Управління валютними операціями комерційних банків

З метою підвищення ефективності методів управління валютними позиціями менеджери банків можуть вдаватися до проведення комбінованих операцій.

Широкий вибір похідних фінансових інструментів на міжнародних ринках дозволяє банкам знаходити найефективніші комбінації проведення валютних операцій та застосовувати досконалі методи управління валютною позицією з метою зниження валютного ризику. [25, 244]

2.4 Шляхи удосконалення управління валютними операціями та валютним ризиком

Одним із шляхів управління валютним ризиком є прогнозування валютного курсу. Учені та економісти багатьох країн неодноразово розпочинали спроби побудови математичних моделей прогнозування валютних курсів, але ці спроби не увінчалися успіхом. Прогнози валютних курсів, які базуються на даних про грошову масу та національний дохід, що були започатковані в 1973--1979 роках, дали значну розбіжність із реальністю.

Існуючі методи прогнозування валютного курсу можна умовно розділити на дві групи: статистичні методи (проводяться на основі кількісного аналізу) і методи експертних оцінок (проводяться на основі якісного аналізу). Статистичні методи прогнозування розробл Іються на основі:

показових функцій;

ступеневих функцій;

динамічних рядів;

аналітичних залежностей.

Розглянемо особливості цих моделей. Отже, модель прогнозування валютного курсу на основі показових функцій.

Процес прогнозування відбувається таким чином. Визначаються чинники, що впливають на формування валютного курсу. За кожним із цих чинників роблять добірку відповідних статистичних даних за період часу, що розглядається. Цей процес досить важкий і потребує великої кількості часу навіть із використанням найсучаснішої обчислювальної техніки.

Для підвищення надійності прогнозу валютного курсу потрібен аналіз як можна найбільшої кількості чинників. Це, у свою чергу, породжує проблему збору статистичних даних, оскільки у вітчизняній статистиці протягом останніх років із багатьох показників дані відсутні повністю або частково.

Необхідно зазначити, що на підставі даної моделі практично неможливо визначити залежність між валютним курсом і чинниками, що впливають на нього, а також взаємовплив чинників, і, отже, не можна вірогідно простежити вплив змін чинників як на стан валютного курсу, так і на інші чинники, що входять у цю модель.

Цей метод може застосовуватися як допоміжний при комплексному дослідженні проблем, пов'язаних із прогнозуванням валютних курсів.

Іншою моделлю прогнозування валютного курсу є математична модель на основі ступеневих функцій. Процес прогнозування дуже схожий із прогнозуванням на основі показової функції. Відмінність полягає в тому, що даний метод дає точніші результати.

Валютні курси можна також прогнозувати на основі динамічних рядів, які являють собою статистичні дані, що відображають розвиток досліджуваного явища в часі. Будь-який ряд динаміки має два основних елементи: показник часу і відповідний йому рівень розвитку явища.

Основна умова одержання правильних висновків при аналізі рядів динаміки - порівнянність елементів. Відносно валютного курсу це означає, що якщо в характері його зміни в часі довільно виявлятиметься вплив разових чинників, які можна розділити на постійно діючі і такі, що мають визначний вплив на валютний курс.

Перевагою цього методу є те, що при графічному зображенні динамічного ряду часто буває можливий візуальний аналіз досліджуваного явища.

І, нарешті, модель прогнозування валютного курсу на основі аналітичних залежностей. Ця модель базується на основі аналізу механізму утворення валютного курсу.

Для одержання ефективної моделі прогнозування необхідно провести ретельний аналіз чинників, що впливають на формування валютного курсу.

Певну складність становить аналіз характеру впливу деяких чинників на валютний курс. Теоретичне прогнозування на основі цієї моделі може бути найточнішим, але для цього необхідно здійснити величезну аналітичну роботу з пошуку чинників, виявлення закономірностей у їх динаміці, характеру впливу на валютний курс у різних можливих ситуаціях, урахування часових лагів. Оскільки для цієї роботи потрібні значні обсяги статистичних даних та їх обробка, у тому числі з використання методів, розглянутих вище, виконання її поділу або великій державній організації, або великим фінансовим концернам.

Поряд із статистичними, тобто кількісними методами прогнозування валютного курсу, існують методи якісного аналізу або методи експортних оцінок. Вони дають змогу зробити якісну оцінку досліджуваного явища і розкрити загальні тенденції розвитку того чи іншого процесу.

Використання цього методу в комплексному дослідженні проблеми дає можливість знизити помилку прогнозу за браком статистичних даних. Найчастіше застосовуються такі методи експертних оцінок: метод написання сценаріїв і метод оцінки з окремих показників.

Метод написання сценаріїв реалізується в такий спосіб: розглядаються різні варіанти розвитку подій; у кожного з них, у свою чергу, теж може бути декілька варіантів розвитку ситуації, що породжують нові події, тобто будується "дерево" сценаріїв. Після оцінки ймовірності кожної події з цих варіантів вибирається найімовірніший.

Найраціональніше використовувати розглянутий метод для одержання загального уявлення про стан як валютного ринку, так і зовнішнього економічного середовища в цілому.

При використанні методу оцінки з окремих показників встановлюються кореляційні залежності між динамікою зміни окремих чинників і динамікою валютного курсу і визначається ступінь кореляції. Прогнозування валютного курсу ведеться на основі одержаних залежностей (найчастіше встановлюється залежність між валютним курсом та інфляцією).

Цей метод досить простий у використані, він не потребує побудови складних залежностей і великого обсягу обчислень. Визначення певних залежностей між валютним курсом і основними чинниками, наприклад, між валютним курсом та інфляцією, ставкою рефінансування, платіжним балансом, ВВП, і подальше порівняння результатів можуть збільшити вірогідність прогнозу. Але, на жаль, точність цього методу різко зменшується за нестабільної економічної ситуації (яка була у нашій країні, зокрема, у 1998 році).

Як зазначалося вище, найефективнішою є модель, яка побудована на основі аналітичних залежностей.

Ця модель базується на гіпотезі про паритет купівельної спроможності. Ще однією аналітичною моделлю є модель ідеального процесу міжнародного економічного обміну.

Ця модель дає досить чітке уявлення про важелі впливу на валютний курс і про результати їхнього впливу. І, нарешті, модель регульованого кризового процесу міжнародного економічного обміну. У цій моделі, що характеризує зміну валютного курсу за кризових ситуацій в економіці, до утворюючих та регулюючих чинників додаються кризові чинники. Відмінною рисою даної моделі - є зростання впливу разових, випадкових чинників на стан валютного курсу. Таким чином, ми розглянули систему чинників, що впливають на утворення валютного курсу, а також основні інструменти його прогнозування. Вибір того чи іншого методу дослідження залежить від багатьох причин, основними з яких є: мета дослідження, для якого створюється модель; наявність бази даних; наявність аналізу чинників; наявність відповідного технічного забезпечення.

В Україні, на жаль, проблемі запобігання валютного ризику не приділялося і не приділяється достатньої уваги, тому можна стверджувати, що прогнозування валютного курсу є досить важливим інструментом хеджування валютних ризиків, зокрема операційних та економічних. [20, 54-57]

Висновки

Кожен комерційний банк самостійно визначає політику банку щодо проведення валютних операцій. Більшість комерційних банків на сучасному етапі намагаються уникнути валютного ризику шляхом встановлення лімітів, здійснення аналізу ринкової ситуації, тенденцій змін курсів іноземних валют, встановлення внутрішніх лімітів відкритої валютної позиції, в тому числі внутрішньоденні ліміти, ліміти на дилерів, ринки та групи валют.

Для досягнення поставленої мети у даній роботі розглянуті наступні питання:

наведено сучасний стан валютного ринку, правові аспекти валютних операцій;

розглянуто організацію роботи за участю комерційних банків на міжбанківському валютному ринку України;

розглянуто основні види валютних операцій та валютних ризиків;

наведені основні методи управління валютними ризиками, та запропоновані можливі шляхи їх уникнення;

запропоновано напрямки щодо вдосконалення управління валютною позицією з метою покращення діяльності комерційних банків на валютному ринку;

розглянуті основні види деривативів, порядок їх застосування.

За останні роки в банківській системі та економіці України відбулися радикальні зміни, обумовлені досягненням економічної та політичної незалежності України і переходом до розбудови соціально орієнтованої ринкової економіки. З переходом України до ринкової економіки, інтернаціоналізації товарного обігу та виробництва посилюється значення валютних операцій, з якими пов'язаний валютний ризик. Метою банківського менеджменту в таких умовах є постійне управління ризиками не тільки тепер, але й у майбутньому.

Успішна діяльність банку значною мірою залежить від обраної стратегії управління ризиками. Мета процесу управління валютними ризиками полягає в їх обмеженні або мінімізації, оскільки повністю уникнути ризику не можливо.

Нами були розглянуті основні платіжні інструменти: форварди, ф'ючерси, опціони, операції "своп", які можна використовувати як засіб запобігання нараження комерційних банків на валютний ризик.

Для українських банків використання деривативів у процесі управління валютною позицією і хеджування валютного ризику ускладнюється внаслідок нерозвиненості строкового ринку, обмежених можливостей проведення біржових операцій з ф'ючерсами та відсутності біржової торгівлі опціонами.

Застосування цих інструментів значно розширює спектр банківських продуктів та послуг. Таким чином, можна зробити висновок, що валютний ринок Україні знаходиться в стадії розвитку і йому характерні певні особливості. Необхідною умовою успішного розвитку будь-якого ринку є економічна та політична стабільність, досягнувши її нормалізується становище на валютному ринку.

Управління валютним ризиком містить у собі такі етапи:

- локалізацію і аналіз ризику, тобто визначення величини і природи відкритої валютної позиції банку;

- оцінку ризику, тобто визначення можливих збитків у випадку несприятливої зміни курсу;

- визначення припустимого рівня ризику, тобто встановлення відповідних лімітів і нормативів;

- розробку заходів для мінімізації ризику, а також вибір методів управління ризиками і підрахунок витрат, пов'язаних з покриттям ризику.

Методи управління валютним ризиком поділяються на внутрішні і зовнішні. До внутрішніх методів належать управління відкритою валютною позицією чи лімітування; диверсифікованість валютного ризику.

До зовнішніх методів управління валютним ризиком - хеджування ризику.

Для вдосконалення процесу управління валютними операціями та валютними ризиками комерційними банками необхідне і подальше вивчення цієї теми, проведення консультацій, семінарів фахівцями з інших країн, семінарів по обміну навиками роботи на валютному ринку України вітчизняними комерційними банками. Завданням навчальних закладів є підготовка кваліфікованих фахівців.

Залишається сподіватися, що вже найближчим часом більшість проблем, що характерні валютному ринку будуть вирішені і внутрішній строковий ринок розвиватиметься за цивілізованими стандартами. [27, 16-21]

Список використаної літератури

1. Інструкція Про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затверджена Постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року № 368

2. Бюлетень Вісника Національного банку України. - 2001. - № 9

3. Васюренко О.В. Банківський менеджмент: Посібник. - К.: "Академія", 2001.-с. 320

4. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. Посіб. - 2-ге вид. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2001. - 255с. - (Вищи освіта XXI століття).

5. Ващенко Є. Міжбанківський валютний ринок України: практичні правові аспекти // Вісник Національного банку України. - 2001. - №7.-с. 37-39

6. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч. посібник / О.І. Береславська, О.М. Наконечний, М.Г. Пясецька та ін.; За заг.ред. М.І. Савлука. -К.: КНЕУ, 2002. -392с.

7. Винокурова Т. Валютні операції: проблеми правової оцінки правопорушень // Економіка. Фінанси. Право. - 2000. - №11. - с. 24-25

8. Григоренко Є., О.Макаренко. Стан та можливі напрямки вдосконалення системи валютного контролю В Україні // Вісник Національного банку України. - 2000. - №12. - с. 38-40

9. Доронін І.Г. Нові технології на валютному ринку // Деньги и кредит. - 2000.-№ 11. - с. 63-66

10. Журавка Ф.О. Прогнозування валютного курсу як один з інструментів хеджування валютного ризику // Фінанси України. - 2000. - № 9. - с. 49-57

11. Іващук І. Кількісна оцінка банківських ризиків // Банківська справа. -2000.-№5.-с. 7

12. Банківський менеджмент: Навч. Посіб. / О.А. Кириченко, І.В. Гіленко, С.Л. Роголь та ін.; За ред. О.А. Кириченко. - К.: Знання- Прес, 2002.-438с.

13. Крамаренко Я. Валютні деривативи: походження та методи аналізу // Економіст. - 2000. - № 12. - с. 54-57

14. Операції комерційних банків / Р. Коцовська, В. Ричаківська, Г. Табачук, Я. Грудзевич, М. Вознюк. - 2-ге вид. - Львів: ЛБІ НБУ, 2001.-516с.

15. Основи банковского менеджмента / Под ред. Лаврушина О.Й. - М.: ИНФРА-М, 1995.- с. 144

16. Литвин Н. Методика комплексного аналізу валютних операцій комерційних банків // Вісник Національного банку України. - 2002. - № 8. - с. 29-33

17. Банківські операції: Підручник / А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуговкін та ін.; За ред. д-ра економ, наук, проф. А.М. Мороза. -К.:КНЕУ, 2000.-384с.

18. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент банку: Навч. посібник. - К.:КНЕУ, 1999.-280с.

19. Примостка Л.О. Вразливість строкового ринку України - в домінуванні спекулятивних тенденцій // Вісник Національного банку України. - 1999.-№ 02. - с. 38-42

20. Резнікова О.О. Удосконалення чинної системи валютного регулювання // Фінанси України. - 2001. №7. - с. 16-21

21. Сухацька О.М. Ф'ючерсні ринки. - Тернопіль: Економічна думка. - 1999.-с. 12

22. Банківська справа: Навчальний посібник / За ред. Проф. Р.І.Тиркало. - Тернопіль: Карт-бланш, 2001. - 314с.

23. Юргелевич С. Валютне регулювання: зарубіжний досвід та пропозиції щодо України // Економіка. Фінанси. Право. - 2000. - №10. - с. 3-8

24. Ющенко В.А., Міщенко В.І. Управління валютними ризиками: Навч. посібник. -К.: Товариство "Знання", КОО, 1998. -444с.