Оцінка кредитоспроможності підприємства банком

Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР), Програми підтримки малого та середнього бізнесу (в рамках проекту ЕС TACIS) та Німецько-Українського фонду (НУФ), основаного сумісно з Кредитною установою, Нацбанком та Мінфіном України. По кожній з сумісних програм визначені банки-партнери: Аваль, Кредит промбанк, Надра, ПриватБанк, Альфі Банк, Форум та ПрокредитБанк.

Для старту власного бізнесу банки на сьогоднішній день кредити не видають. Для того щоб отримати мінімальну суму кредиту, фірма або ПП повинні займатися діяльністю мінімум три місяці.

Для отримання мікрокредиту підприємство повинно пред'явити банку показники своєї діяльності та історію розвитку фірми. [5]

В кінці 2007 р. в Україні налічувалось 2576,5 тис. малих підприємств, тобто 554 підприємства на 10 тис. осіб наявного населення.

Працюють суб'єкти малого бізнесу як правило в сфері торгівлі (рис. 1.1)



Рисунок 1.1 Структура суб'єктів малого бізнесу за видами економічної діяльності.

З рис.1.1 видно, що торгівлею займаються 62,8% від загальної кількості малих підприємств. Натомість, значно меншим є досліджуваний показник в галузі сільського господарства - всього 3,7% та промисловості і будівництва, відповідно 6,6 та 3,3%. Така ситуація пояснюється тим, що торгова діяльність є найбільш прибутковою та швидкоокупною, тоді як в промисловості так і в сільському господарстві існує певний часовий лаг між вкладенням коштів та отриманням прибутку, який супроводжується значними ризиками.

Слід зазначити, що основною причиною такого перерозподілу сфер економічної діяльності є фінансове становище суб'єктів малого бізнесу. Малі підприємства на початковому етапі своєї діяльності зазвичай не мають власних фінансових ресурсів, що спонукає їх до залучення зовнішніх джерел, як правило коштів комерційних банків. На сьогодні банківські кредити дають змогу фінансувати витрати суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язані з придбанням основних і поточних активів, покриттям таких потреб підприємства, як тимчасове збільшення виробничих запасів, виникнення (збільшення) дебіторської заборгованості, іншими зобов'язаннями.

Протягом останнього часу процедура видачі кредитів для малих підприємств значно спростилась. Ще кілька років тому кредитувати малий бізнес у нестабільних економічних умовах вважалось занадто ризикованим. Та й невідпрацьованою була сама система кредитування. Практикувались здебільшого споживчі кредити, а для приватних підприємців отримати кредит було зовсім безнадійною справою. Чималі складнощі виникали з процедурою оцінки кредитоспроможності підприємства чи підприємця, пов'язані з подвійною бухгалтерією, невідповідністю офіційних даних реальним. Позиція банків щодо застави також істотно відрізнялася і була набагато жорсткішою.

Одним з визначальних напрямків державної підтримки малого бізнесу в Україні, визначених Законами України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000 р.[2] та «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні» від 21.12.2000 р. [3], є його фінансово-кредитне забезпечення, яке здійснюється Українським фондом підтримки підприємництва. Проте за час його існування так і не відбулося розробки та запровадження ефективних кредитно-гарантійних механізмів мікрокредитування, тому основним джерелом державного фінансування малих підприємств лишаються субвенції з державного бюджету обсяг яких, в умовах обмеженості бюджетних ресурсів, не може сприяти динамічному розвитку зазначених суб'єктів господарювання.

Отже, поступово банківськими установами практика кредитування підприємництва стала значно удосконалюватися. З'явилася своєрідна система оцінки бізнесу, що визначає суб'єктів та умови, при дотриманні яких можна розраховувати на кредит. Сьогодні навіть діє система експрес-кредитування, що передбачає видачу кредиту протягом одного дня без застави та поручительства, але суми кредиту при цьому є незначними (до 7-10 тис. дол.).

Але не зважаючи на всі позитивні зрушення у сфері кредитування малого бізнесу, сьогодні існує значна кількість перешкод. Розвиток малого підприємництва відбувається нерівномірно, хаотично та суперечливо, йому не приділяють належної уваги державні органи, що не сприяє становленню рівноцінних ринкових відносин в Україні

РОЗДІЛ 2 МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ У ХФ ВАТ «КРЕДИТПРОМБАНК» НА ПРИКЛАДІ ТОВ «КОЛОС ТРЕЙД-С»

2.1 Економічна та правова характеристика ТОВ «Колос Трейд-С»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Колос Трейд-С» було засновано 20 липня 2001 року. Місцезнаходження товариства: Україна, Сумська обл., Сумський район, с. Писарівка, вул. Пролетарська, 123.

ТОВ «Колос Трейд-С» є підприємством з колективною формою власності, це товариство з обмеженою відповідальністю, яке має статутний фонд, поділений на декілька частин. Його учасники несуть відповідальність по боргам у межах їх вкладів.

У випадках, що передбачені документами, учасники які не повністю внесли свої вклади відповідають по зобов'язанням товариства також у межах невнесеної частини вкладу.

Виконавчим органом товариства є дирекція. Дирекція - це колегіальний орган, директор - одноособовий. Виконавчий орган товариства має право розглядати всі поточні питання, що виникають у процесі діяльності фірми, за виключенням тих питань, що відносяться виключно до компетенції зборів учасників. Воно може передати частину своїх повноважень виконавчому органу.

Виконавчий орган підпорядкований зборам учасників і організує виконання його рішень, а також він немає права приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства.

Директор має право без доручення виконувати свої дії від імені товариства: укладати договори, представляти інтереси товариства в установах, організаціях, державних органах і виконувати інші обов'язки.

Для характеристики підприємства необхідно визначити цілі та задачі. Ціль визначається багатьма факторами, в тому числі її структурою, методами діяльності, характером внутрішніх та зовнішніх зв'язків. Вона лежить в основі критеріїв, за допомогою яких приймаються рішення і оцінюється ступінь їх реалізації.

Підприємство динамічно розвивається, шукаючи нові шляхи вдосконалення продукції покращення своїх позицій на ринку.

Сільське господарство нашої країни - це складний різноманітний об'єкт, який вивчається сукупністю природних, технічних і загальних наук.

Перехід до ринкової економіки потребує від підприємства підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, активізації підприємництва. Важливу роль у реалізації цієї задачі відіграє аналіз фінансового стану підприємств. З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, обґрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і працівників.

Таблиця 2.1 - Динаміка середньорічної чисельності робітників та ефективність використання робочої сили

Показники	2005 рік	2006 рік	2007 рік	2007 р. у % до 2005 р.
Середньорічна чисельність робітників, чол.	25	26	32	128,0
Відпрацьовано 1 робітником, днів	264	268	280	106,1
Фонд оплати праці, тис.грн.	88,5	114,4	178,4	201,6
Вироблено ВП на 1 середньорічного працівника, грн.	10550	12825	12234	115,9
Середньорічна оплата праці 1 працівника, тис.грн.	3,5	4,4	5,6	160,0

Аналізуючи дані Табл. 2.1, слід зазначити позитивні зміни щодо показників ефективності використання робочої сили. Як бачимо, чисельність робітників у 2007 р. збільшилась, і фонд відпрацьованих ними днів, також., відповідно збільшився і фонд оплати праці. Також необхідно відмітити, що визначення планової чисельності персоналу залежить від специфіки підприємства, особливостей його функціонування. Таким чином, на підприємстві, де існують проблеми виробництва сезонного характеру, задіяні як постійні так і сезонні працівники.

Для безперебійної роботи підприємства задіяні такі працівники адміністрації, як: директор, заступник директора та бухгалтер. Чисельність даного персоналу протягом трьох років є незмінною. Отже, слід зазначити, що дана структура трудових ресурсів підприємства «Колос Трейд-С» цілком відповідає виду діяльності, бо може забезпечити безперебійне функціонування даного суб'єкта господарювання.

Оскільки підприємство «Колос Трейд-С» є сільськогосподарським, то воно не може функціонувати без наявності у нього такого ресурсу, як земля.

Згідно Закону України «Про плату за землю» № 378/96-ВР від 19. 09. 96 р. зі змінами і доповненнями: землі сільськогосподарського призначення - землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення відносять: рілля, сіножаття, пасовища та багаторічні насадження.

Виходячи з діяльності підприємство потребує лише рілля, сіножаття та багаторічні насадження. Структуру і динаміку даних земельних ресурсів наведено в Табл. 2.2

Таблиця 2.2 - Забезпеченість земельними ресурсами

Категорія земельних ділянок	Площа (га)	Відхилення 2007 р.-2005 р.
	2005 р.	2006 р.	2007 р.
Рілля	1093	1093	1330	237
Багаторічні насадження	-	-	36	36

Аналізуючи дані Табл. 2.2 бачимо, що площа рілля протягом 2005 і 2006 рр. була незмінною і становила 1093 га. Але вже у 2007 р. існує тенденція збільшення рілля на 237 га, а також з'явились багаторічні насадження, які становлять 36 га. Така ситуація відбулася внаслідок безоплатного залучення земельних ресурсів на основі договору оренди.

Отже, виходячи з виду діяльності даного підприємства дані обсяги земельних угідь є цілком прийнятними.

2.2 Фінансовий аналіз підприємства

У світовій банківській практиці кредитоспроможність клієнта завжди була і залишається одним з основних критеріїв при визначенні доцільності встановлення кредитних відносин. Кредитоспроможність визначається не лише як можливість повернути основну суму боргу і проценти за ним, але й як бажання клієнта виконати свої обов'язки.

Деякі економісти говорять, що кредитоспроможність -- це якісна оцінка позичальника, яка дається банком до розв'язання питання про можливість та умови кредитування і дає змогу передбачити ймовірність своєчасного повернення позик та їх ефективного використання.

Основне джерело внутрішньої інформації -- фінансові звіти позичальника (баланс, звіт про прибутки і збитки). Розрахунок різних коефіцієнтів на основі цих звітів дає змогу глибше проаналізувати справжній стан справ потенційного позичальника, оцінити перспективи його розвитку і здатність погасити позику.

Нарівні з цим вивчається репутація позичальника, його чесність, порядність, взаємовідносини з іншими банками, компетентність керівників, досвід і знання справи, потенційні можливості, особистий фінансовий стан позичальника, ринкова вартість підприємства.

Банківські працівники, котрі ухвалюють рішення про кредитування, приймають відразу три рішення:

-- виявлення/оцінка ризику;

-- мінімізація/уникнення ризику;

-- компенсація ризику.

По-перше, необхідно виявити ризик (і, якщо можливо, оцінити ймовірність виникнення цього ризику).

По-друге, треба мінімізувати або уникнути ризику взагалі (прийняти заставу або застрахувати кредит).

По-третє, банкір намагається отримати компенсацію за ризик, стягуючи комісійні, проценти та визначаючи інші умови надання кредиту.

На практиці всі ці три рішення -- частини одного рішення: видати кредит чи ні. Можливий і третій варіант: видати тільки частину необхідної суми або внести поправки в заявку про надання кредиту і видати позику на інших умовах.

Основними критеріями оцінки банком кредитоспроможності позичальників є показники, що характеризують фінансовий стан підприємства.[ 27, ст.59-61]

Фінансовий стан є комплексним поняттям і характеризується системою показників, які відображають наявність та розміщення коштів, реальні й потенційні фінансові можливості.

На практиці використовуються різні моделі аналізу: дискримінантний та регресійний аналіз, комплексна оцінка на основі розрахунку окремих фінансових показників тощо.

Найтиповішим підходом до оцінки фінансового стану підприємств є розрахунок таких основних блоків показників:

* аналіз майнового стану;

* аналіз ліквідності балансу та ліквідності підприємства;

* оцінка та аналіз фінансової стійкості підприємства;

* аналіз ділової активності;

* аналіз рентабельності.

Аналіз майнового стану дає можливість визначити абсолютні і відносні зміни статей балансу за певний період, відстежити тенденції їх зміни і визначити структуру фінансових ресурсів підприємства

Таблиця 2.3 - Аналіз майнового стану підприємства

№ з/п	Показник	Формула розрахунку
1	Коефіцієнт зносу основних засобів
2	Коефіцієнт оновлення основних засобів

Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує стан і ступінь зносу основних засобів і розраховується як відношення суми зносу основних засобів до їх первісної вартості.

Коефіцієнт оновлення основних засобів показує, яку частину від тих, що є на кінець звітного періоду складають нові основні засоби, і розраховується як відношення первісної вартості основних засобів, які поступили за звітний період, до первісної вартості основних засобів, що є на балансі підприємства на кінець звітного періоду.

Таблиця 2.4 - Аналіз майнового стану підприємства

Показник	Роки	Відхилення 2007 - 2005 рр.
	2005	2006	2007
1. Коефіцієнт зносу основних засобів	0,493	0,497	0,502	0,009
2. Коефіцієнт оновлення основних засобів	0,243	0,263	0,287	0,044

Коефіцієнт зносу основних засобів збільшується з 0,493 у 2005р. до 0,502 у 2007р., тобто у порівнянні з 2005 р. у 2007 р. коефіцієнт зносу зріс на 0,009.

Коефіцієнт оновлення основних засобів збільшився на 0,044 у порівнянні з 2005р. до 2007р., це характеризується поступовим оновленням основних фондів і заміною зношеного обладнання.

Аналіз ліквідності підприємства ґрунтується на зіставленні відображених у балансі поточних платіжних зобов'язань підприємства та поточних активів та розрахунку на їх основі фінансових показників.

Алгоритм розрахунку показників ліквідності наведено в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Показники ліквідності підприємства та порядок їх розрахунку

Показник	Алгоритм розрахунку	Інформаційна база	Нормативне значення
1.Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Грошові кошти + поточні фінансові інвестиції / Поточні зобов'язання		> 0,25
2.Коефіцієнт швидкої ліквідності	Оборотні активи - виробничі запаси - готова продукція / Поточні зобов'язання		0,6-0,8
3.Коефіцієнт покриття	Оборотні активи / Поточні зобов'язання		> 1
4.Чистий оборотний капітал (робочий капітал), тис.грн.	Оборотні активи - Поточні зобов'язання		> 0 збільшення

Коефіцієнт абсолютної ліквідності відображає, яку частину короткострокових зобов'язань підприємство здатне погасити негайно за рахунок коштів та фінансових інвестицій. Надто високе значення цього показника негативно впливає на рентабельність підприємства, оскільки залучений капітал вкладається в неробочі активи, якими є грошові кошти та їх еквіваленти. Оптимальним значенням коефіцієнта абсолютної ліквідності є 0,25.

Коефіцієнт швидкої ліквідності характеризує здатність підприємства розрахуватися за своїми зобов'язаннями, строк оплати яких очікується не раніше ніж через 12 місяців, поточними активами за мінусом запасів та дебіторської заборгованості. Нормативне значення коефіцієнта швидкої ліквідності становить 0,6 - 0,8. Малі підприємства здебільшого оптимально використовують наявні кошти, таким чином зменшують залишки у касі та на рахунках у банку, тому коефіцієнт швидкої ліквідності має бути не менше 0,5.

Коефіцієнт покриття оцінює ступінь забезпечення поточної кредиторської заборгованості поточними активами. Нормативне значення даного показника більше одиниці.

При зовнішньому аналізі проблема полягає в тому, що показники балансу не надають повної інформації про строковість окремих активів та пасивів. Отже, як додаткове аналітичне джерело слід використовувати розшифровки дебіторської та кредиторської заборгованості. У деяких методичних рекомендаціях можна зустріти аргументацію, згідно з якою випереджальне зростання кредиторської заборгованості порівняно з дебіторською свідчить про погіршення фінансового стану підприємства. На практиці цей висновок не завжди підтверджується, що слід враховувати при прийнятті відповідних рішень.

Розглянуті вище показники належать до числа відносних показників. У разі необхідності розраховується абсолютний показник ліквідності -- чистий оборотний капітал або робочий капітал.

Показник робочого капіталу свідчить про те, наскільки господарська діяльність підприємства забезпечена власними фінансовими ресурсами. Одержані значення робочого капіталу дають змогу зробити висновки щодо:

* зміни резервів поточної ліквідності;

* наявного потенціалу довгострокового фінансування та довгострокової ліквідності.

З метою об'єктивного прогнозування та забезпечення стабільної платоспроможності фінансові служби підприємства повинні застосовувати весь арсенал аналітичних засобів і вибирати найприйнятніші показники ліквідності для конкретних економічних умов.

Таблиця 2.6 - Аналіз показників ліквідності ТОВ «Колос Трейд-С» протягом 2005-2007рр.

Показник	Роки	Відхилення 2007 - 2005 рр.
	2005	2006	2007
1.Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,019	0,013	0,077	0,058
2.Коефіцієнт швидкої ліквідності	1,890	0,896	0,603	-1,287
3.Коефіцієнт покриття	3,118	2,574	2,425	0,693
4.ЧОК	43350	42136	44034	684

Згідно таблиці 2.6 можна зробити висновки:

Аналізуючи коефіцієнт абсолютної ліквідності, це є найбільш жорстокий критерій ліквідності. Він вказує на те, яка частка поточних зобов'язань може бути при необхідності негайно погашена за рахунок наявних грошових коштів. За нормативом даний коефіцієнт повинен бути ? 0,1 і збільшуватися. Розглядаючи ситуацію в аналізованому періоді, бачимо, що у 2005 К_ал = 0,013; у 2006 - К_ал = 0,013, у 2007 - К_ал = 0,0,077, що незадовольняє норматив, хоча спостерігається тенденція до збільшення розрахункового коефіцієнту на 0,058. Тобто ТОВ «КолосТрейд-С» не може розрахуватися за своїми боргами протягом 1 місяця. Для підвищення даного показника необхідно зменшити свої поточні зобов'язання або збільшити наявні грошові кошти.

Щодо коефіцієнта швидкої ліквідності, то його значення також різко коливається протягом трьох років. Така динаміка не є позитивною. Але слід відмітити, що за два роки значення коливається майже в межах норми. Даний показник відображає прогнозні платіжні можливості підприємства за умов своєчасного проведення розрахунків з дебіторами і характеризує очікувану платоспроможність підприємства. Нормативне значення К_шл - 0,6 - 0,8 у 2006-2007рр Відповідно до розрахунків К_шл у 2005 - 1,896; К_шл у 2006 - 0,896; у 2007 - 0,603, що відповідає нормативу. І це означає, що наше підприємство здатне швидко вивільнити зі свого обороту кошти в грошовій формі для погашення боргу банку вчасно.

Аналізуючи коефіцієнт покриття, можна сказати що він показує достатність ресурсів підприємства для погашення його поточних зобов'язань. За розрахунками коефіцієнт у 2005 дорівнює 3,118, у 2006 дорівнює 2,574; у 2007 - 2,425, що задовольняє норматив, який повинен бути більший за 1.

Чистий оборотний капітал свідчить про спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання та розширювати подальшу діяльності. Нормативне значення - коефіцієнт повинен збільшуватися. За розрахунками даний показник відповідає нормативу, тобто підприємство може розширювати свою подальшу діяльність та сплачувати свої поточні зобов'язання.

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - забезпечення стабільності його діяльності в майбутньому. Вона пов'язана із загальною фінансовою структурою підприємства, його залежністю від кредиторів та інвесторів. Таку оцінку можна провести на основі показників фінансової стійкості.

Наступним етапом проведення фінансового аналізу є аналіз та оцінка фінансової стійкості. Показники фінансової стійкості відображають рівень використання власних і залучених коштів у формуванні ресурсів підприємства, з'ясовуючи його залежність від тих чи інших джерел коштів, а відповідно і спроможність погашати заборгованість. Метою аналізу фінансової стійкості є визначення можливості підприємства вчасно і повністю виконувати платіжні зобов'язання, що виникають у процесі фінансово-господарської діяльності.

Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси й витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватися за своїми зобов'язаннями.

Фінансова стійкість підприємства характеризується системою фінансових коефіцієнтів, які розраховуються як відношення абсолютних показників активу та пасиву балансу (табл. 2.7).

Таблиця 2.7 - Показники фінансової стійкості та порядок їх розрахунку

Показник	Алгоритм розрахунку	Інформаційна база	Нормативне значення
1.Коефіцієнт фінансування	Залучений капітал / Власний капітал		< 1 зменшення
2.Коефіцієнт фінансової стійкості	Власний капітал / Залучений капітал		> 1 збільшення
3.Коефіцієнт автономії	Власний капітал / Валюта балансу		> 0,5
4.Коефіцієнт маневрування власного капіталу	Оборотні активи - поточні зобов'язання / Власний капітал		> 0 збільшення
5.Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами	Оборотні активи - поточні зобов'язання / Оборотні активи		> 0,1

Коефіцієнт фінансування характеризує залежність підприємства від залучених коштів, тобто яка кількість позикових коштів, залучених підприємством на 1 гривню вкладена в активи власних засобів підприємства. Чим вище значення даного показника, тим більша залежність підприємства від залучених коштів і тим ризикованіше ситуація, що може призвести до банкрутства. Нормативне значення даного показника не більше 1. Збільшення коефіцієнта засвідчує посилення залежності підприємства від залучення позичених коштів і втрату фінансової стійкості. Коефіцієнт фінансової стійкості є обернено пропорційним до коефіцієнта фінансування.

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) свідчить про незалежність підприємства від позикового капіталу та дорівнює частці власних коштів у загальній сумі джерел фінансування. Значення даного показника згідно з нормативними вимогами повинно перевищувати 0,5. Це означає, що всі зобов'язання підприємства можуть бути покритими за рахунок власних коштів. Збільшення коефіцієнта автономії свідчить про збільшення фінансової незалежності підприємства, зниження ризику фінансових труднощів у майбутньому.

Динаміку зміни показників ТОВ «Колос Трейд-С» відстежимо на прикладі даних, наведених у табл. 2.8.

Таблиця 2.8 - Аналіз відносних показників фінансової стійкості ТОВ «Колос Трейд-С» протягом 2005-2007рр.

Показник	Роки	Відхилення 2007 - 2005 рр.
	2005	2006	2007
1.Коефіцієнт фінансування	0,132	0,169	0,202	0,069
2.Коефіцієнт фінансової стійкості	7,575	5,900	4,960	-2,615
3.Коефіцієнт автономії	0,883	0,855	0,832	-0,051
4.Коефіцієнт маневрування власного капіталу	0,195	0,199	0,221	0,026
5.Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами	2,118	1,574	1,426	-0,692

Виходячи з даних Табл. 2.8 бачимо, що коефіцієнт автономії характеризує частку власності самого підприємства у загальній сумі коштів, інвестованих у його діяльність. Чим вищий цей коефіцієнт, то більш фінансове стійким і незалежним від кредиторів є підприємство. Нормативне значення > 0,5. За прведеними розрахунками у 2006р К_авт =0,883; у 2006р К_авт = 0,855; у 2007р. = 0,832, що відповідає нормативному значенню, тобто підприємство не залежить від позикових коштів.

Зменшення коефіцієнта співвідношення власних і позикових коштів (коефіцієнт фінансової стійкості) в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від кредиторів, тобто про зменшення його фінансової стійкості. Отже, даний показник у 2005 -2007 р. мав незадовільне значення.

Коефіцієнт маневрування власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку вкладено в оборотні кошти, а яку капіталізовано. Значення даного показника повинно бути більше нуля. У 2005р. значення було приблизно 0,195, у 2006 - 0,199, у 2007- 0,221, що відповідає нормативному значенню.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами показує рівень забезпеченості підприємства власними оборотними засобами. Даний показник за розрахунками у 2005 р. дорівнює - 2,118, у 2006 дорівнює 1,574; 2007р. - 1,426. Нормативне значення - > 0,1, тобто розрахункові коефіцієнти задовольняють норматив. Але слід відмітити зменшення донного нормативу на 0,692 у 2007р. порівняно з 2005р.

Коефіцієнт фінансування показує забезпеченість заборогованості власними коштами. Його нормативне значення < 1, повинно спостерігатися зменшення. За розрахунками даного коефіцієнту спостерігається тенденція збільшення за 2005-2007рр. на 0,069, що матиме негативний вплив на діяльність підприємства при подальшому збільшенні. Тому потрібно звернути увагу на даний показник та не допускати його збільшення, бо це призведе до того, що підприємство не зможе розрахуватися за своїми зобов'язаннями за рахунок власних коштів і потрібно буде їх залучати, що приводить до додаткових витрат.

Аналіз рентабельності підприємства дає змогу визначити ефективність вкладення коштів у підприємства та раціональність їх використання.

Аналіз рентабельності малих підприємств здійснюється шляхом розрахунку наступних показників (табл. 2.9):

* рентабельність активів характеризує ефективність використання активів підприємства або який прибуток одержить підприємство з кожної гривні, вкладеної в майно;

* рентабельність власного капіталу дає змогу зробити певні висновки щодо ефективності вкладення коштів в дане підприємство або ступеня дохідності власного капіталу підприємства;

* рентабельність діяльності свідчить про ефективність господарської діяльності підприємства або скільки чистого прибутку припадає на 1 грн. чистого доходу підприємства.

Таблиця 2.9 - Показники рентабельності підприємства

Показник	Алгоритм розрахунку	Інформаційна база	Нормативне значення
Коефіцієнт рентабельності активів	Чистий прибуток / Середньорічна вартість активів		> 0
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	Чистий прибуток / Середньорічна вартість власного капіталу		> 0
Коефіцієнт рентабельності діяльності	Чистий прибуток / Чистий дохід		> 0

Кількісні значення розрахованих фінансових коефіцієнтів, як правило, відображають підвищений підприємницький та фінансовий ризик діяльності малого підприємства.

Зміни в показниках рентабельності можна спостерігати, виходячи з даних табл. 2.10.

Таблиця 2.10 - Аналіз показників рентабельності ТОВ «Колос Трейд-С» протягом 2005-2007рр.

Показник	Роки	Відхилення 2007 - 2005 рр.
	2005	2006	2007
1.Коефіцієнт рентабельності активів	0,020	0,011	0,039	0,019
2.Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	0,023	0,013	0,145	0,121
3.Коефіцієнт рентабельності діяльності	0,077	0,040	0,167	0,09

Аналізуючи дані Табл. 2.10, можна сказати, що рентабельність активів підприємства показує, яку суму чистого прибутку отримує підприємство на 1 грн., розміщену в активах. За аналізований період підприємство отримало прибуток у сумі 0,020 грн. на 1 грн., розміщену в активах у 2005р., 0,011 грн. на 1 грн., розміщену в активах у 2006р, 0,039 грн. на 1 грн., розміщену в активах у 2007.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу показує, яку суму прибутку приносять інвестовані кошти на 1 гривню. Цей показник має позитивне значення у аналізованому періоді.

Щодо коефіцієнта рентабельності діяльності, то він показує, яку суму прибутку отримає підприємство на 1 грн. реалізованої продукції. Отже, у 2005 р. - 0,077 грн., у 2006 р. - 0,040 грн., у 2007 р. - 0,167 грн..

Аналіз показників ділової активності характеризує ефективність управління грошовими потоками підприємства, в т. ч. оборотними активами, кредиторською, дебіторською заборгованістю тощо. Алгоритми розрахунку основних показників оборотності наведені в табл. 2.11.

Аналіз цих показників дає змогу зробити висновки щодо наявних резервів прискорення обороту всіх складових майна та коштів підприємства, а отже - щодо стану його ділової активності.

Таблиця 2.11 - Показники ділової активності підприємства

Показник	Алгоритм розрахунку	Інформаційна база	Нормативне значення
Коефіцієнт оборотності активів	Чистий дохід / Середньо - річна вартість активів		збільшення
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	Собівартість реалізованої продукції / Середньорічна кредиторська заборгованість		збільшення
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	Чистий дохід / Середньорічна дебіторська заборгованість		збільшення
Термін обертання дебіторської заборгованості, днів	Тривалість періоду Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	зменшення
Термін обертання кредиторської заборгованості, днів	Тривалість періоду Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	зменшення
Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів	Собівартість реалізованої продукції / Середньорічна вартість матеріальних запасів		збільшення
Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)	Чистий дохід / Середньорічна вартість основних засобів		збільшення
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	Чистий дохід / Середньорічна вартість власного капіталу		збільшення

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості дає можливість визначити, скільки разів протягом року (або аналізованого періоду) обсяги надходжень від реалізації можуть вмістити в собі середній залишок боргових прав.

Дебіторська заборгованість пов'язана з обсягами продажу, кредиторська заборгованість - з обсягами закупівель. Тривалість обороту кредиторської заборгованості - це термін, необхідний для розрахунків з постачальниками і підрядниками та іншими суб'єктами-кредиторами, які обслуговують поточну діяльність підприємства в частині придбання.

Якщо строк погашення кредиторської заборгованості хоча б на кілька днів перевищує строк погашення дебіторської заборгованості, то це свідчить про вміння користуватися позикою довше, ніж дозволяти це своїм боржникам. Оптимальне значення строку погашення дебіторської та кредиторської заборгованості - 30-60 днів, але даний термін залежить від галузі та специфіки діяльності підприємства.

Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів дорівнює числу разів їх поповнення за рік. Не можна визначити оптимальне значення даного показника, адже великий вплив мають різноманітні організаційні фактори: види діяльності, тривалість виробничого циклу та ін.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу свідчить про ефективність його використання. Чим швидше підприємство обертає власний капітал, тим ефективніше воно ним користується.

Аналіз ділової активності малих підприємств слід доповнити розрахунком показників тривалості операційного циклу. Відповідно до П(С)БО 2 "Баланс" "операційний цикл - це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг". У виробництві операційним циклом називають середній проміжок часу, необхідний для перетворення грошових коштів у продукт підприємства і, навпаки. В середньому на малих підприємствах тривалість операційного циклу становить 72 дні. Це свідчить про високий рівень ділової активності суб'єктів малого підприємництва.

Таблиця 2.12 - Аналіз показників ділової активності ТОВ «Колос Трейд-С» протягом 2005- 207рр.

Показник	Роки	Відхилення 2007 -2005 рр.
	2005	2006	2007
1.Коефіцієнт оборотності активів	0,252	0,237	0,274	0,022
2.Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	5,623	4,408	5,572	-0,051
3.Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	5,055	4,167	4,398	-0,657
4.Термін обертання дебіторської заборгованості, днів	72	88	83	11
5.Термін обертання кредиторської заборгованості, днів	65	83	66	1
6.Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів	1,008	1,935	0,898	-0,11
8.Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)	0,239	0,220	0,251	0,012
9.Коефіцієнт оборотності власного капіталу	0,303	0,281	0,329	0,026

Аналіз таблиці показує, що коефіцієнт обертання активів, збільшився на 0,0,24 і склав у 2007 році 0,274. Ця тенденція є позитивною, адже чим більше оборотів здійснюють кошти за рік, тим ефективніше вони використовуються. Прискорення оборотності оборотного капіталу означає економію усіх видів ресурсів і вивільнення коштів з обороту.

Коефіцієнт обертання матеріальних запасів у порівнянні з 2005 роком зменшився на 0,11 і у 2007 році становив 0,898. Даний показник свідчить про те, що кількість оборотів матеріальних запасів за один рік у порівнянні з 2005 роком понизилася на 0,11. Це має негативну тенденцію.

Що стосується коефіцієнта обертання дебіторської заборгованості, то слід відзначити його зменшення з 5,055 у 2005 році до 4,398 у 2007 році. Тобто кількість оборотів дебіторської заборгованості за рік знизилась на 0,657. Це не є позитивним моментом в роботі підприємства. Термін обертання дебіторської заборгованості в період з 2005 року по 2007 рік збільшився на 11 і склав 83 днів. Збільшення терміну обертання дебіторської заборгованості пояснюється тим, що на цей період припадає її збільшення, а також відсутністю жорсткої політики щодо стягнення дебіторської заборгованості. Важливо відзначити, що чим триваліший період погашення, тим вищий ризик непогашення заборгованості.

Слід зазначити, що коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості зменшився з 5,623 у 2005р. до 5,572 у 2007р. Ця зміна призвела до підвищення показника терміну обертання кредиторської заборгованості. Він збільшився на 1 день і в 2007р. становить 66 днів. Враховуючи ситуацію з терміном погашення дебіторської заборгованості, можна сказати, що підприємство по своїм зобов'язанням розраховується веде розрахунки з невеликим проміжком часу, ніж з своїми дебіторами.

Таким чином, розрахункові показники на ТОВ «Колос Трейд-С» задовольняються, тому рекомендації доцільні лише щодо рентабельності даного підприємства, адже за розрахунками вона є низькою. Для підвищення рентабельності необхідно збільшити прибуток підприємства, що можемо зробити за рахунок:

· збільшення об'єму реалізації продукції;

· збільшення цін;

· зниження собівартості продукції;

· збільшення джерел інвестування -- внутрішніх заощаджень і залучення зовнішніх ресурсів, що матиме як наслідок фінансове оздоровлення економіки в цілому;

· орієнтація на залучення стратегічного інвестора;

· поліпшення технологічної структури виробництва з використанням науково-технологічних досягнень світового рівня

2.3 Методичні підходи до оцінки кредитоспроможності підприємств, як визначальна умова кредитних відносин.

За сучасних умов, надання банками позик суб'єктам господарювання носить ризиковий характер. Причина цього полягає в низькому професійному рівні менеджменту комерційних банків, зокрема у відсутності науково - обґрунтованих методів оцінки кредитоспроможності позичальника, а також у відсутності спеціалістів, компетентних у підготовці та прийнятті рішень щодо кредитування.

Треба відмітити, що поняття кредитоспроможності тісно пов'язане із основними рисами кредиту як економічної категорії. Цей зв'язок можна помітити розглядаючи принципи кредитування, а саме принципи повернення та терміновості. Кредитор, надаючи позичальнику у тимчасове користування кредитні ресурси розраховує на їх повернення у заздалегідь обумовлені строки. Таким чином кредитор виявляє певну довіру до позичальника, а це говорить про те, що він повинен бути впевнений у том, що той виконає свої зобов'язання які передбачені кредитною угодою. У зв'язку з цим банк повинен здійснити попередню фінансову оцінку позичальника з точки зору можливості та доцільності надання йому кредиту, а також визначити ймовірність його своєчасного погашення у відповідності з умовами кредитного договору. Результат цієї оцінки - характеризує » кредитоспроможність клієнту банку.

Кредитоспроможність - це наявність передумов для одержання позичальником кредиту та спроможність його повернути у визначений строк.

Кредитоспроможність - спроможність позичальника виконати свої зобов'язання по позичках у встановлені строки.

Отже, оцінка кредитоспроможності - це механізм визначення факторів, які задовольняють або перешкоджають виконанню базових умов кредитної угоди, та характеризують можливість, або навпаки, не можливість позичальника вчасно розрахуватись по прийнятим на себе зобов'язанням, які виникли у зв'язку із отриманням кредитних ресурсів у тимчасове користування.

Головною метою аналізу кредитоспроможності клієнта є:

- визначення ризику, який банк може взяти на себе;

- обсягів капіталу, що перебувають під ризиком;

- розробка заходів щодо запобігання та усунення ризику.

Всебічна оцінка фінансової стійкості позичальника та врахування можливих ризиків за кредитними операціями дають змогу

Існує багато методик оцінки кредитоспроможності позичальника, виявлено, що застосовувані банками методи оцінки кредитоспроможності позичальника різноманітні, але всі вони містять певну систему фінансових коефіцієнтів. Ці набори коефіцієнтів різняться не тільки складом, а й кількістю. Так, методика банку Сгеdіt lіоne побудована на п'ятьох коефіцієнтах - правило „5С” як абревіатура від перших літер базових критеріїв кредитування:Character (характер); Capacity (спроможності); Capital (капітал); Collateral (забезпечення); Conditions (умови). [22, с.289--290], автори книги "Техніка фінансового аналізу" запропонували понад 10 [24, с.114--115], а автори праці "Аналіз фінансових звітів (на основі GААР)" -- понад 15 показників кредитоспроможності [15, с.314]. Комерційні банки європейських країн використовують різні системи оцінки кредитоспроможності позичальників, найвідомішими серед яких є системи PARTS, CAMPARI, PARSER, назви яких також виступають як абревіатури від перших літер слів, що визначають ключові умови кредитування.

Наприклад, „ PARTS ”: Purpose (цілі кредитування); Amount (розмір кредиту); Repayment (механізм погашення кредиту); Terms (строк, на який надається кредит); Security (забезпечення кредиту) [26].

„ PARSER ”: Person - інформація про особу позичальника та цого репутацію; Amount- обгрунтування суми кредиту, який просять; Repayment - можливості погашення; Security - оцінка забезпечення; Expediency - доцільність кредиту; Remuneration - винагорода банку (відсоткова ставка) за ризик надання кредиту.

„CAMPARI”: Character - репутація позичальника; Ability - оцінка бізнесу позичальника; Means - аналіз необхідності звернення за позичкою; Purpose - мета кредиту; Amount - обгрунтування суми кредиту; Repayment - можливість погашення; Insturanse - спосіб страхування кредитного ризику [25].

Українські комерційні банки розробляють власні положення та методики аналізу кредитоспроможності позичальників, в основу яких, як правило, покладено методичні рекомендації Національного банку України щодо оцінки комерційними банками кредитоспроможності та фінансової стабільності позичальника.

Оцінка кредитоспроможності позичальника може здійснюватись двома методами:

а) метод коефіцієнтів ґрунтується на доборі оптимальних для конкретного підприємства коефіцієнтів та їх нормативних значень і аналізі їх у динаміці й порівнянні з середнім значенням у галузі або із значеннями на аналогічних підприємствах;

б) метод рейтингової оцінки ґрунтується на присвоєнні певної оцінки (бала) за значення того чи іншого показника в кожній групі коефіцієнтів (на вибір банку) відповідно до встановленої банком шкали. Потім виводять загальну оцінку (бал), яка й визначає ступінь кредитоспроможності конкретного підприємства.

Кожен банк удається до своїх методів оцінки кредитоспроможності підприємств, однак усі ці методи підпорядковані певній системі фінансових показників, які характеризують клієнта: обов'язковість у розрахунках за раніше одержані кредити, поточний фінансовий стан, здатність у разі потреби мобілізувати кошти з різних джерел. [19, с.311]

Критерії оцінки фінансового стану підприємства встановлюються банком на основі специфіки його кредитної діяльності. Для такої оцінки банком використовуються об'єктивні і суб'єктивні показники діяльності клієнта.

До об'єктивних показників діяльності клієнта належать: 1) об'єм реалізованої продукції, 2) прибуток, 3) грошові потоки, 4) збитки, 5) склад і динаміка дебіторської і кредиторської заборгованості, 6) рентабельність діяльності підприємства, 7) рентабельність продукції, 8) коефіцієнти ліквідності балансу, 9) собівартість продукції, тощо. Чинники суб'єктивного характеру включають: 1) ефективність керування підприємством, 2) макроекономічну ситуацію, 3) стан розвитку галузі позичальника, 4) ринкову позицію позичальника і його залежність від циклічних і структурних змін в економіці і галузі, 5) наявність державних замовлень і державної підтримки, 6) історію погашення позички в минулому, 7) форму власності тощо.

Класичним підходом до оцінки кредитоспроможності підприємства вважається аналіз бухгалтерського балансу підприємства. Однак бухгалтерська звітність - не єдине джерело інформації для аналізу кредитоспроможності. Більшість фінансових показників дає лише загальне уявлення про стан клієнта. Тому додатково розглядають репутацію позичальника, його кредитну історію та інше. [21, с.44]

Варто зауважити, що в Україні НБУ також розробляє для комерційних банків рекомендації щодо визначення фінансового стану і кредитоспроможності позичальників. Згідно "Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків" від 06.07.2000р. №279 критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюються кожним банком самостійно його внутрішніми положеннями щодо проведення активних операцій (кредитних) та методикою проведення оцінки фінансового стану позичальника з урахуванням вимог цього Положення, у яких мають бути визначені ґрунтовні, технічно виважені критерії економічної оцінки фінансової діяльності підприємств на підставі аналізу їх балансів та звітів про фінансові результатів динаміці тощо. Методика проведення оцінки фінансового стану підприємства яка розроблена банком є невід'ємним додатком до внутрішньобанківського положення банку про кредитування. [10].

2.4 Аналіз кредитоспроможності підприємства у СВ ХФ «Кредитпромбанку» на прикладі ТОВ «Колос Трейд-С»

Оцінка кредитоспроможності клієнта базується на фінансовому аналізі та особистому знанні робітником банку бізнесу даного клієнта. Останнє передбачає постійні контакти з клієнтом: особисте інтерв'ю з клієнтом, регулярне відвідування його підприємства.

В процесі особистої розмови з керівництвом малого підприємства з'ясовуються мета кредиту, джерело та термін повернення заборгованості. Клієнт повинен довести, що кредитуємі запаси до визначеного терміну знизяться, а кредитуємі витрати будуть списані на собівартість реалізованої продукції.

В цілому при аналізі доходів та витрат дотримуються трьох принципів: господарчий суб'єкт ніколи не зможе витратити більше, ніж він заробляє; кредитний інспектор повинен оцінювати доходи по розумному мінімуму, витрати - по максимуму. Тільки в цьому випадку данні сопоставимі і аналіз буде послідовним.

Таким чином, на рішення про видачу підприємству кредиту впливають не тільки результати економічного аналізу, але й особисте враження кредитного робітника від клієнта та його діяльності. Подібний підхід, незважаючи на свою трудомісткість, в повному обсязі дозволяє максимально врахувати особливості позичальника, достовірно оцінити його фінансовий стан, що в свою чергу сприяє зниженню ризику кредитування.

Методика оцінки кредитоспроможності, яка застосовується у СВ ХФ ВАТ «Кредитпромбанку», припускає перевірку і аналіз даних на основі отриманої бухгалтерської звітності підприємства, пакету документів які представляються для отримання кредиту, а також на основі суб'єктивних даних, якими вже володіє банк.

Проведемо оцінку кредитоспроможності ТОВ «Колос Трейд-С» на основі даних, які представленні у додатках А - Д.

ТОВ «Колос Трейд-С» подало заявку на отримання кредиту у розмірі 150000,00 грн. на купівлю земельних ділянок до СВ ХФ ВАТ "Кредитпромбанк". Для забезпечення своєчасного виконання своїх кредитних зобов'язань ТОВ «Колос Трейд-С» запропонувало у якості застави - нерухомість та автомобіль, оцінене у 246300,00 тис.грн.

При аналізі кредитного ризику СВ ХФ ВАТ "Кредитпромбанк" використовує блочну систему за принципом ранжування.

У кожному блоці підприємству виставляють певний бал, підсумковий рейтинг складається з суми балів за усіма блоками. На підставі рейтингу підприємство відносять до певного класу ризикованості.

Кредитна історія клієнта.

ТОВ «Колос Трейд-С» є постійним клієнтом СВ ХФ ВАТ "Кредитпромбанк". Ппоточні рахунки підприємства відкриті у СВ ХФ ВАТ "Кредитпромбанк". Підприємство має сталі обороти по рахункам, які мають тенденцію до збільшення. Оборот по всіх рахунках підприємства, який розраховується як середньомісячні надходження на рахунки позичальника протягом останніх трьох місяців 1042,75 тис. грн.

З 2005 року користується кредитами банку. Усі кредити та відсотки за користування ними були повернуті у встановлені терміни та у повному обсязі. На момент подання заявки не одержання кредиту ТОВ має кредитну заборгованість перед іншими банками, але яка непрострочена.

По даному розділу ТОВ «Колос Трейд-С» було оцінено у 110 балів.

По розділу об'єктивні фактори діяльності клієнта:

Підприємство, яке аналізується в даній роботі, працює на українському ринку воно майже 8 років і займає достатньо сильні позиції. За час своєї роботи підприємство налагодило широку дилерську мережу та має постійну клієнтуру, коло якої постійно зростає..

Загальний досвід ведення фінансово-господарської діяльності більше 5 років.

По даному розділу підприємство було оцінене у 95 балів.

Рівень організаційної бази під даний кредитний проект

ТОВ "Колос Трейд-С" має бездоганну ділову репутацію, вчасно розраховується з постачальниками та кредиторами. Аналізуючи всі вище перераховані фактори за цим блоком показників ТОВ "Суми-Петрол" було виставлена оцінка в 70 бали.

Аналіз фінансового стану.

1. Показники ліквідності (платоспроможності):

- коефіцієнт миттєвої ліквідності, що характеризує те, як швидко короткострокові зобов'язання можуть бути погашені високоліквідними активами, становить : 2005р. - 0,019; 2006р. - 0,013; 2007р. - 0,077;

- коефіцієнт поточної ліквідності, що характеризує можливість погашення короткострокових зобов'язань у встановлені строки становить : 2005р. - 3,118; 2006р. - 2,574; 2007р. - 2,425;

- коефіцієнт загальної ліквідності становить: 2005р. - 3,122; 2006р. - 2,580; 2007р. - 2,431.

Загальна сума балів 15.

2. Показники фінансової стійкості позичальника:

- коефіцієнт маневреності власних коштів, що характеризує ступінь мобільності використання власних коштів, становить: 2005р. - 0,195; 2006р. - 0,199; 2007р. - 0,221;

- коефіцієнт незалежності, що характеризує ступінь фінансового ризику, становить: 2005р. - 0,132; 2006р. - 0,169; 2007р. - 0,202;

- коефіцієнт фінансової стійкості показує питому вагу власних джерел та залучених на довгий термін коштів в валюті балансу, становить : 2005р. - 7,575; 2006р. - 5,900; 2007р. - 4,960.

Загальна сума балів 30.

3. Показники рентабельності позичальника

- рентабельність активів : 2005р. - 0,020; 2006р. - 0,011; 2007р. - 0,039

- рентабельність діяльності : 2005р. - 0,077; 2006р. - 0,040; 2007р. - 0,167;

- наявність прибутків або збитків - на даному підприємстві є непокриті збитки за попередні роки.

Загальна сума балів -30.

Експертна оцінка об'єкта застави

Для забезпечення своєчасного виконання своїх кредитних зобов'язань ТОВ "Колос Трейд-С" запропонувало у якості застави частину своїх основних засобів (нерухомість та автомобіль). Юридичним підтвердженням даного акту є договір застави та договір іпотеки. Загальна вартість застави визначена у розмірі 246300,00 грн., що складає майже 1,6 суми кредиту. Отже, вартість застави зменшує кредитний ризик банку і гарантує повернення боргу та отримання прибутків у вигляді відсотків за користування ним.

Таким чином на підставі проведеної оцінки кредитного ризику та вартості об'єкту застави СВ ХФ ВАТ «Кредитпромбанк» відніс дане підприємство до класу Б (загальна сума балів 295) і визначив за доцільне надати ТОВ "Колос Трейд-С" кредитну лінію зі стандартною схемного погашення, тобто погасивши частину кредиту, ТОВ може одержати нову суму, але в межах 150000,00 грн. і періоду дії кредитної угоди, тобто 36 місяців. (Додаток Ж).

Отже, для визначення кредитного ризику ВАТ «Кредитпромбанк» використовує рейтингову систему, побудовану на вивченні кредитної історії та умов діяльності підприємства, а також на оцінці його фінансового стану. З метою зменшення кредитного ризику використано заставу.

Таким чином, аналізуючи загальний фінансовий стан підприємства, можна визначити що основні показники ТОВ " Колос Трейд-С " відповідають нормативам банка. На наш погляд, відносно нестабільний фінансовий стан пов'язаний із залученням значних коштів в розширення виробничої бази підприємства, що в умовах сприятливої кон'юнктури є виправданим.

ВИСНОВОК

На сучасному етапі розвитку економічних відносин багато уваги приділяється кредитуванню, зокрема, умовам та методам надання позичок приділяють як науковці так і практики. У роботі економічний зміст кредитування показаний як складний і багатогранний процес з його принципами, умовами та методами.

Визначено, що на сучасному етапі в теорії та практиці кредитних відносин в Україні науковий підхід до кредиту як до економічної категорії ще належно не застосовується. Нехтування об'єктивними законами кредиту, який є економічними відносинами, з приводу зворотного руху позиченої вартості, а не позиченою вартістю, тобто позичкою, призводить до негативних наслідків у реалізації зазначених відносин на практиці. Це виражається у формі численних недоліків в організації кредитування підприємств вітчизняними банками. Зазначені недоліки пов'язані з браком знань про об'єктивні закони існування кредиту. Із цієї причини чітко не визначено принципи організації банківського кредитування та поняття кредитоспроможності.

Опублікована в Україні в останні роки низка наукових праць в основному присвячена якісному аналізу кредитного ризику, структурі банківських ризиків, визначенню їхніх джерел. Це безумовно важливо, але не менш важливим є побудова відносно простих та адекватних математичних моделей, щоб давали можливість кількісно оцінювати, управляти кредитним ризиком, ураховувати його в процесі рішень. Необхідно, щоб ці моделі та методи ураховували той факт, що ризик - об'єктивно-суб'єктивна економічна категорія, а суб'єктивну складову теж треба відповідним чином моделювати у вигляді знань, перетворюючи її з недоліку суб'єктивізму в перевагу реалізації прийнятих рішень.