Відкриття рахунку в іноземній валюті

13

ЗМІСТ

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Рахунки в банках в іноземній валюті: види, порядок відкриття та відображення операцій в обліку

1.1. Порядок відкриття валютних рахунків в банках

1.2. Види валютних рахунків

1.3. Відображення операцій за валютними рахунками в банку

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

РОЗДІЛ І.

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Рахунки в банках в іноземній валюті: види, порядок відкриття та відображення операцій в обліку

1.1. Порядок відкриття валютних рахунків в банках

Для здійснення підприємствами України зовнішньоекономічних операцій необхідно відкрити рахунок в іноземній валюті.

Якщо юридична особа не має рахунку в банку, в якому обслуговується, то для відкриття поточного рахунку в іноземній валюті потрібно подати такі документи:

1. Заява про відкриття поточного рахунку установленої форми.

2. Копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи в органі виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію.

3. Копія належним чином зареєстрованого статутного документа (статуту, засновницького договору, установленого акту, положення).

4. Копія довідки про внесення юридичної особи до Єдиного реєстру підприємств і організацій України.

5. Копія документа, що підтверджує взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової служби.

6. Картка із зразками підписів і відбитка печатки встановленого зразка.

Юридична особа, що використовує найману працю і є платником страхових внесків (додатково) повинна подати:

1. Копія документа,що підтверджує реєстрацію юридичної особи у відповідному органі Пенсійного фонду України.

2. Копія страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в якості платників страхових внесків.

Фізична особа - підприємець повинна подати:

1. Заява про відкриття поточного рахунку установленої форми.

2. Копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця установленим органом державної влади України.

3. Копія документа,що підтверджує взяття фізичної особи - підприємця на облік в органі державної податкової служби.

4. Копія документа, що підтверджує реєстрацію фізичної особи - підприємця у відповідному органі Пенсійного фонду України.

5. Картка із зразками підписів установленого зразка.

Фізична особа - підприємець, що використовує найману працю (додатково) повинна подати:

1. Копія документа, що підтверджує реєстрацію фізичної особи - підприємця у відповідному органі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань в Україні як платника страхових внесків.

Якщо суб'єкт господарювання вже має в цьому банку поточний рахунок у національній валюті, і банком оформлена справа з юридичного оформлення рахунку, то відкриття нового поточного рахунку здійснюється за умов подання цим клієнтом заяви про відкриття поточного рахунку та засвідченої в установленому порядку картки із зразками підписів і відбитка печатки.

З перерахованих документів банком формується справа з юридичного оформлення рахунку, які залишаються в банку і зберігаються там, поки буде відкритий відповідний рахунок, а також протягом 5 років після закриття рахунку. Таким чином, “новими” документами є тільки заява про відкриття поточного рахунку, а також картка із зразками підписів і відбитка печатки, надана юридичною особою, і картка із зразками підписів, надана фізичними особами - підприємцями.

Заява має дві форми - для юридичних осіб і для приватних підприємців.

Відповідно до правил, які встановлені Інструкцією, усі юридичні особи, незалежно від форми власності, представляють у двох примірниках картку із зразками підписів і відбитком печатки, зразок якої приведений у додатку 2 до Інструкції. У дану картку заносяться зразки підписів осіб, яким відповідно до законодавства України і статутних документів юридичної особи надано право розпоряджатися рахунком і підписувати розрахункові документи.

При цьому розрізняють: право першого підпису - належить першому керівнику юридичної особи, якому відкривається рахунок, а також іншим уповноваженим на це особам. Право першого підпису не може бути надано головному бухгалтеру та іншим особам, що мають право другого підпису; право другого підпису - належить головному бухгалтеру, а якщо немає такої посади - особі, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку і звітності, а також іншим уповноваженим на це особам. Право другого підпису не може бути надано особі, що користується правом першого підпису. Якщо юридична особа не має у своєму штаті людини, якій можна було надати право другого підпису, у картку заноситься тільки зразок “першого підпису”, а в графі для “другого підпису” робиться відповідний напис.

Що стосується відбитка печатки, то він в обов'язковому порядку має містити ідентифікаційний код юридичної особи - власника рахунку. У даному випадку не дозволяється використання печаток, призначених для спеціальних цілей (“для пакетів”, “для пропусків”). Заповнена картка підлягає засвідченню (на вибір):

– нотаріусом - його підпис, який засвідчує, має відповідати формі № 52 Форм реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, нотаріальних посвідчень, що засвідчують підписи на угодах і документах. У населених пунктах, де немає нотаріальних контор або приватних нотаріусів, картки завіряються сільською, селищною, міською, районною радою;

– підписом першого керівника або його заступника і печаткою організації, якій суб'єкт адміністративно підлеглий;

– головним бухгалтером банку або іншим уповноваженим працівником банку - якщо юридична особа відкриває в даному банку не перший поточний рахунок, а право першого і другого підписів залишається за тими самими особами.

Коли всі документи в належному вигляді зібрані, можна звертатися в банк безпосередньо для відкриття валютного рахунку.

Порядок відкриття валютного рахунку, як і перелік документів, які для цього подаються, залежить від того, чи є суб'єкт клієнтом банку і чи був він раніше цим банком ідентифікований.

Якщо валютний рахунок відкривається там, де і гривневий, і суб'єкт вже ідентифікований, належним чином заповнені і підписані бланки заяви про відкриття поточного рахунку, то і картки із зразками підписів можуть бути представлені суб'єктом у банк.

Якщо ж суб'єкт не є клієнтом банку, то для відкриття рахунку необхідна обов'язкова особиста присутність:

– при відкритті рахунку юридичної особи - осіб, що мають право першого і другого підпису, власників цієї юридичної особи, а також фізичних осіб, що мають суттєву участь у цій юридичній дії (у випадку якщо юридична особа є господарським товариством);

– при відкритті рахунку фізичної особи - підприємця - самого підприємця, а також його довірених осіб.

Перераховані особи при звертанні в банк мають:

– пред'явити паспорт або документ, що його заміняє, а також довідку про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків; представника юридичної особи і приватного підприємця - а також і документи, що підтверджують їх повноваження;

– представити документи (копії), необхідні для відкриття валютного рахунку (розглянуті вище).

На підставі цих документів уповноважений працівник банку спочатку здійснює ідентифікацію суб'єкта. Після ідентифікації працівник банку робить ксерокопії відповідних сторінок паспорту і довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, що завіряються підписами працівника банку і фізичної особи - власника цих документів. Дані ксерокопії разом з пакетом поданих документів зберігаються в справі з юридичного оформлення рахунку.

Слід зазначити, що банк має право зажадати й інші документи і дані, необхідні для з'ясування суті діяльності суб'єкта, його фінансового стану, а також особистих його представників. У випадку неподання таких документів рахунок суб'єкту не відкривається.

Якщо ідентифікація пройшла успішно і всі необхідні документи присутні, то між банком і суб'єктом укладається у письмовій формі договір банківського обслуговування, у якому, зокрема, визначаються умови і термін відкриття валютного рахунку, особливості його функціонування, а також розмір і умови оплати цієї послуги. Форму договору банк розробляє самостійно.

Після підписання договору працівник банку в заяві про відкриття поточного рахунку вказує дату відкриття і номер рахунку. Номер відкритого валютного рахунку також вказується в картці із зразками підписів.

Днем відкриття поточного рахунку в іноземній валюті вважається дата, зазначена на заяві про відкриття цього рахунку в розділі “Оцінки банку”. До одержання банком повідомлення про постанову даного рахунку на податковий облік операції по ньому будуть здійснюватися тільки по зарахуванню засобів. Видаткові операції можна буде здійснювати після того як банк одержить зазначене повідомлення. Форма цього повідомлення приведена в додатку 1 до Порядку представлення податковим органам Повідомлення про відкриття (закриття) рахунків в установах банків затвердженому наказом ДПАУ від 01.08.2001 р. №306. Воно заповнюється суб'єктом (кульковою ручкою, пастою темного кольору) після чого направляється в податковий орган. Останній, у 3-денний термін з моменту його одержання, зобов'язаний прямо або через суб'єкта передати банку (у якому відкритий рахунок) корінець Повідомлення з оцінкою про постанову рахунку на податковий облік.

1.2. Види валютних рахунків

Валютні рахунки бувають:

– поточні;

– кредитні;

– депозитні (до 12 місяців);

– розподільчі.

Поточний рахунок - рахунок, який відкривається банком клієнту на договірній засаді для збереження грошових коштів і для здійснення розрахунково-касових операцій застосовуючи платіжні інструменти згідно умов договору та вимог законодавства України.

Кредитні рахунки - відкриваються банками на договірній засаді і призначаються для обліку кредитів, наданих шляхом оплати розрахункових документів або перерахуванням кредитних засобів на поточний рахунок позичальника відповідно до умов кредитних угод.

Розподільчий рахунок (транзитний) - на який зараховується виторг. Ще його називають гарантійним чи блокуючим.

Депозитні рахунки - відкриваються підприємством на певний строк, обумовлений договором, який укладається між власником рахунку і установою банку на певний строк, або без визначення такого строку під обумовлені відсотки (дохід) і належать поверненню клієнту згідно з законодавством України і умовами договору.

Нормативним документом, що регулює порядок відкриття поточних рахунків у іноземній валюті, є Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній і іноземній валютах, затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.11 2003 р №492 Відповідно до її положень, суб'єкт господарювання, будь то юридична чи фізична особа - підприємець (далі суб'єкт), може відкрити такий рахунок у будь-якому банку на свій вибір. Виняток з цього правила складають випадки, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо таке відмовлення не допускається законом чи банківськими правилами.

Відмовити у відкритті рахунку банк може, якщо суб'єкт не надасть повний пакет документів для своєї ідентифікації чи якщо він не згодний з умовами, відповідно до яких банк надає клієнтам свої послуги.

Таким чином, перш ніж відкрити валютний рахунок, необхідно ознайомитися з умовами банку, на яких останній готовий цей рахунок відкрити і надалі обслуговувати. Ці умови обумовлюються в договорі банківського рахунку.

Якщо умови влаштовують, і суб'єкт зупиняє свій вибір на конкретному банку, можна приступати безпосередньо до процедури відкриття валютного рахунку.

Кошти з поточного рахунку переводяться на депозитний рахунок, а після закінчення терміну зберігання повертаються на поточний рахунок.

Залежно від суми валюти депозитний рахунок може відкриватися від 1 до 12 місяців.

Мінімальна сума іноземної валюти визначається банком.

Попередній імпортний депозит відкривається при здійсненні бартерної операції, але не пізніше, ніж через три робочі дні з моменту вступу в силу бартерного договору і діє на весь період бартерної (товарообмінної) операції.

Депозит повертається суб'єкту ЗЕД протягом трьох банківських днів з дати надання копії митної декларації, що засвідчує одержання товарів за імпортом.

Валютні ресурси, що враховуються підприємством, за правом приналежності поділяють на:

– власні валютні ресурси;

– валютні ресурси особливого призначення;

– позикові валютні ресурси.

Позикові валютні ресурси - це такі, які отримані підприємством на певний строк у вигляді позички банку чи відповідно до визначених зобов'язань перед іншими кредитними установами.

За відкриття валютних рахунків і здійснення операцій з них підприємство платить комісійну винагороду у валюті. Кожен уповноважений банк встановлює свої тарифи ставок комісійних винагород.

Крім того, банк стягує з підприємств суму у валюті в оплату поштово-телеграфних, комісійних винагород іноземних банків та інших витрат, фактично зроблених у зв'язку із здійсненням валютних операцій.

Як правило, банк нараховує й виплачує відсотки з операцій на валютних рахунках. Нарахування відсотків здійснюється один раз у квартал за відсотковими ставками, що визначаються на основі ставок по короткострокових депозитах на міжнародному валютному ринку.

Використання іноземної валюти суб'єктами ЗЕД має здійснюватися згідно Правил Використання готівкової іноземної валюти на території України затвердженими постановою Правління НБУ від 26.03.1998 р. за №119.

Іноземна валюта, що є на поточних валютних рахунках, може бути за розпорядженням власника:

Переведена за кордон у прийнятій банківській формі з експортно-імпортних операцій.

Перерахована на рахунок суб'єкта ЗЕД для наступного переводу за кордон для оплати імпортованих товарів.

Перерахована на валютні рахунки іншим підприємствам (нерезидентам, першим посередникам, транспортним, страховим організаціям) в оплату товарів (наданих послуг), вироблених цими підприємствами.

Використана на оплату заборгованості по кредитах в іноземній валюті, отриманих у банку, банківські комісії і поштово-телеграфні витрати.

Використана на оплату витрат на відрядження, відповідно до чинних правил, а також на представницькі витрати.

Для забезпечення експлуатаційних витрат за кордоном.

Використана для продажу на внутрішньому ринку на УМВБ.

В розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торгового обороту використовується як засіб платежів іноземна валюта. Такі розрахунки мають здійснюватися тільки через уповноважені банки.

Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торгового обороту в валюті України дозволяється за умови наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Валюта України є єдиним законним засобом платежів на території України, яка приймається без обмежень для оплати всіх вимог і зобов'язань, якщо інше не передбачене Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Уповноважені банки зобов'язані купляти іноземну валюту на міжбанківському ринку України за дорученням і за рахунок резидентів з метою забезпечення виконання обов'язків резидентів.

Валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, має обов'язково декларуватися в Національному банку України.

1.3. Відображення операцій за валютними рахунками в обліку

Найважливішим завданням обліку валютних засобів і операцій з ними є достовірне відображення відповідної інформації на передбачених для цієї мети бухгалтерських рахунках і в регістрах синтетичного й аналітичного обліку.

Всі операції за валютними рахунками реєструються на підставі банківських виписок і прикладених до них підтверджувальних документів.

У банківській виписці обов'язково вказуються валютні суми (вхідне сальдо на початок дня, суми з операцій, вихідне сальдо на кінець дня), а також у гривневому еквіваленті.

Основні рахунки обліку іноземної валюти, товарно-матеріальних цінностей, виконаних робіт, наданих послуг у зовнішньоекономічній діяльності, тобто для бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з рухом валюти, мають здійснюватися відповідно до Інструкції №291.

До сум, що перебувають у дорозі, належать:

– виторг, отриманий підприємствами за реалізовані послуги, продукцію і виконані роботи, внесений у банк для зарахування на валютний рахунок;

– валютні ресурси, перераховані на УМВБ для їх продажу;

– кошти в іноземній валюті, прийняті до обліку за телеграфним повідомленням іноземного банку про зроблений платіж за рахунок акредитиву, до надходження підтверджувальних документів (рахунків-фактур, актів тощо).

Методика обліку за цими рахунками аналогічна методиці обліку іноземної валюти в касі і на валютних рахунках:

– аналітичний облік ведеться у відповідних валютах;

– синтетичний облік -- у грошовій одиниці України.

Бухгалтерія підприємства перевіряє правильність й обґрунтованість проведених банком операцій за розрахунковими рахунками і, якщо буде виявлена помилка, повідомляє відділення банку протягом 10 днів із дня одержання виписки. Виправлення у виписці банку підтверджуються підписом головного бухгалтера установи банку та відбитком круглої печатки. Виправлення в первинних документах не дозволяється.

Банк видає виписки в розрізі валют і в українській гривні. Паралельно із записами в журналах-ордерах з валютних рахунків у грошовій одиниці України, необхідно також відображати аналогічні записи у валюті відкритого рахунку за її номіналом. Для цього відкривають другий комплект облікових регістрів, або роблять запис даних через дріб.

Враховуючи національний план рахунків, синтетичний облік наявності й руху валютних ресурсів, а також різних операцій зовнішньоекономічної діяльності рекомендується здійснювати на таких рахунках:

302 - Каса в іноземній валюті

304 - Операційна каса в іноземній валюті

312 - Поточні рахунки в іноземній валюті

3121 - Валютний рахунок в країні

3122 - Валютний рахунок за кордоном

3123 - Транзитний валютний рахунок

314 - Інші рахунки в банках в іноземній валюті

333 - Кошти в дорозі в національній валюті

334 - Кошти в дорозі в іноземній валюті

332 - Грошові документи в інвалюті

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” № 959-ХІІ (із змінами і доповненнями) від 16.04.91 р. // www.rada.gov.ua

2. Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” № 185/94-ВР від 23.09.94 р.

3. Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” № 996-ХІУ від 16.07.99 р.

4. Наказ Міністерства фінансів України “Положення з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті” № 29 від 14.02.96 р.

5. Декрет Кабінету міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” № 15-93 від 10.02.93 р.

6. Постанова Правління НБУ “Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків в національній і іноземній валютах” № 492 від 12.11.03 р.

7. Постанова Правління НБУ “Про затвердження Інструкції про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, других банківських документів і платіжних карток через кордон України” № 283 від 12.07.2000 р.

8. Постанова Правління НБУ “Правила використання готівкової іноземної валюти на території України” № 119 від 26.03.98 р.

9. Порядок установлення і використання офіційного обмінного курсу гривні до іноземних валют: Постанова Правління Національного банку України, № 129 від 18.03.99 р.

10. КадурінаЛ.О. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Практикум. Навчальний посібник з практичних занять. - К.: Видавничий Дім “Слово”, 2003. - 272 с.