .- 2006. - № 13. -С. 123-131.

13. Голубин В.И. Актуальные валютно-финансовые проблемы капиталистических и развивающихся стран// М.: НИФИ.-2007. - Вып-1.

14. Горова І.В. Вплив зовнішніх позик на зростання реального ВВП.//Фінанси України - 2007. № 5. - С. 15-16.

15. Горова І.В. Стабілізаційний курс гривні грошово- кредитної політики України // Фінанси України. - 2007.- № 9.- С. 88-97.

16. Давидов О.І.,Зінченко Я.В. Фондові кризи в ринковій економіці//Фінанси України.-2007.-№3.- С.11.

17. Захожай В.С До проблеми: статистичне забезпечення кредитного ринку.// Персонал.- 2006.-№5.- С. 78-83.

18. Євтух О.М. Кредит як соціально- економічне явище. //Вісник НБУ- 2006.-№4. - С.44-49.

19. Карчева Г. Принципи та умови кредитування банками клієнтів// Банківська справа. - 2006. - № 11.- С. 40-48.

20. Кирилюк В.О. Міжнародні кредитні ресурси в Україні // Актуальні проблеми економіки.- 2007.- № 4. - С. 24-26.

21. Кравченко О.О. Овердрафне кредитування // Справочник економіста. -2007.-№11.-С. 22-25.

22. Кораблін С.О. Валютно- курсова політика України: стабілізаційні ефекти та можливі перспективи розвитку// Економіка та підприємництво: стан та перспективи. - 2007.- № 3.

23. Литвиненко О.С. Актуальні проблеми економіки // Економіка України.-2007.-№ 11.- С. 72-74.

24. Маров О. Глобалізація валютної системи// Фінанси України.- 2006.-№ 8.- С. 19-20.

25. Мельник О.М. Контроль за цільовим використанням споживчого кредиту.// Фінанси України. 2007.- № 12. - С. 7-20.

26. Ривненко А.О. Валютне регулювання і валютний контроль в Україні// Банківська справа.- 2007.- № 7.- С. 13.

27. Сало І. Роль економічних теорій грошей, інвестицій і накопичення у стабілізації та розвитку економіки //Вісник НБУ, - 2006. -№14 -С.23-25

28. Свиренко О.О. Кредитування НБУ комерційних банків через проведення кредитних аукціонів. // Вісник Національного Банку

України. -2007. - № 6.- С. 36-47.

29. Середовська О.С. Міжнародні валютно- кредитні відносини // Молодь та підприємництво. -2008. -№ 8.- С. 9-10.

30. Шлапак О.А., Пушкарьов В.О. Фінансовий стан, тенденції та проблеми функціонування і розвитку банків // Банківська справа. - 2007. - №3. - С.57

Додатки

Таблиця 2.1 Класифікація банківських кредитів

Таблиця 2.2 Класифікація кредитів

Таблиця 2.3 Види кредитів за наведеними ознаками

Размещено на Allbest.ru