Сучасний стан і перспективи розвитку страхового ринку в Україні

Сучасний стан і перспективи розвитку страхового ринку в Україні

Тулуш Л.Д.

Воскобійник Ю.С.

Ринкова трансформація економіки зумовлює підвищення ролі страхового ринку, визначає необхідність створення дієвої системи страхового захисту з метою забезпечення стабільності розвитку та ефективності економічних відносин, підвищення рівня життя населення, соціальної стабілізації.

В умовах обмеженості джерел фінансових ресурсів страхові компанії варто розглядати у якості потужних інвесторів розвитку економіки, адже страховий ринок може сприяти формуванню додаткових джерел фінансування.

Розробка науково обґрунтованих засад розвитку страхової діяльності в Україні набуває в умовах фінансової кризи важливого значення, оскільки даний вид бізнесу в Україні поки характеризується низькою ефективністю, незначними обсягами капіталізації страхового ринку, необхідністю активізації інвестиційної діяльності та повноцінної інтеграції до світового страхового ринку.

Наявний розвиток страхування в Україні обумовлює необхідність постійного відстеження тенденцій та виявлення особливостей функціонування даної сфери фінансової системи держави, що має важливе значення для ефективного функціонування не тільки економіки, а і всього суспільства, його соціального добробуту та рівня захищеності від реалізації негативних подій.

Проблеми функціонування страхового ринку України висвітлюються у працях М. Александрова, В. Базилевича, Н. Внукової, О. Гаманкової, В. Грушко, О. Данілова, О. Заруби, Н. Костіної, М. Мниха, С. Осадця, А. Пересади,.А. Свириденка, А. Таркуцяка, В. Шахова, Р. Юлдашева та інших вчених. Разом з тим, сучасні тенденції розвитку фінансового ринку України вимагають уточнення напрямів розвитку вітчизняного страхування в частині збільшення обсягів страхового покриття по відношенню до ВВП та підвищення його ефективності.

Метою даної статті є оцінка наявних тенденцій розвитку, притаманних страховому ринку в Україні, встановлення особливостей, характерних сучасному вітчизняному страховому бізнесу.

Методика досліджень. Для вирішення поставлених завдань в даній статті використовувались наступні методи: аналізу; економіко-математичні. Крім того, використано методи узагальнення та порівняльного аналізу.

Результати досліджень. Страховий ринок, як невід'ємна складова фінансового ринку країни, є чутливим до проблем будь-яких його сегментів. Водночас, він тісно пов'язаний з виробничою сферою, рівнем добробуту населення. Позитивні зміни в економіці, підвищення добробуту населення сприяють активності страхових компаній, а стабільний розвиток останніх створює умови для покращення стану економіки шляхом інвестування накопичених ними грошових коштів у різні її сфери та галузі.

Світовий досвід показує, що страхові компанії можуть акумулювати фінансові ресурси у декілька разів більше, ніж середні комерційні банки. Однак це відбувається тільки за певних економічних умов при високому рівні розвитку фінансового і, передусім, фондового ринку, при зростанні добробуту населення. Саме останній фактор, а також формування умов для збільшення прибутковості діяльності підприємств, формують передумови для розвитку страхового ринку.

Страховий ринок є важливою ланкою в системі фінансового посередництва у багатьох промислово розвинутих країнах. У більшості таких країн світу страхові компанії за розміром загальних активів знаходяться на другому місці після банківських інституцій. Зокрема, співвідношення активів страхового ринку до ВВП у Великобританії складає - 96,5%, у США - 45,2%, Японії - 66,9%, Франції - 63,0%, Німеччині - 45,5%, в Україні ж цей показник становить лише 3,2% (табл. 1).

Згадана п'ятірка країн є лідерами й за обсягами зібраних страхових премій. Тільки на США приходиться близько одної третини світового обсягу страхових зборів, а разом ця п'ятірка забезпечує 70% цих внесків.

Незважаючи на позитивні зрушення в розвитку фінансового ринку України, страховий його сегмент залишається недостатньо розвиненим.

1. Показники розвитку страхового ринку розвинених країн та України (2004 р.) [8]

Відношення чистих страхових премій (без премій переданих у перестрахування) до ВВП в останні роки складає 1,6-1,8% (рис. 1). Такий рівень показника є суттєво нижчим від свого аналога у розвинених країнах ЄС, де він сягає 10-12%.

У розвинутих країнах в останні роки суттєво посилилася конкуренція між банківським і страховим бізнесом. Обсяг надходжень до бюджетів країн ЄС від страхової галузі співставний з обсягом відповідних надходжень від банківського сектору фінансового ринку. При цьому частка заощаджень на банківських рахунках зменшилася з 50 до 13%, а частка коштів, розміщених у страхових компаніях, навпаки, зросла із 15 до 40%. В свою чергу, банки стали надавати страхові послуги, а страхові компанії беруть активну участь у банківських операціях [6].

В першу чергу, це стосується страхування життя, яке в останні десятиріччя все більше використовується в якості накопичувального фінансового інструмента. Його перевагою є те, що, на відміну від депозитних вкладів, договори страхування укладаються на значний термін, котрий у декілька разів перевищує термін розміщення строкових депозитів. Завдяки цьому страхові компанії мають можливість вкладення коштів у довгострокові цінні папери, що дозволяє значно підвищити дохідність фінансових інвестицій. Окрім того, договори страхування передбачають ще й надання страхового захисту клієнтам.

Рис. 1. Відношення чистих страхових платежів до ВВП у 2002-2007 рр., % [7; 9]

У фінансовому секторі економіки України поки домінують банківські інститути, що обумовлено як специфікою розвитку вітчизняного фінансового ринку, так і наявністю законодавчих обмежень стосовно розміщення страхових резервів. Банківський і страховий бізнес в Україні поки не є конкурентами, оскільки пропоновані ними послуги мають більше відмінних, ніж спільних рис.

Суттєве відставання розвитку страхового бізнесу в Україні від банківського обумовлено наступними причинами: по-перше, позицією держави, яка більш зацікавлена в ефективному функціонуванні банківського сектора, що призвело до домінуючої ролі банківських інституцій в економіці України; по-друге, недовірою населення і суб'єктів господарювання до вітчизняних страхових компаній; по-третє, низьким рівнем капіталізації страхових компаній і, відповідно, недостатньою їх фінансовою стійкістю; по-четверте, відсутністю ефективної законодавчої бази у сфері страхування, наявністю значних обмежень щодо розміщення страхових резервів.

Негативна тенденція у розвитку страхового бізнесу почала долатися лише в останні п'ять років, коли були прийняті значні зміни у законодавстві про страхову діяльність. У зв'язку з цим чисельність страхових компаній значно збільшилась: якщо наприкінці 2003 р. чисельність страхових компаній складала 357, то вже наприкінці 2005 р. - 405, 2007 р. - 446 одиниць, а за станом на друге півріччя 2008 р. кількість страхових компаній досягла 469 одиниць. Таким чином, за останні роки кількість страхових компаній зросла більш, як на чверть. Водночас, не зважаючи на значну кількість страхових компаній, що функціонують на страховому ринку України, понад 52% у валових преміях із страхування життя належить першим трьом компаніям (щоправда, у 2006 р. цей показник склав 58,5%), а частка перших десяти страховиків становить 86,4%. Стосовно страхових компаній "non-life", то частка валових премій перших трьох страховиків становить на цьому ринку понад 12%, а перших п'ятидесяти - 77,5%. Тобто, значний рівень конкуренції спостерігається на ринку загального страхування, а ринок страхування життя є більш монополізованим (табл. 2) [7].

2. Основні показники розвитку страхового ринку України у 2005-2008 рр. [7]

Отже, збільшення кількості страхових компаній, з одного боку, є важливим показником розвитку страхового бізнесу, підвищення конкуренції і привабливості умов страхування, а, з іншого боку, - він не відображає дійсного стану на ринку страхових послуг і свідчить про низьку капіталізацію цієї частини фінансового ринку.

Для посилення конкуренції між страховими компаніями та банківськими установами на ринку фінансових послуг перші повинні на порядок збільшити обсяги капіталізації і, крім того, значно збільшити надходження страхових платежів. Останнє можна досягти як за рахунок росту добровільного страхування підприємницьких ризиків, так і шляхом страхування досягнутого рівня добробуту домогосподарствами. Водночас, населення буде зацікавлене у добровільному страхуванні майна, життя, інших видів ризиків, характерних для сучасного розвинутого суспільства, лише у випадку збільшення власного добробуту, підвищення рівня доходів, збільшення прошарку представників середнього класу.

До фінансової кризи населення віддавало перевагу розміщенню своїх вільних коштів у комерційних банках - це дозволяло отримати суттєво вищі доходи у більш простий спосіб в порівнянні з іншими формами інвестування (в тому числі і за договорами довгострокового страхування життя). Страхування є засобом збереження досягнутого рівня добробуту, а відповідно, його поширення в Україні суттєво обмежується внаслідок того, що більшість населення живе нижче необхідного рівня середнього класу навіть за вітчизняними стандартами. Крім того, з метою залучення капіталу в Україні необхідно підвищувати рівень відповідальності страхових компаній (що обумовить зменшення їх кількості), подальше підвищення нормативу капіталізації, реалізації інших важливих умов їх ефективної діяльності.

Основною проблемою для страховиків залишається недостатність ліквідних фінансових інструментів для проведення ефективної політики інвестування страхових резервів. Особливо гострою є проблема забезпечення довгострокових зобов'язань за договорами страхування життя.

Одним із основних джерел інвестування страхових резервів залишаються банківські вклади, які мають постійну дохідність та відносну забезпеченість гарантуванням вкладів відповідно до чинного законодавства. У даний фінансовий інструмент спрямовується більше третини страхових резервів. Інші активи страховиків, що вільні від зобов'язань, найчастіше вкладаються в цінні папери (як правило, акції).

Станом на початок 2008 р. обсяг активів за визначеними законодавством напрямами становив майже 20 млрд.грн., з них близько 9 млрд. грн. інвестовано на покриття сформованих страхових резервів, у тому числі: резерви зі страхування життя - майже 1 млрд. грн. (у 2006 р. - 0,6 млрд. грн.), технічні резерви - близько 7,5 млрд. грн. (у 2006 р. - 5,4 млрд. грн.).

Напрями інвестування коштів страхових резервів в активи відповідних категорій у розрізі технічних резервів та резервів зі страхування життя наведено у таблиці 3.

Становлення страхового ринку в Україні, подальший його успішний розвиток залежатиме від розширення переліку страхових послуг, підвищення їхньої конкурентоспроможності, розширення інфраструктури, удосконалення порядку оподаткування страхової діяльності, підвищення вимог до порядку створення діяльності страхових організацій, подальшої інтеграції України у міжнародні структури, а також створення оптимальної структури співвідношення між обов'язковим і добровільним страхуванням, залучення страхового ринку до вирішення найважливіших питань соціального страхування.

Аналіз ситуації на страховому ринку показує, що страхові компанії не завжди дотримуються своїх безпосередніх функцій по страхуванню. Частина страхових компаній ставлять за мету лише максимізацію прибутку, а безпосередньо страхування сприймають лише як специфічний засіб досягнення цієї мети, внаслідок чого страхові виплати носять мізерний характер. Такий підхід превалює на страховому ринку України, що наносить серйозні збитки іміджу страхування взагалі. На жаль, мають місце факти створення компаній для здійснення окремих операцій, в зв'язку з чим вони працюють впродовж лише незначних періодів [3].

3. Напрями інвестування коштів страхових резервів у 2006-2007 рр., млн. грн [7, 9]

*Визначені статтею 31 Закону України «Про страхування» для представлення страхових резервів.

**Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.02 №1211 «Про затвердження напрямів інвестування галузей економіки за рахунок коштів страхових резервів»

Вітчизняні страхові компанії характеризуються низьким рівнем капіталізації, значна частина з них характеризується недостатньою ліквідністю. При цьому вони беруть на себе значні зобов'язання на ринку автострахування, агрострахування, майнового страхування, страхування життя. Не завжди страховики можуть виконати свої зобов'язання перед власними клієнтами, що підриває довіру з боку суспільства й держави до страхування в цілому.

До складу суттєвих проблем, від вирішення яких залежить подальший розвиток страхового ринку України, належать впровадження ефективного інструментарію регулювання даного сегменту фінансового ринку та забезпечення якісного контролю за діяльністю учасників ринку страхових послуг (передусім за платоспроможністю та ліквідністю страховиків).

Серед основних недоліків сучасного вітчизняного страхового ринку слід відмітити: відсутність системного застосування ІТ-технологій при управлінні бізнес-процесами у страхових компаніях; недостатність професійних кадрів, страхових посередників; відсутність ефективних каналів продажу страхових продуктів (роздрібних, мережних продажів); недостатня прозорість страхового ринку та доступність для споживачів до окремих страхових продуктів.

Страховий ринок в Україні все ще перебуває на початковому етапі розвитку, окремі його сегменти стрімко розвиваються, проте рівень страхового покриття залишається на низькому рівні (він складає лише 3-5%, тоді як у країнах Західної Європи - понад 95%). У нашій країні розвиваються лише класичні види страхування - КАСКО, майнове страхування, тоді як, наприклад, медичне страхування знаходиться на етапі зародження. Це обумовлено, в першу чергу, рівнем доходів населення - розвиток страхування в країнах Східної Європи показує, що рівень розвиненості страхового ринку має пряму залежність від рівня доходів населення.

Ринок страхування життя в нашій країні поки не освоєно, при цьому для вітчизняних страхових компаній він поки є недоступним. Причинами цього є, по-перше, низька капіталізації українських страхових компаній, що робить їх недостатньо фінансово стійкими і привабливими партнерами зі страхування життя і, по-друге, вітчизняні страхові компанії в основному поки не готові працювати з незначними сумами індивідуального страхувальника, а більш орієнтовані на фінансово-промисловий бізнес. Відносини з останніми забезпечують великі суми страхових контрактів і використовуються у якості тіньових схем отримання значної кількості доходів. Крім того, основна маса заможних громадян України концентрується у декількох великих містах, що не дозволяє у повному обсязі реалізувати основні принципи страхування [2].

Вищенаведене пояснює значний інтерес іноземних страхових компаній до страхового ринку України за останні роки [5]. Так, кількість компаній з іноземним капіталом за три роки збільшилась з 58 у 2005 році до понад 82 у 2008 році (більш, як на третину), а частка іноземного капіталу в статутному капіталі страховиків з 13,5% до майже 20% (більш як на 45%) [7; 9]

Такий інтерес іноземних страховиків і фінансових груп до страхового ринку України обумовлений рівнем рентабельності страхової справи в нашій країні, який набагато перевищує показники іноземних держав (за даними «Асоціації страховиків України» на порядок).

Прихід іноземних страхових компаній створює більш високий рівень конкуренції у державі, що повинно сприяти нашому страховому ринку тому, що завдяки їх участі він буде змушений зорієнтуватися в бік цивілізованого, реального страхування. Крім того, іноземний страховий капітал в основному концентрується в такому малоосвоєному виді страхування, як страхування життя.

Отже, за проведеним аналізом стану страхового ринку України можна виділити наступні проблеми його подальшого розвитку:

- економічного характеру - низький платоспроможний попит на страхові послуги; невеликі обсяги та недосконала структура капіталу страховиків; відсутність надійних інвестиційних інструментів для довгострокового розміщення страхових резервів;

- організаційно-правового характеру: відсутність цілеспрямованої державної політики у сфері страхування; недосконалість нормативно-правової бази; надмірна кількість видів обов'язкового страхування і неадекватність їхнього фінансового забезпечення; недостатній рівень державного регулювання і контролю за страховим ринком, непослідовність дій стосовно організації державного нагляду за страховою діяльністю; протекціонізм, галузевий монополізм;

- функціонального характеру - низька прибутковість окремих видів страхування; низька конкурентоспроможність страховиків у порівнянні з банками в боротьбі за залучення вільних коштів юридичних і фізичних осіб; відсутність середньо- і довгострокового планування страховиками своєї діяльності; низький рівень кваліфікації кадрів; зростання випадків страхового шахрайства; відсутність довіри населення і господарюючих суб'єктів до страхових компаній;

- інформаційно-аналітичного характеру - інформаційна закритість страхового ринку, низький рівень впровадження в страхову практику сучасних інформаційних технологій; відсутність якісної статистичної інформації і недостатність докладних інформаційно-аналітичних матеріалів; недосконалість фінансової звітності та методів обробки даних; відсутність банків даних про несумлінних страхувальників; відсутність рейтингів страхових компаній; непрозорість даних про структуру власності вітчизняного страхового ринку.

Аналіз вищезазначених проблем показує, що частина з них є притаманними і для інших секторів фінансового ринку (наприклад, проблеми економічного характеру й організаційно-правові проблеми), інша частина - характериними лише для вітчизняного страхового ринку. Значна кількість наявних проблем розвитку страхового ринку України пояснюються передусім прагненням страхових компаній максимізувати прибуток, незважаючи ні на довгострокові інтереси галузі, ні на професійну етику.

Висновки. Аналіз сучасного стану, тенденцій і проблем розвитку вітчизняного страхового ринку свідчить про певні здобутки та недоліки, притаманні функціонуванню як окремих страхових компаній, так і всій системі страхування. Даний сегмент фінансвоого ринку все ще перебуває у стадії формування, але вже нині з'являються ознаки того, що саме страхування в змозі забезпечити не лише безпеку, стабільність, соціальні гарантії в суспільстві через механізм страхового захисту, але й у перспективі може стати серйозним механізмом перерозподілу інвестиційних ресурсів.

Розвиток страхового ринку стримує дія таких факторів, як: відсутність державної політики розвитку ринків фінансових послуг, неузгодженість господарського і страхового законодавства, недосконалість податкового законодавства, нестабільність фінансового середовища господарюючих суб'єктів і населення, слабкість стимулів у розвитку страхування.

Аналіз цих проблем показує, що вітчизняний страховий ринок потребує не сумнівної за своєю доречністю і перспективами інституціональної підтримки, а використання досвіду розвинутих країн із забезпечення високої якості страхових послуг. Особливо в таких стратегічно і соціально важливих для України сферах, як сільське господарство, середній і малий бізнес, медичне і пенсійне страхування, а також для створюваного зараз ринку іпотечного кредитування.

Розвиток страхового ринку України обумовлює необхідність визначення основних напрямів формування ефективного механізму надання страхових послуг для забезпечення страхового захисту, зокрема: страхування майна, відповідальності, фінансових ризиків, а також медичного страхування, страхування життя від нещасних випадків. Необхідно передбачити розширення переліку страхових послуг, інфраструктури, удосконалення порядку оподаткування страхової діяльності, подальшу інтеграцію України в міжнародні структури.

Список використаних джерел

1. Базилевич В.Д. Страховий ринок України. - К.: Знання. - 1998. - 374 с.

2. Воробйов Ю.Н., Воробйова Є.І., Ворошило В.В. Страхування в Україні: тенденції й особистості розвитку // Экономика и управление. - 2006. - № 2-3. - С. 20-25.

3. Мних М.В. Страхові компанії, їх роль та значення в системі ефективного забезпечення страхової діяльності // Финансовые рынки и ценные бумаги. - 2007. - №13. - С. 20-23.

4. Обзор рынка страхования в 2007 году // Страховой клуб. - 2007. - Декабрь. - С. 16-25.

5. Павлюченко Т. Инвесторы грядут // Финансы для всех. - 2006. - №7. - С. 6

6. Свириденко А.А. Стан та перспективи розвитку страхового ринку в Україні // Фінанси України. - 2005. - №4. - С. 146-147.

7. Інформація про стан і розвиток страхового ринку України за 2007 рік та 1 квартал 2008 року [Електронний ресурс] // http://www.dfp.gov.ua/fileadmin/downloads/straxuvanja 2007_1kv2008_last.pdf

8. IMF.Global Financial Stability Report, 2005, April [Електронний ресурс] // http://www.iii.org - Insurance Information Institute http://www.dfp.gov.ua.