Кредитування інвестиційних проектів

Університет банківської справи Національного банку України

Інститут магістерської та післядипломної освіти

Індивідуальне завдання

з курсу «Інвестиційне кредитування»

Студентки

заочної форми навчання

групи 506БСмз

Таланчук Майї Сергіївни

Київ 2010

План

1. Консорціумне кредитування інвестиційних проектів

2. Інвестиційне кредитування в Україні Європейським банком реконструкції та розвитку

3. Практичне завдання

1. Консорціумне кредитування інвестиційних проектів

Кредитування великих інвестиційних проектів - одна з найбільш непублічних сфер діяльності фінансових установ.

У ринковій економіці виникає необхідність об'єднання діяльності банків у різних секторах ринку, особливо в сфері кредитних відносин. У межах такого об'єднання ризик, пов'язаний з довгостроковим кредитуванням, розподіляється між учасниками, що дозволяє банкам-членам підтримувати свої ліквідні резерви на більш низькому рівні. Особливе місце в таких об'єднаннях належить банківським консорціумам. Консорціумне кредитування здійснюється з метою забезпечення гарантії повернення великих кредитів, зменшення рівня ризику при кредитуванні проектів, які потребують значних капітальних вкладень.

Банківський консорціум - це тимчасове об'єднання банків, які створюються для координації дій при проведенні різного роду банківських операцій або для кредитування однієї, але великої угоди. Банківський консорціум утворюється банками на паритетних засадах. На постійній основі консорціуми можуть створюватись для проведення операцій на валютних ринках або великомасштабних лізингових чи факторингових операцій на ринках позичкових капіталу. Банківські консорціуми можуть формуватися з метою об'єднання кредитних ресурсів, диверсифікації кредитного ризику, підтримання ліквідності балансу банку. Кількість учасників такого консорціуму не обмежується. Координує дії учасників головний банк (лідер), який представляє інтереси консорціуму, але діє в межах повноважень, які отримує від інших учасників консорціуму. За організацію консорціуму банк-лідер отримує спеціальну винагороду, крім відсотків та комісійних, що покривають його витрати. Надання консорціумного кредиту здійснюється на загальних підставах і принципах, що й інші види банківського кредиту, з дотриманням банками-учасниками економічних нормативів, що регулюють їх діяльність. Кожний член консорціуму самостійно оцінює ефективність проекту і визначає умови участі в ньому або може пропонувати свій варіант здійснення кредитування проекту. Члени консорціуму несуть солідарну відповідальність перед позичальниками. Взаємовідносини між учасниками консорціуму та позичальниками регулюються кредитним договором, який підписується всіма учасниками консорціуму та позичальником. Цей договір має містити такі основні статті:

· перелік учасників консорціумної угоди;

· сума та термін кредиту;

· періодичність і порядок надання кредитів;

· процентна ставка, порядок нарахування та сплати процентів;

· умови дострокового погашення;

· порядок компенсації позичальником можливого збільшення вартості проекту;

· санкції за порушення умов договору;

· підписи та печатки всіх учасників угоди;

· інше.

Після укладання кредитної угоди головний банк акумулює кошти банків-учасників і розпочинає кредитування позичальника. Кредит може надаватись таким чином:

· за допомогою акумулювання кредитних ресурсів у визначеному банку;

· шляхом гарантування загальної суми кредиту головним банком або групою банків, а кредитування здійснюється у міру виникнення потреби у позичці;

· шляхом зміни гарантованих банками-учасниками квот кредитних ресурсів за рахунок залучення інших банків до участі у консорціумній угоді.

У разі настання строків погашення зобов'язань позичальник повертає кредиторам не тільки суму позички та проценти за кредит, але й відшкодовує всі витрати по організації та здійсненню кредитних операцій. Повернення кредиту, сплата відсотків і комісійних, які покривають витрати банків-учасників, здійснюються пропорційно їх ролі та частці участі, передбачених консорціумною угодою. Деяку схожість з консорціумним кредитом має паралельний кредит. У такій угоді беруть участь два або більше банків, кожний з яких самостійно веде переговори з позичальником, а потім вони узгоджують між собою умови кредитування, щоб у підсумку укласти кредитні договори з позичальником на однакових умовах. Кожний банк самостійно надає позичальнику визначену частку кредиту. Повернення кредиту і сплата процентів здійснюються позичальником кожному банку-кредитору окремо. Формами консорціумного кредиту також можуть бути спільні гарантії або поручительства банків за зобов'язанням сплатити борг. При цьому оформляється угода зі стягненням плати залежно від виду вимоги, строку та суми кредиту.

Кредитори не завжди оприлюднюють інформацію про свої угоди, тому офіційної статистики про обсяги ринку і тих, хто його формує, немає. За оцінкою експертів, левову частку на ринку фінансування інвестиційних проектів займають Укрексімбанк, Надра, Укрсоцбанк і Райффайзенбанк. Кредитувати на тривалий термін можуть дозволити собі тільки великі банки, що мають вихід на ринок зовнішніх запозичень, і філії іноземних банків, які одержують довгострокове рефінансування від материнських структур. В усьому світі банки фінансують великі, зокрема інфраструктурні, проекти, об'єднуючись у консорціуми. Найвідоміші вітчизняні консорціуми - Укрексімбанк-Ощадбанк, Надра-Укрексімбанк. Консорціумне кредитування дозволяє розділити проектні ризики й уникнути недофінансування проекту через проблеми з ліквідністю у кредитора. Однак українські банки рідко об'єднуються в консорціуми через небажання втаємничувати конкурентів у свої відносини з клієнтами.

2. Інвестиційне кредитування в Україні Європейським банком

реконструкції та розвитку

Європейський банк реконструкції та розвитку (Євробанк, ЄБРР) - міжнародний фінансово-кредитний інститут, який надає допомогу країнам від Центральної Європи до Центральної Азії для проведення ринкових реформ, активного інтегрування економік цих країн у міжнародні господарські зв'язки. Створений в 1991 році (штаб-квартира - в Лондоні).

Акціонерами Банку є 61 держава, Європейська комісія та Європейський інвестиційний банк. Капітал - 20 млрд. євро. Країнам ЄЕС належить 55,12% капіталу, США - 10%, Японії - 8,52%, країнам операцій - 11,78% (в тому числі Україні - 0,8%), іншим акціонерам - 14,58%. Кожна країна-член представлена у Раді керуючих та Раді директорів Банку. Збори акціонерів проводяться щорічно у квітні-травні почергово у Лондоні (у непарні роки) та в одній із країн-членів банку (у парні роки). Сьомі щорічні збори (1998 р.) відбулися у Києві. В Україні ЄБРР має дипломатичний статус і статус привілейованого кредитора. Усі повноваження щодо управління ЄБРР покладені на Раду керуючих на чолі з Головою і двома заступниками. Вона складається з міністрів фінансів або керуючих центральними банками країн-учасниць і представників від ЄС і ЄІБ. Рада керуючих делегує ряд своїх повноважень Раді директорів, яка відповідає за поточну діяльність Банку.

До Ради директорів входять Президент, три віце-президенти і 23 директори. Кожен віце-президент координує діяльність тієї чи іншої територіальної групи. Україна, разом із Румунією, Боснією і Герцеговиною та Хорватією, входить до складу групи Південної і Східної Європи (BGCEE). Діяльністю територіальних груп керує Банківський департамент.

19 квітня 2008 за рішенням Ради керівників ЄБРР був обраний п'ятий за рахунком президент Томас Міров. Він замінить Жана Лємьєра, який був президентом протягом восьми років. На даний час Томас Міров є державним секретарем міністерства фінансів Німеччини. Він обійме цю посаду, коли Банк переорієнтує свою діяльність на схід та південний схід. Свою діяльність Банк будує за стратегією керованого зростання, на основі жорсткого дотримання здорових банківських принципів.

ЄБРР працює лише на комерційних засадах. На відміну від МВФ, надає тільки цільові кредити під конкретні проекти приватним і державним структурам на потреби розвитку економіки. 60% позичкових засобів спрямовуються у приватний і 40% - у державний сектор. Крім цільових кредитів ЄБРР здійснює прямі інвестиції, а також надає технічну допомогу (консультації, курси навчання банкірів та менеджерів, допомога в організації систем розподілу продовольства). Спеціальних коштів для надання технічної допомоги ЄБРР не має, а залучає інші ресурси, в тому числі із створених у країнах ЄС спеціальних фондів, міжнародних організацій.

Серед широкого кола учасників іноземного інвестиційного кредитування на Україні сьогодні вагоме місце посідає Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Головна мети його кредитів - розвиток підприємництва, роздержавлення та приватизація, фінансова підтримка малого та середнього приватного бізнесу.

Банк відіграє роль каталізатора економічних змін, сприяє залученню іноземних і місцевих інвестицій у країнах операцій, а також допомагає іншим установам державного та приватного секторів. За статутом не менше ніж 60% обсягу його фінансування повинні бути спрямовані на реалізацію проектів у приватному секторі.

Україна стала членом ЄБРР у серпні 1992 р. У листопаді того ж року Рада директорів схвалила стратегію діяльності в Україні. Відповідно до неї він зосереджується на підтримці реформ у фінансовій галузі, проведенні приватизації та післяприватизаційної підтримки підприємств, фінансуванні проектів у сільському господарстві, енергетиці, транспорті та охороні навколишнього середовища.

Основними напрямами діяльності банку на Україні є:

· надання прямих кредитів та участь у спільному (з іншими кредиторами) фінансуванні;

· інвестування акціонерного капіталу підприємств приватного та державного сектору;

· гарантоване розміщення цінних паперів, випущених приватними та державними підприємствами;

· полегшення доступу підприємствам до внутрішніх та міжнародних ринків капіталу шляхом надання гарантій, фінансових консультацій і сприяння в інших формах;

· надання або участь у позиках та надання технічного сприяння для реконструкції й розвитку інфраструктури.

У своїй діяльності на Україні банк завжди керується такими основними принципами:

а) не повинен конкурувати з іншими організаціями;

б) спеціалізується на сприянні у проведенні реформ країнами, що мали планову економіку;

в) вкладає кошти головним чином у приватний сектор.

На сьогодні ЄБРР визначив стратегію співробітництва з Україною та розробив загальний план сприяння реформам, згідно з якими засобів, що виділяються, припадає на кредити, - на здійснення технічної допомоги.

Кошти від ЄБРР надходять в Україну найчастіше через Національний банк України шляхом відкриття кредитних ліній.

Міжнародні проекти НБУ впроваджує, виходячи із загальнодержавних інтересів розвитку українського ринкового середовища, становлення та підтримки вітчизняного товаровиробника. Для НБУ ці проекти не є прибутковими: з отримуваних НБУ 2% сплачуються поточні витрати по обслуговуванню кредитної лінії (0,5%), а 1,5% спрямовуються на створення резерву для перекриття витрат, передбачених текстом угоди.

Вартість інвестиційних кредитів, які надає ЄБРР для підприємців, становить не більше ніж: відсоткова ставка ЄБРР (LІВОR + 1) плюс 2% НБУ (з них: 0,5% - плата за управління та 1,5% - маржа кредитного ризику банків-учасників) плюс від 1% до 5% (маржа комерційного банку); одноразова комісія ЄБРР за надання кредиту - 1% (Frоnt-Еnd приватним підприємствам через банки в Україні). В цілому відсоткова ставка не перевищує 14%, при цьому максимальний розмір кредиту, що надається клієнту, становить 2500000 дол. США, максимальний термін - 5 років із пільговим періодом 2 роки.

Повноваження відбору проектів під отримання позик згідно з Кредитною угодою відносяться до компетенції комерційних банків-учасників, які беруть на себе ризик банкрутства клієнта, але в групі управління проектами НБУ заявки на отримання кредитів для малих та середніх підприємств перевіряються для визначення їх прийнятності за критеріями ЄБРР.

Критерії відбору банків-учасників

І. Щоб набути й утримувати статус банка-учасника, банківська установа повинна, якщо ЄБРР не погодиться на інше, задовольнити такі вимоги:

· бути банківською установою, зареєстрованою в Україні;

· контрольний пакет часток власності банківської установи повинен належати приватним юридичним і фізичним особам;

· надати ЄБРР свою консолідовану фінансову звітність за останній фінансовий рік, підготовлену згідно з Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (МСБО) і перевірену прийнятними для ЄБРР міжнародними аудиторами;

· взяти на себе зобов'язання перед НБУ стосовно проходження щорічної аудиторської перевірки згідно з МСБО, яку здійснюватимуть прийнятні для ЄБРР міжнародні аудитори;

· стосовно малих та середніх підприємств (МСП) - залучити кредитних радників або у випадку наявності останніх продовжувати їхні послуги, з метою реалізації вимог, визначених нижче;

· стосовно мікро-, малих підприємств (ММП) - залучити консультантів ММП і надати їм можливість працювати у своїх відділеннях, у тому числі регіональних, з метою впровадження ними відповідних процедур;

· стосовно МСП - погодитися із прийнятними для ЄБРР принципами стратегії та операційної політики і відповідним графіком їх реалізації, дотримання якого перевірятиметься в ході щорічних аудитів згідно з МСБО;

· стосовно МСП - підготувати та прийняти програму інституційної розбудови, що задовольняє вимоги ЄБРР, спрямовану на вдосконалення стратегії, організаційної структури системи внутрішнього та зовнішнього аудиту, процедур оцінки кредитів, управління активами і пасивами та фінансового менеджменту, підготовки кадрів та інших напрямів, що потребуватимуть уваги;

· стосовно МСП - взяти на себе зобов'язання перед НБУ щодо реалізації принципів стратегії та операційної політики і програми інституційної розбудови;

· стосовно ММП - взяти на себе зобов'язання перед позичальником щодо впровадження процедур ММП;

· стосовно МСП - ухвалити і впровадити процедури оцінки кредитів, що задовольняють вимоги ЄБРР;

· ухвалити і впровадити процедури дотримання екологічних нормативів, узгоджених з природоохоронними вимогами ЄБРР;

· відкрити окремі рахунки для отримання, видачі і погашення кредитів;

· виконувати встановлений НБУ норматив мінімального розміру капіталу та інші економічні нормативи;

· мати ліцензію на здійснення валютних операцій;

· встановити у себе порядок управління кредитами, обслуговування позик та інші суттєві механізми внутрішнього контролю, що задовольняють вимоги ЄБРР;

· мати, на думку ЄБРР (відповідне рішення приймається ЄБРР безпосередньо або на підставі висновку зовнішнього аудиту), задовільні фінансовий стан і результати операційної діяльності, зокрема:

· якісний кредитний портфель;

· норматив платоспроможності (Risk Weighted Capital Adequacy Ratio - за визначенням Базельського комітету з банківського регулювання і нагляду), розрахований прийнятною для банку міжнародно визнаною бухгалтерською фірмою, має дорівнювати щонайменше 12%;

· відношення ліквідних активів до загальних активів має бути не менше ніж 25%, «ліквідні активи» банка-учасника тут розраховуються як сума готівки та прирівняних до неї коштів, залишків на кореспондентських рахунках, вартості дорогоцінних металів і ліквідних цінних паперів, міжбанківських депозитів і кредитів зі строком погашення до одного місяця, зменшена на суму зазначених вище активів, відданих у заставу третій стороні;

· питома вага прострочених позик у загальному кредитному портфелі не повинна перевищувати 20%;

· загальна сума кредитів і позабалансових зобов'язань, наданих будь-якому клієнту, який утримує щонайменше 5% власності банка-учасника, або клієнту, в якому банк-учасник утримує щонайменше 5% власності, або їхнім керівникам і службовцям («інсайдер»), не повинна перевищувати 20% власного капіталу;

· загальна сума кредитів, наданих усім інсайдерам, не повинна перевищувати 30% власного капіталу;

· загальна сума кредитів і позабалансових зобов'язань, наданих одному позичальнику (враховуючи його дочірні підприємства та інші споріднені структури), не повинна перевищувати 25% власного капіталу;

· відношення загальних активів до власного капіталу (включаючи сплачений статутний фонд, резерви та емісійний фонд) не повинно перевищувати 8%;

· питома вага коштів від будь-якої юридичної та фізичної особи у загальній сумі ліквідних активів (визначених вище) не повинна перевищувати 35%;

· питома вага коштів, залучених на небанківському ринку, в загальній сумі залучених коштів не повинна бути меншою ніж 60%;

· повинні бути сформованими належні страхові резерви на покриття сумнівної заборгованості;

· мінімальна сума сплаченого статутного фонду і резервів повинна бути не меншою ніж 3 309 600 дол. США (за висновком належної аудиторської перевірки фінансової звітності за останній звітний період, проведеної згідно з МСБО);

· готувати квартальну і річну консолідовану фінансову звітність згідно з МСБО, причому річна консолідована фінансова звітність повинна пройти аудиторську перевірку міжнародно визнаною бухгалтерською фірмою, прийнятною для ЄБРР, а квартальна консолідована звітність повинна готуватися згідно з МСБО з того часу, як це стане практично можливим у рамках поточної програми НБУ з переведення підзвітних йому українських банків на МСБО;

· узяти на себе зобов'язання перед НБУ щодо збереження належного фінансового стану і забезпечення результатів операційної діяльності, які визначені вище;

· стосовно МСП - створити окремий відділ, забезпечений належно підготовленими спеціалістами з середньострокового фінансування, що відповідатиме за підготовку і моніторинг усіх субкредитів МСП;

· стосовно ММП - створити відділ ММП, забезпечений належно підготовленими кадрами, що відповідатиме за підготовку і моніторинг усіх субкредитів ММП;

· узяти на себе зобов'язання перед позичальником щодо створення протягом першого року участі системи фінансового аудиту використання коштів субкредитів МСП та проходити в рамках проекту аудиторську перевірку згідно з МСБО, яку здійснюватимуть для банку міжнародні аудитори.

ІІ. ЄБРР має право встановлювати додаткові критерії відбору відносно до будь-якої банківської установи.

ІІІ. ЄБРР і НБУ спільно переглядатимуть статус будь-якого банку-учасника, стосовно якого виникатимуть обґрунтовані причини вважати, що він не відповідає всім критеріям відбору, визначеним вище у пункті І, із залученням будь-якої інформації, яку вони вважатимуть доцільною, зокрема його квартальної консолідованої фінансової звітності та річного звіту зовнішніх аудиторів. Якщо за результатами такого перегляду ЄБРР дійде висновку, що відповідний банк-учасник не відповідає повністю критеріям відбору, визначеним вище у пункті І, статус банка-учасника для даної банківської установи призупиняється, після чого НБУ припиняє видачу їй коштів. Ця заборона скасовується, коли згадана банківська установа переконає ЄБРР, що вона повністю відповідає і відповідатиме надалі всім вимогам, викладеним вище у пункті І.

3. Практичне завдання

Необхідно погасити кредит в сумі 25 тис. грн. протягом 2-х років.

Визначити величину щорічного внеску при ставці 10% річних за умов, що процент нараховуються щорічно,а платежі здійснюються наприкінці року.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

Кожна строкова виплата (Р) включає в себе рівні витрати по погашенню боргу (K) та відсотків по ньому (І):

Р = K+ І.

Розрахунок строкової річної виплати проводиться за формулою:

, де

і - відсоткова ставка; n - строк кредиту; В - величина боргу.

Величина і(1 + і)n / [(1 + і)n - 1] називається коефіцієнтом погашення заборгованості.

Щорічна виплата:

Р = 25 х [(0,1 * 1,1) : (1,1 - 1)] = 25*(0,121/0,21)=14,4 тис. грн.

Величина відсоткового платежу за перший рік:

І1 = 25 х 0,1 = 2,5 тис. грн.

Оскільки Р = K + І , то виплата основного боргу визначається:

K1 = Р - І1 = 14,4 - 2,5 = 11,9 тис. грн.

Тоді залишок основного боргу після першого року становитиме:

В2 = 25 - 11,9 = 13,1 тис. грн.

Відсотковий платіж у другому році становитиме:

І2 = 13,1 х 0,1 = 1,31 тис. грн.

Отже, план погашення боргу представимо у вигляді таблиці: