Особливості процесу біржової торгівлі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Тернопільський національний економічний університет

Факультет обліку і аудиту

Кафедра фінансового інжинірингу

ІНДЗ на тему:

Особливості процесу біржової торгівлі

Виконав:

ст. гр. ОП-41

Гошуляк Володимир

Перевірив:

Вінницький С.І.

Тернопіль 2008

Зміст

Вступ

1. Поняття й форми біржової торгівлі. Правила біржової торгівлі

2. Етапи розвитку біржової торгівлі

3. Біржові торги: поняття, принципи, порядок проведення

Висновок

Список літератури

Вступ

Одним із найпоширеніших у світі видів ринкових процесів є оптова торгівля через товарну біржу, або біржова торгівля. Товарна біржа є однією з форм організованого в часі та просторі товарного ринку з його особливостями та правилами. В основі виникнення та становлення біржової торгівлі лежать стародавні ринки (базари), на яких збиралися численні продавці зі своїм товаром та покупці, здійснювався продаж товарів, відбувався обмін інформацією про товари, ціни на них, умови купівлі-продажу.

Ринкова (базарна) торгівля характеризується такими відмітними ознаками:

· регулярне проведення відкритих (публічних) торгів;

· обов'язкова наявність товару під час торгу;

· відсутність обмежень на товари, які є об'єктом купівлі-продажу;

· ціни встановлюються в процесі торгу на основі попиту і пропозиції.

Розвиток суспільного виробництва зумовив стрімке зростання кількості продавців та покупців, обсягів та асортименту пропонованих товарів. Доставка товарів у місця продажу, де збиралася найбільша кількість продавців та потенційних покупців, умови їх зберігання та пропонування значно ускладнилися. Це перешкоджало нормальному перебігу торговельних переговорів, укладанню угод купівлі-продажу. Поступово з'ясувалося що для здійснення актів продажу зовсім не обов'язково привозити товар, достатньо домовитися про його ціну, а все інше можна обговорити в угоді.

Біржова торгівля ввібрала в себе особливості звичайної «базарної» торгівлі і одночасно розвинула та вдосконалила ринковий процес. Торговці організовують її для легшого й чіткішого здійснення актів купівлі-продажу, створення ефективнішої системи розрахунків, а також з метою вироблення механізму захисту інтересів як продавців, так і покупців від несприятливих змін цін.

товарний біржа торгівля

1. Поняття й форми біржової торгівлі. Правила біржової торгівлі

Біржова торгівля є сьогодні однією з головних форм оптової торгівлі, про що свідчать обсяги біржових доручень і номенклатура реалізованих біржових цінностей. Сьогодні близько 30 % усього світового товарообігу припадає на біржові операції, що у вартісному вираженні становить близько 3,5 -- 4 трлн. доларів США. Тільки на Лондонській біржі металів щорічно укладається приблизно 14 млн. контрактів. В 1990 році загальний обсяг угод на цій біржі склав 600 млрд. доларів США [1, с. 33]. Ще на початку XX століття О. Штиллих писав, що ніякий ринок не може зрівнятися з біржею за своїми оборотами. Попит та пропозиція цілої країни зібрані тут на просторі декількох квадратних метрів. Тисячі укладених угод ліквідуються тут у плині однієї -- двох годин. У хвилини приймаються рішення щодо мільйонів [5, с 25]. На жаль, в Україні біржова торгівля дотепер не одержала достатнього поширення. Такий стан пояснюється тим, що біржовий ринок України перебуває в стадії становлення й вимагає впровадження в практику біржової торгівлі сучасних форм організації процесу торгівлі, розвитку ф'ючерсної біржової торгівлі й ін. При цьому важливе значення має правова основа біржової торгівлі, від стану якої багато в чому залежить розвиток цієї форми оптової торгівлі. У науковій літературі й законодавстві мають місце різні підходи щодо визначення поняття «біржова торгівля». Так, згідно Положення про реєстрації фондових бірж і торгівельних інформаційних систем і регулювання їхньої діяльності (затв. рішенням ДКЦПФР від 11 листопада 1997 р. № 46) біржова торгівля -- це організоване укладання цивільно-правових угод, які ведуть до зміни права власності на цінні папери з обов'язковою наявністю в організатора торгівлі єдиного торгівельного залу й правил торгівлі для осіб, які мають виключне право на укладання цих угод за свій рахунок для іншої особи. Енциклопедичний довідник «Фінансові послуги в Україні» містить наступне поняття: «біржова торгівля -- укладання цивільно-правових угод, що регламентується правилами й положеннями біржі» [1, с 46]. Пропонується також розглядати біржову торгівлю як «публічну систему здійснення, реєстрації й оформлення угод» [4, с 42]. Звертає на себе увагу та обставина, що в різних нормативно-правових актах національного законодавства використовується термін «біржова торгівля». У той же час Закон як спеціальний нормативно-правовий акт не містить визначення біржової торгівлі, використовуючи при цьому в ряді статей термін «біржова торгівля» (ст. ст. З, 4, 13, 17). Аналогічний підхід використаний й у ГК України (ст. ст. 280, 281). У той же час параграф 4 розділ ЗО ГК України має назву «біржова торгівля». Це вказує на необхідність конкретизації цього поняття, для чого може бути корисний досвід інших країн. Порівнюючи зазначені фори торгівлі, І.В. Рожкова дає наступну характеристику: На ринку торгівля проводиться регулярно (кожного дня); її основою є публічне проведення торгів й відсутність обмежень для товарів, які є об'єктом купівлі-продажу; товар обов'язково присутній при проведенні торгів; зазвичай торгівля ведеться невеликими партіями й, після операцій купівлі-продажу товар відразу ж передається з рук в руки, що виключає необхідність оформлення спеціальних документів, які підтверджують зміну власника; ціна на товар встановлюється на основі попиту й пропозиції; покупець товару, як правило, є його споживачем; локальні ринки обслуговують в основному невеликі території. Основними рисами ярмарку є: його епізодичний характер (ярмарок зазвичай проводяться один раз на рік); ведення торгівлі у формі публічного торгу; торгівля специфічними товарами за зразками, описом, каталогами (причому товар, як правило, відсутній). В зв'язку з продажем товару великими партіями з відстрочкою передачі його покупцю необхідна спеціальна документація, яка засвідчує передачу права власності на товар (договори, контракти), особливі норми й правила проведення торгів й органи, які регулюють й вирішують суперечки. В цьому випадку ціна на товар встановлюється в результаті попиту й пропозиції, покупцем на ярмарку замість кінцевого споживача виступає перекупщик (посередник). Ярмарки обслуговують великі території й є стимулом розвитку міжнародного торгового обороту [5, с 7]. Біржова торгівля організується торгівцями для полегшення самого процесу торгівлі, для вироблення її більш ефективного механізму, а надалі для захисту (хеджування) інтересів як продавців, так і покупців від неблагосприятливих коливань цін. Саме тому О. Штиллих указує на велике значення біржі раніше всього в тому, що вона надзвичайно полегшує торгівлю. Мінімум витрат досягається максимум ефекту. Тут попит та пропозиція великих областей прагнуть зрівноважити один одного з найменшою витратою праці й витрат [2, с 15]. Як наслідок, біржова торгівля на відміну від будь-яких інших форм торгівлі здобуває певні відмінні риси, що відображають її специфіку. Узагальнюючи різні точки зору, висловлені в науковій літературі, до таких рис біржової торгівлі можна віднести: -- концентрація в місцях економічної активності, у потужних виробничих й фінансових світових центрах, столицях, портах і т.п.; -- проводиться великими партіями товарів або значними за обсягами фінансовими інструментами; -- реалізуються реальні активи з негайною поставкою або поставкою в майбутньому; -- проводиться регулярно, концентруючи попит та пропозицію в часі й просторі; -- характеризується гласністю, прозорістю діяльності, доступністю інформації для широкого кола учасників ринків; -- має організаційну, економічну й правову основу; -- застосовуються стандарти по кількісних й якісних параметрах біржових товарів; -- ведеться біржовими посередниками, брокерами й дилерами, сама біржа угод не укладає; -- організатором торгівлі є біржа, що приймає власні правила біржової торгівлі й стежить за їхнім дотриманням; -- активно використовує методи електронного трейдинга; -- характеризується вільним ціноутворенням, тобто ціни формуються у відповідності до попиту й пропозиції, в умовах конкуренції й змінюються з обліком кон'юнктури ринку; -- припускає відсутність прямого державного впливу на процес біржових торгів; -- здійснюється при наявності відповідних вимог до умов поставки проданих товарів. З урахуванням вищевикладеного слід уточнити кілька важливих моментів. Біржова торгівля - це завжди тільки купівля-продаж відповідних біржових цінностей, які належать або до групи капіталів, або до групи товарів. О. Штиллих звертав увагу на те. що різниця між біржею й ринком полягає, перш за все в тому, що на останньому, незалежно від відмінності в людях, торгують індивідуально певними цінностями, на біржі навпаки -- родовими, з яких одна по рівнозначності може замінити іншу. Звідси треба зробити висновок, що всі товари на біржі - можуть бути замінні. Замінність товарів, що обертаються на біржі, приводить до надзвичайно важливого наслідку -- товари що обертаються, тобто продані або куповані на біржі, тут відсутні. Ця важлива обставина створює величезну перевагу для біржової торгівлі [2, с 23]. Біржова торгівля із самого свого зародження - це організована торгівля, що проводиться через організаційно оформлений регулярний ринок, на якому здійснюється оптова торгівля товарами за стандартами і зразками. Це пояснюється наявністю трьох її характеристик: -- наявність затверджених правил торгівлі, розрахунків і поставки активів; -- існування товарної біржі як організації, що організовує й регулює укладання біржових угод; -- регулювання біржової торгівлі, як з боку держави, так і саморегулювання з боку біржі з одночасним залученням елементів регулювання й планування оптової торгівлі. На підставі вищевикладеного можна зробити наступний висновок: біржова торгівля -- організоване біржею укладання біржових угод у певний час і у певному місці, які ведуть до зміни права власності на біржові цінності, з обов'язковою наявністю в організатора торгівлі (біржі) торгівельного залу й правил торгівлі для осіб, які мають виключне право на укладання цих угод. До основних ознак біржової торгівлі необхідно віднести наступне: по-перше, предметна концентрація біржової торгівлі, яка припускає укладання біржових угод тільки з певними об'єктами (біржовий товар). Іншими словами, існують вимоги до кваліфікації товарів як біржові цінності, а також до допуску окремих біржових цінностей до біржової торгівлі на конкретній біржі. По-друге, територіальна концентрація біржової торгівлі, що фактично означає «здійснення операцій тільки в торгівельному залі біржі». По-третє, «професійна» концентрація біржового попиту та пропозиції як ознаки біржової торгівлі полягає в наявності законодавчих обмежень щодо можливості тих або інших осіб виступати учасниками біржової торгівлі, які мають право на укладання біржових угод. По-четверте, періодичність проведення біржових торгів. Мова йде про те, що біржові угоди можуть укладатися тільки під час проведення біржових торгів. Час проведення біржової сесії визначається Правилами біржової торгівлі. Біржова торгівля має дві основні форми -- ф'ючерсна біржова торгівля й біржова торгівля реальним товаром. Основним критерієм розподілу є характер угод, що укладаються у процесі біржової торгівлі. Якщо в першому випадку -- це термінові угоди (ф'ючерсні й опціонні), то в другому -- це угоди з реальним товаром. Основна мета ф'ючерсної торгівлі полягає в тому, щоб обійти курсовий ризик, у той час як для біржової торгівлі з реальним товаром такою метою є купівля-продаж відповідного товару. Для економічно розвинених країн основною формою біржової торгівлі є ф'ючерсна торгівля. З огляду на світові тенденції, сьогодні приймається ряд заходів економічного й правового характеру для розвитку ф'ючерсної біржової торгівлі. Зокрема, створена Українська ф'ючерсна біржа, підготовлена Концепція розвитку ф'ючерсної торгівлі в Україні й т.д. Правова регламентація біржової торгівлі здійснюється спеціальними нормативно-правовими актами, які регулюють не окремі господарські зобов'язання учасників торгів, що виникають у ході укладання біржових угод, а організацію й проведення біржової торгівлі як єдиного процесу. Таким нормативно-правовим актом є Правила біржової торгівлі, затверджувані біржею. ГК України визначає Правила біржової торгівлі як основний документ, що регламентує здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі й вирішення пов'язаних із цим суперечок (ст. 281). Аналогічні положення знайшли свій відбиток й у нормах Закону. Відповідно до ГК України й Закону в Правилах біржової торгівлі повинні бути закріплені такі положення як: -- час і місце проведення торгів; -- склад учасників біржової торгівлі й сукупність вимог, які висуваються до них; -- порядок здійснення й реєстрації біржових контрактів; -- порядок визначення й розмір плати за користування послугами біржі; -- відповідальність учасників торгів і працівників біржі за невиконання правил біржової торгівлі; -- інші положення, установлені органами управління. Правила біржової торгівлі є локальним нормативно-правовим актом і затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або органом ним уповноваженим. При розробці й затвердженні Правил біржової торгівлі на конкретній товарній біржі варто взяти до уваги Типові правила біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією, які носять обов'язковий характер для такого виду торгівлі. Законодавчо біржам не заборонено затверджувати Правила біржової торгівлі й з окремих видів операцій (наприклад, Правила біржової форвардної торгівлі, Правила біржової ф'ючерсної торгівлі й ін.). Такий підхід деякою мірою дозволяє враховувати особливості, властивим різним видам біржових операцій. при правовому регулюванні біржової торгівлі на конкретних товарних біржах.

2. Етапи розвитку біржової торгівлі

За свою майже п'ятисотрічну історію біржова торгівля пройшла ряд етапів свого розвитку (схема 4).

На першому етапі біржова торгівля здійснювалась в обмеженому числі країн, носила локальний характер. На ТБ в цей період здійснювались угоди лише на реальний товар в негайною поставкою, як правило, за готівку. Асортимент реалізованих товарів на біржах був досить обширним - він включав практично всі види сільськогосподарської продукції, вироби домашнього виготовлення, шкіри і хутро, текстиль, лісоматеріали тощо.

На другому етапі розвитку біржової торгівлі почали укладатись угоди на реальний товар з поставкою в майбутньому періоді

В найбільшій мірі потреба в таких угодах виникла при торгівлі сільськогосподарською продукцією, виробництво якої носить сезонний характер. В процесі таких угод продавці і покупці заздалегідь узгоджували кількість, ціну і строки майбутніх поставок певних видів товарів. Перша угода з реальним товаром з поставкою в майбутньому періоді була зареєстрована в 1730р. на японській рисовій біржі “Дояма”. Приблизно в цей же час аналогічні угоди починають здійснюватись на європейських ТБ.

Третій_етап_розвитку біржової торгівлі зв'язаний з впровадженням в біржову практику угод на строк (ф'ючерсних). Ріст виробництва і розширення світової торгівлі привели до появи на біржі великої кількості стандартизованих товарів. Вдосконалення методів визначення їх кількості дозволило типізувати важливіші якості параметрів окремих товарів найбільш масового виробництва. В 1865р. Чікагська ТБ розробила стандартний, типовий контракт на майбутню поставку зерна, назвавши його 'ф'ючерсним'. В цьому контракті були стандартизовані якість, кількість, строк і місце поставки товару, по якому здійснюється угода. Для багатьох біржових торговців покупка-продаж таких контрактів стала більш приємливішою угодою з реальним товаром в майбутньому періоді (відпала необхідність в транспортуванні і зберіганні товару, перевірці його якості; зник ризик недопоставок товару тощо).

Одночасно з появою ф'ючерсних контрактів була введена в дію система гарантованих внесків біржі на випадок невиконання учасниками угод своїх зобов'язань. Ці основоположні принципи ф'ючерсних угод не змінились і понині. Товарна оболонка залишилась лише зовнішнім атрибутом таких угод; по суті вони не пов'язані з реальним товаром, хоч і відіграють важливу роль в біржовій торгівлі.

Четвертий етап розвитку біржової торгівлі пов'язаний з розробкою і впровадженням механізму страхування цінового ризику (хеджирування) . Нестабільність біржової кон'юнктури приводить до того, що ціни по угодах за реальний товар з поставкою його в майбутньому період, узгоджені в момент їх укладання, можуть суттєво змінитись до моменту виконання зобов'язань по угоді. В результаті цього одна із сторін покупець або продавець будуть нести фінансові втрати. Механізм хеджирування ( це розглянуто в наступній лекції 'Види біржових угод і операцій) дозволяє зняти ціновий ризик або мінімізувати його. Вперше механізм хеджирування одержав практичну реалізацію в 1920 р. на біржах США при закупках бавовника, який направлявся у Великобританію.

П'ятий етап біржової торгівлі зв'язаний з появою нового виду угод - опціонних, в процесі здійснення яких продаються не самі товари або ф'ючерсні контракти, а лише права на них за певну премію. Перші опціонні контракти були укладені на Чиказькій (США) ТБ на сою і кукурудзу відповідно в 1984 і 1985 рр. За останні роки вони одержали широкий розвиток на міжнародних ТБ.

На сучасному етапі світову біржову торгівлю представляють 50 ТБ. (Слід відмітити, що в це число не входить жодна з бірж СНГ, так як вони не відповідають міжнародним стандартам). Обсяг укладених на них угод перевищує нині 10 трил. долл. (в це число входять угоди на реальний товар, ф'ючерсні і опціонні). Основний обсяг біржової торгівлі товарами або контрактами на них, приходиться на США: 80-85% від загального обсягу світової біржової торгівлі.

Структура угод, укладених на міжнародних ТБ, характеризується нині такими даними: 2% - угоди, пов'язані з куплею-продажею реальних товарів; близько 20% - складають опціонні угоди, решта - угоди на строк (ф'ючерсні).

Безумовним центром розміщення ТБ є США - на їх території існує 1 ТБ і Великобританія - 10 ТБ.

Більшість міжнародних ТБ є спеціалізованими, тобто здійснюють торгівлю окремими групами товарів (зерном, живою худобою, кавою і какао, нафтопродуктами, металами тощо)

Важливою характеристикою міжнародних ТБ є їх розміри, які визначаються числом укладених на них угод. Про провідні світові біржові центри - першу десятку' -дає уявлення табл. 1.

Для сучасного етапу розвитку світової біржової торгівлі характерні слідуючі основні тенденції:

а. ) ріст обсягу біржової діяльності. За останні 35 років кількість угод, укладених на ТБ, зросла в 15 разів;

б) постійне скорочення реалізованого асортименту і числа угод по даному товару. Ця тенденція проявляється особливо чітко на найбільших ТБ світу. Ряд ТБ повністю виключили угоди з реальним товаром, перетворивши у ф'ючерсні або опціонні біржі;

в) підвищення рівня концентрації біржової торгівлі в окремих країнах. В кожній країні виділяються провідні ТБ, число угод ніяких росте більш високими темпами. На одну Лондонську ТБ металів, наприклад, приходиться нині 15% біржового обороту Великобританії .

г) переважне розміщення ТБ в місцях концентрації споживання товарів. В місцях концентрації виробництва на ТБ набагато вищий рівень угод з реальним товаром, в той же час як в місцях концентрації споживання основні угоди зв'язані з купівлею-продажем ф'ючерсним і опціонним контрактом;

д) вирівнювання рівня біржових цін на товари на різних біржах. За останній час розрив у цінах на окремих біржах постійно скорочується. Де зв'язано з тим, що основна частина угод здійснюється не по реальних товарах (ціни по яких включають витрати на транспортування, зберігання, охорону тощо і опціонних контрактах;

3. Біржові торги: поняття, принципи, порядок проведення

Біржова торгівля здійснюється шляхом організації й проведення біржових торгів. Біржові торги -- це торги, які привселюдно й гласно проводяться в торгівельних залах біржі за участю членів біржі по товарах, допущеними до реалізації на біржі, у порядку встановленому Правилами біржової торгівлі. Біржові торги мають ряд характеристик, що відображають їхні особливості, і потребуючого додаткового правового регулювання. Насамперед, це стосується принципів проведення біржових торгів, серед яких принцип публічності й принцип гласності. При цьому слід зазначити, що принцип гласності біржових торгів уперше одержав нормативне закріплення в ГК України. Голосним можна назвати таке проведення біржових торгів, при якому біржова інформація є доступною для всіх осіб, які мають статус учасника біржової торгівлі, відповідно до законодавства й Правилам біржової торгівлі. Біржові торги, як форма організації біржової торгівлі, мають свої особливості щодо суб'єктного складу, місця й часу проведення торгів. Суб'єкти. Характеризуючи суб'єктний склад біржових торгів на товарних біржах, доцільно вказати, що до цієї категорії варто віднести як суб'єктів, які безпосередньо укладають біржові угоди (члени товарної біржі й брокери), так й осіб, які забезпечують організацію й проведення біржових торгів (маклери, що працюють на біржі й ін.). При цьому кожний з учасників наділяється певними правами й обов'язками, що є реалізацією принципу рівноправності учасників торгів закріпленого в ГК України й Законі. (Більш докладна характеристика правового статусу учасників біржових торгів пропонується в третьому підрозділі даної теми). Місце проведення торгів. Згідно ст. 17 Закону в Правилах біржової торгівлі повинні бути визначені місце й час проведення біржових операцій. Типові правила біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією (п. 7.1) визначають, що місцем проведення торгів є торгівельний (операційний) зал біржі. Наявність спеціально обладнаного торгівельного залу є обов'язковою умовою для проведення біржової торгівлі в Україні. Так, згідно Порядку надання товарній біржі рішення про її відповідність вимогам, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України № 259 від 1 серпня 2003 року, передбачено, що закупівля сільськогосподарської продукції й продовольства для державних потреб і реалізація з державних ресурсів, у т.ч. з державного резерву, може здійснюватися на будь-якій товарній біржі за умови наявності приміщення для проведення торгів площею не менше чим 100 кв. м., обладнаної електронним табло або іншими засобами оперативного висвітлення біржової інформації. У цей час, як показує аналіз практики, багато товарних бірж використовують як торгівельний зал офісні приміщення, що не відповідають підходам, що склалися у світовій практиці, з урахуванням чого, становить інтерес досвід інших країн. У закордонній біржовій практиці місце проведення біржових торгів, називається «біржовою ямою» (піт) або «біржовим колом» (рингом). Так, на біржах США спеціалізовані секції називаються пітами (ямами). Це піднята восьмикутна платформа зі сходами до рівня операційного залу. Таке розташування дозволяє всім покупцям і продавцям бачити один одного. Кількість сходів у ямі відповідає числу місяців, по яких ведеться торгівля ф'ючерсними контрактами. У ямі учасники розташовуються залежно від місяця поставки, по якому вони ведуть торгівлю. Тим самим учасник, що зайняв певне місце в ямі, уже повідомив своїм колегам, по якому товарі й з яким місяцем поставки він збирається вести операції. На європейських біржах місце біржової торгівлі організується у формі кільця (рингу), навколо якого розташовуються учасники торгівлі. Подібна організація залу, наприклад, на Лондонській біржі металів. Біржове коло влаштоване так, щоб створити однакові можливості для всіх учасників торгів. На багатьох закордонних біржах воно має вигляд кругової арени -- амфітеатру. Така побудова біржового кола має певні переваги: дає можливість маклерові, що веде торги, добре бачити учасників торгів, вчасно зауважувати їхню реакцію на оголошення заявки продавців, ставить учасників торгів в однакові умови. На західноєвропейських біржах, як правило, для кожного товару приділяється окремий торгівельний зал. Розміри, планування й устаткування торгівельних залів біржі можуть бути різними, але в цілому повинні відповідати певним вимогам. Торгівельні зали найбільших бірж займають величезну площу -- від декількох десятків до декількох сотень квадратних метрів, на яких одночасно ведуть торг 2-3 тис. чоловік. Наприклад, площа торгівельних залів Чиказької товарної біржі досягає 5 тис. кв. м. Для того, щоб довести необхідну інформацію членам товарної біржі, брокерам й іншим учасникам, операційний зал обладнується спеціальним інформаційним табло. На табло висвітлюється інформація відносно укладених угод, динаміки цін, товарів, інших відомостей, які можуть вплинути на хід торгів. Для оперативного зв'язку брокера із клієнтами й персоналом біржі біржовий зал і кожне біржове місце обладнане технічними засобами зв'язку, а також комп'ютером, що з'єднаний з електронним табло біржі. У залі передбачені робочі місця для представників інформаційних агентств, які передають оперативні біржові новини.

Час проведення торгів. Типові Правила біржової торговки сільськогосподарською продукцією встановлюють, що дні й час біржових торгів визначаються біржею. Відповідно кожна товарна біржа самостійно визначати час проведення торгів. Важливою умовою є нормативне закріплення в Правилах біржової торгівлі конкретної вказівки днів і часу проведення торгів. Кожний учасник біржової торгівлі завчасно сповіщається про час проведення торгів у т.ч. і відповідних змінах. Порушення цього правила може бути основою для визнання біржових торгів не відбулися. В Україні основним критерієм визначення часу проведення торгів є максимальне задоволення інтересів учасників біржової торгівлі, тому в кожному випадку приймається до уваги цілий ряд факторів, у т.ч. і час торгів на інших товарних біржах. Однак, як правило, торги проводяться один раз у тиждень (рідше два рази) у ранкові години. Аналіз діяльності товарних бірж в Україні дозволяє зробити висновок, що на практиці має місце формальний підхід до визначення часу проведення торгів. Це стало серйозною перешкодою для координації діяльності різних товарних бірж України при організації й проведенні біржових торгів по однотипних товарах у режимі єдиного реального часу. Торги на закордонних біржах проводяться зазвичай два рази на день (вранці та ввечері). Усередині біржової сесії часто виділяють періоди по 30--40 хв., між якими існують 5-10 хвилинні перерви. Зміни часу проведення біржових торгів повинні бути повідомлені учасникам біржової торгівлі не пізніше 10 днів до початку торгів. Про початок або кінець біржових торгів всі учасники сповіщаються звуковим або світловим сигналом. Час біржової сесії визначають не довільно, а відповідно часу діяльності бірж подібного товару в інших країнах або часових поясах. Так, час укладання угод з нафтою й дизельним паливом на біржах США й Великобританії визначено таким чином, щоб закінчення торгівлі в Лондоні збігалося з його початком у Нью-Йорку. Таким чином, час біржової сесії -- не просто організаційний момент. Воно має важливе юридичне значення. Угоди, укладені до початку й після закінчення біржової сесії, не вважаються біржовими й не реєструються. До учасників торгівлі, які порушили це правило, застосовуються штрафні й інші санкції. У практиці біржової торгівлі має місце й трохи інший підхід. Так, у Великобританії деякі біржі відносяться до торгівлі до й після сесії більш ліберально. Наприклад, Лондонська біржа металів у своєму розкладі навіть передбачає певний час (10-15 хв. до початку й після закінчення сесії) для позабіржової торгівлі, що називається "керб". Однак такі угоди не реєструються, і на них не поширюються гарантії біржі. Порядок організації й проведення біржових торгів передбачає два основних етапи: перший етап -- підготовка біржових торгів; другий етап -- безпосереднє проведення торгів. На першому етапі суб'єкти, що бажають взяти участь у біржових торгах, виражають свій намір шляхом подачі заяви за встановленою формою (форму, час і спосіб подачі заяви визначає біржа). У заяві обов'язково вказується строк її дії. Товарна біржі як організатор торгів приймає й реєструє заяву. При цьому біржа може передбачити надання додаткових документів. Так, зокрема, Правила біржової торгівлі багатьох товарних бірж України передбачають, що одночасно із заявою повинні бути представлені такі документи як: довідка про наявність заявленої кількості продукції на біржовому складі, сертифікат про відповідність продукції вимогам по якості, документ про оплату гарантійного внеску. Відповідно до Положення про механізм розрахунків під час закупівлі сільськогосподарської продукції й продовольства для державних потреб й їхньої реалізації з державних ресурсів через біржовий товарний ринок одночасно із заявкою на закупівлю вповноважений покупець зобов'язаний надати підтвердження банку (казначейства) про наявність коштів на проведення закупівлі (п. 6 Положення). На основі представлених заяв товарною біржею формується інформаційний бюлетень на даний біржовий торг, що надається брокерам і членам товарної біржі до початку торгів. Продовження терміну дії або зняття заяви, а також зміна інформації проводиться в певний термін й у порядку, установленому біржею. У день проведення торгів здійснюється реєстрація учасників. Особи, що не пройшли процедуру реєстрації, у торгівельний зал біржі не допускаються. До початку біржового торгу товарна біржа, як організатор торгів, зобов'язана забезпечити матеріально-технічне забезпечення торгівельного залу відповідно до пропонованих вимог. Другий етап передбачає безпосереднє проведення біржових торгів у призначений час біржової сесії. Процедура біржового торгу здійснюється за принципом аукціону. Біржові аукціони бувають трьох типів: англійський; голландський; темний. В англійському аукціоні ставки піднімаються, а торги тривають доти, поки лот не буде проданий покупцеві, що запропонував найбільш високу ціну. Голландський аукціон починають із більш високої ціни, що поступово знижують, поки не виявиться покупець, готовий придбати лот. Темний аукціон характеризується тим, що всі покупці заявляють свої ставки, а лот продається тому, хто запропонував найвищу ціну. При будь-якому виді аукціону власником товару стає той, хто запропонував більш високу ціну. Відповідно загальний порядок проведення біржових торгів на товарних біржах України виглядає в такий спосіб: Маклер повідомляє про початок торгів і послідовно називає номер позиції відповідно до бюлетеня даного біржового дня. Брокер-продавець піднімає реєстраційний номер, підтверджуючи свою присутність у залі. При відсутності продавця, позиція, яку він заявив, знімається з торгів. Брокер-покупець сповіщає про готовність купити товар по цій позиції бюлетеня за оголошеною ціною шляхом підняття реєстраційного номера. Якщо інших покупців немає, угода вважається укладеною. Якщо покупців виявиться більше одного, між ними проводиться конкурентний торг на збільшення. Брокер-покупець, що запропонував найбільшу ціну, вважається стороною угоди. Якщо покупців на оголошену позицію не виявлено, брокер-продавець може запропонувати зниження ціни. При виявленні покупця маклер фіксує ціну продажу й повідомляє продаж позиції. Якщо після пропозиції про зниження ціни покупець не виявлений, позиція знімається з торгів. У випадку, коли під час зниження ціни виявиться більше одного покупця, проводиться конкурентний торг на збільшення ціни. Після оголошення всіх позицій бюлетеня на продаж маклер надає можливість брокерам для заяв і пропозицій, які мають відношення до змісту торгів або їхньої процедури. Брокери, які уклали угоду, підписують пакет, у якому вказуються дані торгів, позиція бюлетеня, кількість, ціна, реєстраційний номер брокера, і здають його реєстраторові. Учасники біржових торгів, що уклали біржові угоди, запрошуються до біржових реєстраторів для оформлення біржового контракту. Протягом установленого строку біржа видає підсумковий бюлетень результатів торгів. Таким чином, біржові торги являють собою досить формалізовану процедуру з виконання певних юридичних дій як з боку організатора біржових торгів -- товарної біржі, так і з боку учасників біржової торгівлі. При цьому між товарною біржею й членами товарної біржі виникають правовідносини, у яких обидві сторони наділяються певними правами й обов'язками. Невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків, як на етапі підготовки, так й у процесі проведення торгів, є підставою застосування санкцій до винної сторони в порядку, установленому Правилами біржової торгівлі.

Висновок

Біржова торгівля виникла внаслідок удосконалення взаємин виробництва й торгівлі й бере свій початок від назви організації, що здійснює цю торгівлю -- біржі. Виникла біржова торгівля зі звичайного локального (місцевого) ринку й ярмарку, у результаті чого увібрала в себе риси як ринкової, так й базарної торгівлі. Із розширенням товарних ринків та почастішанням непередбачуваних коливань цін лише біржа могла дати своєчасну інформацію про їхню кон'юнктуру і забезпечити торговцю можливість своєчасно здійснити найвигідніші акти купівлі-продажу.

Важливим завданням біржі стала централізація попиту та пропозиції, завдяки чому торговці дістали змогу терміново, в доступній формі дізнаватися про стан товарного ринку, тенденції зміни його кон'юнктури.

Від інших видів організованого ринку товарні біржі відрізняють певні особливості:

· біржова торгівля концентрується в місцях виробництва і споживання товару, тобто у великих промислових і торгових центрах із розвиненими комунікаційними мережами;

· наявність чітко визначеного предмета торгівлі, так званого біржового товару, який фіксується в її правилах. Це сприяє концентрації біржової торгівлі, стандартизації контрактів і створює умови для високоефективної організації торговельних операцій;

· торги ведуть на постійній і регулярній основі, час торгів чітко обмежений, що зумовлює максимальну концентрацію попиту і пропозиції на визначені товари, продавців і покупців у часі та просторі;

· торгівлю здійснюють за відсутності товару, тобто за зразками, описами, каталогами, а також за контрактами і договорами на поставку товарів у майбутньому.

Список літератури

1. Закон України “Про товарну біржу” від 10 грудня 1991 року № 1956 - XII;

2. Закон України “Про цінні папери та фондову біржу” від 18 червня 1991 року № 1201 - XII;

3. Господарський кодекс України.

4. О. М.Сохацька Біржова справа - видавництво “Карт-бланш”

5. Сайт ”новини фінансів України” http://news.finance.ua

6. Інтернет ресурс - http://www.i2r.ru

Размещено на Allbest.ru