Загальна характеристика банківських послуг

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

З предмету Банківські операції

На тему "Загальна характеристика банківських послуг"

Зміст

1. Поняття банківського продукту та ознаки його класифікації

2. Взаємозв'язок операцій та банківської діяльності

3. Загальна характеристика нетрадиційних банківських послуг

4. Правове регулювання банківських операцій в Україні

5. Страхування банківських операцій

1. Поняття банківського продукту та ознаки його класифікації

Банківські послуги є невід'ємною частиною сучасного ринку, покупцями на якому є окремі особи, домогосподарства та юридичні особи. Банківські послуги - поки що недостатньо сформована частина банківського підприємництва. Мета її функціонування - підвищення доходів банків і поліпшення задоволення потреб клієнтів, розширення їх купівельних можливостей, що, у свою чергу, сприяє розвитку національної економіки.

Банківський продукт являє собою комплекс послуг банку по активних і пасивних операціях.

Банківський продукт - це конкретний банківський документ (або посвідчення), що видається банком для обслуговування клієнта і проведення операції. Це може бути вексель, чек, банківський депозит, будь-який сертифікат (інвестиційний, ощадний, податковий) і т.д. Банківська послуга являє собою банківські операції по обслуговуванню клієнта, які задовольняють його певні потреби.

Подібність банківського продукту і банківської послуги в тому, що вони покликані задовольняти потреби клієнта і сприяти одержанню прибутку. Проте в більшості випадків банківський продукт носить первинний характер, а банківська послуга - вторинний.

Особливостями банківського продукту є наступні:

- надання банківських послуг пов'язано з використанням грошей у різноманітних формах (готівка, безготівкові гроші та розрахунки);

- нематеріальні банківські послуги отримують зримі риси за допомогою майнових договірних відношень;

- більшість банківських послуг характеризується плинністю в часі: угода, як правило, не обмежується одномоментним актом, встановлюються більш-менш тривалі зв'язки клієнта з банком.

Банківські операції класифікуються за різними ознаками:

1. За економічною сутністю:

а) базові:

-- депозитні (приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб);

-- розрахункові (відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них);

-- кредитні та інвестиційні (розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик);

б) інші операції та дії, спрямовані на задоволення потреб клієнтів та отримання прибутку:

-- операції з валютними цінностями;

-- емісійні операції;

-- операції з цінними паперами (купівля-продаж за дорученням клієнтів, операції на ринку цінних паперів);

-- надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб;

-- факторинг;

-- лізинг;

-- послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

-- випуск платіжних інструментів (чеків, векселів та ін.);

-- надання консультаційних та інформаційних послуг;

-- засновницькі операції;

-- інкасація;

-- депозитарна діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

2. За функціональним призначенням:

а) пасивні операції -- це операції, за допомогою яких банки формують свої ресурси для проведення кредитних та інших активних операцій (емісія власних цінних паперів, кредити, отримані від інших банків);

б) активні операції -- це операції, за допомогою яких банки розміщують наявні ресурси з метою отримання доходів:

-- кредитні (кредити юридичним та фізичним особам; лізинг, факторинг);

-- інвестиційні (формування портфеля цінних паперів);

-- засновницькі (участь коштами банку в господарській діяльності підприємств);

-- міжбанківські (в частині наданих кредитів іншим банкам).

3. Комісійно-посередницькі операції - операції банків за дорученням клієнтів за певну плату - комісію або процент:

а) комісійно-розрахункові операції, пов'язані зі здійсненням внутрішніх та міжнародних розрахунків;

б) торговельно-комісійні - купівля-продаж за дорученням клієнтів цінних паперів, валюти, дорогоцінних металів, посередництво в розміщенні акцій та облігацій, бухгалтерське та консультаційне обслуговування;

в) інші - традиційні фінансові та біржові послуги (управління пакетами акцій, бюджетне та податкове планування, допомога в злитті тощо); гарантійні послуги.

2. Взаємозв'язок операцій та банківської діяльності

Визначальним щодо суті банківського продукту є базові функції комерційного банку.

Головними функціями банків є:

1. Створення грошей (посередництвом кредитних та інвестиційних операцій).

2. Платежі та розрахунки (забезпечення переміщення коштів).

3. Акумуляція заощаджень з наступним їх використанням на різного роді 1 економічні та соціальні потреби.

4. Надання кредитів (фінансування сільського господарства промисловості, торгівлі тощо).

5. Фінансування зовнішньої торгівлі (надання банківських послуг для здійснення міжнародних розрахунків).

6. Операції з цінними паперами.

7. Емісійні операції,

8. Операції за дорученням,

9. Зберігання цінностей.

Наголосимо, що банківським послугам притаманні такі ознаки:

· для надання банківських послуг банкам не потрібні додаткові ресурси;

· доходи від надання послуг банки одержують у вигляді комісії. Комісійні доходи обчислюються банками пропорційно сумі активу чи зобов'язання незалежно від часу або є завчасно фіксованими;

· при наданні послуг діяльність банків спрямована на вчинення юридичних і фактичних дій, які безпосередньо не породжують або зовсім не повинні завершуватися матеріальними наслідками у традиційному розумінні.

Банки надають клієнтам різноманітні послуги. Для з'ясування їх суті слід розглянути критерії, за якими можна класифікувати банківські послуги. Так, залежно від суб'єктів -- одержувачів банківських послуг розрізняють послуги, які надаються юридичним та фізичним особам.

З погляду зв'язку банківських послуг з рухом матеріального продукту розрізняють послуги, пов'язані з рухом матеріального продукту, та "чисті" послуги, тобто послуги, безпосередньо не пов'язані з рухом матеріального продукту.

Залежно від обліку послуг у балансі банку їх поділяють на:

· послуги, що обліковуються на балансових рахунках. Ці послуги, у свою чергу, можуть бути активними та пасивними;

· послуги, що обліковуються на позабалансових рахунках.

За критерієм стягнення банками плати за надання послуг розрізняють платні та безоплатні послуги. Наявність останніх пов'язана з тим, що в окремих випадках комерційні банки самі заінтересовані в наданні клієнтам безоплатних послуг. Це дає їм змогу, зокрема, залучати нових клієнтів, збільшувати банківські ресурси, розширювати асортимент суміжних послуг та операцій, підвищувати рівень обслуговування клієнтів.

Результатом банківської діяльності є надання послуг клієнтам. Для цього банки здійснюють операції різних видів.

Послуги - це кінцевий результат або готовий продукт банку а операції це його виробничий процес.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основні відмінності банківських операцій від послуг
КРИТЕРІЙ	ХАРАКТЕРИСТИКА ОПЕРАЦІЙ	ХАРАКТЕРИСТИКА ПОСЛУГ
1.Формування та використання ресурсів	Активні операції пов'язані з використанням ресурсів банку, пасивні операції - з формуванням.	Послуги безпосередньо не пов'язані з формуванням та використанням ресурсів.
2.Збільшення вимог та зобов'язань банку	Активні операції, як правило, збільшують вимоги, а пасивні - зобов'язання банку щодо третіх осіб.	Послуги, як правило, не збільшують ні вимоги, ні зобов'язання банку.
3.Ризик втрати активів банку	При проведенні операцій банк несе ризик втрати активів та неотримання запланованих доходів від проведення даної операції. Активним операціям притаманний кредитний, процентний ризик, валютний, портфельний, правовий, операційний.	Не притаманний. Найбільш небезпечний операційний ризик (помилки при наданні послуг).
4.Використання основних засобів	Рівень використання основних засобів, як правило, незначний. Переважно - це комп'ютери та засоби зв'язку.	Значна кількість послуг передбачає використання спеціальних, часто дорогих основних засобів (інкасація - броньовані автомобілі, збереження цінностей - сейфи та систему охорони).
5.Формування резервів	Операції вимагають формування резервів.	Не передбачають формування резервів.
6.Вивчення контрагента і зовнішнього середовища	Активні операції обов'язково передбачають вивчення контрагента та/або ринку.	Не має принципового значення.
7.Відношення до ВВП	Доходи від операцій відносяться до проміжного споживання і лише частково включаються у ВВП.	Доходи від послуг відносяться до кінцевого споживання і включаються в ВВП.
8.Ступінь самостійності	Операція є самостійним банківським продуктом. Її проведення не обумовлює обов'язкового надання банківських послуг.	Існує група послуг, яка пов'язана з проведенням банківських операцій (напр. інкасація готівки з подальшим зарахуванням на рахунок банку).

3. Загальна характеристика нетрадиційних банківських послуг

Конкуренція між банками та небанківськими фінансово-кредитними установами, а також всередині самої банківської системи сприяє подальшій універсалізації банківської справи, розвитку та розширенню кола операцій та послуг, що їх може виконувати сучасний універсальний банк. Крім традиційних, базових для комерційних банків України операцій, вони виконують нові, не традиційні для них операції та послуги. До перших належать операції і послуги, пов'язані з формуванням банківських ресурсів, їх розміщенням в активи та здійсненням розрахунків між клієнтами.

Виникнення та подальший розвиток нетрадиційних банківських операцій та послуг зумовлені багатьма причинами. Зокрема, це:

1. Зниження рівня дохідності традиційних банківських операцій та послуг;

2. Загострення конкуренції між банківськими та небанківськими фінансово-кредитними установами, а також між самими комерційними банками. Конкуренція вплинула на залучення банків до певних видів діяльності, які можуть здійснювати також небанківські фінансово-кредитні установи;

3. Необхідність підвищення якості обслуговування своїх клієнтів. Це виявляється, зокрема, в тому, що відбувається закріплення за кожним солідним клієнтом окремого менеджера, котрий надає йому весь комплекс послуг та здійснює необхідні операції;

4. Диверсифікація банківських доходів, зокрема шляхом збільшення в них частки непроцентних доходів, включаючи комісійні доходи;

5. Необхідність підвищення ліквідності та платоспроможності комерційного банку;

6. Необхідність зменшення ризиків, пов'язаних зі здійсненням традиційних операцій і наданням традиційних послуг;

7. Залучення нових клієнтів з метою розширення та вдосконалення структури ресурсної бази комерційного банку.

До нетрадиційних для банків України операцій та послуг можна, зокрема, віднести: лізинг; факторинг; довірчі (трастові) послуги; операції з дорогоцінними металами; гарантійні, посередницькі, консультаційні та інформаційні послуги; фінансовий інжиніринг.

У своїй діяльності комерційні банки все більше уваги приділяють наданню клієнтам послуг. Зауважимо, що в економічній літературі розрізняють поняття "банківські операції" та "банківські послуги". Не вдаючись до аналізу всіх поглядів щодо змісту цих понять, зазначимо, що між ними існують суттєві відмінності, хоча на практиці банківські операції та банківські послуги зовнішньо розрізнити дуже важко. Передусім це пов'язано з тим, що окремі банківські операції та послуги взаємозв'язані, надаються клієнтам одночасно, в одному "пакеті".

Здійснюючи нетрадиційні банківські операції та надаючи послуги, слід особливу увагу звертати на їх правове оформлення. Найпоширенішою підставою виникнення зобов'язань є договір. За ознаками, які характеризують юридичні наслідки укладення окремих договорів, можна виокремити такі групи цивільно-правових договорів, якими оформляються нетрадиційні банківські операції та послуги:

· договори про передання майна у власність, повне господарське відання або оперативне управління (договори купівлі-продажу іноземної валюти, акцій; біржові та позабіржові угоди тощо);

· договори про передання майна у тимчасове користування (договір оренди, договір лізингу тощо);

· договори про надання послуг (договір доручення, договір комісії, кредитний договір, договір схову, договір про посередницькі послуги тощо).

З погляду змісту та суб'єктного складу зобов'язання про надання банком послуг поділяють на:

· послуги юридичного характеру, що оформляються, зокрема, договором доручення і договором комісії;

· послуги фактичного характеру, що оформляються, зокрема, договором схову;

· послуги, в яких поєднуються юридичні та фактичні дії (договір на інкасацію готівки тощо).

В Україні значна частка нетрадиційних операцій та послуг не набула широкого застосування в практичній діяльності комерційних банків. Передусім це пов'язано з повною відсутністю чи недосконалістю існуючої законодавчої бази, яка регулює здійснення таких операцій або надання послуг, а також із сучасним станом економіки країни.

4. Правове регулювання банківських операцій в Україні

Відповідно до статті 19 Законом України "Про банки і банківську діяльність" банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії. Без отримання банківської ліцензії не дозволяється здійснювати одночасно діяльність по залученню вкладів та інших коштів, що підлягають поверненню, і наданню кредитів, а також вести рахунки. Особи, винні у здійсненні банківської діяльності без банківської ліцензії, несуть кримінальну, цивільну чи адміністративну відповідальність згідно із законами України.

Банківська ліцензія надається Національним банком України на підставі клопотання банку за наявності документів, що підтверджують:

- наявність сплаченого та зареєстрованого підписного капіталу банку у розмірі, що встановлюється цим Законом;

- забезпеченість банку належним банківським обладнанням, комп'ютерною технікою, програмним забезпеченням, приміщеннями відповідно до вимог Національного банку України;

- наявність як мінімум трьох осіб, призначених членами правління (ради директорів) банку, які мають відповідну освіту та досвід, необхідний для управління банком.

Правовими документом з регулювання банківських операцій в Україні є:

1. Закон України "Про банки і банківську діяльність".

2. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій

3. Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень.

4. Положення Національного банку України "Про кредитування".

5. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат

6. Інструкція про касові операції банках України

7. Інструкція про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України.

8. Інструкції про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України.

9. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

10. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні.

11. Інструкція про відкриття банками банківських рахунків.

5. Страхування банківських операцій

Форми функціональних зв'язків між банками й страховими компаніями визначають взаємовигідні відносини між ними, а управління фінансовими потоками обох організацій стає більш ефективним:

- інвестиційна діяльність страхових компаній є серйозним фінансовим ресурсом для банків, особливо в частині довгострокового кредитування;

- участь банків в управлінні страховим капіталом обумовлено потребою в страховому захисті банківської діяльності й залученні клієнтської бази страховиків; банківський продукт нетрадиційний страховий

- інтерес страхових організацій в управлінні банківським капіталом обумовлений необхідністю надійного розміщення своїх фінансових ресурсів, можливістю розширення клієнтської бази, потребою в надійному банківському супроводі страхових операцій і т.д.

Концепція банківського страхування полягає в інтеграції банків і страхових компаній для координації продажів, об'єднанні страхових і банківських продуктів, каналів їхнього поширення або виходу на ту саму клієнтську базу, а також доступу до внутрішніх фінансових ресурсів партнера. Характер інтеграції конкретних установ, послуг, каналів поширення послуг, внутрішніх фінансових ресурсів може бути всіляким.

Треба зауважити, що у відповідності з чинним законодавством України діяльність банків та страхових компаній регулюється різними законами. Українське законодавство не передбачає можливості злиття страхових компаній та банків, тому взаємодія банків та страхових компаній в Україні практично здійснюється через концепцію bancassurance.

До найпоширеніших форм співробітництва й конвергенції страхових компаній і банків відносяться:

1. Початкова форма співробітництва, що обмежується наданням страховою компанією послуг клієнтам банку й самому банку на договірних основах. Ця форма не є по суті bancassurance, оскільки відсутні конвергенція каналів продажів і загальних продуктів.

2. Форма агентських відносин, що допускає поширення страхових послуг з угоди з банком через його агентську мережу. Це фаза й основа більш тісного співробітництва в рамках поширення продуктів страхових послуг за угоди з банком через його мережу або, наприклад, кредитів або інших банківських послуг клієнтам страховика через його агентську мережу.

3. Форма кооперації, при якій партнери утворюють альянс, створюючи на договірній основі режим найбільшого сприяння у всіх областях співробітництва. Це вищий ступінь співробітництва, що вимагає координації загального бізнесу на довгостроковій постійній основі.

4. Форма контролю допускає застосування механізму контролю аж до злиття й поглинання, за допомогою якого банк або страховик має намір досягти своїх стратегічних цілей.

5. Форма фінансового супермаркету є вищою фазою інтеграції банку й страхової компанії. При цьому структури банку й страхової компанії повинні бути тісно інтегрованими між собою не тільки на рівні фронт-офісних структурних підрозділів, які забезпечують загальне використання каналів продажів фінансових послуг, але й на рівні головного офісу.



Рис. 1. Основи функціональних взаємин банківських установ та страхових організацій

Список використаної літератури

1. Иванов В.М. Финансовый рынок: Конспект лекций. - К.: МАУП, 2001. - 112 с.

2. Суторміна В.М. та ін. Фінансовий ринок: Посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 100 с.

3. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств. Навч.посібник.Житомир: ЖІТІ, 2000. - 440 с.

4. Шелудько В.М. Фінансовий ринок: Навч.посіб.- К.: Знання - Прес, 2002. - 535 с.

Размещено на Allbest.ru