Ринок страхових послуг України

Ситуація ускладнюється тим, що сьогодні на страховий ринок України негативно впливає не тільки банківська криза, але й економічна криза, а також кризи фондового, валютного ринків та ринку нерухомості.

Кризи загострили і хронічні проблеми, пов'язані з недосконалим законодавством про страхування, не впровадженням обов'язкового медичного страхування за участю страховиків, непрозорим та дискримінаційним державним регулюванням; непрозорістю фінансової звітності страхового сектору; відсутністю якісної статистичної інформації; нерозвинутістю ринку страхування життя; низьким рівнем страхової культури; недотриманням законодавства з агрострахування, низькими інституційною спроможністю та статусом регулятора [46,С.225].

Унаслідок цих криз та хронічних проблем, якщо й далі продовжуватиметься споглядання їх ходу та не буде вжито системних кроків, очікується: зменшення суми страхових премій у 2009 році порівняно з 2008 роком на 30 відсотків; різке, фактично в два рази, скорочення обсягів активів страховиків; зниження показників ліквідності та платоспроможності нижче рівня регуляторних вимог; руйнівний демпінг на страховому ринку унаслідок посилення загрози банкрутства; хвиля шахрайств, пов'язаних з неможливістю погашення кредитів; можливе банкрутство компаній перестраховиків; банкрутство 50 відсотків страхових компаній класичного ринку.

Розвиток подій за таким сценарієм призведе до виходу зі страхового ринку України окремих іноземних інвесторів та зниження суверенного рейтингу України, невиплати або несвоєчасних виплат страхових відшкодувань щонайменш 320 тис. фізичних та 50 тис. юридичних осіб на суму понад 2 млрд. грн., звільнення персоналу страхових компаній у кількості щонайменш 20 тис. працівників.

Однак, в першу чергу непокоїть той факт, що сьогодні руйнівні процеси на страховому ринку викликані не тільки зовнішніми чинниками, а й зумовлені неефективними, непослідовними діями або бездіяльністю окремих органів державної влади, що як правило полягають в протекціоністській політиці щодо певних сегментів фінансового ринку чи окремих їх суб'єктів. Такий дискримінаційний підхід завдає непоправної шкоди страхувальникам, розвіює напрацьовану роками довіру клієнтів до страховиків. При цьому, ігнорується те, що врешті-решт спровокована криза страхового ринку вдарить по інших сегментах фінансового ринку, і, перш за все, по банківському ринку [41,С.67].

В той же час формування і розвиток страхового ринку України відбувається в умовах спаду виробництва промислової та сільськогосподарської продукції, наявності інфляційних процесів, зростання цін на матеріально-технічні засоби виробництва і енергоресурси, несвоєчасної виплати заробітної плати і пенсій, що суттє стримує розвиток страхування в нашій державі.

Отже, проаналізувавши процес становлення страхового ринку в Україні, можна зробити висновок, що його подальший успішний та інтеграційний потенціал залежатиме від: розширення переліку страхових послуг, підвищення їхньої конкурентоспроможності: розширення інфраструктури: удосконалення порядку оподаткування страхової діяльності; підвищення вимог до порядку створення й діяльності страхових організацій; подальшого розвитку законодавчої та удосконалення нормативної бази; створення об'єднань страховиків із найважливіших питань страхування; подальшої інтеграції України у міжнародні структури; створення оптимальної структури співвідношення між обов'язковим і добровільним страхуванням; залучення страхового риинку до вирішення найважливіших питань соціального страхування; підвищення платоспроможності страховиків.

2.2 Оцінка структури ринку страхових послуг

Страхування може бути двох основних видів: добровільне та обов'язкове. Обов'язкові види страхування визначені Законом України «Про страхування». Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на підставі договору між страхувальником і страховиком.

Структура ринку страхових послуг постійно змінюється. Особливого розвитку набули такі напрями страхування, як страхування життя та добровільне майнове страхування.

Незважаючи на стрімкий ризвиток субринку страхування життя, його питома вага на ринку страхових послуг мізерна (у 2008 році лише 0,8%). (Рис.2.6)



Рисунок 2.6. Структура ринку страхових послуг за 2008 рік [53]

Як свідчать дані рис.2.6., на ринку України особисте страхування нерозвинене (0,8% - страхування життя, 4,1% - добровільне особисте страхування).

За 2007-2008 рік в структурі страхових платежів добровільне страхування займає домінуюче положення, його питома вага виросла з 86,4% до 96,6%, в той час, як питома вага обов'язкових видів страхування зменшилась з 13,6% до 3,4%. Такі зміни в структурі зумовлені високими темпами зростання страхових платежів по договорам майнового страхування - з 69,6% до 86,3%.Доля цього виду страхування в загальній сумі збільшення страхових платежів за аналізуємий період складає 88,4%. Найбільш високими темпами зростали страхові платежі по договорам майнового страхування - 11,2 рази, відповідальності - 7,7 рази. По договорам особистого страхування страхові платежі збільшились у 2,7 рази, хоч їх доля в загальній структурі знизилась з 7,3% до 2,2%. Це свідчить про те, що сьогодні страховий ринок недостатньою мірою виконує свою соціальну функцію - захист інтересів громадян (Рис. 2.7.). [27,С.2]



Рисунок 2.7. Валові надходження страхових платежів [53]

У структурі страхових премій за 9 місяців 2008 року найбільша частка належить добровільному страхуванню майна (74,5%), це на 1,66 пункта більше порівняно з аналогічними показниками за такий самий період 2007 року, а найменша - страхуванню життя (0,5%). Страхування життя на національному ринку страхових послуг становить найменшу частку (0,5%), тоді як у західноєвропейських країнах цей показник сягає 40%. Щороку питома вага страхових платежів із страхування життя в загальній структурі платежів зменшується, і лише у 2008 році відбулися позитивні зміни. Це свідчить про потенційні можливості подальшого розвитку національного ринку страхових послуг. Можливо, це пояснюється тим, що в Україні лише 12 страхових компаній мають ліцензію на проведення оперцій із страхування життя, а реально ним займаються лише 6 страховиків. За оцінками експертів, Україна втрачає щококу близько 100 млн. доларів США через нелегальну діяльність іноземних страховиків із страхування життя.

Як видно з рис.2.8. страхові виплати українських страховиків за 9 місяців 2008 року, слід звернути увагу на те, що найбільше їх було виплачено за договорами українського майнового страхування - 145,5 млн. грн. (40,3% загальної суми виплат), найменше - 1,9 млн. грн. (0,5%) за договорами страхування життя. За договорами добровільного особистого страхування було виплачено 97,6 млн. грн. (27,1%), страхування відповідальності - 40,3 млн. грн. (11,2%). Загалом за 9 місяців 2008 року страховими компаніями було виплачено 360,6 млн. грн. Страхових виплат, тоді як отримали вони 2,934 млн. грн. Страхових премій. Отже, коефіцієнт збитковості українських страховиків дуже низький.(Рис.2.8)

Рисунок 2.8. Страхові виплати [53]

Отже, структура ринку страхових послуг постійно змінюється. Особливого розвитку набули такі напрями страхування, як страхування життя та добровільне майнове страхування. Останні декілька років страхування динамічно розвивається, збільшуючи свою ефективність кожного року на 30-40%. Зростають валові надходження страхових платежів, премій, внесків.

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ РИНКУ СТРАХОВИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇХ РОЗВ'ЯЗАННЯ

3.1 Напрями активізації розвитку ринку страхових послуг в Україні

Виходячи з необхідності вступу України в систему міжнародних економічних відносин, перебудови економіки з використанням досвіду інших країн відносно ринкових перетворень, проблеми розвитку страхового ринку тісно пов'язані з соціально-економічною ситуацією в державі, фінансово-кредитною політикою, законодавчим та організаційним забезпеченням економічних реформ в Україні.

Держава зацікавлена в розвитку страхової справи в Україні, як в механізмі підтримки рівня народногосподарського виробництва і можливості покриття непередбачених втрат і збитків підприємств та окремих громадян з мінімальною участю державних ресурсів і коштів державного бюджету.

За роки ринкових перетворень не вдалося повною мірою сформувати ринок страхових послуг, який би відповідав сучасним запитам суспільства. Його подальший розвиток потребує розв'язання актуальних проблем, а саме:

- удосконалення законодавства та нормативних документів державних органів, які стосуються виплат страхового відшкодування, можливості страхування підприємствами власних працівників за рахунок виплат та неоподаткування коштів фізичних осіб, отриманих ними у вигляді страхового платежу, який сплачується підприємством страховим компаніям; прийняття законів, які б сприяли інвестуванню страховиками вільних коштів у пріоритетні галузі економіки, запроваджували податкові пільги на такі інвестиційні операції та обов'язкове медичне страхування за участю страхових компаній тощо;

- напрацювання чіткої політики щодо формування позитивного іміджу страхового ринку в економіці. Власне, ринок є віддзеркаленням тієї ситуації, яка склалась. Тому трба боротися не з наслідками, а з причинами: створити економічно сприятливе середовище для розвитку реального страхування;

- прийняття системи фінансових показників страхових компаній, аналіз яких давав би можливість визначити майбутні фінансові проблеми страховиків, унеможливлював би порушення ними законодавства, проводив би поточний моніторинг фінансового ринку. Ситуація, яка на сьогодні склалася з аналізом фінансової звітності та термінами їх оприлюднення, є неприпустимою;

- створення національної системи рейтингування страхових компаній, яка б давала можливість проводити правильну оцінку платоспроможності, ліквідності, стійкості страхових компаній для потенційних страхувальників та інвесторів;

- усунення нерозвиненості обов'язкового страхування, без чого не може активно розвиватися ринок добровільного страхування, обмеження конкуренції в деяких секторах ринку страхових послуг і на територіях, зокрема шляхом створення афілійованих і уповноважених страхових організацій;

- запобігання необґрунтованому відпливу значних сум страхової премії за кордон через низький рівень капіталізації страхових організацій, невідповідні світовим стандартам вимоги до платоспроможності страхових організацій, а також нерозвиненість національного перестрахувального ринку, що призводять до неможливості страхування значних ризиків без помітної участі іноземних перестрахувальних компаній;

- врегулювання діяльності такої важливої категорії учасників страхового ринку, як страхові брокери;

- усунення розбалансування страхового ринку, адже поповнення страхових портфелів досить часто відбувається не за рахунок розширення страхового ринку, а за рахунок перерозподілу клієнтів;

- підвищення рівня платоспроможності, попиту та страхової культури юридичних осіб на страхові послуги, на що впливають інвестиційний “голод” підприємств, недостатній обсяг обігових коштів, макроекономічна нестабільність тощо [4,С.59].

Отже, найважливішими інструментами якісного перетворення ринку страхування на найближчі роки є розробка та впровадження стратегії розвитку страхового ринку В Україні. Вона має визначити такі актуальні питання в галузі страхування:

- напрямки удосконалення законодавчої та методологічної бази ринку страхових послуг;

- створення ефективного механізму нагляду та контролю Держфінпослуг за ринком і забезпечення розвитку саморегулювання в страховій галузі;

- посилення надійності страхового ринку й забезпечення його прозорості, стимулювання капіталізації страхового инку та створення інвестиційного клімату діяльності страховиків;

- підходи до удосконалення структури страхового сектору економіки, активізацію розвитку обов'язкового та добровільного видів страхування;

- розвиток довгострокового страхування життя, яке дасть змогу трансформувати заощадження в довгострокові інвестиції;

- інтеграцію страхового ринку до європейського та світового фінансового простору;

- заходи щодо підвищення довіри населеня та юридичних осіб до страхових компаній, створення позитивного іміджу страхового ринку серед страхувальників тощо [7,С.186].

В умовах економічної і фінансової кризи безумовно знижується активність на страховому ринку. Для її активізації необхідною умовою є стабільність гривні, зменшення інфляції, завершення процесів приватизації в основних галузях народного господарства. В принципі захистити можна тільки власника і в умовах нормального функціонування фінансової системи. Проте і самі страхові компанії можуть зробити чимало, щоб їх страхові технології і продукти відповідали європейським стандартам.

Визначені проблеми страхового ринку дозволяють визначити ті основні напрями його розвитку, які повинні бути здійснені, щоб підняти страхову справу в Україні на належний рівень. Основні з цих напрямів такі:

1. Законодавче забезпечення дальшого розвитку страхової діяльності.

1.1. Внесення змін і доповнень до Закону «Про страхування» № 2745-ІІІ від 04.10.2001р .Це перш за все чітке регламнтування організаційно-економічних питань розвитку страхування і посилення ролі Укрстрахнагляду в цьому процесі через відповідні повноваження, надані законом. Проводити класифікацію видів страхування згідно загально прийнятої міжнароднох методології, тобто визначити розподіл його на дві галузі: страхування і страхування інше, ніж страхування життя (особисте страхування, медичне страхування майнове страхування, страхування відповідальності). Необхідне корегування економічних статей закону (Ст.30 "Страхові резерви", Ст. 31 "Прибуток страховика") та визначення фінансових результатів роботи страховиків і посилення методологічної роботи Комітетом у справах нагляду за страховою діяльністю.

1.2. Розробка нових законів:

- «Про державне регулювання страхової діяльності, який передбачав би весь комплекс заходів, пов'язаних з організацією страхування, формами і методами підтримки страхового підприємництва;

- «Про страхові підприємства як специфічну форму підприємницької діяльності»;

- розробка законодавчої бази і методології проведення медичного страхування [10,С.54].

2. Податкова політика

2.1. Оподаткування страхових компаній заставками, передбаченими для підприємств з урахуванням специфік роботи страхових компаній;

2.2. Оподаткування прибутку за диференційованими ставками (надання пільг в оподаткуванні страховиків, які забезпечують страховий захист ризиків при реструктуризації економіки).

3. Інституціолізація страхового ринку

3.1. Сприяння розвитку страхового посередництва

3.2. Сприяння удосконаленню інфраструктури страхового ринку.

4. Удосконалення методології страхової справи:

4.1. Переглянути і уточнити класифікацію страхування

4.2. Розробити методику рейтингової оцінки страхових компаній

4.3. Створити єдину систему обліку і звітності сфери страхової діяльності з метою формування банку достовірної інформації та її доступності.

5. Кадрове забезпечення:

5.1. Створити міжстраховий фонд фінансування навчання спеціалістів для страхових компаній

5.2. Об'єднанням страховиків обговорити проблему про доцільність створення власних навчальних закладів по підготовці і перепідготовці кадрів для страхової справи

6. Інвестування:

6.1. Стимулювання направлення коштів (інвестицій) в пріоритетні галузі економіки з урахуванням забезпечення виконання страховиками страхових зобов'язань

6.2. Залучення коштів різних суб'єктів господарювання для створення пайових фондів страхових гарантій з метою повного використання можливостей внутрішнього ринку.

Вважаємо, що це тільки першочергові заходи по удосконаленню і підвищенню ефективності функціонування національного страхового ринку України [18,С.12].

Із сказаного вище можна зробити такі висновки:

Розвиток страхового ринку України є нагальною потребою, зумовленою зростанням рівня невизначеності та ризиковості економічних, політичних, соціальних та екологічних процесів.

Можливості стрімкого розвитку ринку страхових послуг в Україні обмежені такими чинниками: низький рівень доходів у суспільстві; недовіра до страховика, яка посилюється низьким рівнем платоспроможності страхових компаній; недосконалість не тільки власне страхового, а й у цілому законодавства; неузгодженість страхового законодавства з Цивільним кодексом України тощо; відсутність державних преференцій на страховому ринку; недостатній розвиток інструментів фондового ринку для ефективного розміщення страхових резервів; відсутність надійних механізмів розвитку страхування життя, медичного та пенсійного страхування тощо; відсутність незалежної системи підготовки висококваліфікованих фахівців зі страхування і т. ін.

Основними напрямами активації розвитку ринку страхових послуг є: законодавче забезпечення дальшого розвитку страхової діяльності; податкова політика; інституціоналізація страхового ринку; удосконалення методології страхової справи; кадрове забезпечення, інвестування та ін.

ВИСНОВКИ

Становлення України як самостійної, незалежної і демократичної держави не могло не обумовити створення і розвиток страхового ринку. Український страховий ринок ще молодий і перебуває у стадії формування. Саме страхування в змозі забезпечити не тільки безпеку, стабільність, соціальні гарантії в суспільстві через механізм страхового захисту, але у перспективі може стати серйозним механізмом перерозподілу інвестиційних ресурсів і механізмом вирішення питання занятості населення.

Страховий ринок України розвивається досить високими, у порівнянні з іншими галузями народного господарства темпами, а також у порівнянні з більшістю країн СНД. Впродовж останніх років, починаючи з 2004 року, класичний страховий ринок демонстрував стабільні темпи зростання.

Формування і розвиток страхового ринку України відбувається в умовах спаду виробництва промислової та сільськогосподарської продукції, наявності інфляційних процесів, зростання цін на матеріально-технічні засоби виробництва і енергоресурси, несвоєчасної виплати заробітної плати і пенсій, що суттє стримує розвиток страхування в нашій державі.

Подальший успішний та інтеграційний потенціал ринку залежатиме від: розширення переліку страхових послуг, підвищення їхньої конкурентоспроможності: розширення інфраструктури: удосконалення порядку оподаткування страхової діяльності; підвищення вимог до порядку створення й діяльності страхових організацій; подальшого розвитку законодавчої та удосконалення нормативної бази; створення об'єднань страховиків із найважливіших питань страхування; подальшої інтеграції України у міжнародні структури; створення оптимальної структури співвідношення між обов'язковим і добровільним страхуванням; залучення страхового риинку до вирішення найважливіших питань соціального страхування; підвищення платоспроможності страховиків.

Держава зацікавлена в розвитку страхової справи в Україні, як в механізмі підтримки рівня народногосподарського виробництва і можливості покриття непередбачених втрат і збитків підприємств та окремих громадян з мінімальною участю державних ресурсів і коштів державного бюджету.

За роки ринкових перетворень не вдалося повною мірою сформувати ринок страхових послуг, який би відповідав сучасним запитам суспільства. Його подальший розвиток потребує розв'язання цілої низки проблем. Можливості стрімкого розвитку ринку страхових послуг в Україні обмежені такими чинниками: низький рівень доходів у суспільстві; недовіра до страховика, яка посилюється низьким рівнем платоспроможності страхових компаній; недосконалість не тільки власне страхового, а й у цілому законодавства; неузгодженість страхового законодавства з Цивільним кодексом України тощо; відсутність державних преференцій на страховому ринку; недостатній розвиток інструментів фондового ринку для ефективного розміщення страхових резервів; відсутність надійних механізмів розвитку страхування життя, медичного та пенсійного страхування тощо; відсутність незалежної системи підготовки висококваліфікованих фахівців зі страхування і т. ін.

Основними напрямами активації розвитку ринку страхових послуг є: законодавче забезпечення дальшого розвитку страхової діяльності; податкова політика; інституціоналізація страхового ринку; удосконалення методології страхової справи; кадрове забезпечення, інвестування та ін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Конституція України. - К.: Право, 1994, 1996. - 64 с.

Закон України «Про страхування» № 2745-ІІІ від 04.10.2001р.

Закон України "Про господарські товариства"

Акименко А.В. Развитие отечественного страхового рынка - шаг к укреплению национальной безопасности Украины // Финансовые услуги. - 2007. - № 5-6. - С. 58-60.

Архипов А.П. Управление страховой компанией в условиях кризиса платежеспособности // Финансы. - 2006. - № 11. - С. 40-43.

Архипов А.П. Структура региональных страховых рынков // Финансы. - 2000. - № 3. - С. 44-48.

Базилевич В.Д. Нова парадигма страхування в умовах глобалізації.- Збірник наукових праць. - Економіка - Вісник Київського національного університету ім.. Т.Шевченка, Київ, 2006р.- 186с.

Базилевич В.Д. Страховий ринок України. - К.: Товариство «Знання», КОО. - 1998. - 374 с.

Басаков М.И. Страховое дело в вопросах и ответах: Учебное пособие. - Ростов-на-Дону: Феникс.- 2003. - с.15

Белоусов С. Страховой рынок нуждается в поддержке // Финансы. - 2007. - № 3. - С. 54.

Гварлиани Т.Е. Дискуссионные вопросы теории страхования// Финансы. - 2000. - №9 - с.46

Гварлиани Т.Е., Балакирева В.Ю. Денежные потоки в страховании. - М.: Финансы и статистика. - 2004. - с.9

Гомеля В.Б. Основы страхового дела. - М.:Симинтек. - 2000. - с.65

Грищенко Н.Б. Основы страховой деятельности. - Барнаул. - 2005. - С. 13-18

Гутко Л.М. Страховий ринок України: стан, проблеми розвитку та шляхи їх вирішення // Економіка. Фінанси. Право. - 2006. - № 7. - С. 19-24.

Журавин С.Г. Страховые компании в условиях глобализации.- Издательство: Анкил, Москва, - 2005г.- 176с.

Залетов О.А. Страхование в Украине (под ред. Слюсаренко О.А. д-р екон. наук),- К.: МА «BeeZone», 2002 - 452 с.

Залетов О. Проблеми інтеграції на страховому ринку України. // Финансовые услуги №1-2, - 2007,- С. 10-13.

Заруба О.Д. Страхова справа. - К.: Знання, 1998. - 321 с.

Зубец А. Страховой маркетинг. - М.: Анкил. - 2000. - 307с.

Концепція розвитку страхового ринку до 2010 року // Фінансовий ринок України. - 2005. - № 6-7. - С. 14-20.

Лутак Н.Д. Пути интегрирования украинского страхового рынка в мировой // Финансовые услуги. - 2007. - № 1. - С. 20-24.

Нечипоренко В.І. Стратегічне управління страховою компанією.- Автореферат на здобуття ступеню к.е.н. Київського національного економічного університету ім.. В. Гетьмана, Київ, 2008р., - 21С.

Павленко О. Український страховий ринок: можливості фінансування росту // Фінансовий ринок України. - 2007. - №10. - С.11-12.

Прандецкий И. Интеграция страхового рынка Украины в глобальный рынок страхования -- путь к развитию // Финансовые услуги. - 2006. - № 3. -С. 8-12.

Про стан та тенденції розвитку страхового ринку України у 2007 році. Україна-Business, №18 від 13.10.07 р. Огляд Укрстрахнагляду. с.3

Про стан та тенденції розвитку страхового ринку України у 2008 році. Україна-Business, №15 від 14.05.08 р. с.2. та №17 від 28.04.08 р., с.2.

Ротова Т.А. Страхування: Навчальний посібник. - К.: КНТЕУ. - 2001. - С.94-95

Сербиновский Б.Ю. Страховое дело. - Ростов-на-Дону. - 2005.- 436с.

Сплетухов Ю.А., Дюжиков Е.Ф. Стразование: Учебное пособие. - М.: Инфра-М. - 2004. - 19с.

Страхування. Підручник (Керівник авт. кол. і наук. ред. Осадець, д-р екон. наук, проф. - К.: КНЕУ, 1998. - 528 с.

Сухоруков М.К. Маркетинг в России и за рубежом. - 2004. - №4. - с. 124

Чехонин М. Подходы к опредилению страхового продукта// Страховое дело.- 2000.- №1. - С.48

Шахов В.В. Страхование: Учебник для вузов. - М.:Юнити.- 2004. - с.48

Шихов А.К. Страхование. - М.: Юнити-ДАНА. - 2005. - 76с.

Філонюк О.Ф. Залучення іноземних інвестицій на страховий ринок України. - Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Карабіна, 2007р., №779, - С.96-100.

Фурман В.М. Страхування: теоретичні засади та стратегія розвитку: Монографія. - К.: КНЕУ, 2008. - 296 с.

Фурман В.М. Формування ефективної стратегії взаємодії страхових компаній та банків // Фінанси України. - 2007. - № 1. - С. 137-141.

Фурман В.М. Світові тенденції розвитку ринку страхових послуг // Економіст. - 2004. - № 8. - С. 50-53.

Фурман В.М. Страховий ринок України: стан, проблеми розвитку та шляхи їх розв'язання // Фінанси України. - 2006. - № 12. - С. 131-140.

Фурман В.М. Основні напрями стратегії розвитку ринку страхування в Україні // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України (економіка, право). - 2005. - № 1.(28) - С. 67-73.

Фурман В.М. Державне регулювання страхового ринку як чинник його стратегічного розвитку // Економіка і прогнозування. - 2005. - № 3. - С. 114-126.

Фурман В.М. Особливості формування страхових ринків з перехідною економікою // Економіст. - 2005. - № 8. - С. 74-76.

Фурман В.М. Страхування та його роль у соціально-економічних процесах // Фінанси України. - 2005. - № 8. - С. 145-152.

Фурман В.М. Особливості та сутність страхового ринку // Фінанси України. - 2005. - № 11. - С. 126-131.

Фурман В.М. Страхування в Росії та Україні - головні тенденції розвитку // Вісник Донецького університету. Серія: Економіка і право - 2005. - Вип. 2. - С. 225-232.

Фурман В.М. Проблеми наукового та інформаційно-аналітичного забезпечення страхового ринку в України // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2006. - № 81-82. - С. 52-54.

Фурман В.М. Сучасний стан та перспективи розвитку страхового ринку в Україні // Матеріали всеукраїнської наук.-практ. конф. “Розвиток грошово-кредитних відносин в Україні”. - 27 лютого 2004 р. - К. - С. 202-204.

Фурман В.М. Про основні напрямки формування ефективного державного регулювання страхової діяльності в Україні // Матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. “Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання”. - 3-5 червня 2005 р. - К. - С. 253-255.

Хайкин Р.М., Перемолотов В.В. Проблемы в страховых компаниях// Финансовый бизнесс. - 2003. - №6 - С.51-60

Янов В.Э. Инвестиционная деятельность страховых компаний. - Санкт-Петербург. - 2001. - 55с.

Украинский сервер страхования «Insurance Online» www.uainsur.com

www.minfin.gov.ua - дані Комітету у справах нагляду страховою діяльністю,Міністерства фінансів України, Державної комісії з регулювання

www.sigma.com - Report of world insurance market Sigma 2003-2007.

www.dfp.org.ua - звіти про основні показники розвитку страхового ринку України за 2003-2008 рр

www.ft.com

http://forinsurer.com/public/05/01/02/1737