Сучасна кредитна система

Співробітництво зі Світовим банком підтримує програму економічних реформ в Україні й виступає важливим елементом зовнішнього фінансування, яке спрямоване на підтримку дефіциту бюджету, підготовку та реалізацію довгострокових інвестиційних проектів, що відповідають пріоритетним напрямкам економічного розвитку України, підтримку експорту українських підприємств, страхування імпорту. Це принципово нова форма фінансово-економічних відносин для України, що потребує створення відповідної нормативно-правової бази, інституційної спроможності уряду своєчасно освоювати кредитні можливості, знання процедур і правил, жорсткої дисципліни, щодо виконання зобов'язань, які визначені міжнародними договорами.

Програми реформування окремих секторів економіки в межах проектів Світового банку допомагають здійснювати структурну перебудову економіки, впроваджувати світовий досвід, сучасні конкурентоспроможні технології.

З кінця 1994 року, коли Україна за підтримки Світового банку і МВФ почала виконання програми стабілізації та економічних реформ, було досягнуто окремих значних успіхів. Інфляцію, що сягала гіперінфляційних рівнів у 1993 р., було знижено до менш ніж 2% на місяць у другій половині 1996 р. Незважаючи на серйозні зовнішні потрясіння впродовж наступних двох років, що були зумовлені фінансовою кризою в Азії та Росії, річний рівень інфляції стабільно залишається нижчим від 20%.Успіх в обмеженні інфляції дав змогу урядові ввести у вересні 1996 року нову грошову одиницю - гривню (грн.) і майже два роки (до фінансової кризи в Росії у серпні 1998 року) підтримувати її стабільний обмінний курс.

Фінансові ресурси Світового банку ( як і інших міжнародних фінансових організацій) у разі їх ефективного використання допомагають прискорити процес реформування. Кошти Світового банку спрямовуються на фінансування інвестиційних проектів в електро-і теплоенергетиці, житловому та комунальному господарстві, охороні навколишнього середовища та екології, соціальному секторі, а також на підтримку платіжного балансу та бюджету шляхом фінансування проектів щодо реформування на ринкових засадах окремих секторів економіки (фінансового, сільськогосподарського тощо).

Світовий банк є довготерміновим партнером України. Починаючи від системних проектів, кошти яких ідуть на покриття дефіциту бюджету, а відповідні економічні програми створюють засади для функціонування ринкового середовища, Україна поступово переходитиме до розширення програми інвестиційних проектів, спрямованих на розвиток окремих секторів економіки та інфраструктури у регіонах, окремих підприємств. Одночасно виробники України зможуть брати участь як виконавці проектів для інших країн у межах тендерів, які проводяться Світовим банком. Так, починаючи з 1993 р. Україна була учасником проектів для Естонії та Монголії. Крім того. Українські спеціалісти залучалися як консультанти.

Позики Світового банку є досить привабливим джерелом зовнішнього фінансування України завдяки тому, що фінансові умови надання позик вигідніші, ніж більшість інших доступних нині зовнішніх джерел запозичення. За класифікацією Світового банку Україна належить до ІІІ категорії країн (середній рівень доходу), за якою термін погашення кредитів становить 17 років (останнім часом він зріс до 20 років) із пільговим періодом 5 років. Відсотки за позиками Світового банку, залученими досі Україною, сплачуються за плаваючою ставкою, прив'язаною до ставки LIBOR. Ставка відсотків для України становить приблизно 6,5 %.

Починаючи з 1993 року в Україні реалізується 16 проектів, що фінансуються за рахунок позик Світового банку, на загальну суму 2 894,8 млн. дол. США та 15 млн. німецьких марок:

реабілітаційна позика (500 млн. дол.);

інституційна позика (27 млн. дол.);

проект реабілітації гідроенергетики та контролю у системі (114 млн. дол.);

проект із розвитку насінництва (32 млн. дол.)

експериментальний проект у вугільній галузі (15,8 млн. дол.)

проект розвитку підприємств (310 млн. дол.)

проект структурної перебудови вугільної галузі (300 млн. дол.)

проект структурної перебудови сільського господарства (300 млн. дол.)

проект розвитку експорту (60 млн. дол. та 15 млн. марок)

проект розвитку ринку електроенергії (317 млн. дол.)

проект підтримки соціального захисту (2,6 млн. дол.)

проект “Морський старт” (100 млн. дол.)

проект структурної перебудови фінансового сектора (300 млн. дол.)

проект розвитку підприємств, ІІ етап (300 млн. дол.)

проект реабілітації та розширення теплопостачання м. Києва (200 млн. дол.)

розвиток системи казначейства (16,4 млн. дол.).

Зміст системних проектів полягає у зміні умов та правил діяльності сектора державного управління або певних галузей економіки. Впровадження проектів і надання позик регламентується здійсненням політичних заходів, серед яких можуть бути: прийняття відповідних законодавчих і нормативних актів щодо регулювання тієї чи іншої галузі, створення нових установ державного управління тощо. Кошти позик за цими проектами повністю надходять до державного бюджету і, відповідно, погашаються тільки за рахунок коштів бюджету.

Висновок

Кредитний ринок дозволяє здійснювати нагромадження, обіг, розподіл і перерозподіл позикового капіталу між сферами економіки з метою забезпечення її безперервного функціонування. Ціною позики на кредитному ринку є позикова ставка, процент. Розмір плати за кредит, як і ціна будь-якого товару, залежить від співвідношення попиту і пропозиції кредитного капіталу, а диференціація - від виду кредиту, його розміру, терміну, забезпечення та особи суб'єктів кредитних відносин. Крім того, на її величину впливає загальна норма прибутку, розміри грошових надходжень та заощаджень у суспільстві, товарно-грошова збалансованість, співвідношеннями між внутрішніми і зовнішніми боргами, циклічність коливань, сезонність умов виробництва, наявність і темп інфляції, рівень кредитно-грошового регулювання, можливість вільного переливу капіталів між країнами тощо. Розмір відсоткових ставок та порядок їх сплати встановлюються банком і визначаються в кредитному договорі залежно від різних факторів (вартості кредитних ресурсів, кредитного ризику тощо). Кредитні відносини здійснюються через певні інструменти, загально формою яких є боргові зобов'язання.

Боргові зобов'язання як інструмент кредитних відносин юридично виступають у формі кредитної угоди або цінних паперів. Боргове зобов'язання, що є еквівалентом грошей в обміні, з одного боку, стає на місце грошей як засіб платежу, а з другого,-- грошові відносини набувають форми взаємного розрахування боргів, коли гроші використовуються як рахункові, а символами грошей стають боргові зобов'язання.

Для збільшення кредитних вкладів в економіку слід створити економічне підґрунтя для міцної бази клієнтів банків і забезпечення належне правове регулювання кредитних відносин.

Дію і розвиток кредитних відносин на кредитному ринку гальмують наявність і розвиток інфляційних процесів, відсутність відповідного та ефективного використання кредитів, недостатність обсягу кредитних ресурсів, незакінченість розробки організаційних заходів регулювання та функціонування ринку позичкових капіталів тощо.

Отже, для створення нормального функціонування кредитного ринку в Україні потрібно врегулювати ці та інші проблеми, використовуючи наукові рекомендації, досвід інших країн.

Размещено на Allbest.ru