ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БІРЖ УКРАЇНИ

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ БІРЖ УКРАЇНИ

2.1 Товарна біржа

2.2 Фондова біржа

3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ

3.1 Учасники біржової торгівлі

3.2 Біржовий товар

3.3 Порядок та умови проведення біржових торгів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Розвиток суспільного виробництва зумовив стрімке зростання кількості продавців та покупців, обсягів та асортименту пропонованих товарів. Доставка товарів у місця продажу, де збиралася найбільша кількість продавців та потенційних покупців, умови їх зберігання та пропонування значно ускладнилися. Це перешкоджало нормальному веденню торгівельних переговорів, укладанню угод купівлі-продажу. Поступово з'ясувалося, що для здійснення актів продажу зовсім не обов'язково привозити товар, достатньо домовитися про його ціну, а все інше можна обговорити в угоді.

Біржова торгівля ввібрала в себе особливості звичайної «базарної» торгівлі і одночасно розвинула та вдосконалила ринковий процес. Торговці організовують її для легшого й чіткішого здійснення актів купівлі-продажу, створення ефективнішої системи розрахунків, а також з метою вироблення механізму захисту інтересів як продавців, так і покупців від несприятливих змін цін.

Із розширенням ринків та почастішанням непередбачуваних коливань цін лише біржа могла дати своєчасну інформацію про їхню кон'юнктуру і забезпечити торговцю можливість своєчасно здійснити найвигідніші акти купівлі-продажу.

Важливим завданням біржі стала централізація попиту та пропозиції, завдяки чому її учасники дістали змогу терміново, в доступній формі дізнаватися про стан ринку, тенденції зміни його кон'юнктури.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БІРЖ УКРАЇНИ

Перехід економіки України на ринкові засади обумовив необхідність створення і спеціальних його інструментів, до яких відносяться і біржі. З появою та формуванням біржового ринку стала одночасно складуватись і притаманна йому система правових інститутів та спеціальних осіб-підприємців, що спеціалізуються на проведенні біржових операцій чи обслуговуванню учасників біржових торгів. Правові форми їх діяльності видозмінюються в залежності від формування ринкових інститутів, і перш за все, правових, інформаційних та технічних засобів їх забезпечення. На сьогодні біржі внаслідок появи нових комунікаційних технологій втрачають своє значення біржового зібрання і набувають рис спеціалізованої біржової інформаційної системи.

Біржа - найбільш поширена розвинута та пристосована до потреб ринкової економіки форма постійно функціонуючого оптового ринку по здійсненню угод з купівлі-продажу цінних паперів, чи товарної маси. Біржі - організаційна форма ринкових відносин, де проводиться вільна торгівля товарами, цінними паперами та формуються ринкові ціни (курси) на основі співвідношення попиту та пропозицій [12, ст. 9].

Біржа визнається юридичною особою, проходить легалізацію, і здійснює свою діяльність на принципах самофінансування та самозабезпечення.

Біржі по законодавству України є спеціалізованими некомерційними юридичними особами, здатними на ринкових засадах організувати торгівлю біржовим товаром, виявити реальний попит на нього та пропорції між ними і, тим самим, стабілізувати ціни та пропорції обміну і в цілому стабілізувати ситуацію на ринку. Як стабілізуючий фактор економіки, біржі чітко слідкують за кон'юнктурою ринку і адекватно на неї реагують. Як єдина система вони нерозривно пов'язані і біржові потрясіння на одному ринку, особливо фондовому, тут же спричиняють відповідну реакцію на інших ринках. На основі цих загальних завдань є чисто специфічні прогнозування ринкової кон'юнктури, котировка цін на продукцію, організація товарообмінних операцій на основі взаємної вигоди, формування банків даних та надання інших послуг учасникам торгів та іншим зацікавленим особам [9, ст. 38].

Як юридичні особи, біржі засновуються на засадах учасників біржових торгів та їх ведення по ринковим цінам та публічного їх проведення. В залежності від біржового товару, біржі поділяють на два великих види: товарні та фондові.

Біржа надає своїм клієнтам та членам біржі послуги, приміщення, визначає гарантії забезпечення виконання біржових угод, розробляє їх спеціальні правила, а в разі їх порушення сприяє чи розглядає через біржовий арбітраж спори. Таким чином біржа як організована форма товарообігу в ринковій економіці покликана забезпечити безупинність процесу розширеного відтворення і прискорення обігу капіталів, товарів та інших видів суспільного продукту.

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ БІРЖ УКРАЇНИ

2.1 Товарна біржа

Товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних та фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій товарів, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій [4, ст.1].

Біржі діють на основі самоврядування, господарської самостійності. Як юридичні особи, вони наділені їх засновниками відокремленим майном і мають всі інші ознаки юридичної особи, в тому числі індивідуальні. Загалом товарні біржі не мають на меті одержання прибутку і її діяльність здійснюється відповідно чинного законодавства України, в тому числі спеціального, статуту біржі, правил біржової торгівлі та біржового арбітражу.

Товарна біржа здійснює свою діяльність за принципами рівності учасників біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін, та публічного проведення торгів.

Як юридична особа, товарна біржа вправі самостійно встановлювати власні правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов'язковими для всіх членів біржі [4, ст. 3].

Будучи по своїй організаційно-правовій формі господарським товариством біржі, безумовно, відносяться до комерційних.

Для виконання своїх функцій по організації торговельного обігу на основі біржового торгу, встановлення реального попиту на товари та наповненості ними ринку, створення умов для стабілізації цін і пропозиції товару, котировки на них цін, збору та наданню учасникам біржових торгів та іншим зацікавленим особам не забороненої до відкритого розповсюдження комерційної та іншої інформації, біржа вправі створювати свої спеціальні підрозділи та затверджувати щодо них відповідні положення чи рекомендації.

Котировка та допуск товарів до біржових торгів здійснюються на основі розроблених та затверджених самими біржами власних стандартів і типових контрактів.

Біржі вправі зупиняти на деякий час біржову торгівлю, якщо ціни біржових угод протягом дня відхиляються більше, ніж на визначений біржовим комітетом чи радою розмір.

Біржа самостійно встановлює вступні та періодичні внески для своїх членів, плату за послуги, встановлює інші грошові збори. Біржа вправі встановлювати і стягувати відповідно до її статуту плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за порушення статуту біржі та біржових правил. Для забезпечення цієї діяльності та розгляду спорів, що виникають між сторонами угод чи членами бірж, вони вправі засновувати арбітражні комісії [12, ст. 15].

Біржі можуть укладати міжбіржові угоди з іншими біржами, мати на них своїх представників, в тому числі на біржах, розташованих за кордоном України. Такі міжбіржові зв'язки дозволяють оперативно обмінюватись біржовою інформацією щодо біржового товару, його обсягів та курсу, упереджування кризових явищ в їх діяльності.

Товарні біржі повинні забезпечувати створення належних умов для проведення біржової торгівлі, регулювання біржових операцій, регулювання цін на підставі співвідношення попиту та пропозиції товарів, що допускаються для обігу на біржі, надавати членам біржі та її учасникам і відвідувачам організаційні та інші послуги. Вони повинні збирати, обробляти та поширювати інформацію, що пов'язана з кон'юнктурою ринку.

Членами товарної біржі є її засновники, а також інші прийняті у встановленому порядку вітчизняні та зарубіжні фізичні і юридичні особи. Порядок прийому в члени біржі визначається її установчими документами і, перш за все, статутом. В той же час, чинним законодавством встановлено вимоги - вступний внесок члена товарної біржі повинен дорівнювати вартості «біржового місця».

Члени товарної, як і іншої біржі, можуть самостійно або через своїх представників здійснювати біржові операції на біржі та одержувати за це винагороду, брати участь у вирішенні питань діяльності біржі, обирати та бути обраним до її керівних органів, здійснювати всі повноваження, що виникають із сплати пайового або вступного внеску та користуватись усіма послугами біржі.

Члени біржі зобов'язані додержуватись статуту біржі, біржових правил торгівлі, рішень загальних зборів членів біржі та біржового комітету (ради), провадити розрахунки за своїми угодами відповідно до правил біржової торгівлі та своєчасно інформувати біржовий комітет (раду) про зміни у своєму фінансовому становищі, які можуть негативно вплинути на виконання його зобов'язань перед третіми особами та біржею; сплачувати членські внески, вести облік здійснюваних угод за встановленою формою; подавати необхідну інформацію контрольним органам біржі; не розголошувати конфіденційні відомості та комерційну таємницю про діяльність біржі.

Управління товарною біржею здійснюється загальними зборами членів, а в період між ними - біржовим комітетом (радою). Контрольним органом біржі є контрольна (ревізійна) комісія. Може бути створена і наглядова рада. Безпосередня управлінська діяльність забезпечується виконавчою дирекцією та спеціальними підрозділами: розрахунковою палатою, котирувальною комісією, біржовим арбітражем .

Майно товарної біржі формується за рахунок пайових, вступних та періодичних внесків, що надходить від біржових операцій та надання послуг біржею учасникам та іншим особам, штрафів за порушення її статуту та правил біржової торгівлі та інших грошових надходжень, що не суперечать чинному законодавству. Це майно належить біржі на праві власності, а його використання визначається загальними зборами [7, ст. 319].

2.2 Фондова біржа

Фондова біржа являє собою організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами, що можуть вільно продаватися і купуватися. Саме фондова біржа зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та виконує інші функції, пов'язані з обігом цінних паперів.

Правову основу діяльності фондової біржі становить Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18 червня 1991р., інші акти законодавства України, статут та правила фондової біржі.

Фондова біржа створюється у формі акціонерного товариства не менш як 20 засновниками (банками, акціонерними товариствами, статутний фонд яких сформовано за рахунок виключно іменних акцій, та іншими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом їхньої діяльності), які мають дозвіл на здійснення комерційної і комісійної діяльності з цінними паперами. Частка статутного фонду, що належить одному акціонеру, не може перевищувати 5 відсотків.

Реєструються фондові біржі відповідно до Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем і регулювання їх діяльності, затвердженого наказом Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку від 15 січня 1997р. Перелік документів, що подаються на реєстрацію до Державної комісії, вміщено в п. 28 зазначеного Положення. Рішення про видачу Свідоцтва про реєстрацію фондової біржі приймається не пізніше 30 календарних днів з дня одержання передбачених Положенням документів. Фондова біржа набуває прав юридичної особи з моменту її реєстрації. Підставою здійснення діяльності фондовою біржею є Свідоцтво про реєстрацію фондової біржі, яке видається терміном на 2 роки і діє на всій території України.

Статут та правила фондової біржі затверджуються її вищим органом - зборами акціонерів. У статуті фондової біржі визначаються: її найменування і місцезнаходження; найменування і місцезнаходження засновників; розмір статутного фонду; умови і порядок прийняття в члени і виключення з членів біржі; права та обов'язки членів біржі; організаційна структура біржі; компетенція і порядок створення керівних органів; порядок і умови відвідування біржі; порядок і умови застосування санкцій, встановлених фондовою біржею; порядок припинення діяльності [11, ст. 53].

Правила фондової біржі є локальним нормативним актом, що регламентує її діяльність, пов'язану з торгівлею цінними паперами. У зв'язку з цим правила повинні передбачати: види угод, що укладаються на фондовій біржі; порядок торгівлі на фондовій біржі; умови допуску цінних паперів на фондову біржу; умови і порядок передплати за цінні папери, що котируються на фондовій біржі; порядок формування цін біржового курсу та їх публікації; перелік цінних паперів, що котируються на фондовій біржі; обов'язки членів біржі щодо ведення обліку та інформації, внутрішній розпорядок роботи комісій фондової біржі, порядок їх діяльності; систему інформаційного забезпечення фондової біржі; види послуг, що надаються фондовою біржею, і розмір плати за них; правила ведення розрахунків на фондовій біржі; інші положення, що стосуються діяльності фондової біржі.

Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Законодавство передбачає особливі умови припинення діяльності фондової біржі. Її діяльність припиняється у тому разі, коли число членів біржі стає меншим за 10. Якщо у фондовій біржі залишилося 10 членів, її діяльність припиняється у разі неприйняття нових членів протягом шести місяців.

Оскільки фондова біржа є акціонерним товариством, її діяльність припиняється відповідно до законодавства України про господарські товариства.

3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ

3.1 Учасники біржової торгівлі

Правове регулювання біржових торгів здійснюється на підставі затверджуваних рішеннями біржових рад (комітетів) правил, які є основним документом. Разом з тим, наказом Міністерства сільського господарства та продовольства України, Міністерством економіки України і Міністерством фінансів України №103/44/62 від 3 квітня 1996 р. затверджено «Типові правила біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією», де вказано, що ці правила є основним документом, який регулює порядок здійснення біржових операцій стосовно торгівлі сільськогосподарською продукцією та встановлюють правила поведінки учасників торгів, посадових осіб і працівників бірж, визначають зміст біржових угод та гарантії їх виконання. Вони є обов'язковими для всіх бірж, що створені відповідно до Закону України «Про товарні біржі» та зареєстровані відповідно до ст.8 Закону України «Про підприємництво», на які поширюється дія Постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 1995 р. № 768 «Про заходи про розвиток ринку сільськогосподарської продукції в Україні». Біржова торгівля здійснюється шляхом проведення біржових операцій членом біржі:

по заказу клієнта, від свого імені і за свій власний рахунок або від свого імені за рахунок клієнта (брокерська діяльність);

від свого імені та за свій рахунок для власних потреб або з метою подальшого перепродажу (брокерська діяльність) [7, ст. 275].

До участі в біржових торгах допускаються брокери, що діють на підставі довіреностей, виданих їм в установленому порядку юридичними та фізичними особами та мають право ведення брокерської діяльності на відповідній біржі. Брокери на підставі договорів на надання клієнтам брокерських послуг здійснюють для них угоди торгівлі-продажу як на самій біржі, так і поза її межами від імені члена чи клієнта біржі та за їх рахунок. Брокер може здійснити угоду і за власні кошти чи кошти брокерської контори. Брокери бірж, як правило, це юридичні особи, що придбали місце на біржі, з правом ведення торгів.

Брокер - професійний торговець, посередник, який виступає в якості агента у відношеннях між товаровласником та споживачем (чи навпаки). Брокери - фізичні особи, зареєстровані на біржі відповідно до її статуту. В їх обов'язки входить виконання доручень членів біржі, яких вони представляють, по здійсненню біржових операцій шляхом пошуку контрактів та подання здійснюваних ним операцій для реєстрації на біржі. Брокери отримують винагороду у вигляді комісійних. На фондовій біржі в якості брокера виступає дилер - юридична чи фізична особа, що здійснює виключно торгівлю-продаж цінних паперів та валюти з метою їх подальшої купівлі-продажу по більш високій чи низькій ціні. Відповідно дилер є членом фондової біржі і веде на ній операції від свого імені та за свій рахунок. В більшості брокерських контор дилери можуть здійснювати і брокерські операції. Свій прибуток дилер формує за рахунок різниці курсів продавця та покупця чи за рахунок зміни курсу із плином часу [16, ст. 412].

Брокери вправі упевнитись в наявності та якості запропонованого товару, а також у платоспроможності покупця, пропонувати альтернативні умови контрактів. Брокерам забороняється розголошувати комерційні таємниці про здійснювані за їх участю біржові операції клієнтів, одночасно обслуговувати двох та більше клієнтів, інтереси яких співпадають.

Оскільки на Україні біржовий ринок та ринок біржових послуг сформований не повністю, то участь в біржових торгах може прийняти і укласти угоду як продавець, так і покупець, особисто чи через біржового маклера.

Брокерська контора - спеціалізована посередницька організація, що має статус юридичної особи та здійснює пошук контрагентів, формує свою постійну клієнтуру і від їх імені через брокерів здійснює угоди.

До учасників біржових торгів на біржі відносяться біржові маклери - представники біржі, що ведуть торги в секціях (ямах) та реєструють біржові угоди, контролюють виконання сторонами договірних зобов'язань, керує самими торгами. Він приймає участь в експертизі та котировці товару, що надійшов на біржу.

На постійно діючих біржах у біржових маклерів можуть бути помічники, які власне і ведуть торги та секретаріат. Якщо біржовий маклер може проводити торги лише в одній секції, то старший маклер - в будь-якій із них. Він має також і контрольні повноваження по нагляду за належним виконанням маклерами своїх обов'язків, правильністю ведення торгів.

Співробітники біржі: члени котировочної комісії, біржового арбітражу, розрахункової палати та інші не мають права здійснювати угоди та вмішуватися в їх проведення. Президент біржі, співголова чи віце-президент та відповідальний представник біржового комітету у випадках оговорених правилами біржової торгівлі мають право оперативного втручання в хід проведення торгів, включаючи їх припинення і закриття операційного залу. Інші ж особи, в тому числі і ті, кому видані разові перепустки, можуть бути присутні при біржових торгах, але втручатися в їх проведення не можуть. Іншим особам забороняється бути присутніми на торгах та операційних зонах. Торговий час не може використовуватись в інших цілях.

Члени біржі та її засновники користуються правом безкоштовного входу та участі в торгах, а інші учасники повинні сплатити відповідну плату. Порядок допуску в торговельний зал біржі відвідувачів та представників засобів масової інформації визначається біржами самостійно. Відвідувачам заборонено втручатися в хід біржових торгів. При необхідності маклер може прийняти рішення про видалення відвідувачів з залу.

3.2 Біржовий товар

До участі в біржових торгах допускаються реальний та запланований до виробництва товар чи контракти. На фондових біржах допускаються до участі в торгах цінні фондові папери, а на валютних - відповідно валюта та девізи (допоміжні засоби) - доручення на переказ коштів, чеки, векселі та акредитиви. Товарна продукція, що допускається до торгів, повинна бути відповідного стандарту, якості. Якщо товар продається за зразком або описом, то вся партія товарів (лот) повинна їм відповідати. Якість товару визначається згідно встановлених вимог щодо його стандартизації, але за згодою між сторонами може бути переданий товар, який відповідає підвищеним вимогам щодо якості.

Якщо на біржовий товар встановлено гарантійний термін, то він починає спливати з моменту передачі товарів покупцеві, якщо інше не встановлено договором. Але якщо покупець позбавляється можливості використовувати такий товар за вини продавця чи обставин, що не залежать від нього, гарантійний строк починає спливати лише з усуненням перешкоджаючих причин.

Комплектність товару визначається специфікацією, договором сторін. Якщо ж договором така комплектність не передбачена, то продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, комплектність якого визначається звичаями ділового обігу, або іншими звичайними вимогами. В тому разі, коли продавець зобов'язаний передати покупцеві певний набір товарів у комплекті, повинна бути виконана умова про комплект товарів і відповідно договір рахується виконаним з моменту передання всього комплекту, якщо договором не передбачено інше.

Якщо інше не передбачено договором і не випливає із суті зобов'язання, біржовий товар повинен бути в тарі чи упаковці. Виключення стосується лише товарів, які за своїм характером не потребують затарювання чи упаковки.

В залежності від ціни реального товару, біржовий товар може бути по ціні, що зафіксована в момент укладення угоди чи по довідковій ціні, зафіксованій в момент відкриття чи закриття біржі. Загалом ціни на біржі формуються вільно, їх рівень визначається на кожний вид товару співвідношенням попиту та пропозиції на даний момент біржових торгів.

Розрізняють котировку офіційну та неофіційну (довідкову). Перша проводиться у відношенні цін біржових угод на визначені біржею групи товару стандартної якості (наприклад, при торгівлі сільськогосподарською продукцією) з єдиним базисом поставки після кожного біржового торгу - вона будується на об'єктивних коливаннях цін на протязі біржового дня (сесії). Друга проводиться на підставі аналізу всіх цін (попиту, пропозицій, угод) з урахуванням оцінки котировочною комісією кон'юнктури попиту та пропозицій по трьом напрямкам: по цінам продавців, покупців та по найбільш типовій на біржі в конкретний період часу ціні на конкретний вид (групу) товару [12, ст. 159].

Затрати по збереженню товарів в приміщеннях біржі, за загальним правилом, до його продажі відносяться на продавця, а після продажу - на покупця, якщо інше не передбачено умовами контракту.

Ф'ючерс - угода за умови передачі покупцеві товару в майбутньому. При цьому товару на момент укладення угоди в природі не існує, а лише планується до виробництва. Під ф'ючерсним контрактом розуміється стандартний документ, що посвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, товари або засоби у визначений час і на визначених умовах в майбутньому з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту. Покупець ф'ючерсного контракту вправі продати його на протязі терміну дії іншим особам без узгодження такої угоди із продавцем контракту, що споріднює його із договором факторингу.

До ф'ючерсів відноситься і опціон - стандартний документ, який посвідчує право придбати чи продати цінні папери (товари, засоби) на визначених умовах в майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення самого опціону чи на час такого придбання.

Фондовий дериватив - це також стандартний документ, що посвідчує право продати чи купити цінний папір на обумовлених умовах в майбутньому. Але на відміну від ф'ючерса та опціону правила випуску та обігу фондового деривативу встановлюються державним органом, на який і покладаються функції регулювання ринку цінних паперів. Валютний дериватив - стандартний документ, який посвідчує право продати чи купити на обумовлених умовах валютну цінність в майбутньому, а товарний дериватив - такий же документ, що посвідчує право купити (продати) біржовий товар крім цінних паперів, на обумовлених умовах в майбутньому.

Цінні папери - грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам [3, ст. 1].

Біржова торгівля на сьогодні в розвинутих країнах є домінуючою і майже повністю витіснила торгівлю реальним товаром. Товарні біржі об'єднують торговців, маклерів, транспортні та переробні фірми і в основному зайняті розробкою типових контрактів та збором інформацій про ринки окремих видів товарів: зерна, масла.

Порядок та умови укладення ф'ючерсних контрактів на більшості бірж визначаються спеціальними правилами.

3.3 Порядок та умови проведення біржових торгів

Порядок та умови проведення біржової торгівлі в загальному визначаються чинним законодавством України та деталізуються затвердженими біржами правилами.

Правила біржової торгівлі затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим біржовою радою. Вони є основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі. В правилах такої торгівлі в обов'язковому порядку повинні бути визначені строк та місце проведення біржових операцій, склад учасників біржових торгів і сукупність вимог, що ставляться до них, порядок здійснення та реєстрації біржових операцій; порядок надання та розмір плати за користування послугами біржі, відповідальність учасників та працівників біржі за невиконання або неналежне виконання правил біржової торгівлі та інші положення, встановлені органами управління біржі. Законодавством встановлено цілий ряд застережень щодо біржових угод. Так, на товарній біржі забороняється купівля-продаж товарів (контрактів) однією особою безпосередньо або через підставних осіб з метою впливу на динаміку цін; поширення брехливих відомостей, що можуть привести до штучної зміни кон'юнктури [2, ст. 281].

В залежності від ступеня закритості біржі, до торгів на ній допускаються тільки брокери, що пройшли відповідну підготовку та зареєстровані на біржі (закрита біржа), чи інші відвідувачі, (відкрита біржа). Члени біржі подають в загальний (організаційний) відділ біржі відомості про брокерів, уповноважених вести біржові операції. Допуск брокерів до ведення таких операцій може здійснюватись шляхом придбання брокерського місця. Важливою умовою участі брокерів у біржових сесіях є дотримання гідності, стилю біржі та підприємницької етики з метою підтримання ділової репутації.

До участі в біржових торгах допускаються лише зареєстровані на даній біржі брокери. До початку біржової сесії клієнт брокера надає йому замовлення в якому міститься вся необхідна інформація про майбутню угоду. Брокер вправі провіряти цю інформацію, як і фінансове становище клієнта. Якщо брокер погодився представляти інтереси клієнта, то останній повинен видати йому довіреність на право здійснення угод, а також перечислити на банківський рахунок брокера гарантований внесок, який встановлюється у відсотках від оціночної вартості угоди.

Не пізніше чим за день до торговельної сесії, брокер повинен отримати від клієнта банківське підтвердження переведення на його рахунок такої суми. Продавець сповіщає брокеру бажану та мінімальну продажну ціну, а покупець своєму брокеру - бажану та максимальну ціну товару. Клієнт також повинен укласти з брокером договір - доручення чи договір на брокерське обслуговування. Таким чином брокер може представляти інтереси клієнта на біржі за наявності договору на брокерське обслуговування, довіреності на ведення справ від імені клієнта та банківського документа, що стверджує перечислення гарантійного внеску.

Брокер повинен скласти 2 копії карточки - заказу на продаж, одну з яких він передає потім біржовому маклеру, що веде торги, а друга остається у нього.

Біржова торгівля ведеться як правило по одному виду товару, в одному місці і в один і той же час. Торги веде маклер та оператор, який фіксує всі укладені угоди в своїй товарній секції. Службовці розрахункового відділу біржі допомагають брокерам оформляти укладені ними на біржі угоди.

Класично біржові торги починаються по сигналу і ведучий торгу запрошує брокера-продавця на подіум для подачі однієї копії заказу на продаж. До неї заносяться данні про порядковий номер торгів чи номер торгів на цей день, час, символ секції. Брокер, а частіше на біржах - ведучий торгу об'являє лот і пропонує його продати. При цьому повідомляються всі суттєві умови угоди - назва товару та його сорт, ціна за одиницю, кількість, номенклатура, дата поставки та інші умови. Зацікавлені в придбанні товару брокери можуть цю інформацію уточнити шляхом запитань до брокера що продає. Вони можуть назвати свою ціну, за яку вони могли б отримати товар як в сторону підвищення, так і в сторону зниження стартової ціни. Якщо брокер бажає купити товар по запропонованій ціні, він підіймає витягнуту руку долонею до себе і викликає «куплю». В тому разі, коли запропонована ціна та оголошені інші умови сприймаються, брокер на подіумі підіймає витягнуту руку долонею до покупця і у відповідь кричить «продаю». Після цього покупець підходить до подіуму і записує данні про себе, ставить підписи на обох копіях карточки-замовлення. З цього моменту між сторонами і виникають відповідні права та обов'язки. Одна з підписаних карточок дається оператору для комп'ютерної обробки, а інша залишається у брокера - продавця для обліку його угод. Брокер покупця повинен зафіксувати укладену ним угоду в своїх документах [16, ст. 402].

Якщо пропозиції щодо придбання товару не надходять, то ведучий приймає міри до стимулювання торгів, наприклад, шляхом об'яви найвищої пропозиції. В разі відсутності пропозицій торги по даному лоту об'являються закритими і лот з торгів знімається і може бути в подальшому виставлений повторно в цей же біржовий день після торгів по всім лотам, або в послідуючий. Брокерам надається час для осмислення пропозицій, обговорення умов біржового контракту в межах 3-5 хвилин.

Якщо на лот (частину лоту) претендують одночасно декілька покупців, то між ними ведеться боротьба шляхом підвищення покупної ціни. Після закінчення торгів брокери повинні підтвердити укладені угоди в розрахунковій групі по відповідній кліринговій процедурі, що проводиться по кожному туру торгів.

Кліринг угоди складається з трьох етапів. На першому угоду підтверджує брокер-продавець, який повинен подати в розрахункову групу екземпляр підписаної продавцем карточки-замовлення на продаж, довіреність на представлення інтересів продавця на біржі, банківське підтвердження про перечислення гарантійного внеску, підписаний брокером договір, та мати при собі печатку брокерської контори чи фірми.

На другому етапі брокер покупця повинен подати в розрахункову групу довіреність на право ведення справ від імені клієнта, документ з банку, що підтверджує сплату гарантійного внеску, завірені брокером реквізити його клієнта та мати при собі таку ж печатку.

На третьому етапі обидва брокери за допомогою службовців розрахункової групи узгоджують умови контракту і підписують його. Підписи на контракті скріплюються печатками і контракт реєструється на біржі. Після цього контракти тиражуються в необхідній кількості і передаються брокерам. З обох брокерів біржі справляється комісійний збір, як правило у фіксованому чи відсотковому вираженні від вартості контракту.

Після цього біржова угода підлягає виконанню. При цьому біржа контролює лише сплату. Оплату укладеної угоди може проводити і брокер покупця.

ВИСНОВКИ

Фондова біржа - це організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами. На валютній біржі здійснюється торгівля валютою.

Основне призначення біржі - створення оптимальних умов продавцям і покупцям для здійснення біржових угод. Отримання прибутку не є метою діяльності фондової біржі. Фондова біржа організує купівлю-продаж цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу.

Товарна біржа - господарське об'єднання продавців, покупців і торговців-посередників з метою створення умов для торгівлі, полегшення, прискорення і здешевлення торгових угод і операцій.

Біржова торгівля - одна з форм організованого ринку, тобто ринку, який функціонує за встановленими правилами.

Товарні біржі служать місцем формування ринкових цін, комерційної інформації. Біржі роблять вплив на процес ціноутворення. Біржова інформація публікується, тоді як результати актів купівлі-продажу фірм є комерційною таємницею.

Одне з призначень бірж усередині країни - це організація оптового обігу, тобто на біржу покладається організуюча роль на ринку. Не усуваючи природних законів ринку, закону попиту і пропозиції, товарна біржа вносить елементи оздоровлення, регулювання і планування в економіку країни. Через біржу здійснюється якнайшвидший рух товарів зі сфери виробництва в сферу споживання, оскільки біржова торгівля можлива тільки у разі отримання диференційованого прибутку (прибутки від спекуляції).

Формування товарних бірж в Україні створить умови для концентрації у визначених місцях великої кількості товарів, що буде сприяти утворенню ціни рівноваги, усуненню дефіциту і затоварення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Цивільний кодекс України. - К., від 16 січня 2003р. № 435-IV.

2. Господарський кодекс України. - К., від 16 січня 2003р. № 436-IV.

3. Закон України “Про цінні папери та фондову біржу” від 18 червня 1991р.

4. Закон України “Про товарну біржу” від 26 січня 1993 року N 2932-XII.

5. Господарський кодекс України: Науково-практичний коментар/ О. І. Харитонова, Є. О. Харитонов, В. М. Коссак та ін.; За ред. О. І. Харитонової.-- X.: Одіссей, 2007.-- 832 с.

6. «Типові правила біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією» затверджено наказом Міністерства сільського господарства та продовольства України, Міністерством економіки України і Міністерством фінансів України №103/44/62 від 3 квітня 1996 р.

7. Пилипенко А.Я., Щербина В.С. Господарське право: Курс лекцій: Навч.посіб.для юрид.ф-тів вузів. - К.: Вентурі, 1996р. - 436 c.

8. Підопригора О.А., Сумін В.О., Підопригора О.О. Цивільне право України. Правові основи підприємництва. - К.: Юрінформ, 1994р. - 384 c.

9. Предпринимательское право: Курс лекций. - М.: Юрид.лит., 1993р. - 286 c.

10. Саніахметова Н.О. Правовий захист підприємництва в Україні: Навч.посібник. - К.: Юрінком Інтер, 1999р. - 564 c.

11. Шакун В.І., Мельник П.В., Попович В.М. Правові основи підприємницької діяльності. - К.: Правові джерела, 1997р. - 384 .

12. Бєлявцев М.І., Шестопалова Л.В. Інфраструктура товарного ринку - Київ, 2005. - 154 c.

13. Ибрагимов Л.А. Инфраструктура товарного рынка: М.: ПРИОР, 2001. - 238 c.

14. Уразов А.У. Основи економічної теорії: Навч. посібник. / А.У. Уразов, П. В. Маслак, І.В. Саух. - К.: МАУП, 2005. - 238 c.

15. Мочерний С.В. Основи економічної теорії. Київ 1998. - 286 c.

16. Обритько Б.А. Менеджмент посередницької та біржової діяльності: Київ, 2003. - 532 с.