Облік та аналіз банківських кредитів

Сутність, класифікація і призначення кредитів комерційних банків. Бухгалтерський облік операцій по видачі і погашенню кредитів. Кредитна документація. Діючий порядок формування банківського кредиту. Формування страхових резервів і резервних фондів.

Рубрика Банковское, биржевое дело и страхование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 07.08.2010
Размер файла 176,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ

Тема: “Облік та аналіз банківських кредитів”

База практики: ЛГО АК Промінвестбанку м. Луганська

Виконала:

студентка VI курсу заочного

факультету,

Никифорова Н. М.

Керівник:

к. є. н. доцент,

Маляревський Ю. Д.

к. є. н. доцент,

Губарев О. М.

Харків 1999 р.

Зміст

1 Сутність, класифікація і призначення кредитів комерційних банків в Україні.

1.1 Класифікація і характеристика кредитних операцій.

1.2 Організація кредитного процесу.

1.3 Характеристика об'єкта дослідження.

1.4 Джерела погашення кредитів.

2 Діюча практика урахування й аналізу кредитів.

2.1 Бухгалтерський облік операцій по видачі і погашенню кредитів. Кредитна документація

2.2 Аналіз діючого порядку формування банківського кредиту. Ціна банківського кредиту.

2.3 Етапи видачі кредиту. Облік кредитної документації

2.4 Етапи контрольного супроводження кредитних коштів

2.5 Автоматизація бухгалтерського обліку за допомогою засобів обчислювальної техніки.

3 Аналіз банківських кредитів. Внутрішньобанківські методи і системи забезпечення економічної безпеки в сфері кредитування.

3.1 Використання економіко-математичних методів із метою удосконалення планування і прогнозування в банках.

3.2 Аналіз активних операцій банку. Аналіз і оцінка якості кредитного портфеля банку.

3.3 Оцінка платоспроможності і ліквідності підприємства.

3.4 Оцінка кредитоспроможності підприємств малого бізнесу.

3.5 Формування страхових резервів і резервних фондів.

3.6 Порівняльний аналіз прибутків банку. Аналіз прибутку банку від кредитної діяльності.

4 Розрахунок економічної ефективності.

5 Розрахунок часу і шляхів евакуації.

Висновок.

Література.

Додатки.

1. Сутність, класифікація і призначення кредитів комерційних банків в Україні

1.1 Класифікація і характеристика кредитних операцій

Головними ланками кредитної системи є банки та кредитні установи, що мають ліцензію Національного банку України, які одночасно виступають у ролі покупця і продавця існуючих у суспільстві тимчасово вільних коштів.

Банківська система шляхом надання кредитів організовує й обслуговує рух капіталу, забезпечує його залучення, акумуляцію та перерозподіл у ті сфери виробництва та обігу, де виникає дефіцит капіталу.

Форми кредиту

Суб'єкти господарської діяльності можуть використовувати такі форми кредиту: банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний, бланковий, консорціум ний.

Фізичні особи - споживчий кредит (лише в національній грошовій одиниці).

Комерційний кредит - це товарна форма кредиту, яка визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних фондів і характеризує кредитну угоду між двома суб'єктами господарської діяльності. Учасники кредитних відносин при комерційному кредиті регулюють свої господарчі відносини і можуть створювати платіжні засоби у вигляді векселів - зобов'язань боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений термін.

Об'єктом комерційного кредиту можуть бути реалізовані товари, виконані роботи, надані послуги, щодо яких продавцем надається відстрочка платежу.

У разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя, інші угоди про надання кредиту не укладаються.

Погашення комерційного кредиту може здійснюватися шляхом:

- сплати боржником за векселем;

- передачі векселя відповідно до чинного законодавства іншій юридичній особі (крім банків та інших кредитних установ);

- переоформлення комерційного кредиту на банківський.

У разі оформлення комерційного кредиту не за допомогою векселя погашення такого кредиту здійснюється на умовах, передбачених договором сторін.

Лізинговий кредит - це відносини між юридичними особами, які виникають у разі оренди майна і супроводжуються укладанням лізингової угоди. Лізинг є формою майнового кредиту.

Об'єктом лізингу є різне рухоме (машини, обладнання, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка) та нерухоме (будинки, споруди, система телекомунікацій та ін.) майно.

Суб'єктами лізингу можуть бути лізингодавець (суб'єкт господарювання, що є власником об'єкта лізингу і здає його в оренду), користувач (суб'єкт, що домовляється з лізингодавачем на оренду про набуття права володіння та розпорядження об'єктом лізингу у встановлених лізинговою угодою межах), виробник (підприємство, організація та інші суб'єкти господарювання, які здійснюють виробництво або реалізацію товарно-матеріальних цінностей).

Іпотечний кредит - це особливий вид економічних відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна.

Кредиторами з іпотеки можуть бути іпотечні банки або спеціальні іпотечні компанії, а також комерційні банки.

Позичальниками можуть бути юридичні та фізичні особи, які мають у власності об'єкти іпотеки або мають поручителів, які надають під заставу об'єкти іпотеки на користь позичальника.

Предметом іпотеки при наданні кредиту доцільно використовувати: жилі будинки, квартири, виробничі будинки, споруди, магазини, земельні ділянки, що є власністю позичальника і не є об'єктом застави за іншою угодою.

Споживчий кредит - кредит, який надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам-резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.

Банк надає кредити фізичним особам у розмірах, що визначаються виходячи з вартості товарів і послуг, які є об'єктом кредитування. Розмір кредиту на будівництво, купівлю і ремонт жилих будинків, садових будинків, дач та інших будівель визначається в межах вартості майна, майнових прав, які можуть бути передані банку в забезпечення фізичною особою та сумою її поточних доходів, за винятком обов'язкових платежів, протягом 10 років. Строк кредиту встановлюється залежно від цілей об'єкта кредитування, розміру позики, платоспроможності позичальника, причому він не повинен перевищувати 10 років з дня його надання.

Фізичні особи погашають кредити шляхом перерахування коштів з особистого вкладу, депозитного рахунку, переказами через пошту або готівкою.

Комерційний банк може надавати бланковий кредит тільки в межах наявних власних коштів (без застави майна чи інших видів забезпечення - тільки під зобов'язання повернути кредит) із застосуванням підвищеної відсоткової ставки надійним позичальникам, які мають стабільні джерела погашення кредиту і перевірений авторитет у банківських колах.

Кредит може надаватися позичальнику банківським консорціумом такими способами:

а) шляхом акумулювання кредитних ресурсів у визначеному банку з подальшим наданням кредитів суб'єктам господарської діяльності;

б) шляхом гарантування загальної суми кредиту провідним банком або групою банків. Кредитування здійснюється залежно від потреби в кредиті;

в) шляхом зміни гарантованих банками-учасниками квот кредитних ресурсів за рахунок залучення інших банків для участі в консорціумній операції.

Кредитні операції - це відношення між кредитором і дебітором (позичальником) із приводу наданих (одержання) у тимчасове користування коштів, їхнього повернення й оплати. При цьому мається на увазі саме утримання дій учасників відношення, насамперед банківських робітників.

Кредитні операції банків і кредитних заснувань у першому наближенні діляться на: активні і пасивні. (Див. додаток таблицю 1.1)

Інакше кажучи, кредитні операції містять у собі: позичкові операції і депозитні операції.

Позичкові операції - це дії робітників банку (кредитних заснувань) по наданню і (або) одержанню кредитів, їхньому поверненню й оплаті відповідних відсотків, а депозитні операції - дії тих же робітників по розміщенню і (або) притягненню до себе внесків, їхньому поверненню й оплаті відсотків, що заподіються.

Основний предмет позичкових операцій- кредит (позичка) як визначена сума грошей, що видається (утворюється), повертається, оплачується, відповідно депозитних операцій - внесок (депозит) як сума грошей і (або) інших цінностей (цінних паперів), що поміщається (застосовується), повертається, у необхідних випадках оплачується.

Кредити, які надаються банками, поділяються

за строками користування:

а) короткострокові - до 1 року,

б) середньострокові - до 3 років,

в) довгострокові - понад 3 роки

Строк кредиту, а також відсотки за його користування (якщо інше не передбачено умовами кредитного договору) розраховуються з моменту отримання (зарахування на рахунок позичальника або сплати платіжних документів з позичкового рахунку позичальника) до повного погашення кредиту та відсотків за його користування.

Короткострокові кредити можуть надаватись банками у разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв'язку із витратами виробництва та обігу, не забезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді.

Середньострокові кредити можуть надаватись на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень.

Довгострокові кредити можуть надаватись для формування основних фондів. Об'єктами кредитування можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію тощо.

За забезпеченням:

а) забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами);

б) гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи);

в) з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації);

г) незабезпечені (бланкові).

За ступенем ризику:

а) стандартні кредити;

б) кредити з підвищеним ризиком. 6. За методами надання:

а) у разовому порядку;

б) відповідно до відкритої кредитної лінії;

в) гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання, за потребою, із стягненням комісії за зобов'язання).

За строками погашення:

а) водночас;

б) у розстрочку;

в) достроково (за вимогою кредитора або за заявою позичальника);

г) з регресією платежів;

д) після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу).

(Див. додаток таблицю 1.2.)

Найважливішим елементом кредитної політики банку є використовуваний їм інструментарій для задоволення потреб клієнтів у позикових коштах, виражений у видах, що видаються банком позичок (кредитів): Чим різноманітніше цей інструментарій, тим повніше можуть бути задоволені індивідуальні потреби клієнтів. Водночас на вибір банком кредитного інструментарію впливають не тільки потреби клієнта, але і його особливості (фінансова надійність і ін.), а також можливості й інтереси самого банку. Позички класифікуються по різних ознаках. (Див. додаток таблицю 1.3.)

1.2 Організація кредитного процесу

Організація кредитного процесу грунтується на чіткому функціональному розмежуванні обов'язків кредитного персоналу, що дозволяє домагатися високого професіоналізму, уникати помилок при прийнятті рішень, перемагати в конкурентній боротьбі.

Організація кредитного процесу включає декілька стадій:

формування кредитної політики; здійснення кредитного обслуговування клієнтів;

визначення рейтингу виданих позичок і аналіз кредитного портфеля банку;

організацію контролю за умовами кредитної угоди;

визначення процедури ухвалення рішення по позичці;

розробку правил оформлення кредитної угоди;

письмовий юридичний супровід що видається позичка.

Кожна із стадій для своєї реалізації потребує спеціальних знань і навичок.

Для різних банків, що відрізняються обсягами роботи, кадровим складом, накопиченим досвідом, навкруги клієнтів і ін., не може бути єдиної схеми організації кредитного процесу.

З міжнародної практики відомо, що банки звичайно мають такі спеціальні підрозділи, що забезпечують кредитний процес:

відділ кредитної політики і маркетингу; відділ кредитного аналізу; кредитний відділ; відділ позичкової документації.

Відділ кредитної політики і маркетингу займається:

упорядкуванням і доведенням до робітників банку (управлінців і виконавців) основ кредитної політики;

спостереженням за виконанням її основних положень;

визначень вимог до позичкової документації;

організацією навчання співробітників банку питанням кредитування.

Відділ кредитного аналізу призначений для:

збору інформації про фактичних і потенційних клієнтів, їхньому фінансовому положенні і платоспроможності, про перспективи розвитку галузі до якої належить позичальник;

аналізу кредитного портфеля банку;

підготування засідань кредитного комітету і реєстрації його рішень.

Головна вимога до співробітників відділу - схильність до аналізу і тренування по програмі банку.

Кредитний відділ веде безпосередньо роботу з клієнтами з питань кредитування. Усередині відділу виділяються спеціальні групи по обслуговуванню різних типів клієнтів: розглядають можливість видачі позички; роблять оцінку ризику запитуваної позички; вибирають конкретний вид кредиту.

Кредитний робітник, навіть маючи рекомендації аналітиків, самостійно вивчає питання про можливість і доцільність видачі позички і приймає власне рішення. У відділі є спеціалісти, що здійснюють різного роду перевірки на місці, у позичальника.

Відділ позичкової документації підзвітний юридичному відділу. У його обов'язки входить надання помочі кредитним робітникам в оформленні позичкової документації і здійснення контролю за слушністю оформлення такої документації.

Контрольна функція співробітників відділу складається в перевірці: слушності і завершеності оформлення всіх документів, що супроводжують кредитну угоду; правомочності підписів на документах; відповідності прийнятого рішення по позичці установами правління банку.

У ряді випадків перерахування суми позички на рахунок позичальника рахується доцільним підтвердженням відділу позичкової документації.

Кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником тільки в письмовій формі, які визначають взаємні зобов'язання та відповідальність сторін і не можуть змінюватися в односторонньому порядку без згоди обох сторін.

Комерційні банки можуть надавати кредити всім суб'єктам господарської діяльності незалежно від їх галузевої належності, статуту, форм власності у разі наявності в них реальних можливостей та правових форм забезпечення своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків (комісійних) за користування кредитом. Для отримання кредиту позичальник звертається в банк. Форма звернення може бути у вигляді листа, клопотання, заявки, заяви. В документах зазначається необхідна сума кредиту, його мета, строки погашення та форми забезпечення. Якщо розрахунковий рахунок позичальника відкритий в іншому банку, то він надає в банк установчі документи з зазначенням юридичної адреси, картку із зразками підписів, завірену банком, та довідку банку про залишки коштів на рахунках і наявності заборгованості за позичками.

Розмір відсоткових ставок та порядок їх сплати встановлюються банком і визначаються в кредитному договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, облікової ставки та інших факторів.

У разі зміни облікової ставки умови договору можуть переглядатися і змінюватися тільки на підставі взаємної згоди кредитора та позичальника.

Для кредитів, що надаються в іноземній валюті, необхідно враховувати також відсоткові ставки, які діють на міжнародних ринках капіталів.

Позичальник, що отримує одноразовий кредит на придбання товарів чи на оплату товарно-матеріальних цінностей у межах чинного законодавства за контрактами, угодами, подає в банк копії цих контрактів і угод та інші документи, які стосуються заходу, надходженнями від якого передбачається погашення кредиту.

Позичальник, що звертається в банк за отриманням кредиту на спорудження об'єктів для зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, виробництва товарів народного споживання і т. ін., подає в банк проект будівництва (реконструкції) підприємства, що відповідає встановленим законодавством санітарно-гігієнічним, екологічним та іншим нормам, а також висновки експертів щодо проектно-кошторисної документації, які підтверджують дотримання встановлених норм, та інші документи (контракт з будівельною організацією, техніко-економічне обґрунтування, графіки виконання робіт), необхідні для кредитування.

Позичальник, що отримує кредит на витрати, які не перекриваються надходженнями протягом календарного року, надає прогнозні розрахунки необхідності в короткостроковому кредиті на рік з поквартальною розбивкою.

Комерційний банк аналізує, вивчає діяльність потенційного позичальника, визначає його кредитоспроможність, прогнозує ризик неповернення кредиту і приймає рішення про надання або про відмову у наданні кредиту.

Основними критеріями оцінки кредитоспроможності позичальника можуть бути:

- забезпеченість власними коштами не менш як 50 відсотків усіх його видатків;

- репутація позичальника (кваліфікація, здібності керівника, дотримання ділової етики, договірної, платіжної дисципліни);

- оцінка продукції, що випускається, наявність замовлення на її реалізацію, характер послуг, які надаються (конкурентоздатність на внутрішньому та зовнішньому ринках, попит на продукцію, послуги, обсяги експорту);

- економічна кон'юнктура (перспективи розвитку позичальника, наявність джерел коштів для капіталовкладень) тощо.

Необхідні відомості про позичальника та інформація, отримана банком при оформленні кредиту, систематизуються у кредитній справі позичальника.

Документи, що зберігаються у цій справі, групуються таким чином:

- матеріали з надання кредиту ;

- фінансово-економічна інформація;

- матеріали про кредитоспроможність позичальника .

Забороняється надання кредитів на:

- покриття збитків господарської діяльності позичальника;

- формування та збільшення статутного фонду комерційних банків та інших господарських товариств;

- придбання цінних паперів будь-яких підприємств.

Видами забезпечення кредиту є неустойка (штрафи, пені), застава, поручительство, гарантія.

Кредитний ризик може забезпечуватися страхуванням. У разі застосування страхування кредитного ризику банк має впевнитись у надійності страховика. Сума страхових зобов'язань, які страховик може взяти на себе, залежить від правового Статусу товариства, у формі якого створена страхова організація.

Для більшої надійності зазначених вище видів забезпечення кредиту може укладатися тристороння угода: банк - гарант (поручитель, страхова організація) - позичальник.

Кредити надаються суб'єктам господарської діяльності у безготівковій формі шляхом сплати платіжних документів з позичкового рахунку як у національній, так і в іноземній валюті у порядку, визначеному чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України, або шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника, якщо інше не передбачено кредитним договором, а також у готівковій формі для розрахунків із здавачами сільськогосподарської продукції.

Погашення кредиту і нарахованих по ньому відсотків (комісій) здійснюється позичальником з розрахункового чи поточного (валютного) рахунку. Якщо поточний рахунок позичальника відкрито в іншому банку, погашення боргу за кредитом та сплата відсотків здійснюються платіжними дорученнями позичальника, а за умови визнання боргу позичальником платіжною вимогою банку - у встановленому чинним законодавством порядку. У разі неможливості позичальником сплатити борг він стягується з гарантів (поручителів) у встановленому чинним законодавством порядку.

Кошти для погашення заборгованості в першу чергу направляються для сплати відсотків за користування кредитом, потім - простроченої заборгованості, сума, що залишається, направляється на погашення основної суми кредиту.

Відстрочення погашення кредиту з підвищенням відсоткової ставки здійснюється банком у виняткових випадках, у разі виникнення у позичальника тимчасових фінансових ускладнень через непередбачені обставини, за умови прийняття позичальником відповідних заходів щодо їх усунення. Це відстрочення має бути оформлено додатковим договором між позичальником та банком, який є невід'ємною частиною кредитного договору.

Банк здійснює контроль за виконанням позичальником умов кредитного договору, цільовим використанням кредиту, своєчасним і повним його погашенням. При цьому банк протягом усього строку дії кредитного договору підтримує ділові контакти з позичальником, зобов'язаний проводити перевірки стану збереження заставленого майна, що повинно бути передбачено кредитним договором. У разі виявлення фактів використання кредиту не за цільовим призначенням банк має право достроково розірвати кредитний договір, що є підставою для стягнення всіх коштів в межах зобов'язань позичальника за кредитним договором у встановленому чинним законодавством порядку.

У разі несвоєчасного погашення боргу за кредитом та сплати відсотків (комісій), за відсутності домовленості про відстрочення погашення кредиту, банк має право на застосування штрафних санкцій у розмірах, передбачених договором.

1.3 Характеристика об'єкта дослідження

Під об'єктом дослідження варто розуміти - кредит, облік і аналіз кредитів. Метою дипломної роботи ставиться розкриття сутності кредиту, його облік і аналіз на прикладі ОПЕРО АК ПИБ м. Луганська. А також на основі матеріалів аналізу й оцінки виявити шляхи підвищення ефективності кредитної й інвестиційної діяльності комерційного банку в умовах проведення урядом і НБУ реформ по стабілізації економіки. Проблема складається також у визначенні засобів підвищення ефективної кредитної діяльності банку.

Підвищення ефективності кредитної діяльності банку може здійснюватися за рахунок:

Зменшення витрат.( скорочення адміністративних витрат, скорочення кадрів, погашення дебіторської заборгованості)

Збільшення прибутків (підвищення прибутків за рахунок неінфляційних джерел, підвищення ефективності проведення операцій на ринках, вкладення коштів у високо ліквідні і високоприбуткові державні цінні папери.

3. Зниження кредитного ризику (ретельний аналіз кредитоспроможності позичальника, диверсифікація банківського портфеля цінних паперів таким чином, щоб ризик був мінімальним, зміна техніки банківського кредитування, страхування угод.

4. Поліпшення організації контролю за виконанням кредитного договору (створення спеціальної робочої групи, створення відділу по прогнозуванню макроекономічної ситуації,

5. Поліпшення економічної ситуації (зниження податкових ставок, зниження норми обов'язкового резервування, пожвавлення обмінного курсу, зменшення ставки рефінансування, уповільнення спаду виробництва.

Цілі 1-4 можна охарактеризувати як цілі розвитку і росту; вони є середньостроковими, передбачається, що при правильно обраній стратегії діяльності банку, вони здійсненні протягом двох років. Цілі 5 є довгостроковими, і розраховані на більш тривалий період.

Для проведення аналізу кредитних операцій банку мною були використані річні звіти ОПЕРО АК ПИБ м. Луганська за 1998 р. і 1997 р.

Аналіз діяльності банку є одним із найважливіших напрямків економічної роботи. У цьому аспекті велике значення має правильна організація роботи як на мікрорівні, тобто в окремому банку, так і на макро рівні (у банківській системі), без здійснення якої НБУ тяжко визначити:

- основні напрямки грошово- кредитної політики,

- прогнозовану ситуацію на кредитних ринках країни,

- висновок про стійкість і надійність банківської системи в цілому,

- виконання банками встановлених стандартів і нормативів.

Основним об'єктом аналізу є комерційна діяльність окремого банку. У зв'язку з цим визначаються різні напрямки і критерії аналізу. Проте методика аналізу балансу повинна бути єдиною для порівняння отриманих у результаті аналізу даних.

Основа аналізу балансу банку виявляється в досягненні оптимізації структури активних і пасивних операцій із метою максимізації прибутків. Аналіз звітності визначає фінансову стабільність і надійність банку, доцільність і перспективи подальшої його діяльності.

Аналіз діяльності комерційного банку включає: оцінку стану і результатів діяльності банку за звітний період, порівняння фінансового положення і результатів діяльності банку з результатами діяльності інших банків, узагальнення результатів аналізу і підготовка рекомендацій для прийняття управлінських рішень, спрямованих як на поліпшення діяльності окремого банку, так і на досягнення безпеки функціонування банків.

При оцінці стану і результатів діяльності банку необхідно: здійснити аналіз структури активних і пасивних операцій, визначити значення показників, що характеризують достатність капіталу і ліквідність балансу банку і виконання нормативів, установлених НБУ, провести аналіз прибутковості діяльності банку.

Здійснення аналізу діяльності банку включає такі етапи:

1. Аналіз стану обліку і звітності.

2. Аналіз банківського балансу.

3. Аналіз стану договорів.

Для проведення аналізу структури активних операцій банку, аналізу структури кредитного портфеля банку, аналізу структури притягнутих коштів банку, аналізу достатності капіталу, аналізу прибутків банку, аналізу впливу суми наданих кредитів і процентної ставки за кредит на суму отриманих відсотків, аналізу прибутку банку від кредитної діяльності, аналізу прибутковості банку з річного звіту за 1998 р. були узяті такі дані:

Усього активів - 9254960, у тому числі

Каса - 137070

Коррахунки банків - 474360

Коррахунки у НБУ - 2085190

Кредити видані - усього - 4576500

у тому числі короткострокові - 3067110

Основні кошти і будівельні матеріали - 169460

Дебітори - 487870

Відведені кошти - 80080

Валютна позиція - 896400

Інші активи - 100330

Основний капітал- усього - 1244290

у тому числі статутний фонд - 1183470

Резервний фонд - 2810

Фонд основних коштів - 50880

Фонд економічного стимулювання - 7130

Додатковий капітал - 146900

Власні засоби банку - 1265590

Отримані відсотки - усього - 1195370

у тому числі по короткостроковим - 1080290

міжбанківських операціях -115160

Прибутки і комісія з наданих послуг - 370900

Усього прибутків - 1566320

Сплачені відсотки - 1211650

Витрати банку - 1525720

Дані з річного звіту за 1997год:

Отримані відсотки - усього - 994340

у тому числі по короткостроковим - 890640

міжбанківських операціях - 103700

Прибутки і комісії з наданих послуг - 107050

Усього прибутків - 1101440

Усього витрат - 1064860

Надані кредити - 3473070

Сплачені відсотки - 896630

Прибуток банку від кредитної діяльності - 97710

У дипломній роботі мною зроблений тематичний аналіз, тобто вивчалося коло питань, що дає можливість виявити можливості поліпшення окремих питань напрямків банку, які стасуються кредитної діяльності банку.

З огляду на ціль і характер аналізу балансу, розрізняють:

попередній аналіз, застосовуваний при оцінці стану рахунків для виявлення спроможності здійснення комерційним банком будь-яких операцій,

оперативний аналіз, проведений у процесі поточної роботи банку для оцінки дотримання нормативів ліквідності й інших показників, прийняття термінових заходів, що забезпечують їхнє дотримання, а також одержання достатьного прибутку,

остаточний аналіз, застосовуваний для визначення ефективності діяльності комерційного банку за звітний період, а так само для виявлення резервів підвищення прибутковості,

перспективний аналіз, застосовуваний для прогнозування очікуваних результатів у майбутньому періоді, а також визначення нових видів операцій і внутрішньобанківської політики.

1.4 Джерела погашення кредитів

Повернення банківських кредитів означає своєчасне і повне погашення позичальниками виданих їм кредитів і відповідних сум відсотків за користування кредитними коштами. Забезпечення повернення кредиту - це складна цілеспрямована діяльність банку, яка включає систему організаційних, економічних і правових мір, що складають особливий механізм, котрий визначає засоби видачі кредитів, джерела, терміни і засоби їхнього погашення, а також документацію, котрим забезпечує повернення кредитів.

Джерела повернення кредитів поділяються на первинні і повторні (додаткові). Первинним джерелом є прибуток позичальника (для юридичних осіб - виторг у наявній або безготівковій формі, для фізичних осіб - заробітна плата або інші надходження). Повторними є виторг від реалізації закладеного майна, перерахування коштів гарантом або страховою організацією.

Порядок використання банком первинних і повторних джерел погашення позичок розрізнений. Погашення кредитів за рахунок прибутку позичальника регулюється кредитним договором, договором застави, дорученням на перерахування відповідних коштів. Погашення здійснюється в день настання терміну платежу або в інший визначений період при наявності коштів на рахунку клієнта. При погашенні кредитів готівкою клієнт у відповідні терміни вносить гроші в касу банку. Можливе продовження терміну погашення кредиту, якщо клієнт очікує надходження. Таким чином, механізм погашення кредиту в даному випадку являє собою добровільне виконання клієнтом своїх платіжних зобов'язань перед банком, зафіксованих у кредитному договорі.

Погашення кредиту за рахунок повторних джерел означає залучення банку в дію механізму примусового стягнення належного йому боргу. Даний механізм також має правове забезпечення (крім кредитного договору) у вигляді договору про заставу, гарантійного листа, договору поручництва, страхового полісу.

Використання додаткових джерел навіть при наявності зазначених юридичних документів вимагає від банку особливих умов і тривалого часу. Так, реалізація прав по поверненню кредиту при використанні застави майна позичальника припускає звернення в суд або арбітраж, а також потребує дотримання визначених умов по суті заставного права зі сторонами, як банку, так і позичальника. У результаті виникає тривала процедура розгляду і задоволення позову банку. Використання гарантійних зобов'язань поручителя для погашення кредиту також потребує часу навіть при його готовності виконати ці зобов'язання. Страхова організація відшкодує збиток банку від неповернення кредиту тільки після ретельного вивчення чинників виникнення кредитного ризику і за умови дотримання умов страхової угоди.

З огляду на трудомісткість роботи з повторними джерелами і тривалість процедур включення їх у реальний механізм погашення банківського кредиту, основний акцент при вирішенні питання про можливість видачі кредиту варто відводити первинному джерелу - прибутку. Якщо виникає серйозний сумнів у реальності використання прибутку в якості основного джерела погашення кредиту, у видачі його краще відмовити. Повторні джерела лише підкріплюють первинний, але не заміняють його.

Фінансово стійкі підприємства, що є постійними клієнтами банку, можуть кредитуватися на довір і.

Інструменти забезпечення кредитів:

1. Банк намагається мати справу з тими, кого він давно знає. Цей та інші декілька пунктів однозначно свідчать: систему забезпечення повернення кредитів варто формувати з таким розрахунком, щоб вона працювала не тільки після того, як наступив термін повернення кредиту, але головним чином до ухвалення рішення про видачу кредиту.

2. Банк обмежує терміни кредитування.

Розрахунок достатньо простий: чим коротший цей термін, тим нижчий за інших рівних умов рівень ризику. Зараз українські банки ринуться обмежити зазначений термін 3-6 місяцями.

3. Банк поступово розвиває свої кредитні відносини з клієнтами, включаючи і тих, із якими він вже працює.

На малих кредитних сумах можна цілком оцінити клієнта за декілька місяців. Оцінити його добропорядність, акуратність, грамотність. Простежити, із якого роду контрагентами він має справу, наскільки акуратний у виплаті податків, у оформленні платіжних документів. Переконатися в його грамотності в юридичних питаннях.

4. Банк по можливості формализує процеси видачі кредитів.

Це допускає розробку відповідних процедур, пакетів документів, необхідних від позичальників, критеріїв задоволення кредитних заявок (сукупності коефіцієнтів, що допомагають визначити рівень кредитного ризику).

5. Банк домагається, щоб максимальне число кредитів мало забезпечення в тій чи іншій формі, при цьому по можливості широко диференціюються умови кредитування різних клієнтів (у залежності від забезпечення кредиту, від надійності клієнта, від цілей, обсягів, термінів кредитування й інших обставин).

Роботу з позичальниками полегшує розроблений у банку пакет документів, які підприємство, що звернулося за кредитом, повинно надати банку. Забезпеченням кредиту може бути ліквідний товар, майно, валютні кошти. Приймаються в якості гарантії і поручництво якогось банку. Повинна бути розроблена форма такого договору поручництва для підприємств, що не є клієнтами банку, а також для тих, хто звертається за кредитом вперше і не має у своєму розпорядженні власне майно для його забезпечення.

Банками широко практикується знайомство з підприємством, огляд на місці товарів, офісів, складських приміщень, торгових залів, перевірка наявності товарів і майна, що даються в заставу.

Цільове використання кредиту легше простежити, якщо одним з умов його надання є відкриття позичальником рахунку в банку.

6. Банк активно утримується від прийняття в якості забезпечення своїх кредитів неліквідного товару або іншого подібного майна, сумнівних цінних паперів (безверхих банківських акредитивів, неакцептованих векселів і т.п.).

7. Банк страхує видані позички (і, можливо, відсотки по них). При цьому кращий тристоронній договір між банком, позичальником і страховиком.

8. Банк включає в кредитний договір арбітражну обмовку про те, що у випадку виникнення суперечки між учасниками він передається на дозвіл арбітражному суду.

У більш широкому плані мова йде про те, що банк, який по-справжньому піклується про повернення своїх позичок, бездаганно володіє тонкощами юридично вірного упорядкування відповідних документів і супроводи всього кредитного процесу.

9. На останніх етапах кредитного процесу, коли термін повернення кредиту підходить або вже наступив, банк активно використовує свою службу економічної безпеки, що повинна діяти жорстко, але в рамках законності, доводячи справу при необхідності до суду.

10. Відповідальний банк акуратний в оплаті своїх боргів, пунктуальний у поверненні взятих ним кредитів, не утримує у своєму обороті чужих коштів, не перешкоджає законним перевіркам своєї діяльності з боку компетентних органів.

2. Діюча практика урахування й аналізу кредитів

2.1 Бухгалтерський облік операцій з кредитуванням

Облік операцій, пов'язаних з кредитуванням, ведеться в установах Промінвестбанку згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку в установах банків (Затверджено постановою Правління НБУ 388 від 21.11.97 року).

При одержанні від працівника кредитного відділу кредитного договору, договору застави та розпорядження на перерахування кредитних коштів, головний бухгалтер:

-перевіряє правильність оформлення документів,

-відкриває позичальнику особистий позичковий рахунок,

-проставляє номер особистого позичкового рахунку в кредитний договір,

-передає кредитний договір та договір застави бухгалтеру, на якого покладене ведення особистого рахунку позичальника,

-передає доручення кредитних коштів (згідно з дорученням клієнта) бухгалтеру, на якого покладене перерахування коштів клієнтів за межі банку.

Бухгалтер, на якого покладене ведення особистого позичкового рахунку клієнта, при одержанні від головного бухгалтера кредитного договору застави завіряє дані, що проставлені в кредитному договорі та договорі застави з даними, що занесені в особисту карту позичальника працівником кредитного відділу. Після перевірки цих документів бухгалтер робить наступні проводки:

1. Договір застави прибуткується у сумі застави

Дт - 9905 Кт - 9500 рахунок контрагент

2.Далі ці документи передаються касиру, який прибуткує є кредитний договір застави за чисельністю , Дт - 9819 Кт - рахунок контрагента

Під час чергової суми кредиту в рамках умов кредитного договору, працівник кредитного відділу вносить зміни до особистої кредитної справи. Операції по видачі готівки в рахунок отриманого кредиту не допускаються (крім споживчого кредиту фізичним особам та на заробітну плату.

Для синтетичного обліку цих операцій використовуються рахунки 2-го класу, на яких ведеться облік різних видів кредитів, депозитів і транзитних рахунків.

Кредити поділяються на кредити в поточну діяльність і кредити в інвестиційну діяльність.

Кредити в поточну діяльність - це кредити, надані позичальником на задоволення тимчасової потреби в коштах для фінансування поточних активів у разі розриву між часом надходження коштів та здійснення затрат. У Плані рахунків кредити в поточну діяльність обліковуються в такому розрізі: рахунки за овердрафтом, операції репо, враховані векселі, факторингові операції, кредити за внутрішніми операціями, кредити за експортно-імпортними операціями, інший кредит в поточну діяльність.

Кредити в інвестиційну діяльність - це кредити, надані позичальникам на задоволення тимчасової потреби в коштах при здійсненні ними інвестиційних вкладень. У Плані рахунків вони обліковуються за такими рахунками:

-кредити на будівництво та освоєння землі,

-кредити на купівлю будівель, споруд, обладнання та землі,

-фінансовий лізинг.

Кредити враховуються на рахунках 2-го класу, наприклад:

20 розділ - кредити, надані суб'єктам господарської діяльності;

21 розділ - кредити, що подані органам державного управління;

22 розділ - кредити, надані фізичним особам.

(Див. додаток таблицю 2.1)

Аналітичний облік по кредитним рахунків ведеться головним бухгалтером на підставі кредитного договору та договору застави після оформлення дозволів на надання кредиту, ведеться в картках особистих позичкових рахунків. Проведення оборотів по особистих позичкових рахунках здійснюється з відома головного бухгалтера, на основі перевірених та належно оформлених документів.

Суми сплачених процентів та період, за який вони утримані, заносяться у відповідні графи картки особистого рахунку на ПЕОМ. Після проведення записів виводиться залишок заборгованості по кредиту.

Несплачені в строк згідно з кредитною угодою платежі, перераховуються на рахунок прострочених кредитів чи прострочених процентів.

Кредитна документація - це документи, що складаються клієнтом і банком , що супроводжують кредитну угоду з моменту звернення клієнта в банк і до погашення позички.

До кредитних документів, що складаються клієнтом, належать: кредитна заявка, технічно-економічне обгрунтування, заява на одержання позички, договір про заставу (гарантійні листи, страхові поліси), зведення про закладене майно.

До документів, що носять двосторонній характер, належить кредитний договір.

До документів, що складається банком, ставляться: висновок на кредитну заявку клієнта, відомість виконання клієнтом умов договору, у тому числі погашення кредиту і сплати відсотків, кредитна справа клієнта.

Розглянемо докладніше документи, надані клієнтом, тому що аналіз цих документів має особливе значення в кредитній угоді.

Клієнт, що звертається в банк за одержанням кредиту, подає заявку, де містяться вихідні зведення про необхідний кредит: мета, розмір кредиту, вид і термін кредиту, передбачене забезпечення.

Банк потребує, щоб до заявки були докладені документи і фінансові звіти, які є обґрунтуванням прохання про надання кредиту і зробить висновок. Ці документи - необхідна складова частина заявки. Їхній ретельний аналіз проводиться на наступних етапах, після того як представник банку проведе попереднє інтерв'ю з заявником і зробить висновок про перспективність угоди.

До складу пакета супровідних документів, що подаються в банк разом із заявкою, входять такі.

1. Фінансовий звіт, що включає баланс банку і рахунок прибутків і збитків за останні 3 роки. Баланс складається на дату (кінець року) і показує структуру активів, зобов'язань і капіталу компанії. Звіт про прибутки і збитки охоплює річний період і дає докладні зведення про прибутки і витрати компанії, чистий прибуток, розподілу його (відрахування в резерви, виплата дивідендів і тощо).

2. Звіт про прямування касових надходжень заснований на зіставленні балансів компанії на дві дати і дозволяє визначити зміни різноманітних статей і прямування фондів. Звіт дає картину використання ресурсів, часу звільнення фондів і утворення дефіциту касових надходжень і тощо.

3. Внутрішні фінансові звіти характеризують більш детально фінансове положення компанії, зміна її потреб в ресурсах протягом року .

4. Внутрішні управлінські звіти. Упорядкування балансу потребує багато часу. Банку можуть знадобитися дані оперативного урахування, що утримуються в записках і звітах, підготовлених для керівництва компанії.

5. Прогноз фінансування. Прогноз містить оцінки майбутніх продажів, витрат, витрат на виробництво продукції, дебіторської заборгованості, оборотності запасів, потреби в готівці, капіталовкладень і тощо. Є два види прогнозу: оцінний баланс і касовий бюджет. Перший включає прогнозний варіант балансових рахунків і рахунок прибутків і збитків на майбутній період, другий прогнозує надходження і витрата готівки .

6. Податкові декларації. Це важливе джерело додаткової інформації.

7.Бізнес-плани. Багато кредитних заявок пов'язані з фінансуванням починаючих підприємств, що ще не мають фінансових звітів та іншої документації. У цьому випадку рекомендується докладний бізнес-план, що повинен містити зведення про мету проекту, методи ведення операцій і тощо. Зокрема, документ повинний включати: опис продуктів або послуг, що будуть запропоновані на ринку (включаючи патенти, ліцензії); плани досліджень і розробок і тощо.; галузевий і ринковий прогнози; плани маркетингу ; план виробництва; план менеджменту; фінансовий план .

Заявка надходить до відповідного кредитного робітника, що після її розгляду проводить попередню бесіду з майбутнім позичальником - власником або представником керівництва фірми.

Кредитна угода

Розділ «Свідчення й гарантії» підтверджує, що позичальник:

- має сертифікат про інкорпорірованії;

- має повноваження укладати кредитні договори і підписувати боргові зобов'язання;

- не має заборгованості з податків;

- має право розпоряджатися активами;

- не має активів у заставі, крім відомих банку;

У розділі "Характеристика кредиту" докладно викладаються умови кредиту, сума, процентна ставка, шкала погашення і забезпечення. Зазначено всіх учасників угоди, робиться посилання на боргове зобов'язання і документ про забезпечення кредиту.

У розділі « Умови, що обмежують»» сформульовані правила, яких повинний дотримуватися позичальник протягом усього періоду дії кредиту:

- підтримувати визначений рівень оборотного капіталу;

- підтримувати стабільний рівень акціонерного капіталу;

- дотримуватися встановленого розміру балансових коефіцієнтів (коефіцієнта ліквідності і тощо);

- регулярно подавати фінансові звіти, підготовлені з дотриманням всіх узвичаєних бухгалтерських правил;

- повідомляти банку про будь-яке погіршення фінансового становища;

- забезпечити необхідне страхування від нещасливих випадків, пожежі;

- регулярно сплачувати податки та інші зобов'язання, що у випадку несплати можуть призвести до накладення арешту на майно;

- утримувати в порядку і забезпечувати необхідний ремонт будинків та устаткування;

- забезпечити робітникам банку можливість обстежити бухгалтерські книги компанії на предмет виявлення їхньої ідентичності даним, наведених у звітах;

- повідомляти банку про почате проти компанії або що намічається судове переслідування.

У поділі " умови, що забороняють," зазначені дії, що не повинні провадитися позичальником:

- не продавати або закладати активи (крім випадків, коли це потрібно для нормальної роботи компанії);

- не купувати акції або облігації (за винятком зобов'язань уряду);

- не виплачувати винагороди і дивідендів акціонерам вище обумовленого максимуму;

- не проводити опціонних угод з акціями компанії або інших операцій із відстроченим відшкодуванням коштів;

- не видавати гарантій по боргах інших підприємств;

- не розширювати систему участі в інших підприємствах;

- не брати участь у злиттях і поглинаннях;

- не робити таких змін у керівних органах компанії, що вплинули б на її політику.

У розділі "Невиконання умов кредитної угоди" наводяться випадки, що варто трактувати як «невиконання» або «порушення» договору:

- несплата чергового платежу з кредиту;

- порушення одного з обмежуючих або забороняючих умов;

- оголошення банкрутства або ліквідації справи;

- смерть позичальника.

У розділі "Санкції у випадку порушення умов угодам" перераховується таке:

- вимога негайного погашення всієї суми боргу, що залишається, і відсотків по ній;

- вимога додаткового забезпечення або гарантій;

- право банку погасити борг, що залишився за рахунок коштів, наявних на поточному рахунку позичальника.

Не всі кредитні угоди містять усі зазначені розділи і пункти, але деякі моменти - характеристика кредиту, обов'язку кредитора і позичальника, що розуміється під порушенням договору - обов'язково наявні в документі про кредитну угоду.

Угоду підписують представники банку і компанії, а якщо потрібно - гарант. Після цього комплект усіх документів передається клієнту, а інший комплект із супровідними документами йде в кредитне досьє банку. Потім у це досьє підшиваються всі звіти компанії, листування, записи телефонних переговорів і тощо.

Документальне оформлення кредиту надано в додатках 2.3.1-2.3.36.

2.2 Банківський кредит та джерела його формування

Банківський кредит надається суб'єктам кредитування усіх форм власності у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором. Основними з них є: забезпеченість, повернення, строковість, платність та цільова спрямованість.

Принцип забезпеченості кредиту означає наявність у банку права для захисту своїх інтересів, недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути повернуто позичальником банку у зазначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Цільовий характер використання передбачає вкладення кредитних коштів на конкретні цілі, передбачені кредитним договором.

Основними джерелами формування банківських кредитних ресурсів є власні кошти банків, залишки на поточних (валютних) рахунках, залучені кошти юридичних та фізичних осіб на депозитні рахунки до запитання та строкові, міжбанківські кредити та кошти, одержані від випуску цінних паперів.

(Див. додаток мал. 2.1)

Кредитні операції здійснюються банками у межах кредитних ресурсів.

Гроші в якості кредитних ресурсів являють собою предмет купівлі-продажу, що має свою ціну - банківський кредитний відсоток. Відсоток виступає у вигляді визначеної суми грошей, одержуваної кредитором від позичальника за "товар" - у даному випадку за користування тимчасово позиченими грошима. Точніше, навіть не за користування, а за право користування: якщо кредит просто пролежав у позичальника, то це не звільняє останнього від необхідності сплачувати за нього. У суворому змісті цього слова за узятий кредит необхідно заплатити відсоток - необхідно погасити суму основного боргу, а, крім того, нерідко припадатє сплачувати комісійні, штрафи. Проте, ціною кредиту рахується саме банківський (позичковий) відсоток або плата за право користування кредитними коштами. Джерелом сплати відсотка є частина прибутку позичальника, отримана ним внаслідок використання кредитних коштів.

З погляду кредитора абсолютний розмір відсотка, не співвіднесений із сумою позички, ні про що не говорить. Тому в практичних цілях, тобто для з'ясування ефективності кредитних угод, визначення прийнятності того або іншого розміру ціни кредиту, використовується відносний показник такої ціни - норма (ставка) відсотка, тобто характерне для деякого фіксованого відрізка часу відношення між сумою сплачених відсотків (процентним платежем) і розміром позички:

Пр

Нп = ---- * 100%, (2.1)

С

де Нп - норма відсотка,

Пр - сума сплачених відсотків,

С - розмір позички (кредиту).

У залежності від характерних рис різних секторів ринку кредитних капіталів можна виділити декілька груп однорідних ставок відсотка (банківського і небанківського):

-ставки грошового ринку,які використовують при короткострокових позичкових операціях між кредитно - фінансовими інститутами,

-офіційна дисконтна ставка,

-ставки ринку цінних бумаг- ставки прибутковості різноманітних акцій і облігацій у момент їхньої емісії і надалі на повторному ринку,

-ставки банків і кредитних заснувань для небанківських позичальників і кредиторів.

У свою чергу в рамках кожної з перерахованих груп процентні ставки можна класифікувати за:

-термінами угоди- на довго-, середньо-, короткострокові,

-ролі в структурі ставок- на основні і додаткові, що змінюються слідом за основними,

-характером формування- на переважно ринкові (рівень і прямування яких залежать в основному від загальної економічної кон'юнктури і стани ринку кредитних капіталів) і свідомо регульовані прямо або побічно (центральним банком, синдикатами банків і кредитних заснувань, іншими суб'єктами),

-масштабом використвння- на ставки, застосовувані винятково на національних кредитних ринках, і ставки, використовувані одночасно на національних і міжнародних ринках,

-за характером зміни протягом терміну користування позикою- на фіксовані (незмінні) і плаваючі (ставки, що змінюються).

Зараз у банківському секторі економіки існує цілий комплекс різноманітних видів процентних ставок.

По-перше, це процентні ставки, схильні до безпосереднього регулювання. До регульованих ставок належать ставка рефінансування і штрафна ставка НБУ.

По-друге, це ринкові процентні ставки. Вони поділятюся на аукційні і неаукціні.

Виходячи з різноманітних підходів до методології встановлення ставок, можуть бути розраховані номінальні (річні) і ефективні ставки.

Банківський відсоток виникає у випадках, коли одним із суб'єктів кредитних відносин виступає банк. Комерційні банки при укладенні кредитних угод самостійно домовляються з позичальником про розмір процентних ставок. З розвитком ринкових відносин господарювання норма відсотка буде наближатися до середньої норми прибутків в економіці. У будь-якому випадку на розмір і динаміку ставки відсотка впливають як загальні, макроекономічні чинники, так і чинники приватні, що лежать на стороні самих учасників кредитного процесу, у тому числі окремих банків.

До числа загальних чинників відносять:

-співвідношення попиту і пропозиції позикових кощтів,

-регулююча політика НБУ,

-рівень інфляції в народному господарстві тощо.

Приватні чинники визначаються умовами функціонування конкретного банку, його положенням на ринку кредитних ресурсів, обраною кредитною і процентною політикою, ступенем ризикованості здійснюваних операцій.


Подобные документы

  • Класифікація і характеристика кредитних операцій. Форми кредиту. Кредитні операції. Види кредитів. Розгорнута класифікація кредитів. Етапи видачі кредиту. Перелік документів. Етап розгляду кредитного проекту. Експертиза кредитного проекту.

    реферат [37,1 K], добавлен 07.08.2007

  • Економічна сутність кредитів, їх значення, роль і місце в діяльності підприємства. Аналіз фінансового стану ТОВ "Астор ЛТД", динаміка активу балансу. Аналітичний і синтетичний облік кредитів банків. Характеристика звітності і порядок її складання.

    курсовая работа [63,3 K], добавлен 05.05.2011

  • Класифікація банківських кредитів. Принципи й умови кредитування. Форми забезпечення повернення банківських позичок. Формування резервів для покриття втрат від кредитних операцій. Реструктуризація кредитів для покращення якості кредитного портфеля.

    контрольная работа [65,3 K], добавлен 09.07.2012

  • Визначення понять "кредит" і "позика". Головні відмінності кредитних та інвестиційних операцій комерційних банків. Класифікація банківських кредитів. Поняття та види банківських інвестицій. Обчислення відсоткових прибутків за позиковими операціями.

    контрольная работа [53,0 K], добавлен 05.09.2013

  • Організація обліку касових операцій у комерційних банках. Облік операцій, виконуваних прибутковими касами, здійснюваних вечірніми касами та касами перерахунку готівки, видатковими касами, операцій з підкріплення операційних кас комерційних банків.

    курсовая работа [66,4 K], добавлен 31.10.2013

  • Сутність кредитних операцій та ризиків процесів банківського кредитування. Методологія формування резервів під кредитні операції. Аналіз кредитного портфелю та управління кредитним ризиком, резервів покриття втрат в КБ "Приватбанк", шляхи їх оптимізації.

    дипломная работа [7,3 M], добавлен 06.07.2010

  • Сутність та основні підходи до класифікації банківських операцій, загальна характеристика активних та пасивних операцій фінансової установи. Діагностика надання банками різних кредитів. Проблеми і перспективи розвитку депозитної і кредитної діяльності.

    курсовая работа [959,4 K], добавлен 20.04.2015

  • Дослідження сутності та основних видів кредитів, які залежно від терміну погашення поділяють на коротко-, середньо- та довгострокові. Механізми погашення кредитів. Забезпечення кредиту, як засіб страхування банку від ризику неповернення клієнтом позички.

    реферат [53,6 K], добавлен 20.01.2011

  • Сутність кредиту, його види, принципи і форми. Основні принципи організації обліку кредитних операцій банку, особливості формування та аналізу його кредитного портфелю. Методичні підходи до обліку кредитних операцій банку на прикладі ПАТ "Промінвестбанк".

    дипломная работа [557,7 K], добавлен 20.11.2013

  • Організація діяльності та функціонування комерційних банків, їх економічна сутність, порядок створення та організації діяльності, структура активних і пасивних банківських операцій та механізм їх здійснення; порядок формування ресурсів комерційних банків.

    методичка [261,6 K], добавлен 17.02.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.