Облік векселів

Н6=.

Нормативне значення Н6 має бути не менше ніж 20%. Оскільки норматив не виконується, банку необхідно переглянути структуру зобов'язань і по можливості реструктурувати їх на довгострокові, а також політика банку повинна бути спрямована на притягнення строкових депозитів і вкладів.

Задача 2

Базою для розрахунку економічних нормативів є регулятивний капітал банку. Дія цієї інструкції поширюється на всі банки України незалежно від форм власності.

Розглянемо більш детально розрахунок нормативів 1-ї і 2-ї групи, а саме: нормативів капіталу (Н1 - Н3) і нормативів ліквідності (Н4 - Н6) на основі скорочених балансів комерційних банків України, які наведені у додатку 1.

Н1 - норматив мінімального розміру регулятивного капіталу банку.

Мінімальний розмір регулятивного капіталу банку розраховується за формулою

Н1=(ОК+ДК-А):€,

На основі скороченого балансу банку розрахуємо Н1 для АКБ «ПРОМІНВЕСТБАНК»

Н1=млн.€

АКБ «ПРОМІНВЕСТБАНК» відноситься до третьої групи комерційних банків, Н1 для яких на 1 січня 2004 року вже повинен складати 5,5 млн. €, тобто норматив виконується й дорікань з боку НБУ до формування капіталу банку немає.

Н2 - норматив адекватності регулятивного капіталу банку.

Значення показника адекватності регулятивного капіталу визначається як співвідношення регулятивного капіталу банку до сумарних активів і певних позабалансових інструментів, зважених за ступенем кредитного ризику та зменшених на суму відповідних резервів за активними операціями

Н2=,

Для АКБ «ПРОМІНВЕСТБАНК»

УА=(122.63+241.62+0)·0+0·0,1+0·0,2+212.40·0,5+(1433.37+18.48+23.53+7.30+27.97+411.63+5794.90+8.10+34.44)·1=7865.92 млн.грн.

Н2==10.6% Значення регулятивного капіталу до розрахунку приймається в гривнях..

Нормативне значення Н2 діючих банків з 01.03.2004 р. не може бути меншим ніж 10%.

Невиконання нормативу свідчить про те, що банк веде ризиковану активну політику.

Н3 - норматив адекватності основного капіталу банку.

Показник адекватності основного капіталу банку розраховується як співвідношення основного капіталу до загальних активів банку, зменшених на суму створених відповідних резервів за активними операціями банків

Н3=,

Відповідно до даних АКБ «ПРОМІНВЕСТБАНК»

ОК=869.16 млн.грн.

А_З=122.63+241.62+0+212.40+8.10+34.44+18.48+23.53+1433.37+7.30+27.97+0+5794.90=7924.47 млн. грн.

Н3==10.97%.

Нормативне значення Н3 має бути не меншим ніж 4%. Невиконання нормативу потребує перегляду активної політики банку за умови виконання вимог щодо основного капіталу банку.

Н4 - норматив миттєвої ліквідності банку.

Норматив миттєвої ліквідності визначається як співвідношення суми коштів у касі та на кореспондентських рахунках до зобов'язань банку, що обліковуються за поточними рахунками

Н4=,

За даними АКБ «ПРОМІНВЕСТБАНК»

К_К=122.63 млн. грн.

К_КР=241.62+212.40=454.02 млн. грн.

З_ПР=19.88+13.46+566.65+881.42+48.93+2879.56=4409.90 млн. грн.

Н4=.

Нормативне значення Н4 має бути не менше ніж 20%. Невиконання цього нормативу свідчить, що високоліквідні активи не забезпечують виконання зобов'язань за поточними рахунками. Для поліпшення стану слід бути уважними до збільшення коштів у касі. Можливо, більш доцільним є зменшення поточних зобов'язань.

Н5 - норматив поточної ліквідності банку.

Норматив поточної ліквідності визначається як співвідношення активів первинної та вторинної ліквідності до зобов'язань банку з відповідними строками виконання

Н5=,

А_П+А_В=122.63+241.62+212.40+7.30+27.97+1546.76=2158.68 млн.грн.

З_ПР=19.88+881.42+13.46+2879.56+430.52+160.49+42.03=4427.36млн.грн

Н5=.

Нормативне значення Н5 має бути не менше ніж 40%. Невиконання цього нормативу свідчить про незбалансованість строків і сум ліквідних активів та зобов'язань з відповідними строками виконання.

Н6 - норматив короткострокової ліквідності банку.

Норматив короткострокової ліквідності визначається як співвідношення ліквідних активів до короткострокових зобов'язань

Н6=,

В АКБ «ПРОМІНВЕСТБАНК»

А_Л=122.63+241.62+212.40+8.10+34.44=619.19 млн.грн.

З_КС=19.88+881.42+2879.56+13.46+430.52+160.49+42.03=4427.36млн.грн

Оскільки вихідні дані - це звернутий баланс, який не дає можливості конкретизувати статті балансу, то припускаємо, що кредити, видані іншим банкам, - короткострокові, а зобов'язання, включені до розрахунку, мають короткостроковий характер

Н6=.

Нормативне значення Н6 має бути не менше ніж 20%. Оскільки норматив не виконується, банку необхідно переглянути структуру зобов'язань і по можливості реструктурувати їх на довгострокові, а також політика банку повинна бути спрямована на притягнення строкових депозитів і вкладів.

ВИСНОВОК

У курсовій роботі здійснено теоретичне узагальнення та вирішення проблеми організації вексельного обігу та операцій банків з векселями в Україні.

Вексель -- можливо, найстаріший цінний папір, народжений необхідністю переказу грошей і оформлення розстрочки платежу при здійсненні торговельних угод. Вексельні операції спочатку були пов'язані з переказом грошей із однієї місцевості в іншу, але скоро з розвитком і ускладненням ринкових відносин векселі стали знаряддям комерційного кредиту: купці, продаючи один одному товари в кредит, розплачувались векселями.

Вексель є важливим фінансовим інструментом, який свого часу обумовив перехід до безготівкової форми розрахунків. На сьогодні практика країн з розвинутою ринковою економікою підтверджує доцільність використання фінансових інструментів, що вільно обертаються на фондових ринках, у тому числі й векселів, які не тільки забезпечують проведення відповідних розрахунків, а й водночас виступають як товар на фондових біржах. Сучасне законодавство країн з розвинутою ринковою економікою регулює вексельний обіг не за допомогою загальних норм цивільного права, а виключно через застосування інститутів вексельного права.

Важливим кроком у становленні вексельного законодавства в Україні було прийняття спільної постанови Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 10.09.1992 №528 «Про затвердження Правил виготовлення і використання вексельних бланків». Встановлені правила виготовлення і використання вексельних бланків, чітко регламентований їхній вигляд, а також обов'язкові умови, що можуть бути підставою для видачі векселя. Зокрема, було визначено, що використовувати векселі, а також виступати векселедавцями, акцептантами, індосантами і авалістами можуть тільки юридичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, що визнаються такими відповідно до чинного законодавства України. Крім того, зазначено, що векселі можуть видаватися лише для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги, за винятком векселів Мінфіну, Національного банку та комерційних банків України.

Комерційні банки здійснюють операції з векселями відповідно до постанови Правління Національного банку України від 25 лютого 1993 p., зі змінами і доповненнями від 2 червня 1997 р. про «Порядок проведення банками операцій з векселями». Згідно з цією постановою комерційні банки мають право здійснювати з векселями такі операції: кредитні (врахування, надання кредитів під заставу векселів); гарантійні (авалювання, надання гарантій щодо оплати векселів); придбання векселів в портфель банку "на продаж", "до погашення", торговий портфель; комісійні операції (доміциляція, інкасування, зберігання, купівля-продаж векселів, виконання функцій розрахункової палати з пред'явлення векселів до платежу тощо); розрахункові операції з векселями.

Аналіз банківських операцій з векселями показує, що обсяг банківських операцій із векселями був найбільшим у 2004 році (порівняно з 2003 роком він значно зріс (у 6.35 раза), однак протягом 2005-2006 років почав невпинно зменшуватися. Знизився й загальний рівень рентабельності цих операцій: за підсумками 2003 р. вона становила 2.92%, протягом 2004 р. зросла до 3.05%, а за останні 2 роки знизилася до 1.58%. Це пояснюється, по-перше, зменшенням кількості ліквідних і прибуткових інструментів на вексельному ринку та, по-друге, загальним зниженням прибутковості українського ринку капіталу.

Узагальнюючи слід наголосити, що вексельний обіг становить собою складний економічно-правовий комплекс проблем, якій належить виважено вирішувати не тільки представникам державних органів але й банківській системі та суб'єктам підприємницької діяльності в цілому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Про Національний банк України: Закон України від 20 травня 1999 року, №679-ХІV.

2. Про банки та банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 року, №212-ІІІ.

3. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р., №15-93.

4. Про затвердження Положення Національного банку України „Про кредитування”: Постанова Правління Національного банку України від 28.09.95р., №246.

5. Про затвердження Положення “Про порядок видачі банкам дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій”: Постанова Правління Національного банку України від 17.07.2001 р., №275.

6. Про затвердження Інструкції про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків в Україні: Постанова Правління Національного банку України від 28.08.2001 р., №368.

7. Про затвердження Положення про порядок створення і реєстрації комерційних банків, відкриття їх філій, представництв, відділень: Постанова Правління Національного банку України від 31.08.2001 р., №375.

8. Інструкція №1 „З організації емісійно-касової роботи в установах банків України”: Затверджено постановою Правління НБУ від 04.02.98 р., №129.

9. Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України: Інструкція, затверджена постановою Правління НБУ від 19.02.2001 р., №69.

10. Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: Положення Правління НБУ від 19.02.2001 р., №72.

11. Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Інструкція, затверджена постановою Правління НБУ від 29.03.2001 р., №135.

12. Банки и банковские операции / Под ред. Е.Ф.Жукова. - М.: ЮНИТИ, 1997. - 471 с.

13. Банківські операції: Підручник / А.М.Мороз, М.І.Савлук та ін. - К.: КНЕУ, 2002. - 476 с.

14. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посіб. - К.: Т-во „Знання”, КОО, 2000. -243 с.

15. Вступ до банківської справи / За ред. М.І.Савлука, А.М.Мороза, А.М.Коряка. - К: Лібра, 1998. - 344 с.

16. Грошово-кредитна політика в Україні / За ред. В.І.Міщенка. - К.: Т-во „Знання”, КОО, 2000. - 305 с.

17. Качан О.О. Банківське право: Навч. посіб. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - 288 с.

18. Національний банк і грошово-кредитна політика: Підручник / За ред. А.М.Мороза, М.Ф.Пуховкіної. - К.: КНЕУ, 1999. - 368 с.

19. Онищенко В.О. Основи банківської справи: Навчальний посібник. - Полтава: ПДТУ, 1999. - 163 с.

20. Банківські операції: Підручник.- 2-ге вид., випр. і доп./ А.М.Мороз, М.І.Савчук, М.Ф.Пуховкіна та ін..; - К.: КНЕУ, 2002.-476с.