Платіжні системи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Діяльність міжнародних платіжних систем

1.1 Сутність платіжних систем. Необхідні умови ефективного функціонування платіжних систем

Розділ 2. Міжнародні платіжні системи

2.1 Міжнародна електронна система SWIFT

2.2 Міжнародна платіжна система TARGET

2.3 Міжнародна платіжна система TOPAZ

2.4 Міжнародна платіжна система INTERNET

2.5 Європейська міжнародна асоціація (ЄМА)

Розділ 3. Національна система масових електронних платежів

3.1 Сучасний стан і проблеми розвитку національної системи масових електронних платежів

3.2 Перспективи розвитку платіжних систем України



РОЗДІЛ 1. ДІЯЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ

1.1 Сутність платіжної системи. Необхідні умови ефективного функціонування платіжних систем

Платіжні системи, як засіб переміщення коштів між банками, мають вирішальне значення для ефективного функціонування світової фінансової системи. Тому однією з необхідних умов ефективного функціонування світової фінансової системи є стабільність міжнародних ПС.

Платіжні системи можуть наражатися на цілу низку ризиків, серед яких:

o кредитний - ризик невиконання учасником ПС своїх фінансових зобов'язань;

o ліквідності - нестача коштів в учасника ПС загрожує виконанню його фінансових зобов'язань у встановлений термін, але у майбутньому вони можуть бути виконані;

o правовий - недосконала та нестабільна правова база може спричинити або загострити кредитний ризик або ризик ліквідності;

o операційний - технічні збої та помилки можуть підвищити кредитний ризик або ризик ліквідності;

o системний - внаслідок неспроможності одного з учасників ПС виконати свої зобов'язання або внаслідок кризової ситуації у самій системі інші її учасники також не зможуть виконати свої зобов'язання, що призведе до поширення кризи ліквідності та загрози стабільності фінансової системи в цілому.

Протягом останніх років були запроваджені міжнародні стандарти створення та функціонування ПС, спрямовані на забезпечення економічної стабільності. Вагомий внесок тут належить Комітету з платіжних та розрахункових систем (Committee on Payment and Settlement Systems -- CPSS) центральних банків країн "Групи 10", робоча група якого у травні 1998р. визначила основоположні принципи функціонування ПС.

Головні положення звіту можна звести до таких:

1. Необхідною передумовою безпечної взаємодії учасників ПС є наявність обґрунтованої правової бази в усіх відповідних юрисдикціях - законодавча база стосовно банківського сектора, укладання договорів, здійснення платежів, дебіторсько-кредиторських взаємовідносин тощо.

2. Правила та процедури ПС мають бути прозорими, аби її учасники краще розуміли причини виникнення та наслідки кожного з фінансових ризиків, що, своєю чергою, має забезпечити їх уникнення.

3. Для управління кредитним ризиком і ризиком ліквідності та їхнього обмеження ПС мають чітко визначати необхідні правила та процедури щодо відповідних обов'язків системного оператора та учасників ПС. Такі правила та процедури передбачають відповідальність за управління ризиками та їх обмеження і повинні гарантувати, що всі учасники матимуть як стимули, так і можливості для управління та обмеження кожного з породжених ними ризиків. Існують аналітичні й операційні методи управління ризиками. До аналітичних належать поточний моніторинг та аналіз кредитного ризику й ризику ліквідності, спричинених учасниками ПС. До операційних - установлення учасниками ПС лімітів овердрафту або введення вимог переднього покриття чи внесення заставного забезпечення, а також управління чергою трансакцій тощо.

4. ПС має забезпечувати остаточний розрахунок на день валютування, найкраще - протягом дня. За проміжок часу між прийняттям системою платежів та остаточним розрахунком учасники можуть зазнати кредитного ризику або ризику ліквідності Цей принцип спонукає до прискорення розрахунку у визначену дату валютування і не перешкоджає завчасному прийманню системою платежу.

5. ПС багатостороннього взаємозаліку має забезпечувати своєчасне завершення щоденних розрахунків у разі неплатоспроможності учасника з найбільшими зобов'язаннями. У такому випадку посилюється загроза браку ліквідності й для інших учасників ПС. Тому один зі "стандартів Ламфалуссі" передбачає здатність ПС витримати неплатоспроможність учасника з найбільшою чистою дебіторською позицією. Практика функціонування ПС свідчить, що можливий одночасний крах кількох учасників із великими чистими дебетовими позиціями.

6. У більшості ПС зобов'язання учасників виконуються шляхом взаємного переказу активів. Найпоширеніший та найнебезпечніший вид цих активів - залишок на рахунку центрального банку, що становить вимогу до центрального банку. Якщо розрахункові активи є вимогами до інших кредитних установ, які можуть спричиняти кредитні ризики, ПС наражається на кризу довіри, що, у свою чергу породжує системний ризик. Рахунки в центральному банку є у цьому сенсі найбезпечнішими розрахунковими активами саме завдяки відсутності кредитного ризику.

7. ПС має гарантувати високий рівень безпеки й операційної надійності та мати механізми швидкого аналізу нестандартних ситуацій для своєчасного завершення щоденної обробки платежів. Для цього вона повинна відповідати визнаним стандартам безпеки, адекватним вартості операцій, підтримувати високий рівень своєї операційної стійкості, що досягається завдяки не лише висококласному технічному обладнанню, програмному забезпеченню, а й кваліфікованому персоналу.

8. ПС мають забезпечувати зручний для користувачів та економічно ефективний спосіб виконання платежів. Тому завдання розробників та операторів ПС - підтримувати задану якість послуг з урахуванням функціональності, безпеки, ефективності за мінімальної вартості ресурсів. Ліквідність системи - чи не найважливіша умова її безперервного функціонування. Отримувачі віддають перевагу щоденним розрахункам, бажаючи отримати кошти, які можна використати негайно. Однак відправники прагнуть уникнути витрат, пов'язаних зі збільшенням обсягу ліквідності, необхідної на початку робочого дня. Якщо система має неадекватний механізм обслуговування внутрішньо денної ліквідності, вона наражається на ризик повільного обороту або зупинки, коли кожен з учасників очікує, що інший заплатить першим. Для забезпечення ефективності необхідно стимулювати учасників до негайної оплати. Особливо важливою є підтримка внутрішньо денної ліквідності для систем розрахунків у режимі реального часу, рішення про яку ухвалює центральний банк країни. Технологічні та функціональні процедури, які забезпечують платіжний сервіс, мають відповідати всім видам послуг, необхідних користувачам, враховуючи при цьому рівень економічного розвитку відповідного ринку. Таким чином,, структура платіжної системи має бути адаптованою до географи країни, її телекомунікаційної, транспортної та банківської інфраструктури здатною адекватно реагувати на мінливі умови внутрішнього та міжнародного платіжного сервісу.

9. ПС має передбачати об'єктивні та прозорі критерії членства, що сприяє ефективному та дешевому платіжному сервісу. Процедура ж виходу учасника із системи на його власну вимогу або за рішенням системного оператора має бути чітко визначена.

10. Оскільки потенційно ПС може впливати на фінансово-економічний розвиток країни, вона потребує ефективного, підзвітного та прозорого управління, незалежно від того, хто його здійснює - центральний банк чи приватний сектор.



РОЗДІЛ 2. РІЗНОВИДИ МІЖНАРОДНИИХ ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ

2.1 Міжнародна електронна система SWIFT

Товариство міжнародних міжбанківських фінансових телекомунікацій SWIFT (абревіатура утворена першими літерами англійської назви Society for WordWide Interbank Financial Telecommunikations), засноване у травні 1973 p. у Брюсселі, Система СВІФТ -- одна з найвідоміших комп'ютерних мереж, які було створено з ініціативи фінансових організацій.

Основними напрямками її діяльності є надання оперативного, надійного, ефективного, конфіденційного та захищеного від несанкціонованого доступу телекомунікаційного обслуговування для банків і проведення робіт із стандартизації форм і методів обміну фінансовою інформацією.

Відповідно до бельгійського законодавства зареєстровано акціонерне співтовариство SWIFT, метою якого банкіри визначили дослідження, розробку, запровадження, експлуатацію, удосконалення і розвиток системи, яка дає змогу передавати дані, пов'язані з міжнародним обігом, а також банківську інформацію будь-якого виду та змісту.

Автоматизація банківських процесів на міжнародному рівні дає змогу:

o здійснити без паперові платіжні операції з мінімальним залученням праці людей і скороченням операційних витрат;

o прискорити обмін інформацією між банками держав за допомогою телекомунікаційних ліній зв'язку;

o мінімізувати типові види банківського ризику (втрата документів, помилкова адресація, фальсифікація платіжних документів та ін.).

Важливо те, що SWIFT не виконує клірингових функцій, вона є лише міжбанківською комунікаційною мережею. Платіжні доручення, передані мережею SWIFT, обліковуються у формі переказу за відповідними рахунками „Ностро" і „Лоро", як і при використанні традиційних платіжних документів.

У кожній країні, де запроваджується система SWIFT, товариство створює свою регіональну адміністрацію. В Україні її функції виконує телекомунікаційна компанія, яка, проте, не обмежується управлінськими питаннями, а й консультує щодо закупівлі обладнання, організовує курси з підготовки персоналу та ін.

Робота в мережі SWIFT дає користувачам певні переваги:

o система гарантує абсолютну безпеку платежів багаторівневою комбінацією фізичних, технічних і організаційних методів захисту, повну збереженість та секретність інформації;

o скорочення операційних витрат порівняно з телексним зв'язком та телеграфом;

o надійність передачі повідомлень;

o швидку доставку повідомлень у будь-яку точку світу, час доставки від 1 до 20 хв., тобто в режимі реального часу;

o підвищення ефективності роботи банку як наслідок високої автоматизації та уніфікації повідомлень;

o дає змогу вести контроль та аудит усіх платежів і розпоряджень, що проходять через мережу, подання точних звітів завдяки міжнародній практиці ведення обліку і документації;

o підвищення конкурентоспроможності банків -- учасників SWIFT;

o гарантування своїм членам фінансового захисту у випадку перебоїв у роботі мережі. SWIFT бере на себе виплату всіх прямих і наступних витрат, яких зазнав клієнт через запізнення платежу.

Недоліком системи SWIFT є надзвичайно висока сума витрат для вступу до мережі, що створює проблеми для середніх та малих банків.

Членами SWIFT можуть бути країни та їхні банківські установи, які уповноважені виконувати міжнародні банківські операції й перебувають у країні, яка має регіональний процесинговий центр SWIFT.

Усі платіжні інструкції та інші повідомлення в SWIFT провадяться в стандартизованому форматі, що спрощує автоматизовану обробку документів і дає змогу уникнути помилок і розбіжностей у традиціях щодо оформлення в різних країнах.

2.2 Міжнародна платіжна система TARGET

Для задоволення потреб грошової політики центральні банки країн Європейського союзу (ЄС) створили платіжну систему TARGET -- транс'європейську телекомунікаційну автоматизовану систему переказів міжнародних розрахунків у режимі реального часу, яка 4 січня 1999 р. розпочала проведення операцій і з того часу значно сприяла запровадженню єдиної валютної політики, інтеграції європейських грошових ринків і ефективному виконанню валових розрахунків у межах євро зони. Систему розроблено для опрацьовування деномінованих у євро платежів для безперешкодного проходження їх через кордон - немовби вони є внутрішніми платежами.

Основне призначення системи TARGET -- об'єднання внутрішніх систем країн - членів системи у міжнародну платіжну систему для переказу великих сум.

Система TARGET складається з таких елементів:

o внутрішні платіжні системи переказу великих сум (введені в кожній країні, яка є членом цієї системи);

o технологічні процедури з'єднання (Interlinking);

o функції Європейського Центрального банку (ЄЦБ).

Платіжна система TARGET проводить обробку та здійснює міжнародні платежі у режимі реального часу в єдиній валюті євро з незначними витратами, високим ступенем захисту та за короткий період.

Система TARGET забезпечує швидке та остаточне здійснення всіх платежів за умови, коли грошових коштів буде достатньо, або ж установам, які здійснюють платіж, надає овердрафт на рахунок системи в центральному банку. Міжнародні платежі в системі TARGET, які проходять обробку в національних центральних банках та ЄЦБ, організовані за моделлю „центральний банк -- багатосторонній кореспондент", платіжні доручення передаються за допомогою телекомунікаційних ліній.

Створення Європейського валютного союзу (ЄВС), міжнародної платіжної системи TARGET та впровадження єдиної валюти євро відкриває нові можливості для зростання ролі Європи у світовій економіці Й водночас сприяє зміцненню європейської фінансової системи та світової валютної системи в цілому.

Для України запровадження євро й TARGET сприятиме нарощуванню українського експорту в країни Європейського союзу.

Банки Європи пропонують фінансовим установам широкий діапазон послуг у євро і доступ до всіх основних локальних та міжнародних платіжних систем у Європі й всьому світі.

Банки ЄСЦБ повністю дотримуються процедури SWIFT та TARGET щодо транспортування, безпеки, конфіденційності, безперервності, своєчасності, надійності, ефективності платежів, автоматично конвертують у євро і передають будь-яку інформацію у EUR всім своїм клієнтам, використовуючи різні інформаційні засоби.

Корпоративні й приватні клієнти мають право в рамках Європейського валютного союзу вільно вибирати євро або будь-яку національну валюту для деномінації своїх рахунків і платіжних документів. Загалом запровадження євро та системи TARGET стимулювало до встановлення спільних бізнес-правил для здійснення внутрішніх та міжнародних розрахунків у зоні євро, а також до інтеграції інфраструктури фінансового ринку.

Функціонування системи TARGET спрямоване на досягнення трьох основних цілей:

o забезпечення потреб грошово-кредитної політики європейської економічної спільноти;

o підвищення ефективності внутрішньо європейських транскордонних розрахунків;

o запровадження надійного та безпечного механізму транскордонних розрахунків.

2.3 Міжнародна платіжна система TOPAZ

Міжнародна платіжна система TOPAZ - система здійснення оплати і розрахунків, розроблена і впроваджена в 1998р. спеціально для ринку України. Вона була запропонована НБУ за спільним із VISA INTERNATIONAL проектом для здійснення розрахунків в українських гривнях та стабілізації української економіки. Це означає, що українські клієнти повинні використовувати валюту своєї країни для контрактів у межах країни, що стабілізує гривню і створить структуру для економічного росту України на тривалий період. Система TOPAZ була запроваджена спільно з широкомасштабною участю українських банків -- членів системи VISA INTERNATIONAL.

TOPAZ - це програмно-технічний комплекс, який забезпечує такі функції:

o маршрутизацію та авторизацію повідомлень від банку - еквайра в банк-емітент і навпаки;

o управління платіжною системою з мстою зменшення та попередження ризиків і фальсифікацій;

o виконання функцій заміщення емітента, якщо він недоступний для запитів;

o кліринг і взаємозаліки між банками по всіх трансакціях в Україні й формування необхідних звітів для українських банків -- членів міжнародної системи VISA INTERNATIONAL.

Проект TOPAZ дає змогу створити в Україні сучасну внутрішню платіжну систему, правила і режим роботи якої визначатимуться українськими банками -- учасниками міжнародної платіжної системи. НБУ зможе здійснювати контроль над операціями за міжнародними картками резидентів і нерезидентів.

У системі електронних розрахунків питання збереження банківської комерційної таємниці дуже важливе. TOPAZ гарантує конфіденційність банківських операцій.

платіжна електронний оплата національна

2.4 Міжнародна платіжна система INTERNET

Міжнародна платіжна система INTERNET -- це загальносвітова комп'ютерна мережа платіжних систем і механізмів, яка використовується як телекомунікаційна комерційна інфраструктура в режимі on-line для купівлі товарів та надання послуг.

Найбільш поширена в системі INTERNET електронна комерція з використанням номерів кредитних карток. Вартість трансакцій порівняно невисока, але анонімність обмежена, що дає змогу ідентифікувати кожну покупку, втручатися у приватне життя споживачів.

Перевагою таких інформаційних систем вважають можливість створювати високоефективні інформаційні бази даних для маркетингового бізнесу, а також для спілкування та консультацій з учасниками та ін. Недоліком системи INTERNET є незахищені канали зв'язку, несанкціонований доступ до рахунків і платежів, можливість шахрайства і зловживань.

Нині Україна має банки, які пропонують intemet-картки, що заміняють звичайні міжнародні пластикові картки: під час оплати товарів і послуг через систему INTERNET, оплати регулярних платежів, здійснення поштово-телеграфних замовлень тощо. Щоб провести платіж у системі INTERNET, власнику картки необхідно в поле запиту (номер картки) внести номер своєї картки і зробити замовлення. Якщо на рахунку клієнта відповідна сума, вона автоматично списується з рахунка, а замовлення виконується.

Internet-картка має властивості й правила користування, як і звичайна картка, крім засобів захисту:

o клієнт укладає з банком угоду на відкриття карткового рахунка та на обслуговування;

o картці клієнта присвоюється відповідний код, номер відповідно до стандартів міжнародної платіжної системи VISA;

o клієнту відкривається цільовий картковий рахунок;

o клієнту ПІН -код не видається, картка не імітується і не ембосується.

Вона не дає змоги одержати готівку в банкоматі, здійснити покупки в магазинах, аптеках тощо. Одержати готівку можна лише в банках, де відкрито рахунок. Ціна за послуги банку значно нижча порівняно з іншими картками.

Інтернет-картка - віртуальну банківську платіжну картку міжнародної платіжної системи VISA Internationalа емітована Приват Банком для підвищення рівня безпеки. Рахунок картки може бути відкритий тільки фізичним особам у національній валюті України або в доларах США. Вона призначена для безготівкових розрахунків фізичних осіб з підприємствами торгівлі і сфери обслуговування, що приймають до сплати пластикові картки платіжної системи VISA, і реалізують свої товари і послуги через мережу Інтернет. Картка не ембосується, ПШ-код клієнту не видається. Таким чином, клієнт не має можливості по цій картці знімати готівку в банкоматах, пунктах видачі готівки (крім філії, відділення, у якому було відкрито рахунок і вносилася готівкою сума передбаченого зняття), робити покупки в торгово-сервісній мережі. Вартість відкриття й обслуговування Інтернет-картки значно нижче тарифів на відкриття й обслуговування звичайних пластикових карток. Інтернет-картка випускається за заявою клієнта терміном на один рік.

При сплаті в магазині чи на платному сервері Інтернет-карткою також потрібно вказувати код CW2 (CVC2/Credit Card Check Number/security id).

Інтернет-картки, випущені Приват Банком, є віртуальними картками з реальними картковим рахунком, номером картки І терміном дії, що відомий тільки, користувачу. Код CW2 (CVC2/Credit Card Check Number/security id) не зазначено з метою безпеки (у випадку втрати чи крадіжки Інтернет-картки).

2.5 Європейська міжнародна асоціація (ЄМА)

Європейська міжнародна асоціація (ЄМА) - це асоціація міжнародного карткового бізнесу Eurocard, Mastercard і Maestro, створена 18 травня 1999 року в Україні. Засновниками її стали: Перший український міжнародний банк, Укрексімбанк, Приватбанк, Укрінбанк, Ощадний банк, Аваль, АКБ "Україна".

Основне призначення ЄМА:

o об'єднання зусиль щодо розширення сфери використання І визнання продукту Europay;

o створення локального форуму для спілкування Й співробітництва між банками - членами Europay;

o відповідальність за зв'язки НБУ з місцевими органами влади.

Створивши ЄМА, Україна приєдналася до інших національних організацій Europay, зробивши, таким чином, ще один крок на шляху самостійного обслуговування національної системи безготівкових розрахунків на основі платіжних карток. Власникам пластикових карток Eurocard, Mastercard і Maestro створення асоціації насамперед збільшить комфорт і прибутки. Розширення інфраструктури, збільшення кількості точок з обслуговування карток, збільшення кількості банкоматів - усе це приноситиме відповідний прибуток банкам-учасникам Europay.

Основним завданням Асоціації міжнародних платіжних систем є спільне вирішення проблем карткового бізнесу. Європейська платіжна карткова система Europay - важливий стратегічний партнер у сфері міжнародних платежів.

Корпорація Europay призначила своїм розрахунковим банком в Україні Український експортно-імпортний банк. У червні 1999 року банки-учасники на чолі з НБУ розпочали експериментальну діяльність щодо використання національних пластикових карток.

Асоціація ЄМА передусім повинна створити сприятливе правове поле як для карткового бізнесу, так і для його клієнтів, вирішити питання безпеки, ризиків, шахрайства. Банкам необхідно об'єднати зусилля й створити базу даних карткового бізнесу, а не демпінгувати, що гарантуватиме безпеку бізнесу і збільшить його дохідність.

Національний банк України проаналізував інформацію, яка була надана банками України згідно з вимогами Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 07.12.2004 № 598, про збитки (витрати), завдані банкам внаслідок шахрайських дій за операціями з платіжними картками, і були зроблені висновки щодо безпеки ринку платіжних карток в Україні.

Інформація, надана банками, свідчить про те, що за останні два роки значно збільшились збитки банків від шахрайських дій за операціями з платіжними картками. Так у 2005 році порівняно з 2004 роком кількість шахрайських операцій з використанням платіжних карток зросла в п'ять разів, а сума таких операцій - більш ніж у два рази. При цьому майже всі збитки банків внаслідок шахрайських дій (понад 99%) пов'язані з використанням платіжних карток міжнародних платіжних систем, а саме: VISA INTERNATIONAL та MasterCard, (1%-одноемітентні (внутрішньобанківські), інші банківські та небанківські платіжні системи). Така ситуацій здебільшого пояснюється тим, що банки емітують платіжні картки міжнародних платіжних систем з магнітною смугою і не переходять на чіпові технології.

З метою запобігання втрат населення та банків від шахрайський дій з використанням платіжних карток, керуючись пунктами 7, 8 статті 7 Закону України „Про Національний банк України*", НБУ рекомендує банкам вжити заходи щодо запобігання і протидії шахрайству з використанням платіжних карток міжнародних платіжних систем, зокрема:

1) прискорити перехід на використання платіжних карток з чіпами (емісія, еквайрінг);

2) відповідно до вимог міжнародних платіжних систем забезпечити використання у термінальному обладнанні шифрування алгоритмом Triple DBS;

4) за згодою клієнтів (відповідно до умов договору) забезпечити встановлення добових лімітів отримання готівки в банкоматах як на території України, так і за її межами;

5) впровадити систему інформування клієнтів про рух коштів на карткових рахунках шляхом надсилання SMS-повідомлень на мобільні телефони з метою прискорення та належного контролю клієнтами обігу власних коштів;

6) забезпечити зміну номеру картки та Пін-коду в разі закінчення терміну дії платіжної картки;

7) здійснювати належний обмін інформацією за результатами моніторингу, авторизаційними історіями, відеоматеріалами тощо на міжбанківському рівні в разі наявності випадків несанкціонованого використання платіжних карток.



РОЗДІЛ 3. НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА МАСОВИХ ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТЕЖІВ

3.1 Сучасний стан і проблеми розвитку національної системи масових електронних платежів

За станом на 01.07.2008 членами НСМЕП є 44 установи, з них: 42 банки (включаючи Національний банк України) та 2 небанківські установи. За даними Головного процесингового центру НСМЕП на 01.07.2008 банками-членами НСМЕП встановлено понад 5,3 тис. терміналів, з початку року обороти НСМЕП склали понад 11 млрд. грн. НСМЕП працює в режимі промислової експлуатації з 2004 року.

Протягом 2007 року емісія платіжних карток НСМЕП збільшилась на 34% і досягла рекордного рівня (протягом року було емітовано 385,3 тис. карток). Таким чином, загальна кількість емітованих платіжних карток НСМЕП складає майже 1,8 млн. За результатами року лідерами з емісії платіжних карток НСМЕП залишились такі банки: АБ “Експрес-Банк” (746 тис. карток), АКБ “Імексбанк” (706 тис. карток), ВАТ “Мегабанк” (149 тис. карток), ВАТ “Банк Демарк” (77 тис. карток).

Незважаючи на швидке прискорення розвитку електронні платежі в Україні знаходяться на стадії свого становлення. Найбільшим є відставання України в сфері переведення роздрібних операцій на безготівкові розрахунки. Тому актуальний для банківських установ та клієнтів картковий бізнес установ та клієнтів картковий бізнес розвивається динамічніше, ніж інші сегменти ринку фінансових послуг. Протягом десяти років 111 банків стали членами різних карткових платіжних систем і здійснюють емісію та еквайрінг платіжних карток.

Проте, хоча емісія платіжних карток динамічно розвивається, швидко зростають обороти коштів, частка безготівкових платежів у загальному обсязі здійснюваних карткових операцій не перевищує 3 - 4%. Причому навіть за умови вкладення величезних інвестицій українських банків у розвиток міжнародних платіжних систем принципово змінити цю тенденцію не вдається. Складається враження, що в Україні розв'язується питання автоматизації видачі заробітної плати з використанням карток, а не створюється система безготівкових розрахунків. Не виконується основна функція карткових систем переведення роздрібного грошового обороту в безготівкову форму. Без цього унеможливлюється вирішення завдань, поставлених державою перед ринком безготівкових платежів, а саме:

o зменшення державних витрат на обслуговування готівково-грошового обіг;

o охоплення банківськими послугами переважної частини населення країни;

o розширення сфери використання безготівкових розрахунків із застосуванням платіжних карток за рахунок зменшення готівкових платежів;

o збільшення інвестиційних можливостей банківської системи України шляхом залучення коштів населення на рахунки в банках;

o скорочення частки тіньового грошового обороту в економіці країни та поліпшення системи стягнення податків і зборів.

Водночас на світовому картковому ринку картки міжнародних платіжних систем як засіб безготівкових платежів працюють досить ефективно.

Міжнародні карткові продукти (у повній відповідності з їх назвою) повинні обслуговувати інтеграцію нашої країни у світове спів товариство - забезпечувати платежі українців за кордоном і іноземних громадян на території України. Національні карткові продукти можуть і повинні ефективно обслуговувати локальний і національний оборот та мають бути зорієнтовані на обслуговування в Україні дрібних і середніх локальних і національних платежів.

Фактори, які стримують розвиток безготівкових платежів з використанням платіжних карток:

o низький рівень купівельної спроможності населення;

o незацікавленість населення у користуванні платіжними картками;

o відсутність кредитних історій фізичних осіб, що стримує розвиток кредитування з використанням платіжних карток;

o незацікавленість торговців у впровадженні безготівкових форм розрахунків (досить високі банківські комісійні, прозорість платежів, додаткові витрати на купівлю та обслуговування термінального обладнання і навчання персоналу);

o недостатньо розвинена інфраструктура обслуговування платіжних карток;

o необхідність значних капіталовкладень для впровадження безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток.

Концепція поширення безготівкових розрахунків з використанням спеціальних платіжних засобів (надалі - Концепція) спрямована на створення необхідних умов для поліпшення структури грошового обігу в Україні шляхом розбудови масових безготівкових платежів з використанням платіжних карток і скорочення частки готівкових розрахунків, створення прозорої фінансової системи, залучення через банківську систему в загальногосподарський обіг значних фінансових ресурсів (готівкових коштів населення та юридичних осіб), забезпечення поступового переходу на безготівкові розрахунки.

Основні цілі Концепції:

o розширення сфери використання безготівкових розрахунків із застосуванням платіжних карток;

o збільшення інвестиційних можливостей у банківській системі України шляхом залучення коштів населення на рахунки в банках;

o гарантування безпеки здійснення безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток, у тому числі використання старт-карток;

o зменшення готівкових платежів;

o збільшення зацікавленості населення у використання платіжних карток;

o зменшення витрат, пов'язаних із підтримкою готівкового грошового обігу;

o запровадження нових технологій у системах масових безготівкових платежів;

o запровадження електронної комерції.

3.2 Перспективи розвитку платіжної системи України

Система електронних міжбанківських розрахунків Національного банку України (СЕП) експлуатується з 1993 р. і на сьогодні в цілому задовольняє вимоги та потреби банківської системи України. Однак ця система розроблена на основі технічного та системного програмного забезпечення, що не відповідає сучасним світовим стандартам для систем подібного класу, а відтак вона не може забезпечити в майбутньому достатню надійність, гнучкість, продуктивність та належний рівень захисту інформації. З огляду на це невідкладним завданням є розроблення проекту нового покоління платіжної системи України, який має враховувати потреби банківської сфери країни, кількісні та якісні перспективи розвитку міжбанківських розрахунків, світовий досвід створення таких систем тощо.

Проект нової платіжної системи має забезпечити єдність, централізованість та комплексність у підході до розв'язання відповідних завдань, цілеспрямованість дій та концентрацію зусиль для досягнення поставленої мети, врахування зарубіжного досвіду та вимог, що зумовлені інтеграцією України до світової ринкової економіки. Проект розроблений у межах загальної стратегії Національного банку України у сфері інформатизації, яка:

o є централізованою, комплексною і єдиною для всього комплексу завдань інформатизації банківської справи України;

o передбачає інтеграцію всіх ключових напрямів завдань інформатизації та автоматизації банківської діяльності;

o заснована на кращих зразках світового досвіду, на сучасному технічному обладнанні та засобах розроблення програмного забезпечення;

o передбачає постійну реструктуризацію та ускладнення інформаційної моделі банківської справи України, кількісне та якісне зростання та зміну семантичного навантаження інформаційних потоків у ній;

o розрахована на досить тривалий період часу.

Система електронних міжбанківських розрахунків України - цілісна система, що базується на архітектурі "клієнт - сервер", призначена для виконання міжбанківських розрахунків у найзручнішій для конкретного користувача формі (on-line режим, кліринг тощо) та для моніторингу кореспондентських рахунків банківських установ України. Основними завданнями системи є:

o удосконалення монетарної політики, яку провадить НБУ, завдяки отриманню оперативної та точної інформації про переміщення грошових коштів і стан кореспондентських рахунків;

o забезпечення виконання міжбанківського етапу всіх видів безготівкових розрахунків, передбачених "Інструкцією про безготівкові розрахунки в господарському обороті України";

o усунення необхідності вести кореспондентські рахунки банківських установ у кожному регіональному управлінні НБУ;

o скорочення витрат часу на виконання міжбанківських розрахунків;

o різке прискорення обертання грошових коштів;

o підвищення рівня безпеки системи міжбанківських розрахунків;

o розширення спектра послуг для користувачів;

o удосконалення і посилення процедур внутрішнього бухгалтерського обліку та контролю;

o зменшення вартості банківського посередництва через оптимізацію платіжних засобів і раціоналізацію систем;

o організація взаємодії платіжної системи з процесинговими центрами системи масових електронних платежів, із системою обігу цінних паперів, з іншими платіжними системами (наприклад, SWIFT) тощо.

Система складається з таких компонентів:

1. Система моніторингу рахунків (СМР) - підсистема, яка призначена для централізованого ведення і моніторингу кореспондентських рахунків комерційних банків у Національному банку України.

2. Система термінових переказів (СТП) - підсистема для обслуговування платежів великими сумами і термінових платежів у режимі реального часу.

3. Система клірингових розрахунків (СКР) - підсистема для здійснення платежів малими сумами в пакетному режимі.

Особливостями цієї системи як програмно-технічного продукту є:

o великі обсяги інформації, що обробляється і зберігається, її централізоване розміщення;

o організація інтерфейсу між СМР, СТП та СКР у режимі реального часу;

o організація інтерфейсу між банками - учасниками та підсистемами як у режимі реального часу (для СТП), так і в пакетному режимі (для СКР);

o високорозвинена мережева телекомунікаційна структура;

o підвищені вимоги до надійності та інформаційної безпеки програмно-технічного забезпечення і засобів зберігання інформації;

o забезпечення захисту інформації, що обробляється і зберігається, а також захищених інтерфейсів між підсистемами та банками-учасниками як у режимі реального часу (для СТП), так і в пакетному режимі (для СКР) за допомогою вбудованих апаратних та програмних засобів захисту інформації;

o експлуатація протягом значного періоду часу (не менше, ніж 10 років);

o підвищені вимоги до гнучкості, можливості надбудови та модифікації системи з урахуванням потреб банківської системи України в цілому і Національного банку України зокрема, які постійно змінюються і зростають, удосконалення механізмів та способів міжбанківських розрахунків.

Основними орієнтовними кількісними показниками системи є:

1. Кількість кореспондентських рахунків в СМР - 3 000.

2. Кількість абонентів у СТП - 1 000.

3. Кількість абонентів у СКР - 3 000.

4. Кількість трансакцій у день у СТП - 100 000.

5. Кількість трансакцій у день у СКР - 1 000 000.

Система виконує оброблення всіх видів платіжних документів, міжбанківський обмін якими автоматизований. Існують обмеження на види платіжних документів, які приймаються до системи від різних категорій користувачів. Ці обмеження мають на меті забезпечення ліквідності та мінімізацію системного ризику.

Надається широкий спектр засобів керування Національним банком України кореспондентськими рахунками банків та їхніх установ, включаючи:

o засоби визначення лімітів овердрафту коррахунку, які варіюються стосовно засобу виконання платіжної трансакції (у режимі реального часу в СТП або в пакетному через СКР), до банківської установи або групи установ, за якою закріплено кореспондентський рахунок, тощо;

o засоби інформування Національного банку України про стан кореспондентських рахунків (у СМР) і про динаміку їхніх змін (за інформацією як із СТП, так і з СКР);

o засоби надання юридичній особі - учаснику розрахунків можливостей керувати лімітами виконання розрахунків підпорядкованих їй банківських установ тощо.

Ефективність роботи платіжної системи загалом визначається політикою НБУ щодо підтримання резервів і керування ризиком. Система надає НБУ великий діапазон засобів централізованого керування проведенням розрахунків, основні інструменти якого зосереджені в СМР. СМР приймає від уповноважених осіб і надає іншим підсистемам розрахунків керівну інформацію для організації проведення розрахунків. Всі механізми локального керування розрахунками містять в собі як одну з інформаційних компонентів інформацію, отримувану з СМР.

У ролі об'єктів моніторингу розглядаються як кореспондентські (розрахункові) рахунки, так і резервні рахунки комерційних банків. НБУ має засоби для підвищення ефективності використання обмежених сальдо при розрахунках, зокрема, існують механізми надання частини резервного фонду для виконання платежів, переміщення коштів між рахунками (субрахунками) для підтримання ліквідності тощо.

Система термінових переказів призначена для виконання платіжних трансакцій банком - відправником у режимі реального часу. Головні завдання - виконання основної функції розрахунків за умови мінімального системного ризику, швидкість і надійність розрахунків.

Система переказів коштів у режимі реального часу виступає кінцевою розрахунковою ланкою для переказування значних сум на великих фінансових ринках, які функціонують у різноманітних валютах. Система гарантує приймання початкової платіжної трансакції, якщо платіжне доручення відповідає вимогам законності та покривається наявним сальдо або кредитом. Приймання/відхилення платежу у системі здійснюється залежно від такої інформації, що отримується в режимі реального часу з підсистеми СМР:

o відсутність заборони на виконання початкових платіжних трансакцій конкретним банком-відправником;

o наявність достатньої суми коштів на кореспондентському рахунку;

o виконання обмежень, установлених юридичною особою - власником коррахунку на початкові платіжні трансакції конкретного відправника.

Для запобігання затримання платежів, а також з метою усунення необхідності резервувати великі кошти на рахунках у Національному банку України, банкам надаються засоби урівноваження між ефективністю розрахунків та ризиком. НБУ сприяє зниженню ризику для клірингової палати, забезпечуючи достатні залишки на рахунках учасників, і водночас підвищує ефективність розрахунків, надаючи учасникам тимчасові кредити.

Оброблення платежів виконується в порядку надходження, інших пріоритетів немає. Обмеження на приймання початкових платіжних документів від учасників визначаються на підставі інформації, переданої з СМР, і поточного залишку на технічному рахунку, який ведеться в РРП і відображає поточні операції учасника в СКР в режимі реального часу та стан кореспондентського рахунку (субрахунку) в СМР на момент останнього сеансу зв'язку з СМР. За підсумками сеансу виконується багатосторонній взаємний залік. Чисте сальдо, визначене за підсумками сеансу для кожного учасника розрахунків, відображається в режимі реального часу в СМР.

Відповідні платіжні документи надаються учасникам розрахунків за підсумками сеансу в пакетному режимі. Пакети міжобласних платежів у такий самий спосіб транспортуються у відповідні регіональні розрахункові палати.

Створення СКР планується на основі поступового еволюційного перетворення існуючої СЕП. Системи автоматизації внутрішньобанківської діяльності. Обмін платіжними документами між банківською установою та розрахунковою палатою СЕП спроектований та реалізований у такий спосіб, щоб забезпечити повний та прозорий контроль за проходженням документів, уникнути викривлення та підроблення платіжних документів, тобто забезпечити високий рівень надійності розрахунків. Це висуває певні вимоги до технології оброблення електронних платежів всередині банківської системи та її взаємодії з СЕП. Природно, що технологія проведення електронних платежів всередині банку має узгоджуватися з принципами функціонування СЕП та технологією оброблення платежів у ній.

За станом на 1995 р. в Україні існувало понад 200 різних систем "Операційний день банку". Мало місце використання так званих піратських (тобто викрадених) копій. Деякі розробники не приділяли належної уваги питанням інформаційної безпеки, надійності системи, дотримання технології роботи в СЕП. Після розроблення та впровадження СЕП як загальнодержавної системи міжбанківських розрахунків стало нагальною потребою підняття загального рівня систем автоматизації внутрішньобанківської діяльності, особливо щодо проведення банком електронних платежів.

Національний банк України висунув ряд вимог до програм автоматизації роботи банку - учасника СЕП. Дотримання цих вимог має забезпечити:

o систематизацію механізмів обміну платіжними документами між банками - учасниками СЕП та СЕП;

o цілісність та інформаційну безпеку стикування ОДБ з СЕП;

o надійність сукупного функціонування СЕП та ОДБ;

o усунення небезпеки втручання в систему електронних платежів персоналом банку;

o розширення спектра інформаційних послуг СЕП.

Вимоги до ОДБ розрізняються за такими групами:

1) вимоги щодо технологічної реалізації інтерфейсу ОДБ з АРМ-3 СЕП;

2) вимоги щодо інформаційної безпеки підготовки міжбанківських платежів у середовищі ОДБ;

3) вимоги щодо внутрішньої інформаційної безпеки банку;

4) вимоги щодо інформаційної безпеки системи "клієнт - банк".

З 1 жовтня 1995 р. комісія департаменту інформатизації НБУ виконує експертні оцінки програмного забезпечення банків - учасників СЕП з метою встановлення відповідності вимогам Національного банку. У комісію входять розробники СЕП, фахівці з питань захисту інформації, представники служби експлуатації. Під час проведення експертної оцінки розглядається технологія оброблення платежів всередині банку, організація взаємодії ОДБ із СЕП, аналізується рівень захисту платіжних документів від несанкціонованого втручання персоналом банку тощо.

За результатами розгляду банківських систем розробникам надаються поради щодо їх удосконалення. Системи, що дістали позитивну експертну оцінку, мають свідоцтво про відповідність вимогам НБУ. У разі, коли надана на експертну оцінку система не задовольняє вимогам НБУ, розробникам надаються конкретні рекомендації щодо її виправлення, і після доопрацювання така система має пройти повторну експертну оцінку. Виконання експертних оцінок значно підвищило загальний рівень систем автоматизації банківської діяльності в Україні, стабільність та надійність функціонування банківської системи в цілому. Позитивні наслідки цього відчувають як банки-учасники СЕП, так і Національний банк України.

Основним напрямом подальшого розвитку систем автоматизації діяльності банку є перехід від автоматизації власне бухгалтерського обліку до створення повнофункціональних систем, які охоплюють усі сфери діяльності банку, базуються на сучасних програмно-технічних засобах (професійні системи управління базами даних, засновані на архітектурі "клієнт-сервер") і мають підвищений ступінь надійності та безпеки зберігання і захисту інформації.

Система "клієнт-банк" в Україні розглядається як складова програм автоматизації банківської діяльності і, зокрема, як джерело надходження платіжних документів до загальнодержавних систем розрахунків (зокрема, СЕП). Тому до систем "клієнт-банк" висувається ряд вимог, визначених Національним банком України, щодо дотримання ними стандартів електронних платіжних документів, сумісних із СЕП, надання мінімального набору послуг, забезпечення певного рівня захисту інформації тощо.

В Україні вже існують системи "клієнт-банк", які є невід'ємною складовою програмного комплексу автоматизації бухгалтерії клієнта. Це дає змогу не тільки повністю автоматизувати бухгалтерський облік на підприємстві, а й побудувати єдину технологічну лінію виконання всіх фінансових операцій підприємства.

Архітектура кожної конкретної системи "клієнт-банк" та специфіка технології її роботи перебувають у досить широкому діапазоні. В Україні, розроблення та впровадження систем "клієнт-банк" тільки починається. Тому в найближчі роки очікується різке зростання як кількості клієнтів, що користуватимуться цим сучасним видом послуг, так і рівня програмно-технічних розробок таких систем.

Размещено на Allbest.ru