Фондовий ринок
Основні суб’єкти фондового ринку. Поняття та класифікація інвесторів і посередників. Українська фондова біржа як суб'єкт фондового ринку. Організація ф’ючерсних угод. Основні поняття біржової торгівлі та техніка укладання ф'ючерсних угод і контрактів.
Рубрика | Банковское, биржевое дело и страхование |
Вид | контрольная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 09.04.2010 |
Размер файла | 30,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Київський Гуманітарний Інститут
Контрольна робота
з дисципліни: «Фондовий ринок»
План
1. Основні суб'єкти фондового ринку
2. Організація ф'ючерсних угод
3. Задачі
Список використаної літератури
1. Основні суб'єкти фондового ринку
У зв'язку з різноманіттям угод з фондовими цінностями і багатогранністю функцій, які можуть виконуватися різними учасниками ринку цінних паперів, навряд чи представляється можливим дати їм єдину вичерпну класифікацію. Залежно від характеру економічної поведінки суб'єктами фондового ринку можуть бути емітенти, інвестори та фінансові посередники.
Емітентом цінних паперів є держава в особі центрального або місцевого органу влади (управління) або юридична особа (підприємство, установа, організація, компанія), що випускає (емітує) цінні папери з метою залучення фінансових ресурсів для свого розвитку і несе зобов'язання по них перед власниками цінних паперів. Відповідно до чинного законодавства в Україні емітентами можуть бути державні органи, органи місцевої адміністрації, підприємства й інші юридичні особи (включаючи спільні та іноземні підприємства), зареєстровані на території України. Неодмінною умовою допуску емітента на фондовий ринок є державна реєстрація його правового статусу.
Інвестор - фізичні та юридичні особи, які мають вільні фінансові ресурси і наміри вкласти їх у фінансові активи з метою одержання коштів доходу у вигляді дивідендів, процентів або приросту ринкової вартості таких фінансових активів. Відповідно до українського законодавства інвесторами можуть виступати не тільки вітчизняні юридичні та фізичні особи, але й іноземні. Інвестори поділяються на:
· індивідуальні (приватні особи);
· корпоративні (підприємства, організації, установи і т.д.);
· інституціональні (колективні).
Серед перерахованих груп інвесторів найбільш представницькою і впливовою є група інституціональних інвесторів. Як інституціональні інвестори можуть виступати різні фінансові інститути: пенсійні фонди, страхові компанії, траст-компанії. З одного боку, вони залучають грошові кошти своїх клієнтів, з іншого - значну частину залучених коштів без збитку інтересів своїх клієнтів інвестують в різні фондові цінності.
Як інституціональний інвестор на ринку цінних паперів можуть бути компанії споживчого кредиту, кредитні спілки, а також численні інвестиційні фонди.
Емітенти й інвестори, як правило, рідко виходять самостійно на фондовий ринок. Частіше за все вони вдаються за допомогою професійних посередників.
Посередники - юридичні особи, які опосередковують зустрічний рух коштів та цінних паперів як на первинному, так і на вторинному ринку. Потрібно розрізняти дві групи посередників:
· власне посередники, тобто структури, які допомагають емітентам та інвесторам здійснювати купівлю-продаж цінних паперів на комісійних умовах, але не використовують власних коштів для проведення таких операцій. До цієї групи відносяться торговці цінними паперами, в першу чергу - брокери та андеррайтери;
· фінансові посередники - активні учасники фондового ринку, які купують фінансові інструменти на власний розсуд і, як правило, за власний рахунок, формують інвестиційний портфель та отримують доход від його володіння та від подальшого перепродажу цінних паперів.
Українське законодавство як основного посередника на фондовому ринку затверджує інвестиційний інститут - юридичну особу, що створена в будь-якій організаційно-правовій формі відповідно із Законами України "Про підприємства в Україні", "Про підприємництво" і здійснює діяльність з цінними паперами як виняткову.
Інвестиційний інститут може здійснювати свою посередницьку діяльність на ринку цінних паперів в ролі:
· фінансового брокера;
· інвестиційного консультанта;
· інвестиційної компанії.
Будь-який інвестиційний інститут може діяти на ринку цінних паперів як професійний посередник тільки на основі ліцензії, виданої йому в порядку державної реєстрації.
Українська фондова біржа як суб'єкт фондового ринку
Українська фондова біржа створена у 1991 році у відповідності до Закону України "Про цінні папери і фондову біржу". Зареєстрована постановою Кабінету Міністрів України 29 жовтня 1991 року. Практичну діяльність розпочала з січня 1992 року. У червні 1997 року одержала у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку Свідоцтво про реєстрацію, а у червні 1998 року - Свідоцтво про реєстрацію Української фондової біржі як саморегулюючої організації ринку цінних паперів. УФБ - перша і найбільш розвинута в Україні біржа цінних паперів. Концепцією розвитку УФБ передбачається формування в Україні централізованого, прозорого і ліквідного ринку цінних паперів, який підлягає державному регулюванню і контролю.
Українська фондова біржа сьогодні - це торги в системі електронного обігу цінних паперів, аукціонний продаж за грошові кошти державних пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, створених в процесі приватизації. Це і розвиток вторинного ринку на торгах "з голосу", на яких представлений увесь спектр основних видів цінних паперів: акції приватизованих підприємств, акціонерних товариств, венчурних компаній, державні цінні папери, ощадні, депозитні та інвестиційні сертифікати, векселі. Впроваджується торгівля опціонами та ф'ючерсами.
Необхідно також виділити таких учасників або групи учасників фондового ринку, які становлять його суб'єктну інфраструктуру.
Інфраструктурні організації, тобто організації які не виступають в операціях купівлі-продажу цінних паперів як їх безпосередні учасники, але, по-перше, забезпечують можливість найбільш ефективного проведення таких операцій, а, по-друге, виступають інструментом, за допомогою якого досягається необхідний рівень цивілізованості та прозорості операцій на фондовому ринку. До інфраструктурних учасників фондового ринку прийнято відносити:
· саморегулюючі організації - біржі та добровільні об'єднані професійних учасників фондового ринку. Загальним для саморегулюючих організацій є те, що вони не є організаціями, створеними для отримання прибутку та їм делеговані права щодо встановлення певних правил поведінки та ділової етики професійних учасників фондового ринку, які є для учасників саморегулюючої організації обов'язковими;
· розрахунково-клірингові установи - установи, які здійснюють платежі по операціях в межах ринку цінних паперів. До розрахунково-клірингових установ відносяться розрахункові палати та спеціалізовані банки, які завжди існували при біржах;
· депозитарні установи - установи, які здійснюють облік, збереження і фіксування переміщення цінних паперів від одного власника до іншого. До цих установ належать власне депозитарії, зберігачі та реєстратори;
· інвестиційні консультанти - структури, які здійснюють інформаційно-консультаційне забезпечення учасників (в тому числі - потенційних) фондового ринку. Діяльність консультантів регулюється спеціальним законодавством та ліцензується;
· аудитори - спеціалізовані фірми, покликані здійснювати незалежний контроль за достовірністю інформації, яку оприлюднюють учасники фондового ринку. Основним завданням аудиту є підтвердження достовірності фінансової звітності емітентів цінних паперів.
2. Організація ф'ючерсних угод
Ф'ючерсна угода - стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту. Як правило, ф'ючерсні угоди укладають на біржі, хоча ніхто не забороняє укладати контракти між конкретним продавцем і покупцем на вільному ринку.
Кожна біржа, що організує купівлю-продаж ф'ючерсних угод, вправі установити свій порядок їх укладання і виконання відповідно до законодавства конкретної біржі. Для укладання біржової ф'ючерсної угоди насамперед визначають його учасників. До них відносяться:
1. Клієнти, що бажають взяти участь у процесі торгівлі. Ними можуть бути члени будь-якої біржі, постійні чи разові її відвідувачі, як фізичні, так і будь-які юридичні особи, включаючи інституціональних інвесторів, до яких відносяться інвестиційні інститут, банки, холдингові і фінансово-холдингові компанії, фонди майна, страхові компанії.
2. Посередницька фірма -- це юридична чи фізична особа, що самостійно чи за дорученням клієнта бере участь у процесі біржового торгу чи укладає угоди поза ним і здійснює всі розрахунки по них із клієнтами і членами Розрахункової палати відповідно до Правил біржової торгівлі.
При реєстрації як учасника торгівлі ф'ючерсними угодами біржа пред'являє до посередницьких фірм ряд вимог:
- придбання визначеної кількості акцій Біржі, що дає право торгувати на свій рахунок і/чи за дорученнями клієнтів;
- укладання договору про розрахункове обслуговування;
- володіння необхідними коштами для формування ризик-капіталу і гарантійного фонду;
- одержання кваліфікаційного допуску.
3. Розрахункова палата є серцевиною всіх розрахунків по ф'ючерсних контрактах, ключовою технічною ланкою в організації ф'ючерсної торгівлі. Розрахункова палата покликана забезпечити фінансову стійкість ринку ф'ючерсних угод, захист інтересів клієнтів, контроль за біржовими операціями. Вона виступає як третя сторона в угодах по всіх контрактах, тобто покупці і продавці приймають на себе фінансові зобов'язання не один перед одним, а перед Розрахунковою палатою. Будучи учасником будь-якої угоди, вона приймає на себе відповідальність як гаранта.
Розрахункова палата:
- реєструє в результаті біржових торгів угоди;
- визначає і стягує заставні суми по укладених контрактах;
- визначає і перелічує суми виграшів і програшів членів Розрахункової палати при відхиленні поточної біржової ціни від контрактної;
- здійснює ліквідацію взаємопогашених контрактів і розрахунки по них;
- організує і гарантує виконання ф'ючерсних контрактів.
4. Члени Розрахункової палати, тобто юридичні особи, її організуючі і виконуючі завдання клієнтів по купівлі-продажу ф'ючерсних контрактів і проведенню необхідних розрахунків, зв'язаних з нею. Усі члени Розрахункової палати відкривають у ній свої рахунки, за допомогою яких здійснюються миттєві розрахунки між посередницькою фірмою і біржею, між посередницькою фірмою і Розрахунковою палатою, між посередницькими фірмами по купівлі-продажу контрактів.
5. Біржа, що організує торгівлю ф'ючерсами і контролює весь процес торгівлі.
Основні поняття біржової торгівлі ф'ючерсними угодами.
Ф'ючерсна угода на біржі стандартизована по всіх параметрах, крім одного -- ціни товару, що поставляється, яка визначається в процесі біржових торгів. Стандартизація ф'ючерсного контракту включає уніфікацію наступних основних показників: споживча вартість товару, його кількість і ринкові умови обігу, вид товару, розміри партії товару, умови і терміни постачання, форма оплати, санкції за порушення умов контракту, порядок арбітражу та ін. У зв'язку з цим ф'ючерсні контракти високоліквідні, для них існує широкий вторинний ринок, оскільки по своїх умовах вони однакові для всіх інвесторів.
При здійсненні угоди на біржі продавець контракту бере на себе зобов'язання продати, а покупець -- купити визначену кількість біржового товару у визначений термін у майбутньому за ціною, обумовленою в момент угоди. При цьому говориться, що вони відкривають позиції. Важливою особливістю ф'ючерсної торгівлі, що випливає з її стандартизації, є знеособленість контракту. Сторонами у ф'ючерсному контракті виступають не продавець і покупець, а продавець і Розрахункова палата чи покупець і Розрахункова палата біржі. Це дозволяє продавцю і покупцю діяти незалежно один від одного, тобто ліквідувати свої зобов'язання по раніше оформленому контракту шляхом закриття позиції.
Закриття позиції здійснюється шляхом здійснення офсетної угоди чи постачанням активу. Офсетна угода -- це протилежна угода, тобто продавець повинен купити, а покупець -- продати контракт. При цьому учасник ф'ючерсної торгівлі більше не несе зобов'язань виконання контракту, він перекладає їх на свого нового контрагента. Таким чином, кількість відкритих позицій кожного учасника ф'ючерсної торгівлі дорівнює абсолютній величині різниці між числом проданих і куплених ним контрактів.
Якщо учасник контракту бажає здійснити чи прийняти постачання, він не ліквідує свою позицію до дня постачання й у встановленому порядку інформує палату про готовність виконувати свої конкретні зобов'язання. У цьому випадку Розрахункова палата вибирає сторону з протилежною позицією, що не була закрита з наступною офсетною угодою і повідомляє її про необхідність поставити чи прийняти необхідний актив. Абсолютна більшість позицій інвесторів по ф'ючерсних контрактах ліквідується ними в процесі дії контрактів за допомогою офсетних угод і тільки 2-5% контрактів закінчуються реальними поставками.
Щоб не допустити надмірної спекуляції на ф'ючерсних угодах і посилити систему гарантій їх виконання, біржа встановлює по кожному виду контракту ліміт відхилення ф'ючерсної ціни поточного дня від котирувальної ціни попереднього.
Порядок висновку і виконання угод на купівлю-продаж ф'ючерсних угод. Технологічно, процес купівлі-продажу ф'ючерсних контрактів умовно можна розділити на ряд послідовних етапів.
Техніка укладання ф'ючерсних контрактів на біржі.
1. Рішення клієнта. Клієнт оцінює ліквідність ф'ючерсних контрактів, тобто їх вільну і швидку купівлю-продаж, визначає витрати, пов'язані зі здійсненням купівлі-продажу. Після цього клієнт приймає рішення про купівлю-продаж ф'ючерсних контрактів, тобто про участь у ф'ючерсних торгах.
2. Висновок договору на брокерське обслуговування. Особисту участь у торгах можуть приймати посередницькі фірми і брокери. Клієнт встановлює договірні стосунки з фірмою, що є посередником на ф'ючерсному ринку. Між ними укладається договір на брокерське обслуговування. За даним договором клієнт доручає посередницькій фірмі:
- відкрити для клієнта в Розрахунковій палаті особовий рахунок;
- укладати угоди на купівлю-продаж ф'ючерсних контрактів від імені і за рахунок клієнта;
- надавати клієнту інформаційні і консультаційні послуги, пов'язані з торгівлею ф'ючерсними контрактами;
- оформляти від імені клієнта всі необхідні документи на ф'ючерсному ринку;
- стежити за станом особистого рахунка.
Невід'ємною частиною договору на надання брокерських послуг є угода про рахунок. Усі розрахунки з особовими рахунками клієнта Розрахункова палата здійснює на підставі угоди про рахунок, у якому міститься інформація про юридичну адресу, банківські реквізити клієнта, розміри його річного доходу і ризик-капіталу. За дійсною згодою клієнту надається право здійснювати операції з біржовими ф'ючерсними угодами, а також робити розрахунки через свого брокера. Угода також регламентує величину брокерських комісійних за один контракт у випадку виконання замовлення. Комісійні звичайно не перевищують 1% від суми угоди.
Крім угоди про рахунок на підпис клієнту дається і заява, яка розкриває ризики та містить застережливу інформацію. Клієнту пропонується ретельно зважити, чи підходить йому участь у торгівлі ф'ючерсними контрактами у світлі його фінансового стану.
Серед ризиків, як правило, виділяються наступні:
- можливість втратити повністю початковий внесок коштів і будь-які додаткові кошти, що вносяться брокеру для встановлення і підтримки позиції на ф'ючерсному ринку;
- коли на ринку відбувається максимально припустима зміна ціни, позицію дуже важко ліквідувати;
- оцінка збитків ускладнена, і можливий ризик може перевищувати надані гарантії.
Договором на брокерське обслуговування також визначаються термін дії договору і умови його припинення, порядок виконання доручень клієнта, здійснення розрахунків, відповідальність сторін і порядок розгляду суперечок.
3. Укладання договору на обслуговування з членом Розрахункової палати. Посередницька фірма встановлює договірні стосунки з членом Розрахункової палати шляхом укладання відповідного договору.
4. Замовлення клієнта. Щоб біржовий посередник виконав завдання клієнта, останній повинен надати йому заявку на виконання визначених операцій у процесі біржових торгів. У практиці біржової торгівлі такі заявки називаються торговими дорученнями. Вони повинні містити точні вказівки, що стосуються виду угоди (покупка або продаж), кількості контрактів, терміну і форми постачання, форми оплати, дати і кількості торгів, умов щодо ціни. Клієнт може давати брокеру наступні види торгових доручень:
- купити чи продати по біржовій (ринковій) ціні. На бланку заявки ціна не ставиться;
- купити чи продати по "найкращій ціні дня" - виконується за самою низькою для покупки і найвищою для продажу ціною за результатами сесій біржового дня;
- купити чи продати за визначеною ціною. Виконується брокером відразу ж після чи за дорученням в той момент, коли ціна досягне заданого рівня.
5. Виконання замовлення. Замовлення виконується в процесі торгів на біржі. Угоди з ф'ючерсними контрактами відбуваються в одній чи декількох секціях біржового залу чи в окремому приміщенні. Операційний зал біржі може поділятися на "піти" і "ринги". На великих біржах торговий піт звичайно розташовується трьома чи чотирма ярусами. Ринг -- дрібніша площа, звичайно призначена для торгів більш "легким активом".
Організація торгів на різних біржах може в деяких деталях розрізнятися, однак основні правила повинні відповідати світовим стандартам.
6. Інформація про минулі торги. Біржа передає інформацію про укладені ф'ючерсні угоди у відповідні інформаційні системи, що поширюють котирування цін по всьому світу.
7. Розрахунки по угодах. Здійснюючи угоду, обидві сторони вносять, на біржу заставу. Дана сума називається гарантійною маржою, а рахунок, на який вона вноситься -- маржовий рахунок. Звичайно її розмір коливається в межах від 5 до 15% від поточної вартості угоди. За результатами торгів Розрахункова палата здійснює щоденний розрахунок прибутків і збитків (кліринг). Основою для щоденних розрахунків прибутків і збитків є котирувальна ціна торгової сесії. Способи встановлення котирувальної ціни по кожному виду контракту визначені його умовами. Звичайно вона являє собою середнє значення ф'ючерсних цін, по яких ф'ючерсні контракти продавалися наприкінці торгового дня.
У результаті клірингу на рахунок кожного учасника торгів записується сума, отримана в результаті його виграшу чи програшу. Щоденним виграшем чи програшем учасника ф'ючерсної торгівлі є варіаційна маржа, визначена по закінченні торгової сесії для кожної угоди.
Якщо варіаційна маржа позитивна, то вона, вноситься продавцем на користь покупця; якщо негативна - то покупцем на користь продавця. Якщо в якийсь день вартість контракту виросла, то покупець отримав прибуток, а продавець поніс збитки. При цьому заставні зобов'язання продавця збільшаться, а покупця -- зменшаться, причому на однакову суму. Ця сума буде переведена з маржового рахунка продавця на маржовий рахунок покупця. Однак розмір застави є постійним, тому біржа вимагатиме від продавця внести відповідну суму на його маржовий рахунок. Але наступного дня ціна може впасти, і в аналогічній ситуації може виявитися вже покупець. Вимагати щодня від одного з учасників угоди внесення деякої суми дуже незручно, тому при укладанні угоди від обох її учасників звичайно потрібно ще і внесення маржі підтримки, що звичайно складає 60-80% від суми застави. Ефект від вдало відкритої позиції може бути реалізований вже в день укладання угоди. Програш також віднімається з рахунка щодня. У цьому і плюс, і мінус ф'ючерсної торгівлі. Мінус у тому, що при укладанні завідомо виграшної угоди в результаті короткочасних несприятливих коливань цін може бути понесений значний збиток, що вимагатиме або внесення додаткових сум, або закриття позицій, що через 2-З дні принесли б прибуток. Але є і значний плюс, що і визначає унікальність ф'ючерсів. Інвестування у ф'ючерсний контракт лише 10% від ціни базисного активу дозволяє одержати дохід від росту курсової вартості, аналогічний доходу, отриманому від інвестування всієї суми на ринку реального товару.
8. Внесення коштів по розрахунках і Розрахункова палата. Якщо рух цін не спричинив збитку одній із сторін, що перевищує маржу підтримки, сума збитку списується з маржового рахунка цієї сторони на користь іншої. Якщо ж зміна цін викликала втрати однієї зі сторін, що перевищують маржу підтримки, ця сторона повинна внести відповідну суму плюс додатковий внесок до повного відновлення застави, тому що на маржовий рахунок іншої сторони була проведена маржа підтримки, а відсутня сума була списана з застави.
Якщо протягом 1-го банківського дня після повідомлення про необхідність внесення необхідної суми не отримане підтвердження про відповідне перерахування Розрахункова палата починає наступні дії:
- припиняє перерахування коштів з рахунка фірми;
- з посередницької фірми стягується пеня в розмірі 0,5% заборгованості за кожний день затримки аж до ухвалення рішення про призупинення діяльності цієї фірми.
Якщо вільних коштів фірми не вистачає для погашення заборгованості то Розрахункова палата пропонує фірмі закрити незабезпечені позиції, зробивши офсетну угоду.
9. Поставка за ф'ючерсним контрактом. Торгівля визначеним ф'ючерсним контрактом закінчується на торговій сесії, останній перед 15 числом місяця виконання контракту. Хоча переважна частина ф'ючерсних контрактів ліквідується до моменту їх виконання, деяка їх частина підлягає виконанню (звичайно в практиці провідних ф'ючерсних бірж за кордоном - 2-5% від загального числа укладених контрактів). Учасники ф'ючерсної торгівлі, у яких залишилися відкриті позиції, зобов'язані протягом 10 робочих днів здійснити чи прийняти поставку товару за котирувальною ціною останньої торгової сесії (названою ціною виконання контракту).
Позабіржовий ринок. Світовий досвід показує, що біржовий і позабіржовий ринки мають тісний взаємозв'язок, і будь-яка фірма досягає фінансового успіху тільки при успішному маневруванні між цими ринками.
Стандартний характер умов контрактів на біржі може виявитися незручним для контрагентів. Крім того, на біржі може взагалі бути відсутнім ф'ючерсний контракт на актив, у якому зацікавлені контрагенти. У цьому сенсі позабіржовий ринок надає своїм учасникам більше можливостей по укладанню нестандартних з погляду біржової торгівлі контрактів: на вільному ринку допускається будь-який розмір ф'ючерсного контракту, а також позабіржовий ринок дозволяє включати в контракти будь-які додаткові умови.
Одна з основних проблем позабіржового ринку зв'язана з забезпеченням гарантій платежів. Як правило, менш усього цим недоліком страждає міжбанківський ринок, однак серйозні проблеми можуть виникнути при залученні в угоди небанківських структур. Вихід може бути знайдений у використанні біржового механізму при одержанні гарантій по угодах, тому Що цей механізм передбачає створення: страхового фонду і допускає можливість участі в угодах як банків, так і інших юридичних осіб.
Позабіржовий ринок вільний від яких-небудь стандартів і обмежень за винятком тих, котрі стосуються загальних норм і правил, установлених, регулюючими органами на угоди з цінними паперами і роботу брокерсько-дилерських фірм.
Технологія проведення ф'ючерсних угод на позабіржовому ринку полягає в наступному. Спеціальна категорія брокерських контор займається пошуком і зведенням клієнтів, що бажають купувати чи продавати ф'ючерсні контракти. Після того, як брокери домагаються відповідної домовленості між сторонами, у справу включається четверта сторона -- фірма індосант, що бере на себе гарантії по виконанню сторонами своїх зобов'язань. Функції індосанта полягають у тому, щоб одержати від учасників гарантійні депозити і провести взаєморозрахунки між сторонами, як у випадку виконання учасниками своїх зобов'язань, так і у випадку їх невиконання. У біржовій торгівлі роль індосанта відіграє Розрахункова палата.
Недоліками вільного ринку ф'ючерсних контрактів у порівнянні з біржовим є більш високий рівень комісійних витрат (у 1,5-2 рази вище): обмежений вторинний ринок, пропозиції робляться через газетні оголошення; відсутність стандартизації і низька ліквідність контрактів; менш надійна система гарантій виконання контрактів.
Задача 1
Облігація з фіксованим купоном 13%, що сплачується раз на рік, буде погашена 1.07.2011р. за номінальною вартістю 1000 гр.од. Чи забезпечить дана облігація інвестору доходність на рівні 13,5%, якщо придбати її 1.07.2008р. за ринковою ціною 993гр.од. після сплати за нею процентів?
Розв'язання:
K1=13,5%=0,135;
c=13=0,13;
N=1000 грн.,
n=3;
С=с*N=1000*0,13=130;
P0=?C/(1+K0)n+N/(1+K0)n; де
С - сума відсотків по облігації за кожен рік;
N - номінальна вартість облігації;
K0 - дисконтна ставка, яка показує доходність подібних облігацій на ринку;
n - кількість років до погашення;
і - період (рік).
P0(13,5)=1000/(1+0,135)3+130/(1+0,135)+130/(1+0,135)2+130/(1+0,135)3=
=990,06грн.
Тобто, щоб забезпечити інвестору доходність на рівні 13,5 % облігацію потрібно придбати не більше ніж за 990,06 грн., а придбання облігації за 993 грн. не забезпечить вказаної доходності.
Відповідь: не забезпечить.
Задача 2
Депозитний сертифікат, номінал якого 100000 гр.од., термін обігу - 45 днів, придбаний на ринку за ціною 101184 гр.од. за 15 днів до погашення. Визначити суму F, яку отримає власник сертифіката при погашенні, а також очікувану доходність г, якщо процентна ставка за сертифікатом становить 15% річних.
N=100000 гр. од.
t0=45 дн.
Pc=101184 гр. од.
tn=15 дн.
ki=15%=0,15
T=360 дн.
Розв'язання:
F=N*(1+(ki*t0/Т))=100000*(1+(0,15*45/360))=101875 гр. од.
г=((F/Pc)-1)*Т/tn=((101875/101874)-1)*360/15=0,000023=0,023%
Отже, при погашенні депозитного сертифікату, власник отримає 101 875 гр. од., а очікувана дохідність при цьому буде 0,023%
Відповідь: F=101875 гр. од., г=0,023%.
Задача 3
Компанія має намір через два місяця продати 250т цукру. Щоб уникнути ризику падіння цін, вона проводить хеджування ф'ючерсами.
Початкова ціна цукру на ринку (ціна спот) S1=302,5 $/т
Початкова ф'ючерсна ціна F1=304 $/т
Обсяг цукру в одному ф'ючерсному контракті V - 50т
Кількість контрактів k=250/50=5
Ціна спот цукру на дату поставки S2=297,8 $/т
Ф'ючерсна ціна цукру на дату поставки F2=299,3$/т
Завдання
а) Яке хеджування (довге чи коротке) при цьому проводиться і в чому його суть?
б) Визначити вигоди/втрати фірми на ринку спот та на ф'ючерсному ринку, а також загальний результат операції.
в) Охарактеризувати результат Хеджування для компанії.
Розв'язання:
а) В даній задачі застосовується коротке хеджування, суть якого полягає в тому, що учасник ринку придбав контракт на продаж певного активу, при цьому, він здійснює хеджування продажем, або коротке хеджування.
б) Визначимо вигоди/втрати фірми
v на ф'ючерсному ринку:
(F1-F2)* V*k=(304-299,3)*50*5=1175$;
v на ринку спот:
(S2-S1)*250=(297,8-302,5)*250=-1175$;
v загальний результат операції:
-1175$+1175$=0 - ідеальне хеджування.
в) Отже, в даному випадку виявилося ідеальне хеджування, за якого ризик можливих втрат від падіння цін на реальному ринку цілком нейтралізується внаслідок укладання ф'ючерсного контракту. Втрати від падіння цін, яких зазнає фірма на реальному ринку (-1175$), цілком нейтралізуються виграшем на ф'ючерсному ринку. Зрештою внаслідок ідеального хеджування фірма отримує від реалізації цукру на ринку суму, що дорівнює ціні спот на початку хеджування.
Задача 4
Визначити вигоди/втрати власника 20 опціонів CALL, якщо страйкова ціна - 200 грн., премія - 5 грн., а ринкова ціна вдень виконання:
а) 202 грн., б) 200 грн., в) 207 грн., г) 197 грн.
Рстрайк.=200 грн.,
П=5 грн.,
і=20 - к-сть опціонів.
Розв'язання:
а) S2=202 грн; (S2-З-П)*20=(202-200-5)*20=-60 грн. - втрати власника, опціони виконуються;
б) S2=200 грн; (S2-З-П)*20=(200-200-5)*20=-100 грн. - втрати власника, опціони можна виконувати, або не виконувати, втрати будуть рівними -100грн. (при виконанні) дорівнюватимуть 5*20=100 грн. (втрати при невиконанні опціонів).
в) S2=207 грн; (S2-З-П)*20=(207-200-5)*20=40 грн. - вигоди власника.
г) S2=197 грн; (S2-З-П)*20=(197-200-5)*20=-160 грн. - втрати перевищують затрати на премію (- 100 грн.), опціони вигідніше не виконувати.
Отже, опціони найвигідніше виконувати за умови, коли ціна в день виконання становить 207 грн., а взагалі не варто виконувати за умови, коли ціна в день виконання становить 197 грн.
Список використаної літератури
1. Берлач А.І. та ін. Організаційно-правові основи біржової діяльності: Навч. посібник/А.І. Берлач, Н.А. Берлач, Ю.В. Ілларіонов - К.: Фенікс, 2000. - 336 с.
2. Біржова справа, Сохацька О.М. Підручник. - 2-ге вид. змін. й доп. - Тернопіль: Карт-бланш, 2007. - 631с.
3. Мендрул О.Г., Павленко І.А. Фондовий ринок: операції з цінними паперами. Навч. посібник. Вид. 2-ге, допов. та перероб. - К.:КНЕУ, 2000. - 156с.
4. Пілецький В.Т., Куликова Н.А. Ринок цінних паперів. -- Алчевськ, 2005. -- 152с.
Подобные документы
Сутність та роль фондового ринку в умовах ринкової економіки. Суб’єкти фондового ринку та особливості механізму фондової біржі. Проблеми та перспективи удосконалення фондового ринку України. Основні показники діяльності української фондової біржі.
курсовая работа [88,6 K], добавлен 21.04.2009Суть біржі, її значення та основні функції, механізм біржової торгівлі цінними паперами. Принципи біржової діяльності та порядок торгівлі на біржі. Проблема аналізу фондового ринку трагзитивної економіки та умови створення Української фондової біржі.
контрольная работа [39,6 K], добавлен 10.10.2009Утворення фондової біржі та права її членів. Організаційно-правові основи біржової діяльності. Аналіз стану та перспектив розвитку фондового ринку України. Місце фондової біржі в економічному просторі держави. Організація торгівлі на фондовій біржі.
реферат [21,6 K], добавлен 08.09.2010Дослідження особливостей функціонування та проблем розвитку фондового ринку. Аналіз динаміки показників діяльності вітчизняних фондових бірж як центральної ланки фондового ринку. Вивчення світового досвіду біржової торгівлі фінансовими інструментами.
статья [48,1 K], добавлен 24.10.2017Визначення стану фондового ринку України на основі розвитку електронної біржової торгівлі. Характеристика ринку цінних паперів, засади активного збільшення обсягів торгів. Напрямки інтернет-трейдингу, особливості і умови розвитку електронної торгівлі.
статья [13,6 K], добавлен 18.02.2014Механізм проведення ф'ючерсних угод. Суть та види фінансових ф'ючерсів, товарні ф'ючерси як фінансовий інструмент проведення угод. Форвардні контракти і їх основні характеристики. Перспективи становлення ф'ючерсних та форвардних торгів в Україні.
курсовая работа [381,4 K], добавлен 12.11.2010Сутність, функції і сегменти ринку цінних паперів. Організатори торгівлі як учасники фондового ринку. Механізм біржової торгівлі фінансовими інструментами. Аналіз сучасного стану організованого сегменту фондового ринку (ринку цінних паперів) в Україні.
курсовая работа [1012,4 K], добавлен 15.06.2013Поняття, структура, особливості і головна мета фондового ринку. Напрямки і тенденції розвитку його в Україні. Загальна характеристика, види та операції з цінними паперами. Розгляд схеми фінансового ринку. Основні функції та ознаки фондової біржі.
курсовая работа [75,3 K], добавлен 27.04.2011Ф'ючерсний ринок - органічна частина сучасної ринкової економіки, його інструменти держави використовують для формування майбутньої економічної кон'юнктури. Здійснення ф'ючерсних операцій на товарних і фондових біржах. Розрахунки за ф'ючерсними угодами.
доклад [26,5 K], добавлен 16.10.2010Функції, які виконує ринок цінних паперів в економіці країни. Необхідні кроки для зростання й розвитку фондового ринку й сектору фінансових послуг. Обсяг біржових контрактів (договорів) з цінними паперами на організаторах торгівлі, підсумки роботи ринку.
реферат [32,4 K], добавлен 18.12.2011