Фінансова надійність страховика

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства і

природокористування

Кафедра обліку і аудиту

Реферат

з дисципліни «Страхування»

на тему :

«Фінансова надійність страховика»

План

Вступ

1. Фінансова надійність страхової компанії

2.Доходи та витрати страхової компанії

3. Приклади фінансово - надійних страхових компаній

3.1 Страхова компанія «AІG»

3.2 Страхова компанія «Ллойдс»

3.3. Страхова компанія «Універсальна»

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Страхування є одним з основних елементів функціонування фінансової системи. Сьогодні важливо запропонувати сучасні методологічні підходи до аналізу як фінансової стійкості страхових компаній, так і факторних складових показників фінансової діяльності.

Фінансово стійким вважається такий стан господарюючої одиниці, коли у процесі розподілу і використання ресурсів забезпечується її поступальний розвиток, зростають прибуток і капітал, отже, зберігається платоспроможність.

Фінансова стійкість - це одна з найважливіших характеристик поведінки будь-якої організації будь якої організації в ситуації зовнішніх і внутрішніх змін. Це є здатністю компанії реагувати на зміни зовнішнього середовища, щоб не лише підтримувати її стабільний стан, а й забезпечувати подальший розвиток.

Теоретичні аспекти фінансових відносин страхових компаній розглядаються в працях багатьох авторів '. Проте досі проблема забезпечення фінансової стійкості не дістала всебічного й вичерпного висвітлення. Тому дослідження теоретичних і практичних питань комплексної оцінки фінансової стійкості страхових компаній лишається актуальним. Саме комплексний аналіз дасть змогу визначити реальний фінансовий стан конкретної страхової компанії, з'ясувати головні фактори впливу на її фінансову стійкість

Мета цього реферату - дослідження фінансової стійкості страхової компанії.

Об'єктом дослідження є фінансові відносини страхових компаній та умови їхньої фінансової стійкості.

Фінансова стійкість страховика і вплив різноманітних чинників на її рівень знайшли належне відображення в численних наукових працях. Так, серед зарубіжних дослідників цього напряму варто назвати групу науковців підготовчого центру Швейцарського перестрахового товариства (Swiss Re), фахівців міжнародних рейтингових агентств Standart & Роог's, А.М. Веst, Fitch, Moody's Inv.

Вагомий внесок у дослідження цієї проблематики зробили російські й вітчизняні автори: В. Базидевич, Н. Кіріллова, В. Сухов, Т. Бабко, І. Габідулін, Я. Шумелда, С. Осадець, О. Шевчук, Н. Челухіна, Л. Орланюк-Мшшцька, Р.В. Сушко, А.А. Ретинського.

Більшість науковців відзначає, що рівень фінансової стійкості є головним індикатором життєздатності страхової компанії та її спроможності виконувати свої фінансові зобов'язання перед страхувальниками в умовах негативного впливу різноманітних зовнішніх і внутрішніх чинників.

1. Фінансова надійність страхової компанії

Фінансова надійність характеризує здатність страховика виконувати прийняті страхові зобов`язання за договорами страхування і перестрахування.

Дослідження фінансової надійності як економічної категорії належить до найважливіших проблем ринкової економіки, оскільки відсутність або низький рівень фінансової надійності будь-якого суб'єкта господарювання веде до його неплатоспроможності й у кінцевому результаті -- до банкрутства. З другого боку, занадто високий рівень фінансової надійності заважатиме суб'єкту господарювання здійснювати прибуткову діяльність, обтяжуючи його надмірними запасами і резервами.

Ознаки фінансової надійності страхових компаній:

· наявність фінансових ресурсів для розвитку як суб'єкта ринку (фінансова надійність)

· платоспроможність - здатність страховика виконати свої зобов'язання. Зобов'язання страховика складаються із двох груп:

- зовнішні зобов'язання, тобто зобов'язання перед страхувальниками,

фінансовими установами, перестраховиками, бюджетом;

- внутрішні зобов'язання - це зобов'язання перед засновниками,

представництвами та філіями, співробітниками.

В економічний літературі виділяють фактори фінансової стійкості (як причину) і показники діяльності (як її результат). Під факторами мають на увазі рушійні сили, умови, причини, які визначають той чи інший показник. Розрізняють фактори внутрішні (якими може управляти сама компанія) і зовнішні (які диктуються зовнішнім середовищем і вплив яких компанія вимушена враховувати в процесі своєї роботи). Такий розподіл багато в чому умовний, оскільки один і той самий фактор, залежно від ситуації, може виступати або як внутрішній, або як зовнішній. Будь-який показник роботи компанії являє собою результат взаємодії одразу декількох (часто взаємозалежних) факторів.

Зміна будь-якого фактора може приводити до зміни фінансового стану страхових компаній. На їхню фінансову стійкість впливають головним чином такі фактори: 1) статутний фонд, його обсяг і структура; 2) страхові резерви (достатні для майбутніх виплат); 3) система перестрахування; 4) ступінь залучення страхової організації в інвестиційну діяльність; 5) якість страхового портфеля (величина, стійкість, структура); 6) склад і структура тарифної ставки; 7) мобільність компанії (здатність швидко й адекватно реагувати на виклики середовища); 8) структура самої організації; 9) склад і структура витрат, стратегія компанії щодо витрат; 10) інфляція, час, тривалість звітного періоду; 11) стратегія компанії щодо обсягу нерозподіленого прибутку; 12) гарантійні фонди, участь у централізованих резервних фондах і добровільних фондах страхових гарантій; 13) маркетингова політика і менеджмент; 14) кон'юнктура ринку.

2. Доходи та витрати страхової компанії

Доходи страхової компанії

Головною особливістю діяльності страхової компанії є те, що на відміну від сфери виробництва, де товаровиробник спочатку здійснює витрати на випуск продукції, а потім уже компенсує їх за рахунок виручки від реалізації, страховик спочатку акумулює кошти, що надходять від страхувальника, створюючи необхідний страховий фонд, а лише після цього несе витрати, пов'язані з компенсацією збитків за укладеними страховими угодами.

Двоїстий характер діяльності страховика, що полягає як у проведенні власне страхування, так і у виконанні ним ролі активного інвестора, зумовлює специфіку його доходів.

Доходи страховика можна поділити на три великі групи:

o доходи від страхової діяльності, тобто всі надходження на користь страховика, пов'язані з проведенням страхування і перестрахування;

o доходи від інвестування і розміщення тимчасово вільних коштів (як власних, так і коштів страхових резервів);

o інші доходи, тобто ті, які не належать ні до страхових, ні до інвестиційних доходів, але часом з'являються у страховика у процесі його звичайної господарської діяльності.

Доходи від страхової діяльності є, так би мовити, первинними доходами страхової компанії. Саме на залучення цих доходів розраховує страховик, з'являючись на страховому ринку і пропонуючи страхові послуги за певну плату.

Платою за страхування є страхова премія, яку страхувальник зобов'язаний внести страховикові згідно з договором страхування. Тільки після сплати страхувальником страхової премії (або першого платежу страхової премії, коли вона сплачується в кілька строків) договір страхування набирає чинності, якщо інше не передбачено угодою сторін. Своєчасне внесення страхових премій - один з найважливіших обов'язків страхувальника щодо страховика. Саме надходження страхової премії приводить у дію механізм страхового захисту.

Страхувальники - фізичні особи мають право сплачувати страхові премії як готівкою, так і безготівковим шляхом. Юридичні особи - тільки безготівково. Страхові премії на території нашої країни сплачуються лише валютою України за винятком тих випадків, коли страхувальником е нерезидент. Він може сплачувати премію як валютою України, так і іноземною вільно конвертованою валютою.

Термін "страхова премія" - загальноприйнятий у світовій практиці. У практиці українських страховиків і в українському законодавстві частіше використовується термін "страховий платіж" або "страховий внесок". Усе це - синоніми. Але слід зазначити, що інтеграція у світовий страховий ринок потребує додержання певних стандартів, зокрема й у визначенні понять. З огляду на це вважається за доцільніше вживати термін "страхова премія".

Витрати страхової компанії

Витрати страхової компанії, так само, як і доходи, пов'язані із двоїстим характером її діяльності. Виокремлюють витрати на проведення страхових операцій (саме вони формують собівартість страхової послуги) і витрати на проведення інших операцій (витрати, що супроводжують одержання доходів від інвестування й розміщення тимчасово вільних коштів страховика та інших його доходів).

Понад 90 % загальної суми витрат страхової компанії припадає, безперечно, на "страхові" витрати. Ці витрати дуже неоднорідні. Усю їх сукупність можна за економічним змістом поділити на три великі групи:

1) виплати страхових сум та страхових відшкодувань за договорами страхування й перестрахування;

2) витрати на обслуговування процесу страхування і перестрахування;

3) витрати на утримання страхової компанії. Дві останні групи витрат можна об'єднати поняттям "витрати на ведення справи".

Найвагоміша стаття витрат страховика - виплати страхових сум та страхових відшкодувань. Ці витрати - саме те, що виправдовує існування страховика в очах страхувальника.

Згідно із Законом України "Про страхування", страхове відшкодування - це грошова сума, яка виплачується страховиком за умовами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Що стосується страхування особистого, то виплату за умовами такого страхування у вітчизняному страхуванні називають не "страховим відшкодуванням", а "страховою сумою". Використання неоднакових термінів пов'язане з тим, що коли йдеться про відшкодування, то звичайно під ним розуміють компенсацію матеріальних збитків, які мають грошову оцінку. Що ж до шкоди, заподіяної здоров'ю людини, або втрати нею життя, то такі збитки не можна оцінити у грошовій формі. Тому йдеться тут не про компенсацію страховиком матеріальних збитків, а про виплату при настанні страхової події страхової суми або її частини згідно з умовами договору страхування. Тобто ця виплата має швидше характер фінансової допомоги застрахованому або його родині, аніж відшкодування збитків, як у майновому страхуванні та страхуванні відповідальності. Тому й називається вона не "страховим відшкодуванням", а "страховою сумою".

Виплати страхових відшкодувань і страхових сум - це ті витрати, які, відповідно до структури тарифної ставки, забезпечуються страховими нетто-преміями

Виплату страховик здійснює згідно з договором страхування або керуючись законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), що складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, яку визначає сам страховик.

У разі потреби страховик може робити запити про відомості, пов'язані зі страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також може самостійно з'ясовувати причини й обставини страхового випадку. Законодавство зобов'язує підприємства, установи й організації надсилати страховикам відповідь на запит про відомості, пов'язані зі страховим випадком, у тому числі й дані, що є комерційною таємницею.

При цьому, згідно із Законом України "Про страхування", страховик несе відповідальність за їх розголошення.

Дуже важливе значення має термін сплати страхових сум і страхових відшкодувань на користь страхувальника (застрахованого, правонаступника). Згідно із Законом України "Про страхування" страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, тільки-но стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати. Виплату страховик має здійснити у передбачений договором термін. Він несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату шляхом сплати страхувальникові неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування.

Якщо це передбачено договором страхування, то в загальний обсяг виплат включається також відшкодування страхувальникові витрат, які він поніс при настанні страхового випадку, щоб запобігти збиткам або зменшити їх.

Фізичним особам виплати здійснюються як готівкою, так і безготівкове: з каси страхової компанії; перерахуванням на банківський рахунок отримувача; перерахуванням за місцем роботи.

Наступна група витрат страховика - витрати на обслуговування процесу страхування і перестраховування. У практиці західних страхових компаній ці витрати поділяють на аквізиційні, інкасаційні, ліквідаційні.

Аквізиційні витрати - це витрати, пов'язані із залученням нових страхувальників, укладанням нових договорів страхування. Вони можуть включати оплату послуг із розробки умов, правил страхування та проведення актуарних розрахунків; комісійну винагороду страховим посередникам (брокерам, агентам) за укладання й обслуговування договорів страхування; відшкодування страховим агентам витрат на службові поїздки, пов'язані з виконанням їхніх обов'язків; оплату послуг спеціалістів, які оцінюють прийняті на страхування ризики; витрати на виготовлення бланків страхової документації; витрати на рекламу і т.ін.

Інкасаційні витрати - це витрати, пов'язані з обслуговуванням готівкового обігу страхових премій: на оплату праці службовців компанії, які забезпечують отримання страхових премій у готівковій формі; витрати на виготовлення бланків квитанцій і відомостей щодо прийому страхових премій; на оплату банківських послуг, пов'язаних з інкасацією страхових премій.

Ліквідаційні витрати - це витрати з урегулювання збитків. Вони включають оплату послуг спеціалістів зі з'ясування причин і визначення розміру збитків, завданих об'єктам страхування; витрати на нагромадження відповідної інформації; оплату банківських послуг, пов'язаних зі здійсненням виплат страхового відшкодування; витрати на проїзд аварійного комісара та експертів до місця страхової події і назад; судові витрати; поштово-телеграфні витрати з даного страхового випадку; відрахування в резерв збитків тощо.

Зазначені витрати поряд зі страховими виплатами відрізняють витрати страховика, пов'язані з його основною діяльністю, від витрат інших суб'єктів господарювання.

Остання група витрат - витрати па утримання стрихової компанії - це такі самі адміністративно-управлінські витрати, які має будь-який господарюючий суб'єкт. Вони включають заробітну плату персоналу компанії (основну і додаткову) з нарахуваннями, плату за оренду приміщення, оплату комунальних послуг, послуг зв'язку; витрати на придбання канцелярських і господарських товарів, рекламу, відрядження, утримання й обслуговування автотранспорту, амортизаційні відрахування та інші витрати, які, згідно з чинним законодавством, відносяться на собівартість страхової діяльності.

З огляду на структуру тарифної ставки зауважимо, витрати на обслуговування процесу страхування і перестраховування та витрати на утримання страхової компанії, тобто всі витрати на ведення справи, звичайно становлять 20-25 % страхового тарифу, тоді як на виплати страхових сум і страхового відшкодування припадає від 60 до 80 %.

У практиці українських страховиків аквізиційні, інкасаційні, ліквідаційні та адміністративні витрати у складі специфічних витрат страховика не виокремлюються. Закон України "Про страхування" до витрат страховика відносить:

o виплати страхових сум та страхових відшкодувань;

o відрахування в централізовані страхові резервні фонди премій, у випадках і на умовах, передбачених актами чинного законодавства (на даному етапі йдеться лише про резерв збитків за відомими вимогами страхувальників);

o витрати на проведення страхування (тобто звичайні витрати на утримання фірми);

o інші витрати, що включаються до собівартості страхових послуг.

Окрім витрат, які забезпечують виконання страховиком його основної діяльності (страхування і перестрахування) і на основі яких визначається собівартість страхової послуги, страхова компанія має витрати, пов'язані із забезпеченням процесу інвестування і розміщення тимчасово вільних коштів, тобто витрати з управління своїми активами. Характер цих витрат залежить від конкретних видів активів, якими представлені тимчасово вільні кошти. Здебільшого такі витрати складаються з оплати послуг фінансово-кредитних установ, які діють на ринку цінних паперів. Порівняно з доходами від інвестиційних операцій, ці витрати виглядають досить незначними, проте вони існують. Так само як і витрати, пов'язані з одержанням доходів від інших (крім страхових і інвестиційних) господарських операцій. Усі перелічені види витрат страхова компанія бере до уваги при визначенні фінансових результатів своєї діяльності.

3. Приклади фінансово-надійних страхових компаній

3.1 Страхова компанія «AІG»

AІG (Amerіcan Іnternatіonal Group, Іnc.) - ведуча міжнародна організація, що працює в сфері страхування і фінансових послуг.

AІG здійснює свою діяльність у 130 країнах і юрисдикціях. Компанії, що входять у AІ, надають своїм клієнтам - приватним корпораціям, громадським організаціям і фізичним особам - широкий спектр послуг по страхуванню майна і відповідальності, життя і здоров'я через саму велику у світі мережа офісів і представництв.

Компанії, що входять у AІG, надають своїм клієнтам - приватним корпораціям, громадським організаціям і фізичним особам - широкий спектр послуг по страхуванню майна і відповідальності, життя і здоров'я через саму велику у світі мережа офісів і представництв.

Найбільш відомі міжнародні компанії клієнти AIG : American Airlines, American Express, Citibank, Coca-Cola, Colgate Palmolive, Procter & Gamble, Motorola, Microsoft, McDonald's Corp., L'Oreal, Siemens, Xerox та ін.

У США компанії AІG є найбільшими андеррайтерами в області комерційного and виробничого страхування, а AІG Американ Дженерал (AІG Amerіcan General) є лідером по страхуванню життя. Глобальний бізнес AІG також містить у собі фінансові послуги, пенсійні нагромадження і керування активами.

AІG надає фінансові послуги в наступних областях: авіаційний лізинг, фінансові продукти, керування інвестиціями і цінними паперами.

Зростаюче міжнародне споживче фінансування керується компанією Америкэн Дженерал Файнэнс (Amerіcan General Fіnance).

AІG також веде свої операції в області пенсійного страхування через такі компанії як AІ Sun Amerіca і AІ VALІ, і займає лідируючі позиції в області керування активами для індивідуальних і групових інвесторів з можливістю інвестування в акції, інструменти з фіксованою прибутковістю, альтернативні інвестиційні інструменти і нерухомість.

Акції AІG розміщені на біржі в Нью-Йорку, а також на ринках цінних паперів у Лондоні, Парижі, Швейцарії і Токіо.

Починаючи з 1990 року, AІG активно розвиває свою діяльність у країнах Центральної і Східної Європи, а також у країнах СНД. AІG також має дочірні компанії в наступних країнах цього регіону: Польщі, Угорщині, Чехії, Словаччині, Румунії, Болгарії, Україні, Азербайджану, Казахстану, Узбекистану.

AIG по продажах, прибутках, активах та вартісній оцінці займає третє місце в світі, поступаючись тільки Citigroup (банк, США) та General Electric (Конгломерат, США).

3.2 Страхова компанія «Ллойдс»

Ллойдс - є лідируючим спеціалістом на світовому страховому та перестраховому ринку зі стійким іміджем та займає шосте місце у переліку лідерів глобального ринку перестрахування. Ллойдс завоював тверді позиції на ринку завдяки ряду факторів, серед яких: чітка андеррайтингова політика, визнані у всьому світі ліцензії та ефективне використання капіталу. Даним перевагам протиставляються витрати на взаємні зобов'язання та високі витрати на ведення справи та розвиток бізнесу. Ллойдс, тим часом, продовжує розширювати горизонти свого бізнесу, наприклад за рахунок отримання ліцензій на діяльність в Китаї.

Однією с трьох фрайчанзингових цілей правління - зробити ринок Ллойдс альтернативним ринком для страхувальників, брокерів, андеррайтерів та інвесторів.

Бермуди. На 2005 рік зареєстровані синдикати ринку Ллойдс потребують близько 600 млн. фунтів стерлінгів інвестицій, тому стратегія розвитку синдикатів формується з урахуванням їх експансії на нові незайняті ринки та капітали. Акціонери спрямовують левову частку коштів, переважним чином, на розвиток нових компаній на Бермудах.

Китай. В той час, коли деякі компанії розглядали західний напрямок розвитку бізнесу, як можливість виходу на глобальний ринок страхування та перестрахування, Ллойдс спрямував свої ключові зусилля на розвиток діяльності на Сході, заснувавши з метою пропагування більшого розуміння своєї діяльності на локальних страхових ринках в 2000 році представництво в Пекіні. По суті, Ллойдс отримав «офшорну» ліцензію, яка надала йому можливість здійснювати операції з перестрахування ризиків на китайській території (у місцевій валюті згідно законодавства КНР), які складають близько 90% всього китайського страхового ринку. В 2006 році дана операційна структура буде вже повністю розвинена та адаптована під здійснення бізнесу на території КНР.

Африка та Азія. Враховуючи зміну стратегії щодо прийняття на страхування та перестрахування ризиків з ринків Середнього Сходу, Африки та Азії (які лише почали формуватися), в цих регіонах будуть працювати два синдикати Ллойдс. Як відзначив керівник одного з синдикатів Брюс Грем, "...Ллойдс має значний апетит щодо управління страховими програмами нових ринків, розширюючи клієнтську базу та створюючи передумови розвитку економічної системи в усьому світі завдяки накопиченому унікальному досвіду”.

Місткість ринку Ллойдс у 2005 році

Вплив терактів. Наслідки події 11 вересня спричинили приплив нового капіталу як на Лондонські, так і на Бермудські ринки (на яких він використовувався переважно для фінансування нових компаній таких як Axis, AlliedWorld,MontpelierandEndurance).

Місткість ринку в Лондоні також збільшилась за рахунок зареєстрованих транспортних засобів у Великобританії та певній мірі за рахунок Бермудських інвесторів. Наступне скорочення на Бермудах було перебільшено у зв'язку із перекласифікацією Catlin.

Сьогодні місткість ринку Ллойдс на 2006 рік зараз оцінюється на рівні 14,7 млрд. фунтів стерлінгів (середнє між 15% зростанням, запланованим до буревію Катрина та 7% рівня 2005 року). Деякі канали інвестування дають можливість прогнозувати на 2006 рік перевиконання поставлених планів на 20%.

3.3 Страхова компанія «Універсальна»

Історія компанії ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» розпочалась 14 років тому і акумулювала в собі досвід та ресурси таких відомих представників страхового ринку, як ВАСТ «Терен» та «Страхового центру «Поділля». Прецедент об'єднання став важливою подією для економічного життя України - на його основі, з врахуванням досвіду «Універсальної» Держкомісією з регулювання ринків фінансових послуг розроблено методичні рекомендації щодо приєднання для страхових компаній.

Після знакового об'єднання компаній, було укладено низку стратегічних угод приєднання в результаті яких, «Універсальна» отримала правонаступництво СК “Карпати” (м. Ужгород), СК “Арта” (м. Тернопіль) та ЗАТ “Саламандра-Десна” (м. Чернігів).

Територіально мережа філій ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» простягнулася на усю Україну й поза її межі та налічує 46 філій і представництв.

Злагодженість та професійність діяльності компанії забезпечує близько 1300 спеціалістів, які постійно підвищують рівень своєї кваліфікації у провідних бізнес-школах.

Сьогодні ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» забезпечує страховий захист у 30 видах страхування на підставі 15-ти ліцензій. В напрямку найповнішого задоволення всіх потреб клієнта в страхуванні та в підтвердження принципу універсальності компанія постійно працює над розширенням арсеналу страхових пропозицій.

ВАТ Страхова компанія «Універсальна» приділяє значну увагу якісному обслуговуванню клієнтів, особливо при настанні страхових випадків. Для цього в Компанії працюють Асистанс-центр, служба технічного асистансу, служба медичного асистансу.

Вперше серед страховиків України, компанія «Універсальна» отримала сертифікат відповідності міжнародному стандарту ISO 9001:2000. Причина впровадження системи якості - необхідність у забезпеченні ефективного управління надшвидким розвитком компанії, а як результат - визнання якості продуктів компанії як таких, що відповідають вимогам суспільства.

За високу якість послуг, які надає «Універсальна» вона була нагороджена у 2004 році сертифікатом «Визнання досконалості в Україні» від Української Асоціації Якості - однією з найпрестижніших державних нагород. Компанія стала єдиним лауреатом премії від страхової галузі.

З 2005 року Страхова компанія «Універсальна» стала національним страховиком книжок МДП. Відтепер компанія представляє українське автострахування у Європі, з нами працюють усі українські водії, що здійснюють міжнародні перевезення (TIR).

У 2004 році Компанія продовжила традицію першості на ринку страхування відповідальності та заволоділа третиною усього ринку «Зеленої картки» в Україні (32,3 %).

На підставі показників діяльності 2004 року, «Універсальна» також стала лідером серед страхових компаній в галузі обов`язкового страхування цивільної відповідальності автовласників. Протягом року компанією було укладено 104813 договорів страхування, що дозволило майже вдвічі перевершити показники найближчого конкурента.

За кілька років існування «Страхова компанія «Універсальна», згідно багатьох рейтингів, увійшла до десятки найпотужніших компаній України, «обігнавши» декілька сотень інших компаній. Стрімкий розвиток компанії свідчить про стійкість та впевнений шлях до першості. Про це насамперед говорять щороку високі фінансові показники та значні темпи зростання.

Висновки

· Фінансова стійкість - це одна з найважливіших характеристик поведінки будь-якої організації будь - якої організації в ситуації зовнішніх і внутрішніх змін. Це є здатністю компанії реагувати на зміни зовнішнього середовища, щоб не лише підтримувати її стабільний стан, а й забезпечувати подальший розвиток.

· Ознаки фінансової надійності страхових компаній : наявність фінансових ресурсів для розвитку як суб'єкта ринку (фінансова надійність) ; платоспроможність - здатність страховика виконати свої зобов'язання.

· На фінансову стійкість страховика впливають головним чином такі фактори: статутний фонд, його обсяг і структура; страхові резерви (достатні для майбутніх виплат);система перестрахування;ступінь залучення страхової організації в інвестиційну діяльність; якість страхового портфеля (величина, стійкість, структура); склад і структура тарифної ставки; мобільність компанії (здатність швидко й адекватно реагувати на виклики середовища); структура самої організації; склад і структура витрат, стратегія компанії щодо витрат; інфляція, час, тривалість звітного періоду; стратегія компанії щодо обсягу нерозподіленого прибутку; гарантійні фонди, участь у централізованих резервних фондах і добровільних фондах страхових гарантій; маркетингова політика і менеджмент; кон'юнктура ринку.

· Доходи страховика можна поділити на три великі групи:

o доходи від страхової діяльності, тобто всі надходження на користь страховика, пов'язані з проведенням страхування і перестрахування;

o доходи від інвестування і розміщення тимчасово вільних коштів (як власних, так і коштів страхових резервів);

o інші доходи, тобто ті, які не належать ні до страхових, ні до інвестиційних доходів, але часом з'являються у страховика у процесі його звичайної господарської діяльності.

· Витрати страховика можна за економічним змістом поділити на три великі групи:

- виплати страхових сум та страхових відшкодувань за договорами страхування й перестрахування;

- витрати на обслуговування процесу страхування і перестрахування;

- витрати на утримання страхової компанії. Дві останні групи витрат можна об'єднати поняттям "витрати на ведення справи".

· «AІG» (Amerіcan Іnternatіonal Group, Іnc.) - ведуча міжнародна організація, що працює в сфері страхування і фінансових послуг.Найбільш відомі міжнародні компанії клієнти AIG : American Airlines, American Express, Citibank, Coca-Cola, Colgate Palmolive, Procter & Gamble, Motorola, Microsoft, McDonald's Corp., L'Oreal, Siemens, Xerox та ін. AІG надає фінансові послуги в наступних областях: авіаційний лізинг, фінансові продукти, керування інвестиціями і цінними паперами. AIG по продажах, прибутках, активах та вартісній оцінці займає третє місце в світі, поступаючись тільки Citigroup (банк, США) та General Electric (Конгломерат, США).

· «Ллойдс» - є лідируючим спеціалістом на світовому страховому та перестраховому ринку зі стійким іміджем та займає шосте місце у переліку лідерів глобального ринку перестрахування. Однією с трьох фрайчанзингових цілей правління - зробити ринок Ллойдс альтернативним ринком для страхувальників, брокерів, андеррайтерів та інвесторів. Сьогодні місткість ринку Ллойдс на 2006 рік зараз оцінюється на рівні 14,7 млрд. фунтів стерлінгів. Деякі канали інвестування дають можливість прогнозувати на 2006 рік перевиконання поставлених планів на 20%.

· «Універсальна» Територіально мережа філій ВАТ «Страхова компанія«Універсальна» простягнулася на усю Україну й поза її межі та налічує 46 філій і представництв.Сьогодні ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» забезпечує страховий захист у 30 видах страхування на підставі 15-ти ліцензій.У 2004 році Компанія продовжила традицію першості на ринку страхування відповідальності та заволоділа третиною усього ринку «Зеленої картки» в Україні (32,3 %). З 2005 року Страхова компанія «Універсальна» стала національним страховиком книжок МДП.

За кілька років існування «Страхова компанія «Універсальна», згідно багатьох рейтингів, увійшла до десятки найпотужніших компаній України, «обігнавши» декілька сотень інших компаній. Стрімкий розвиток компанії свідчить про стійкість та впевнений шлях до першості. Про це насамперед говорять щороку високі фінансові показники та значні темпи зростання.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про страхування» від 04.10.01. р. №2745 - III.

2. Вовчак О.Д. Страхування: Навч . посібник. - 2-ге вид., виправлене. - Львів « Новий світ -2000», т2005-480с.

3. Горбач А. М. Страхова справа : Навч. посібник - К.:Кондор - 2003 - 252с.

4. Дерев'яненко Н.В. «Запас платоспроможності страхових компаній як основний показник фінансової надійності вітчизняних страховиків» \\ Наукові записки : Серія «Економіка» - Острог - 2004 - Вип..6 - с.149-157.

5. Заруба О.Д. Страхова справа : Підручник, К. : Товариство «Знання»,1998 - 321с.

6. Іванюк І. «Теоретичні підходи до визначення категорії «Фінансова стійкість страхової компанії»»\\ Фінанси України : науково - теоретичний. - Київ,2006 -№11 -с.77-89.

7. Как определить надежнасть страховой компании \\ Финансовая консультація Киев,2004 - №20 - с.46.

8. Плиса Л. «Управління фінансовою стійкістю страховика »\\ фінанси України - 2001 - №9 - с.136-142.

9. Шірінян Л.В. «Виначення фінансової стійкості страхових компаній і підприємств» \\ Фінанси України ; науково - теоретичний, Київ,2005 - №9 -с.70-80.

10. Шірінян Л.В.,Пущенко А. «Комплексна оцінка фінансової стійкості страхових компаній » \\ Економіка України : політико- економічний .- Київ -2005 -№9 -с.31-38.

11. Шірінян А.А.,Шірінян А.В. «Вплив тарифу на фінансову стійкість страхових компаній » \\ Фінанси України : Науково -теоретичний та ін форм-практичний журнал - Київ -2004 -№4 - с.111-119

12. www.armit.kiev.ua

13. www.ren-ins.com.ua

14. dobrvinn.vinnitsa.com

15. www.universalna.com