Сутність та призначення фонду загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття

РЕФЕРАТ

Сутність та призначення фонду загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття



Пояснювальна записка до курсової роботи:

35 сторінок

2 таблиць

2 рисунка

25 джерел використаної літератури

Мета дослідження - Розкрити сутність та призначення фонду загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття. Зробити аналіз динаміки та структури фонду соціального страхування на випадок безробіття. Розробити шляхи вдосконалення соціального страхування на випадок безробіття.

Предмет дослідження - відрахування підприємств, організацій і установ різних форм власності, кошти населення, як основне джерело формування фондів соціального страхування в Україні.

Об'єкт дослідження - Фонд загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття.

Актуальність роботи полягає в тому, що проведене дослідження дозволило виявити основні напрямки подальшого розвитку організаційно-правового та фінансово-економічного механізмів діяльності Фонду та внести відповідні пропозиції. Виявити проблеми, недоліки соціального страхування в Україні та напрями їх вирішення, для попередження наслідків, які можуть виникнути. Таким чином, удосконалення соціального страхування на випадок безробіття повинне бути направлене, в першу чергу, на забезпечення безробітних роботою, створення нових робочих місць, стимулювання заняття підприємницькою діяльністю, підвищення розмipy соціальних виплат з безробіття.



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ЗДІЙСНЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ НА ВИПАДОК БЕЗРОБІТТЯ

1.1 Сутність та призначення фонду загально обов'язкового державного страхування на випадок безробіття

1.2 Джерела формування фонду державного соціального страхування на випадок безробіття та напрями його використання

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ НА ВИПАДОК БЕЗРОБІТТЯ В УКРАЇНІ

2.1 Нормативно правова база фонду соціального страхування на випадок безробіття

2.2 Аналіз динаміки та структури фонду соціального страхування на випадок безробіття

РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП

Необхідність соціального страхування обумовлена потребою у формуванні таких соціальних фондів, за рахунок яких працездатним громадянам можна було б гарантувати їхнє фінансове забезпечення у разі тимчасової втрати працездатності або втрати роботи. Перерви у роботі, викликані об'єктивними причинами (хворобою, травмами, вагітністю, безробіттям тощо) не можуть бути оплачені за рахунок фонду заробітної плати, тому держава зобов'язана створити такі умови, за яких втрачені доходи були б компенсовані суспільством за рахунок спеціальних джерел. Визначення джерел, принципів, умов формування відповідних соціальних фондів та порядку їхнього використання на вказані цілі здійснюються у процесі створення і функціонування системи соціального страхування.

Система соціального страхування повинна базуватися на таких загальних принципах:

- солідарності (перерозподіл коштів між працездатними і непрацездатними, здоровими і хворими, працюючими і безробітними);

- обов'язковості (охоплення соціальним страхуванням усіх працюючих за наймом, участь застрахованих осіб у формуванні відповідних фондів);

- рівноправності всіх застрахованих осіб (стосовно зобов'язань на фінансування витрат, прав і гарантій);

- державних гарантій щодо виплат із соціального страхування;

- контролю за формуванням і використанням фондів соціального страхування.

Джерелами соціального страхування в Україні є відрахування підприємств, організацій і установ різних форм власності, кошти населення, бюджетні кошти та інші джерела. З метою упорядкування системи соціального страхування та ефективного використання коштів створюються відповідні соціальні фонди, до яких належать Фонд соціального страхування України, Фонд сприяння зайнятості населення та інші. Фонд соціального страхування є найбільшим за обсягами коштів та напрямками фінансування видатків. Його основними завданнями є: забезпечення надходжень і акумуляція збору на обов'язкове соціальне страхування та інших коштів, призначених для фінансування видатків на виплату допомоги з тимчасової непрацездатності, інших видів допомоги, встановлених законодавством, а також на санаторно-курортне лікування та оздоровлення працюючих та їхніх сімей; здійснення заходів щодо забезпечення виплат допоміг та інших витрат тощо. Основними джерелами Фонду є: - збір на обов'язкове соціальне страхування (крім збору на обов'язкове соціальне страхування у разі безробіття); - надходження за путівки на санаторно-курортне лікування та оздоровлення; - добровільні внески підприємств, організацій, установ і фізичних осіб; - інші надходження. Збір на обов'язкове соціальне страхування є головною статтею доходної частини Фонду соціального страхування України. Суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, їхні об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи й організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, філії, відділення та інші підрозділи суб'єктів підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, розташованої на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади, сплачують збір на обов'язкове соціальне страхування до Фонду в розмірі 4% від фактичних витрат на оплату праці. Підприємства, установи й організації, на яких працюють інваліди, цей збір до Фонду соціального страхування сплачують з витрат на оплату праці за винятком фактичних затрат на оплату праці інвалідів.



РОЗДІЛ 1

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ЗДІЙСНЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ НА ВИПАДОК БЕЗРОБІТТЯ

1.1 Сутність та призначення фонду загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття створений для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів для надання соціальних послуг.

Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття -- система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Страхуванню на випадок безробіття підлягають:

- особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту),

- особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу,

- особи, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

Взяття на облік юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців здійснюється Фондом на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" , не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей робочими органами виконавчої дирекції Фонду, а фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, - у тижневий строк після укладення трудового договору (контракту) з першим із найманих працівників.

Страхуванню на випадок безробіття не підлягають:

- працюючі особи, які отримують або мають право на призначення
пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за
вислугу років, а також особи, які досягли встановленого законом
пенсійного віку;

- іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за
наймом в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами
України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою
України.

Об'єктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

Матеріальне забезпечення здійснюється у таких формах:

- допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;

- допомога по частковому безробіттю;

- матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;

- матеріальна допомога по безробіттю, одноразова матеріальна допомога безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні;

- допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебуває на його утриманні.

Соціальні послуги, які здійснюються за Законом «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» мають такі види:

- професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація;

- пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних та фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних;

- інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

При виникненні страхового ризику Фонд загальнообов'язкового
державного соціального страхування України на випадок безробіття може здійснювати заходи, спрямовані на запобігання настанню страхових випадків, у межах коштів, передбачених бюджетом Фонду.

До профілактичних заходів належать:

- фінансування витрат роботодавця на оплату праці працівників,
яких з метою запобігання вивільненню тимчасово переведено за їх згодою на іншу роботу (до 6 місяців протягом року) за умови збереження за ними основного місця роботи;

- фінансування витрат роботодавця на професійну перепідготовку
або підвищення кваліфікації працівників, щодо яких є загроза вивільнення у зв'язку з реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, тимчасовим припиненням виробництва, за умови збереження за працівниками місця роботи;

- інші профілактичні заходи, визначені правлінням Фонду.

Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття. Усі застраховані особи є членами Фонду.

1.2 Джерела формування фонду державного соціального страхування на випадок безробіття та напрями його використання.

Джерелами формування фонду виступають:

- асигнування з Державного бюджету, розмір яких встановлюється Верховною Радою України;

- страхові внески страхувальників-роботодавців, застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених законодавством;

- суми фінансових санкцій застосованих до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, недотримання законодавства про зайнятість населення, а також суми адміністративних штрафів, накладених відповідно до законодавства на посадових осіб та громадян за такі порушення;

- прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів, у тому числі резервів Фонду, на депозитному рахунку;

- благодійні внески громадських об'єднань, підприємств, організацій громадян, зарубіжних фірм;

- кошти служби зайнятості за надані послуги підприємницьким структурам; інші кошти.

Табл. 1.1

Формування ФСС України на випадок безробіття у 2006 р

№ п/п	Статті бюджету	Тис. грн.	Питома вага у загальних надходженнях,%
1	2	3	4
	Залишок на 01.01.2006р.	135549,7	9,7
I	Доходи - всього	1259623,4
	З них:
1.	Страхові внески, всього (роботодавців та найманих працівників)	1213423,4	87,0
2.	Асигнування Державного бюджету України	40000	2,9
3.	Інші	6200	0,4
	Всього	1395173,1	100

Нормативи обов'язкових відрахувань до фонду визначає щороку Верховна Рада України при затвердженні бюджету,

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття створюється на державному та місцевому рівнях.

На державному рівні основними напрямами використання фонду є:

- розвиток центрів підготовки, навчання та профорієнтації вивільнюваних працівників;

- проведення наукових досліджень з проблем рівноваги ринку праці та зайнятості населення;

- надання допомоги державним та місцевим центрам зайнятості;

- відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із достроковим виходом на пенсію осіб відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»;

- фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, управління Фондом;

- створення резерву коштів Фонду;

- утримання інформаційно-обчислювальних центрів, поліграфічної бази Фонду;

- створення гуртожитків та тимчасового житла для осіб без певного місця проживання;

- та інше.

На місцевому рівні основними напрямами використання фонду є:

- професійна орієнтація населення, професійне навчання вивільнюваних працівників і безробітних, сприяння їх працевлаштуванню;

- виплата допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю;

- надання безпроцентної позики безробітним для заняття підприємницькою діяльністю;

- виплата допомоги на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні;

- дотація роботодавцю на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних;

- організація додаткових робочих місць у галузях народного господарства;

- інші витрати, пов'язані із соціальним захистом прав громадян держави на працю.

Видатки бюджету Фонду щодо забезпечення виплати допомоги по безробіттю є захищеними. Фінансування цих видатків проводиться у першочерговому порядку.

З метою забезпечення фінансової стабільності Фонду утворюється резерв коштів Фонду, який не може перевищувати суму, необхідну для виплати допомоги по безробіттю в розрахунку на місяць (на 2002 рік цей резерв встановлюється у розрахунку на 15 календарних днів згідно із законом від 17.01.2002).

Резерв коштів Фонду зберігається на спеціальному рахунку в уповноваженому банку України.

Роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці. У разі нестачі у роботодавців коштів на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду проводиться у пропорційних сумах.

Розміри страхових внесків установлюються на календарний рік.

Роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність реєстрації як платник страхових внесків у виконавчій дирекції Фонду за місцем знаходження, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі тих, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців в обсязі донарахованих сум внесків (недоїмки), штрафів та пені.

Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

Пеня обчислюється виходячи з 120% облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки.

Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в дохід Фонду із страхувальника у безспірному порядку.



РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ НА ВИПАДОК БЕЗРОБІТТЯ В УКРАЇНІ

2.1 Нормативно-правова база фонду соціального страхування на випадок безробіття

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» набрав чинності з 1 січня 2001 р. Його головною метою є посилення соціального захисту громадян, які залишилися без роботи, і надання гарантованих соціальних послуг.

Закон визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття як системи прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає забезпечення матеріальних виплат застрахованим особам у разі безробіття з незалежних від них обставин, а також фінансування соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. У Законі визначено коло осіб, які підлягають страхуванню, права, обов'язки і відповідальність суб'єктів страхування.

Закон передбачає принципи страхування осіб, які працюють за наймом та надає право на матеріальне забезпечення особам, які забезпечують себе роботою самостійно, якщо вони сплачують страхові внески, а також соціальний захист осіб, які застраховані, але мають статус безробітних. До них належать військовослужбовці, звільнені з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, та особи, які шукають роботу вперше.

Принципи. страхування. такі:

- надання державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;

- обов'язкове страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, а також добровільне страхування осіб, які забезпечують себе роботою самостійно (творчі працівники, члени творчих спілок), а також громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності;

-.цільове використання. коштів. страхування;

-. солідарність та субсидування;

- обов'язкове фінансування Фондом витрат, пов'язаних з матеріальним забезпеченням,та соціальних послуг;

- диференціація розмірів допомоги залежно від страхового стажу і тривалості безробіття;

- надання на рівні не нижче прожиткового мінімуму допомоги по безробіттю у період професійної підготовки і перепідготовки або підвищення кваліфікації;

- законодавче визначення умов і порядку страхування.

Для управління та керівництва страхуванням на випадок безробіття, здійснення збору й акумуляції страхових внесків, контролю за виконанням коштів, забезпечення фінансування виплат та здійснення матеріального забезпечення утворюється страховий фонд, який є цільовим централізованим фондом, тобто некомерційною самоврядною організацією. Всі застраховані особи є його членами. Управління Фондом здійснюється Правлінням Фонду, сформованим на паритетній основі з представників держави, роботодавців та застрахованих осіб, а також виконавчої дирекції.

Для контролю за діяльністю Фонду на тристоронній основі створюється Наглядова рада.

Державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері страхування на випадок безробіття покладено на Міністерство праці та соціальної політики України.

Діяльність Фонду регулюється Основами законодавства України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Законом України «Про зайнятість населення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та статутом Фонду, який затверджує правління Фонду.

Закон визначає такі напрями витрачання коштів Фонду.

1. Забезпечення:

- допомога по безробіттю у тому числі її одноразова виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;

- допомога по частковому безробіттю;

- матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;

- матеріальна допомога по безробіттю, одноразова матеріальна допомога безробітному та особам, які перебувають на його утриманні;

- допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

2. Соціальні.послуги:

- професійна підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація;

- пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних і фінансування організації оплачуваних громадських...робіт…для…безробітних;

- інформаційні та консультативні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

Закон передбачає можливість здійснення економічних методів регулювання зайнятості. Так, роботодавцям, котрі створюють робочі місця для безробітних, надається дотація з Фонду у розмірі витрат на заробітну плату, прийнятих за направленням ДСЗ (але не вище за середній рівень у галузях економіки відповідної області) в розрахунку на рік.

Фонд має право:

- застосовувати фінансові санкції у разі порушення порядку сплати страхувальниками страхових внесків;

- стягувати з посадових осіб та страхувальників передбачені законом штрафи за недотримання закону.

Фонд..зобов'язаний:

- забезпечувати..збір..страхових..внесків;

- виплачувати забезпечення та надавати соціальні послуги;

- раціонально використовувати кошти та контролювати правильність нарахування і своєчасність сплати внесків, а також витрат;

- інформувати застрахованих осіб про результати своєї роботи через засоби масової інформації.

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є незалежною самостійною структурою.

Така різниця має свої позитивні і негативні аспекти.

До..позитивних..аспектів..відносяться:

- неможливість використання коштів Фонду будь-яким органом не за цільовим…призначенням;

- більш дієвий механізм збору страхових внесків до Фонду;

- висока обмеженість можливим зловживанням у корисних цілях коштами Фонду.

Негатив становить значна обмеженість оперативного коригування перерозподілу коштів між статтями в разі виробничої потреби в цьому.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачає також забезпечення незастрахованих осіб. До таких осіб відносяться військовослужбовці, звільнені з військової служби у зв'язку зі скороченням без права на пенсію. Їм сплачується допомога по безробіттю та виплати для організації безробітними підприємницької діяльності. До таких осіб також належать ті, хто шукає роботу вперше, та інші громадяни, які визнані безробітними. Допомога по безробіттю їм встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, котрий встановлено законом, і сплачується з восьмого дня після реєстрації в ДСЗ.

2.2 Аналіз динаміки та структури фонду соціального страхування на випадок безробіття

Особливістю визначення розміру допомоги по безробіттю застрахованим особам в Україні є те, що цей розмір визначається як з врахуванням, так і без врахування страхового стажу. Так, особам, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, розмір допомоги визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), залежно від страхового стажу:

- 50% для осіб, які мають страховий стаж до 2 років;

- 55% для осіб, які мають страховий стаж від 2 до 6 років;

- 60% для осіб, які мають страховий стаж від 6 до 10 років;

- 70% для осіб, які мають страховий стаж понад 10 років.

Особам, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, а також особам, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, та застрахованим особам, звільненим з останнього місця роботи за порушення трудової дисципліни або правил поведінки, розмір допомоги визначається без врахування страхового стажу у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Мінімальний розмір допомоги по безробіттю:

У прикінцевих положеннях Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що до досягнення стабілізації економічного становища в Україні мінімальний розмір виплат, для осіб, яким допомога розраховується без врахування страхового стажу, визначається Верховною Радою України щороку одночасно зі встановленням розміру страхових внесків, виходячи з реальних можливостей Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Так, відповідно Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування», виходячи з можливостей Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття виплати особам, для яких не враховується розмір страхового стажу, допомога по безробіттю встановлюється не нижче 23% прожиткового мінімуму для працездатної особи. За розрахунками на початок 2008 р. це становило 145,6 грн. Проте, з метою поступового наближення розміру допомоги по безробіттю до прожиткового мінімуму правлінням Фонду на початок 2008 р. збільшено розмір мінімальної допомоги по безробіттю для осіб, яким допомога визначається без врахування страхового стажу, до 210 грн., що складає 33,2% прожиткового мінімуму для працездатних осіб та 13,8% середньомісячної заробітної плати.

Також правлінням Фонду встановлюється мінімальний розмір допомоги по безробіттю окремим категоріям застрахованих осіб та військовослужбовцям, який з 1 січня 2008 р. становив 290 грн., що складає 45,8% прожиткового мінімуму для працездатних осіб та 19,1% середньомісячної заробітної плати.

Підсумовуючи вищенаведене, слід зазначити, що розмір допомоги по безробіттю все ще залишається низьким. Крім того, за рахунок коштів Фонду здійснюється фінансування соціальних послуг та матеріального забезпечення безробітних з числа незастрахованих осіб, яке за даними правління Фонду здійснюється фактично на 99%, що знижує ефективність надання соціальних послуг та матеріального забезпечення для застрахованих осіб.

В ході дослідження проведене порівняння стандартів, визначених Європейським кодексом соціального забезпечення та Конвенцією МОП «Про сприяння зайнятості та захист від безробіття», з стандартами та гарантіями, визначеними українським законодавством, які забезпечуються за рахунок коштів страхування на випадок безробіття.

Відповідно до положень Європейського кодексу соціального забезпечення розмір допомоги по безробіттю повинен становити принаймні 45% від попереднього заробітку одержувача допомоги. А за Конвенцією МОП допомога по безробіттю надається у вигляді періодичних виплат, які нараховуються таким чином:

а) якщо допомога нараховується на основі внесків захищеної особи, або з урахуванням попереднього заробітку, вона встановлюється в розмірі, не меншому ніж 50% від попереднього заробітку;

б) якщо допомога нараховується незалежно від сплачених внесків, або попереднього заробітку, то вона повинна становити не менше 50% від встановленої законом мінімальної заробітної плати, або її розмір повинен забезпечувати мінімум, який необхідний для задоволення основних життєвих потреб, залежно від того, який з цих критеріїв є вищим.

Аналіз зазначених нормативних актів показав, що рівні виплат допомоги по безробіттю, що встановлені основними положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», відповідають стандартам Європейського кодексу соціального забезпечення та Конвенції. Але, виконані порівняльні розрахунки свідчать, що реальні виплати є значно нижчими. Так, враховуючи "прикінцеві положення" вищевказаного Закону України, мінімальні рівні виплат допомоги по безробіттю, що встановлюються Правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, становили у 2008 р. лише 19,1% середньомісячної заробітної плати (для застрахованих) та 13,8% (для незастрахованих), що фактично не відповідає встановленим міжнародним стандартам та вказує на необхідність підвищення мінімальних виплат по безробіттю.



Табл.2.2

Використання коштів ФСС України на випадок безробіття у 2006 р.

№п/п	Статті бюджету	Тис. грн.
	Видатки всього	973300
	З них:
1.	Фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, всього	680641,1
	Питома вага у загальних видатках, %	69,9
1.1.	Виплата допомоги в зв'язку з безробіттям	570979,5
1.1.1.	В тому числі одноразова виплата для заняття підприємницькою діяльністю	25788,6
1.2.	Матеріальна допомога, допомога на поховання	20483,2
1.3.	Послуги банкам	2980,8
1.4.	Професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації безробітних	58630,9
1.4.1.	В тому числі матеріальна допомога в період проф. навчання	25339,2
1.5.	Організація громадських робіт	8334,7
1.6.	Надання роботодавцям дотацій на створення додаткових робочих місць	10395,6
1.7.	Інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням	8836,4
2.	Відшкодування Пенсійному фонду витрат, пов'язаних із достроковим виходом працівників на пенсію	71575,6
	Питома вага у загальних видатках, %	7,4
3.	Утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції, її робочих органів, Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості, правління ФСС ВБ, всього	130664,3
	Питома вага у загальних видатках, %	13,4
	В ому числі:
3.1.	Утримання виконавчої дирекції та її робочих органів	128647,1
3.2.	Забезпечення поточної діяльності Правління	16,0
3.3.	Утримання Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості	1508,1
3.4.	Підвищення кваліфікації працівників виконавчої дирекції	105,1
3.5.	Проведення науково-дослідницьких робіт	388,0
4.	Розвиток матеріальної та інформаційної бази ФСС ВБ	9049,0
	Питома вага у загальних видатках, %	9,3
	В тому числі:
4.1.	Забезпечення виконавчої дирекції та її робочих органів службовими приміщеннями	42559,4
4.2.	Створення та утримання автоматизованої інформаційно-довідкової системи	478596
5.	Резерв Фонду	60843,1
	Залишок на 01.01.2007 р.	482716,2

Проведений аналіз рівня забезпечення основних соціальних виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що здійснюються за рахунок коштів бюджетів цільових страхових фондів, а також відповідності розмірів соціальних виплат державним соціальним стандартам та міжнародним нормам, дозволив зробити наступні висновки.

Базовому державному стандарту - прожитковому мінімуму, відповідають розміри наступних видів соціальних виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням:

- пенсія за віком; пенсія по інвалідності;

- допомога по тимчасовій непрацездатності;

- допомога по вагітності та пологах;

- допомога на поховання для всіх категорій населення (померлих пенсіонерів, працюючих, безробітних).

Не відповідають, або є нижчими за встановлений законом прожитковий мінімум, розміри наступних соціальних виплат: пенсія у зв'язку з втратою годувальника; допомога по безробіттю.

Дослідження положень Європейського кодексу соціального забезпечення та Конвенцій МОП, а також їх порівняння з положеннями українського законодавства, дозволило виявити наступне:

1. Методичні підходи до визначення типового одержувача та розмірів соціальних допоміг в Україні відрізняються від тих, що передбачені положеннями Кодексу та Конвенцій МОП.

Так, в основу розрахунку розмірів соціальних допоміг згідно із зазначеними міжнародними документами покладено норми періодичних грошових виплат, що визначені у відсотках до загальної суми попереднього доходу одержувача допомоги. При цьому, якщо допомога залежить від стажу працівника та заробітку, то враховується попередній заробіток одержувача допомоги, який не може бути нижчим від заробітку кваліфікованого робітника. А у випадку, якщо допомога не залежить від заробітку, а визначається на основі мінімальної фіксованої ставки, мінімальний розмір допомоги встановлюється у відсотках до загальної заробітної плати некваліфікованого робітника.

2. Проведене порівняння показало, що серед досліджених основних соціальних виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням нормам Європейського кодексу соціального забезпечення та Конвенцій МОП відповідають рівні виплат допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах, допомоги при народженні дитини. Вказаним нормам також відповідають середній рівень пенсії за віком та встановлені законом рівні допомоги по безробіттю для застрахованих осіб, що визначаються у відсотках до їхньої середньої заробітної плати (доходу), залежно від страхового стажу. Разом з тим, їх реальні розміри залишаються низькими і недостатніми для забезпечення гідного рівня життя.

У всіх інших досліджених випадках розміри основних соціальних виплат, а саме пенсії по інвалідності, пенсії у зв'язку з втратою годувальника, мінімальної допомоги по безробіттю, не відповідають міжнародним соціальним стандартам і є недостатніми для задоволення основних життєвих потреб.

Рис. 2.1 Динаміка загальних надходжень ФСС України на випадок безробіття за 2002-2006 рр

Мінімальний розмір допомоги по безробіттю для застрахованих осіб 500 грн. було встановлено з 1 жовтня 2008 року і на той час відповідав 74,7% рівню прожиткового мінімуму.

У 2009 році мінімальний розмір допомоги не переглядався у сторону підвищення, тоді як фактичний прожитковий мінімум для працездатної особи зріс до 872 грн. станом на жовтень 2009 року, або у 1,3 рази. Співвідношення мінімального розміру допомоги по безробіттю до прожиткового мінімуму нині становить 67,2%. До кінця поточного року, з урахуванням індексу інфляції за листопад-грудень та прогнозу на 2010 рік (12,4%), цей розрив може стати ще більшим.

Після обговорення сторонами, з метою збереження мотиваційної до праці функції допомоги по безробіттю, правлінням прийнято рішення залишити на 2010 рік мінімальний розмір допомоги по безробіттю для застрахованих осіб на рівні 500 грн. (що відповідає 56,3% прожиткового мінімуму для працездатних осіб), для незастрахованих осіб та осіб, які тривалий час не працюють - 360 грн. (40,5% прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та прийнято протокольне рішення повернутись до обговорення питання щодо підвищення розміру допомоги по безробіттю за результатами І кварталу 2010 року.



Рис.2.2 Невикористані кошти ФСС України на випадок безробіття

Фонд перераховує кошти облдержадміністраціям після погодження з ним та затвердження облдержадміністраціями програм створення нових робочих місць для працевлаштування незайнятого населення, що перебуває на обліку в державній службі зайнятості вугледобувних регіонів, де ліквідовано шахти. Проекти програм погоджуються правлінням Фонду в терміни, визначені планом засідань правління Фонду, та затверджуються облдержадміністраціями протягом 10 календарних днів після погодження правлінням Фонду.

Кошти, направлені на створення нових робочих місць та не використані протягом бюджетного періоду, повертаються на рахунки облдержадміністрацій з подальшим перерахуванням на рахунок Державного центру зайнятості до 25 грудня 2007 року. Невикористані кошти Фонд повертає до Державного бюджету до закінчення бюджетного періоду.

Контроль за цільовим використанням облдержадміністраціями спрямованих Фондом коштів здійснюється ГоловКРУ. Кошти, використані не за цільовим призначенням або з порушеннями, повертається облдержадміністраціями до Державного бюджету на підставі рішення ГоловКРУ про результати перевірки.

Страхові внески, які відповідно до цього Закону підлягають сплаті із сум виплат (доходу) за період з дня виникнення у страхувальника зобов'язання щодо взяття на облік як платника страхових внесків до дня його реєстрації в робочих органах виконавчої дирекції Фонду, сплачуються (стягуються) на загальних підставах відповідно до цього Закону за весь зазначений період.

Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На порядок сплати цих внесків не поширюється податкове законодавство.



РОЗДІЛ 3

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛННЯ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

Вирішення проблем соціального страхування в Україні відбувається значно складніше й повiльнiше порівняно з розвинутими країнами. Ринкові трансформації, які розпочалися у 1991 р., на сьогодні ще не завершені, тому соціальна сфера відчуває значний вплив економічної ситуації. Темпи економічного зростання протягом багатьох pоків були від'ємними i, хоча на сьогодні відзначається певна стабільність виробничих показників, не можна вважати ріст ВВП надійною основою для збільшення розміру соціальних виплат.

Великі розміри внесків до державних соціальних фондів не збільшують надходження коштів від підприємств, організацій, що пов'язано з таким негативним явищем, як «тiнiзацiя» економіки.

В Україні погіршується демографічна ситуація, хоча вона i вiдповiдає загальній тенденції старіння населення, характерній для розвинутих країн. Протягом 1996-2000 рр. частка осіб, що досягли пенсійного вiкy, зросла з 22,7% до 23,4%. Ця проблема ускладнюється найнижчим рівнем пенсійного вiкy (для жiнок-55 років i для чоловiкiв - 60 pоків). Старiння населення i необхідність збільшення обсягу коштів для їх забезпечення призводить до зростання пенсійного навантаження на тих, хто працює. Кiлькiсть працюючих громадян скорочується внаслiдок масового виїзду на роботу за кордон, прихованого безробіття, заняття індивідуальною трудовою діяльністю без офіційної реєстрації.

Система соціального страхування в нашій державі деякою мірою зберігає ще адмiнiстративно-розподiльний характер. Вона не завжди ув'язується iз соціальною політикою, у зв'язку з чим немає очікуваного ефекту від певних змін. Дії органів законодавчої та виконавчої влади бувають некоординованими та непослідовними. Рішення парламенту можуть бути направлені на забезпечення соціальних гарантій, однак без визначення достатніх джерел фінансування прийнятих програм. Кабінет Міністрів України у своїх постановах звужує дiю закону шляхом зменшення розмірів страхових виплат. На практиці мають місце диспропорції у формуванні вiдповiдних джерел доходів, незбалансованість загальної величини страхових платежів та розподілу фінансових ресурсів мiж окремими фондами соціального призначення. Не на високому piвнi поставлена правова та економічна відповідальність фондів перед страхувальниками та застрахованими особами за несвоєчасність страхових виплат, низьку якість медичних послуг тощо. Виявились недоліки при фінансуванні витрат , пов'язаних з виплатами компенсацій у разi страхового випадку.

Доходи страхових фондів на сьогодні формуються в основному за рахунок обов'язкових внесків роботодавців. Поки що незначна участь працюючих громадян у їх формуванні. Підвищення частки громадян у структypi платників повинно стимулювати їх зацікавленість у зниженні ризиків, турботі про здоров'я, дозволить включити в коло застрахованих непрацюючих членів сімей.

Наповнення бюджетів страхових фондів залежить як від низького рівня заробітної плати бiльшостi працюючих, так i від хронічної затримки з її виплатою, що відповідно відображається на страхових виплатах.

Уряд досить широко залучає досвід розвинутих держав при вирiшеннi ряду проблем соціального страхування, що не завжди є виправданим. В Україні поки що недостатні власний досвід управління i належні механізми суспільного контролю за діяльністю органів, якi розпоряджаються коштами соціального страхування. Наслідками запровадження зарубіжного досвiдy в даній сфері є неефективне адміністрування при невиправданому зростанні адміністративних витрат. Тому використання апробованих в інших державах систем соціального страхування необхідно здійснювати з урахуванням національних особливостей шляхом проведення серйозних експериментів з ґрунтовним аналізом їх результатів.

Icнують проблеми організаційного характеру: вiдсутнi єдині принципи визначення критеріїв надання соціальних пільг, дублюються окремі соціальні виплати, відсутня чітка спрямованість соціальних виплат на допомогу сім'ям з низьким рівнем доходів, недостатня узгодженість соціальних виплат з іншими державними витратами тощо. Не вирішено питання узгодженого формування бюджетних видатків та видаткiв державних соцiальних фондів на соціальні виплати на основі використання державних мінімальних соцiальних стандартів.

Таким чином, система соціального страхування в Україні має недолiки i не повною мiрою вiдповiдає новим реалiям ринкової економiки. Вона потребує глибокої трансформацiї, кардинальної змiни вiдносин у цiй сферi.

Ряд вчених-економiстiв пропонують такі заходи подальшого розвитку системи соціального страхування в Україні:

- створення достатньої економічної основи забезпечення відшкодування основних фінансових ризиків, що вимагає встановлення обґрунтованого pозмipy тарифів страхових внесків, поступового перетворення страхових фондів у фінансово-кредитні cтраховії компанії;

- поступового запровадження трьох канальної схеми надходження коштів до страхових фондів, згідно з якою значна частина навантаження повинна припадати на роботодавця, а менша-розподiлятися мiж працівником та державою;

- розширення гарантій забезпечення страхових виплат шляхом створення соціального арбітражу, що дозволило б за допомогою страхових судів перевіряти правомiрнiсть дій страхових організацій, вирішувати конфлікти мiж суб'єктами страхування;

- докорінного реформування управління фондами соціального страхування за принципом трипартизму;

- створення сприятливих умов для розвитку добровільного страхування, в тому числі на комерційних засадах.

Удосконалення соціального страхування на випадок безробіття повинне бути направлене, в першу чергу, на забезпечення безробітних роботою, створення нових робочих місць, стимулювання заняття підприємницькою діяльністю, підвищення розмipy соціальних виплат з безробіття.

У подальшому реформування системи соціального страхувавання необхідно вирушити ряд органiзацiйних питань. Потребують оптимiзацiї операцiї зi сплати страхових внесків до соціальних фондів. У свiтовiй практицi ця проблема вирiшується шляхом передачі права на збір страхових внесків податковій служба або iншiй cтpyктypi з можливим введенням єдиного соціального податку.

3апровадження єдиного соціального податку потребує узгодження бази нарахувань по внесках до Bcix соціальних фондів, кiлькостi й розміру страхових тарифів. Необхідно детально розробити порядок його надходження на рахунки визначеного державного фонду або іншої" структури, де він буде розподілятися i перераховуватися на рахунки фондів соціального страхування, з яких здійснюватимуться безпосередні виплати застрахованим особам.

Введення єдиного соціального податку е одним із перспективних напрямів удосконалення систем и соціального страхування в Україні, що вирішуватиметься як в інтересах платників страхових внесків, так i застрахованих осіб.

Основними напрямами у створеннi системи загальнообов'язкового державного соцiального страхування мають бути:

- запровадження системи управлiння коштами загальнообов'язкового державного соцiального страхування на основi поєднання iнтересiв застрахованих громадян, роботодавцiв та держави;

- забезпечення у подальшому перерозподiлу вiдповiдальностi за формування коштiв на соцiальне страхування мiж державою, роботодавцем та застрахованими громадянами;

- забезпечення формування та використання коштiв загальнообов'язкового державного соцiального страхування на принципах солiдарностi;

- цiльове використання коштiв загальнообов'язкового державного соцiального страхування;

- забезпечення рiвних умов надання матерiального забезпечення та соцiальних послуг незалежно вiд форми оплати працi, форми власностi та господарювання;

- здiйснення органiзацiйних заходiв щодо запровадження персонiфiкованого облiку страхових внескiв;

- розмежування джерел фiнансування за рiзними соцiальними програмами та страховими фондами;

- державне гарантування реалiзацiї застрахованими громадянами своїх прав.



ВИСНОВКИ

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створився як правонаступник Фонду сприяння зайнятості населення з метою управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із Законом і статутом Фонду.
Згідно із Законом "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття" джерелами коштів Фонду є: страхові внески страхувальників (роботодавців, застрахованих осіб); асигнування державного бюджету; суми фінансових санкцій, що визначені Законами України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Про зайнятість населення"; благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб; інші надходження відповідно до законодавства України.

Відповідно до чинного законодавства кошти Фонду використовуються на: допомогу по безробіттю; матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного; матеріальну допомогу по безробіттю; допомогу на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні; професійну підготовку або перепідготовку; підвищення кваліфікації та профорієнтацію; пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні; інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням; виплату забезпечення та надання соціальних послуг; відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із достроковим виходом на пенсію осіб; фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів; створення резерву коштів фонду тощо.

Проведене дослідження дозволило виявити основні напрямки подальшого розвитку організаційно-правового та фінансово-економічного механізмів діяльності Фонду та внести відповідні пропозиції. Їх загальний зміст полягає в наступному:

1. Обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сучасних умовах є основною організаційно-правовою формою здійснення застрахованими громадянами права на захист від безробіття, на одержання відповідної державної допомоги та підтримки.

2. Законодавство України про обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття переживає етап свого становлення. Першочергового значення при цьому набувають норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», який вперше визначив правові, фінансові та організаційні засади соціального страхування на випадок безробіття.

3. Уперше на законодавчому рівні визначено поняття часткового безробіття, умови та порядок виплати допомоги початковому безробіттю.

4. Важливою проблемою на сучасному етапі виступає створення ефективного механізму реалізації норм вказаного Закону, особливо в частині фінансування відповідних виплат.

5. Враховуючи складну економічну ситуацію в державі, доцільно внести до чинного законодавства дозвіл про надання працівникові на період вимушеної відпустки можливості працевлаштування за сумісництвом на повний робочий час.

6. Необхідно прискорити перехід до міжнародних форм обліку і статистики в галузі праці й зайнятості, що забезпечить проведення більш широкого аналізу неповної зайнятості працюючих і розробку конкретних заходів на коротко - та середньострокові терміни.

7. З метою підвищення соціальної захищеності осіб, які перебувають у вимушеній неповній зайнятості, належить закріпити на законодавчому рівні певні зобов'язання роботодавця про відшкодування втрат працівника в разі вимушеного переходу до неповної зайнятості або самостійне визначення роботодавцем заходів соціального захисту в колективному договорі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»

2. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»

3. Закон України “ Про зайнятість населення ”

4. Закон України “ Про внесення змін до Закону України ,про розмір внесків на деякі види законодавчих актів України щодо загальнообов'язкове державне соціальне страхування ” № 492 - ІV від 6.02.2003р.

5. Положення «Про порядок надання Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття послуг 6. Порядок відшкодування Пенсійному фонду України з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрат.

7. Інструкція “ Про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття ” від 16.01.2003 року;

8. Базилевич В.Д., Баластик Л.О. Державні фінанси. Навчальний посібник/ Заг. ред. Базилевича В.Д - К Атіка, 2002р.

9. Басов В. Заходи соціального захисту незайнятого населення в січні - вересні 2003р. // Праця і зарплата - № 39 (379) - 2003р.

10. Василенко П. Надання консультацій // Праця і зарплата - № 12 (352) 2003р.

11. Василик О. Д. Теорія фінансів: Підручник. - К.: НІОС - 2000р.

12. Дмитренко С. Внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування// Праця і зарплата - № 9 (349) - 2003р.

13. Зайцева Л. Тенденції соціального розвитку регіонів України// Економіка України - № 5 .- 2003р.

14. Король О. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - №и 10 (350) - 2003р.

15. Косова Т. Сутність і критерії ефективності системи соціального захисту// Фінанси України.-№8.- 2000р.

16. Косованов В.С. Допомога по безробіттю// Юридичний вісник України - №10 - 2003р.

17. Мортиков В. Пенсійне забезпечення і зайнятість// Економіка України.- №2.-2000р.

18. Новікова О. Забезпечення соціального захисту населення// Економіка України - № 2 - 2003р.

19. Остапенко В. Заходи соціального захисту незайнятого населення в 2002р. № 3 (343) - 2003р.

20. Яковлєв А.І. Методи оцінки ефективності створення робочих місць// Фінанси України - №9 -т2003р.

21. Яковський В. Соціальні гарантії// Освіта .-№57.-1999р.

22.Теренс М. Ганслі Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки.К., Основи. 1996, с. 42 .

23. Садова У. Регіональна соціальна політика: суть, проблеми та перспективи // Україна: аспекти праці. К., № 4. - 1999. - С. 14-17

24. Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система України. - К.: НІОС, 2000. -с.398.

25. Допомоги по соціальному страхуванню // Все про бухгалтерський облік. -1999. -№10. -с.24