Електронна пошта НБУ — основа взаємодії

Поштова електронна адреса має два елементи. Для того щоб відділити ідентифікатор абонента від його поштових координат, використовують значок @. Поштова електронна адреса може мати вигляд: admin@uahO.

У розглянутому прикладі admim - це ідентифікатор локального користувача, що вказує на його функціональні обов'язки чи прізвище, імена та по-батькові. Те, що стоїть праворуч від знака @, називається іменем поштового вузла і однозначно описує його місце розташування. Як правило, ім'я поштового вузла складається з символів: перший знак означає державу (U-Україна), другий - регіон, третій - тип банку (Н - НБУ), четвертий - наступний порядковий номер чи символ.

Поштове ім'я є унікальним. В кожному вузлі зберігається довідник вузлів ЕП. Імена вузлів формуються тільки в НБУ.

Крім довідника вузлів, є файл-довідник локальних користувачів, що формується в кожному вузлі. Ім'я локального користувача - це ідентифікатор, що може вміщувати від 1 до 8 символів. Ідентифікатори локальних користувачів різних вузлів не зв'язані між собою. Тобто допускається однакова ідентифікація локальних користувачів в різних вузлах. Але в рамках одного вузла всі ідентифікатори локальних користувачів мають бути унікальними.

Локальні користувачі -- це кінцеві користувачі ЕП НБУ, що передають та приймають поштові повідомлення. Кінцевими користувачами можуть бути як фізичні особи, так і прикладні програми.

В кожному вузлі, крім кінцевих користувачів, працює хоча б один адміністратор, який управляє функціонуванням вузла.

В ЕП НБУ є маршрути, що описують шляхи доступу від одного вузла до іншого. Ці маршрути використовуються для транспортування поштових повідомлень. Розрізняють прямий чи безпосередній маршрут між двома вузлами і транзитний маршрут. За прямим маршрутом передача повідомлення з одного вузла в інший виконується без використання будь-яких вузлів. У випадку транзитного маршруту пересилання повідомлення з одного вузла в інший можливе тільки через допоміжні (транзитні) вузли.

Кожне поштове повідомлення називається поштовим конвертом і вміщує, крім інформаційної частини, тобто самого повідомлення, заголовкову частину. Поштове повідомлення є одиницею інформації, що передається між вузлами ЕП. У загальному вигляді поштовий конверт НБУ відповідає структурі повідомлення в NetWare MHS і виконує вимоги протоколу Х.400.

Поштовий конверт ЕП НБУ складається із заголовка і тіла повідомлення, яке може бути відсутнім. До конверта можуть приєднуватись файли, що описуються в заголовку і транспортуються разом з основним поштовим повідомленням. Заголовок конверта формується, як правило, автоматично. Для його формування використовується частина ключових слів, що рекомендуються в технології NetWare MHS.

Під час використання транспортного засобу ProCarry розміри поштових повідомлень не обмежуються. Якщо ж використовується програмний продукт NetWare MHS, то розмір файла, упакованого в конверт, не повинен перевищувати 64 КБ, а максимальний розмір файлів, що приєднуються до поштових повідомлень і пересилаються разом з ним, -- 64 МБ.

В ЕП НБУ реалізовано шлюз між системами ProCarry i NetWare, за допомогою якого можливий перехід з одного середовища в інше.

Всі поштові повідомлення, що проходять через вузол, архівуються і зберігаються в архіві даного вузла. Архів повідомлень -- це набір каталогів, де в кожному з них зберігаються поштові конверти, що оброблялись в даному вузлі протягом доби, незалежно від того, чи ці повідомлення підготовлені до відправлення, прийняті чи транзитні.

Цей архів використовується адміністратором вузла для аналізу роботи вузла в цілому, а також для аналізу роботи окремих користувачів, а ще для аналізу аварійних ситуацій.

Звичайний -- це запитально-активний режим вузла нижнього рівня по відношенню до вищестоячого. Нині в системі близько 2000 вузлів, у тому числі 27 регіональних. Пересилання повідомлення визначається маршрутом. Головними елементами заголовкової частини повідомлень є: адреса отримувача (включаючи поштову адресу вузла-отримувача (4 зн) та ім'я локального користувача (8 зн)).

Взаємодія між вузлами здійснюється таким чином:

1. Якщо вузол-відправник повідомлення пасивний по відношенню до вузла-отримувача повідомлення, то повідомлення у вузлі-відправнику розміщується в черзі, звідки воно буде передане після того, як отримувач вийде на зв'язок.

2. Якщо вузол-відправник повідомлення активний по відношенню до вузла-отримувача повідомлення, то він сам викликає адресата і передає йому повідомлення.

Повідомлення у вузлі може з'явитись двома шляхами:

1. В результаті роботи абонента користувача. Тоді воно буде розміщене у вихідному каталозі вузла.

2. Повідомлення передане з іншого вузла. В такому разі воно потрапить у вхідний каталог вузла. Якщо це повідомлення транзитне, тобто призначене не для даного вузла, тоді після реєстрації воно передається у вихідний каталог вузла. Якщо ж повідомлення адресується локальному користувачу даного вузла, то воно розміщується у вхідному каталозі цього користувача.