КУРСОВА РОБОТА

на тему „ Аналіз прибутку комерційного банка АППБ „Аваль”

Група : ______________________

Виконав : _____________________

Перевірив : ___________________

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Формування та облік доходів і витрат комерційного банку для аналітичних досліджень

1.1 Сутність та структура доходів та витрат комерційного банку

1.2 Основні методології аналізу доходів та витрат комерційного банку

Розділ 2. Аналіз доходів, витрат та формування прибутку в комерційному банку АППБ “Аваль”

2.1 Загальна характеристика АППБ „Аваль”.

2.2 Структурно-статистичний аналіз динаміки показників діяльності АППБ „Аваль”

Розділ 3. Аналіз прибутковості діяльності АППБ “Аваль” перспективності вибору розвитку структури нового сегменту ринку банківських послуг - послуг фізичним особам

3.1 Структурно-статистичний аналіз доходів та витрат банку

3.2 Аналіз основних показників прибутковості діяльності банку

3.3 Факторний аналіз показників прибутковості діяльності АППБ „Аваль”

Висновки.

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

Основною метою банківської діяльності є отримання доходу, що є основним джерелом та інструментом збільшення власного капіталу і покриття ризиків, пов'язаних із банківською діяльністю .

Доходи і витрати, які визнані банком, від здійснення банківських операцій згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність" та від інших операцій, що здійснюються відповідно до законодавства України, з метою відображення та аналізу їх у фінансовій звітності слід розглядати як доходи і витрати, отримані в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності банку :

- витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів чи збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення чи розподілу власниками);

- доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань, що призводить до збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків акціонерів);

- дивіденди - частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства;

Аналіз доходів, витрат та прибутку, крім простого виміру результату діяльності банку, дозволяє визначити його фінансовий стан і якість його активів.

Головними факторами оцінки прибутковості банку є :

1. Питома вага і рівень доходів та витрат банку відносно власного капіталу.

2. Стабільність доходів та витрат банку за минулі періоди.

3. Динаміка доходів та витрат банку за аналізований період (велика тривалість періоду дозволяє точніше визначити тенденції розвитку банку), аналіз виконання фінансових планів.

4. Структурний аналіз доходів та витрат банку, співвідношення процентних і непроцентних доходів та витрат.

5. Чистий процентний дохід, чистий непроцентний дохід, рівень, динаміка, структура джерел доходів, аналіз впливу на рівень загального доходу банку.

6. Чиста процентна маржа, чистий непроцентна маржа, рівень, достатність,

тенденції розвитку, тимчасові коливання за аналізований період.

7. Частка доходів та витрат, що носять випадковий характер (наприклад, штрафи та пені) у сукупних доходах та витратах банку.

Об'єкт дослідження курсової роботи -- фінансовий механізм роботи відкритого акціонерного товариства - акціонерного поштово-пенсійного банку “Аваль” та його філії - Дніпропетровської обласної дирекції за 2000 - 2004 роки.

Метою дійсної курсової роботи були - теоретичний аналіз формування доходів та витрат при виконанні операцій комерційними банками та практичний аналіз структури та динаміки змін доходів, витрат та чистого прибутку на прикладі комерційного банку АППБ “АВАЛЬ” у 2001 -2002 роках.

Актуальність результатів виконаної курсової роботи полягає в отриманні статистичних характеристик змін в структурі доходів та витрат банку АППБ”Аваль” при переході на поширену стратегію структурного розширення сектору кредитно-розрахункового обслуговування фізичних осіб - споживче кредитування та платіжні карткові системи автоматичного обслуговування.

Методи дослідження, застосовані в дослідженнях переддипломної роботи - методи ретроспективного економічного аналізу результатів діяльності банку (горизонтально-вертикальні статистичні розрізи), методи побудування алгоритмів та програм розрахунків на ПЕОМ (EXCEL-програми).

Інформаційно-методологічна база досліджень дійсної переддипломної роботи роботи -- звітні документи АППБ „Аваль” за 1998-2004 роки, статистичні таблиці Мінстату України за 1992-2004 роки, статистичні та нормативні документи Національного банку України, статистичні таблиці Асоціації українських банків.

РОЗДІЛ 1

ФОРМУВАННЯ ТА ОБЛІК ДОХОДІВ І ВИТРАТ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ ДЛЯ АНАЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

1.1 Сутність та структура доходів та витрат комерційного банку

У результаті операційної діяльності в банку виникають такі доходи і витрати, які обліковуються за наступними регістрами (Додаток Б [9]):

- процентні доходи і витрати;

- комісійні доходи і витрати;

- прибутки (збитки) від торговельних операцій;

- дохід у вигляді дивідендів;

- витрати на формування спеціальних резервів банку;

- доходи від повернення раніше списаних активів;

- інші операційні доходи і витрати;

- загальні адміністративні витрати;

- податок на прибуток;

- непередбачені доходи і витрати.

Процентні доходи і витрати - операційні доходи і витрати, отримані (сплачені) банком за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані банку (залучені банком), суми яких обчислюються пропорційно часу і сумі активу або зобов'язання. До них належать:

- доходи (витрати) за операціями з коштами, розміщеними в інших банках (залученими від інших банків);

- доходи (витрати) за кредитами та депозитами, наданими (отриманими) юридичним та фізичним особам, та за іншими фінансовими інструментами, у тому числі за цінними паперами;

- доходи у вигляді амортизації дисконту (премії) за цінними паперами.

Комісійні доходи і витрати - операційні доходи і витрати за наданими (отриманими) послугами, сума яких обчислюється пропорційно сумі активу або зобов'язання чи є фіксованою; в окремих випадках суми їх можуть обчислюватися пропорційно часу і сумі зобов'язання. До комісійних доходів (витрат) належить така плата: за розрахунково-касове обслуговування; за операціями на валютному ринку з купівлі-продажу іноземної валюти для власних потреб та клієнтів (контрагентів); за операціями із цінними паперами від імені третіх осіб; за зберігання та управління цінними паперами; за відкриття рахунків; здійснення переказів; за позабалансовими операціями (надання гарантій, зобов'язань з кредитування) тощо.

Комісії, що визнаються в складі первісної вартості фінансового активу (зобов'язання), впливають на визначення сум дисконту та премії за цими фінансовими інструментами та є невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструмента.

Прибутки (збитки) від торговельних операцій - результат (прибуток чи збиток) від операцій з купівлі-продажу різних фінансових інструментів. У тому числі за операціями з цінними паперами, за операціями з іноземною валютою та банківськими металами банк визнає прибутки та збитки:

- від реалізації фінансових інвестицій;

- від змін в оцінці (переоцінці) інвестицій до справедливої вартості;

- від результату переоцінки активів і зобов'язань в іноземній валюті та банківських металах у разі зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют (банківських металів).

Дохід у вигляді дивідендів - дохід, який виникає в результаті використання банком цінних паперів з нефіксованим прибутком.

Витрати на формування спеціальних резервів банку - це витрати на покриття можливих збитків від зменшення корисності активів банку та списання безнадійних активів.

Доходи від повернення раніше списаних активів - кошти, що надійшли для погашення заборгованості, яка була визнана банком безнадійною щодо отримання.

Інші операційні доходи і витрати - доходи і витрати від операцій, що не пов'язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також ті, що не включені у вищезазначені групи операційних доходів і витрат, зокрема:

- доходи (витрати) від оперативного лізингу (оренди);

- витрати на інкасацію;

- неустойки (штрафи, пені), що отримані (сплачені) за банківськими операціями, інше.

Загальні адміністративні витрати - операційні витрати, пов'язані із забезпеченням діяльності банків. До них належать витрати на утримання персоналу (заробітна плата, витрати на соціальне забезпечення, обов'язкові нарахування, страхування, додаткові виплати, премії, навчання тощо); амортизація необоротних активів; витрати на утримання та експлуатацію основних засобів і нематеріальних активів (ремонт, страхування), інші експлуатаційні витрати (комунальні послуги, охорона тощо); гонорари за професійні послуги (юридичні, аудиторські, медичні тощо); витрати на зв'язок (поштові, телефонні, факс тощо); сплата податків та інших обов'язкових платежів, крім податку на прибуток та інші витрати, спрямовані на обслуговування та управління банком.

Податок на прибуток - операційні витрати банку, пов'язані із сплатою податку відповідно до чинного законодавства України та з урахуванням вимог міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку щодо визнання відстрочених податкових зобов'язань та податкових активів.

Непередбачені доходи (витрати) виникають у результаті надзвичайних подій, мають одноразовий характер, не повторюються по суті та визнаються за фактом події. До них належать утрати від стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо; суми страхового відшкодування та покриття втрат від надзвичайних ситуацій.

За результатами інвестиційної діяльності банк визнає:

- доходи (витрати) за операціями з реалізації (придбання) інвестиційних цінних паперів, у тому числі цінних паперів до погашення;

- доходи (витрати) за операціями із збільшення (зменшення) інвестицій в асоційовані компанії;

- доходи (витрати) за операціями із збільшення (зменшення) інвестицій у дочірні установи;

- доходи (витрати) від реалізації (придбання) основних засобів та нематеріальних активів тощо.

За результатами операцій, пов'язаних із фінансовою діяльністю, банк визнає:

- доходи (витрати) за операціями з цінними паперами власного боргу;

- доходи (витрати) за субординованим боргом;

- дивіденди, що сплачені протягом звітного періоду;

- доходи, які виникають у результаті випуску інструментів власного капіталу тощо.

Визнані банком доходи і витрати групуються за їх характером за відповідними статтями у фінансовій звітності "Звіт про фінансові результати".

Доходи і витрати визнаються за таких умов:

а) визнання реальної заборгованості за активами та зобов'язаннями банку;

б) фінансовий результат операції, пов'язаної з наданням (отриманням) послуг, може бути точно визначений.

Доходи і витрати, що виникають у результаті операцій, визначаються договором між її учасниками або іншими документами, оформленими згідно з вимогами чинного законодавства України. Доходи і витрати визнаються за кожним видом діяльності (операційної, інвестиційної, фінансової) банку.

Критерії визнання доходу і витрат застосовуються окремо до кожної операції банку. Кожний вид доходу і витрат відображається в бухгалтерському обліку окремо. У результаті використання активів банку іншими сторонами доходи визнаються у вигляді процентів, роялті та дивідендів.

Проценти визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать, та розраховуються, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами або сум заборгованості банку.

Роялті визнаються за принципом нарахування згідно з економічним змістом відповідної угоди. Дивіденди визнаються у періоді прийняття рішення про їх виплату. Умовою визнання процентів і роялті є імовірність отримання банком економічної вигоди, а дивідендів - достовірно оцінений дохід.

За операціями з торгівлі фінансовими інструментами прибутки та збитки визнаються за наявності таких умов:

- покупцеві передані ризики і вигоди, пов'язані з правом власності на активи;

- банк не здійснює подальше управління та контроль за реалізованими активами;

- сума доходу може бути достовірно визначена;

- є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигід банку;

- витрати, пов'язані із цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Якщо дохід від надання послуг не може бути достовірно оцінений, то він визнається та відображається в бухгалтерському обліку в розмірі здійснених витрат, що підлягають відшкодуванню.

Якщо на дату нарахування неможливо визначити дохід (витрати) за останні 2 - 3 дні місяця (наприклад, комісії за інкасаторські послуги, за послуги розрахунково-касового обслуговування тощо), то такий дохід (витрати) визнається наступного місяця.

Крім того, банк, ураховуючи принцип суттєвості, здійснює коригуючі проводки відповідно до Положення про формування коригуючих проводок, що здійснюються банками України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 09.10.2001 N 427 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2001 за N 909/6100.

Визнаний та відображений за рахунками класу 6 дохід не коригується на величину пов'язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості щодо несплачених нарахованих доходів. Сума такої заборгованості визнається витратами банку шляхом формування резерву під нараховані доходи.

З метою визначення втрат у зв'язку з невизнанням доходів на рахунках класу 6 надалі банк здійснює нарахування та облік зазначених доходів за позабалансовими рахунками. Доходи за такими операціями визнаються за рахунками класу 6 під час їх фактичного отримання.

Доходи визнаються в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, які отримані або підлягають отриманню.

У разі відстрочення платежу, унаслідок чого виникає різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за надані послуги та інші активи, така різниця визнається доходом у вигляді процентів.

Дохід не визнається, якщо здійснюється обмін активами, які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість.

Сума доходів (витрат) за операціями обміну неподібними активами визначається за справедливою вартістю активів, послуг, що отримані (надані) або підлягають отриманню (наданню) банком, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або отриманих грошових коштів та їх еквівалентів.

Якщо справедливу вартість активів, робіт, послуг, які отримані (надані) або підлягають отриманню (наданню) за операціями обміну, достовірно визначити неможливо, то дохід (витрати) визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг (крім грошових коштів та їх еквівалентів), що передані (отримані) за цими контрактами.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, амортизація) між відповідними звітними періодами.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, у якому вони були здійснені.

Доходи (витрати) за одноразовими послугами (наприклад, комісії за здійснений обмін валют, надання (отримання) консультацій тощо) можуть визнаватися без відображення за рахунками нарахованих доходів (витрат), якщо кошти отримані (сплачені) у звітному періоді, у якому послуги фактично надаються (отримуються).

Доходи (витрати) за безперервними послугами (наприклад, комісії за інформаційно-розрахункове обслуговування в системі електронних платежів, за послуги користування системою електронної пошти тощо) визнаються щомісяця протягом усього строку дії угоди про надання (отримання) послуг і відображаються в бухгалтерському обліку за принципом нарахування.

Доходи (витрати) за послугами, що надаються поетапно, визнаються після завершення кожного етапу операції протягом дії угоди про надання (отримання) послуг і відображаються в обліку за принципом нарахування. Нарахування доходів (витрат) здійснюється з дати оформлення документа, що підтверджує надання (отримання) послуги.

Доходи (витрати) за послугами з обов'язковим результатом визнаються за фактом надання (отримання) послуг або за фактом досягнення передбаченого договором результату.

Витрати на придбання та створення активу, які не можуть бути визнані активом, визнаються витратами.

Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:

- сума завдатку під заставу або в погашення кредиту, якщо це передбачено відповідним договором;

- сума надходжень за договором комісії, агентським та аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо;

- сума авансу в рахунок попередньої оплати послуг, товарів тощо;

- надходження, що належать іншим особам;

- надходження від первинного розміщення цінних паперів;

- сума податку на додану вартість, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати:

- платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;

- попередня (авансова) оплата товарів, робіт, послуг;

- погашення одержаних кредитів, повернення депозитів тощо;

- витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до чинного законодавства України.

1.2 Основні методології аналізу доходів та витрат комерційного банку

Методологія аналізу доходів та витрат комерційного банку побудована за двома напрямками :

- статистично - динамічний індексний аналіз рядів абсолютних показників доходів та витрат за декілька звітних періодів [16] - “ горизонтальний аналіз” , оснований на теорії базових індексів;

- статистично - динамічний індексний аналіз структури агрегованих абсолютних показників доходів та витрат за декілька звітних періодів [16] -“вертикальний аналіз” , оснований на теорії ланцюгових індекс

- коефіцієнтний статистично - динамічний аналіз відносних показників доходності, витратності та прибутковості банку;

- факторний аналіз впливу зміни основних агрегатів банківського балансу на зміну коефіцієнтних показників ефективності роботи банку;

Як вже було зазначено, фінансовим результатом діяльності комерційного банку є прибуток, розмір і динаміка, якого в основному залежить від його доходів та видатків. Аналіз прибутку комерційного банку складається із декількох елементів:

-аналіз доходів комерційного банку: структурний аналіз;

-аналіз видатків банку: структурний аналіз;

-аналіз фінансових коефіцієнтів прибутковості.

Метою аналізу доходів і витрат комерційного банку є:

Визначення і фінансове планування головних джерел отримання доходів та відповідних витрат за банківськими операціями;

Обґрунтування доцільності та перспективності окремих банківських операцій шляхом визначення структури формування і використання фінансових ресурсів та структури доходів і витрат.

Аналіз доходів і витрат є одним з найголовніших напрямків аналітичної роботи, оскільки дозволяє на підставі проведеного аналізу здійснювати контроль за рентабельністю банків, рівнем витрат банківських установ тощо.

Найважливішими показниками прибутковості діяльності комерційного банку є:

-дохід на активи;

-дохід на власний капітал.

Дохід на активи (ROA - рентабельність активів) - це відношення прибутку після оподаткування до середньої вартості активів, виражений в відсотках.

Дохід на власний капітал (ROE - рентабельність власного капіталу) - це відношення прибутку після оподаткування до середнього капіталу, виражений в відсотках.

Показник дохідності активів характеризує ефективність використання всіх ресурсів, які банк отримав у своє розпорядження, а показник дохідності капіталу - дохідність капіталу учасників. При цьому узагальнюючим показником банківської діяльності вважається дохідність власного капіталу(ROE), а показник дохідності активів(ROA) пропонується вважати частковим показником, який відображає внутрішню політику банку, професіоналізм його апарату, який підтримує оптимальну структуру активів та пасивів з точки зору доходів та витрат.

В цілому для підвищення прибутковості капіталу банківської установи, необхідно збільшувати прибутковість його активів і зменшувати частку статутного капіталу в загальній сумі коштів банку.

Вимірювання ефективності діяльності банку здійснюється за допомогою таких деталізованих показників:

1. Чистий процентний спред - показник успішності виконання функції посередника - залучення коштів за максимально нижчі відсотки, а розміщення їх за максимально вищі, що і знаходить відображення в значенні показника чистого процентного спреду - основного показника діяльності комерційного банку.

2. Чиста процентна маржа - показник позитивної чистої відсоткової маржі, яка демонструє, наскільки доходи від активних операцій здатні перекривати витрати по пасивним операціям. .

3. Чистий дохід до витрат на утримання персоналу та інші.

Узагальнюючим показником, що характеризує прибутковість діяльності комерційного банку, можна назвати традиційний показник загальної рентабельності банку, який розраховується як відношення чистого прибутку банку до його витрат.

Розглянемо тепер фактори, що впливають на дохідність капіталу банку. Одним з таких факторів є відношення чистого прибутку (ЧПР) до власного капіталу (ВК) у вигляді:

ROE = ЧПР / ВК*100% = ROA * А/ВК (1)

ROE - рентабельність статутного капіталу,

ROA - рентабельність активів,

А - загальні активи,

ВК - власний капітал.

Звідси, для підвищення прибутковості власного капіталу банку слід збільшувати дохідність активів і зменшувати відношення власного капіталу до активів, або, інакше кажучи, зменшувати частку власного капіталу в загальній сумі коштів банку. А для збільшення дохідності активів слід, зокрема, збільшувати частку власних коштів банку в загальній сумі його коштів, як відносно безплатних ресурсів банку. Проте збільшення власних коштів банку, основною частиною яких є статутний капітал, буде означати одночасно збільшення знаменника виразу (1), тобто зменшення прибутковості капіталу банку.

Отже, для керівництва банку в результаті його діяльності може виникнути також питання, які значення показників, що характеризують діяльність банку є бажаними. Як бачимо з вище викладеного, при збільшенні достатності капіталу банку буде зменшуватися його прибутковість. В таких випадках, як відомо, із теорії оптимального управління, застосовують два основних підходи.

При першому підході шукають компромісний варіант, який в даному випадку буде означати деякий прийнятний рівень достатності капіталу, при всякому прийнятному рівні прибутковості банку. Значення прийнятних рівнів достатності капіталу і прибутковості банку будуть при цьому визначатися суб'єктивною думкою керівництва банку.

При другому підході вибирають один із показників ефективності, який намагаються максимізувати / мінімізувати, а на значення решти показників покладають обмеження. Вибір цих обмежень взагалі також є суб'єктивним, проте в разі випадків вони можуть об'єктивно існувати. В даному випадку таким обмеженнями можна вважати нормативи Національного банку України, що визначають достатність капіталу банку і ліквідність його балансу.

Отже, при такому підході критерієм ефективності діяльності банку є такий розмір показників прибутковості, який забезпечує максимальні норми прибутку при одночасному виконанні нормативів, встановлених НБУ.

У викладеному вище матеріалі було виявлено, за рахунок якої діяльності комерційні банки формують свої доходи. Основне джерело банківських доходів -- кредитна діяльність. Були визначені фактори, що впливають на розмір формування прибутку (проценти сплачені та отримані, величина позичкових коштів). Проте важливе завдання управління формуванням прибутку є не тільки виявлення факторів, що визначають розмір доходу, але й вміння управляти цими факторами та тим самим збільшувати обсяг отриманого прибутку.

В зв'язку з цим необхідно виділити основні напрямки (причини) зростання доходів.

Загальне зростання групи активів, що приносять процентний дохід.

Зміна питомої ваги доходних активів в сукупних активах.

Зміна загального рівня процентної ставки по активних операціях банку.

Зміна структури портфелю доходних активів, тобто підвищення питомої ваги ризикових кредитів в кредитному портфелі банку, наданих під високі проценти.

Необхідно провести характеристику кожного з напрямків.

І.Загальне зростання групи активів, що приносять процентний доход.

Цією групою активів є кредитні операції банку. Для їх проведення банку необхідні, по-перше, залучення клієнтів, які бажають отримати кредит. У теперешній час для комерційних банків України це не проблема. Тих, що мають потребу в грошових ресурсах достатньо, і проблема -- не в кількості, а в якості клієнтів (мається на увазі їх здібність відповідати по своїм зобов"язанням). По-друге, банк повинен мати достатній кредитний потенціал, який відображає величину мобілізованих в банку коштів за відрахуванням резерву ліквідності.

Таким чином, для збільшення обсягів активу, що приносить дохід, банку необхідно нарощувати свій кредитний потенціал, який складається із власних і запозичених коштів. В цьому зв"язку комерційні банки повинні діяти за наступними напрямками:

-- збільшення числа банківських вкладників, для чого банку потрібно проводити зважену маркетингову і процентну політику. Особливу увагу слід приділити залученим коштам населення, які володіють нелегальним грошовим потенціалом.

ІІ. Зміни питомої ваги доходних активів в сукупних активах. Іншими словами комерційний банк повинен нарощувати так звані "працюючі" активи і скорочувати до можливого мінімуму "непрацюючі" активи. Однак, саме "непрацюючі" активи забезпечують ліквідність банку. До них належать:

- каса і прирівнені до неї кошти;

- кошти на кореспондентських рахунках в Національному банку України та в інших банках;

- кошти на резервному та депозитному рахунках в НБУ.

Крім того до "непрацюючих" активів належать активи, що забезпечують діяльність банку: будівлі, споруди, обладнання тощо.

Будь-який банк повинен намагатися знизити частку таких активів в балансі, особливо таких статей як несплачені проценти і сумнівні кредити. Для цього необхідно більш ефективно проводити оцінку кредитоспроможності позичальника і банківський контроль.

Таким чином банківська ліквідність досягається при максимізації залишків в касах та на кореспондентських рахунках по відношенню до інших активів. Але саме в цьому випадку прибуток банку мінімальний. Максимізація прибутку вимагає не збереження коштів, а їх використання для видачі позик і здійснення інвестицій. Оскільки для цього треба звести касову готівку і залишки на кореспондентських рахунках до мінімуму то максимізація прибутку ставить під загрозу безперервність виконання банку своїх зобов'язань перед клієнтами.

Отже, сутність банківського управління полягає в гнучкому співвідношенні протилежних вимог ліквідності і прибутковості.

ІІІ. Зміна загального рівня процентної ставки по активних операціях банка.

Працюючи в цьому напрямку комерційні банки намагаються збільшити рівень процентної ставки по активних операціях, тобто тут спрацьовує принцип будь-якого комерційного підприємства: "дешевше купити, дорожче продати".

З іншого боку, в умовах конкуренції між кредитними установами та боротьби за розширення обслуговування ринків банки можуть не керуватись цим правилом. Вони можуть не підвищувати рівень процентної ставки, розраховуючи на те, що більш низькі ставки залучать більшу кількість клієнтів та дозволять завоювати конкурентну перевагу.

Таким чином, щоб отримати більший доход, банк повинен враховувати крім специфічних факторів, що визначають розмір процента по активних операціях (облікова ставка, рівень інфляції, термін позики її розмір, ризик, характер забезпечення, витрати по оформленню позики та контроль та інші), а також попит на кредитному ринку і ставки конкуруючих банків та інших фінансово-кредитних установ.

На Україні в наш час спостерігається зниження рівня процентних ставок по активних операціях. Це пояснюється не тільки зниженням темпів інфляції, але й розвитком конкуренції на ринку банківських операцій.

IV. Зміна структури портфеля доходних активів.

Цей фактор підвищення доходності має на увазі зростання питомої ваги ризикових кредитів в кредитному портфелі банку, наданих під високі проценти. Ризикові операції можуть принести банку добрий дохід, якщо він буде правильно ними управляти.

Головним завданням управління ризиковими операціями банку є визначення ступеню допустимості та виправданості того чи іншого ризику та прийняття негайного практичного рішення, спрямованого або на використання ризикових операцій, або на виробітку системи заходів, що знижують можливість появи витрат банку від проведення тієї чи іншої операції.

Ризикові кредитні операції -- це операції, пов'язанні із ризиком несплати позичальником основного боргу і процентів, що мають бути сплачені кредитору. Існує декілька способів захисту від кредитного ризику:

а) диверсифікація позик -- чим більшій кількості позичальників буде наданий у тимчасове використання позичковий капітал банку, тим, при інших рівних умовах, меншим буде ступінь ризику неповернення боргу, оскільки можливість банкрутства багатьох позичальників значно нижча можливості банкрутства одного чи декількох позичальників. Дотримання принципу диверсифікації контролюється НБУ, який встановив максимальний розмір ризику на одного позичальника -- не більше 25% власних коштів банку;

б)постійний контроль банку за станом справ у позичальника на протязі всього терміну користування позикою і у випадку виникнення у нього проблемних ситуацій, які можуть привести до несплати боргу, прийняття попереджувальних заходів щодо захисту своїх інтересів;

в) страхування кредитних операцій означає, що банки повинні створювати страхові фонди як на мікро, так і на макрорівні, а також страхувати високоризикові кредитні угоди в спеціалізованих страхових організаціях.

Кожний з напрямків підвищення доходності комерційних банків має свої переваги та недоліки. Тому банк повинен будувати свою діяльність так, щоб досягати найвищих результатів при найменших витратах.

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ДОХОДІВ, ВИТРАТ ТА ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ В КОМЕРЦІЙНОМУ БАНКУ АППБ “АВАЛЬ”

2.1 Загальна характеристика АППБ „Аваль”

Банк “Аваль” є одним із найбільших банків у нашій країні. Він посідає перше місце серед усіх банків України за розміром статутного капіталу, а також займає провідні позиції на ринку фінансових послуг.

Послугами Банку користуються більш ніж 3,2 млн. приватних клієнтів та близько 210 тис. корпоративних клієнтів. Серед них такі відомі в Україні та за кордоном підприємства як ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат»,СП "UMC", ВАТ «Укртелеком», ВАТ «Галактон», НАЕК «Енергоатом», ДП «Суднобудівний завод ім. 61 комунара», ЗАТ «Росинка» тощо.

Загальнонаціональна мережа Банку Аваль включає 1400 структурних підрозділів, розташованих у великих містах, обласних та районних центрах, містах обласного підпорядкування та окремих селах у всіх регіонах України. Переважна більшість із них є повнофункціональними відділеннями, що надають приватним та корпоративним клієнтам повний перелік стандартних та новітніх банківських послуг на найвищому рівні.

Високоякісне оперативне обслуговування клієнтів по всій Україні забезпечується власними мережами наземного цифрового та супутникового зв'язку, системою електронного обігу, використанням передових банківських та інформаційних технологій у бізнеспроцесах Банку. На стадії впровадження знаходиться інтегрована система роздрібного бізнесу на основі програмного комплексу Bankmaster RS. Повномасштабне втілення цієї системи дозволить значно прискорити обслуговування клієнтів та забезпечити їм можливість користування банківськими продуктами у будь-якому підрозділі Банку, незалежно від того, в якому з них було відкрито рахунок.

2002 року Банк увійшов у «Топ-100 банків Центральної та Східної Європи» рейтингового агентства Standard&Poor's. За підсумками 2001-2003 рр. провідні українські видання неодноразово визнавали Банк Аваль кращим банком України за найважливішими показниками. Минулого року звання «Кращий банк України-2003» Банку Аваль присвоїв у своєму щорічному рейтингу кращих банків світу "Awards for Excellence-2003" міжнародний журнал фінансових ринків Euromoney.

Станом на 1 лютого 2005 р. акціонерний поштово-пенсійний банк АППБ “Аваль” (відкрите акціонерне товариство) займає друге місце в рейтингу комерційних банків України з наступними характеристиками (Додаток А):

- статутний капітал -- 1 млрд. грн.,

- чисті активи -- 11,477 млрд. грн.,

- кількість корпоративних клієнтів -- 210 тис.,

- кількість підрозділів в усіх регіонах України -- близько 1400,

- чисельність працівників - більше 17 тисяч службовців по Україні

- асортимент послуг -- понад 300.

Динаміка основних показників росту АППБ “Аваль” за 2001 - 2004 роки характеризується наступними показниками (табл.2.1 - 2.6 ) :

- капітал банку зріс з 255 млн.грн..(2001) до 1млрд.276млн.грн. (2004), тобто в 5 разів;

- статутний капітал банка зріс з 45 млн.євро до 135,2 млн.євро, що значно перевищує вимоги НБУ до статутного капіталу ( не менше 8 млн.євро);

- активи банку зросли з 7,03 млрд.грн..(2001) до 11,85 млрд.грн..(2004), тобто в 1,7 раза, що значно нижче темпів зростання власного капіталу банку і характеризує значне зниження фінансового важелю залученого капіталу;

Таблиця 2.1

Звітний баланс АППБ “Аваль” станом на 01.01.2005 року



Продовження табл.2.1

Таблиця 2.2

Динаміка основних агрегатів балансу АППБ “Аваль” у 2001 - 2004 роках

Таблиця 2.3

Звіт про фінансові результати АППБ “Аваль” за 2004 рік

Таблиця 2.4

Фінансові результати АППБ “Аваль” за 2001 -2004 роки



Рис.2.1 - Структура доходів та витрат в АППБ “Аваль” за 2004 рік

Дніпропетровська обласна дирекція АППБ „Аваль” (м. Дніпропетровськ) є філією банку, яка має МФО 305653 та працює за схемою єдиного коррахунку АППБ „Аваль” в НБУ в м.Київ (3-схема єдиного коррахунку)[1 ] :

Модель 3. Консолідований кореспондентський рахунок банку без відкриття технічних рахунків філіям

Банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні Національного банку.

Філії банку мають електронні ідентифікатори та коди банків, але не мають програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП. Обмін філій електронними розрахунковими документами з СЕП здійснюється засобами ВПС банку з відображенням результатів розрахунків на його технічному рахунку.

Особливістю побудови балансу філії є :

- відсутність коштів на рахунку 1200А (коррахунок в НБУ) ;

- відсутність коштів на рахунку 5000П (статутний капітал);

- відсутність коштів на рахунках міжбанківських депозитів та кредитів;

Для зовнішньої взаємодії філії ДОД АППБ „Аваль” з іншими банками використовується механізм внутрішньої банківської платіжної системи (рахунки 390 групи) [9]:

- рахунок 3900А (еквівалент рахунку 1200А) - внутрішній коррахунок філії ДОД АППБ „Аваль” в АППБ „Аваль” (платіжне „вікно” отримання та сплати коштів у зовнішні банки через єдиний коррахунок);

- рахунок 3901П (еквівалент рахунку 5000П - доля статутного капітала, притягнутого ДОД АППБ „Аваль” та капіталізованого прибутку, передані на облік до загального капіталу АППБ „Аваль”);

- рахунок 3902А ( внутрішні міжфілійні розрахунки в системі АППБ „Аваль” - отримання коштів філією від інших філій );

- рахунок 3903П (внутрішні міжфілійні розрахунки в системі АППБ „Аваль” - передача коштів філією іншим філіям банку);

Таблиця 2.5

Таблиця 2.6

2.2 Структурно-статистичний аналіз динаміки показників діяльності АППБ „Аваль”

Таблиця 2.7 Баланс АППБ „Аваль” за 2001 - 2002 роки та його статистично-динамічні характеристики („горизонтальний” та „вертикальний” розрізи)



Продовження табл. 2.7

Таблиця 2.8

Звіт про фінансові результати АППБ „Аваль” за 2001 - 2002 роки та його

статистично-динамічні характеристики („горизонтальний” та „вертикальний” розрізи)



Продовження табл. 2.8

В табл..2.9 наведені результати розрахунків нормативних показників Н1-Н6, Н12 за 2001 та 2002 роки [7].

Таблиця 2.9

РОЗДІЛ 3

АНАЛІЗ ПРИБУТКОВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ АППБ “АВАЛЬ” ТА ПЕРСПЕКТИВНОСТІ ВИБОРУ РОЗВИТКУ СТРУКТУРИ НОВОГО СЕГМЕНТУ РИНКУ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ - ПОСЛУГ ФІЗИЧНИМ ОСОБАМ

3.1 Структурно-статистичний аналіз доходів та витрат банку

На рис.3.1 - 3. 6 наведені результати структурно-статистичного аналізу доходів та витрат АППБ „Аваль” у 2001 - 2002 роках побудовані на основі даних табл. 2.7 - 2.8.

Рис.3.1. Структура і динаміка абсолютних процентних доходів та їх приросту в АППБ „Аваль” у 2001 -2002 роках



Рис.3.2. Структура і динаміка абсолютних процентних витрат та їх приросту в АППБ „Аваль” у 2001 -2002 роках

Рис.3.3. Внутрішня структура абсолютних процентних доходів в АППБ „Аваль” у 2001 -2002 роках



Рис.3.4. Внутрішня структура абсолютних процентних витрат в АППБ „Аваль” у 2001 -2002 роках

Рис.3.5. Структура та динаміка абсолютних непроцентних доходів в АППБ „Аваль” у 2001 -2002 роках



Рис.3.6. Структура та динаміка абсолютних непроцентних витрат в АППБ „Аваль” у 2001 -2002 роках

3.2 Аналіз основних показників прибутковості діяльності банку

Прибутковість комерційного банку може бути охарактеризована наступними коефіцієнтами.

Коефіцієнти прибутковості комерційного банку [12]

Двома найбільш важливими показниками аналізу прибутковості банку є показники прибутковості (рентабельності) активів та власного капіталу банку.

Прибуток після оподаткування

Прибуток на активи- ROA (%) = ------------------------------ х 100%

Середні загальні активи

Цей коефіцієнт може використовуватись як коефіцієнт для оцінки діяльності керівництва банку.

Прибуток після оподаткування

Прибуток на капітал- ROE (%) = ----------------------------- х 100%

Середній капітал

Коефіцієнти ефективності діяльності комерційного банку[9]

Чистий процентний спред(%) =

Процентний дохід Процентні витрати

=(--------------------- - --------------------------------) х 100%

Сума доходних активів Сума витратних залучених коштів

Цей коефіцієнт визначає здатність банку приносити прибуток у вигляді його доходу від процентної різниці підпроцентних активів та залучених коштів.

Чиста операційна маржа(%) =

Чистий процентний дохід + Інший операційний дохід

=---------------------------------------------------------------------------- х 100%

Середні загальні активи

Цей коефіцієнт показує залежність банку від непроцентних доходів. Збільшення цього коефіцієнта може свідчити про рівень диверсифікації в фінансових послугах чи нездорове намагання досягти спекулятивного прибутку, щоб замаскувати недостатність основного банківського доходу від процентів.

Таблиця 3.1 Аналіз прибутковості по ДОД АППБ "Аваль" за 2001 р

Код	Назва	Оптимальні	2001 р.
	Коефіцієнту	Значення коефіц-тів
	Коефіцієнти прибутковості банку
Д1	Чистий прибуток на активи	не менше 1 %	1,515	%
Д2	Чистий прибуток на капітал	не нижче 7 %	10,487	%
Д4	Чистий процентний спред	не нижче 4,5 %	5,966	%
Д5	Чиста операційна маржа	не нижче 6,5 %	9,893	%

Таблиця 3.2 Аналіз прибутковості по ДОД АППБ "Аваль" за 2002 р

Код	Назва	Оптимальні	2002 р.
	Коефіцієнту	значення коефіц-тів
	Коефіцієнти прибутковості банку
Д1	Чистий прибуток на активи	не менше 1 %	1,33	%
Д2	Чистий прибуток на капітал	не нижче 7 %	10,387	%
Д3	Чистий процентний спред	не нижче 4,5 %	5,044	%
Д4	Чиста операційна маржа	не нижче 6,5 %	11,619	%

Рис.3.1. Рентабельність (чиста прибутковість) статутного капіталу та активів в АППБ “ Аваль” за 2001 - 2004 роки

Результати розрахунків показників прибутковості діяльності , наведені в табл..3.1, 3.2 показують, що рентабельність діяльності АППБ „Аваль” у 2002 році у зрівнянні з 2001 роком знизилась, одначе знаходиться близько від нижньої границі діапазона оптимальних значень показників рентабельності для комерційних банків. Для оцінки причин зниження рентабельності проведемо факторний аналіз.

3.3 Факторний аналіз показників прибутковості діяльності АППБ „Аваль”

Факторний аналіз динаміки отриманих результатів ефективності роботи банку проведемо індексним методом [16]:

а) Індекс чистого прибутку після оподаткування у 2002 році відносно 2001 року

Становитиме :

б) Індекс середньорічної суми активів балансу банка за 2002 та 2001 рік становитиме :

в) Індекс середньорічньої суми власного капіталу банка за 2002 та 2001 рік становитиме :

г) Індекс показника рентабельності використання активів ROA за 2002 та 2001 рік становитиме :

Оскільки комплексний індекс рентабельності можна представити у вигляді комбінації простих індексів чистого прибутку та середньорічної суми активів :

це свідчить, що падіння рентабельності активів на -12,2% визване більш нижчим рівнем зростання чистого прибутку (на +10,16%) при відповідному зростанні активів балансу на (+26,11%).

д) Індекс показника рентабельності використання власного капіталу ROЕ за 2002 та 2001 рік становитиме :

Оскільки комплексний індекс рентабельності можна представити у вигляді комбінації простих індексів чистого прибутку та сум власного капіталу :

це свідчить, що падіння рентабельності власного капіталу на -1,0% визване більш нижчим рівнем зростання чистого прибутку (на +10,16%) при відповідному зростанні капіталу балансу на (+11,82%).

ж) Індекс спреду (процентних доходів та витрат) банку за 2002 та 2001 рік становитиме :



при цьому індекс процентних доходів від процентних доходних активів становитиме :

а індекс процентних витрат на використання залучених процентних пасивів становитиме :

Таким чином падіння відносного рівня спреду процентних доходів та витрат в 2000 році є наслідком двох процесів :

- падінням рівня процентних доходів від процентних активів на 28%;

- при одночасному падінні рівня витрат на використання залучених процентних пасивів на 33,7 %;

Аналіз результатів „горизонтального” та „вертикального” розрізу балансів та фінансового звіту банку показали :

а) У 2002 році активи банку ( у зрівнянні з 2001 роком) зросли на +35,5%, а власний капітал зріс на +10,6 %;

б) Чистий прибуток банку у 2002 році ( у зрівнянні з 2001 роком) зріс на 10,76%, тобто доходність власного капіталу залишилась на рівні 2001 року;

в) Чистий процентний дохід банку (2002/2001) зріс на +9,5%, але його відносна доля в операційному доході впала з 39,6% до 29,32%, відповідно чистий непроцентний дохід зріс на +73,5%, а його доля зросла з 60,3% до 70,67%

г) Витрати банку зросли на +70,1%, та у 2002 році становлять 93,9% від операційного доходу замість 81,78% у 2001 році.

ВИСНОВКИ

Станом на 1 лютого 2005 р. акціонерний поштово-пенсійний банк АППБ “Аваль” (відкрите акціонерне товариство) займає друге місце в рейтингу комерційних банків України з наступними характеристиками :

- статутний капітал -- 1 млрд. грн.,

- чисті активи -- 11,477 млрд. грн.,

- кількість корпоративних клієнтів -- 210 тис.,

- кількість підрозділів в усіх регіонах України -- близько 1400,

- чисельність працівників - більше 17 тисяч службовців по Україні

- асортимент послуг -- понад 300.

Динаміка основних показників росту АППБ “Аваль” за 2001 - 2004 роки характеризується наступними показниками :

- капітал банку зріс з 255 млн.грн..(2001) до 1млрд.276млн.грн. (2004), тобто в 5 разів;

- статутний капітал банка зріс з 45 млн.євро до 135,2 млн.євро, що значно перевищує вимоги НБУ до статутного капіталу ( не менше 8 млн.євро);

- активи банку зросли з 7,03 млрд.грн..(2001) до 11,85 млрд.грн..(2004), тобто в 1,7 раза, що значно нижче темпів зростання власного капіталу банку і характеризує значне зниження фінансового важелю залученого капіталу;

Комерційний банк являє собою фінансовий інститут і має право здійснювати не всі види діяльності (комерційним банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі, страхування), тому його валовий дохід складають наступні види доходів: процентні, комісійні, торгівельні, інші банківські і небанківські доходи. Основними статтями витрат є відсотки, сплачені за залучені (вклади громадян та депозити юридичних осіб) та запозичені (у інших фінансово-кредитних установ, включаючи Національний банк України) ресурсні кошти, витрати на утримання банку та інші.

Критерієм ефективності діяльності банку є такий розмір показників прибутковості, який забезпечує максимальні норми прибутку при одночасному виконанні нормативів, встановлених НБУ.

Для збільшення прибутковості активів банки повинні застосовувати такі заходи:

- збільшувати обсяг наданих кредитів за рахунок зменшення кредитного відсотку;

- збільшувати частку власних коштів банку в загальній сумі його коштів;

- зменшувати співвідношення власних та залучених коштів.

В курсовій роботі були виділені основні напрямки аналізу зростання доходів:

а) загальне зростання групи активів, що приносять процентний дохід, для чого банк повинен, по-перше, залучати більше позичальників і при цьому ретельно аналізувати їх фінансовий стан, по-друге, нарощувати свій кредитний потенціал за рахунок збільшення обсягу ресурсів, що залучаються. Це можливо при проведені зваженої маркетингової та процентної політики;

б) зміна питомої ваги доходних активів в сукупних активах, для чого необхідно звести "непрацюючі" активи до мінімуму, проте у межах, що забезпечують ліквідність банку;

в) зміна загального рівня процентної ставки по активних операціях банку. Теоретично більш високий рівень процентної ставки повинен принести банку якомога більший дохід. Проте, в сучасних умовах банки рідко удаються до таких дій. В умовах конкурентної боротьби вони найчастіше знижують ставку з метою залучення якомога більшої кількості позичальників. Зниження середньозваженої ставки проценту по Україні є свідоцтвом цього;

г) зміна структури портфелю доходних активів. Відомо, чим вищий дохід, тим більший ризик в сфері банківської діяльності. Тому головне завдання банку -- визначення ступеню допустимості та виправданості того чи іншого ризику.

Основні напрямки аналізу зниження рівня витрат банку:

а) залучення дешевих ресурсів, такими є кошти до запитання;

б) зниження витрат на утримання апарату управління;

АППБ “Аваль” офіційно заявив про переважний розвиток сегменту споживчого кредитування фізичних осіб та сектору систем автоматичного банківського обслуговування з використанням пластикових карток.

Основними проблемами АППБ “Аваль” у 2001 - 2004 роках, виявленими при проведеному дослідженні є наступні :

- дуже низький рівень рентабельності статутного капіталу 1,8 - 2,0 %, що для відкритого акціонерного товариства веде до рівня дивідендів в 8 раз нижче доходності альтернативного інвестування коштів на грошовому ринку України;

- надзвичайно низький рівень рентабельності активів 0,1 -0,2 %, що в 5-7 разів нижче показників рівня рентабельності активів в першій “двадцятці” комерційних банків України;

- наявність в територіальних обласних дирекціях (в ДОД АППБ “Аваль”) значно вищих показників рентабельності капітала та активів, що свідчить про наявність проблем регіонального менеджменту в банку.

Так, проведений спільний економічний аналіз ефективності валютних операцій та загальної економічної діяльності філії Дніпропетровській обласній дирекції (ДОД) АППБ „Аваль” у 1999 - 2001 роках дозволяє зробити висновки :

а) філія розвивається динамічно, валюта баланса за три роки зросла практично в 3 рази, обсяги операційного доходу зросли в 2,1 рази;

б) проведений аналіз виконання нормативів показав :

- нормативи адекватності активів і капіталу виконуються , що забезпечує прочний запас платоспроможності та ліквідності банку;

- банк у 2000 році вів політику максимального відкриття довгої валютної позиції по ВКВ, використовуючи весь запас своєї долі регулятивного капіталу ;

в) банк веде політику залучення найдешевших коштів - поточні рахунки, що дозволило з 1998 до 2000 року в 4,5 рази підвищити прибуток банку;

Проведений структурний аналіз розміщення доходних активів в філії ДОД АППБ “Аваль”(м.Дніпропетровськ) показав, що :

а) Структурна доля боргових державних цінних паперів на інвестиції впала з 14,95% в 1998 році до 8,18% у 1999 році , та до 5,01% у 2000 році;

б) Структурна доля коштів в інших банках (поточні рахунки та міжбанківські кредити) з 2,43 % у 1999 році до 17,53% у 2000 році.

в) Структурна доля кредитів юридичним особам впала з 61,26% у 1999 році до 51,21% у 2000 році ;

г) Структурна доля кредитів фізичним особам впала з 1,26 % у 1999 році до 0,79% у 2000 році ;

д) Структурна доля цінних паперів з нефіксованим прибутком в портфелі банку на продаж впала з 3,94% у 1999 році до 0,03% - у 2000 році ;

Таким чином ДОД АППБ „Аваль” з 2000 року згорнув операції з цінними паперами, зменшив відносний рівень прямого кредитування юридичних та фізичних осіб та значно перемістив кредитні активи на міжбанківський ринок.

Проведений в курсовій роботі структурний аналіз ресурсно-депозитної політики філії ДОД АППБ “Аваль”(м.Дніпропетровськ) показав, що :

а) Структурна доля бюджетних поточних рахунків впала з 32,33% в 1998 році до 7,76% у 2000 році;

б) Структурна доля поточних рахунків юридичних осіб зросла з 33,16% у 1998 році до 56,53% у 2000 році. При цьому структурна доля рахунків в ВКВ впала з 11,25% до 6,48%, а структурна доля рахунків в національній валюті зросла з 41,35% у 1998 році до 73,56% у 2000 році;

в) Структурна доля строкових коштів юридичних осіб практично знаходилася на плаваючому рівні 8,6% - 12,55% (10,08% - у 2000 році) ;

г) Структурна доля поточних рахунків фізичних осіб практично знаходилася на плаваючому рівні 6,16% - 7,1% (6,22% - у 2000 році) ;

д) Структурна доля строкових коштів фізичних осіб практично знаходилася на плаваючому рівні 18,82% - 20,68% (19,46% - у 2000 році) ;

Структурна доля валютних операцій в ДОД АППБ “Аваль” характеризу-ється наступною динамікою :

- ГОТІВКА (АКТИВИ БАЛАНСУ):

1998 рік - 89,41%(НВ) + 10,57%(ВКВ) + 0,01%(НКВ)

1999 рік - 89,97%(НВ) + 9,95%(ВКВ) + 0,09%(НКВ)

2000 рік - 88,27%(НВ) + 11,66%(ВКВ) + 0,06%(НКВ)

- КРЕДИТНИЙ ПОРТФЕЛЬ(АКТИВИ БАЛАНСУ):

1998 рік - 39,15%(НВ) + 60,85%(ВКВ) + 0,0%(НКВ)

1999 рік - 46,54%(НВ) + 53,46%(ВКВ) + 0,0%(НКВ)

2000 рік - 41,24%(НВ) + 58,76%(ВКВ) + 0,0%(НКВ)

- РЕСУРСНА БАЗА (ПАСИВИ БАЛАНСУ) :

1998 рік - 52,74%(НВ) + 46,95%(ВКВ) + 0,25%(НКВ)