Касові операції банків

Метою експертизи є визначення справжності банкнот, їх платіжності та ступеня зносу. Експертиза на справжність банкнот здійснюється з допомогою спеціальних приладів, що дають змогу виявити особливі ознаки справжніх та фальшивих грошей. Умінню здійснювати таку експертизу касири періодично навчаються за спеціальними програмами.

Якщо банкнота визнана справжньою і має певний знос та незначні пошкодження, проте від неї залишилося не менше 3/4 початкового розміру і видимі водяний знак, номінал, літери серії та номер, вона вважається платіжною і залишається в обігу. Банкнота з істотнішими пошкодженнями вважається неплатіжною і має вилучатися з обігу. Неплатіжні банкноти підприємства не повинні приймати в платежі, але банки приймають їх для обміну на платіжні за таких умов:

· якщо не виникає сумніву в їхній справжності;

· якщо видимий номінал банкноти;

· якщо відсутня частина банкноти не може бути прийнята для обміну, тобто вона не становить половини і більше загального роз міру банкноти.

Метою оброблення готівки є формування банкнот у стандартну упаковку з єдиним для всіх банків оформленням, на якому зазначається назва банку, хто персонально формував упаковку, номінал та кількість банкнот, сума, дата. Банкноти одного номіналу формують ся в одну упаковку по 100 штук, яка називається корінцем. 10 корінців одного номіналу формуються в упаковку, яка називається пачкою. Сформовані пачки обв'язуються шпагатом і пломбуються. Єдиний порядок оброблення грошових знаків створює значні зручності для їх подальшого переміщення, використання, зберігання, підвищує відповідальність касирів, оскільки дає можливість швидко виявити винних у недостачі чи пропусканні фальшивих грошей в упаковках.

2.1.2 Порядок видачи банками готівки

Установи банків видають готівку через свої видаткові каси протягом операційного дня в таких випадках:

· підприємствам, організаціям, установам з їхніх поточних рахунків на підставі грошових чеків установленої форми із зазначенням цільового призначення одержаної готівки;

· фізичним особам з їхніх поточних чи ощадних рахунків за видатковими касовими ордерами встановленої форми;

· індивідуальним позичальникам одержані ними позички за видатковими касовими ордерами;

· населенню при виплаті йому пенсій, допомоги, переказів з інших банків, заробітної плати працівникам даного банку на підставі, відповідно, доручень пенсійних органів, інших організацій -- платників чи за видатковими касовими ордерами.

До початку операційного дня касири одержують у завідувача каси під звіт достатню кількість готівки. Представники клієнтів для одержання готівки подають вказані видаткові документи (чеки, ордери) операційному працівникові каси для перевірки. Видаткові документи мають бути заповнені, підписані і засвідчені згідно із встановленими. НБУ правилами. Операційний працівник мусить також перевірити, чи є на рахунку у клієнта необхідна сума коштів. Якщо подані клієнтом документи не викликають зауважень, операційний працівник візує їх, підписує в осіб, які мають право дозволити видачу готівки, і передає касиру для виконання.



Рис. 2.1.2. Схема документообігу і контролю за видатковими касовими документами

Одержані видаткові документи касир ще раз перевіряє, передусім достовірність підпису особи, що дозволила видачу грошей, наявність даних про пред'явлення паспорта та підпису про отримання грошей представником клієнта -- одержувача готівки. Якщо ці документи не викликають сумніву, касир відраховує зазначену суму готівки і пере дає представникові клієнта. Гроші видаються повними пачками та корінцями, якщо упаковка їх не пошкоджена. У разі видачі великих сум готівки вони можуть готуватися банком заздалегідь. Одержувач може перерахувати видану йому суму готівки поаркушне. Це робиться в окремому приміщенні під наглядом працівника банку. Видана клієнтам сума готівки в той самий день списується з їхніх рахунків.

Якщо під час перевірки видаткових документів операційним працівником чи касиром будуть виявлені порушення чинних правил їх оформлення, вони повертаються без виконання. Якщо представ ник клієнта, перераховуючи в приміщенні банку одержану готівку, виявить недостачу, то вона покривається з каси банку і пред'являється претензія на цю суму установі банку, касир якої сформував відповідну пачку та корінець. Надлишок виданої суми повертається до каси банку.

Підприємства при одержанні готівки повинні вказувати в чеку цілі, на які вони будуть витрачатися, і суму на кожну ціль. Податкові та інші контролюючі органи, комерційні банки періодично перевіряють використання підприємствами одержаних коштів за цільовим призначенням.

З грудня 1998 р. у касове обслуговування клієнтів внесені істотні зміни, спрямовані на його поліпшення. Зокрема, підприємствам на дано право здійснювати в певних межах розрахунки між собою та з громадянами готівкою, одержаною в касах банків, та з виторгу. Про те якщо у них є заборгованість перед бюджетом, то готівкові виплати, пов'язані з оплатою праці, здійснюються лише за рахунок коштів, одержаних з кас банків.

Податкові та інші контролюючі органи, установи банків періодично перевіряють дотримання підприємствами встановлених правил використання готівки з виручки та одержаної в банку для розрахунків між собою та з громадянами, зокрема наявність товарних та касових документів, що підтверджують платіж готівкою, та відсутність заборгованості перед бюджетом.

2.1.3 Здійснення касових операцій банкоматами

Операції з приймання та видача готівки можуть здійснюватися також за допомогою банківських ідентифікаційних карток та банківських автоматів. У першому випадку касові операції здійснюються у викладеному вище порядку, тільки замість прибуткових чи видаткових паперових документів застосовуються пластикові ідентифікаційні картки.

У другому випадку (при застосуванні банкоматів) в організацію та технологію касового обслуговування вносяться істотні зміни.

Банкомат -- це пристрій для автоматизованого касового само обслуговування клієнтів. Банкомати включаються в систему автоматизації банків і застосовуються з метою:

· скорочення поточних витрат банків на ведення касових операцій;

· розширення спектра банківських послуг для клієнтів;

· розширення частки банку на ринку роздрібних послуг.

Досягнення цих цілей виправдовує значні первинні витрати на придбання банкоматів та їх встановлення, тому вони знайшли широке застосування в розвинутих країнах. Банкомати активно запроваджуються в банківську практику в Україні.

Сучасні банкомати можуть виконувати такі операції:

· інформувати клієнтів про стан їхніх рахунків;

· видавати готівку з рахунків;

· приймати готівку для розміщення на рахунках клієнтів;

· приймати готівку для погашення позичок;

· приймати доручення про переведення грошей з одного рахунку клієнта на інший тощо.

Надання банкоматами вказаних послуг здійснюється за допомогою пластикових ідентифікаційних карток та ПІН-кодів клієнтів. Після кожної операції банкомат видає клієнту квитанцію з повною її характеристикою (сума, час, порядковий номер, вид операції, назва банку тощо).

Порядок надання касових послуг через банкомати досить простий. Уклавши договір з клієнтом, банк видає йому за невелику плату пластикову картку та ПІН-код, повідомляє мережу розміщення банкоматів, якими він може користуватися, та режим їх роботи. Для клієнта важливо, щоб банкомати працювали цілодобово і розміщувалися не тільки в приміщенні банку чи його філій, а й у багатьох інших місцях. Тому банки прагнуть розмістити свої банкомати і в таких місцях, як великі торговельні, сервісні центри, вокзали, центри розваг тощо.

Для одержання касової послуги клієнт за допомогою пластикової картки входить через зчитувальний пристрій у «пам'ять» банкомата і вводить туди за допомогою цифрової клавіатури свій ПІН-код. Упевнившись в ідентичності одержаної з двох каналів інформації, банкомат дає дозвіл клієнту здійснювати будь-яку з операцій, висвітлених на спеціальному табло. За допомогою клавіатури клієнт дає банкомату команду на виконання вибраної операції, вказує її суму та по якому рахунку (поточному чи ощадному) здійснювати. Прийнявши та обробивши цю інформацію, банкомат через спеціальний пристрій (вікно) приймає або видає банкноти, а також видає квитанцію клієнту.

Використання банкоматів у касовому обслуговуванні пов'язане з підвищеним ризиком, особливо якщо вони розміщені поза приміщеннями банку. Тому банкомати настроюються так, щоб посилити безпеку здійснюваних операцій. Якщо клієнт не може «ввійти» в банкомат за певну кількість спроб (наприклад дві) чи «спілкується» з ним довше встановленого часу (наприклад 2,5 хвилини), банкомат конфіскує пластикову картку.

Для успішного розвитку цього нетрадиційного для України виду банківських послуг важливо, щоб банки чітко і своєчасно забезпечували банкомати готівкою та підтримували їх у робочому стані. «Мовчазні» касири-автомати можуть не тільки скомпрометувати прогресивну ідею, а й спричинити їх поломку розгніваними клієнтами, що дорого коштуватиме банку. Тому банки, що вирішили запроваджувати банкомати, повинні розробити дійову систему функціонального та сервісного їх обслуговування. Порядок забез печення банкоматів готівкою визначений Інструкцією №. 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків, затвердженою Правлінням НБУ.

2.1.4 Забезпечення касової діяльності банку

Касове обслуговування клієнтів здійснюється банками через спеціальний підрозділ -- операційну касу, в складі якого можуть створюватися декілька окремих кас: прибуткова, видаткова, вечірня каси, каса перерахунку, а також обов'язково створюється сховище. Всі готівкові кошти та інші цінності, що надійшли в операційну касу і не були в той самий день видані з банку, наприкінці дня поміщаються в сховище. За забезпечення схоронності грошей та інших цінностей в сховищі відповідальність несуть керівник, головний бухгалтер та завідувач касою банку. Порядок передавання грошей та інших цінностей до сховища, розміщення і зберігання їх там, доступу в сховище службових осіб банку, виносу грошей із сховища, перевірки залишків цінностей в сховищі та інші процедури чітко визначені НБУ в Інструкції № 1 з організації емісійно-касової роботи. Дотримання банками вимог цієї інструкції сприяє схоронності готівкових коштів та поліпшенню касового обслуговування клієнтів.

Рівень касового обслуговування залежить також від наявності в операційній касі банку достатньої для виконання замовлень клієнтів суми банкнот та монет. Для цього нормативними документами НБУ передбачений спеціальний механізм підкріплення кас банківських установ.

Установи комерційних банків задовольняють потреби клієнтів у готівці насамперед за рахунок грошей, що надійшли в їхні каси від клієнтів, які здають готівку в банки. Проте готівки інколи надходить недостатньо для забезпечення поточних виплат, що спричинюється нерівномірністю надходжень і видач готівки по окремих банках та нерівномірністю розподілу клієнтури між банками. Тому установи банків заздалегідь визначають свої потреби в підкріпленні операційної каси, виходячи з прогнозних розрахунків готівкових надходжень та виплат. За два-три дні до настання дати, коли можливі видатки готівки перевищать надходження, установа банку по дає регіональній установі НБУ заявку на підкріплення каси. Розмір заявленого підкріплення може відхилятися від прогнозованого перевищення видатків над надходженням готівки на величину зменшення чи збільшення залишку готівки в операційній касі банку. Установи комерційних банків також повідомляють регіональні установи НБУ про продаж їм надлишків готівки із своїх операційних кас. Ця інформація, одержана заздалегідь, дає можливість установам НБУ своєчасно відрегулювати свої оборотні каси для задоволення заявок установ комерційних банків на підкріплення операцій них кас.

Підкріплення операційних кас банків здійснюється з оборот них кас регіональних установ НБУ за платіжними дорученнями, поданими їм установами банків. Указана в дорученні сума готівки списується з коррахунку установи комерційного банку і видається їй в той самий день. Доставку одержаної готівки установи банків здійснюють власними засобами або через інкасаторів НБУ.

Установа банку може підкріпити операційну касу шляхом купівлі готівки в іншій установі того самого чи іншого банку. Видача готівки з операційної каси банку-продавця здійснюється після перерахування на її коррахунок відповідної суми грошей з коррахунку банка -- покупця готівки. Про таке підкріплення своєї операційної каси банк повинен повідомити відповідну установу НБУ.

Якщо установа банку має надлишок готівки в касі, вона може здати її в оборотну касу регіональної установи НБУ або продати іншій банківській установі із зарахуванням відповідної суми на її коррахунок. Наявні запаси зношених банкнот установа банку може об міняти у регіональній установі НБУ на придатні, або здати для зарахування на свій коррахунок. Обмін зношених банкнот здійснюється безоплатно, за попередньою угодою.

2.2 Облік касових операцій юридичних та фізичних осіб

Коли ми говоримо про банкноти і монети, то маємо на увазі їх фізичну наявність. Це єдиний вид активу, який не вимагає додаткових оцінок. Це платіжний засіб, який юридичне визнаний.

Проблеми обліку грошових коштів пов'язані з моментом визнання готівкових коштів у фінансовій звітності. Цією межею є випуск грошей в обіг. З цього моменту гроші відображаються у фінансовій звітності.

Згідно з МСБО, у балансі банку буде показано загальну суму банкнот і монет, незалежно від того, в якій валюті фізично вони є в його розпорядженні на даний момент. Система обліку має бути організована таким чином, щоб у будь-який момент можна було перевірити наявність грошової готівки.

Проблема оцінки -- ще одне важливе питання. Землі, споруди, цінні папери, інвентар -- усе існує в матеріальному виразі, а потім оцінюється. Гривня -- єдиний вид активу, який не оцінюється.

Щодо інвалюти, то проблема полягає в контролі за її схоронністю, а потім конвертації в гривню для відображення в балансі банку. Прибутки або збитки при зміні курсу відносяться комерційними банками на рахунок переоцінки в класі «Доходи банку». За видами валюта обліковується в аналітичному обліку, а за місцезнаходженням -- у синтетичному.

Для фінансової звітності не є важливим місцезнаходження грошей, але дуже важливо при проведенні аналізу, визначенні ліквідності мати дані про наявність грошових коштів окремо:

· у національній валюті;

· у вільно конвертованій валюті;

· у неконвертованій валюті

Підходи до обліку грошової готівки можна зобразити схематично.(рис. 2.2.1.)

Грошові кошти - це найліквідніші активи, які постійно перебувають в обігу. Правильне відображення грошових коштів у фінансовій звітності має велике значення для осіб, які приймають рішення на підставі інформації, що в ній наводиться.



Рис 2.2.1. Вимоги до обліку грошової готівки

Готівкові кошти в Плані рахунків комерційних банків обліковуються на рахунках 10-го розділу (Табл. 2.1. ).

Рахунки групи № 100 «Банкноти і монети» призначені для обліку готівки в національній та іноземній валютах. Дорожні чеки обліковуються за рахунками групи № 101 «Дорожні чеки». Усі інші цінності, які є на зберіганні в касі банку (акцизні марки, розрахункові чеки тощо), обліковуються на позабалансових рахунках.

Таблиця 2.1 - Структура обліку готівкових коштів у плані рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків

При надходженні готівкових коштів у касу банку збільшується актив балансу, тому всі прихідні касові операції записуються в дебет рахунків 10-го розділу «Готівкові кошти». І навпаки, при видачі готівки актив балансу зменшується, тому видаткові касові операції записуються за кредитом рахунків даного розділу.

Наприклад, за дебетом рахунку № 1001 «Банкноти і монети в касі банку» проводяться суми готівки, що вносяться в операційну касу для зарахування на рахунки банку та його клієнтів; суми обмінених пошкоджених банкнот, дефектних монет, отриманих від клієтів банку; суми готівки, яка отримана з установ Національного банку України та з підвідомчих установ банку, суми готівки, які надходять з обмінних пунктів; залишок готівки з банкомата і т. п. Типове проведення на прихідні касові операції буде таким:

За кредитом рахунку № 1001 «Банкноти і монети в касі банку» проводиться сума готівки, що видається клієнтам банку, сума готівки, що відсилається в установи НБУ та до підвідомчих установ банку; сума готівки, що видається обмінному пункту, до банкомата, під звіт і т. п.

Типове проведення на видаткові касові операції буде таким:

Ці правила обліку можна використати і для відображення касових операцій на інших рахунках 10-го розділу «Готівкові гроші».

Неможливо розглянути організацію і облік усіх касових операцій банку. З ними ми будемо стикатися і в наступних розділах цієї книги. Зараз спинимося тільки на деяких, які є найбільш типовими для банків.

Розглянемо облік однієї з операцій щодо касового обслуговування населення -- прийом готівкових платежів від населення. Банк виступає посередником між клієнтом -- фізичною особою та організацією, на користь якої приймаються платежі. Комісійна винагорода сплачується клієнтами одночасно з внесенням платежу або утримується з прийнятої суми при перерахуванні отримувачеві.

Рахунок для обліку прийнятих платежів від населення:

2902 П Кредиторська заборгованість за прийняті платежі

Призначення рахунку, облік сум платежів, які за дорученням клієнтів мають бути перераховані за призначенням отримувачам платежів.

Установи банків здійснюють операції з прийому від населення платежів: податкових, страхових комунальних, добровільних внесків від населення, сум держмита, інших платежів, суми яких проводяться за кредитом рахунку № 2902, за дебетом рахунку проводяться суми, що перераховуються за призначенням на відповідні рахунки отримувачів коштів.

Приймання платежів проводиться за повідомленнями або за приходними документами (ПД) (див. Табл. 2.2.).

Таблиця 2.2 - Облік операцій з прийому платежів від населення

Багато банків в Україні розпочали створення мережі банкоматів.

Фізичні особи можуть отримувати готівкові кошти в банкоматах за допомогою платіжних карток.

Час запуску банкомата повинен збігатися з часом початку роботи банківської установи, до складу якої входить сервер банкоматів. Банкомати можуть виконувати цілодобову роботу в разі забезпечення необхідних умов щодо зберігання грошових цінностей, дотримання безпеки зберігання та за наявності відповідного сертифіката.

Облік готівки в національній та іноземній валютах в банкоматах банку або його підвідомчіх установ ведеться на рахунку № 1004 «Банкноти і монети в банкоматах».

Розглянемо зміст кожної з трьох фаз здійснення операцій з обслуговування фізичних осіб банкоматами (див. рис. 2.2.2)

Збирання грошового виторгу на підприємствах в організаціях організується апаратом інкасації Національного банку на підставі тристоронніх угод між суб'єктом господарської діяльності, апаратом інкасації Національного банку та установою комерційного банку. У разі потреби установи комерційних банків можуть здійснювати інкасацію грошового виторгу власними силами з дозволу Національного банку України на підставі двосторонніх угод.

Список підприємств, організацій і установ, грошовий виторг яких збирають інкасатори, ведеться у відділі інкасації. На кожне підприємство щомісяця складається явочна картка із присвоєнням їй номера. Кожному підприємству видається необхідна кількість інкасаторських сумок.

Начальник відділу інкасації складає схему маршрутів і графіки збирання грошового виторгу. На кожний маршрут призначається бригада. Один із членів бригади призначається старшим бригади, другий -- збирачем.



Рис. 2.2.2. Порядок здійснення та облік видачі готівки через банкомати

Про загальну суму грошового виторгу, зданого інкасаторами, начальник відділу інкасації складає довідку і передає її головному бухгалтерові банку.

Матеріальна відповідальність за схоронність грошового виторгу при інкасації та перевезенні цінностей покладається на всю бригаду.

Перевезення готівки, цінностей і документів із філій і агентств, кас безбалансових відділень, обмінних пунктів може здійснюватись інкасаторським апаратом Національного банку або власними силами комерційних банків.

Для перевезення цінностей і документів до сховищ установ банків за підзвітними філіями (агентствами, касами безбалансових відділень, обмінними пунктами) закріплюється необхідна кількість інкасаторських сумок.

Для доставки в установу банку сумок з надлишками готівки завідувач філії (агентства, каси безбалансового відділення, обмінного пункту) виписує на кожну сумку супровідну відомість до сумки з цінностями і два перших примірники супровідних відомостей до них видає інкасаторові-збирачу. Третій примірник супровідної відомості з розпискою на ньому інкасатора залишається у філії, потім пересилається у складі денного звіту в установу банку. Замість одержаних сумок з цінностями інкасатор передає працівникам філії (агентства, каси) порожні сумки.

Перші примірники маршрутних листів з розписками інкасаторів брошуруються в окрему справу, яка зберігається у завідувача філії, агентства, каси протягом одного року (Табл. 2.3.).

Таблиця 2.3 - Облік перевезень готівки із філій (агентств, кас безбалансових відділень, обмінних пунктів)

Доставка підкріплення готівкою установами банків своїм філіям (агентствам, касам) проводиться власними силами або інкасаторами Національного банку в інкасаторських сумках.

Підготовка підкріплення готівкою проводиться касовим працівником установи банку на підставі вимоги (заявки) філії (агентства, кас безбалансових відділень, обмінних пунктів). Сумка вручається інкасаторам під розписку у видатковому касовому ордері. На маршрут інкасаторам видається Книга обліку готівки, відправленої філіям, агентствам, касам через інкасаторів.

Доставлена інкасаторами сумка з підкріпленням готівкою приймається працівником філії (агентства, каси без балансового відділення, обмінного пункту). Працівник філії перевіряє справність сумки, правильність опломбування, розкриває сумку, перераховує гроші, підписується в Книзі обліку готівки, відправленої філіям, агентствам, касам через інкасаторів, скріплює підпис печаткою каси, повертає книгу і сумки інкасатору. Завідувач каси установи банку за даними Книги обліку готівки, відправленої філіям, агентствам, касам через інкасаторів, перевіряє повноту доставлення інкасаторами за призначенням сумок з підкріпленням готівкою (Табл. 2.4.).

Таблиця 2.4 - Облік доставки підкріплень готівкою установами банків

Розділ 3. Шляхи вдосконалення касового обслуговування комерційними банками

3.1 Здійснення касових операцій через банкомати

Операції з приймання та видача готівки можуть здійснюватися також за допомогою банківських ідентифікаційних карток та банківських автоматів. У першому випадку касові операції здійснюються у викладеному вище порядку, тільки замість прибуткових чи видаткових паперових документів застосовуються пластикові ідентифікаційні картки.

У другому випадку (при застосуванні банкоматів) в організацію та технологію касового обслуговування вносяться істотні зміни.

Банкомат - це пристрій для автоматизованого касового самообслуговування клієнтів. Банкомати включаються в систему автоматизації банків і застосовуються з метою:

а) скорочення поточних витрат банків на ведення касових операцій;
б) розширення спектра банківських послуг для клієнтів;

в) розширення частки банку на ринку роздрібних послуг.

Досягнення цих цілей виправдовує значні первинні витрати на придбання банкоматів та їх встановлення, тому вони знайшли широке застосування в розвинутих країнах. Банкомати активно запроваджуються в банківську практику в Україні.

Сучасні банкомати можуть виконувати такі операції:

а) інформувати клієнтів про стан їхніх рахунків;

б) видавати готівку з рахунків;

в) приймати готівку для розміщення на рахунках клієнтів;

г) приймати готівку для погашення позичок;

д) приймати доручення про переведення грошей з одного рахунку клієнта на інший тощо.

Надання банкоматами вказаних послуг здійснюється за допомогою пластикових ідентифікаційних карток та ПІН-кодів клієнтів. Після кожної операції банкомат видає клієнту квитанцію з повною її характеристикою (сума, час, порядковий номер, вид операції, назва банку тощо).

Порядок надання касових послуг через банкомати досить простий. Уклавши договір з клієнтом, банк видає йому за невелику плату пластикову картку та ПІН-код, повідомляє мережу розміщення банкоматів, якими він може користуватися, та режим їх роботи. Для клієнта важливо, щоб банкомати працювали цілодобово і розміщувалися не тільки в приміщенні банку чи його філій, а й у багатьох інших місцях. Тому банки прагнуть розмістити свої банкомати і в таких місцях, як великі торговельні, сервісні центри, вокзали, центри розваг тощо.

Для одержання касової послуги клієнт за допомогою пластикової картки входить через зчитувальний пристрій у «пам'ять» банкомата і вводить туди за допомогою цифрової клавіатури свій ПІН-код. Упевнившись в ідентичності одержаної з двох каналів інформації, банкомат дає дозвіл клієнту здійснювати будь-яку з операцій, висвітлених на спеціальному табло. За допомогою клавіатури клієнт дає банкомату команду на виконання вибраної операції, вказує її суму та по якому рахунку (поточному чи ощадному) здійснювати. Прийнявши та обробивши цю інформацію, банкомат через спеціальний пристрій (вікно) приймає або видає банкноти, а також видає квитанцію клієнту.

Використання банкоматів у касовому обслуговуванні пов'язане з підвищеним ризиком, особливо якщо вони розміщені поза приміщеннями банку. Тому банкомати настроюються так, щоб посилити безпеку здійснюваних операцій. Якщо клієнт не може «ввійти» в банкомат за певну кількість спроб (наприклад дві) чи «спілкується» з ним довше встановленого часу (наприклад 2,5 хвилини), банкомат конфіскує пластикову картку.

Для успішного розвитку цього нетрадиційного для України виду банківських послуг важливо, щоб банки чітко і своєчасно забезпечували банкомати готівкою та підтримували їх у робочому стані «Мовчазні» касири-автомати можуть не тільки скомпрометувати прогресивну ідею, а й спричинити їх поломку розгніваними клієнтами, що дорого коштуватиме банку. Тому банки, що вирішили запроваджувати банкомати, повинні розробити дійову систему функціонального та сервісного їх обслуговування. Порядок забезпечення банкоматів готівкою визначений Інструкцією № 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків, затвердженою Правлінням НБУ.

Банкомати та інші програмно-технічні комплекси можуть встановлюватись як у межах банківської установи, так і за її межами. Управління банкоматами та доступ до рахунків клієнтів виконується програмно-технічними засобами зазначених систем (далі система управління банкоматами).

Порядок вкладення банкнот у касети, а також вилучення банкнот із касет, завантаження і розвантаження банкоматів, запуску їх у роботу визначається установою банку внутрішнім положенням.

Виконання операцій здійснюється із застосуванням платіжних каток та ПІН-кодів клієнтів установ банків. Після виконання операції із видачі (приймання) готівки клієнту має бути виданий чек банкомату, в якому вказуються назва установи банку, що експлуатує банкомат, номер банкомата, дата, час, вид операції, номер трансакції, сума виданих (прийнятих) коштів та інші реквізити відповідно до вимог системи, в якій використовується банкомат. У разі застосування банкоматів у внутрішньобанківських системах автоматизації касових операцій чек може не видаватися. У цьому разі обов'язково з періодичністю, визначеною в договорі між клієнтом і установою банку, клієнту надається виписка за операціями, здійсненими через банкомат, підписана і засвідчена у встановленому порядку.

Для виконання підкріплення та інкасації коштів за банкоматом (групою банкоматів) письмовим розпорядженням керівника банківської установи відзначається перелік відповідальних працівників, в обов'язки яких входить обслуговування банкоматів, із персональним розподілом між ними функціональних обов'язків. Виконання функціональних обов'язків зазначеними працівниками має бути регламентовано внутрішніми положеннями банківської установи, що розробляються на основі цієї інструкції.

Для здійснення підкріплення та інкасації за уповноваженими працівниками закріплюються індивідуальні персоналізовані картки доступу.

Підкріплення банкомата готівкою проводиться залежно від потреби в ній.

До касети прикріплюється ярлик із зазначенням на ньому найменування установи банку, номера банкомата, номіналу, кількості банкнот, суми і дати вкладення , підпису та іменного штампу працівника банку, який заповнював касети.

3.2 Здійснення операцій із застосуванням платіжних карток через касу банку

Операції з внесення на рахунки та одержання з рахунків готівкових коштів за допомогою платіжних карток, здійснюються без оформлення прибуткових та видаткових касових ордерів на кожну операцію.

Видача коштів виконується в межах їх залишку на рахунку клієнта. За договором між клієнтом та установою банку про надання кредиту видача коштів може виконуватися в межах залишку коштів на рахунку та/або визначеного договором ліміту кредитування. Якщо вказана клієнтом сума перевищує наявний на рахунку залишок коштів та/або ліміт кредитування, працівник банку пропонує повторно ввести суму в межах наявних коштів.

Засобами САКР здійснюється зчитування з платіжної картки інформації, а клієнт набирає на спеціальній клавіатурі або на клавіатурі платіжного термінала свій персональний ідентифікаційний номер (далі - ПІН-код). Якщо установа банку є учасником міжбанківської системи платежів і здійснює (відповідно до договірних зобов'язань перед іншими банками учасниками системи) обслуговування її клієнтів, допускається авторизація особи пред'явника картки без застосування ПІН-коду, тобто використовуються інші методи, що залежать від технології роботи в системі платежів.

Після завершення операцій клієнту видається пронумерований чек або виписка за операціями, в якій вказуються найменування установи банку, номер рахунку, дата, час, код операції, сума прийнятих або виданих коштів та інші додаткові реквізити, формування яких передбачене в системі. На чеку (виписці) має бути електронний підпис працівника банку і електронний підпис САКР. У разі відсутності в САКР функції формування електронних підписів чек (виписка) підписується працівником банку і засвідчується печаткою установи банку.

Якщо картка визнана недійсною з причини багаторазового неправильного набору клієнтом ПІН-коду або інших сумнівів щодо його особи, то працівник банку має вилучити картку і вжити відповідних заходів щодо блокування її подальшого використання.

Сума коштів, що вноситься на рахунок, набирається клієнтом на клавіатурі, призначеній для вводу ПІН-коду, або на клавіатурі платіжного термінала. Правильність набору клієнт контролює завдяки цифровому індикатору на клавіатурі (платіжного термінала). У разі відсутності у зазначених пристроях функції виведення числової, інформації на індикатор правильність набору підтверджує працівник банку, повідомляючи клієнту набрану суму.

Приймаючи гроші, працівник банку звіряє вказану клієнтом суму з фактично виявленою при перерахуванні. Якщо ці суми збігаються, працівник банку вводить команду на їх зарахування на рахунок. За їх невідповідності пропонується клієнту повторно ввести суму в межах наявних коштів.

В касові документи дня підшиваються: сумарний звіт та чек з підписом клієнта на внесок готівки в касу банку, другий примірник чека з відміткою банку надається клієнту.

Облік прибуткових та видаткових операцій, здійснених в касі банку, формування облікових документів та передача в ОДБ інформації для відображення операцій на відповідних рахунках здійснюється засобами САКР.

У разі виконання операцій касами філій можуть застосовуватися САКР, що функціонують автономно. Інформація про здійснені в цих системах операції передається в ОДБ після закінчення операційного часу каналами зв'язку або через проміжні носії інформації.

Всі операції, що виконує працівник банку, мають фіксуватися в протоколі роботи САКР у формі, що не допускає зміни його змісту. Після закінчення операційного часу відповідний протокол роботи має бути збережений у касових документах дня. На підставі протоколу оформлюється видатковий касовий ордер на загальну суму проведених операцій.

3.3 Банкомат - інструмент пересилання коштів

Ринок грошових переказів у західних країнах практично цілком контролюється небанківськими структурами типу Western Union і МоnеуGrам , що пропонують моментальні переклади в будь-яку крапку світу через мережу власних чи відділень структуру банків-партнерів. Нова послуга по перекладу коштів з банкомата в банкомат може значно зміцнити їхньої позиції в цьому секторі ринку, скоротивши витрати і збільшивши фізичне покриття території електронними пунктами продажів. У найближчому майбутньому може відпасти необхідність у багатьох відділеннях з "живими операторами", що будуть витиснуті значно більш економічними банкоматними, перекладами. Крім того, теоретично цей вид послуг може залучити до себе мільйони нових клієнтів, що бачать сьогодні в банкоматах лише машини для зняття готівки, а також принести додаткові доходи банкам, що оперують мережами банкоматів.

Для реалізації таких досить амбіційних планів залишилося лише доробити системи і досягти визначеної домовленості з банками про використання їхніх банкоматів. Приблизно, всі елементарно просто: один клієнт переводить частину засобів із своєї дебітної картки в систему Westrn Union чи МоnеуGrам, а іншої практично в цей же час знімає їх з будь-якого підключеного до системи. Технологічно ж рішення цієї задачі трохи ускладнено, оскільки грошові перекази через банкомати - значно більш складні трансакції, чим просте зняття грошей за допомогою картки. У цьому випадку операція вимагає не тільки наявності двох клієнтів, але і, можливо, згоди двох власників мереж банкоматів, що автоматично подвоює вартість трансакції, тому що кожні індивідуальні операційні витрати, що повинні бути компенсовані.

Крім того, виникає проблема з вірогідністю ідентифікації одержувача грошей, необхідної не тільки для зменшення випадків шахрайства, але і для дотримання вимог законів у частині боротьби з відмиванням "брудних грошей". У США, наприклад, федеральними законами заборонене пересилання великих грошових сум без ідентифікації одержувача. Проте, не зважаючи на всіх труднощів Western Union і Тrаvеlеr's Ехрrеss/MoneyGram уже заявили, що змогли перебороти всі складності, зв'язані з цими питаннями, і незабаром приступлять до масової експлуатації цієї послуги. За планами обох компаній, це повинно статися на початку 2003 року.

Клієнти мережі банкоматів Star, що обслуговується компанією Соndоr EFS Іnс., першими одержать доступ до послуги грошових переказів через банкомати в системі МопеуGгам, що включає більш 94 тис. банкоматів різних фінансових інститутів по всій території США. МоneyGram зараз веде активні переговори з представниками інших мереж і великих банків, що самостійно обслуговують свої банкомати.

Western Union почне тестування власної системи грошових переказів через банкомати банку U.S. Bancorp, розміщені в мережі магазинів Circle ДО, і, можливо, незабаром розширить покриття за допомогою тисяч банкоматів ще однієї американської роздрібної торгової мережі Seven Eleven.

Обидва продукти автоматичного перекладу засобів через банкомати стануть більш зручною альтернативою традиційним грошовим переказам, коли для відправлення засобів обов'язковий прихід у відділення, де клієнти обслуговуються операторами. Тепер для відправлення перекладу необхідно тільки наявність дебітної картки, з яким і списуються засоби. Крім того, комісійні на відправлення грошей через банкомати будуть трохи нижче, ніж у відділеннях.

Не зважаючи на зовнішню подібність, системи двох фінансових компаній досить сильно відрізняються за своєю технологією. Пропонований MoneyGram продукт розрахований на наявність в одержувача окремої картки Star, що випускається спеціально для одержання грошових переказів через банкомат і без який завершення трансакції в банкомату виключається. Картку можна буде придбати в агентів MoneyGram або через веб-сайти MoneyGram чи Star. Сам процес перекладу грошей досить простий. Для цього необхідно знаходитися в банкомата з дебітної карткою Star. Указавши необхідну суму перекладу, варто набрати чотиризначний код, після чого система автоматично додає до нього ще чотири цифри. Для одержання грошей потрібно мати спеціальну картку і знать повний восьмизначний код, інформацію про яке можна одержати лише від відправника перекладу.

Бачачи перспективи такої послуги, Concord сподівається налагодити її надання на усіх своїх машинах. При цьому, для фінансових інститутів, чиї банкомати входять у мережу, модернізація програмного забезпечення буде проводитися безкоштовно, якщо банкомати підтримують операційне вікно Star-MoneyGram. Більш того, банкомати, призначені тільки для видачі грошей, узагалі не вимагають яких-небудь змін у програмному забезпеченні.

У даний час Money-Gram планує установити тариф на переклад грошей з банкомата в банкомат на рівні $15 за одну трансакцію. Половина цих сум піде безпосередньо MoneyGram, а банкам-партнерам, з чиїх банкоматів був зроблений переклад, кожна трансакція принесе порядку $2. Оплачувати вартість перекладу буде відправник коштів для одержувача послуга буде безкоштовною. Планується, що сума перекладів з використанням такої технології для одного клієнта буде обмежуватися трьома перекладами в день, максимум, по $300.

Спочатку деякі труднощі для розробки даної послуги представляли американські закони про відмивання грошей, що вимагають обов'язкової ідентифікації одержувача при одержанні великих грошових переказів. Спеціальна ідентифікаційна картка одержувача, без якої зняття грошей неможливо, була створена спеціально з метою відповідності вимогам законодавства.

Проект Western Union не вимагає на відміну від MoneyGram наявності спеціальної картки для одержувача, що більш зручно клієнтам. Банкам же деякі незручності може принести те, що програма передбачає інсталяцію спеціального програмного забезпечення на всі банкомати, кожний з який після цього може відправляти і приймати грошові суми. Як і у варіанті Money-Gram, кожної трансакції привласнюється індивідуальний код, однак друга частина коду, що привласнюється автоматично, не відображається на екрані банкомата, а повідомляється після дзвоника в телефонний центр. Процедури одержання грошей в обох системах практично не відрізняються; для цього в одному з банкоматів, що приймає участь у програмі, одержувач повинний набрати код, повідомлений йому відправником, - і трансакція довершена.

Відсутність спеціальної картки означає, що банкомати, що беруть участь у проекті, не обов'язково повинні належати якої-небудь однієї мережі, і це в майбутньому може зіграти вирішальну роль для розширення продукту Western Union на інші фінансові інститути.

Уже зараз, наприклад, Western Union досягнута домовленість з компанією Genpass Inc. про забезпечення грошових переказів через більш 20 тис. банкоматів, що обслуговуються нею. Більш того, компанія ACI Worldwide, розроблювач програмного продукту по авторизації клієнтів банкоматів, погодилася включити програмне забезпечення Western Union у Base24. Це означає, що банкоматні грошові перекази Western Union зможуть надавати будь-які банки, незалежно від того, картки якої системи використовують їхні клієнти.

На відміну від моделі Money-Gram, де планується стягування фіксованого тарифу за кожну трансакцію, клієнти Western Union будуть оплачувати трансакцію в процентному співвідношенні від суми перекладу. Інформація про тарифи поки не розголошується.

Хоча зараз нові послуги ще не надаються, банківські аналітики не сумніваються в успіху нового починання. Для мереж банкоматів, що належать окремим банкам, але працюючим під одним брендом, надання нових послуг буде означати значні конкурентні переваги і високу привабливість для банків, що ще не приєдналися до таких мереж. На думку фахівців Star, що вирішує значення в ухваленні рішення про входження в який-небудь альянс в області спільного оперування мережами ATM може зіграти саме ця одна послуга.

Інтерес банків до банкоматним грошовим переказам цілком зрозумілий, адже, практично нічого не втрачаючи на операційних витратах, вони можуть одержати нове значне джерело доходу. У той же час, за прогнозами Celent, у випадку успішної реалізації проекту по перекладу грошей з банкомата в банкомат, уже до 2005 року ринок може розширитися до $1.25 млрд. у рік, а частка участі банків значно зросте саме за рахунок надання таких послуг.

Висновок

Тому що Ощадний банк - це лідер банківської системи України, основа її стабільності і надійності, то присутність його у всіх секторах ринку банківських послуг роблять його альтернативою будь-якому іншому банкові, і забезпечує функціонування банківської системи країни в будь-яких умовах. Ощадбанк України - це банк загальнонаціонального масштабу, особа банківської системи України на міжнародному ринку. Він забезпечує формування економічної політики і впливає на макроекономічні процеси в країні, здійснює реалізацію економічно ефективних державних програм розвитку. Значна філіальна мережа Банку і використання передових технологій покликані забезпечити приступність банку в будь-якій крапці країни.

Зараз Ощадбанк України -- це універсальний комерційний банк. Банк прагне задовольняти потреби всіх клієнтів у широкому спектрі якісних банківських послуг. Він покликаний ефективно розміщати притягнуті засоби населення і юридичних осіб в інтересах вкладників, клієнтів і акціонерів. Будучи єдиною банківською установою, що надає послуги на всій території України, Ощадний банк активно бере участь у реалізації соціальних програм, надає підтримку розвиткові національної науки і культури.

На сьогоднішній день Місія Банку -- забезпечувати потреба кожного клієнта, у тому числі приватній, корпоративній і державного, на всій території України в банківських послугах високої якості і надійності, забезпечуючи стійке функціонування російської банківської системи, заощадження внесків населення і їхнє інвестування в реальний сектор, сприяючи розвиткові економіки України.

Гасло Банку -- бути «домашнім» для приватного вкладника, респектабельним в очах корпоративного клієнта, опорою і помічником для держави, визнаним авторитетом на міжнародному рівні.

Це припускає створення системи, стійкої до можливих економічних потрясінь у України і за рубежем, шляхом оптимального розподілу пропорцій між трьома основними напрямками діяльності -- роботою з фізичними особами, юридичними особами і державою. Для досягнення цього банкові необхідно впровадити нову ідеологію роботи з клієнтом, засновану на сполученні стандартних технологій з індивідуальним підходом до кожного клієнта. Забезпечити впровадження ефективних методів роботи з клієнтами і підвищення якості їхнього обслуговування.

Крім того, банк повинний зберегти лідируючу роль на роздрібному ринку країни, збільшити частку на ринку кредитування населення до 30%, при цьому обсяги кредитування фізичних осіб повинні вирости не менш чим у 2 рази. Необхідно підсилити роботу з корпоративними клієнтами, залучити в банк і закріпити на довгострокову перспективу максимальна кількість першокласних клієнтів. Збільшити питома вага засобів корпоративних клієнтів у притягнутих засобах до 25%, частку кредитів і боргових зобов'язань корпоративних клієнтів в активах нетто до 45%.'

Банкові також необхідно забезпечити максимальну допомогу державі в реалізації державних інвестиційних програм і програм підтримки вітчизняного експорту. Спираючи на широку клієнтську базу, банк може забезпечити збалансований стан структури активів і пасивів, упровадити сучасні методи керування ними. Потрібно підвищити питому вагу непроцентних доходів у структурі загальних доходів банку за рахунок розвитку послуг, наданих клієнтам, забезпечити частку комісійних доходів у чистому операційному доході не менш 15%.

У банку повинна бути створена гнучка, адекватна швидкозмінна в обстановці система керування, заснована на економічних важелях керування й оптимальній системі розподілу повноважень. Повинна бути підвищена керованість банком шляхом розширення самостійності територіальних банків і удосконалювання технології прийняття рішень.

Ключовим фактором успіху банку в досягненні поставлених цілей є якісна зміна системи взаємин із клієнтами. Поряд з цим, одним з основних факторів успіху стане якісне підвищення швидкості проходження платежів у розрахунковій системі Ощадбанку України. Має бути серйозне удосконалювання системи керування ризиками. Необхідно підвищити гнучкість керування банком, забезпечити швидкість реакції на мінливі ринкові умови, оптимізувати філіальну мережу з обліком економічних і соціальних факторів, що випереджають темпами розвивати сучасні інформаційні технології.

Значна ресурсна база і капітал банку дозволяють надавати великі і довгострокові кредити й інвестиції, займати кращі серед російських банків позиції для залучення засобів на міжнародному фінансовому ринку. Широка філіальна мережа забезпечує приступність банку для клієнтів, можливість оперативного перерозподілу ресурсів, комплексного обслуговування багатофілійних клієнтів у багатьох регіонах. Унікальні конкурентні переваги дає власна розрахункова система, що дозволяє забезпечити міжрегіональні розрахунки в реальному режимі часу.

Прагнучи до максимальної відкритості, зараз банк вважає важливим обнародувати і строго дотримувати у своїй діяльності наступних принципів корпоративної політики:

Банк прагне до найвищих стандартів обслуговування клієнтів, захищає інтереси кожного клієнта.

Банк дотримує законів, етичні норми і правила чесного ведення бізнесу, безумовно виконує свої зобов'язання і дорожить своєю репутацією.

Банк дотримує принципу нейтральності у відношенні фінансово-промислових груп, політичних партій і об'єднань і здійснює свою діяльність в інтересах вкладників, клієнтів і акціонерів.

Банк не фінансує екологічно шкідливі і соціально небезпечні виробництва, проекти і програми.

Банк враховує соціальну значимість своєї діяльності і розглядає соціальний фактор поряд з економічним.

Банк розвиває нові операції і напрямки, сповідаючи принцип розумного консерватизму.

Банк шанує старі традиції російського підприємництва, сприяє їхньому відродженню.

Поставлені цілі і задачі вимагають прийняття маркетингової політики банку, що відповідає перевагам і потребам цільових груп існуючих і потенційних клієнтів. Активний адресний продаж продуктів і послуг передбачає визначені пріоритети в продуктовій політиці, а також оптимізацію форм і методів продажів. Форма пропозиції повинна бути зручна, доступна і приваблива, якість -- відповідати вимогам клієнта, ціна -- відповідати ринковому рівневі і забезпечувати необхідну рентабельність.

Ощадбанк України бачить своїх клієнтів серед усіх груп населення країни, підприємств будь-якої форми власності у всіх галузях народного господарства, кредитних організацій і інших фінансових установ, інститутів державного керування.

З кожним клієнтом Ощадбанк прагне до встановлення довгострокових партнерських відносин. З цією метою він прогнозує розвиток потреб клієнтів, поява нових напрямків банківського бізнесу, проводить маркетингові дослідження, розробляє і пропонує повний спектр банківських продуктів і послуг.

Перелік використаної літератури

Цивільний Кодекс України. Офіційний текст за станом на 15 лютого 1998р. Норма-Инфра.М. Київ. 1998р.

Бюджетний Кодекс України від 31 липня 1998р. Роздягнув перший. №145-ФЗ. Відомості Федеральних Зборів України. №25 від 01.09.1998р.

Інструкція Держбанку УКРАЇНИ від 30.10.1986р. №28 «Про розрахункові, поточні і бюджетні рахунки, що відкриваються в установах Держбанку УКРАЇНИ» з урахуванням змін і доповнень, внесених листами Держбанку УКРАЇНИ від 11.08.1987р. №1009, від 26.08.1888р. №150, від 29.09.1989р. №235, від 30.05.1990р. №301 і від 31.08.1990р. №320;

Правила ведення бухгалтерського обліку в кредитних організаціях, розташованих на території України від 18.06.1997р. №61, затверджені наказом ЦБР від 18.06.1997р. №02-263, у редакції Вказівок ЦБ УКРАЇНИ від 25.09.1998р.№360-У (з наступними змінами і доповненнями);

Положення ЦБ УКРАЇНИ «Про правила організації наявного грошового обігу на території України» від 05.01.1998р. №14-П;

Положення ЦБ УКРАЇНИ «Про безготівкові розрахунки в Україні» від 08.09.2000р. №120-П;

Регламент роботи відділів розрахунково-касового обслуговування юридичних осіб і бюджетів відділень (ОПЕРУ) Московського обласного банку Ощадбанку України по веденню рахунків юридичних осіб у валюті України від 01.08.2000р. №30-00/9324;

Лист Мінфіну УКРАЇНИ від 05.05.1997р. і Банку України від 11.04.1997р. №36н/433а «Про порядок розрахунково-касового обслуговування рахунків органів федерального казначейства в умовах фінансування розпорядників бюджетних засобів через особові рахунки, відкриті в органах федерального казначейства»;

Лист Московського обласного банку Ощадбанку України від 31.08.1998р. №30-03/8098 «Порядок обслуговування рахунків по обліку засобів федерального бюджету органів федерального казначейства в умовах фінансування розпорядників бюджетних засобів через особові рахунки, відкриті їм в органах федерального казначейства».

Немчинов В.К. Облік і операційна техніка в банках. М. Банки і біржі, ЮНИТИ. 1998р.

Жуків Е.Ф. Гроші. Кредит. Банки. М., Банки і біржі, ЮНИТИ. 1999р.

Банки і банківські операції. За редакцією Жукова Е.Ф. М. Банки і біржі, ЮНИТИ. 1997р.

Среднерусский банк Ощадбанку України. «Час заощаджень». Грудень, 2000р.

Економіка і життя, №8 (8858). Березень, 2001р. Дані Ощадбанку України на 01.01.2001р.

Абрамов В.І.Індек інфляції // Урядовий кур'єр. -2000р.-5 січня

Антонов Н.Г., Пессель М.А. Денежное обращение, кредит и банки. -М.: Финстатинформ,1995.-272с

Ауриема М.Дж.,Коли Р.С. Индустрия банковских пластиковых карточек.-М.: 1997.-240с.

Антонова О.М. Проблеми споживчого кредитування в Україні // Вісник НБУ.-1999р.-№2-с.42

Алеєксеєнко М. Споживчий кредит та забезпечення житлом населення України // Вісник НБУ-2000р.-№9.-с.26-29.

Андрущенко О.І. Економіка України: стійка тенденція зростання // Урядовий кур'єр.-2000р.-17 жовтня.-5 8с.

Антоненко Л.А. Основні засади грошово-кредитної політики держави // Урядовий кур'єр. -2000р.-13 жовтня.-23с.