Як підвищити роль комерційних банків в економічному розвитку України?

6

«Як підвищити роль комерційних банків в економічному розвитку України?»

Вступ

Банківська система сьогодні - одна з найважливіших і невід'ємніших структур ринкової економіки. Розвиток банків, товарного виробництва і обігу історично йшло паралельно і тісно перепліталося. При цьому банки, виступаючи посередниками в перерозподілі капіталів, істотно підвищували загальну ефективність виробництва.

Комерційні банки відносяться до особливої категорії ділових підприємств, що одержали назву фінансових посередників. Вони привертають капітали, заощадження населення і інші грошові кошти, що вивільняються в процесі господарської діяльності, і надають їх в тимчасове користування іншим економічним агентам, які потребують додаткового капіталу. Приймаючи внески клієнтів, комерційний банк створює нове зобов'язання - депозит, а видаючи кредит - нова вимога до позичальника. Цей процес створення нових зобов'язань складає суть фінансового посередництва.

Комерційні банки є багатофункціональними установами, що оперують в різних секторах ринку позикового капіталу. Крупні комерційні банки надають клієнтам повний спектр банківських послуг. Цим вони відмінні від спеціалізованих установ, які обмежені певними функціями. Комерційні банки традиційно грають роль базової ланки кредитної системи. Переплетення функцій різних видів кредитних установ і популярність універсального типа банку, створює відомі труднощі для визначення понять банк і банківська діяльність. Найчастіше головною ознакою банківської діяльності вважається прийом депозитів і видача кредитів.

З моменту свого створення банки виконували товарообмінні операції, платежі, послуги із зберігання грошових коштів і цінностей. З розвитком промислового виробництва виникли операції по короткостроковому кредитуванню виробничого циклу: позики на поповнення оборотного капіталу, створення запасів сировини і готових виробів, виплату зарплати і т.д. Частина банківських ресурсів почала використовуватися для вкладень в основний капітал, цінні папери. Сучасні комерційні банки орієнтовані на обслуговування всіх видів господарських агентів незалежно від роду їх діяльності. Сьогодні комерційний банк здатний запропонувати клієнту до 200 видів різноманітних банківських продуктів і послуг. Широка диверсифікація операцій дозволяє банкам зберігати клієнтів і залишатися рентабельними навіть при вельми несприятливій господарській кон'юнктурі.

Актуальність даної теми полягає в тому, що вона дозволяє розібратися з проблемою розвитку комерційних банків як складової фінансової банківської системи України та її економічного зростання взагалі. Адже саме через фінансову систему здійснюється процес акумуляції фінансових ресурсів суспільства і забезпечується їх найефективніше і раціональне використання. Звідси походить провідна роль таких фінансових інститутів у суспільстві як комерційні банки.

Мета цієї роботи - дослідити діяльність комерційних банків в ринковій економіці, і показати перспективи та шляхи розвитку банківської системи України.

1. Комерційні банки як складова банківської системи країни

Сучасний стан розвитку економіки України потребує постійної уваги до банківської системи в цілому і комерційних банків зокрема, проведення політики, спрямованої на створення сприятливих умов для їх стабільного та ефективного функціонування. Ця потреба обумовлюється тим, що банківська система України - одна з найважливіших і невід'ємних структур ринкової економіки і є одним з основних чинників політики економічного зростання. Адже через неї здійснюється процес акумуляції фінансових ресурсів суспільства і забезпечується їх найефективніше і раціональне використання.

Банківська система - законодавчо визначена, чітко структурована сукупність фінансових посередників грошового ринку, які займаються банківською діяльністю.

Банківська система виникає не внаслідок механічного поєднання окремих банків, а будується по заздалегідь виробленій концепції, в межах якої відводиться місце кожному виду банків і кожному окремому банку.

Комерційні банки - головна ланка дворівневої банківської системи. Систематичне виконання зазначених нижче функцій і створює той фундамент, на якому базується робота банку і банківської системи в цілому. І хоч виконання кожного виду операцій сконцентровано в спеціальних відділах банку, вони переплітаються між собою, створюючи потужну базу розвитку фінансової системи країни:

· управління грошовим обігом;

· забезпечення платіжного механізму;

· акумуляція заощаджень;

· надання кредиту;

· фінансування зовнішньої торгівлі;

· довірчі операції;

· зберігання цінностей;

· консультування і надання інформації.

Також банки володіють унікальною спроможністю створювати засоби платежу, що використовуються в господарстві для організації товарного обігу і розрахунків. Спроможність комерційних банків збільшувати і зменшувати депозити і грошову масу широко використовується центральним банком, через систему обов`язкових резервів управляє динамікою кредиту.

Чи не найважливіша особливість комерційних банків полягає у їх можливості створювати за рахунок кредиту додаткові платіжні засоби шляхом збільшення залишків на поточних рахунках клієнтів. Усі інші інститути кредитної системи, крім центрального банку, не можуть використовувати емітовані кошти як джерело кредитних ресурсів. У той же час комерційні банки не мають права самостійно емітувати готівкові кошти, оскільки це є монополією центрального банку. На відміну від центрального комерційні банки покликані обслуговувати економічні суб'єкти - учасників грошового обігу: фірми, сімейні господарства, державні структури. через ці банки система обслуговує господарство відповідно до задач, що випливають з грошово-кредитної політики центрального банку. Тому комерційні банки можна розглядати як фундамент всієї банківської системи вершиною якої є центральний банк.

Сучасні банки пропонують своїм клієнтам широкий набір послуг, беруть участь у найрізноманітніших фінансових операціях, забезпечуючи професійне виконання покладених на них функцій. Виділяють такі функції комерційних банків:

· Платіжно-розрахункова - В основу покладено посередництво банків при платежах та розрахунках між окремими самостійними суб'єктами.

· Ощадно-капіталотворча - полягає в залученні тимчасово вільних ресурсів суспільства, зокрема в мобілізації грошових доходів і заощаджень та перетворенні їх у реально діючий капітал.

· Кредитно-інвестиційна - забезпечується банками за допомогою механізму створення кредитних засобів обігу. В основі цього механізму лежить система регулювання обов'язкових резервів комерційних банків.

Сьогодні комерційний банк може запропонувати клієнту до 200 видів різноманітних банківських продуктів і послуг. Широка диверсифікація операцій дозволяє банкам зберігати клієнтів і залишатися рентабельними навіть при надто несприятливій господарської кон'юнктурі. Є певний базовий набір, без якого банк не може існувати і нормально функціонувати. До таких операцій, що конструюють діяльність банка відносять:

· Прийом вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб.

· Відкриття та ведення поточних рахунків і банків кореспондентів, переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них.

· Розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Крім виконання базових функцій, банки пропонують клієнтам безліч інших фінансових послуг:

1. Операції з валютними цінностями.

2. Емісію власних цінних паперів.

3. Організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів.

4. Операції на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг).

5. Надання гарантій доручень та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій форми.

6. Придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи наданні послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг).

7. Лізинг.

8. Послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей і документів.

9. Випуск, купівлю, продаж, обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів.

10. Випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток.

11. Надання консультаційних та інформаційних послуг щодо їх операцій.

2. Роль комерційних банків в економіці

Базовою ланкою кредитної системи, основою, на якій ґрунтується уся діяльність, пов'язана з кредитно-фінансовим обслуговуванням господарства, є комерційні банки.

Комерційні банки ? це багатопрофільні кредитні установи, що здійснюють операції у різних секторах ринку позичкових капіталів, обслуговуючи населення та підприємства всіх галузей економіки.

Усі функції тісно пов'язані між собою та дозволяють комерційному банку виступати у якості органа, що емітує платіжні засоби для обслуговування усього капіталу в процесі виробництва й обігу товарів.

Окрім зазначених базових функцій, комерційні банки можуть виконувати ряд інших операцій, конкретне коло яких визначається особливостями різних секторів ринку і потребами тих груп клієнтів банку, на які він орієнтує свою діяльність. У цьому полягає відмінність комерційних банків від спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів, що надають обмежене коло послуг. Так, комерційні банки можуть здійснювати операції з купівлі та продажу іноземної валюти, організовуючи фінансування зовнішньої торгівлі, виконувати довірчі операції, пов'язані з управлінням майном, грошовими коштами та іншими матеріальними цінностями фізичних та юридичних осіб за їх дорученням, надавати консультаційні послуги своїм клієнтам з питань організації господарсько-фінансової діяльності, проводити лізингові та факторингові операції, організовувати зберігання фінансових і матеріальних цінностей у спеціально обладнаних сховищах, видавати гарантії за третіх осіб, надавати економічну й фінансову інформацію, здійснювати операції з цінними паперами, а також ряд інших операцій, пов'язаних з обслуговуванням різних клієнтів.

Сучасні тенденції у розвитку банківської справи в країнах з розвинутою ринковою економікою характеризуються збільшенням числа здійснюваних банками операцій та глобальним характером політики, що проводиться на ринку, пошуком нових її форм та методів. Це призводить до поступового втручання банків у традиційні сфери діяльності спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів, що забезпечує можливості для перемоги у конкурентній боротьбі за клієнтів.

Однак при тому, що банки в основній своїй масі надають величезну кількість послуг компаніям, фірмам, населенню, вони можуть робити і акценти в своїй діяльності на окремі види операцій, орієнтуючись на потреби різних груп клієнтів у відповідності з обраною для себе стратегією застосування капіталу. Тому універсальність комерційних банків як загальна притаманна їм риса не виключає і їх спеціалізації.

Спеціалізовані комерційні банки, не відмовляючись в принципі від можливості надання універсального набору послуг, концентрують зусилля на здійсненні кількох основних банківських операцій або на обслуговуванні обмеженого кола клієнтів. Спеціалізація впливає на характер усієї діяльності банку, визначаючи особливості формування його активів і пасивів, побудову балансу, а також специфіку організації роботи з клієнтурою. Загалом в силу набуття досвіду роботи у певній сфері банківської справи, розробки технічних прийомів і методів реалізації тих чи інших операцій підвищується їх якісний рівень. Це в свою чергу зумовлює зростання дохідності окремих спеціальних операцій комерційних банків, а тому їхня діяльність в інших сферах стає необов'язковою.

У розвинутих країнах найбільш поширеними видами спеціалізованих банків є інвестиційні, інноваційні, ощадні, іпотечні та експортно-імпортні. Їх діяльність зосереджена на кількох операціях для більшості клієнтів. Так, інвестиційні банки займаються переважно емісійно-засновницькою діяльністю, забезпечуючи посередництво і гарантії розміщення цінних паперів на фондовому ринку. Інноваційні банки здійснюють довгострокове кредитування, в результаті якого можлива реалізація крупних науково-технічних проектів. Ощадні банки орієнтують свою діяльність на залучення дрібних вкладів населення на певний строк і надання позик приватним особам. Іпотечні банки видають довгострокові кредити під заставу нерухомого майна ? землі, житлових будинків, споруд виробничого призначення. Експортно-імпортні банки займаються кредитуванням і видачею гарантій за операціями, пов'язаними в основному із зовнішньою торгівлею та міжнародним рухом капіталів.

Окрім певного типу операцій комерційні банки можуть також зосереджуватись на обслуговуванні окремих галузей економіки ? промисловості, сільського господарства, торгівлі, будівництва, енергетики, транспорту і зв'язку.

Для успішного розвитку ринкової економіки значення посередницької функції в кредиті полягає в тому, що вони своєю діяльністю зменшують ступінь ризику і невизначеності в економічній системі. Кошти можуть переміщатися від кредиторів до позичальників і без посередництва банків, однак при цьому різко зростають ризики втрати коштів, що віддаються в позику, і зростають загальні витрати по їхньому переміщенню, оскільки кредитори і позичальники не інформовані про платоспроможність один одного, а розмір і терміни пропозиції коштів не збігається з розмірами і термінами потреби в них.

У розвинутих країнах найбільш поширеними видами спеціалізованих банків є інвестиційні, інноваційні, ощадні, іпотечні та експортно-імпортні. Їх діяльність зосереджена на кількох операціях для більшості клієнтів. Так, інвестиційні банки займаються переважно емісійно-засновницькою діяльністю, забезпечуючи посередництво і гарантії розміщення цінних паперів на фондовому ринку. Інноваційні банки здійснюють довгострокове кредитування, в результаті якого можлива реалізація масштабних науково-технічних проектів. Ощадні банки орієнтують свою діяльність на залучення дрібних вкладів населення на певний термін і надання позик приватним особам.

В рамках тенденції до спеціалізації банківської діяльності у промислово розвинутих країнах можна відзначити створення комерційними банками вузькоспеціалізованих дочірніх компаній, що займаються одним-двома видами операцій (наприклад, лізингом, факторингом та ін.).

Окрім певного типу операцій комерційні банки можуть також зосереджуватись на обслуговуванні окремих галузей економіки, промисловості, сільського господарства, торгівлі, будівництва, енергетики, транспорту і зв'язку.

Всі комерційні банки виконують певні функції, систематичне виконання яких і створює той фундамент, на якому базується робота банку і банківської системи в цілому, а переплітаючись між собою, вони створюють потужну базу фінансового розвитку країни: управління грошовим обігом; забезпечення платіжного механізму; акумуляції заощаджень, та важливою функцією банків є їх здатність «робити гроші» - розширювати кредитні ресурси народного господарства. Отже, можна сказати, що дуже важлива роль в економіці країни належить кожному окремому банку, а ще важливіша роль належить всій банківській системі.

Користування послугами комерційних банків стає все загальнішою потребою підприємств, фірм, державних установ, громадських організацій і приватних осіб. Всі вони потребують відкриття в банках різних рахунків для зберігання грошових коштів, послуг обміну валюти, купівлі-продажу цінних паперів, надання позичок, тощо. Все це зумовлює необхідність того, щоб всі члени суспільства були добре обізнані зі структурою і роллю комерційного банку в сучасній економіці. Особливо це необхідно для сучасного українського суспільства, яке йде шляхом ринкових реформ і створення сучасної банківської системи. Сьогодні стан розвитку економіки потребує постійної уваги до банківської системи в цілому і комерційних банків зокрема, проведення політики, спрямованої на створення сприятливих умов для їх стабільного та ефективного функціонування.

Стабільність банківської системи є однією з найважливіших умов розвитку національної економіки. Разом із прозорістю і прогнозованістю вона дає змогу точніше визначити основні напрями діяльності банківської системи, підвищити її привабливість для інвесторів та інших суб'єктів господарювання. Стабільність банківської системи визначається не тільки конкурентоспроможністю, а й рівнем ризиків, притаманних банківській діяльності. Тому на сьогодні досить актуальним питанням є визначення економічної сутності категорій «фінансової та економічної стабільності» і основних індикаторів її оцінки.

Загалом банківська система є одним із найважливіших елементів економіки країни, тому ефективна діяльність комерційних банків - сьогодні особливо актуальне питання, окрім того банківська система є специфічною галуззю економіки країни де значення та функції капіталу відрізняються від інших сфер економіки.

3. Останні тенденції діяльності комерційних банків України

За даними НБУ в Україні, станом на 1 січня 2010 року, ліцензію на здійснення банківських операцій мали 182 банки. У стадії ліквідації перебуває 14 банків (12 - за рішенням НБУ, 2 - за рішенням судів).

Станом на 1 січня 2010 р., обсяг активів банківської системи становив 880,3 млрд. грн., зменшення за рік склало 45,8 млрд. грн. В основному воно відбулося за рахунок скорочення обсягів кредитних операцій, частка яких становить 79,2% усіх активів. У структурі кредитного портфеля значно збільшилась частка проблемних кредитів - у 3,88 рази, що значною мірою вплинуло на фінансовий результат банків.

Протягом 2009 року зобов'язання банків зменшилися на 41,7 млрд. грн., та на 01.01.2010 року становили 765,1 млрд. грн. При цьому скорочення коштів клієнтів банків склало 31,9 млрд. грн.

Власний капітал банківської системи України збільшився на 4,1 млрд. грн. і за станом на 01.01.2010 року становив 115,2 млрд. грн. Слід зазначити, що збільшення обсягу статутного капіталу банків з початку року склало 36,7 млрд. грн. (на 44,6%).

Протягом 2009 року банки отримали збиток у розмірі 38,45 млрд. грн. (у 2008 році прибуток складав 7,3 млрд. грн.).

Облікова ставка з 12.08.2009 року складає 10,25% річних. Кредитні ставки банків у національній валюті з початку року зменшилися з 21,6% до 19,6% річних, в іноземній - з 12,6% до 10,2%. За цей же період обсяг кредитів, наданих суб'єктам господарювання, зріс на 0,51%, а фізичним особам знизився на 17,2%.

За станом на 1 квітня 2010 року ліцензію Національного банку України на здійснення банківських операцій мали 175 банки, у тому числі: 173 банків (98,9% від загальної кількості банків, що мають ліцензію) - акціонерні товариства (з них: 55 банків (31,4%) - відкриті акціонерні товариства, 1 банк (0,6%) - закрите акціонерне товариство, 117 банків (66,9%) - публічні), 2 банки (1,1%) - товариства з обмеженою відповідальністю.

У стані ліквідації перебуває 19 банків, з них 17 банків ліквідуються за рішеннями НБУ, 2 - за рішеннями господарських (арбітражних) судів.

За станом на 01.04.2010 власний капітал банків склав 133,8 млрд. грн. або 15,2% пасивів банків.

Власний капітал банків має таку структуру. Сплачений зареєстрований статутний капітал складає 96,0% від капіталу; дивіденди, що спрямовані на збільшення статутного капіталу - 1,0%; емісійні різниці - 4,7%; загальні резерви та фонди банків - 11,4%; результати минулих років - 0,4%; результати звітного року, що очікують затвердження - (-23,4%); результати поточного року - 2,0%; результат переоцінки основних засобів, нематеріальних активів, цінних паперів у портфелі банку на продаж та інвестицій в асоційовані компанії - 7,9%.

Зобов'язання банків за станом на 01.04.2010 становили 748,5 млрд. грн.

Кошти фізичних осіб складають 218,2 млрд. грн., або 29,1% загального обсягу зобов'язань, кошти суб'єктів господарювання - 115,5 млрд. грн., або 15,4%.

Банки мають таку структуру коштів населення з точки зору строковості. Строкові кошти складають 166,3 млрд. грн., або 76,2% від загальної суми коштів населення, а кошти на вимогу - 51,9 млрд. грн., або 23,8%.

За станом на 01.04.2010 активи банків становили 882,3 млрд. грн., загальні активи - 998,8 млрд. грн.

Більшу частину загальних активів складають кредитні операції - 72,4%.

Прогнози діяльності комерційних банків України

Не варто сподіватися на те, що після виборів банківська система України почне стрімко розвиватися. Банки зіткнутися з низкою проблем:

1. якість активів банківських та інших фінансових установ знаходиться на невисокому рівні, і напевно буде знижуватися. Це випливає з того, що приблизно 70% доходів українських банків займали надходження від кредиторів.

2. збереження високих процентних ставок за кредитами. Адже в Україні не багато видів бізнесу, які дозволять повертати 35% річних банку, і при цьому ще й отримувати прибуток.

3. збереження імовірності збільшення частки неробочих активів.

У майбутньому простежуються такі негативні процеси: зниження дохідності та прибутковості банків продовження стагнації сільського господарства та промисловості.

Також не варто очікувати поновлення іпотечного кредитування цього року. Та невеликі зрушення будуть, але не значні.

Щодо депозитів - вже до середини поточного року здорові фінансові установи можуть почати помітне зниження ставок по внесках.

Якщо в політиці буде все спокійно, то 2010 рік не буде важчим за попередній. До того ж деякі банки продемонстрували вміння адаптуватися і виживати.

Прогноз зміни фундаментальних кредитних показників українських кредитних організацій є негативним, за даними Moody's (коротка назва компанії Moody's Іnvestors Servіce, що є однією з найбільших та найвідоміших рейтингових агентств світу) у своєму новому звіті Прогноз розвитку банківської системи України. Рейтинг відображає ймовірність подальшого погіршення фінансових показників банків під впливом збереження невизначеності на внутрішньому та міжнародному ринках капіталу, скорочення обсягів фондування, різкого падіння курсу української гривні та зниження темпів економічного зростання.

Українські банки мають низку проблем, серед яких - скорочення припливу грошових коштів з приватного сектора в зв'язку зі світовою кризою ліквідності та кредитною кризою, втрата довіри з боку вкладників, істотне падіння курсу національної валюти, погіршення макроекономічної ситуації та політична невизначеність в країні. Всі ці фактори приведуть до подальшого погіршення фінансових показників українських банків

Зниження обсягів фондування, обумовлене значним відтоком клієнтських коштів і обмеженням доступу до міжнародних ринків капіталу, а також ймовірним зниженням обсягів фінансової підтримки, яку надають іноземні материнські банки своїм українським «дочкам», змусить банки взяти на озброєння стратегію збереження ліквідності, яка, в свою чергу, має стримати здатність банків до росту. Водночас, конкуренція на ринку депозитів буде посилюватися в 2010 році, підвищуючи і далі вартість фондування та посилюючи тиск на маржу. Введення більш жорстких нормативів ліквідності і капіталу, прийнятих восени 2009 року в складі пакету антикризових заходів, може призвести до певної консолідації українського банківського сектора.

Також Moody's вважає, що на прибутковість банків у 2010 році негативно вплине зростання витрат на створення резервів на можливі втрати з позик, що зумовлює очікуване погіршення якості активів.

Агентство Moody's вважає, що в українському банківському секторі існує два основні ризики: імовірність подальшого зниження курсу гривні, що буде сприяти подальшому погіршенню якості активів, а це в свою чергу негативно вплине на капіталізацію українських банків, та ймовірність подальшого зниження обсягу банківських депозитів, що може викликати або подальша втрата довіри вкладників до банківської системи країни, або вилучення вкладниками депозитів у національній валюті з метою конвертування своїх заощаджень у більш стабільну іноземну валюту.

4. Шляхи розвитку комерційних банків України

Деякі рекомендації МВФ та Світового банку Україні зараз вже в деякій степені застаріли, оскільки базувалися на докризовому розумінні економічної реальності. Потрібні достатньо потужні фільтри для того, щоб підняти існуючий рівень економічних дискусій та програм на сучасний.

Про те, що такої довіри немає свідчить не тільки зниження депозитів у банківській системі на 8,3% за 2009 рік, але й домінування серед клієнтів банків панічних настроїв, причому як серед людей, депозити яких застрягли та знецінились, так і серед підприємств, права яких взагалі ігноруються всіма - банками, регуляторами, державою. Не випадково, а саме через це депозити юридичних осіб в минулому році скоротилися на 18%! Аналогічні настрої домінують і серед позичальників - як юридичних, так і фізичних осіб - тому якість кредитного портфеля українських банків погіршується - збитки від поганих активів, наприклад, за 2009 рік склали 22,2% капіталу банків, обсяги кредитування також падають. Грошова влада самоусунулась від вирішення проблем, як вкладників, так і позичальників банків: рекапіталізація банківської системи виглядає маломасштабною та несистемною, але головний її недолік - несправедливість: комусь пощастило повернути свої гроші, а комусь - ні.

В цих умовах повернути довіру до банків дуже складно. Для повної відповіді на питання як це зробити потрібно розробити програму посткризового управління економікою, яка б базувалася на аналізі української антикризової «програми» (краще казати про окремі спроби щось зробити), розробках та рекомендаціях світового співтовариства, врахуванні політичної ситуації в Україні та тверезій оцінці здатності української грошової влади зробити щось конструктивне.

В силу цього потрібні достатньо дієві рекомендації. Однак, навіть вони потребують певних професійних знань, мінімального ідеалізму, але головне - критичної маси нових керівників, які розуміють проблему та націлені на результат - це, коли:

1) Економіка зростає;

2) Фінансова система стабільна (не схильна до криз);

3) Доходи населення зростають на базі зростання економіки;

4) Грошові накопичення людей не розкрадаються і не знецінюються;

5) Банки не спекулюють, а кредитують економіку та людей;

6) Зростання цін на товари та активи наближається до європейського рівня (принаймні, менше 10%).

Головне, що потрібно зрозуміти та запам'ятати грошовій владі: усі їхні рішення повинні базуватися на принципі соціальної справедливості - тоді вони будуть прийматися та підтримуватися суспільством та бізнесом (принаймні малим та середнім). Соціальна справедливість нічого спільного не має з соціальним популізмом, який разом із корупцією завів країну у глухий кут.

Національний банк України повинен змінити:

· свою цільову функцію (нова функція: фінансова стабільність країни, збереження вартості гривні та підтримка зростання економіки);

· принципи роботи - відкритість та прозорість, соціальна справедливість; методи монетарної, валютно-курсової політики, політики нагляду та макропруденцидального регулювання грошових та фінансових ринків (останні повинні стати об'єктом регулювання НБУ).

Ці методи повинні відповідати стандартам Європейського Союзу, а також забезпечувати грошову підтримку Уряду (зростання економіки) не інфляційними та не девальваційними інструментами.

Уряд (за підтримки НБУ) повинен негайно організувати страхування міжбанківського кредитування (врешті решт розвинути примітивний грошовий ринок, де б домінували міжбанківські кредити не на один день (ніч), а трьох-шестимісячні, аж до року, банківські запозичення), це б допомогло розблокувати кредитування економіки. Як втім і створення банку розвитку (банку, який зможе фінансувати великі інфраструктурні проекти, у т.ч. Євро-2012) за рахунок механізму рекапіталізації банківської системи. Хтось повинен першим почати масштабне, на 10-20 млрд. грн., кредитування економіки. За ним підуть й решта. Тоді, між іншим, і депозити юридичних осіб почнуть зростати. Інші націоналізовані банки треба якнайскоріше розпродати.

Що ще повинні зробити Центральний банк та Уряд: рішуче очистити банківську систему, не дивлячись на різні «дахи», від поганих банків (їх залишилося не так багато), очистити баланси життєздатних банків від поганих активів (їх, на жаль, дуже багато) та останнє - очистити баланс НБУ від неадекватних активів та пасивів.

Також потрібно застрахувати депозити не тільки фізичних, але й юридичних осіб, почати також із суми 150 тисяч гривень. Тоді наш малий та середній бізнес перестане «лякатися» нашої банківської системи. Крім того, таке нововведення дозволить перетворити Фонд гарантування депозитів в реальну структуру, яка без конфлікту інтересів, замість Національного банку України зможе займатися ліквідацією поганих банків.

Висновки

Банківська система України є системою перехідного типу, якій притаманні такі особливості: порушення фінансової рівноваги; надзвичайно велике значення банківського капіталу як основи фінансової стабільності банківської системи; високий рівень взаємозалежності елементів та компонентів системи; недосконала організаційна структура; низька ефективність виконання функцій; розвиток за рахунок екстенсивних факторів; більш динамічний розвиток банківських інститутів порівняно з розвитком підприємств реального сектора економіки. Визначальний вплив на розвиток банківської системи України має грошово-кредитна політика Національного банку України.

В Україні наразі серед комерційних банків панує незадовільна ситуація: прогнози песимістичні, все менше довіри до банків з боку фізичних осіб, банкам терміново потрібна рекапіталізація - комбанкам дуже важко в даний час підвищити свою роль в економіці. Але все ж, можна спробувати. Для цього потрібно:

· забезпечення режиму чіткої узгодженості грошово-кредитної політики з вимогами зміцнення банківської системи і підвищення довіри до українських банків;

· створення максимально повної законодавчої бази функціонування банківської системи (загалом слід розробити більше 20 законопроектів, зокрема, «Про банківську таємницю», «Про комерційні банки України»); забезпечення відповідальності банків за прийняті ними зобов'язання перед державою, іншими банками, фізичними та юридичними особами; підвищення ролі Національного банку України у забезпеченні стійкого розвитку банківської системи, запобіганні системних криз глобального характеру і масового банкрутства банків, що загрожує інтересам держави, суспільства, особи;

· створення системи органів нагляду за фінансовим станом банків і вжиття, в разі необхідності, відповідних заходів;

· активне включення банківського капіталу в структурні перетворення економіки;

· досягнення збалансованості попиту і пропозиції грошей шляхом послідовного зниження ставки рефінансування НБУ і, відповідно, підвищення попиту суб'єктів підприємницької діяльності на позичкові кошти; підвищення рівня управління активами і пасивами банків шляхом створення системи страхування ризиків.

Зміцненню банківської системи сприятиме розробка і прийняття комплексної програми фінансового оздоровлення українських банків. Важливо домогтися, аби національні гроші виконували функції накопичення. Однак це залежить не тільки від банківської системи, а переважно від економічної політики уряду. В інтересах держави, щоб українські громадяни зберігали свої грошові заощадження в українських банках без страху їх втратити. Здійснити це можна лише за умов встановлення довіри до банківської системи з боку українського інвестора.

Література

1. Аванесова І.А. Інструментарій регулювання кредитної діяльності комерційного банку // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т. 9. - Суми: Мрія-1 ЛТД; УАБС, 2007. - C.316-329.

2. Гриньова В.М., Колодізєв О.М. Проблеми та перспективи структурної перебудови банківської системи України // Фінанси України. - 2006. - №1.-C.94-101.

3. Євтух О. Розвиток банківської системи в умовах нової економіки // Вісник Національного банку України. - 2009. - №7. - C.64-68.

4. Карманов Є. Банківський кодекс України - об`єктивна необхідність // Вісник Національного банку України. - 2007. - №11.-C.44-46.

5. Польова О. Банківська система України в умовах глобалізації світової економіки // Підприємництво, господарство і право. - 2008.-C.166-168

6. Смовженко Т., Другов О. Проблеми та перспективи розвитку банківської системи в умовах євроінтеграції України. Організаційний аспект // Вісник Національного банку України. - 2005. - №11.-C. 34-37.

7. Тигипко С.Л. Проблемы реформирования банковской системы Украины в контексте европейской интеграции // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т. 11. - Суми: Мрія-1 ЛТД; УАБС, 2009. - C.7

8. Шелудько Н.М. Сучасні тенденції фінансової глобалізації та їх вплив на розвиток банківського сектору України // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - №2.-C.85-93.