Формування та розвиток ринку цінних паперів в Україні

З початку року Міністерством фінансів України було розміщено облігацій внутрішніх державних позик (далі - ОВДП) на загальну суму 44,29 млрд. грн. із середньозваженою дохідністю 11,59% річних, із них: за результатами проведення аукціонів з первинного розміщення до Державного бюджету України надійшло 11,52 млрд. грн. із середньозваженою дохідністю 17,53% річних; для збільшення формування статутного капіталу банків - 14,17 млрд. грн. із середньозваженою дохідністю - 9,50% річних.

За станом на 01.10.2009 в обігу перебували ОВДП за сумою основного боргу 69,67 млрд. грн., з яких 51,7% - у власності Національного банку України, 22,3% - банків, 25,8% - інших суб'єктів і лише 0,2% - у власності нерезидентів.

Кількість професійних учасників фондового ринку з урахуванням суміщення декількох видів професійної діяльності становила у 2009 році 1518, в тому числі:

- 282 учасника є торговцями-зберігачами (124 банки), серед них 33 учасники є торговцями-зберігачами-реєстраторами (24 банки);

- 3 депозитарії мали ліцензію на розрахунково-клірингову діяльність.

Станом на 01.11.2009 кількість ліцензій, які видано Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісією) професійним учасникам фондового ринку на провадження професійної діяльності складала 1836, в тому числі:

- 774 ліцензії на провадження діяльності з торгівлі цінними паперами;

- 282 ліцензії на провадження депозитарної діяльності зберігачів цінних паперів;

- 375 ліцензій на провадження діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів;

- 389 ліцензій на провадження діяльності з управління активами інвестиційних інвесторів;

- 10 ліцензій на провадження діяльності з організації торгівлі на ринку цінних паперів (фондових бірж);

- 3 ліцензії на провадження розрахунково-клірингової діяльності;

- 3 ліцензії на провадження депозитарної діяльності депозитарію цінних паперів.

Обсяг випуску акцій, зареєстрованих центральним апаратом Комісії, становив 74,36 млрд. грн. (Таблиця 2.1).

Таблиця 2.1 - Обсяг випуску акцій зареєстрованого центральним

апаратом Комісії протягом 9 місяців 2009 р.

Як бачимо з наведених даних, обсяг випусків акцій зареєстрованих центральним апаратом Комісії порівняно з аналогічним періодом 2008 року збільшився у 2,2 рази (або на 40,6 млрд. грн.) переважно за рахунок реєстрації випусків акцій банківськими установами з метою збільшення статутного капіталу.

Комісією упродовж трьох кварталів 2009 року зареєстровано 208 випусків облігацій підприємств на суму 9,37 млрд. грн. (Таблиця 2.2).

Обсяг зареєстрованих облігацій підприємств зменшився на 15,28 млрд. грн. порівняно з даними за аналогічний період 2008 року.

На відміну від аналогічного періоду минулих років, продовжується тенденція щодо відсутності зацікавленості з боку комерційних банків та страхових компаній до залучення коштів шляхом випуску боргових зобов'язань.

Таблиця 2.2 - Обсяг та кількість випусків облігацій

підприємств,зареєстрованих Комісією протягом 9 місяців 2009 р.

Протягом зазначено періоду найбільш значні за обсягом випуски облігацій підприємств зареєстровано наступними емітентами:

ДП «Харківське державне авіаційне орденів Жовтневої революції та Трудового червоного прапору виробниче підприємство» (3 випуски на загальну суму 1,04 млрд. грн.),

ДП «Київський авіаційний завод «Авіант» (2 випуски на загальну суму 858,0 млн. грн.),

ВАТ «Агрофірма «Троянда» (4 випуски на загальну суму 305,73 млн. грн.),

ВАТ «Укртелеком» (3 випуски на загальну суму 300,0 млн. грн.),

ТОВ «Спіро Капітал» (3 випуски на загальну суму 300,0 млн. грн.),

ВАТ «Павлоградвугілля» (2 випуски на загальну суму 275,0 млн. грн.),

ТОВ «Промінь НІК» (3 випуски на загальну суму 250,0 млн. грн.),

ТОВ «Русинія» (200,0 млн. грн.),

ТОВ «Лого сфера» (2 випуски на загальну суму 180,0 млн. грн.),

ТОВ «Консалтинговий блок» (100,0 млн. грн.),

ВАТ «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» (100,0 млн. грн.),

ТОВ «Компанія Родовід» (100,0 млн. грн.).

Обсяг зазначених випусків облігацій становив 38,85% від загального обсягу облігацій підприємств зареєстрованих за період.

Обсяг зареєстрованих Комісією випусків інвестиційних сертифікатів КУА ПІФ становив 39,76 млрд. грн., що порівняно з даними за аналогічний період 2008 року менше на 12,61 млрд. грн.

Обсяг зареєстрованих випусків акцій КІФ зменшився порівняно з даними за аналогічний період 2008 року на 4,34 млрд. грн. та становив 1,29 млрд. грн.

За станом 01.10.2009 кількість зареєстрованих корпоративних інвестиційних фондів та пайових інвестиційних фондів з початку реєстрації становить 1356 інститутів спільного інвестування, серед них:

221 корпоративний інвестиційний фонд;

1135 пайових інвестиційних фондів.

Діяльність фондових бірж

За станом на 01.10.2009 відповідно до існуючих вимог у біржові списки фондових бірж включено 1547 цінних паперів 871 емітента.

Кількість цінних паперів, які входять до біржових реєстрів фондових бірж, становить 239 (або 15,45% від кількості цінних паперів, які входять до біржового списку фондових бірж). У біржовому реєстрі до котирувального списку за І рівнем лістингу включено 13 цінних паперів, за ІІ рівнем лістингу - 226.

За результатами торгів на фондових біржах обсяг біржових контрактів з цінними паперами протягом 9 місяців 2009 року становив 15,18 млрд. грн. У вересні 2009 року обсяг торгів з цінними паперами на фондових біржах становив 2,23 млрд. грн.

Таблиця 2.3 - Обсяг біржових контрактів з цінними паперами на

організаторах торгівлі протягом 9 місяців 2009 р., млн. грн.

Протягом 9 місяців 2009 року порівняно з даними аналогічного періоду 2008 року обсяг виконаних біржових контрактів на фондових біржах зменшився на 39,70% (або на 10 млрд. грн.) (9 місяців 2008 року - 25,18 млрд. грн).

Найбільший обсяг торгів за фінансовими інструментами на фондових біржах протягом періоду зафіксовано з:

акціями на суму 6,59 млрд. грн (43,40% до загального обсягу біржових контрактів на фондових біржах протягом 9 місяців 2009 року);

облігаціями підприємств - 6,11 млрд. грн (або 40,21%).

Спостерігається збільшення частки обсягів біржових контрактів у загальному обсязі торгів протягом 9 місяців 2009 року до загального обсягу торгів протягом 9 місяців 2008 року на фондових біржах:

ВАТ «КМФБ» з 3,41% до 6,58%,

ЗАТ «УМФБ» - з 0,25% до 10,20%,

ЗАТ «УМВБ» - з 0,20% до 9,61%,

ВАТ ФБ "ПЕРСПЕКТИВА" - з 2,70% до 6,06%.

Поступово збільшується частка обсягів біржових контрактів на Українській біржі - до 12,10% від загального обсягу торгів протягом 9 місяців 2009 року. При цьому, зменшується частка обсягів біржових контрактів на ВАТ ФБ “ПФТС" з 92,01% до 46,12%.

Обсяг біржових контрактів на фондових біржах на вторинному ринку складає 70,01% від загального обсягу біржових контрактів протягом зазначеного періоду.

Таким чином, розглянувши стан фондового ринку, можна дійти висновку, що український фондовий ринок тільки розвивається і його формування помітно впливає на темпи економічного росту, які характеризують сучасний стан української економіки.

Розділ 3. Проблеми та перспективи розвитку фондового ринку в

Україні

Незважаючи на позитивну динаміку основних показників розвитку вітчизняного фондового ринку, його якісні характеристики знаходяться ще на низькому рівні, що перешкоджає йому ефективно виконувати функції пов'язані із залученням та перерозподілом інвестиційних ресурсів для забезпечення стабільного економічного розвитку.

Стосовно проблем розвитку фондового ринку України, переважна їх більшість має організаційний характер, тобто стосується організаційної складової ринку цінних паперів.

Однією з головних проблем розвитку фондового ринку є недосконалість законодавства у сфері регулювання діяльності на ринку цінних паперів,через що спостерігаються численні порушення прав інвесторів. Зокрема, законодавча неврегульованість зумовлює низький рівень корпоративного управління в акціонерних товариствах та порушення у сфері реєстрації прав власності. Не викликає сумніву і той факт, що інформація є дорожча над усе. Вона тісно пов'язана, як з безпосереднім функціонуванням ринку, так і забезпеченням захисту прав акціонерів. Тому своєчасне отримання необхідної інформації стосовно умов діяльності на фондовому ринку є пріоритетним суб'єктивним фактором, який впливає на розвиток РЦП. Адже інвестор не віддасть своїх грошей туди, де від нього приховують інформацію. Зазначені недоліки суттєво впливають на фінансову довіру дрібних інвесторів і на розміри коштів, що залучаються.

Відсутність чіткої визначеності законодавчої бази щодо порядку застосування загальних та спеціальних нормативно-правових актів дає можливість вирішувати долю учасників ринку цінних паперів суб'єктивно, а це, в свою чергу, гальмує розвиток РЦП.

Ще однією з проблем, що стосується вітчизняного фондового ринку є проблема об'єднання фондових бірж. Вона постає у зв'язку з тим, що в Україні немає єдиної системи котирування цінних паперів. Торги проводять відокремлено на 8 біржах та 2 торговельно-інформаційних системах. Це призводить до роздрібнення національного фондового ринку на окремі сегменти, маніпулювання курсами цінних паперів у різних регіонах, послаблення державного регулювання, зростання ризиків інвесторів.

Таким чином, вище зазначені проблеми розвитку українського фондового ринку говорять про те, що нашій державі необхідно приймати ряд рішень щодо вдосконалення функціонування РЦП.

Перш ніж безпосередньо перейти до розгляду можливих шляхів поліпшення функціонування ринку цінних паперів, зазначимо, що він існує в конкретній економічній системі. І якою б досконалою не була законодавча база, яка регулює ринок цінних паперів, якою розгалуженою не була його інфраструктура, який би не був сприятливий податковий клімат для суб'єктів ринку цінних паперів, без загального розвитку економіки, без підйому виробництва, без зростання загальної заможності населення, він неспроможний розвиватися та вдосконалюватися.

Одним із основних чинників ефективного розвитку ринку цінних паперів в Україні повинно бути формування прогресивної нормативної та законодавчої бази. Вдосконалення нормативної та законодавчої бази функціонування фондового ринку, в першу чергу, сприятиме сприятливому інвестиційному клімату та економічному зростанню економіки в цілому. Нині значні зусилля необхідно спрямувати на поліпшення інвестиційного клімату. Ефективна інтеграція України до світового економічного простору є загальним завданням побудови її державності, прискорення радикального оновлення національної економіки та побудови її ринкової соціально зорієнтованої моделі. В Україні є досить великі можливості для розвитку іноземного бізнесу та інвестицій, а саме : наявність відносно розвиненої інфраструктури; низька вартість ресурсів; сприятливе географічне положення; висока якість і дешевизна робочої сили; ненасичений вітчизняний ринок. Створення чітко зрозумілої і прозорої системи законодавчого регулювання прав інвесторів, надасть йому впевненість, що в Україні його інтереси та права власності захищені. Адже кожен національний ринок має бути доступним для інвесторів, тоді він отримує міжнародний статус та визнання і є конкурентним ринком.

Також зазначимо, що прийняття Закону України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» позитивно відзначилось на розвитку фондового ринку, він заповнив багато пустощів в законодавстві, сприяючи тим самим формуванню сучасних механізмів його розвитку.

Стандартизація обліку прав власності на цінні папери Національним депозитарієм України має стати практичним кроком щодо гармонізації законодавства України з світовими і Європейськими нормами. Встановлення відповідних стандартів депозитарного обліку буде сприяти підвищенню прозорості фондового ринку та сприяти зростанню операцій на фондовому ринку, що фактично веде до підвищення доходної частини бюджету України за рахунок відповідних податків.

Стандартизація Національним депозитарієм операцій на ринку цінних паперів дає можливість сформувати фундамент ефективного ринку цінних паперів, забезпечити дієвий контроль з боку державних органів та створює умови для надійного захисту прав інвесторів. З метою створення єдиної системи депозитарного обліку Національним депозитарієм із залученням фахівців державних органів, експертів фондового ринку і представників міжнародних організацій розроблено та затверджено Стандарт депозитарного обліку. В цьому стандарті вперше на теренах країн СНГ вдалося створити основу для формування єдиної системи депозитарного обліку як для державних так і для корпоративних цінних паперів.

Але норми законодавства і стандартизація не можуть замінити собою високі технології та програмні продукти, що мають забезпечити функціонування Національної депозитарної системи. Розбудова Національної депозитарної системи передбачає впровадження сучасних принципів і технологій, які відповідають тенденціям глобалізації ринків і в світовому масштабі. Запровадження стандартів має супроводжуватися створенням системної технології, що поєднує облікову і виконавчу систему інфраструктури ринку цінних паперів. Приклад такого будівництва в Україні вже є. Це поєднання методологічної роботи Національного банку зі створенням системи електронних платежів. Вирішення цієї проблеми забезпечить рух інвестицій в Україну, вихід цінних паперів українських емітентів на іноземні фондові ринки, буде сприяти прозорості і надійності фондового ринку України.

Удосконалення приватизаційних механізмів - один з чинників розвитку РЦП України. Відповідно до затвердженої «Програми розвитку фондового ринку на 2005-2010 рр.» [2], пакети акцій підприємств, де частка держави становить 25% і менше, необхідно продавати лише через фондові біржі. Окрім того, передбачено проводити через фондові біржі попередній продаж 5-10% акцій підприємств, що підлягають приватизації. Це дасть можливість наповнити організований фондовий ринок додатковим обсягом акцій, підняти його капіталізацію, формувати справедливі ринкові ціни підприємств, які приватизують, збільшити відповідні надходження до бюджету.

Позитивним кроком також буде впровадження в Україні прямого комунікаційного зв'язку з фондовими біржами та торгівельно-інформаційними системами, оскільки дуже необхідно отримувати інформацію про хід торгів в режимі реального часу. Всі процеси на ринку цінних паперів будуть сприйматися учасниками у вигляді інформації. У відповідний проміжок часу вони будуть знати, хто продає цінні папери та за якою ціною.

З огляду на специфіку, тенденції і проблеми розвитку українського фондового ринку, можна сказати, що основними пріоритетними напрямами розвитку українського фінансового ринку повинні бути:

ь стабілізація законодавчої бази, запровадження системи врегульованих оптимальних норм і методів через найвпливовіші, а головне, ефективні та стимулюючі важелі;

ь проведення адміністративної реформи і зокрема, реформи Міністерства фінансів у напрямі вдосконалення його організаційної структури, уточнення функції, підвищення ролі і статусу;

ь централізація та організаційна оформленість обігу ЦП в Україні через створення єдиної біржової системи;

ь зосередження торгівлі цінними паперами на організованому ринку, оскільки укладання угод за межами організованого фондового ринку применшує інвестиційну привабливість країни, провокує тінізацію українського капіталу;

ь сприяти залученню коштів населення на фондовий ринок через запровадження на початковому етапі пільгового оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від операцій з цінними паперами;

ь підвищення прозорості діяльності емітентів цінних паперів, пристосувати структуру інформації про емітентів до міжнародних стандартів звітності, що забезпечить її презентабельність і дасть змогу інвестору оцінити реальну вартість підприємства та його потенціал;

ь здійснення заходів щодо стимулювання внутрішнього ринку капіталів, обмеження доступу до нього нерезидентів, що сприятиме зростанню обсягів капіталу;

ь запровадження та розвиток таких інститутів, як ринок застави, іпотечні кредити, споживчі кредити, на умовах доступності для вітчизняного інвестора;

ь обмеження зовнішніх запозичень й розширення випуску державних і місцевих позик;

ь залучення на фінансовий ринок нереалізованого інвестиційного потенціалу домашніх господарств;

ь розвиток різноманітної довірчої діяльності, операційного страхування;

ь створення системи захисту прав інвесторів на фінансовому ринку;

ь формування учасника фінансового ринку як суспільного інституту, тобто такого учасника, для якого соціально зумовлені й історично обмежені закони, норми, звички і стереотипи, що склалися у суспільстві, є настільки очевидними, що не потребують офіційних угод між контрагентами, які діють в економіці. [25]

Висновок

З метою дослідження процесів формування та розвитку ринку цінних паперів в Україні в даній роботі було узагальнено та висвітлено етапи становлення фондового ринку України, було розглянуто сутність та особливості функціонування фондових бірж, досліджено принципи функціонування фондового ринку в цілому. Також в роботі було надано характеристику видів цінних паперів, які обертаються на фондовому ринку України, охарактеризовано біржовий та позабіржовий ринки цінних паперів. Особливу увагу було зосереджено на досліджені сучасного стану українського фондового ринку, виходячи з якого можна стверджувати, що подальший розвиток ринку цінних паперів в Україні стримується рядом об'єктивних та суб'єктивних факторів. Найголовнішими серед яких є:

кризовий стан української економіки;

високий рівень інфляції;

відсутність твердої національної грошової одиниці;

відставання існуючої законодавчої та нормативно-правової бази функціонування фондового ринку від розвитку реальних процесів на ньому;

слабкість і недостатність державного регулювання національного ринку цінних паперів;

нерозвиненість первинного ринку цінних паперів;

практична відсутність операцій з похідними видів цінних паперів;

відсутність гарантій по операціях з цінними паперами;

недовіра населення та його психологічна непідготовленість до операцій на фондовому ринку;

відсутність гарантій держави щодо захисту грошових заощаджень населення тощо.

Український ринок цінних паперів має базуватися на довірі й взаємоповазі усіх його учасників, використовувати єдині правила професійної та етичної поведінки на ньому, користуватись єдиною термінологією.

Використання програмного забезпечення за європейськими зразками також дозволить органічно і швидко адаптувати український ринок до європейських систем, створити ідентичні західним умови для іноземних інвесторів, полегшити вітчизняним підприємцям вихід у світовий фінансовий простір.

Щодо подальшого ефективного розвитку українського фондового ринку, то державі необхідно здійснити ряд першочергових заходів, а саме:

забезпечити зосередження торгівлі цінними паперами тільки на організаційно оформленому біржовому та позабіржовому ринках;

розширити сферу діяльності інвестиційних інвесторів в Україні шляхом удосконалення нормативної бази діяльності інститутів спільного інвестування;

створити систему спеціалізованих організацій інфраструктури фондового ринку, зокрема національного депозитарію, зберігачів цінних паперів та розрахунково-клірингових установ;

забезпечити сприятливі умови для обігу цінних паперів іноземних емітентів на території України і цінних паперів резидентів за її межами;

поліпшити механізм залучення вільних коштів суб'єктів господарювання через систему внутрішніх місцевих позик;

удосконалити законодавчу й нормативну бази оподаткування операцій із цінними паперами на первинному та вторинному ринках.

Саме централізований та регульований ринок стає універсальним механізмом, за допомогою якого врегульовуються не лише економічні, а й соціальні і навіть політичні відносини. В макроекономічному плані він дозволяє державним органам завдяки отриманню щоденного загального балансу ринку безпосередньо контролювати його стан і своєчасно попереджати кризові ситуації. Стабільність ринку сприятиме зміцненню довіри населення до цінних паперів, залучить іноземних інвесторів, а наявність єдиного центру котирування створить сприятливі умови для здорової конкуренції торговців з одночасним збереженням гарантій для інвесторів та емітентів.

Якщо вирішити існуючі проблеми, то це прискорить розвиток організованого фондового ринку в Україні, що, в свою чергу, позитивно вплине на масовий вияв довіри до українських цінних паперів, на їх ліквідність, капіталізацію ринку, сприятиме збільшенню доходів до бюджету, прискоренню приватизаційних процесів, виведенню із кризи економіки України.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» // (ВВР). - 2006. - №31. - Ст. 268.

2. Проект програми розвитку фондового ринку України на 2005-2010 рр. // Цінні папери. - 2005. - №13. - С. 9.

3. Коноцера А. Форми інформаційного забезпечення на фондовому ринку // Ринок цінних паперів України. - 2006. - С. 234.

4. Бурмака. М. Розвиток фондового ринку і політика державного дирижизму в Україні // Ринок цінних паперів України. - 2006. - С. 309.

5. Біржова і інвестиційна діяльність. Цінні папері і фондовий ринок / Зельцер Є.Р. - К., 2002. - 36 с.

6. Павлов В.І., Пилипенко І.І., Кривов'язюк І.В. Цінні папери в Україні: Навчальний посібник. - Видання 2-ге, доповнене. - К.: Кондор, 2004. - 400 с.

7. Дудяк Р. Основи біржової діяльності на ринку цінних паперів: Навч. посібник. - К.: Українські технології, 2006. - 297 с.

8. Крамаренко В.І., Холод Б.І., Воробйов Ю.Н., Дудар А.П. Біржова діяльність: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів. - К.: ЦУЛ, 2008. - 261 с.

9. Інвестиційна привабливість цінних паперів / Ревенко В., Славов М. // Економіст. - 2002. - №4. - С. 32-38.

10. Мендрул О.Г., Павленко І.А. Фондовий ринок: операції з цінними паперами: Навч. посібник. - 2-ге вид., доп. та перероб. - К.: КНЕУ, 2005. - 156 с.

11. Лапішко З. Національна депозитарна система - основа інфраструктури фондового ринку // Вісник Національного банку України. - 2006. - №4. - С. 49-52.

12. Мозговий О.М. Фондовий ринок: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1999. - 316 с.

13. Мозговий О.М. Фондовий ринок: Навч.-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни (спеціальності "Менеджмент" і "Міжнародна економіка"). - К.: КНЕУ, 2006. - 96 с.

14. Назарчук М. Середньостроковий прогноз розвитку фондового ринку України // Економіка України. - 2008. - №2. - С. 47-62.

15. Оскольський В.В. Ринок цінних паперів України. - К.: УФБ, 2001.

16. Олександров А. Розвиток національної депозитарної системи // Цінні папери. - 2005. - С. 312.

17. Сергій Котляров. Фондовий ринок України в контексті євро інтеграції // Ринок цінних паперів України. - 2007. - №11-12.

18. Сохацька О.М., Дениско О.М. Біржова справа: Навчальний посібник. - К.: Тріада-Плюс, 2008. - 187 с.

19. Суторміна В.М., Савчук Н.В. Фондовий ринок. - К.: КНЕУ, 2001.

20. Теоретичні засади інвестування на ринку цінних паперів / Дегтярьова Н. // Ринок цінних паперів України. - 2002. - №9-10. - С. 33-40.

21. Цінні папери в Україні / 1.1. Пилипенко, О.П. Жук. - К.: ІВЦ Держкомстату України, 2001.

22. Черкесова С.В., Сорока Р.С. Ринок цінних паперів і фондова біржа. - Л., 2002.

23. Шелудько В.М. Фінансовий ринок: Підручник. - 2-ге вид., стер. - К.: Знання, 2008 - 535 с.

24. Шклярук С.Г. Финансовая система - К.: Нора-принт, 2003. - 568 с.

25. Яценюк А. Фондовий ринок України: проблеми та перспективи розвитку // Вісник Національного банку України. - 2004. - №11. - С. 4-9.

Додаток 1

Схема розрахунку за векселем

Додаток 2

Класифікація сертифікатів