Історія розвитку біржової торгівлі. Види бірж

Реферат

IСТОРІЯ РОЗВИТКУ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ. ВИДИ БІРЖ

Становлення ринкових відносин в економіці України супроводжується формуванням відповідної інфраструктури, особливе місце в якій займають біржі: товарні, фондові, валютні. Все більш помітну роль вони відіграють не тільки на макрорівні, але й на рівні підприємств, в діяльності окремих підприємців. Використання біржових котирувань, аналіз тенденцій біржових ринків дозволяють товаровироб-нику обрати правильну стратегію, коригувати її залежно від біржових змін, планувати виробництво і збут товарів. Ф'ючерсна торгівля є складовою механізму ціноутворення, її використовують для страхування цінових ризиків.

Біржова діяльність є самостійною формою комерційної діяльності, яка орієнтована на одержання прибутку і являє собою цілеспрямовані види роботи з підготовки і проведення торгівлі особливими видами товарів за встановленими правилами.

Основою біржової діяльності є біржова торгівля - одна з форм оптової торгівлі.

Основні риси біржової торгівлі:

приуроченість до певного місця і часу;

регулярність проведення торгів;

організований характер, тобто підпорядкованість правилам біржової торгівлі;

торгівля великими партіями специфічного (біржового) товару за описом або зразками;

гласність, тобто результати торгів є відкритими для широкої публіки;

формування цін на основі попиту і пропозиції;

відсутність прямого державного впливу на процес біржового торгу.

Торгівля проводиться на біржі, де угоди укладають біржові посередники (брокери).

Біржа - це організований, регулярно діючий ринок, на якому відбувається торгівля цінними паперами, оптова торгівля товарами за стандартами чи зразками, валютою за цінами, які офіційно встановлюються на основі попиту та пропозиції.

Історію міжнародної біржової торгівлі умовно можна поділити на п'ять етапів.

На першому етапі (з 1531 р.) біржова торгівля здійснювалася тільки у деяких країнах, мала локальний характер. На товарних біржах у цей період укладалися угоди тільки на реальний товар з негайним постачанням, розрахунки здійснювались, як правило, готівкою. Асортимент товарів був досить великим: практично усі види сільськогосподарської продукції, вироби домашнього виготовлення, текстильна сировина і вироби, лісоматеріали, метали і ряд інших товарів.

На другому етапі (з 1830 р.) почали укладатися угоди на реальний товар з постачанням у майбутньому. Найбільшою мірою потреба в таких угодах виникла при торгівлі сільськогосподарською продукцією, виробництво якої має сезонний характер. У процесі таких угод продавці та покупці заздалегідь погоджували кількість, ціну і терміни майбутніх постачань певних видів товарів.

Третій етап (з 1865 р.) розвитку біржової торгівлі пов'язаний із впровадженням у біржову практику угод на термін, в основі яких лежить ф'ючерсний контракт (ф'ючерс). Залучення в біржову торгівлю товарів, що піддаються стандартизації, дало можливість стандартизувати їх якісні та кількісні параметри. Уперше типовий контракт був розроблений у 1865 р. на Чиказькій товарній біржі, його назвали «ф'ючерсний». У контракті були стандартизовані якість, розмір партії товару, строки та місце його доставки. Об'єктом купівлі-продажу став не реальний товар, а контракт на нього.

Четвертий етап (з 1920 р.) розвитку біржової торгівлі пов'я-заний з розробкою і впровадженням механізму страхування цінового ризику (хеджування). Нестійкість біржової кон'юнктури приводить до того, що ціни за угодами з реальним товаром з постачанням у майбутньому періоді, погоджені в момент їх укладання, можуть істотно змінитися до моменту виконання зобов'язань за угодою. У результаті цього одна зі сторін (покупець або продавець) буде зазнавати фінансових утрат. Механізм хеджування дозволяє зняти ціновий ризик або мінімізувати його. Уперше механізм хеджування був практично реалізований у 1920 році на біржах США при закупівлі бавовни, яку відправляли у Великобританію.

П'ятий етап (з 1984 р.) розвитку біржової торгівлі пов'язаний з виникненням нового виду угод - опціонних, у процесі здійснення яких продаються-купуються не самі товари або ф'ючерсні контракти, а тільки права на них за визначену премію. Перші опціонні угоди були укладені на Чиказькій товарній біржі на сою і кукурудзу відповідно в 1984 і 1985 рр.

На сучасному етапі світову біржову торгівлю представляють 50 товарних бірж. Основний обсяг торгівлі приходиться на США - 84 % загального обсягу світової біржової торгівлі, на біржі Великобританії - 8 % і на біржі Японії - 6 %.

До біржових країн прийнято відносити також: Канаду, Австралію, Бразилію, Францію, Німеччину. У деяких країнах немає товарних бірж (Італія, Іспанія, Греція, Туреччина, Португалія).

Провідними біржами світу за кількістю здійснюваних щорічно угод є: Чиказька торгова біржа - 150 млн; Чиказька товарна біржа - 35 млн; Нью-Йоркська товарна біржа - 32 млн; Паризька біржа МАТІФ - 25 млн; Лондонська біржа металів - 10 млн угод на рік.

Перший етап в історії біржової торгівлі в Україні починається з відкриття у 1796 р. Одеської біржі. Потім, майже через сторіччя, були відкриті Київська товарна біржа (1869 р.), Харківська (1876 р.), Миколаївська (1885 р.). У 1914 р. в Україні було зареєстровано 11 товарних бірж, а 1917 р. був останнім роком діяльності товарних бірж в Україні у дореволюційний період.

Товарні біржі в Україні створювалися насамперед у загальновизнаних центрах торгівлі з розвиненою транспортною мережею і мали визначену спеціалізацію. Так, Одеська біржа спеціалізувалася на продажі сільськогосподарської продукції.

Діяльність товарних бірж в Україні здійснювалася на підставі відповідного статуту з дозволу державної влади. Для їхньої діяльності виділялися необхідні приміщення. Торгова діяльність бірж організовувалася на демократичних засадах. Біржу очолювали голова і біржовий комітет, які обиралися Державною думою. Членами біржі могли бути особи всіх станів. Вони мали право здійснювати торговельні операції відповідно до біржових правил, регламентованих статутом.

Другий етап відродження бірж України припадає на 1922-1930 рр. У період непу в Україні знову було створено 17 товарних бірж. Виділялися спеціалізовані й універсальні біржі. Робота в них здійснювалася секціями. Розширювалася номенклатура реалізованих товарів: в оптовий обіг включалася електротехнічна, хімічна, машинобудівна продукція. Почав формуватися механізм страхування біржових операцій. Основним результатом діяльності товарних бірж було те, що вони стали центром оптової торгівлі, центрами ціноутворення і концентрації інформації про рівень попиту та пропозиції за номенклатурою реалізованих товарів, концентрації фінансових ресурсів. Товарні біржі сприяли пожвавленню і значному підйому торгового обороту. Однак основний період розвитку біржової діяльності продовжувався всього 3 роки. У 1925 р. з передачею централізованим органам управління і планування прав почався черговий етап «згортання» роботи бірж. До 1930 р. в Україні знову цілком припинилася діяльність товарних бірж.

Третій етап відродження і розвитку товарних бірж в Україні почався в 1990 р. 60-річна перерва в їх роботі не пішла на користь: товарні біржі в Україні за економічним змістом, організацією торгів, матеріально-технічним забезпеченням можна порівняти зі світовими центрами біржової торгівлі початку століття.

Для вітчизняних бірж характерне таке:

1. Концентрація торгівлі на невеликій кількості бірж.

2. Закритий характер більшості бірж.

3. Усі біржі є біржами реального товару. Ф'ючерсна торгівля практично відсутня.

4. Біржі торгують товаром, який не є біржовим. Небіржовий товар не є однорідним і замінним, що виключає можливість швидкого укладання угод на основі типових біржових контрактів.

5. Більшість бірж є універсальними. Номенклатура товарів на торгах надзвичайно широка. Угоди за окремими товарами - випадкові, тобто ціни на товар у такому разі не є показовими.

6. Незважаючи на розходження в правилах біржової торгівлі, усі біржі є аукціонами.

Розвиток біржової торгівлі протягом тривалого періоду призвів до появи різноманіття видів товарних бірж. З метою упорядкування цих видів здійснюється класифікація товарних бірж за найбільш істотними ознаками.

1. Залежно від об'єкта купівлі-продажу:

а) товарні;

б) фондові;

в) валютні.

2. За масштабами дії та роллю в торгівлі:

а) національні (обслуговують операції купівлі-продажу товарів у рамках окремої держави або її регіону);

б) міжрегіональні (діапазон дії цих бірж охоплює територію двох і більш сполучених держав);

в) міжнародні (біржові операції на таких біржах здійснюють представники різних країн. Офіційне котирування цін на міжнародних біржах є світовими цінами на реалізовані на них товари).

3. За характером асортименту реалізованих на біржі товарів:

а) вузькоспеціалізовані (на таких біржах предметом торгівлі є один вид товару, наприклад, Японські біржі цукру, каучуку, Гамбурзька біржа кави, Лондонська біржа вовни й ін.);

б) спеціалізовані (предметом біржових операцій на таких біржах є однотипні групи товарів, наприклад, Лондонська біржа металів - кольорові метали, Лондонська міжнародна нафтова біржа - дизельне паливо, мазут, північноморська нафта «брент», Нью-Йоркська товарна біржа - нафта, пропан, бензин, Лондонська біржа ФОКС - какао-боби, кава і цукор);

в) універсальні (на таких біржах операції купівлі-продажу відбуваються за великим асортиментом різноманітних товарів, наприклад, Чиказька торгова біржа - зернові (пшениця, кукурудза, овес), олійні (соєва олія), дорогоцінні метали, казначейські квитки й облігації США, Сіднейська ф'ючерсна біржа (Австралія) - вовна, велика рогата худоба, банківські векселі, державні цінні папери й індекси акцій).

4. За видом здійснюваних біржових угод виділяються наступні види товарних бірж:

а) реального товару (предметом купівлі-продажу є реальний товар, який уже вироблений або запланований у виробництві на майбут-ній період);

б) ф'ючерсні (торгівля здійснюється не реальними товарами, а тільки контрактами на них);

в) опціонні (предметом торгів є тільки права на купівлю або продаж реальних товарів або контрактів на них у майбутньому періоді);

г) комплексні (здійснюються угоди на реальний товар, ф'ючерсні й опціонні контракти).

5. За ступенем відкритості (можливості участі в торгах) розрізняють біржі:

а) відкриті (публічні) (у біржових операціях можуть брати участь і відвідувачі торгів (разові і постійні);

б) закриті (право брати участь у торгах і укладати угоди мають тільки члени даної біржі).

6. За організаційно-правовими формами діяльності розрізняють товарні біржі, створені як:

а) акціонерні товариства відкритого типу;

б) акціонерні товариства закритого типу;

в) товариства з обмеженою відповідальністю;

г) інші організаційно-правові форми.

7. За формами і методами біржового торгу:

а) публічні;

б) електронні.

Зазначена класифікація дозволяє більш цілеспрямовано формувати систему товарних бірж, проводити поглиблений аналіз їхньої
діяльності, визначати тенденції їхнього розвитку, враховуючи відмітні риси.

Таблиця 1

Порівняльна характеристика різних форм торгівлі

Таблиця 2

Порівняльна характеристика видів бірж

у розвинених країнах і країнах із перехідною економікою

ЛIТЕРАТУРА

Дегтярева О.И. Биржевое дело. - М.: Банки и биржи; ЮНИТИ, 2008. - 679 с.

Дмитрук Б.П. Організація біржової діяльності в агропромисловому комплексі: Навч. посібник. - К.: Либідь, 2007. - 344 с.

Галанов В.А., Басов А.И., Афанасьев Е.В. и др. Биржевое дело. - М.: Финансы и статистика, 2007. - 304 с.

Килячков А.А., Чалдаева Л.А. Рынок ценных бумаг и биржевое дело. - М.: Юристъ, 2009. - 704 с.

Крамаренко В.І. Біржова діяльність. - К.: ЦУЛ, 2007. - 264 с.