Організація національної електронної платіжної системи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний економічний університет

кафедра банківської справи

Курсова робота

На тему: «Організація національної електронної платіжної системи»

Перевірила:

к. е. н. Доцент

Холодна Юлія Євгеніївна

Виконала:

Студентка 4 курсу

Групи 105-1

Спеціальності «банківська справа»

Русакова Яна Василівна

Харків, ХНЕУ 2011

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи організації національної електронної платіжної системи

1.1 Національна система масових електронних платежів (НСМЕП)

1.2 Платіжна система УкрКарт

1.3 Нормативна база НСМЕП

2. Практичні основи організації національної електронної платіжної системи

2.1 Аналіз роботи системи електронних платежів НБУ, Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП)

2.2 Аналіз роботи систем дистанційного обслуговування

3. Перспективи та шляхи вдосконалення організації національної електронної платіжної системи

3.1 Види ризиків в НСМЕП та управління ними

3.2 Перспективи розвитку Національної системи масових електронних платежів

Висновки

Література

Додатки

Вступ

Головною метою стратегічного розвитку банківської системи України є створення надійної, ефективної і прибуткової банківської системи, яка б максимально задовольняла вимоги та очікування клієнтів, інвесторів і була б стійкою до криз.

Нині створення в Україні умов для подальшого економічного зростання вимагає вдосконалення організації готівкового обігу відповідно до потреб ринкової економіки, з одного боку, а з другого -- суттєвого їх скорочення на користь безготівкових форм розрахунків. За таких умов виникає необхідність удосконалення та подальшого розвитку платіжних систем, особливо з огляду на інтеграцію України у світову економічну систему, в якій системи електронних платежів -- неодмінний атрибут сучасного світового фінансового ринку.

Зміст роботи охоплює такі теми:

- суть, значення та загальні засади функціонування платіжних систем в Україні;

- технологічна інфраструктура платіжних систем;

- система електронних платежів НБУ;

- основні засади функціонування платіжних систем, заснованих на використанні пластикових карток;

- розвиток й удосконалення платіжних систем в Україні.

Метою висвітлення теми є формування системи знань з теорії платіжних систем, платіжних інструментів, специфіки побудови національної платіжної системи України.

Невід'ємним спеціалізованим елементом практично всіх економічних операцій, що стосується передачі грошової вартості в обмін на товар, послугу або фінансовий актив, є платіжні системи. Платіжну систему можна представити у вигляді системи механізмів, які служать для переказу грошових коштів між суб'єктами господарювання, для розрахунку за платіжними зобов'язаннями, що виникають між ними. Таким чином, платіжна система -- це набір платіжних інструментів, банківських процедур і, як правило, міжбанківських систем переказу коштів, поєднання яких забезпечує грошовий обіг разом з інституційними й організаційними правилами та процедурами, що регламентують використання цих інструментів і механізмів.

Актуальність теми дослідження. Функціонування національної грошової системи вимагає вдосконалення організації безготівкового обігу як складової частини загальної платіжної системи країни, з приведенням його у відповідність до потреб ринкової економіки. Необхідність раціоналізації платіжної системи в країні вимагає з одного боку повної лібералізації операцій з готівкою, а з іншого, - суттєвого їх скорочення на користь безготівкових форм розрахунків.

Теоретичні, методичні, економіко-організаційні питання формування ринку сучасних карткових платіжних інструментів стали провідними темами дослідження відомих зарубіжних економістів. Ці проблеми відображено і у вітчизняній науковій літературі, зокрема, у дослідженнях В.В. Вітлинського, А.С. Гальчинського, В.М. Гейця, В.М. Кравця, А.І. Кредісова, В.І. Міщенка, О.М. Мозгового, А.М. Мороза, С.В. Науменкової, Ю.М. Пахомова, А.С. Савченка, І.В. Сало, В.С. Стельмаха, А.С. Філіпенка та інших.

1. Теоретичні основи організації національної електронної платіжної системи

1.1 Національна система масових електронних платежів (НСМЕП)

національний електронний платіжна система

НСМЕП - внутрішньодержавна банківська багатоемітентна платіжна система масових платежів, яка була створена за підтримки і за ініціативою Національного банку України, де розрахунки за товари і послуги, одержання готівки та інші операції здійснюються за допомогою платіжних смарт-карток за технологією, розробленою Національним банком України.

Діяльність НСМЕП регламентована Правилами Національної системи масових електронних платежів, затвердженими Постановою НБУ №620 від 10 грудня 2004 року [4] і призначена для виконання переказу коштів за операціями, що ініційовані із застосуванням платіжних карток, та гарантування високої безпечності, надійності, швидкості та економічної ефективності виконання операцій Із застосуванням платіжних карток.

Правила визначають загальні принципи побудови НСМЕП, її організаційну структуру, умови членства, порядок вступу та виходу із системи, взаємовідносини між її членами та учасниками, загальну технологію роботи в НСМЕП, порядок використання платіжних карток, загальні правила документообігу і здійснення розрахунків, порядок вирішення спорів, систему безпеки,

Система стартувала у вересні 2000 року, і переведена в режим промислової експлуатації в грудні 2004 року.

Банки до системи залучалися на пільгових умовах. Такі банки, як „Імексбанк" (м. Одеса), ,,Експрес-Банк'' (м. Київ), „Грант", „Мега-Банк", (м. Харків) першими вступили до системи і розпочали емісію національних карток. Найактивніше система розвивалася в Одесі й Харкові.

Створення Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП) в Україні за своєю масштабністю, складністю та витратами значно перевищує існуючу систему електронних платежів (СЕП) міжбанківського рівня. Тому НБУ була розроблена нова політика для створення цієї системи. Основні положення цієї політики полягають в тому, що:

- створення і функціонування НСМЕП засноване на залученні як державних так і недержавних джерел фінансування;

- НБУ координує виконання всіх робіт по створенню НСМЕП, а фінансує виконання тільки найбільш важливих їх частин (розрахункового банку, головного і регіональних процесингових центрів, центру генерації ключової інформації, центру ініціалізації та системної персоналізації карток) та розробку і супровід програмного забезпечення модулів безпеки системи;

- у створенні НСМЕП бере участь багато фірм на конкурентній основі;

- власниками елементів НСМЕП можуть бути різні суб'єкти господарської діяльності.

Реалізація цих положень полягає в тому, що НБУ розробляє загальну концепцію НСМЕП, силами своїх фахівців розробляє програмно-технічні рішення для верхнього рівня системи (розрахункового банку, процесингових центрів, системи безпеки), нормативну базу, фінансує роботи по створенню програмного забезпечення смарт-карток, розробляє вимоги для інших елементів системи.

Реалізація програмно-технічних комплексів банківського рівня, програмного забезпечення терміналів, банкоматів, взаємодії торгових терміналів з торговими системами виконується іншими фірмами. При цьому за ними залишається право власності, НБУ тільки контролює виконання вимог специфікацій і дає право на використання цих рішень в НСМЕП.

Метою створення НСМЕП є розроблення та впровадження в Україні відносно дешевої надійно захищеної автоматизованої системи безготівкових розрахунків, яка в основному розрахована на роботу в режимі "off-line".

З упровадженням НСМЕП громадяни України матимуть змогу оплачувати товари і послуги у безготівковій формі за допомогою смарт-карток, а також зберігати і накопичувати заощадження у банках на поточних і карткових рахунках. Таким чином, можна очікувати не лише значного розширення можливостей банківської системи України завдяки додатковому залученню коштів населення, а й забезпечення завдяки роботі НСМЕП додаткових прибутків громадян у вигляді відсотків за залишком на їхніх банківських рахунках.

Окрім того, технологією НСМЕП передбачено також широке застосування платіжних карток юридичними особами - корпоративні та бізнес-картки.

Національний банк вважає створення НСМЕП завершальною стадією у побудові системи електронних платежів в Україні. НСМЕП за своєю масштабністю, складністю та обсягом витрат на створення, запровадження і експлуатацію значно перевищує існуючу систему електронних платежів Національного банку України. Враховуючи світовий досвід, в Україні має бути емітовано не менше 10 мільйонів платіжних карток НСМЕП, функціонувати щонайменше 100 тис. точок обслуговування (платіжних терміналів у торгівлі, на транспорті, в сфері послуг, банківських терміналів та банкоматів в банках).

Платіжна картка НСМЕП

Як платіжний засіб в НСМЕП застосовується смарт-картка -стандартна пластикова картка з вбудованим мікропроцесором (чіп-модулем).

Смарт-картка є носієм копії фінансової інформації в НСМЕП, на відміну від пластикової картки з магнітною смугою, яка найбільш повно задовольняє вимоги безпеки. На її базі створена високоефективна off-line технологія, тобто така, що не потребує оперативного зв'язку з банківським рахунком під час виконання платіжних операцій (це дуже важливо, враховуючи недостатньо високу якість вітчизняних каналів зв'язку) і яка значно зменшує експлуатаційні витрати.

За типами картки НСМЕП поділяються на платіжні та службові. В свою чергу платіжні картки поділяються на особисті та корпоративні.

Держателем особистої платіжної картки є фізична особа, а корпоративної є довірена особа клієнта - юридичної особи або фізична особа-підприємець чи його довірена особа.

Платіжні картки призначені для безготівкової оплати за товари та послуги (у тому числі купівля яких здійснюється в системах електронної комерції), одержання готівки в касах банків, інших фінансових установ, торговців та через банкомати та перерахування коштів зі своїх картрахунків на рахунки інших осіб [27].

Платіжні картки НСМЕП можуть мати додаткові властивості та містити інформацію, що дозволяє використовувати їх як технічний засіб для забезпечення:

* ідентифікації клієнта (посвідчення особи, пенсійне посвідчення тощо);

* послуг у страховій медицині та інших видах страхування;

* обслуговування пільгових категорій населення;

* одержання пільг у торгівлі.

Створення файлів з додатковою інформацією в платіжних картках здійснюється за заявкою емітента до Платіжної організації.

Платіжні картки можуть містити кілька платіжних додатків, кожний з яких підтримує тільки один код платіжної одиниці код валюти (основний або додатковий) або код обліку (ДКВО).

Платіжні картки з ДКВО, використання яких базується на технології НСМЕП, можуть бути використовуватись в системах надання та обліку визначених послуг, реалізованих за участю емітентів цих карток та інших належних установ, та для реалізації небанківських платіжних систем.

Платіжні картки з ДКВО можуть бути як особисті, так і корпоративні та використані їх держателями як технічний засіб для:

* одержання наперед оплачених товарів (послуг);

* одержання готівки в іноземній валюті;

* платежу за товари та послуги цільового призначення;

* платежу за товари та послуги населення, що має пільги (оплата проїзду на транспорті, ліків" комунальних послуг тощо);

* одержання соціальної допомоги, субсидій тощо [45].

У НСМЕП використовуються платіжні картки з платіжними додатками, як електронний гаманець та електронний чек. Застосування електронного гаманця економічно доцільне навіть при розрахунках малими сумами (від кількох копійок). Електронний чек орієнтований на застосування при середніх та значних сумах платежів (від кількох до тисяч гривень).

Електронний "гаманець" використовується тільки фізичними особами і може бути персоніфікованим або анонімним. Персоніфікований „гаманець" застосовується на підставі договору з відкриттям поточного банківського рахунку, на який перераховуються кошти і з якого „гаманець" можна багаторазово „завантажувати" (поповнювати). Анонімний „гаманець" видається без підписання договору та відкриття банківського рахунку шляхом придбання наперед оплаченої смарт-картки. Анонімний „гаманець" завантажується лише за готівку клієнта через каси банків-учасників.

Електронний "чек" використовується юридичними та фізичними особами на підставі договору з відкриттям поточного банківського рахунку, на який перераховуються кошти і з якого "чек" можна багаторазово завантажувати. Окрім того, електронний "чек" відкриває доступ до поточного рахунку - можна робити платежі або отримувати готівку безпосередньо з нього в режимі он-лайн.

Поповнення поточного банківського рахунку фізичних осіб може відбуватися як шляхом внесення готівки в касу банку, так і перерахуванням заробітної плати, стипендії, пенсії на персональний рахунок.

Платіжні додатки картки не залежать один від одного і використовуються кожний окремо.

На платіжній картці можуть бути розміщені як один платіжний додаток (гаманець чи чек), так і обидва платіжні додатки одночасно.

Держателі карток НСМЕП за допомогою платіжних додатків карток можуть виконувати такі фінансові операції:

* on-line та of-line завантаження платіжного додатка картки з рахунку завантаження;

* завантаження платіжного додатка картки готівкою;

* одержання готівки із залишку коштів платіжного додатка картки або з рахунку завантаження;

* платіж із залишку коштів платіжного додатка картки або з рахунку завантаження;

* адресний платіж із залишку коштів платіжного додатка картки або з рахунку завантаження;

* повернення коштів останнього успішно завершеного платежу (операція сторно).

Платіж та одержання готівки із залишку коштів додатка картки є оф-лайн операціями. Платіж та одержання готівки з рахунку завантаження, а також завантаження платіжних додатків картки готівкою є он-лайн операціями [27].

Держателі платіжних карток НСМЕП (з ДКВО також) за допомогою платіжних додатків карток можуть виконувати такі нефінансові операції:

* перегляд стану рахунку завантаження;

* перегляд залишків коштів платіжних додатків на картці;

* перегляд журналу платежів (до восьми останніх операцій);

* перегляд журналу завантажень (до чотирьох останніх операцій);

* зміну ПІН на залишок коштів та ПІН рахунку гаманця та чека (ця операція може проводитися на всіх банківських терміналах та банкоматах НСМЕП) [27].

За допомогою платіжних карток з ДКВО можна виконати такі фінансові операції:

* платіж із залишку коштів платіжного додатка картки (у режимі of-line) а платіж з рахунку завантаження (у режимі on-line);

* завантаження платіжного додатка картки з рахунку завантаження (у режимі on-line) а завантаження платіжного додатка картки готівкою (у режимі of-line);

* одержання готівки в іноземній валюті зі своїх картрахунків у касах і банкоматах уповноважених банків-резидентів, які емітували ці картки (у валюті, код якої відповідає додатковому коду валюти платіжного додатка картки).

Емітент може виконувати з картками такі нефінансові операції:

* установлення та оновлення (зміну) терміну дії гаманця та чека;

* установлення та зміну лімітів гаманця та чека;

* розблокування ПІН залишку коштів та ПІН рахунку;

* розблокування платіжного додатка картки, який заблоковано під час порушення технології виконання операції оф-лайн завантаження платіжного додатка картки з рахунку завантаження клієнта [29].

Технологія виготовлення карток НСМЕП для банків - членів НСМЕП передбачає надання замовлення від банку одразу на дві адреси: виробнику карток (Підприємство "Пластик карта", яке отримало відповідну ліцензію від Національного банку) і копію - в Платіжну організацію (зараз ці функції виконує Національний банк). Після узгодження з банком питянк пов'язаних з графічним зображенням його назви і логотипу на картці, виробник карток зобов'язаний протягом двох тижнів виконати це замовлення.

Далі з виготовленими картками виконується процедура ініціалізації та системної персоналізації (при цьому картці присвоюється індивідуальний номер, за яким вона реєструється в системі, і в картку заносяться актуальні версії системних ключів та інші дані). Після чого вже у замовника, виконується банківська персоналізація (в картку записуються банківські ключі та інші дані), безпосередньо перед отриманням картки клієнтом банку, відбувається банківська персоніфікація картки - в неї записуються його дані.

Постановою Правління Національного банку України від 11 ЛІ2005 № 424 затверджено "Положення про здійснення Національним банком України взаеморозрахунків за операціями із застосуванням платіжних карток Національної системи масових електронних платежів"[8].

Згідно з положенням, порядок вступу, реєстрації і технічного оснащення банків для участі в НСМЕП полягає у такому:

1. Надати в Платіжну організацію (Національний банк, Департамент інформатизації) заяву про вступ банку до НСМЕП.

2. Одержати дозвіл Платіжної організації на укладання договору про вступ до Системи.

3. Надати в Департамент інформатизації Національного банку, підписаний проект договору про вступ банку до НСМЕП разом з нотаріально завіреними статутними документами і витягом з Протоколу зборів засновників про призначення Голови Правління банку. Зразок договору надається Платіжною організацією разом з дозволом на його укладання.

Після підписання договору:

* отримати від Платіжної організації необхідну нормативну та технічну документацію;.

* надати в Платіжну організацію заяву на присвоєння банку ідентифікатора емітента платіжних карток (у разі вступу до НСМЕП в якості емітента);

* надати в Платіжну організацію Проект впровадження НСМЕП в банку та узгодити його з Національним банком;

* придбати відповідно до узгодженого Проекту необхідні програмно-технічні засоби автоматизованої карткової системи (АКС) банку: сервер авторизації (СА), сервер баз даних (СБД). Мінімальні вимоги до технічних засобів (ТЗ) СБД узгоджуються з розробником програмного забезпечення для банку (ПЗ КБ), чотири модулі безпеки МБ-1 PCI (HSM). Два - для СА, один - для СБД, один - резервний;

* придбати згідно з узгодженим Проектом інші необхідні програмно-технічні засоби НСМЕП, які пройшли випробовування в Національному банку і дозволені до використання в НСМЕП;

* узгодити дизайн картки банку з виробником та затвердити його в Платіжній організації. Після затвердження дизайну замовити виготовлення карток у виробника;

* укласти договір з Головним/ Регіональним процесинговим центром НСМЕП;

* укласти договір з Розрахунковим банком НСМЕП;

* укласти з Платіжною організацією договори: про ініціалізацію та системну персоналізацію карток НСМЕП; про генерацію ключової інформації; про використання товарного знаку НСМЕП;

* провести роботи з інсталяції програмно-технічних засобів АКС (за участю Платіжної організації та розробника програмного забезпечення комерційного банку);

* провести навчання обслуговуючого персоналу;

* розгорнути в банку програмно-технічні засоби АКС, провести емісію карток і отримати досвід роботи в одноемітентному (локальному) режимі роботи АКС в НСМЕП;

* провести перехід до міжбанківського режиму роботи в НСМЕП (за процедурою, визначеною Платіжною організацією) [10].

Система інтернет-платежів НСМЕП

В Україні наприкінці травня 2001 року НБУ, фірмою "Юнісистем" та компанією Microcos-mic Group було представлено проект "Інтер-платежі в Національній системі масових електронних платежів". Завдяки системі "Інтерплат" [50] кожний користувач Інтернет , який має smart-картку НСМЕП та зчитуючий пристрій (карт-рідер), зможе швидко і надійно здійснювати розрахунки в Інтернет магазинах і на комерційних сайтах, робити грошові перекази, оплачувати комунальні послуги, послуги Інтернет-провайдерів, ІР- телефони і мобільного зв'язку, оплачувати за авіа - і залізничні квитки в режимі он-лайн. Розроблена система дозволяє в реальному часі здійснювати авторизацію і процесинг платежів. Проект виконувався за участю: провайдера Інтернет -- Еlvisti, УДППЗ "Укрпошта" та страхової компанії "Кий-Авіа-Гарант".

Переваги системи Інтерплат:

- високий рівень захисту інтернет-платежів;

- можливість здійснювати оплату безпосередньо зі свого домашнього чи робочого комп'ютера;

- після сплати користувач одержує платіжний чек з електронним підписом;

- інтсрнет-платежі виконуються банками НСМЕП;

при виконанні інтсрнет-платежів НСМЕП клієнт не сплачує додатково комісійні;

відразу після сплати клієнту надається послуга, за яку він заплатив, оскільки електронні платежі в системі виконуються в режимі „оn-line".

Система інтернет-платежів зручна в користуванні і відзначається простою процедурою проведення операцій, дозволяє економити час при здійсненні платежів у мережі Інтернет.

Для того, щоб мати змогу здійснювати сплату за послуги (товари) в інтернет-магазинах або на сайтах, підключених до системи Інтерплат, потрібно мати:

1) персональний коп'ютер, підключений до мережі Інтернет,

2) платіжну картку НСМЕП;

3) зчитувач смарт-карток, під'єднаний до комп'ютера;

4) встановлену та настроєну клієнтську частину інтернет-терміналу - спеціальне програмне забезпечення, яке надає доступний інтерфейс користувача при виконанні платежів, «спілкується» з платіжною карткою та забезпечує захист інформації, що передається в систему під час виконання платежу.(див. додаток, діагр. 6)

Робота в системі Інтерплат дозволяє банкам знизити собівартість масових операцій, витрати на інкасацію, вакансію касира та операціоніста, розширити час обслуговування клієнтів, підвищити привабливість банку для клієнтів. Безпека та надійність системи Інтерплат гарантується застосуванням криптографічних методів захисту інформації. Розрахунки в системі Інтерплат виконуються через Національний банк України, що гарантує проведення взаєморозрахунків своєчасно та у повному обсязі.

У НСМЕП та системі Інтерплат застосовуються платіжні картки з вбудованими мікропроцесорами (чіп-модулями) - смарт-картки, які є носієм копії фінансової інформації в НСМЕП На відміну від пластикової картки з магнітною смугою, смарт-картка найбільш повно задовольняє вимоги безпеки, повністю захищена від підробки, оскільки підробити чіл-модуль практично неможливо.

Захист інформації, яка передається каналами зв'язку у системі Інтерплат, грунтується на криптографічних методах та використанні електронно-цифрового підпису для кожної трансакції, які гарантують незмінність змісту інформації та обмеження доступу до неї [50].

Електронно-цифровий підпис (ЕЦП) - це унікальний електронний цифровий код, який обчислюється за допомогою спеціального алгоритму та забезпечує цілісність електронного банківського повідомлення (у даному випадку платіжного карт-чека), переданого каналами зв'язку. ЕЦП дозволяє гарантувати достовірну ідентифікацію особи, яка підписала документ і формується на основі інформації, що зберігається на картці.

Ключова система НСМЕП базується на системних та банківських ключах. При виконанні фінансових операцій для криптування та операцій ЕЦП використовуються системні та банківські сесійні ключі (які діють лише під час цієї операції"). Банки-учасники НСМЕП генерують свої ключі самостійно. Для генерації ключів використовується банківський системний модуль безпеки, який встановлюється у сервері авторизації.

Розрахунки в системі інтернет-платежів відбуваються за такою схемою:

1. Покупець через Інтернет відвідує веб-сторінку інтернет-магазину, обирає товари та вирішує оплатити платіжною карткою НСМЕП.

2. Інтернет-магазин формує замовлення та встановлює захищене з'єднання з сервером авторизації системи Інтерплат та передає номер, суму та специфікацію замовлення. Сервер авторизації перевіряє наявність магазину у системі та відповідність даних замовлення встановленням правилам. В разі невдалої авторизації магазин отримує відмову з вказанням номера замовлення та причини відмови. В разі успішної авторизації замовлення на сплату надходить до інтернет-терміналу системи.

3. Серверна частина інтернет-терміналу ініціює встановлення захищеного з'єднання з комп'ютером покупця. Покупець вставляє платіжну картку у зчитувач і після встановлення захищенного з'єднання отримує специфікацію замовлення.

4. Покупець підтверджує специфікацію. Картка покупця проходить необхідні перевірки, після чого з неї знімається відповідна сума. Покупець отримує електронний чек, який є аналогом фіскального чека.

5. Система Інтерплат повідомляє інтернет-магазин про результат завершення транзакції і передає електронний чек разом з специфікацією замовлення.

6. Інтернет-магазин повідомляє покупця про те, що сплата прийнята, і надає послугу (відпускає товар).

7. За встановленим регламентом проходить розвантаження інтернет-терміналу, при цьому кошти надходять до банку на рахунок інтернст-магазину.

8. У разі вичерпання коштів на платіжній картці, клієнт поповнює баланс картки шляхом завантаження коштів зі свого рахунку [28].

Для підключення інтернет-магазину до Інтерплат інтернет-торговцю необхідно укласти наступні угоди :

1. З системою Інтерплат - на обслуговування (Провайдером інтернет-терміналів НВФ „ЮШСІСТЕМ" - на технічне обслуговування інтернет-терміналу НСМЕП).

2. З банком - на відкриття карткового рахунку та отримання модуля безпеки (SAM) (інформаційне обслуговування інтернет-терміналу НСМЕП та інформаційно-розрахункове обслуговування інтернет-торговця) .

Після укладання угод Інтернет-магазин отримує пакет програмного забезпечення та документацію для організації взаємодії між інтернет-магазином та системою Інтерплат, разом з інструкціями по його встановленню. Для проведення операцій 3 Internet-терміналом системи Інтерплат адміністратор магазину повинен установити на своєму комп'ютері клієнтську частину Internet- терміналу (КЧІТ). За допомогою КЧГТ він матиме змогу переглядати статистику Internet-терміналу та проводити його розвантаження. Для роботи з КЧГТ необхідно мати картку адміністратора магазину та зчитувач smart- карток, під'єднаний до комп'ютера. На період пілотного проекту було встановлено такі орієнтовні тарифи на підключення Internet-магазинів до системи Інтерплат: реєстраційний внесок -- 200 у. о., щомісячна абонентська плата -- 59 у. о., комісія -- ОД) % від суми платежів, не включаючи комісію банку.

Сьогодні система Інтерплат працює в режимі реально діючого проекту, через що кількість сайтів, підключених до інтернет-проекту НСМЕП, постійно зростає. Маючи платіжну картку НСМЕП, можна переконатися, що процес сплати за послуги або товари через Інтернет є зручним та безпечним.

Участь банків у системі Інтерплат може, по-перше, збільшити кількість клієнтів. Запланована емісія 10 млн. карток НСМЕП приведе до появи великої кількості платників, для переважної частини яких це буде пов'язано з відкриттям банківського рахунку. З іншого боку, можна передбачити появу великої кількості Інтернет-торговців, кожен з яких потребує банківського обслуговування. Вони теж можуть бути клієнтами банку

(див. додаток, діагр. 5).

По-друге, зменшити витрати. Надання послуг, пов'язаних з електронною комерцією, потребує вкладання значних коштів в обладнання, організацію каналів зв'язку та створення служб технічної підтримки. Порівняння вартості підключення до системи Інтернет-платежів НСМЕП (постачання і налагодження програмних засобів, навчання персоналу та ін.) з вартістю підключення до інших карткових платіжних систем (VISA, Master Card або ін.), дуже відрізняє НСМЕП. Значно менша вартість проведення трансакції робить НСМЕП дуже привабливою. Крім того, можливість дистанційного обслуговування клієнта через Інтернет, яка не вимагає безпосереднього контакту співробітника банку з клієнтом приводить до значної економії часу. Інтернет-платсжі НСМЕП дуже відрізняються від платежів готівкою оперативністю та безпекою, вони зручніші при менших витратах. Участь у системі дозволяє банкам перекласти вирішення питань організаційного та технічного характеру на провайдера Інтернет-платежів, яким є система Інтерплат(див. додаток, діагр. 7).

По-третє, на імідж банку позитивно впливає впровадження надійних і перспективних технологій. Участь НБУ та комерційних банків у НСМЕП підтверджує надійність та перспективність проекту. Партнерськими програмами розвитку банку можуть стати системи В2В-рішення, Інтернет-банкінг, а серед клієнтів банку з'являться власники нових торгових майданчиків в Інтернеті (Інтернет-магазини, Інтернет-аукціони, та ін.). Таке партнерство, безумовно, збільшить рейтинг будь-якого банку.

1.2 Платіжна система УкрКарт

Структура та функції платіжної системи УкрКарт

Для створення Національної системи масових електронних платежів населення за товари та послуги за допомогою пластикових карток у вересні 1995 року було створене акціонерне товариство "Українська національна розрахункова картка" (скорочено «УкрКарт»). Фундаторами AT "УкрКарт" стали провідні комерційні банки України під згодою НБУ.

Платіжна система УкрКарт - це спільний проект національного масштабу, який створений зусиллями банків-учасників УкрКарт.

Цей проект дозволив банкам реалізувати себе у картковому бізнесі як повноправного учасника ринку. З першого ж дня роботи у платіжній системі банк починає працювати на себе, зникає потреба в реалізації агентських схем. Банк починає емісію власних (а не банка-спонсора) карток, які приймаються в усіх регіонах України на спільній інфраструктурі платіжної системи УкрКарт.

Основні напрямки діяльності компанії проведення розрахунків у міжбанківській платіжній системі УкрКарт і процесингове обслуговування операцій з використанням карток платіжних систем УкрКарт, MasterCard Int, Visa Int. як на території України, так і за її межами.

Основним завданням AT "УкрКарт" є розробка, впровадження і подальша експлуатація у ролі оператора загальнонаціональної системи масових електронних платежів населення за товари та послуги, а також створення необхідної інфраструктури для обслуговування карток міжнародних платіжних систем (VISA, EUROPAY, Mastercard, AMERICAN EXPRESS і деяких інших). Проект реалізовувався товариством у співробітництві з Кабінетом Міністрів України, Національним банком, міжгалузевим НДІ «Ритм», банками-акціонерами товариства та іншими зацікавленими організаціями, серед яких 75% - державні адміністрації, промислові і торговельні підприємства регіонів.

До складу платіжної системи входять платіжна організація, головний процесинговий центр УкрКарт, розрахунково-кліринговий центр, розрахунковий банк, банки-учасники, картодержателі, ретейлери та технологічні партнери, [40].

Функції учасників платіжної системи:

Платіжна організація УкрКарт виконує загальне управління платіжною системою, визначає порядок розрахунків за операції із застосуванням платіжних карток та відповідає за їх виконання,

контролює виконання зобов'язань учасниками, забезпечує норма-тивно-правове функціонування платіжної системи.

Процесинговий центр УкрКарт - Головний процесинговий центр платіжної системи -уповноважений платіжною організацією центр, що надає проце-сингові послуги банкам-учасникам УкрКарт, здійснює маршрутизацію запитів/відповідей на авторизацію від/до інших процесингових центрів, проводить сертифікацію уповноважених процесингових центрів, веде бази даних банків-учасників та здійснює взаємодію з іншими учасниками за встановленим регламентом.

Розрахунково-кліринговий центр - підрозділ УкрКарт, який, відповідно до отриманої від процесингового центру інформації, виконує такі функції:

- формує клірингові звіти для проведення взаєморозрахунків між учасниками платіжної системи;

- формує такі види звітів Очаші. НБУ. ЕМА та ін;

- виконує управління емісією;

- веде електронний документообіг.

Розрахунковий банк - уповноважений платіжною системою УкрКарт банк, що здійснює розрахунки між учасниками УкрКарт, відкриває кореспондентські рахунки банкам-учасникам платіжної системи, здійснює взаєморозрахунки між банками за інформацією, яку надає розрахунково-кліринговий центр, формує ліміт авторизації за кореспондентськими рахунками банків-учасників.

Функції розрахункового банку в платіжній системі УкрКарт виконує Український Професійний Банк.

Банк--учасник платіжної системи - фінансова установа, що відповідно до договору з платіжною організацією виконує зобов'язання по проведенню розрахунків за операції з застосуванням платіжних карток цієї системи, отримує Ліцензії від платіжної організації, здійснює емісію та/або еквайринг карток платіжної системи, розвиває платіжну систему банку на базі карткових продуктів, сертифікованих у платіжній системі УкрКарт.

Картодержатель використовує картки для проведення безготівкових розрахунків у підприємствах торгівлі та для одержання готівки через банкомати та термінальні пристрої.

Ретейлер здійснює прийом карток платіжної системи для розрахунків за надані товари та послуги під забезпечення банха-еквайра.

Технологічні партнери - уповноважені платіжною системою постачальники обладнання, виробники пластикових карток, провайдери зв'язку тощо.

Відносини між учасниками платіжної системи регулюються договорами. Усі права, обов'язки та функції кожного з учасників визначено правилами платіжної системи. Правила платіжної системи УкрКарт відповідають вимогам законодавства України та Постановам НБУ, що регламентують роботу платіжних систем. "Положення про платіжну систему УкрКарт" узгоджене з Національним банком України у вересні 2000 року[4]. При складанні Правил роботи Платіжної системи УкрКарт, був використаний досвід роботи міжнародних платіжних систем, що дозволило, по-перше, уникнути помилок при формуванні платіжної, системи УкрКарт, по-друге, полегшило банкам-учасникам УкрКарт подальшу інтеграцію з міжнародними платіжними системами.

Відповідно з вимогами Visa, в березні 2003 року був завершений проект прямого підключення процесингового центру УкрКарт до мережі VisaNet. А 26 березня 2003 року платіжна система УкрКарт набула статусу міжнародної платіжної системи. Зміну статусу платіжної системи зроблено відповідно до закону "Про платіжні системи і переказ грошей в Україні"[20,21]. УкрКарт була внутрішньодержавною платіжною системою і її картками обслуговувалися тільки на території України, а надання статусу міжнародної платіжної системи значно розширили можливості банків-учасників УкрКарт у наданні послуг своїм клієнтам.

Технології та послуги карткових продуктів

УкрКарт-Стандарт - картка, яка обслуговується в еквайринговій мережі платіжної системи на всій території України (див. додаток, табл.8). Це класичний дебетовий картковий продукт з обов'язковим використанням PIN-коду. Власник платіжної картки має можливість розраховуватися за послуги та отримувати готівку в межах коштів, що знаходяться на його картковому рахунку.

Картки УкрКарт-Стандарт мають право емітувати усі банки, які є учасниками платіжної системи УкрКарт.

За бажанням банків-учасників картка може здобувати додаткові можливості:

· встановлення овердрафта;

· оплата комунальних платежів і послуг зв'язку через банкомат;

· зміна картодержателем PIN-коду картки через банкомат.

Co-brand картка УкрКарт-Maestro поєднує в собі характеристики локальної і міжнародної картки і обслуговується на інфраструктурах двох платіжних систем: УкрКарт та MasterCard Int.

Картка надає її власникові наступні переваги:

* значно розширюється географія прийому карток;

* наявність co-brand картки УкрКарт-Maestro дозволяє її власникові обслуговуватися в еквайринговій мережі платіжної системи УкрКарт з мінімальними комісіями.

Картки УкрКарт-Maestro можуть емітувати банки, які є учасниками двох платіжних систем MasterCard mt та УкрКарт.

УкрКарт-Чек - передплачена платіжна картка. Зручність такої послуги полягає в тому, що картка не має потреби у відкритті рахунку в банку, а процедура отримання платіжної картки займає мінімальний час. УкрКарт-Чек обслуговується в усіх банкоматах платіжної системи УкрКарт.

Картки платіжної системи УкрКарт відповідають усім вимогам міжнародних стандартів і базуються на технічних специфікаціях міжнародних платіжних систем MasterCard Int та Visa Int.

Інтеграція з міжнародними платіжними системами MasterCard Int та Visa Int. Як правило, початковий етап роботи банку дозволяє його вступ у платіжну систему УкрКарт, видання карток з логотипом УкрКарт та підключення до процесингового центру початкової інфраструктури банку. Після цього банк починає обслуговування своїх карток на всій інфраструктурі платіжної системи УкрКарт.

Участь банку в платіжній системі УкрКарт не виключає його подальшу роботу в міжнародних платіжних системах за одним з наступних варіантів:

Агент - підписання агентської угоди з банком-спонсором і початок обслуговування еквайрингових операцій по видачі готівки з використанням міжнародних пластикових карток на своїй інфраструктурі.

Асоційований член - одержання ліцензії на асоційоване членство в міжнародній платіжній системі дозволяє банкові [30]:

* видавати міжнародні карткові продукти, також допускається емісія co-brand карток з логотипом УкрКарт;

* виконувати еквайрингове обслуговування на своїй інфраструктурі. Сертифікація процесингового центра УкрКарт у трьох платіжних

системах зробила можливим надати ринку України унікальну послугу обслуговування на одному термінальному пристрої карток трьох платіжних систем: УкрКарт, MasterCard Int. та Visa Int.

1.3 Нормативна база НСМЕП

Нормативна база НСМЕП - це документи, які визначають нормативні та технологічні вимоги, а також методичні положення щодо діяльності НСМЕП і функціонування АПК, до яких належать: нормативні та методичні документи щодо діяльності Платіжної організації, а також членів та учасників НСМЕП (інструкції, положення, правила, порядки, регламенти тощо); технологічні документи щодо функціонування АПК; Правила.

Перелік документів Платіжної організації, за допомогою яких забезпечується діяльність НСМЕП, наведено в реєстрі нормативних, методичних та технологічних документів НСМЕП, який ведеться Платіжною організацією.

На сьогодні робота НСМЕП регламентується такими документами:

1. Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затверджене постановою Правління Національного банку України від 27.08.2001 №367. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 листопада 2001р. за № 954/6145 зі змінами та доповненнями[2].

2. Правила Національної системи масових електронних платежів, що затверджені постановою Правління Національного банку України від 10.12.2004 № 620 [5], зареєстровані в Міністерстві юстиції України 11 січня 2005р. за №25/10305.

3. Про впровадження пілотного проекту Національної системи масових електронних платежів, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 07.09.2000 № 352 [6].

4. Про завершення впровадження пілотного проекту і перехід Національної системи масових електронних платежів до промислової експлуатації, затверджене постановою Правління Національного банку України від 26.10.2004 за № 512.

5. Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 12.08.2003 № 333, що затверджені постановою Правління Національного банку України від 29.10.2004 за № 520 [13] і зареєстровані в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2004р. за № 1438/10037.

6. Постанова Правління Національного банку України від 14.05.2002 № 177 [10] „Про прискорення впровадження НСМЕП в банківських установах України". Банкам-членам НСМЕП надана можливість відстрочки на 1 рік платежів у частині вартості чіп-модулів для карток НСМЕП (див.додаток, табл. 6,7).

Окрім того, Рада НСМЕП на першому своєму засіданні, яке відбулося 28.09.2000, затвердила такі документи:

1. Ліміти платіжних карток та SAM.

2. Розміри міжбанківських комісійних в НСМЕП.

3. Бухгалтерську модель НСМЕП („Тимчасовий порядок здійснення бухгалтерських операцій з банківськими платіжними картками НСМЕП у банках") [14].

Станом на 01.08.2005 року членами НСМЕП є такі банки: АБ "Експрес-Банк", АКБ "Імексбанк", ВАТ "Мегабанк", ВАТ Банк "Демарк", АСУБ "Грант", ВАТ "Кредитпромбанк", ВАТ КБ"Хрещатик", АКБ "Мрія", "Брокбізнесбанк", ВАТ Банк "БІГ Енергія", ВАТ "Інпромбанк", "Полікомбанк", АБ "Експрес-Банк", АБ "Муніципальний", АКБ "Одеса-Банк", АКБ "Інтербанк", АКБ "Чорноморський банк розвитку та реконструкглТ', АБ "Київська Русь", АКБ "Меркурій", TOB КБ"СоцКом Банк" і Національний банк України.

За час функціонування НСМЕП в банках-членах НСМЕП і їх філіях встановлено 29 автоматизованих карткових систем, 27 з яких працює в міжбанківському режимі, створено 3 процесингові центри. Мережа обслуговування карток НСМЕП на 10.05.06 р. налічує 2 680 одиниць термінального устаткування. В обороті НСМЕП -- 1 262 093 карток (див. Табл.6). 18 липня 2005 року був зареєстрований випуск мільйонної платіжної картки НСМЕП.

У п'ятірку лідерів за кількістю емітованих карток НСМЕП входять АБ "Експрес-Банк", "Імексбанк", "Демарк", Мегабанк, Банк "Грант".

Динаміка кількості введених в дію терміналів НСМЕП по роках (шт.)(див.діаграма 6).

Загальні обороти грошових коштів системи досягли 24 634 081 656 грн, у тому числі міжбанківські обороти - 283 242 395 грн. (див. Діаграма 4).

З діаграм видно, наскільки динамічно розвивається цей бізнес-проект. Але говорити про їх розумну достатність, звичайно ж, не можна. Хоча великі можливості НСМЕП очевидні вже сьогодні.

Про необхідність подальшого розвитку НСМЕП в нашій країні говориться у схваленій Постановою Верховної Ради України від 4 лютого 2005 року № 2426-І У Програмі діяльності уряду «Назустріч людям». Там говориться про підтримку внутрішньодержавної системи масових електронних платежів і реалізації карткових соціальних проектів. Функціонування НСМЕП - одна з найважливіших стратегічних задач державного розвитку. А здійснений не так давно перехід до її промислової експлуатації слід розглядати як істотний крок на цьому шляху.

Враховуючи світовий досвід, для ефективного функціонування НСМЕП в Україні має бути емітовано не менше 10 мільйонів платіжних карток НСМЕП, функціонуватиме щонайменше 100 тис. точок обслуговування (платіжних терміналів у торгівлі, на транспорті, в сфері послуг, банківських терміналів та банкоматів у банках), а впровадження системи "Інтерплат' дозволить кожному активному користувачеві Інтернет стати платником системи.

Більше ніж у 300 населених пунктах України відкрито точки обслуговування за картками НСМЕП (див. Табл. 7).

Під час свого існування НСМЕП зарекомендувала себе не лише як досконалий програмно-технологічний комплекс, а й як успішний бізнес-проект, який здатний приносити користь як банку, так і власнику платіжної картки.

З точки зору розвитку власних систем автоматизації кредитно-фінансового ринку, захисту вітчизняних Інновацій і новітніх технологій і, відповідно, захисту національних інтересів, держава, за сприянням банківської системи України, повинна побудувати єдину, збалансовану політику, спрямовану на підтримку вітчизняних виробників і користувачів високотехнологічної та конкурентоспроможної продукції, якою є Національна система масових електронних платежів.

Розвиток національних систем безготівкових розрахунків повною мірою відповідає державним інтересам України.

Причин для створення власних незалежних платіжних систем національного масштабу є декілька. Основною все ж, мабуть, є бажання мати свій власний інструмент обігу та нарощування вартості, що працює з національною грошовою одиницею і спирається на внутрішню правову та методологічну бази. Національні системи будуються з урахуванням рівня розвитку економіки конкретної країни, специфіки грошово-кредитних відносин у суспільстві, платіжних традицій і звичаїв, що діють в країні, а також характеру розвитку внутрішнього споживчого ринку. У свою чергу, міжнародні карткові системи засновані на принципі "глобальної сумісності" учасників, не є настільки гнучкими, щоб задовольняти специфіці кожного конкретного національного ринку.

Ще одною з важливих причин створення національних систем є шахрайство по картках міжнародних систем, що росте щорічно. Ця проблема носить міжнародний характер і мало залежить від внутрішніх заходів безпеки, прийнятих кожною з країн окремо. Ще більші масштаби має шахрайство по міжнародних картках у зв'язку з інтенсивним розвитком нових видів електронної торгівлі за допомогою глобальної мережі Інтернет (Internet commerce).

Створення національних систем на основі банківських платіжних карток - це своєрідні заходи захисту грошово-кредитної системи та економіки держави залежно від приватних закордонних компаній. На думку фахівців, відмова від розвитку національних платіжних систем і, навпаки, поширення в широких масштабах у тій чи іншій країні тільки карток міжнародних систем призводить до втрати контролю за функціонуванням платіжної системи держави, завдає шкоди економічній та політичній незалежності країни, а також ставить під загрозу її національну безпеку.

2. Практичні основи організації національної електронної платіжної системи

2.1 Аналіз роботи системи електронних платежів НБУ, Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП)

Варто акцентувати увагу на аналізі статистичних даних роботи системи електронних платежів НБУ щодо переказу коштів між банками. Дані свідчать про те, що система протягом 9 місяців 2007 р. успішно виконувала покладені на неї функції державної системи міжбанківських розрахунків, повністю задовольняла потреби її учасників у переказі коштів, гарантувала максимальну швидкість, прозорість, високий рівень безпеки та надійності проведення платежів.

Станом на 1 жовтня 2007 р. учасниками СЕП були 1618 установ, із них:

- 173 -- банки України;

- 1382 -- філії банків України;

- 28 -- органи Державного казначейства України;

- 35 -- установи Національного банку України.

Порівняно а аналогічним періодом 2006 p. загальна кількість учасників зменшилась на 26 одиниць (унаслідок зменшення кількості філій банків -- учасників СЕП).

Протягом 9 місяців 2007 р. послугами СЕП у режимі реального часу користувалися 576 учасників цієї системи, зокрема, 171 банк та 343 філії банків, 28 органів Державного казначейства України, в той час, як за аналогічний період 2006 р. ця кількість становила лише 137 установ.

Учасники системи, враховуючи свої потреби, самостійно визначаються щодо роботи в СЕП (працювати за незалежним чи за консолідованим кореспондентським рахунком). Станом на 1 жовтня 2007 р. за незалежним кореспондентським рахунком працювало 216 установ (у тому числі 100 банків), що складало 13 % від загальної кількості учасників системи. Ними за 9 місяців 2007 р. виконано 26 737 тис. початкових платежів та електронних розрахункових повідомлень на суму 1017 706 млн грн, що відповідно на 41 % та 72 % більше таких самих показників порівняно з аналогічним періодом 2006 р. Решта учасників СЕП, а саме 1402 (у тому числі 73 банки), станом на 1 жовтня 2007 р. працювали за консолідованим кореспондентським рахунком.

Розподіл учасників системи за моделями обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку був такий (див. Діаграма 1):

- за моделлю 3 працювало 1042 банківських установ;

- за моделлю 4 працювала 251 банківська установа;

- за моделлю 7 працювала 81 банківська установа;

- за моделлю 8 працювало 28 інших установ.

За 9 місяців 2007 р. учасниками системи виконано 232 058 тис. початкових платежів та електронних розрахункових повідомлень на суму 3 851 098 млн грн, що відповідно на 13 % та 36 % більше, ніж за аналогічний період 2006 р. Основними користувачами СЕП були банки України, ними за 9 місяців 2007 р. здійснено 210 090 тис. початкових платежів та електронних розрахункових повідомлень на суму 3 201 756 млн грн.

Завантаженість СЕП за режимами функціонування була такою:

- початкові платежі в файловому режимі -- 229 357 тис. шт.;

- початкові платежі в режимі реального часу -- 1146 тис. шт.

Крім того, здійснено 1555 тис. електронних розрахункових повідомлень, які несуть інформацію щодо переказу коштів, але не супроводжуються їх рухом. Порівняно з аналогічним періодом 2006 р. кількість початкових платежів та електронних розрахункових документів, виконаних через СЕП у файловому режимі, збільшилась у 1,1 рази, а в режимі реального часу -- у 164 рази.

Середньодобовий коефіцієнт обігу коштів за рахунками учасників СЕП протягом 9 місяців 2007 р. коливався від 0,58 до 0,80.

Особливу увагу варто приділити поточному стану впровадження Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП) та основним її завданням. НСМЕП була впроваджена в промислову експлуатацію Національним банком України 22 листопада 2004 р. після завершення проведення пілотного проекту. Членами НСМЕП є 39 банків та УДППЗ "Укрпошта". Банками -- членами НСМЕП емітовано понад 1,7 млн карток, встановлено близько 4,3 тис. платіжних терміналів і банкоматів. Загальні наростаючі обіги в НСМЕП станом на 10 грудня 2007 р. склали 50 005 988 918,00 грн, з них міжбанківські -- майже 1,2 млрд. грн.

Основними завданнями програми розвитку НСМЕП є:

1) збільшення частки безготівкових розрахунків із використанням платіжних карток порівняно з розрахунками готівкою;

2) збільшення частки безготівкових розрахунків із використанням платіжних карток, які найбільш повно відповідають вимогам безпеки (смарт-картки), у загальному обсязі операцій, що здійснюються з використанням платіжних карток в Україні;

3) досягнення за кількісними та якісними показниками роботи НСМЕП рівня платіжної системи загальнодержавного значення;

4) збільшення інвестиційних можливостей банківської системи шляхом залучення коштів населення на банківські рахунки;

5) зменшення суспільних витрат на підтримку готівкового грошового обігу шляхом упровадження масових безготівкових розрахунків населення у сфері торгівлі та послуг в Україні;

6) забезпечення державної підтримки діяльності НСМЕП.

Міжбанківські розрахунки

СЕП забезпечує здійснення розрахунків у межах України між банками як за дорученнями клієнтів банків, так і за зобов'язаннями банків. СЕП виконує міжбанківський переказ у файловому режимі та в режимі реального часу. Здійснення банком початкових платежів у файловому режимі є обов'язковим, а у режимі реального часу - за його вибором. Разом з тим, банк, який працює в СЕП у файловому режимі, забезпечує приймання платежів у режимі реального часу.

У файловому режимі обмін платіжними документами здійснюється шляхом приймання-передавання пакету відповідних документів, сформованих у файл. Тривалість технологічного циклу складає 15-20 хвилин.

У режимі реального часу (див. Діаграма 3) кошти зараховуються на рахунок отримувача негайно, у момент надходження платежу від відправника СЕП. Саме це є головною ознакою платіжних систем класу RTGS згідно з міжнародною класифікацією.

Учасники системи

За станом на 1 жовтня 2010 року учасниками СЕП були 1070 установ, із них:

177 - банки України;