Товарна біржа

26

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

У своєму рефераті я хочу розповісти про товарну біржу, частину інфраструктури, без розвитку й удосконалювання якої навряд чи можна говорити про повноцінний розвиток ринку в нашій країні, а також про те, як працюють і які функції виконує біржа - атрибут ринкової економіки.

Вже не одне сторіччя епіцентром ринкової економіки виступають біржі. За довгі роки їхнього успішного функціонування накопичено величезний досвід, дуже корисний сьогодні для нашої країни.

Перехід України до ринкової економіки зажадав не тільки зміни існуючого ринку, але і створення нових ринків, не властивих системі планової економіки. Це призвело до зміни традиційних і утворенню нових форм торгівлі, послужило об'єктивною основою відродження в Україні товарних бірж.

Найбільш масштабним завданням економічної активності держави в ринковому господарстві є діяльність по стабілізації економічного розвитку суспільства. Одним із найважливіших напрямків цієї діяльності є регулювання збалансованості попиту і пропозиції на національному ринку України.

Існує чимало проблем, пов'язаних з регулюванням ринку. У даній роботі розглянута така актуальна проблема розвитку національного ринку України, як нестабільність на товарному ринку, обумовлена відсутністю нормативно-законодавчої бази й іншими складностями.

У роботі поставлено низку завдань, а саме:

Розглянути розвиток елементів інфраструктури ринку та їх значення для сучасної економіки України на прикладі товарної біржі.

Розглянути види та механізм функціонування товарних бірж на Україні.

З'ясувати значення товарних бірж для перехідного періоду до ринку в Україні.

Значну увагу зосереджено на тому, що створення товарних бірж в Україні сприятиме стабілізації товарного ринку і економіки в цілому.

Актуальність обраної теми полягає у тому, що на сучасному етапі біржа є невід'ємною частиною української економіки, яка формує оптовий ринок, шляхом організації і регулювання біржової торгівлі, що підтверджує світовий досвід діяльності біржових інститутів.

1. Основні принципи діяльності товарних бірж

Товарна біржа - комерційне підприємство, регулярно функціонуючий ринок однорідних товарів з певними характеристиками. Це об'єднання підприємств торгівлі, збуту, обміну, мета якої - укладання відповідних угод, виявлення товарних цін, попиту й пропозиції товарів, вивчення, впорядкування і полегшення товарообороту та обмінних операцій, представництво і захист інтересів членів біржі, вирішення спорів щодо операцій тощо[7].

Товарні біржі здійснюють купівлю і продаж не товарів, а контрактів на їхнє постачання. На них продаються контракти на стандартизовані види товарів, що можуть бути продані значними партіями по зразках або технічному описі. На товарних біржах виявляються базисні ціни, що формуються під впливом співвідношення попиту і пропозиції. Всі біржі є самостійними підприємствами і діють незалежно одна від одної. Одні товари продаються і купуються лише на якійсь одній біржі, інші - на декількох; проте, розміри контрактів на той самий товар і інші характеристики відрізняються друг від друга на різних біржах.

Стосовно до наших умов до складу основних функцій товарної біржі повинні входити такі, як розробка стандартів на реалізовану через біржу продукцію, а також пакета типових контрактів по угодах купівлі-продажу, котирування цін, врегулювання виникаючих суперечок і інформаційна діяльність.

Зараз діяльність товарних бірж регулюється Законом України від 10 грудня 1991 р. «Про товарну біржу» із змінами від 26 січня 1993 р. Закон спрямований на врегулювання відношень по створенню і діяльності товарних бірж, біржової торгівлі і забезпечення правових гарантій діяльності на товарних біржах.

Біржа виконує функції збалансування попиту і пропозиції шляхом відкритої купівлі-продажу, упорядкування й уніфікації ринку товарних і сировинних ресурсів, стимулювання розвитку ринку, економічного індикатора.

На початку дев'яностих років у країнах, де функціонує ринок, нараховувалося біля 50 товарних бірж із загальним оборотом понад 10 трильйони доларів, що складає 25% їх валового національного продукту. На них реалізується понад 60 найменувань продукції. У країнах із розвитою ринковою економікою товарні біржі в основному функціонують як безприбуткові асоціації, звільнені від сплати корпоративного прибуткового податку. Головними статтями їхнього прибутку є: засновницькі і пайові внески і відрахування організацій, що утворять біржу; прибутки від надання послуг членам біржі й іншим організаціям; виручка від інших надходжень.

Членами біржі є: засновники, вітчизняні й іноземні юридичні особи, а також фізичні особи. Членство на біржі надає право торгувати в її залі. Члени біржі можуть голосувати на зборах і на різноманітних біржових виборах і брати участь у роботі комітетів. Крім цього, члени біржі проходять програми навчання і перепідготовки, одержують всебічну біржову інформацію і можуть користуватися бібліотечним і інформаційним центрами. Організація вважається прийнятою в члени біржі, якщо за це проголосувала кваліфікована більшість засновників і проста більшість підприємств і організацій-претендентів. Голосування проводиться після оцінки фінансового стана претендента. Члени біржі зобов'язані внести вступний внесок, що повертається їм у випадку виходу зі складу біржі. Прийом нових членів біржі здійснюється загальним збори засновників і членів біржі. Члени біржі сплачують щорічний членський внесок, але звільняються від усіх загальних зборів, стягнутих з учасників біржових торгів. Для полегшення своєї роботи членам біржі надане право наймати службовців, яким дозволений доступ у торговий зал у виді клерків або посильних. Основними внутрішніми документами, що регламентують діяльність біржі, виступають Статут біржі і Правила біржової торгівлі. У Статуті відбиті всі основні положення, що визначають внутрішню структуру біржі, взаємовідносини членів біржі й інших учасників торгів; організаційно-правову форму біржі. Розрізняють дві категорії членів біржі: повні члени - із правом на участь у біржових торгах у всіх секціях біржі і на визначену установчими документами біржі кількість голосів на Загальних зборах біржі і на загальних зборах членів секцій біржі;

неповні члени - із правом на участь у біржових торгах у відповідній секції і на визначену установчими документами біржі кількість голосів на Загальних зборах членів біржі і загальних зборах членів секції біржі.

У деяких біржах існує інститут відвідувачів. Вони діляться на постійних і разових. Постійні відвідувачі вносять річну плату за вхід на біржу, разові - за кожне відвідування.

Органи управління біржі включають три основних рівня, що відповідають широті кожного з них.

Вищим органом являються Загальні збори учасників-членів біржі, що виступають деякою мірою законодавчим органом.

Виконавчі функції виконує Біржовий комітет, що володіє правом контролювати діяльність інших служб і розробляти головні напрямки діяльності біржі, встановлювати і коректувати правила біржової торгівлі.

Поточне управління біржею здійснює Контрольно-ревізійна комісія, компетенція і повноваження якої регулюються Статутом товарної біржі.

Політика біржі провадиться в життя комітетами, що складаються з членів біржі, призначуваних Радою директорів. Члени комітетів працюють без відповідної оплати. Вони вносять рекомендації і допомагають Раді директорів, а також виконують конкретні обов'язки по функціонуванню бірж.

Число комітетів не постійне і коливається від 8 до 40. Основними являються такі 5 комітетів, що існують практично на кожній біржі.

До складу підрозділів біржі входять:

· Контрольний комітет - веде спостереження за діловою активністю на біржі, розміром відкритої позиції, а також за тим, як йде ліквідація контрактів із термінами постачання, що минають.

Арбітражний комітет - судовий орган біржі, призначає арбітрів для вирішення суперечок між членами, а також у випадку звертання клієнтів - не членів при виникненні суперечок між ними і членами біржі.

Котирувальний комітет - робочий орган, головною задачею якого являється підготовка до публікації біржових котирувань і аналізу руху цін.

Наглядовий комітет - розглядає суперечки і виносить рішення по всім дисциплінарним питанням, що йому передає комітет по діловій етиці.

Комітет по прийомі нових членів - розглядає усі звертання про вступ у члени біржі. Рекомендації комітету надаються Раді директорів, що вирішує питання про прийняття кандидата в члени біржі.

Біржовий апарат складається з:

1. Центр економічного аналізу, що здійснює:

контроль над кон'юнктурою ринку продукції;

підготовку кон'юнктурних оглядів;

аналіз технічних, економічних і інших чинників, здатних вплинути на кон'юнктуру ринку;

кон'юнктурні прогнози;

платні консультації по економічних питаннях.

2. Договірно-правовий відділ з арбітражем, що здійснює:

оформлення договорів між партнерами по угоді;

юридичне оформлення угод, контролює правильність їх укладання маклерами;

контроль правомірності дій учасників торгів;

підготовку справ до розгляду їх в арбітражній комісії.

3. Транспортно-тарифний відділ, що здійснює:

організацію і забезпечення доставки купленої на біржі продукції;

консультування продавців і покупців з питань, пов'язаних із транспортуванням;

підготовку пропозицій по ефективних засобах доставки партії вантажів покупцю;

оформлення розрахунків за доставку вантажів.

4. Відділ удосконалювання біржової торгівлі, що здійснює:

аналіз рівня розвитку і стану торгівлі на даній біржі;

пошук шляхів підвищення ефективності і якості роботи біржі;

розробку і впровадження нововведень, що спонукають біржовий апарат до більш активної діяльності;

вивчення досвіду організації біржової торгівлі в країні і за кордоном.

5. Інформаційний центр, що забезпечує:

одержання, збереження й опрацювання всієї інформації, що

циркулює; надання членам і відвідувачам біржі послуг по проведенню необхідних розрахунків, а також по інформаційному обслуговуванню.

6. Відділ організації і забезпечення біржової торгівлі, що здійснює:

утримання біржового залу в належному порядку;

забезпечення біржі комерційною інформацією;

забезпечення членів біржі необхідними матеріалами й умовами для укладання угоди.

7. Адміністративно-господарський відділ, що здійснює:

традиційні господарські задачі;

рішення задач, пов'язаних із веденням бухгалтерських справ, рішення питань по оплаті праці.

8. Брокерські контори що забезпечують:

здійснення біржової торгівлі в біржовому залі;

надання брокерів членам біржі для здійснення ними торгових операцій;

оформлення угод;

контроль виконання обома сторонами договірних зобов'язань;

експертизу партій товарів, що надходять на біржовий торг.



Рис.1. Біржовий апарат

В міру діяльності товарних бірж визначилися основні дійові особи - це члени біржі і брокери.

Брокерська контора являється основною операційною ланкою на біржі.

Завдання брокерських контор - забезпечення біржової торгівлі в біржовому залі. Як правило, брокерська контора може бути створена тільки при наявності місця повного члена біржі, що може бути куплене на періодично проведених адміністрацією біржі тендерних торгах. На одне місце повного учасника може бути створена тільки одна брокерська контора, що у свою чергу може безоплатно акредитувати певне число брокерів. Додаткові брокери і їхні помічники акредитуються за певну плату.

Брокерська контора має право укладати договори про брокерське обслуговування з клієнтами, а також діяти від свого імені і за свій рахунок.

Посередницька діяльність брокерів на вітчизняних біржах зводиться в основному до виконання доручень клієнтів по укладанню тих або інших видів угод. Укладання угод може здійснюватися брокером як від імені клієнта і за свій рахунок, так і від імені самого брокера і через розрахунковий рахунок останнього, куди клієнт переводить кошти. Фактично в останньому випадку брокер стає комісіонером, а не брокером у точному розумінні цього слова.

Взаємовідносини клієнтів і брокерських фірм складаються на основі договорів і угод, що укладаються ними. Таких угод може бути декілька: договір на брокерське обслуговування, що укладається в основному з постійним клієнтом на деякий строк; договір на інформаційне обслуговування; договір про представництво і про спільну діяльність.

При роботі з клієнтом брокерська контора відкриває в одній із розрахункових фірм своєї біржі рахунок для роботи з цим клієнтом.

Домовляючись із брокером про проведення операцій певного виду, клієнт видає йому доручення.

Доручення бувають таких видів:

купити товар по поточній біржовій ціні;

продати товар по поточній біржовій ціні;

купити товар по ціні не вище заданої;

продати товар по ціні не нижче заданої;

купити товар у момент, коли ціна на нього досягне певного (граничного) значення;

продати товар, коли ціна на нього досягне певного (граничного) значення;

купити товар на розсуд брокера;

продати товар на розсуд брокера.

Успішна діяльність товарних бірж знаходиться в прямій залежності від брокерських контор. Брокери одержують прибуток в основному не від членства на біржі, а від власної посередницької діяльності. Чим більше брокер провів операцій, тим більшу одержить комісію.

Кількість і асортимент біржових товарів постійно змінюється. Біржовий товар повинний мати певний набір якостей. По-перше, він повинний відповідати певним стандартам по кількості і якості. По-друге, ціна на товар повинна бути перемінною, коливатися в залежності від погодних або інших умов. По-третє, товар повинен дробитися і бути транспортабельним.

Всі товари, що обертаються на біржі, можна умовно розділити на дві групи: першу складають сільськогосподарські продукти, де велика частина припадає на насіння оліїстих культур. У цю же групу входять зернові, продукція тваринництва, цукор, кава, какао боби, пиломатеріали. До другої групи належить промислова сировина і продукція її переробки. Сюди входять енергоносії, дорогоцінні і кольорові метали. Слід зазначити, що на товарній біржі разом із контрактами на звичайні товари обертаються контракти на цінні папери, у тому числі державні облігації, акції акціонерних банків, акції виробничих акціонерних товариств, депозитні банківські сертифікати.

Біржові товари

Їхня кількість і асортимент постійно змінюється. Якщо наприкінці ХІХ століття в це число входило до 200 товарів, то на сьогодні їхнє число зменшилося до 60-65, з них близько 45 постійно звертаються на біржі.

Чим викликаний вибір того чи іншого товару? Останній повинний мати визначений набір якостей. По-перше, він повинний відповідати визначеним стандартам по кількості і якості. По-друге, ціна на товар повинна бути мінливої, коливатися в залежності від погодних чи інших умов. По-третє, товар повинний дробитися і бути транспортабельним.

Усі товари, що звертаються на біржі, можна умовно розділити на двох груп: першу складають сільськогосподарські продукти, де велика частина приходиться на насіння оліїстих культур. У цю же групу входять зернові, продукція тваринництва, цукор, кава, какао-боби, пиломатеріали. Друга група - промислова сировина і продукція її переробки. Сюди входять енергоносії, дорогоцінні і кольорові метали. Слід зазначити, що на товарній біржі разом з контрактами на звичайні товари звертаються контракти на цінні папери, у тому числі державні облігації, акції акціонерних банків, акції виробничих акціонерних товариств, депозитні банківські сертифікати.

Біржове котирування

В даний час біржове котирування цін на товарних біржах набуває усе більшого значення. Наприклад, на біржі в Чикаго періодично збираються брокери для визначення цін на продукти харчування. І ці ціни діють по всій країні.

Біржове котирування являє собою фіксацію фактичних контрактних цін і введення типової ціни по біржових операціях за певний період часу (як правило, біржовий день). Це орієнтир при укладанні угод і поза біржею. За результатами торгів котирувальна комісія вводить так звану типову ціну. Вона виявляється найбільш ймовірної в силу виключення впливу випадкових чинників. По суті це ціна переважної реалізації. При великій кількості угод вона обчислюється як середня. Вихідним матеріалом для котирування служить інформація про контрагентів операції, а також про ціни, по яких вони бажали б придбати (продати) даний товар.

Можна зробити висновок, що котирувальні ціни завдяки значній концентрації попиту і пропозиції в біржовому процесі стають об'єктивним показником стана ринку й одночасно чинником наступної зміни структури виробництва.

2. Базові операції на товарній біржі

1. Клірингові операції. У процесі здійснення операцій на біржі може вийти так, що виникнуть взаємні боргові зобов'язання серед учасників торгів. Для її погашення наприкінці торгів розрахункова палата проводить аналіз угод і встановлює чисту маржу для кожного учасника. Це дозволяє уникнути незручних кругових розрахунків.

2. Ф'ючерсні і форвардні контракти. Це угода на купівлю або продаж якогось товару в майбутньому. Форвардним контрактом називається домовленість сторін на угоду в майбутньому по встановленій попередньо ціні. Розрахунки за контрактом відбуваються в момент його здійснення.

3. Опціони. При здійсненні купівлі-продажу ф'ючерсних контрактів ризик часом перевищує можливості спекулянтів. Опціон цей ризик знижує. У цьому випадку клієнт одержує право, але не зобов'язується купити або продати фьючерс, якщо йому це буде вигідно. У випадку відмови продавець одержує від покупця ціну його ризику - заздалегідь обговорену і визначену по різних методах премію.

4. Хеджування. Однієї з основних функцій ф'ючерсного ринку є перенос ризику з тих, хто хоче його уникнути (хеджери) на тих, хто згоден його прийняти (спекулянтів). Цьому сприяють такі властивості ринків, як стандартизованість контрактів і висока ліквідність ринків. Оскільки всі контракти стандартизовані, то не виникає необхідності перевіряти надійність протилежної сторони. Ліквідність дозволяє продати товар по фіксованій ціні незалежно від її зміни в майбутньому.

5. Спекуляція. Якщо хеджер зацікавлений у стабільності ринку, то спекулянт - у коливаннях на ньому. Оскільки розмір маржі при укладанні угоди не великий, спекулянт має більшу свободу для маневру. Спекулянт не зацікавлений у здійсненні або прийомі конкретного товару. Спекуляцією можуть займатися як професійні трейдери, так і приватні особи, що дають доручення брокерам.

Різноманіття форм біржових операцій, постійне удосконалювання практики біржової торгівлі створюють основу для ефективного функціонування ринкового механізму, збалансування ринку, зниження витрат на придбання і реалізацію продукції. Навіть в умовах помітних коливань ринкових цін біржові операції дозволяють фірмам планувати свої витрати і прибуток на достатньо великі періоди, розробляти стратегію розвитку компаній із регульованим ризиком, гнучко поєднувати різноманітні форми інвестицій, знижувати свої витрати на фінансування торгових операцій.

Товарні біржі, виконуючи функцію ціноутворення на так звані стратегічні товари (сировина і енергоносії), тим самим здійснюють вирішальний вплив на формування цін на споживчі товари, адже ціни стратегічних товарів через витрати підприємства “закладаються” у ціни споживчих товарів і послуг. Тому товарні біржі стають необхідним елементом ринкового механізму - механізму ціноутворення і розподілу доходів, вони є одним із визначальних компонентів ринкової інфраструктури[5, 180]. Високі темпи росту біржового обороту, поява нових функцій, залучення усе нових сфер економіки в біржову торгівлю вказують на великі можливості її подальшого розвитку.

Ф'ючерсні угоди

У своєму розвитку товарні біржі пройшли кілька ступіней від оптового ринку, де угоди відбуваються з наявними партіями товару до сучасного ф'ючерсного ринку.

Головна функція ф'ючерсної біржі сьогодні складається в наданні приватним особам і компаніям, що ризикують понести збитки внаслідок несприятливого коливання цін на товари і фінансові активи, можливості чи уникнути зменшити цей ризик. Біржі роблять перенос ризику з тих, хто бажає його уникнути (хеджери), на ті, хто згодний його прийняти на себе (спекулянти). Перенос ризику в умовах нестабільної економіки відіграє стабілізуючу роль у діяльності підприємств.

Правила торгівлі по ф'ючерсних контрактах відкривають можливості: за продавцем зберігається право вибору - доставити чи продукцію відкупити терміновий контракт до настання терміну постачання товару; покупець - прийняти чи товар перепродувати терміновий контракт до настання терміну постачання.

Серед переваг, що представляють ф'ючерсні контракти, можна виділити:

1) поліпшення планування;

2) вигода;

3) надійність;

4) конфіденційність;

5) швидкість;

6) гнучкість;

7) ліквідність;

можливість арбітражу.

1.Поліпшення планування.

Розглянемо на прикладі країни, що робить продукт на експорт. Скажемо, какао. Як вона буде планувати свою стратегію збуту? Вона може:

а) знаходити покупця кожен чи місяць кожен квартал, коли продукт готовий;

б) продавати вся кількість продукту першому покупцю, що з'являється, за ціною, що він запропонує;

в) звернутися до «ф'ючерсного» ринкам, скориставшись наданим біржею механізмом фіксованої ціни, а продати свій продукт у найбільш зручний час найкращому покупцю.

Простота і привабливість ф'ючерсних контрактів складається ще в тім, що виробник какао, вступаючи в таку торгівлю й обгороджуючи себе від ризику принести збитки на своєму продукті, дає можливість виробнику шоколаду придбати це какао, з доставкою в майбутньому і, таким чином, застрахувати себе від перебоїв у постачанні сировиною.

2.Вигода.

Будь-яка торгова операція вимагає наявності торгових партнерів. Але далеко не завжди легко знайти в потрібний момент придатного покупця і продавця.

«Ф'ючерсні» ринки дозволяють уникнути подібної неприємної ситуації і робити покупку і продаж без конкретно названого партнера. Більш того, «ф'ючерсні» ринки дозволяють чи одержати сплатити найкращу ціну на даний момент. При наявності ф'ючерсного контракту і продавець, і покупець мають про запас час, щоб чи купити продати товар у майбутньому з найкращою вигодою для себе, не зв'язуючи себе з визначеним партнером.

3.Надійність.

Більшість бірж мають розрахункові палати, через які продавцями і покупцями виробляються всі розрахункові операції. Це дуже важливий момент, хоча біржа і не є прямим учасником торгової операції, вона фіксує і підтверджує всяку купівлю і продаж.

Коли на біржі виробляється купівля-продаж якогось товару, розрахункова палата має від продавця і покупця відповідне забезпечення цієї угоди. Контракт, реалізований за посередництвом розрахункової палати, у багатьох відносинах надійніше контракту з будь-яким конкретним партнером, включаючи державні агентства.

4.Конфіденційність.

Ще одна важлива риса «ф'ючерсних» ринків - анонімність, якщо вона бажана для чи продавця покупця.

Для багатьох найбільших виробників і покупців, чиї продажі і закупівлі впливають на світовий ринок, можливість чи продати купити товар конфіденційно має дуже важливе значення. У таких випадках біржові контракти незамінні.

5.Швидкість

Більшість бірж, що особливо мають справу з товарами широкого вжитку, може дозволити швидку реалізацію контрактів і товарів без зміни цін. Завдяки цьому торгівля відбувається дуже швидко.

Як це відбувається? Наприклад, хтось хоче купити 10000т цукру. Він може це зробити, купити 200 ф'ючерсних контрактів по 50т на один контракт. Така угода може бути зроблена за кілька хвилин. Далі, усіх 200 контрактів гарантовані, і тепер у покупця є час для переговорів на надання більш вигідних умов.

6.Гнучкість.

В ф'ючерсних контрактах закладений колосальний потенціал, здійснювати з їх допомогою незліченна безліч варіантів операцій. Адже і продавець, і покупець мають можливість, як поставити (прийняти) реальний товар, так і перепродати біржовий контракт до настання терміну постачання, що відкриває перспективи широкої і різноманітної варіантності.

7.Ліквідність.

Говорячи загалом, «ф'ючерсні» ринки мають величезний потенціал для безлічі операцій, зв'язаних зі швидким «переливом» капіталу і товарів, тобто ліквідністю. Одним з показників ліквідності є загальний обсяг торгівлі на біржах. Обсяг торгівлі на ф'ючерсних біржах тільки з товарами перевищує 2.5 трлн. дол.

8.Можливість арбітражних операцій.

Завдяки гнучкості ринку і точно визначених стандартів цих контрактів, відкриваються широкі можливості. Вони дозволяють вести справи виробникам, покупцям, біржовим ділкам з необхідною гнучкістю операцій і маневреністю політики фірм у ринкових умовах, що змінюються.

Тепер про різницю між відкритою і закритою біржами. Вона полягає в тім, що в першому випадку угоди можуть полягати тільки між біржовими маклерами і брокерами, що представляють інтереси і виступають від імені, як учасників біржі, так і разових покупців. В другому випадку контракти можуть укладати і клієнти біржі як самостійно, так і через посередників. На початковому етапі, коли ще не відпрацьований механізм біржової торгівлі і відсутні методи захисту інтересів продавців і покупців, доцільно проводити закриті торги.

Будь-яка товарна біржа має два основних напрямки діяльності: оптова торгівля з однієї сторони і котирування цін товарів з іншої. Зупинюся на останньому.

В усіх закордонних країнах біржова діяльність поряд з банківською і грошовою системою служать об'єктом державного регулювання. Це не випадково. У ринковій економіці при відсутності прямого директивного втручання в підприємницьку діяльність саме біржі є інструментом непрямого, але дуже істотного впливу на бізнес. Незважаючи на те, що на біржі контролюється невелика кількість товарів, більшість з них носить стратегічний характер. Тому ті ціни, що на біржі в умовах вільного ціноутворення відбивають рух ринку того чи іншого товару, служать своєрідним індикатором стану економіки країни.

Сьогодні між найбільшими товарними біржами налагоджені інформаційні зв'язки. Це сприяє вирівнюванню цін і формуванню єдиного світового ринку.

Форвардні угоди (чи термінові угоди)

Це взаємна передача прав і зобов'язань у відношенні реального товару з відстроченим терміном постачання. Відмінною рисою цих угод явл. те, що момент висновку зобов'язань угод не збігається з моментом їхнього виконання. Об'єктом таких угод може виступати як номінальний товар, так і товар, що буде зроблений до встановленого терміну.

Різновидом форвардних угод є:

Угоди з заставою - це договір, у якому один контрагент виплачує іншому контрагенту в момент висновку договору суму, взаємовизначену договором між ними як гарантію виконання своїх зобов'язань. Застава має на меті забезпечити інтереси продавця і покупця. При угоді з заставою на покупку його платником явл. покупець, у цьому випадку інтерес відбивається продавця. Розмір застави: від 1 до 100%.

Угоди з премією - це договір, при якому один з контрагентів на основі особливої заяви до визначеного дня за установлену винагороду одержує право зажадати від свого контрагента або виконання зобов'язань за договором, або відмовитися від угоди.

Прості угоди з премією. При цих угодах сторона (платник) одержує право відступного, тобто контрагент за сплату раніше встановленої суми відступає від виконання договору. Цей вид угод у залежності від того, хто платник премії 2х видів: угоди з умовним продажем і угоди з умовною покупкою.

Подвійні угоди з премією. Договори, у яких платник премії одержує право на вибір між позицією покупця і позицією продавця, а також право, якщо є угода контрагентів, відступити від угоди. Якщо права платника премії збільшуються при таких угодах, то величина збільшується вдвічі. Ця премія може враховуватися як величина окрема від суми угоди, чи включатися в суму угоди.

Складні угоди з премією. Це договори, що являють собою з'єднання 2х протилежних угод із преміями, укладені однієї і тією же брокерською фірмою з двома іншими учасниками біржової торгівлі.

Кратні угоди з премією. Договори, при яких один з контрагентів одержує право за визначену премію на користь іншої сторони збільшити в скільки разів у товару те, що належить відповідно до суті угоди до чи передачі прийому товару: угоди з вибором покупця й угоди з вибором продавця.

Форвардні угоди мають ще один різновид:

Угоди з кредитом - це угода між брокером і клієнтом, по якому брокер зобов'язується в обмін на товар, запропонований клієнтом, надати йому цікавлячий клієнта товар. Брокер з цією угодою звертається в банк, де одержує кредит на здійснення. угоди. Як правило, здобувається дефіцитний товар. Брокер самостійно продає товар на біржі і повертає кредит баку.

Угоди з умовою - це угода, при заключенні якої брокер повинний виконати доручення клієнта. Брокер має право відмовитися.

Опціонні угоди

Різновидом ф'ючерсних угод є опціонні угоди. Особливість: об'єктом угод ставати зобов'язання чи купити продати деяке число фьюч. угод, але за заданою ціною. Тут менше ризик.

Під опціонами розуміють особливий вид біржових угод з обмеженими в порівнянні зі звичайними ф'ючерсними операціями ризиком. Це договірне зобов'язання чи купити продати визначений вид чи цінностей фінансових прав по заздалегідь установленій ціні в межах погодженого періоду. В обмін на одержання такого права покупець опціону сплачує його продавцю визначену суму ( премію ). У минулому опціони називалися угодами з премією, привілеями, гарантіями від збитків, гарантіями від підвищення і від зниження цін.

На товарних біржах опціони можуть полягати з товарами і ф'ючерсними контрактами.

По техніці здійснення розрізняють три основних типи опціону: опціон із правом чи покупки на покупку, використовуваний при грі на підвищення; опціон із правом чи продажу на продаж, застосовуваний торговцями, коли вони розраховують на зниження цін; і подвійний опціон, що представляє собою комбінацію опціону на покупку і на продаж.

Подвійний опціон дозволяє його покупцю або купити, або продати чи контракт інший вид цінностей ( але не купить і продати одночасно ) за базисною ціною і тому використовується при надзвичайно хитливій кон'юнктурі ринку, коли важко угадати наступний напрямок руху цін. Торгівля подвійними опціонами ведеться тільки в Англії.

Опціон на покупку надає право, але не зобов'язує купити визначений ф'ючерсний контракт, чи товар нетоварну цінність за даною ціною.

Опціон на продаж надає право, але не зобов'язує продати визначений ф'ючерсний чи контракт цінність за даною ціною.

Операції хеджування. Ф'ючерсні угоди звичайно використовуються для страхування - хеджування від можливих втрат у випадку зміни ринкових цін при висновку угод на реальний товар. Принцип страхування тут побудований на тім, що якщо в угоді одна сторона втрачає як продавець реального товару, то вона виграє як покупець ф'ючерсів на ту ж кількість товару, і навпаки. Механізм хеджування заснований на тім, що зміна ринкових цін на ф'ючерси однакові по своїх розмірах і напрямку. Насправді ці ціни не завжди однакові, однак межі їхніх коливань приблизно ті самі. Різниця між ціною на контракт реального товару і ціною на ф'ючерсний контракт називається базисом.

По техніці здійснення хеджування розрізняють два основних типи: хеджирування продажем (чи коротке), коли фірма продає ф'ючерсні контракти, і хеджування покупкою (його часто називають довгим), коли фірма здобуває ф'ючерсні контракти. Крім того, хеджування може бути здійснене за допомогою особливого виду біржових операцій - опціону.

Хоча обсяг операцій хеджування неухильно росте і вони продовжують складати економічну основу ф'ючерсної біржової торгівлі, в останні роки більш високими темпами збільшується обсяг спекулятивних угод. Хоча на угоди, що завершуються постачанням товару, приходиться надзвичайно мала частина біржового обороту, можливість постачання товару і саме постачання виконують важливу економічну функцію - забезпечують зв'язок ф'ючерсного ринку з ринком реального товару.

Різноманіття форм біржових операцій, постійне удосконалювання практики біржової торгівлі створюють основу для ефективного функціонування ринкового механізму, збалансування ринку, зниження витрат на придбання і реалізацію продукції. Навіть в умовах помітних коливань ринкових цін біржові операції дозволяють фірмам планувати свої витрати і прибуток на досить великі періоди, розробляти стратегію розвитку компаній з регульованим ризиком, гнучко сполучити різні форми інвестицій, знижувати свої витрати на фінансування торгових операцій.

3. Види товарних бірж в Україні

Особливостями українських бірж є в порівнянні з західними малий статутний капітал і універсальність, низький рівень спеціалізації.

В залежності від об'єкта продажу біржі підрозділяються на універсальні і спеціалізовані. Наприклад, на біржі "Чикаго Борд оф Трейд" реалізується пшениця, кукурудза, овес, соя, бройлери, фанера, золото, срібло, нафта, бензин, мазут, тобто продовольчі і промислові товари. Об'єктом продажу Київської універсальної товарної біржі є картопля, капуста, консервовані помідори й огірки, яловичина, свинина і худоба.

В умовах скорочення виробництва закономірним є прискорення біржових процесів, розширення асортименту біржових товарів - і навпаки. От чому для нашої країни характерний ріст універсальних товарних бірж.

Біржі, на яких об'єктом торгівлі є окремі товари або їхні групи, називаються спеціалізованими. У свою чергу, вони підрозділяються на спеціалізовані широкого профілю й вузькоспеціалізовані.

Біржі можна класифікувати по суб'єктах утворення. В Україні більшість товарних бірж організовуються державними установами, наприклад, органами постачання, міністерством сільського господарства і продовольства, іншими міністерствами і відомствами. Так були утворені Українська універсальна товарна біржа і “Украгропромбіржа”. У той же час існують біржі, організовані вільними підприємцями, наприклад, одеська приватна біржа “Світлана і К”. Певні плюси мають кожний із засобів організації бірж. Перевагою перших є те, що вони мають відносно розвинену інфраструктуру, а інших - їхня доступність для більшої кількості суб'єктів.

В умовах переходу до ринкових відносин в Україні будуть створюватися і розвиватися такі види бірж, які притаманні світовій економіці, з урахуванням специфічності української ринкової інфраструктури.

4. Значення товарних бірж для економічного зростання України

Починаючи з XIII століття, біржа є одним із головних двигунів ринку. Біржа дозволяє здійснювати процес купівлі-продажу з мінімальними витратами, тому й одержала настільки широку підтримку у підприємців.

Важливим у біржовій діяльності на нинішньому етапі є те, що вона являє собою один з основних каналів матеріально-технічного постачання малих підприємств, фірм та інших підприємницьких структур, що зароджуються.

Через діяльність бірж стабілізуються товарний ринок і господарські зв'язки. Мобільне реагування товарних бірж на зміну кон'юнктури ринку за рахунок швидкого укладання господарських договорів на постачання реального товару дозволяє досягати збалансованості попиту і пропозиції на ринку.

Різноманіття форм біржових операцій, постійне удосконалювання практики біржової торгівлі створюють основу для ефективного функціонування ринкового механізму, збалансування ринку, зниження витрат на придбання і реалізацію продукції. Навіть в умовах помітних коливань ринкових цін біржові операції дозволяють фірмам планувати свої витрати і прибуток на достатньо великі періоди, розробляти стратегію розвитку компаній із регульованим ризиком, гнучко сполучити різноманітні форми інвестицій, знижувати свої витрати на фінансування торгових операцій.

Отже, товарна біржа - це ринковий механізм, що виконує ряд стабілізуючих функцій в економіці, а саме забезпечує:

ліквідність і оптимальний розподіл найважливіших сировинних товарів;

стабілізацію цін і витрат, валютних курсів, грошового обігу і кредиту.

Поза всяким сумнівом, товарні біржі виступають як найдинамічніші і чуткі до запитів ринку системи.

Для того щоб товарні біржі зайняли належне місце в оптовій торгівлі України, необхідне посилення регулюючої ролі держави у формуванні цін у процесі укладання угод по купівлі-продажу, у стимулюванні насичення ринку товарами, підвищення рівня його збалансованості. Без втручання держави складно припустити введення в практику оплати праці брокерів по фіксованих ставках за укладену угоду, що стимулювало б збільшення кількості договорів по поставках товарів. В сучасних умовах посередник зацікавлений у завищенні цін і при продажі, і при купівлі.

Створення біржових інститутів виступає необхідною умовою функціонування ринкового механізму.

Володіючи достатньо сильним впливом на економіку країни, біржа в той же час дуже чуйно реагує на всі зміни, що відбуваються в політичному або економічному курсі країни, що у свою чергу відбиваються на стані справ на біржі.

З моменту одержання Україною незалежності біржі з'явилися в багатьох містах нашої країни. Це стало вирішальним кроком при переході України до ринкової економіки. Розвиток бірж у нашій країні вирішив багато проблем підприємців. За допомогою бірж був значно прискорений час виконання угоди. Це призвело до значного збільшення числа комерційних організацій. Організації і підприємства, що працювали на ринку до утворення бірж, із їхньою допомогою вийшли на більш високий рівень діяльності і зрештою стали найбільшими в Україні. Крім цього з'явилися брокерські контори, що приймали замовлення від виробників або споживачів на купівлю-продаж товару.

За достатньо короткий проміжок часу біржова справа в Україні одержала широке розповсюдження. Хоча останнім часом ажіотаж навколо товарних бірж спав, біржі все-таки мають певний вплив на економіку України.

Незважаючи на всі перешкоди і вади, українські товарні біржі все-таки продовжують функціонувати, показуючи цим, що ринкова економіка в Україні розвивається, і якщо Україна в найближчому майбутньому стане в один ряд з іншими високорозвиненими державами, то в цьому буде чимала заслуга українських товарних бірж, які нещодавно зародилися

5. Механізм функціонування товарних бірж в Україні

Зародження товарних бірж в Україні почалося наприкінці XVIII сторіччя.

Першою офіційно організованою товарною біржею в Україні була Одеська, відкрита в 1796 році. Потім, майже через сторіччя, були відкриті Київська товарна біржа (1869), Харківська біржа (1876)[8]. Київська біржа розміщувалась у центрі міста, що відповідало світовій практиці. Ці біржі діяли до 1917 року.