Моніторинг кредитного ризику комерційного банку при кредитуванні інвестиційних проектів

7

УКООПСПІЛКА

Полтавський університет споживчої кооперації України

Кафедра грошового обігу і кредиту

Індивідуальне завдання з дисципліни

«Інвестиційне кредитування»

Реферат на тему:

«Моніторинг кредитного ризику комерційного банку при кредитуванні інвестиційних проектів»

Полтава 2010

Вступ

Ризик - невід'ємна складова частина людського життя. Він породжується невизначеністю, відсутністю достатньо повної інформації про подію чи явище та неможливістю прогнозувати розвиток подій. Ризик виникає тоді коли рішення вибирається з декількох можливих варіантів і немає впевненості, що воно найефективніше.

Кредитний ризик банку можна визначити як ймовірність отримання банком збитків від невиконання позичальником конкретної кредитної угоди. Слід зазначити, що кредитний ризик формується з декількох самостійно діючих видів ризику.

Більшість комерційних банків України до недавнього часу при оцінці кредитного ризику враховували лише одне з можливих його джерел - фінансові можливості позичальника (об`єктивний ризик пов'язаний з позичальником). Практика показала, що дуже багато позичальників не повертають кредити не тому, що не мають можливості, а тому, що не бажають цього робити. В цьому випадку банк вимушений подавати до суду і може стикнутися з проблемою недосконалості укладення кредитної угоди. До речі, це стосується всіх угод укладених під час кредитування. Це показує, що при оцінці кредитного ризику конче необхідно враховувати юридичний ризик.

Кредитний ризик - це наявний або потенційний ризик втрати кредитних коштів, який виникає у банку через неспроможність сторони, що взяла на себе зобов'язання, виконати умови будь-якої фінансової угоди із банком (його підрозділом) або в інший спосіб виконати взяті на себе зобов'язання. Кредитний ризик присутній у всіх видах діяльності банку, результат яких залежить від дій позичальників, емітентів, інших контрагентів і виникає кожний раз, коли банк надає кошти, бере на себе зобов'язання про їх надання, або здійснює інвестиції.

Процес визначення кредитного ризику у банку поділений на оцінку індивідуального та портфельного кредитного ризику. Джерелом індивідуального кредитного ризику є окремий конкретний контрагент-позичальник, боржник, емітент цінних папір. Оцінка індивідуального кредитного ризику передбачає оцінку кредитоспроможності такого контрагенту, тобто індивідуальну здатність своєчасно і в повному обсязі виконувати прийняті на себе зобов'язання.

Портфельний ризик проявляється у зменшенні вартості активів банку. Джерелом портфельного ризику є сукупна заборгованість перед банком по операціям, яким притаманний кредитний ризик, тобто портфель однорідних кредитних операцій. Оцін­ка портфельного кредитного ризику передбачає оцінку концентрації та диверсифіка­ції активів банка.

Управління кредитним ризиком в комерційних банках здійснюється шляхом оцінки та моніторингу кредитоспроможності позичальників, визначення та постійної актуалізації рейтингу якості кредитної угоди, структурування кредитних угод, визначення та встановлення лімітів самостійних повноважень регіональних підрозділів, постійного моніторингу якості кредитного портфеля у розрізі регіонів та програм кредитування, вдосконалення внутрішніх процедур проведення активних операцій та методик аналізу кредитоспроможності контрагентів банку.

Комерційні банки структурують ступені кредитного ризику, установлюють граничні ризики по відношенню до кожного конкретного позичальника, а також по категоріям позичальників, що належать до визначеного сектору промисловості або географічному регіону. Такі ризики регулярно контролюються та переглядаються. Кредитний комітет банку встановлює ліміти кредитування для кожного окремого позичальника на підставі колегіального рішення. Кредитні ліміти передбачають обмеження по сумі та строку погашення кожної кредитної угоди, а також можуть включати обмеження по цільовому використанню кредитних коштів.

При структуруванні ризиків по кредитуванню корпоративних клієнтів, комерційні банки встановлюють графіки погашення кредитів з урахуванням сезонності бізнесу позичальника та при необхідності отримують гарантії його пов'язаних структур, заключають угоди по забезпеченню відповідних кредитів, фіксують частки власних вкладень позичальників на усіх етапах реалізації кредитного проекту, вимагають переказу грошових потоків по угоді в банк та ін.

Для регіональних підрозділів можуть бути встановлені обмеження по розміру кредитів, рішення про надання яких регіональний підрозділ приймає без затвердження у Головному банку. Ці обмеження встановлюються по відношенню до сум окремих кредитних договорів, загального обсягу кредитів, умов окремих програм кредитування.

Оскільки кредитна політика банку містить встановлення пріоритетності якості позичальника над якістю доступного забезпечення, рішення про надання кредиту базується, насамперед, на оцінці кредитоспроможності позичальника. Комерційні банки надають перевагу найбільш ліквідній формі забезпечення з максимальною вартістю повторної продажі, також банк бере до уваги регіональні фактори при визначенні вартості забезпечення. Банк проводить послідовну політику диверсифікації кредитного портфеля з метою зниження кредитних ризиків.

Комерційні банки можуть приймати незабезпечені кредитні ризики при проведенні міжбанківських операцій. З метою обмеження подібних кредитних ризиків у банку встановлюються ліміти для банків - контрагентів на підставі комплексною оцінки фінансового стану, а також вивчення не фінансових факторів, які можуть вплинути на банк-контрагент у цілому. Ліміти на проведення міжбанківських операцій встановлюються кредитним комітетом банку. При надходженні інформації о погіршенні або можливому погіршенні фінансового стану банку-контрагенту відповідний підрозділ ризик-менеджменту банку оперативно зупиняє дію кредитного ліміту та інформує про це керівництво.

Моніторинг кредитного ризику - це комплекс дій банку по отриманню та аналізу інформації о клієнті та кредитній угоді протягом строку дії кредитного договору. Моніторинг дозволяє оперативно реагувати на виникаючі ризики виконання зобов'язань позичальником по кредитній операції та знижає обсяг проблемних кредитів.

Моніторинг кредитної угоди включає:

* моніторинг виконання позичальником умов кредитної угоди, в першу чергу своєчасності розрахунків по кредиту та відсоткам;

* моніторинг фінансового стану на підставі наданої фінансової інформації (звітності);

* моніторинг цільового використання кредитних коштів, досягнення запланованих показників бізнес-плану / техніко-економічного обґрунтування позичальника;

* моніторинг забезпечення;

* моніторинг не фінансової інформації (юридичні аспекти, репутація позичальника, інше).

Комерційні банки постійно здійснюють моніторинг кредитних операцій.

Завершальним етапом процесу банківського інвестиційного кредитування є контроль з боку банку за виконанням умов кредитного договору. Особлива увага приділяється своєчасності сплати позичальником відсотків за користуванням інвестиційним кредитом. Оскільки по кожній позичці існує ризик неповернення боргу внаслідок непередбачених обставин, банк прагне надавати інвестиційні кредити найбільш надійним клієнтам. Однак він не повинен втрачати можливості розвивати свої позичкові операції і за рахунок надання позичок, що пов'язані з підвищеним ризиком, оскільки вони приносять більш високий дохід. Враховуючи це, банк повинен будувати свою кредитну політику так, щоб забезпечити баланс між ризикованістю та обережністю. Тобто проводити контроль протягом усього процесу банківського інвестиційного кредитування.

Механізм проведення такого контролю прийнято називати моніторингом кредиту. Основна мета, яку ставить банк при здійсненні моніторингу, полягає у налагодженні ефективної організації процесу інвестиційного кредитування та пошуку досконаліших механізмів кредитування інвестиційних проектів.

Специфікою моніторингу при банківському інвестиційному кредитуванні є те, що він включає в себе основний і додатковий моніторинг, зокрема організація основного моніторингу має здійснюватися за такими напрямами:

обов'язкове дотримання принципів кредитування;

контроль за виконанням умов кредитної угоди;

виявлення проблемних інвестиційних кредитів і розробка заходів з ліквідації заборгованості;

аналіз балансу та фінансового стану позичальника протягом усього строку кредитування;

контроль за збереженням застави.

Виходячи з перелічених вище напрямів, банківський моніторинг при інвестиційному кредитуванні передбачає:

- періодичну перевірку всіх видів інвестиційних кредитів (наприклад, кожні 30, 60, 90 днів, якщо кредит ризикований, та частіше);

- ретельну розробку етапів перевірки кредитів, щоб забезпечити: перевірку всіх найважливіших умов по кожному кредитному договору, в тому числі реального графіка платежів позичальника, якості та стану забезпечення; оцінку змін фінансового стану; оцінку відповідності виданого кредиту кредитній політиці банку;

- більш часту перевірку проблемних інвестиційних кредитів, тобто збільшення кількості перевірок в міру зростання проблем, пов'язаних з конкретним кредитом;

- більш часту перевірку найбільших інвестиційних кредитів, оскільки невиконання позичальником своїх зобов'язань може серйозно вплинути на фінансовий стан банку;

- більш часті перевірки в умовах економічного спаду та при появі значних проблем у тих галузях, в які банк вклав значну частину своїх ресурсів.

Додатковий моніторинг проводиться банком у два етапи: на стадії освоєння інвестицій (проектування та будівництво) та після введення об'єкта в експлуатацію.

На першому етапі банківський моніторинг проводиться в розрізі використання джерел фінансування проекту (власних та позички банку). У процесі такого моніторингу виявляються відхилення від програми реалізації інвестиційного проекту, приймаються рішення про мобілізацію внутрішніх фінансових ресурсів або про припинення чи заморожування фінансування.

Після введення об'єкта в експлуатацію підприємство починає виготовляти продукцію, таким чином утворюється грошовий потік, кошти якого йдуть на відшкодування власних витрат та на погашення кредиту з відсотками. Тому на цьому етапі банки мають проводити оцінку поточних показників ефективності інвестицій і порівнювати їх з плановими. Наприклад, у випадку зниження внутрішньої норми дохідності проекту та збільшення строку окупності банк повинен вживати всіх необхідних заходів щодо забезпечення повного і своєчасного погашення позички. Якщо вжиті заходи не дають необхідного ефекту, то банкові залишається вимагати від позичальника погашення боргу за рішенням судових органів.

Таким чином, банківський контроль (моніторинг) -- це необхідна передумова оптимізації системи організації інвестиційного кредитування в комерційних банках.

Список використаних джерел

1. Банківські операції: Підручник / За ред. проф. Мороза А.М.--К.:КНЕУ, 2000.-- 384с.

2. Вітлінський В., Пернаківський О. Кредитний ризик та його врахування при обчисленні ставки відсотку. // Банківська справа. - 2005, №5.

3. Голуб В.М. Планування і прогнозування діяльності підприємства // Теорія і практика перебудови економіки. -- Матеріали Другої всеукр. наук.-практ. конференції. - Черкаси: ЧДТУ, 2001. - С. 158--160. - 0,1 друк. арк.

4. Голуб В.М. Місце депозитів населення в ресурсній базі комерційних банків // Роль грошових заощаджень населення в розбудові економіки України: -- Матеріали наук.- практ. конференції. -- К.: КНЕУ, 2002. - С. 116--128. - 0,8 друк. арк.

5. Голуб В.М. Кредитний портфель як об'єкт управління // Банківська система в умовах трансформації фінансового ринку України: -- Матеріали Всеукр. наук.-практ. конференції. -- К.: КНТЕУ, 2003. - С. 165--167. - 0,1 друк. арк.

Словник

Кредитний ризик - це наявний або потенційний ризик втрати кредитних коштів, який виникає у банку через неспроможність сторони, що взяла на себе зобов'язання, виконати умови будь-якої фінансової угоди із банком (його підрозділом) або в інший спосіб виконати взяті на себе зобов'язання.

Моніторинг кредитного ризику - це комплекс дій банку по отриманню та аналізу інформації о клієнті та кредитній угоді протягом строку дії кредитного договору. Моніторинг дозволяє оперативно реагувати на виникаючі ризики виконання зобов'язань позичальником по кредитній операції та знижає обсяг проблемних кредитів.

Банківський контроль (моніторинг) -- це необхідна передумова оптимізації системи організації інвестиційного кредитування в комерційних банках.

Аналіз сценаріїв розвитку проекту -- аналіз, який дозволяє оцінити вплив на проект можливої одночасної зміни декількох змінних через вірогідність кожного сценарію.

Кредитний ризик, або ризик неповернення боргу -- невпевненість кредитора в спроможності боржника в процесі інвестиційного кредитування виконати свої зобов'язання за умовами кредитної угоди.