Траст передбачає передачу майна однією особою (Засновником трасту) у довірче користування іншій особі (Керуючому) за умови, що Керуючий у своїх діях щодо цього майна керується вимогами й інструкціями Засновника. Звичайно доходи від цієї власності, за вказівкою Засновника, призначені до виплати третім особам (бенефициарам).

Трастові (довірчі) операції являють собою операції комерційних банків, пов'язані з управлінням майном і виконанням інших послуг в інтересах і за дорученням клієнта на правах його довіреної особи. На підставі укладеного між банком та клієнтом договору (або за заповітом) банк набуває відповідних прав і виступає розпорядником майна, включаючи залишки коштів на банківських рахунках. Комерційні банки можуть виконувати довірчі операції як для приватних осіб, так і для підприємств та корпорацій.

Трастові операції, що здійснюються банком для фізичних осіб, включають:

1) уравління рухомим і нерухомим майном особи за її життя і на її користь або на користь вказаної нею третьої сторони (при цьому до банку переходять повноваження щодо розпорядження різноманітними активами, визначення напрямів інвестування коштів, розподілу і використання доходів);

2) розпорядження спадщиною, що передбачає: затвердження заповіту в судових органах, виявлення і збір усього майна, яке підлягає передачі у спадщину, сплату боргів, податків, адміністративних витрат, розподіл майна між спадкоємцями, надання їм особистих послуг в разі потреби;

3) опікунство та забезпечення збереження майна недієздатних або частково недієздатних осіб, у тому числі неповнолітніх спадкоємців;

4) виконання агентських послуг, що передбачає:

а) збереження активів (оренда сейфів, зберігання цінних паперів, отримання доходів за ними, а також обмін чи погашення їх в разі необхідності);

б) управління активами клієнта на правах його представника (у цьому разі банк керує майном виключно згідно вказівок довірителя).

Трастові операції для підприємств, фірм, корпорацій можуть включати:

1) розпорядження активами - насамперед портфелями цінних паперів підприємств та організацій, заставленим майном, під яке підприємства випускають облігації, а також коштами пенсійних фондів приватних компаній;

Різноманітні операції комерційних банків поділяються на наступні види; пасивні, активні, акцентні, розрахункові, факторингові, лізингові, трастові, торгово-комісійні.

Трастові операції. Довірчі (трастові) операції -- це операції, при виконанні яких банк є довіреною особою. В якості довірителів виступають окремі фізичні особи і корпорації, а також навчальні, релігійні, благодійні й інші заклади. Для окремих лиць на довірчих початках банки керують нерухомим майном, цінними паперами і грошовим капіталом. Прийняті для керування цінні папери банк може продати з метою придбання більш прибуткових паперів. При передачі банку грошових капіталів довіритель може наказати сферу їхнього приміщення. Якщо таких указівок ні, банк за своїм розсудом пускає їх в оборот. Часто банки на основі заповіту померлого чи, якщо немає заповіту, то за рішенням суду здійснюють операції по розділі майна між його спадкоємцями відповідно до існуючого законами. Якщо при цьому в числі спадкоємців є неповнолітні, він може залишитися опікуном таких спадкоємців.

Банки виконують різні трастові операції і для корпорацій. Нерідко корпорації передають банкам для керування пенсійні фонди, створювані за рахунок засобів робітників і частково за рахунок самих корпорацій. Банки виступають як довірені обличчя при випуску корпораціями облігаційних позик. Якщо облігації випускаються під забезпечення акцій дочірніх підприємств, то вони передаються банку як довіреній особі на весь період до погашення облігацій. При випуску облігацій під забезпечення нерухомим майном банк є власником титулу власності па таке майно. У даному випадку він захищає інтереси власників облігацій. Тому при необхідності йому надається право за своїм розсудом вирішувати питання з закладеним майном.

Банки виступають агентами по реєстрації випущених корпораціями акцій з метою недопущення їхнього випуску понад дозволену кількість, а також агентами по перекладу акцій з одного обличчя на інше при їхньому продажі. Вони приймають на збереження акції й облігації, що належать інвестиційним трестам, виконують операції по ліквідації майна збанкрутілих підприємств і виплаті засобів їх кредиторам. Облік майна, яким банк керує як довірче лице, ведеться окремо від його власного капіталу і позикових засобів,

У великих банків майно складає дуже великі суми, у деяких перевищує розміри власних капіталів, позикових засобів і забезпечує їм мільйонні суми прибутку.

Основні переваги трасту:

· При коректному, завчасному плануванні траст здатний захистити передане в нього майно, від звернення щодо цивільно-правового або кримінально-виконавчого стягнення.

· Траст дозволяє вирішити завдання створення легальної схеми контролю над активами при збереженні конфіденційності та відсутності необхідності для російського громадянина особисто виступати власником, керуючим або бенефіціаром активів.

· Активи трасту в багатьох центрах звільнені від сплати місцевих податків.

· Активи передаються під професійне управління, що може підвищити ефективність їхнього використання.

· Траст забезпечує більше гнучкості й конфіденційності, аніж заповіт, дозволяє зберегти контроль над активами й упевненість у спадкуванні їх зазначеними їм особами у випадку смерті або недієздатності.

Структура трасту припускає, що ні засновник, ні бенефіціарний власник юридично не можуть розпоряджатися майном, що перебуває у трасті, що, відповідно, захищає це майно від будь-яких виникаючих у тієї або іншої сторони проблем. Траст можна визнати незначним, якщо довести несумлінний намір при його створенні (наприклад, боржник, якому загрожує банкрутство, передає в траст все своє майно, щоб обдурити кредиторів), однак ризику незначності можна уникнути при правильному плануванні.

Основні фактори вибору юрисдикції для створення трасту наступні:

· Наявність розробленої правової бази для функціонування трасту;

· Вимоги до реєстрації трасту;

· Вартість реєстрації й підтримки трасту;

· Наявність надійного й кваліфікованого керуючого;

· Географічна/транспортна/візова доступність;

· Ризик визнання іноземних судових рішень і ступінь співробітництва з регулюючими органами іноземних держав;

· Податкові переваги.

1.2 Економічна сутність трастових операцій