Кредитний ризик комерційного банку та способи його мінімізації (на прикладі ПАТ КБ "Хрещатик")

У зв'язку з цим є важливим забезпечення стабільної роботи та підвищення фінансової стійкості банківської системи. Для цього Національний банк вживав заходів з посилення моніторингу за фінансовим станом банків, брав активну участь в опрацюванні питань їх рекапіталізації, стимулював їх до поліпшення якості управління ризиками, удосконалення кредитних процедур. Одночасно вживалися заходи щодо сприяння процесам консолідації в банківському секторі.

Пильна увага приділялася якісним аспектам кредитної діяльності з метою уникнення повторного формування тих ризиків, які негативно відобразилися на функціонуванні фінансового сектору та грошово-кредитного ринку в ІV кварталі 2008 року. У зв'язку з цим через використання монетарних і пруденційних механізмів створювалися економічні умови для підвищення в активах банків частки довгострокового кредитування інвестиційної спрямованості та стимулювання укладання угод насамперед у національній валюті. Зокрема зберігалися жорсткі вимоги щодо створення резервів під видачу кредитів в іноземній валюті позичальникам, які не мають джерел надходжень валютної виручки, через відповідну диференціацію нормативів формування обов'язкових резервів, стимулювались структурні зрушення в ресурсній базі банків у напрямі посилення привабливості роботи з національною валютою тощо.

Відновленню процесів кредитування сприяло регулярне здійснення підтримки ліквідності банків через механізми рефінансування, що дало змогу їм покривати неочікувані тимчасові розриви ліквідності та вчасно виконувати свої зобов'язання з обслуговування рахунків клієнтів. Водночас Національний банк виходив з того, що головні резерви відновлення активної кредитної діяльності банків перебували у площині повернення в банківську систему коштів, які були вилучені (насамперед населенням) у період кризових явищ.

Завдяки цьому на сьогоднішній день згідно зі статистичними даними, у 2 кварталі 2010 року зростання кредитного портфеля банків (проти 2008 року) склало понад 33%. Однак у доларовому еквіваленті кредитного портфель з 1 серпня 2008 року до 1 серпня 2010 року скоротився на 18,5%. Але, дані щодо юридичних і фізичних осіб значно відрізняються. Якщо загальний кредитний портфель юридичних осіб впав на 9,7%, то фізичних - на 33,2%.

Ось і виходить, що ніхто інший як населення врятувало банки України. Пересічні співгромадяни, до речі, незважаючи на кризу, виявилися дисциплінованими позичальниками. Хоча стрибок долара, підвищення банками кредитних ставок за уже укладеними договорами, заморожування зарплат, безробіття, постійне зростання цін на усі товари і послуги стали шоком для фізичної особи-позичальника. Проте, переважна більшість пересічних громадян викрутилися, продемонструвавши чудеса винахідливості і життєздатності, і продовжили сплачувати кредити. А ось юридичні особи підвели. Вилучивши гроші з фінансових установ і конвертувавши їх у готівкову валюту, вони вочевидь не поспішали, а головне - і не поспішають погашати борги.

2.2. Характеристика ПАТ КБ «Хрещатик» та його фінансового стану

ПАТ Комерційний банк "Хрещатик" - універсальна кредитна системна установа, яка діє у всіх регіонах України і здійснює комплексне обслуговування клієнтів - резидентів і нерезидентів України.

19 травня 1993 року банк був зареєстрований як ТОВ "Комерційний банк сприяння розвитку підприємництва "Згода". У серпні 1998 р. на підставі рішення зборів учасників зареєстровані зміни до Статуту банку, який став називатися "Комерційний банк сприяння розвитку міського господарства і підприємництва "Хрещатик". З 2000 року - ВАТ "Комерційний банк "Хрещатик", з травня 2010 року - ВАТ реорганізовано в ПАТ.

Пріоритетні напрями діяльності банку:

· забезпечення комплексного обслуговування клієнтів різних форм власності;

· подальший розвиток корпоративного і роздрібного бізнесу;

· забезпечення перспективними високопродуктивними і надійними інформаційними (автоматизованими) банківськими системами і продуктами;

· поширення присутності банку на міжнародному фінансовому ринку;

· розвиток ринку муніципальних, корпоративних цінних паперів;

· розвиток філіальної мережі;

· розвиток інвестиційного бізнесу;

· розвиток банківських продуктів, пов'язаних з використанням як національної, так і міжнародних платіжних систем.

Вагомим фактором, який свідчить про надійність та відкритість банку, є його міжнародні рейтинги, які присвоюються міжнародними рейтинговими агентствами Fitch Ratings. Міжнародні рейтинги банку, незважаючи на істотне зниження рейтингів України, залишаються на такому рівні:

· Рейтинги в іноземній валюті: Fitch Ratings: Довгостроковий рейтинг дефолта емітента - "В-"

· Рейтинги за національною шкалою: Fitch Ratings: Довгостроковий рейтинг - "ВВВ-(ukr)"

· Це було обумовлено такими факторами:

· значна стабільність, потенціал і динаміка зростання в українському банківському секторі;

· зростаюча диверсифікація напрямів бізнесу;

· якісна і стабільна клієнтська база;

· високий рівень капіталізації та ліквідності активів;

· тенденції до підвищення рентабельності основної банківської діяльності;

· висока якість кредитного портфеля.

Високий рівень відкритості банку, а також креативний і творчий підхід у розкритті фінансової інформації були відзначені на Конкурсі кращих корпоративних видань України, де «Вісник банку «Хрещатик» здобув перемогу у номінації «За зміцнення репутації стабільної та успішної фінансової організації» у категорії «Корпоративний журнал/газета». Дипломом учасника конкурсу «Краще Корпоративне Медіа України'2009» відзначено Річний звіт банку.

Робота з мобілізації ресурсів та розміщення їх в активні вкладення проводилась відповідно до вимог Національного банку України, що дозволило банку забезпечити дотримання встановлених економічних нормативів. Протягом останніх трьох років банк мав задовільну, керовану ліквідність, про що свідчать виконання економічних нормативів, передбачених Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 368 (із змінами).

Регулятивний капітал є одним з найважливіших показників діяльності банку, основним призначенням якого є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банк бере на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності банку. Станом на 31.12.2009 розмір регулятивного капіталу банку склав 736 271 тис. грн., станом на 31.12.2008 - 740 264 тис. грн., а на кінець 2007 року регулятивний капітал банку склав 321 556 тис. грн.

Протягом цього періоду банк жодного разу не порушив нормативи адекватності регулятивного і основного капіталу (табл. 2.1.).

Таблиця 2.1. Нормативи адекватності регулятивного і основного капіталу ПАТ КБ «Хрещатик».

Показники	2007	2008	2009
Н2 (не меньше 10%)	13,73%	17,7%	15,61%
Н3 (не меше 4% у 2007р. і не менше 9% у 2008 і 2009рр.)	7,56%	14,1%	11,18%

Виконання зазначених нормативів, а також забезпечення вимог Національного банку України стосовно капіталізації банку підтверджують надійність банку, його здатність своєчасно здійснювати розрахунки по дорученнях клієнтів та виконувати свої зобов'язання по поверненню залучених коштів клієнтів.

Враховуючи, що ліквідність банку - це його здатність своєчасно виконати грошові зобов`язання, а трансформація коротких пасивів в більш довгі активи може призвести до ряду проблем та дестабілізації діяльності банку, стан виконання нормативів ліквідності знаходиться під пильним контролем банку, про що свідчить виконання нормативів ліквідності (H4, H5, H6). (табл. 2.2.)

Таблиця 2.2. Нормативи ліквідності ПАТ КБ «Хрещатик».

Показники	2007	2008	2009
Н4 (не менше 20%)	78,8%	77,84%	79,98%
Н5 (не менше 40%)	83,41%	86,54%	66,11%
Н6 (не менше 20%)	46,45%	37,95%	35,85%

Станом на 31.12.2009 нормативи ліквідності становлять: норматив миттєвої ліквідності - 79,98% при нормативному значенні не менше 20%; норматив поточної ліквідності - 66,11% при нормативному значенні не менше 40%; норматив короткострокової ліквідності - 35,85% при нормативному значенні не менше 20%.

Дотримання цих нормативів є необхідною умовою функціонування банку. Так, протягом 2009 року мінімальне значення нормативу миттєвої ліквідності становило 40,24%, максимальне - 95,61%; мінімальне значення нормативу поточної ліквідності становило 63,03%, максимальне - 100,65%; мінімальне значення нормативу короткострокової ліквідності становило 26,28%, максимальне - 38,14%.

Значення показників ризику які мають місце у банку відповідають нормам, встановлених НБУ, нижче наведені їх значення:

· максимальний розмір ризику на одного позичальника (Н7) становить 21,62%, при нормативному значенні не вище ніж 25%;

· норматив “великих” кредитних ризиків (Н8), який має значення 325,12%, при нормативному значенні 800%;

· норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), який не повинен перевищити 5%, у банку має значення 0,62%;

· норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10), який не має перевищувати 30%, дорівнює у 3,73%;

· норматив інвестування в цінні папери має значення 0,04%, при максимальному значенні 15%;

· норматив загальної суми інвестування має значення 0,05%, при допустимому значенні не вище ніж 60%.

Кредитна діяльність банку пов`язана з кредитним ризиком, або нездатністю контрагента виконувати частково чи в повному обсязі свої зобов`язання згідно з угодою. Тому банк зобов`язаний оцінювати кредитоспроможність своїх контрагентів, вчасно ідентифікувати "погані" активи (тобто активи, за якими існує ймовірність отримання збитків), створювати необхідні резерви для списання безнадійних до погашення активів. Протягом 2007-2009 рр. у ПАТ КБ «Хрещатик» зберігалася позитивна динаміка дотримання нормативів кредитного ризику (табл. 2.3.).

Таблиця 2.3. Нормативи кредитного ризику ПАТ КБ «Хрещатик»

Показники	2007	2008	2009
Н7 (не більне 25%)	22,9%	18,98%	21,62%
Н8 (не більше 800%)	260,5%	166,00%	325,12%
Н9 (не більше 5%)	0,49	0,47%	0,62%
Н10 (не більше 30%)	4,46%	5,54%	3,73%

Кредитна політика банку враховує поєднання інтересів акціонерів, вкладників і клієнтів у банківських послугах, спрямована на кредитне обслуговування позичальників, надійність і рентабельність кредитування в межах наявних кредитних ресурсів із дотриманням законодавства України щодо банківської діяльності та внутрішніх регламентуючих документів банку.

У структурі кредитного портфеля переважають кредити, надані юридичним особам, що спеціалізуються на промисловому виробництві та будівництві, торгівлі та посередництві в торгівлі - 81,1%. Кредитування фізичних осіб на кінець 2009 року становило 18,9% клієнтського кредитного портфеля (рис. 2.1.).

За підсумками 2008 р. отримано 494,6 млн. грн. доходів від кредитних операцій з корпоративними клієнтами, що дорівнює майже 56,4% загальної суми доходів банку. У наступному році цей показник не тільки не знизився, але й збільшився, і на кінець 2009 р. становив 611,8 млн. грн., тобто 73,9% від загальної суми доходів від кредитних операцій.

У 2009 році банк стабільно розвивався, демонструючи позитивну динаміку основних показників своєї діяльності. Протягом звітного року чисті активи банку зросли на 1 205 645 та станом на 31.12.2009 становили 6 426 142 тис. грн. Клієнтський кредитний портфель за звітний рік зріс на 522 647 тис. грн. та станом на 31.12.2009 становив 3 907 550 тис. грн. або 60,8% чистих активів банку.

Рис. 2.1. Структура кредитів та заборгованості клієнтів ПАТ КБ «Хрещатик» за видами економічної діяльності у 2009 році.

Таблиця 2.4. Кредити та заборгованість клієнтів ПАТ КБ «Хрещатик». (тис грн.)

Найменування статті	2007 рік	2008 рік	2009 рік
Кредити, що надані органам державної влади та місцевого самоврядування	0	0	458 217
Кредити юридичним особам	2 628 341	2 522 522	2 838 353
Кредити, що надані за операціями репо	0	0	0
Кредити фізичним особам - підприємцям	50 905	45 846	11 998
Іпотечні кредити фізичних осіб	294 224	322 454	315 746
Споживчі кредити фізичним особам	468 799	535 268	455 400
Інші кредити фізичним особам	0	0	0
Резерв під знецінення кредитів	(28 410)	(41 187)	(172 164)
Усього кредитів за мінусом резервів	3 413 859	3 384 903	3 907 550

Як видно зі таблиці 2.4. подібна ситуація спостерігалася також і в 2008 році, коли частка кредитів, наданих юридичним особам складала 75% в структурі кредитного портфелю банку. Порівнюючи дані з 2007 роком, коли кредитний портфель юридичних осіб займав 78% загального кредитного портфелю, можна сміло стверджувати, що кредитування юридичних осіб є пріоритетним напрямом роботи з корпоративним бізнесом.

При цьому кредитний портфель залишається добре диверсифікованим, а професіональне вивчення ринку і поглиблений аналіз фінансового стану клієнтів дали банку змогу за суттєвої різнобічної динаміки зберегти високу якість кредитного портфеля.

Кредити надані ПАТ КБ «Хрещатик» характеризуються високим ступенем забезпеченості, що яскраво ілюструє рис. 2.2.

Рис. 2.2. Забезпеченість кредитів ПАТ КБ «Хрещатик» у 2007-2009 роках.

Як видно незабезпеченні кредити складають мінімальну частку з усіх кредитів клієнтів, тому можемо стверджувати, що заборгованість по кредитам забезпечена майже на 100%.

Забезпечення кредитів відбувається в першу чергу за рахунок застави нерухомого та іншого майна, грошових депозитів і цінних паперів, а також у незначній кількості за рахунок гарантій та поручительств (табл. 2.5.)

Таблиця 2.5. Забезпечення кредитів ПАТ КБ «Хрещатик» у 2007-2009 роках (тис грн.).

Вид забезпечення кредиту	2007 рік	2008 рік	2009 рік
Гарантіями і поручительствами	8220	3772	36066
Заставою нерухомого житлового майна	260234	376187	339929
Заставою іншого нерухомого майна	1356799	1554365	1861565
Заставою цінних паперів	53478	7611	450625
Заставою грошових депозитів	227022	191608	502461
Заставою іншого майна	1524101	1289251	880691

Визначальною рисою роботи банку «Хрещатик» на ринку кредитування корпоративного бізнесу є наявність чіткої відкритої кредитної політики, що ґрунтується на професіональному управлінні ризиками при оцінці позичальника та умовами кредитування, розробленими для різно-галузевих клієнтів. Принциповими вимогами були і залишаються інформаційна відкритість, достатня для аналізу фінансово-економічного стану позичальника, персональна відповідальність власників бізнесу за кредитними зобов'язаннями перед банком, наявність ліквідної застави.

При прийнятті рішень про кредитування основна увага приділяється кредитоспроможності позичальників, аналізу фінансово-господарського стану, стабільних оборотів грошових коштів по рахунках.

Резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями станом на 31.12.2009:

· за кредитами - 143 340 тис. грн. (у тому числі за позабалансовими зобов`язаннями 128 тис. грн.);

· під заборгованість інших банків - 809 тис. грн.;

· під заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами - 28 952 тис. грн.

По філіях банку станом на 31.12.2009 резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями становив 109 239 тис. грн., резерв було сформовано у повному обсязі.

Збільшення обсягу резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банку за 2009 рік відбулось в цілому по банку на 130,4 млн грн. або у 3 рази порівняно з 2008 роком, коли він складав 43,1 млн грн..

Формуючи резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями, банк спирається на обсяги загальної заборгованості за кредитними операціями або валовий кредитний ризик. Цей показник у 2009 році збільшився до 4848,9 млн грн. відповідно до показника 2008 року - 4030,6 млн грн. Заборгованість за кредитами різними за якістю показана на рис. 2.3.

Размещено на http://www.allbest.ru/

17

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.3. Обсяг загальної заборгованості за кредитними операціями банку.

Варто зазначити, що частка кредитів, які знаходяться під контролем істотно зменшилася на користь субстандартних. Причиною цього факту є світова фінансова криза і її наслідки в український банківській сфері.

В умовах всеохоплюючої кризи світової та української економіки, банк зміг забезпечити:

· якісне та комплексного обслуговування клієнтів юридичних та фізичних осіб;

· збереження достатнього рівня ліквідності та платоспроможності;

· активізацію роботи по залученню ресурсів на внутрішньому ринку України;

· зниження кредитних ризиків;

· оптимізацію витрат через скорочення непроцентних банківських витрат;

· модернізацію банківського обслуговування, автоматизація банківських операцій з використанням Інтернет - технологій і новітніх фінансових програмних продуктів;

· розвиток продуктів, пов`язаних з використанням як національної, так і міжнародних платіжних систем.

Основними досягненнями діяльності банку є: платоспроможність та ліквідність, яка виражається у виконанні всіх зобов`язань перед клієнтами, дотриманні економічних нормативів, зміцненні ресурсної бази, виваженій політиці в здійсненні активних операцій в умовах конкурентної боротьби та запровадженні нових банківських продуктів як для населення, так і для корпоративних клієнтів.

2.3 Практика мінімізації кредитного ризику в ПАТ КБ "Хрещатик"

Здійснення кредитних операцій будь-яким банком безперечно пов'язане із застосуванням заходів щодо мінімізації кредитного ризику. В першому розділі цієї роботи розглянуті теоретичні засади таких заходів, тепер розглянемо як на практиці банківська установа здійснює захист від можливого невиконання позичальниками своїх зобов'язань.

Одним з перших є оцінка кредитоспроможності позичальника. Враховуючи те, що Національний банк України запропонував ряд показників для оцінки фінансового стану позичальника без певних нормативних значень (а лише з віддаленими від дійсності теоретичними значеннями, виконання яких у більшості випадків є неможливим для українських підприємств), застосування їх для об'єктивної оцінки кредитного ризику майбутнього кредиту не є корисним. Деякі з банків опрацювали запропоновану НБУ методику, змінивши її і наблизивши до реального життя.

Працівники кредитного відділу ПАТ КБ „Хрещатик” велику увагу приділяють оцінці звіту про фінансові результати підприємства. Майже повністю обмежується видача кредитів підприємствам, що в звітному році отримали збитки.

По випискам з особового рахунку клієнта кредитний інспектор може зробити висновок про співвідношення надходжень і витрат клієнта підчас операційної діяльності. На користь позичальника слугує висновок про значні постійні залишки коштів на поточних та інших рахунках. Дані відділу грошового-готівкового обороту про своєчасне отримання клієнтом готівки у повному обсязі для виплати заробітної плати - це ще один додатковий плюс.

Метод нормування застосовується у разі невірного розрахунку позичальником суми необхідного йому кредиту. Кредитний інспектор перевіряє документи, що стосуються кредитованого заходу, проводить аналіз техніко-економічного обґрунтування. Надлишковість кредитних коштів визначається методом підрахування затрат. Наприклад, позичальник подав заявку на відкриття кредитної лінії для будівництва ресторану на трасі республіканського значення на 75000 грн.. Працівник банку має підрахувати загальну суму витрат, які необхідно здійснити для здійснення проекту (на здійснення ремонту приміщення, закупівлю необхідних меблів, посуду, обладнання, на оплату роботи декораторів, тощо). Не допускаються великі суми непередбачуваних витрат. У разі відхилення суми кредиту у заявці від розрахованої кредит може бути наданий, але на меншу суму, ніж того бажає позичальник. У прикладі, що аналізується, сума позички була зменшена до 50000 грн. по тій причині, що клієнт використав у розрахунках витрат ціни на товари, завищені порівняно із середньоринковими . До того ж на непередбачувані витрати позичальник мав бажання отримати близько 10000 грн., що складало 20% від суми запрошеного кредиту. У ПАТ КБ „Хрещатик” питання нормування суми кредиту вирішується на засіданні кредитної комісії.

Граничним варіантом застосування такого методу мінімізації кредитного ризику, як нормування, є відмова позичальнику у наданні позики. Це застосовується працівниками досліджуваної банківської установи у разі кардинального неспівпадання інтересів банку і позичальника.

Також нормування використовується у випадках пролонгації дії кредитних договорів. Отримавши заяву позичальника на пролонгацію кредиту, банком в свою чергу виставляються зустрічні вимоги, які повинен виконати клієнт :

· або зменшити кредитний ризик шляхом часткового погашення основної суми заборгованості за кредитом;

· або сплачувати банку більші проценти за користування позичкою.

Звичайно виконання обох цих вимог є найоптимальнішим варіантом для банківської установи, але складним для позичальника, якщо потреба у пролонгації виникла з причини ускладнень у фінансовому становищі підприємства.

Основна і найпоширеніша форма лімітування - це встановлення банком ліміту по кредитній лінії, коли кредитний ризик мінімізується через кількісне обмеження. Банк „Хрещатик” теж практикує таку форму кредитування як відкриття кредитних ліній. Але роль ліміту, встановленого філіалом, в мінімізації кредитного ризику майже зводиться до нуля. Кредитні лінії відкриваються на короткі строки і передбачають погашення основної суми боргу за один раз в кінці строку дії кредитного договору. Тобто характер надання такої форми кредиту мало чим відрізняється від простого кредитування (не вимагається періодичне погашення суми боргу по частинам).

Інша форма лімітування - встановлення граничних меж кредитування для окремих груп позичальників (така вимога, як правило, включається до методики оцінки кредитоспроможності та табличних і нормативних додатків до внутрібанківського положення про кредитування ).

Забезпечення кредиту ще називають останньою лінією оборони для банку. В науковій літературі про банківську діяльність акцент робиться на тому, що рішення про надання кредиту повинно завжди базуватися на привабливості проекту, що фінансується, а не на привабливості забезпечення. Щоб видача кредиту не перетворилася на обмін кредитних коштів на забезпечення, питання про останнє повинно вирішуватися вже після того, як кредитна угода була визначена як прийнятна для банку.

Для мінімізації кредитного ризику в процесі кредитування ПАТ КБ „Хрещатик” використовує забезпечення наданих позичок двох видів:

· застава;

· порука.

Договори поруки, як правило, використовуються при укладанні кредитних угод із фізичними особами. Договір оформляється у письмовому вигляді і підписується трьома сторонами (поручителем, кредитором і позичальником). При цьому поручителями виступають працівники банку. Це забезпечує сплату заборгованості у разі непогашення її позичальником за рахунок постійних доходів співпрацівників філії. Порука передбачає сплату заборгованості як за основною сумою боргу, так і за процентами.

Рідше використовується порука для забезпечення кредитів юридичних осіб. В-основному, договір поруки за юридичних осіб укладається для підвищення гарантії повернення коштів як додаткове забезпечення до договору застави. Порука використовується у випадках пролонгування дії кредитної угоди або ж якщо ризик по даному кредиту є досить високий. Перед укладанням договору поруки кредитний інспектор банку вивчає засновницькі та фінансові документи майбутнього поручителя. Якщо поручительство запропонованого кандидата є ненадійним, то клієнтові відмовляють у прийнятті такого договору в якості забезпечення. Перевага надається крупним виробничим підприємствам або іншим юридичним особам, які є клієнтами відділення, і репутація яких є надійною. Якщо підприємство має фінансово стійких засновників, то третьою стороною в підписання договору поруки може виступити поручитель.

В договорі поруки вказується, що поручитель погашає всю заборгованість позичальника перед банком у випадку, якщо останній виявляється неплатоспроможним, в дводенний строк. При чому банк має право списати в безакцептному порядку з рахунку поручителя суму в розмірі боргових зобов'язань позичальника.

В свою чергу поручитель за час прострочки також сплачує нараховані на суму заборгованості відсотки і пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Договір поруки укладається в трьох примірниках по одному для кожної сторони.

Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання. Предметом застави в законі України "Про заставу", введеного в дію Постановою ВР №2655-12 від 02.10.92 р., визначаються майно та майнові права. В банківській практиці використовуються кілька різновидів застави: іпотека, застава рухомого майна, товарів в обороті або переробці, цінних паперів, майнових прав, заклад.

ПАТ КБ „Хрещатик” застава використовується як основний спосіб мінімізації кредитного ризику. Запроваджено в методику своєї роботи із клієнтами під час кредитування вимогу, яка стосується обов'язкового забезпечення позики майном. Виключення робилися лише в окремих випадках для постійних клієнтів банку (за умови пред'явлення договору поруки). Але поступово такі умови кредитування взагалі були відкинуті і зараз жодний кредит не видається юридичним особам і фізичним-не працівникам банку без реального забезпечення майном. При цьому застава покликана виконувати дві функції. Перша і основна - це спонукати позичальника повернути борг та сплатити відсотки , друга - гарантувати банку повне або часткове відшкодування збитків, які понесе банк у випадку невиконання зобов'язань позичальником.

При вирішенні питання про заставу необхідно враховувати наступні фактори :

1. Ліквідність застави.

2. Умови зберігання.

3. Ступінь зносу.

4. Ринкову вартість застави (як часто вона змінюється, чи мають зміни сезонний характер).

5. Відношення ринкової вартості та суми кредиту.

6. Попит на предмет застави на ринку.

7. Захист застави від інфляції.

8. Чи може бути застава відчуженою (чи немає претензій з боку інших осіб).

9. Чи є можливість контролювати і перевіряти стан застави, якщо договір про неї буде підписаний на умовах зберігання майна у заставодавця.

10. Які витрати на зберігання понесе банк, якщо договір застави передбачатиме перебування заставленого майна у заставоотримувача .

Всі ці питання вирішуються під час підготовки до підписання кредитної угоди і закріпляються у договорі застави.

В практичній роботі ПАТ КБ „Хрещатик” для забезпечення позичок укладаються угоди як між двома сторонами (заставодавець - заставодержатель), так і за участю третьої особи - майнового поручителя. При чому частіше всього угоди мають форму договорів застави товарів в обороті.

В якості застави банк без перешкод приймає нафтопродукти і товари для побуту та офісів, оскільки перелічені товари вважаються досить ліквідними. Оптовий продаж їх у разі необхідності не повинен викликати великих ускладнень і витрат. На користь такої застави слугує така її характеристика, як можливість тривалого зберігання.

Якщо мова іде про нафтопродукти, то найбільш зручною заставою є готова продукція : бензин, дизельне паливо, мазут, тощо. У випадку, коли позичальник може запропонувати банківській установі лише сиру нафту, кредитний інспектор повинен вимагати і прослідкувати за відповідними документами, щоб нафта була однорідна (тобто видобута на родовищах однієї місцевості). У разі непогашення позичальником заборгованості за кредитом та необхідності реалізації заставленого майна більш ліквідним товаром на ринку України, звичайно, буде нафта Західно-Сибірських (а можливо і українських) родовищ, для роботи з якою пристосовані вітчизняні нафтопереробні підприємства.

При прийнятті у заставу споживчих товарів перевага надається техніці та іншій продукції імпортного виробництва (відомих транснаціональних компаній), які вже зайняли певний сектор на товарному ринку України.

Для оформлення застави товарів в обороті, позичальник повинен представити у кредитному інспектору ПАТ КБ „Хрещатик” цілий ряд документів.

По-перше, це специфікація на товар, який заставляється. Вона являє собою перелік усіх видів товару із указанням кількості одиниць та цін на них.

По-друге, це виписка з балансу підприємства про наявність товарів, що передаються в заставу.

По-третє, це інші товарні документи: накладні, митні декларації, акти прийому-передачі, тощо. Ці документи мають підтвердити законність володіння і розпорядження товарами позичальником.

По-четверте, це лист в якому міститься гарантія того, що товар не буде відвантажуватися з місця його зберігання без спеціального дозволу ПАТ КБ „Хрещатик”. Такий лист має допомогти проконтролювати наявність заставленого майна у повному обсязі в місці, яке обумовлене в договорі.

По-п'яте, це протокол засідання засновників даного господарського товариства із зазначення їх рішення про надання в заставу ПАТ КБ „Хрещатик” саме тих товарів, які перелічені у специфікації (такий документ обов'язковий у разі, якщо керівник підприємства не має права самостійно підписувати угоди по заставі майна даної фірми).

Працівниками кредитного відділу особлива увага приділяється перевірці документів, що встановлюють права заставодавців на це майно, та повноважень представників заставодавців на підписання договорів застави. Бо недотримання таких умов може призвести до визнання договору застави недійсним з поверненням предмету застави заставодавцю, як того вимагає Цивільний Кодекс.

У стандартній формі договору застави, яка використовується філією, зазначається, що заставодавець має право реалізувати заставлене майно за умови одночасної заміни заставленого товару, що вибуває, іншим однорідним товаром на рівну або більшу вартість. Отже під час дії договору застави заставодавець може звернутися до керівника банку із проханням про можливість заміни заставлених товарів іншими. Якщо виконуються вимоги до вартості, ліквідності та виду товарів, то прохання заставодавця задовольняється із оформленням додаткової угоди. В практичній роботі, наприклад, мали місце заміни запасів дизельного палива на менші обсяги бензину, які за вартістю перевищували останнє. У випадках заставлення споживчих товарів заміна проводилася на товари схожі з попередніми функціональним призначенням та якістю. При укладанні додаткової угоди позичальником надавалися нові товарні документи, специфікація, протокол засідання засновників, виписка з балансу, тощо.

У випадку реалізації заставодавцем заставленого майна без одночасної заміни товару, що вибуває, на товар на більшу або рівну вартість , заставодавець сплачує банку штраф у розмірі 25 % від зменшеної вартості предмету застави.

При заставі товарів в обороті заставодавець зберігає за собою право володіти, користуватися та розпоряджатися предметом застави. Ризик випадкової загибелі заставлених товарів несе їх власник. Він повинен у повному обсязі відшкодувати банку збитки, спричинені втратою, нестачею або пошкодженням заставленого майна.

Якщо під час дії кредитного договору позичальник погасив достроково значну частку основної суми боргу, то за заявою заставодавця обсяги товарів, заставлених банкові, можуть бути зменшені за згодою банку. Скорочення обсягу заставлених товарів до оптимального розміру також слугує на користь банківській установі: спрямування товарів у подальший оборот збільшує оборотність активів підприємства, а отже і його прибутковість, що в свою чергу позитивно впливає на мінімізацію кредитного ризику.

Інший різновид застави, що приймається банком для забезпечення кредитів, - це застава нерухомості (іпотека). Частіше всього в якості заставленого нерухомого майна юридичних осіб виступають нежилі приміщення, а фізичних -- квартири, приватні будинки та надвірні споруди.

Для оформлення договору застави позичальник пред'являє кредитному інспекторові наступні документи :

· документи на право власності заставленого майна (споруди, будівлі, квартири, будинку );

· справка із державної нотаріальної контори про те, що заставлене майно не є під арештом або забороною (справка має бути оформлена в день підписання договора застави) ;

· справка-характеристика на об'єкт застави;

· для фізичних осіб - документ про те, що майно є власністю даної особи;

· виписка з балансу за даним об'єктом;

· акт оцінки вартості майна;

· протокол засідання засновників на заставу.

Особливою вимогою до кредитного інспектору при підготовці всіх документів для підписання договору застави є перевірка параметрів предмету застави.

Предметом застави не можуть бути національні культурні та історичні цінності, об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться в процесі корпоратизації (ЗУ "Про заставу").

ПАТ КБ „Хрещатик” опосередковано використовує послуги страхових компаній лише з приводу страхування заставленого майна.

Як правило, страховий поліс вимагається банком при передачі позичальником у заставу предмету іпотеки. Майно має бути застраховане за рахунок заставодавця у повному обсязі на користь банку на весь термін дії договору застави. При настанні страхового випадку (загибелі заставленого майна) банківська установа матиме переважне право задоволення своїх вимог із суми страхового відшкодування. Але при розрахунку ступеню мінімізації кредитного ризику за умов страхування заставленого майна, увага кредитного інспектора обов'язково звертається на те, що страхове відшкодування майже завжди менше вартості застрахованого майна (50 - 80 %). Отже якщо, наприклад, заборгованість за позикою складає 80 % від вартості застави, то у разі загибелі майна (здійснення страхового випадку) заборгованість позичальника може бути не погашена у повному обсязі за рахунок виплат страхової компанії.

Створення страхових резервів на покриття можливих збитків за кредитними операціями - це ще один метод мінімізації кредитних ризиків. Резерв формується відповідно до загальної суми позик, класифікованих за ступенем ризику та зважених на коефіцієнти ризику. Резерв розподіляється на резерв під стандартну заборгованість та резерв під нестандартну заборгованість за кредитами. Також окремо формуються резерви в тих валютах, в яких надані позики. Резерв формується як Головним банком, так його філіями.

У ПАТ КБ „Хрещатик” щоквартально уточнюється загальний обсяг резерву відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за групами ризику, яка склалася станом на останній робочий день звітного кварталу. Для розрахунку обсягів резервів, що підлягають створенню в наступному кварталі, кредитною комісією ПАТ КБ „Хрещатик” здійснюється оцінка кредитного портфелю.

Оцінка кредитних ризиків здійснюється з урахуванням таких двох критеріїв:

· оцінка фінансового стану позичальника ;

· погашення позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та відсотків за нею.

Для здійснення оцінки фінансового стану позичальника банк враховує показники його діяльності. Оцінка показників проводиться за бальною системою. Сума набраних балів визначає належність позичальника до певного класу (табл. 2.6).

Таблиця 2.6.Розподіл позичальників по класах відповідно до суми набраних балів

Клас	А	Б	В	Г	Д
Для юридичних осіб	Не менш як 6 балів	Не менш як 5 балів	Не менш як 4 балів	Не менш як 2 балів	менш як 2 балів
Для фізичних осіб	Не менш як 6 балів	Не менш як 4 балів	Не менш як 2 балів	Не менш як 1 балів	0 балів
Для банківських установ	Не менш як 10 балів	Не менш як 8 балів	Не менш як 6 балів	Не менш як 3 балів	Менш як 3 балів

Ранжування класів від А до Д відповідає характеристикам фінансового стану позичальників від найкращої до найгіршої.

При оцінці кредитів юридичних осіб бали надаються за параметрами:

· Забезпечення ( застава «4», порука «3», бланковий «0»);

· Наявність прибутку чи збитку за звітній період (прибуток «1»,збиток «-1»);

· Клієнт банку чи ні (так «2», ні «-2»);

· Виконання зобов'язань позичальником в минулому (за кожне належне виконання «1», за кожне неналежне виконання «-1»);

· Ефективність управління позичальника (добра «1», погана «-1»);

· Дотримання фінансових показників : коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт автономності, коефіцієнт маневреності власних коштів із нормативними значеннями, запропонованими НБУ (дотримання всіх показників «2», трьох «1.5», двох «1», одного «0.5», недотримання жодного «0»);

· Ринкова позиція позичальника (добра «2», недобра «»0).

При оцінці кредитів фізичних осіб бали надаються за параметрами :

· Забезпечення (застава «4», порука «2», без забезпечення «0»);

· Прибуток чи матеріальний стан позичальника відносно суми кредиту (високий «4», середній «2», низький «0»);

· Контакт з банком (постійний «3», тісний «2», по необхідності «1», відсутній «0»);

· Соціальна стабільність клієнта (висока «2», середня «1», низька «0»).

Після підрахунку суми балів по кожній позичці та визначення характеру погашення кредиту позичальником згідно Положення НБУ кожний кредит відноситься до певної групи ризику. Подальший розрахунок здійснюється за допомогою встановлених НБУ норм відрахування.

Як видно, методика оцінки кредитного портфеля установами ПАТ КБ «Хрещатик» є досить простою. Недоліком її можна назвати абстрактність окремих показників та критеріїв їх визначення. Наприклад, яке співвідношення матеріального стану позичальника та суми кредиту слід вважати низьким або середнім, чи як визначити ринкову позицію позичальника. Досить малу вагу при розрахунках отримує критерій "прибутковість-збитковість". Дана методика є характерним прикладом адаптації банком оціночних критеріїв до практичного застосування, про яку йшла мова раніше.

Використання резервів для відшкодування збитків здійснюється лише в тому разі, якщо позика визнана безнадійною до стягнення. У будь-якому випадку використання резервів, створених за рахунок банку, для погашення збитку носить характер компенсації кредитного ризику, а не його мінімізації. Резерви по кредитах - це пасивний спосіб захисту від ризику, він ні в якому разі не впливає на імовірність непогашення позики клієнтом. Незалежно від того який обсяг зарезервованих коштів має банківська установа, стан позичальника та його кредитоспроможність можуть погіршитися або покращитися. Тому увага кредитного інспектора ПАТ КБ «Хрещатик» повинна акцентуватись на покращенні ризик-менеджменту самого банку.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАХИСТУ ВІД КРЕДИТНОГО РИЗИКУ

3.1 Зарубіжний досвід щодо мінімізації кредитного ризику

Розвиток банківської системи України в умовах глобалізації та значної конкуренції зі сторони західних банківських структур вимагає формування українськими банками нових систем ризик-менеджменту та активної політики на ринку позичкового капіталу. Одним із засобів, які б дали змогу розв'язати одночасно ці два складних питання, є проведення синтетичної сек'юритизації, використання кредитних деривативів у повсякденній банківській практиці. У 1970-х роках сек'юритизація стала активно використовуватись у сфері міжнародних фінансів. Більшість розвинених країн використовують сек'юритизацію для залучення фінансових ресурсів і захисту від кредитних ризиків (хеджування).

У більшості випадків кредитні деривативи розглядають під призмою їх використання для розподілу та зменшення кредитного ризику банку, хоча вони є цікавим об'єктом дослідження як інструмент залучення капіталу.

На сьогодні виділяють два типи сек'юритизації: традиційну і синтетичну. Основна відмінність між ними полягає в тому, чи здійснюється продаж відповідних активів чи ні. Здійснення традиційної сек'юритизації наштовхуються на більшу кількість правових бар'єрів порівняно із синтетичною сек'юритизацією, через те в деяких країнах, де проведенню традиційної сек'юритизації перешкоджають істотні правові бар'єри, на ринку домінують угоди синтетичної сек'юритизації.

Синтетична сек'юритизація появилась в середині 1990-х років. Поява цього фінансового інструмента зумовлена декількома причинами, в тому числі:

1) зміною парадигм банківської системи (закріплення вимог до капіталу);

2) відставанням діючої законодавчої бази від потреб сучасної економіки (наявність перешкод для передачі активів);

3) розвитком ринку кредитних деривативів [31, с. 15].

Базельський комітет по нагляду розглядає синтетичну сек'юритизацію з точки зору інструменту управління кредитними ризиками і вважає, що це є "структуровані угоди, в яких банки використовують кредитні деривативи для того, щоби передати кредитний ризик певного пулу активів третім особам, в тому числі страховим компаніям, іншим банкам і нерегульованим особам" [42].

Приватні емітенти, не маючи змоги випускати цінні папери в іноземній валюті, використовують обхідні шляхи залучення коштів на міжнародних ринках капіталу. В українській практиці серед усіх кредитних дерива-тивів найбільшою популярністю користуються так звані кредитні ноти або кредитно-дефолтні боргові зобов'язання.

Кредитно-дефолтні боргові зобов'язання (CLN) є структурованими борговими вимогами, розмір повернення яких залежить від того, відбулася кредитна подія чи ні. Страхувальник є емітентом CLN, а страховик купляє CLN за номінальну ціну. Емітент регулярно виплачує покупцю відсотки. В разі настання визначеної в контракті "кредитної події" боргова вимога погашується протягом визначеного строку як різниця номінальної ціни та збитків, тобто реальна (зменшена) вартість боргової вимоги. Якщо "кредитна подія" не настала, погашення відбувається за номінальною ціною. Покупець CLN (страховик) таким чином бере на себе подвійний ризик - ризик дефолту активу та ризик дефолту емітента CLN [35].

Українські компанії використовують два види нот: CLN (Credit Linked Notes - кредитні ноти) і LPN (Loan Participation Notes - ноти участі у кредиті). Різниця - у вимогах, які інвестори висувають до емітента. CLN випускають компанії, що не мають лістингу на західній біржі й кредитного рейтингу. А ось для випуску LPN необхідна наявність звітності компанії за міжнародними стандартами щонайменше за три останні роки, а також кредитних рейтингів від двох міжнародних агенцій. Крім того, спеціально створена за кордоном компанія, що випускає LPN, має бути внесена до лістингу однієї із західних бірж.

Головна перевага кредитних нот перед LPN - швидша організація випуску паперів. Якщо стандартний термін проведення емісії LPN становить 4-5 місяців, то випуск CLN за бажання можна провести за півтора місяця. Оперативність дає змогу відстежувати зміни на ринку й вибирати терміни виходу на ринок, валюту розміщення, ціну паперів залежно від кон'юнктури ринку [42].

Єврооблігації (інша загальноприйнята назва - євробонди, від англійського eurobonds) - облігації, номіновані в іноземній валюті. Приставка "євро" - данина традиції: перші цінні папери такого типу з'явилися в Європі. Втім, розміщення боргових паперів українськими компаніями на міжнародних ринках капіталу можна лише умовно назвати єврооблігаційними позиками в чистому вигляді.

Усі механізми залучення боргових коштів шляхом випуску євробондів, як і псевдо-IPO на Лондонській та інших біржах, - все це не більш ніж видозмінені кредитні схеми зовнішнього фінансування. Насправді всі валютні випуски боргових паперів українських компаній є цінними паперами (кредитні ноти), випущеними спеціально створеною за кордоном компанією (Special Purposes Vehicle - SPV). Українська компанія-позичальник у цьому випадку стає гарантом повернення позикових коштів. Причому, якщо український позичальник з якихось причин припиняє виплати за кредитом, банк-андеррайтер - організатор випуску цінних паперів - повинен виконувати свої зобов'язання перед держателями нот. Простіше кажучи, усі фінансові ризики, пов'язані з поверненням кредиту і виплатою відсотків, банк змушений братии на себе. Втім, до дефолту доходить рідко - перед угодою банк-емітент здійснює ретельний аналіз платоспроможності клієнта.

Емітенту, який випускає кредитні ноти (CLN), достатньо мати фінансову звітність із аудиторським висновком міжнародної компанії всього за один рік. Крім цього, йому не потрібно проходити процедуру due diligence (детальна юридична перевірка діяльності позичальника). Такий позичальник може розкрити про себе значно менше інформації, ніж той хто випускає єврооблігації. Від емітента кредитних нот не вимагають поки що навіть підготовки проспекту емісії, а також наявності міжнародного кредитного рейтингу. Крім цього, кредитні ноти позичальника не проходять процедури лістингу на міжнародній фондовій біржі. Як наслідок, випуск кредитних нот можна підготувати і розмістити у значно коротший термін, і витрати будуть істотно меншими, ніж при випуску єврооблігацій [45].

Першим в Україні кредитні ноти емітував в 2005 р. "Райффайзен Банк Аваль". Найбільш крупні випуски були розміщені корпорацією "Індустріальний Союз Донбасу" (на $150 млн.) і ЗАТ "Запорізький автомобілебудівний завод" (на $125 млн.). Проте перспективи розвитку кредитних нот у 2008 р. в Україні не надто високі. Основна причина - криза світового фінансового ринку. Попри всі вище перераховані переваги, що стосуються розміщення кредитних нот, вони мають меншу ліквідність порівняно із єврооблігаціями. У випадку відновлення нормальних ринкових умов на ринку єврооблігацій, для ринку кредитних нот буде потрібно більше часу для покращення попиту з боку інвесторів. Очевидно, що такі привабливі для емітента факти, як менший об'єм розкритої інформації і можливість випуску нот за відсутності або малого строку (менше трьох років) аудиту, підтвердженого міжнародними аудиторськими компаніями, а також відсутність рейтингу від провідних світових рейтингових агентств, створюють незручності та до певної міри недовіру для інвестора. Взамін інвестори вимагають додаткову премію при розміщенні кредитних нот.

Криза на світових фінансових ринках утруднює розвиток ринку українських зовнішніх запозичень не лише кількісно, але і якісно. Тут цікавою альтернативою може стати ринок кредитних нот (CLN). Справа в тому, що технологічно розміщувати кредитні ноти значно простіше, ніж єврооблігації.

Проте очікувати буму українського ринку кредитних нот на найближчу перспективу не варто. Головною причиною тут є світова фінансова криза і той факт, що приватні інвестори в умовах нестабільності віддають перевагу більш ліквідним активам. Кредитні ноти, як і кредитні деривативи в цілому, є порівняно молодим інструментом фінансового ринку і попри всі вище перераховані переваги є менш ліквідними порівняно із єврооблігаціями і у повну силу можуть реалізувати свій потенціал в умовах стабільних процентних ставок і вузьких кредитних спредів.

3.2 Шляхи вдосконалення процесу формування і використання резервів за кредитними ризиками в ПАТ КБ «Хрещатик»

Одним із перспективних шляхів вдосконалення процесу формування та використання резервів за кредитними ризиками є зовнішнє страхування відповідальності за неповернення кредиту в страхових компаніях. Найбільш привабливе таке страхування для споживчих кредитів, оскількі вони є невеликими за сумою та масовими за кількістю, тобто мають класичні страхові можливості виплат по окремим страховим випадкам за рахунок масових страхових премій великої кількості позичальників [47].

При цьому, ПАТ КБ «Хрещатик»на фоні кризи 2008 - 2009 років може отримати наступні вигоди [34]:

· можливість реструктуризації (пролонгації) прострочених споживчих кредитів за рахунок отримання страхової гарантії повернення споживчого кредиту у наступних періодах;

· полегшення умов для позичальника, коли поточними виплатами банку на період дії реструктуризованого кредиту залишаються тільки відсотки за користування кредитом, а повернення загальної суми боргу без часткових виплат переноситься на кінець періоду кредитування, що значно підвищує прибутковість банку;

· наявність гарантії повернення кредиту з боку страхової компанії дозволяє при реструктуризації (пролонгації) кредитів перекваліфікувати прострочені споживчі кредити в категорії меншого ризику, тобто зменшити необхідну суму створення внутрішніх резервів на кредитні ризики, тобто підвищити прибутковість банку.

Аналіз страхового ринку України у 2009 році показав, що стагнація на страховому ринку в I кварталі 2009 року торкнулася практично всіх сегментів - тільки ринок страхування кредитів на випадок неповернень завдяки кризі виріс практично втричі і став другим за обсягом залучених платежів [46].

Страхові компанії очікували від I кварталу 2009 року падіння ринку на 30%. Ідентичний негативний прогноз, заснований на попередньому аналізі фінансової звітності страховиків, наприкінці травня 2009 року оприлюднив і глава Держфінпослуг Віктор Суслов [46]. Але підраховані через тиждень дані показали зниження страхових премій у січні-березні 2009 року всього на 12,7%. Упали майже всі сегменти, але найбільше постраждало від кризи страхування фінансових ризиків (падіння на 47%) і вантажів (на 45%). Зростання було зафіксовано тільки в медичному страхуванні (на 5,8%) і страхуванні кредитів (зокрема відповідальності за непогашення кредиту) - на 217,9% [46].

Різке зростання сегмента страхування кредитів вивело його в I кварталі 2009 року відразу на друге місце - із сьомого за підсумками I кварталу 2008 року. Обсяг зібраних премій від страхування кредитів на випадок неповернення виріс утричі і досяг 793 млн.грн, що всього на 50 млн.грн менше, ніж найбільший страховий сегмент - автострахування, яке впало на 28,7%. У результаті, якщо частка страхування транспорту зайняла 18% усіх премій, то страхування кредитів - 17%. За розрахунками, якби ринок страхування кредитів не виріс, а впав на середній показник 13%, то сумарно весь страховий ринок України у перші три місяці 2009 року просів би на 33% [85].

Чисті премії в I кварталі 2009 року склали 316,9 млн. грн, тоді як у 2008 - 121,1 млн грн (зростання на 261,7%), при цьому частка чистих премій (без перестрахування) у структурі страхування кредитів упала з 48% до 40%. Аналіз страхового ринку за аналітичними даними Держфінпослуг показує, що колосальний приріст був досягнутий, зокрема, за рахунок страхування споживчих кредитів. Багато кредитів ПАТ КБ «Хрещатик» не були застраховані, і зараз їх достраховують. Страхування використовується при реструктуризації кредитів, щоб перекласти ризики неповернень. В той час як класичні страхові компанії не укладають договори страхування кредитів із грудня 2008 року, високий тариф робить його привабливим для багатьох перестрахувальних компаній України [28].

Страховий тариф страхування неповернення кредитів у 1 кварталі 2009 року досягав 10-15%. Схема виглядає в такий спосіб: позичальник, який взяв у ПАТ КБ «Хрещатик» споживчий кредит, наприклад, на суму 25 тис. грн, платить страховку в розмірі 2,5 тис. грн, а натомість одержує можливість не платити банкові кредит у разі страхового випадку - починаючи від втрати роботи і закінчуючи смертю.

Відмову великих роздрібних компаній від страхування кредитів страховики пояснюють небажанням постійно підвищувати тарифи. Ще на початку 2008 року частка неповернень у кредитних портфелях банків становила 2-3%, і страхові компанії встановлювали тариф на рівні 3,5%, вибірково страхуючи банківських позичальників. Однак у зв'язку із кризою, що почалася восени 2008 року, коли в окремих банках рівень неповернень перевищив 15-20%, ризик-менеджмент класичних компаній страхування переглянув свою політику [39].