Особливості нагляду НБУ за діяльністю комерційних банків

Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет

Інститут менеджменту і екології та економічної і екологічної кібернетики

Кафедра ФК

Пояснювальна записка до курсової роботи

з дисципліни “Банківський менеджмент”

на тему:

ОСОБЛИВОСТІ НАГЛЯДУ НБУ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ

08-39.БМ.22.00.000 ПЗ

Керівник курсової роботи

ас. Коваль Н.О.2009р.

Розробив ст. гр. 2МФК-06

Радзіховський Д.С.

Вінниця ВНТУ 2009

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Особливості нагляду держави за діяльністю комерційних банків в Україні та США

1.1 Становлення банківської системи в Україні

1.2 Нормативна та законодавча база та особливості роботи банківської системи України

1.3 Особливості роботи банківської системи США

1.4 Висновок

2. Аналіз роботи банку «форум»

2.1 Відомості про банк «Форум»

2.2 Розрахунок основних показників діяльності банку «Форум»

2.3 Висновок

3. Пропозиції щодо вдосконалення методів нагляду з боку нбу за комерційними банками

3.1 Пропозиції щодо вдосконалення методів нагляду з боку НБУ за комерційними банками

3.2 Висновок

Висновки та пропозиції

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Актуальність даної теми полягає в тому, що банки складають невід'ємну рису сучасного грошового господарства, їх діяльність тісно пов'язана з потребами відтворення. Знаходячись в центрі економічного життя, обслуговуючи інтереси виробників, банки опосередкують зв'язки між промисловістю і торгівлею, сільським господарством і населенням. В зв`язку з цим постає проблема регулювання банківської системи за допомогою нагляду держави.

Метою роботи є вивчення особливостей нагляду НБУ за діяльністю комерційних банків і основних тенденцій розвитку сучасної банківської системи України, її організаційної структури та функцій.

Завданнями є:

проаналізувати особливості розвитку банківських систем в Україні та світі;

розкрити зміст нагляду НБУ за фінансовою діяльністю комерційних банків;

проаналізувати фінансові результати банку «Форум» і визначити, чи відповідають вони основним стандартам НБУ;

розробити ефективні методи щодо контролю з боку НБУ за діяльністю комерційних банків.

Предметом дослідження є особливості нагляду НБУ за фінансовою діяльністю комерційних банків.

Об'єктом дослідження є інформація про Національний банк України, банк «Форум» і особливості їх взаємодії.

Інформаційною базою написання роботи є статистична література в галузі банківської справи, інформація про Національний банк України, законодавство України.

1. Особливості нагляду держави за діяльністю комерційних банків в Україні та США

1.1 Становлення банківської системи в Україні

Розпад Радянського Союзу, прийняття Верховною Радою України у липні 1991 року Декларації про державний суверенітет та проголошення у серпні 1991 року України незалежною демократичною державою відкрили нову сторінку у розвитку власної банківської системи. 20 березня 1991 року Верховною Радою України був прийнятий Закон «Про банки та банківську діяльність», за яким на базі Української республіканської контори Державного банку СРСР створено Національний банк України. З перших днів його діяльність спрямована на зміцнення державності України, він проводить єдину державну політику у сфері грошового обігу, кредитування та забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Декларація про державний суверенітет та Закон «Про економічну самостійність Української РСР», які законодавче закріпили за нашою державою право самостійного формування власної банківської системи, заклали фундамент створення нових комерційних банків. За 1989 - 1991 pоки було зареєстровано біля двох десятків українських банків. У процесі формування сучасної банківської системи України можна виділити чотири етапи. Перший етап - 1991 - 1992 pоки - це процеси перереєстрації та реорганізації. Із жовтня 1991 pоку Національний банк починає перереєстрацію комерційних банків України, що були зареєстровані ще Держбанком СРСР. У цей же період галузевий капітал, тобто частка капіталу, вкладеного у комерційні банки різними державними установами, поступово витісняється ринковим капіталом спільних та малих підприємств, акціонерних товариств. Державні банки «Промінвестбанк», «Агропромбанк», «Укрсоцбанк» акціонуються, а точніше, приватизуються персоналом банків та великими клієнтами. Другий етап - 1992 - 1993 pоки - виникнення банків «нової хвилі». На цьому етапі з різних бюджетних і позабюджетних фондів та диверсифікації пасивів діючих банків виникає низка комерційних банків таких, як «Аваль», «Інко» (отримує самостійність від Москви), «Відродження», «Трансбанк» та інші. У комерційних банках спостерігалося подальше зменшення частки «міністерського» капіталу, що було спричинено постановою Кабінету Міністрів «Про передачу міністерських пакетів акцій на управління до Міністерства фінансів України». Цією постановою передбачалося, що Міністерство фінансів України буде одержувачем дивідендів за акціями, що належать іншим міністерствам. Зрозуміло, що це не влаштовувало власників акцій і вони поспішили вилучити свої кошти із комерційних банків та інших акціонерних товариств. У цей же час спостерігалося масове народження дрібних «кишенькових» банків. Протягом року їх було зареєстровано більше сотні, значна частина з них мала приватний капітал, але цей капітал був надто мізерним, щоб забезпечити ліквідність банку. Ці банки непогано заробляли на гіперінфляції 1992 - 1994 pоків, використовуючи цей зовнішній незалежний від них фактор. На кінець 1992 року в Україні у реєстрі НБУ зафіксовано 133 банки, ліквідовано 3 банки. На кінець 1993 pоку у книзі реєстрації вже 211 банків, ліквідовано протягом цього року ще 6 банків. Третій етап - 1994 - 1996 pоки - це етап банкрутства. Активізація роботи Національного банку України з побудови чіткої системи регулювання діяльності комерційних банків співпала з періодом призупинення інфляційних процесів, які були основним джерелом безбідного існування цілої низки комерційних банків. Ці банки не були готові до більш жорсткого контролю з боку НБУ, до зміни кон'юнктури фінансового ринку, до централізованого управління банківською системою, що поставило їх на межу банкрутства, Багато банків у цей період було ліквідовано: в 1994 pоці стали банкрутами та ліквідовано 11 банків; у 1995 році - 20 банків банкрутів, серед яких були найбільші комерційні банки - «Інко», «Відродження», «Економбанк», «Лісбанк». Процес масового банкрутства комерційних банків вніс ускладнення у функціонування не тільки банківської системи, а й позначився на всій економічній системі, була підірвана довіра до банківської системи у вкладників. Четвертий етап - 1996 - 1998 pоки - стабілізація та впровадження національної валюти - гривні. Для цього етапу є характерною боротьба Національного банку з інфляційними процесами, створення сприятливих умов для проведення грошової реформи і введення в обіг національної грошової одиниці - гривні. Також у цей період посилився контроль за діяльністю комерційних банків із боку НБУ. У роки незалежності України було не тільки реформовано, але й створено нову банківську систему: 1. створені основи дворівневої банківської системи, валютного ринку та ринку цінних паперів; 2. здійснено перший етап реформування грошової системи держави із введенням проміжної валюти - українського карбованця, що склало основу для проведення грошової реформи і введення національної грошової одиниці - гривні; 3. створено національну платіжну систему із запровадженням нових прогресивних технологій перерахування коштів на основі електронних платежів, що дозволило досягти світового рівня обробки інформації у сфері міжбанківських розрахунків, значно підвищити їхню надійність, дало можливість максимально обмежити ризик створення фальшивих грошей в обігу та скоротити до мінімуму термін проходження платежів; 4. уведено у дію банкнотно-монетний двір та фабрику банкнотного паперу, що дало можливість створити потужності з друкування банкнот та карбування монет; 5. розпочато реформування бухгалтерського обліку та звітності у банках;напрацьовано нормативну базу для здійснення монетарної політики та банківського нагляду; 6. діяльність Національного банку України, його монетарна політика позитивно позначилися на подоланні гіперінфляції, керованості інфляційних процесів. Було проведено фінансову реорганізацію банків, більш дієвим став контроль за їх діяльністю і виконанням умов функціонування з боку НБУ. Однак залишається значним системний ризик внаслідок надмірної відкритості банківської системи для слабких підприємств та неякісного менеджменту. Не вдається повністю задовольнити потреби приватного сектору, який сьогодні активно зростає. Очевидно, що без прискорення банківських реформ суб'єктам господарювання буде важко одержати доступ до необхідних інвестиційних коштів. Крім того, їм бракуватиме інших (крім кредитних) банківських послуг високої якості.

1.2 Нормативна та законодавча база та особливості роботи банківської системи України

Банківська система України започаткована після прийняття Верховною Радою України у березні 1991 року Закону України «Про банки і банківську діяльність». Вона є дворівневою і складається з Національного банку України та комерційних банків різних видів і форм власності (рисунок 1.1).



Рисунок 1.1 Банківська система України

Національний банк України є центральним банком, який проводить єдину державну грошового-кредитну політику з метою забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Банки створюються на акціонерних або пайових засадах юридичними та фізичними особами. Свої функції банки реалізують через виконання таких операцій, як залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення на депозитні, вкладні рахунки та не депозитне залучення коштів, кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян, вкладання у цінні папери, формування касових залишків та резервів, формування інших активів, касове та розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій.

Банки у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законами України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», законодавством України про акціонерні товариства та інші види господарських товариств, іншими законодавчими актами України, нормативними актами Національного банку України і своїми статутами. З січня 1998 року банківська система України перейшла на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і статистики [Додаток В].

Національний банк є економічно самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису, а у визначених цим законом випадках - також за рахунок Державного бюджету України. НБУ є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності і перебуває у його повному господарському віданні.

Національний банк України (перший рівень) є центральним банком, особливим органом державного управління, який має статутний капітал у розмірі 10 мільйонів гривень, що є державною власністю. НБУ є економічно самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису, а в окремих випадках - також за рахунок Держбюджету України. Одержання прибутку не є метою його діяльності.

Банки другого рівня банківської системи - комерційні банки. Комерційний банк - це кредитна установа, що здійснює універсальні банківські операції та надає різноманітні банківські послуги фізичним та юридичним особам всіх галузей народного господарства.

Комерційні банки здійснюють на договірних умовах кредитне, розрахунково-касове та інше банківське обслуговування юридичних і фізичних осіб. Приймають і розміщують грошові вклади своїх клієнтів, ведуть рахунки банків-кореспондентів, а також можуть виконувати всі або деякі з таких операцій:

фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників капіталів, що інвестується;

випуск платіжних документів та інших цінних паперів (чеків, акредитивів, векселів, акцій, сертифікатів, облігацій, тощо);

купівля, продаж і зберігання державних цінних паперів, а також цінних паперів інших емітентів;

видача доручень, гарантій та інших зобов'язань за третіх осіб, які передбачають Її виконання у грошовій формі;

касове виконання державного бюджету;

придбання права вимоги з постачання товарів і надання послуг, прийняття ризиків виконання таких вимог та їх інкасування (факторинг);

купівля у підприємств і громадян та продаж їм іноземної валюти;

купівля і продаж у держави і за кордоном дорогоцінних металів, природних дорогоцінних каменів, а також виробів з них;

довірчі операції (залучення і розміщення коштів; управління цінними паперами тощо)за дорученням клієнтів;

10. надання консультативних та інших послуг, пов'язаних із банківською та іншою комерційною і господарською діяльністю.

Комерційним банкам України категорично забороняється вести діяльність у сфері матеріального виробництва і торгівлі матеріальними цінностями, а також діяльністю з усіх видів страхування. Їм забороняється використовувати свої союзи та інші об'єднання для досягнення згоди, спрямованої на монополізацію ринку банківських послуг, установлення монопольних ставок і комісійних винагород, обмеження конкуренції у банківській справі.

Комерційні банки виконують такі основні функції як мобілізація вільних грошових коштів і перетворення їх у капітал, кредитування підприємств, держави та населення, здійснення депозитної емісії (випуск кредитних інструментів обігу на підставі створення банком вкладів), забезпечення розрахунково-платіжного механізму, також виконання емісійно-засновницької функції, надання економічної інформації та послуг консультаційного характеру.

Комерційні банки в Україні можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані. За спеціальністю банки можуть бути ощадні, інвестиційні, іпотечні та розрахункові. В Україні існує два державних комерційних спеціалізованих банка у формі відкритих акціонерних товариств (Ощадний банк та Експортно-імпортний банк України), а решта комерційних банків є універсальними.

1.3 Особливості роботи банківської системи США

Федеральна резервна система США -- центральна установа у банківській системі, що відповідає за монетарну політику США, центральний банк.

Федеральну резервну систему створено у 1913 році. (дві спроби утворити центральний банк США у 1811 та у 1836 роках були невдалі). Ворожості американців до заснування центрального банку поклала край паніка у 1907 році Тому в 1908 році закон Олдрича - Ріланда визначив завдання розробити проект організації центрального банку. У 1913 році згідно із законом про Федеральну резервну систему створюється ФРС з 12 федеральними резервними банками.

Формально ФРС складається з таких структурних одиниць (Рисунок 1.2):

Рада керуючих;

12 федеральних резервних банків (ФРБ);

банки-члени (приблизно 40 % комерційних банків США і національні банки);

Федеральний комітет відкритого ринку (ФОМС);

Федеральна консультативна рада.

Рисунок 1.2 Формальна структура Федеральної резервної системи

Голова Ради керуючих впливає на Раду керуючих через право встановлювати порядок денний засідань Ради і ФОМС, виступати від імені ФРС і вести переговори з Конгресом і Президентом США.

Федеральна резервна система на практиці функціонує як об'єднаний центральний банк, що контролюється Радою керуючих, і зокрема головою Ради керуючих. Проте ФРС як державна установа більш незалежна, ніж інші установи уряду США. Рада керуючих ФРС складається із семи чоловік (включаючи голову) і відіграє вагому роль у прийнятті рішень ФРС. Кожний керуючий призначається президентом США і затверджується сенатом. Керуючі виконують свої обов'язки протягом лише одного 14-річного строку і делегуються від 12 федеральних резервних округів. Рада керуючих бере активну участь в ухваленні рішень щодо здійснення монетарної політики. Керуючі є членами ФОМС (Рада підтверджує або не схвалює облікову ставку ФРБ).

Федеральні резервні банки -- це 12 окружних банків, що утворюють ФРС. Кожний банк є інституцією, зареєстрованою як корпорація, , якою володіють приватні комерційні банки округу, що є членами ФРС. Ці Банки -- члени ФРС купують акції у свого окружного ФРБ (вимога до членства), і дивіденди, що сплачуються на ці акції, обмежуються до 6 % річних.

Федеральні резервні банки виконують такі функції:

здійснюють кліринг чеків;

емітують нові гроші;

вилучають зношені гроші з обігу;

оцінюють окремі заявки на злиття банків;

керують і надають дисконтні позички банкам у своїх округах;

досліджують стан банків-членів;

залучаються до здійснення монетарної політики (встановлюють облікову ставку, вирішують, які банки можуть отримувати дисконтні позички від ФРБ, вибирають одного банкіра для служби у Федеральній консультативній раді, мають голос у ФОМС).

Банки -- члени ФРС -- це всі національні банки (зареєстровані службою контролера грошового обігу США) і близько 40 % комерційних банків США у 90-х роках. Закон про регулювання депозитних інститутів і контроль за грошовим обігом поставив в однакове становище банки (члени і не члени ФРС) щодо резервних вимог.

Федеральний комітет відкритого ринку ухвалює рішення стосовно здійснення операцій на відкритому ринку. Цей комітет складається з семи членів Ради керуючих ФРС, президента ФРБ Нью-Йорка та президентів чотирьох інших ФРБ. Очолює ФОМС голова Ради керуючих ФРС. В обговоренні питань беруть участь інші сім президентів окружних банків.

Федеральний комітет фактично не купує і не продає цінних паперів, а надсилає директиву до торгового бюро ФРБ Нью-Йорка, де керуючий внутрішніми операціями на відкритому ринку здійснює нагляд за купівлею-продажем державних цінних паперів.

Федеральна консультативна рада не впливає істотно на політику ФРС і виконує здебільшого церемоніальні функції.

Хоча ФРС підпорядковується безпосередньо Конгресу, згідно із законом Конгрес або президент не можуть здійснювати політичного тиску на її керівників. Незважаючи на це Рада керуючих має координувати свої дії з політикою президентської адміністрації та Конгресу. Федеральна резервна система не отримує фінансування від Конгресу, але на оперативні витрати стягує гроші з прибутків від інвестицій та з плати за надані послуги. Коли виникає суперечність - прагнути одержувати прибутки чи служити інтересам суспільства, ФРС має вибрати друге.

Федеральну резервну систему засновано Конгресом у 1913 році для посилення нагляду за банківською системою та припинення банківських криз, що періодично виникали у 19 столітті. Внаслідок Великої депресії 30х років Конгрес наділив ФРС правом змінювати резервні вимоги до комерційних банків і регулювати маржу фондових ринків. З часом було прийнято й інші закони, що полегшили можливість ФРС давати кредити при наближенні фінансових катастроф.

Під час Другої світової війни діяльність ФРС зводилася до надання права Міністерству фінансів США шукати позики під невисокий процент. Коли з початком конфлікту в Кореї комерційні банки почали продавати велику кількість цінних паперів міністерства фінансів, ФРС енергійно скуповувала їх, щоб запобігти падінню цін на них. У 1951 році ФРС уклала угоду з міністерством фінансів про незалежність своєї політики від фінансування з боку міністерства. Вона зосередила зусилля на стабілізації національної економіки -- утримувала процентні ставки на низькому рівні під час зниження ділової активності та підвищувала їх у періоди швидкого економічного зростання. Наприкінці 50х років ФРС приділяла особливу увагу стабілізації цін та обмеженню збільшення грошової маси, а в 60-х роках спрямовувала зусилля на досягнення повної зайнятості та розвиток виробництва.

У 70х роках кредитна експансія стала занадто стрімкою, і економіка почала потерпати від зростання інфляції. З 1979 році ФРС проголосила нову політику, спрямовану на безпосередній контроль за грошовою масою, що перебуває в обігу, а не за процентними ставками. Завдяки такій політиці вдалося сповільнити темпи збільшення грошової маси, обмежити кредитну експансію та знизити рівень інфляції. Втім, на початку 80х років така політика спричинила і спад ділової активності. У 1982 році ФРС знову послабила контроль за збільшенням грошової маси, активізувавши діяльність щодо зниження процентних ставок.

Для контролю за загальною масою грошей в обігу і кредитів у національній економіці ФРС використовує такі основні важелі.

Перший -- регулювання облікової ставки, або ставки процентів, які сплачують комерційні банки за позичені у резервних банків гроші. Підвищуючи (знижуючи) облікову ставку, ФРС може заохочувати (або навпаки) комерційні банки до купівлі позик, впливаючи на розмір одержуваного банками прибутку за надані позики.

Другим важелем є встановлення норми обов'язкового резервування. Це певний відсоток депозитів, величину якого встановлює ФРС і який комерційні банки зобов'язані тримати в готівковій формі у своїх сховищах або ж у формі депозитів -- у регіональному резервному банку.

Третім, чи не найголовнішим важелем є операції на відкритому ринку, тобто купівля-продаж державних цінних паперів. Коли ФРС скуповує державні цінні папери у банків або в інших закладів та осіб, вона платить за них чеком, виписаним на себе. Коли цей чек депонується у банку, то створюються нові резерви, частину з яких банк може позичати або інвестувати, збільшуючи тим самим грошову суму.

Ці засоби дають можливість ФРС збільшувати або зменшувати обсяг грошей в обігу та кредитів в економіці США. Коли кількість придатних для позик грошей збільшується, кредити одержати легко, а процентна ставка знижується. Як правило, в разі зниження процентної ставки ділові та споживчі витрати збільшуються. Коли ж кількість грошей, призначених для позик, зменшується, кредит стає дорогим, а процентні ставки підвищуються. Вважається, що «дорогі гроші» -- це могутнє знаряддя для боротьби з інфляцією.

1.4 Висновок

Порівнюючи банківську систему України і Федеральну резервну систему в США можна помітити, що хоч ФРС і працює набагато краще, має більшу нормативно-правову базу і більш ефективно виконує свої функції , банківська система України знаходиться на досить високому рівні і використовує майже ті ж самі інструменти для нагляду і контролю що і Американська але поки що ще не так ефективно, що можна виправдати тим, що Українська банківська система існує досить невеликий проміжок часу і не має того досвіду , що є у ФРС.

2. Аналіз роботи банку «форум»

2.1 Відомості про банк «Форум»

Акціонерний Комерційний Банк «Форум» - один з лідерів українського фінансового ринку з більш ніж 12-літнім досвідом роботи. Це потужний фінансово-кредитний інститут, що займає 11 позицію в рейтингу банків України за розміром активів і має розгалужену регіональну мережу. Банк «Форум» протягом 5 років показує один з найвищих темпів розвитку серед українських банків першої двадцятки.

Банк «Форум» - це прозорий і успішний банк. Щорічно успіхи банку підтверджують незалежні міжнародні аудитори. Банк «Форум» має високий рейтинг провідних міжнародних рейтингових агентств «Moody's Investors Service» і «Fitch Ratings».

Банк «Форум» першим з українських банківських установ у 2005 році успішно провів приватне розміщення 10% своїх акцій серед іноземних інвесторів. Сьогодні акції банку «Форум» торгуються на українській фондовій біржі, а також на Франкфуртскій і Берлінській фондових біржах.

Як офіційний агент Європейського банку реконструкції та розвитку, АКБ «Форум» реалізує ряд спільних з ЄБРР програм в області кредитування й мікрокредитування малого й середнього бізнесу і надіє підприємцям кредити на розвиток бізнесу за найвигіднішими умовами.

АКБ «Форум» належить до невеликої кількості українських банків, що мають реальну можливість працювати в галузі торговельного фінансування міжнародних проектів. Банк є учасником програми Торгового фінансування ЄБРР з підтвердженням своїх платіжних гарантій з боку ЄБРР, що дає можливість клієнтам банку в свою чергу отримувати гарантії, що підтверджуються першокласними банками світу.

Банк «Форум» - це універсальний банк, що надає весь спектр високоякісних, заснованих на сучасних новітніх технологіях, банківських послуг для фізичних і юридичних осіб. Принципами його роботи є індивідуальний підхід до кожного клієнта, гнучкість та оперативність у прийнятті рішень.

З 2001 року за результатами відбору АКБ «Форум» є уповноваженим банком Пенсійного фонду України з обслуговування пенсіонерів. У 2005 році банк «Форум» став переможцем тендеру Міністерства фінансів України на право надавати послуги зарплатних проектів для бюджетних установ України за допомогою платіжних карток. У 2006 році банк підписав угоду з Державною іпотечною установою з отримання рефінансування, що сприяє здешевленню іпотечних кредитів банку для населення.

АКБ «Форум» зайняв шосте місце серед банків з найбільшим приростом об'ємів депозитів фізичних осіб у першому півріччі 2006 року відповідно до досліджень «Простобанк Консалтинг».

За результатами рейтингу російського центру економічного аналізу «Інтерфакс-ЦЕА» банк «Форум» за підсумками 2005 року увійшов до числа банків країн СНД, що найшвидше зростають і зайняв 11-ю позицію в списку зі ста банків з Росії, України, Казахстану, Білорусії, Азербайджану, Вірменії, Грузії, Киргизії, Узбекистану й Молдавії, представлених у цій номінації.

Банк «Форум» одержав найвищу оцінку рівня надійності і ввійшов у десятку найбільш надійних банків України відповідно до рейтингу журналу «Експерт-Україна».

Банк переміг у рейтингу «Гвардія брендів», що представляє найбільш успішні й ефективні бренди, і одержав диплом «За створення найефективнішого бренду України за підсумками 2004 року».

Банк «Форум» - це професіоналізм, взаєморозуміння, завжди ефективні результати!

Таблиця 2.1 Фінансова звітність банку

Рядок	Найменування статті	На 1 жовтня 2009 року	На 1 січня 2009 року
АКТИВИ
1	2	3	4
1	Грошові кошти та їх еквіваленти	1 564 314	2 220 054
2	Торгові цінні папери	85 099	447 532
3	Інші фінансові активи, що обліковуються за справедливою вартістю з визначенням результату переоцінки у фінансових результатах	30	33 714
4	Кошти в інших банках, у тому числі:	253 771	691 904
4.1	В іноземній валюті	153 524	580 834
5	Резерви під знецінення коштів в інших банках	(34 412)	(16 591)
5.1	Резерви у відсотках до активу	14%	2%
6	Кредити та заборгованість клієнтів, у тому числі:	17 242 575	17 106 321
6.1	Кредити та заборгованість юридичних осіб, у тому числі:	12 268 413	11 763 608
6.1.1	В іноземній валюті	8 451 406	8 277 798
6.2	Кредити та заборгованість фізичних осіб, у тому числі:	4 974 162	5 342 713
6.2.1	В іноземній валюті	4 461 647	4 737 183
7	Резерви під знецінення кредитів	(1 436 565)	(768 740)
7.1	Резерви у відсотках до активу	8%	4%
8	Цінні папери в портфелі банку на продаж	235 263	248 068
9	Резерви під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж	(26 861)	(3 321)
9.1	Резерви у відсотках до активу	11%	1%
10	Цінні папери в портфелі банку до погашення	196 164	0
11	Резерви під знецінення цінних паперів у портфелі банку до погашення	(2 229)	0
11.1	Резерви у відсотках до активу	1%	0%
12	Інвестиції в асоційовані й дочірні компанії	0	0
13	Інвестиційна нерухомість	0	0
14	Дебіторська заборгованість щодо поточного податку на прибуток	2 974	2 117
15	Відстрочений податковий актив	0	0
16	Основні засоби та нематеріальні активи	510 694	492 624
17	Інші фінансові активи	18 262	13 665
18	Резерви під інші фінансові активи	(63)	(467)
18.1	Резерви у відсотках до активу	0%	3%
19	Інші активи	32 586	46 355
20	Резерви під інші активи	(503)	(197)
20.1	Резерви у відсотках до активу	2%	0%
21	Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття	3 507	0
22	Резерви під зменшення корисності інвестицій в асоційовані й дочірні компанії, що утримуються з метою продажу	0	0
22.1	Резерви у відсотках до активу	0%	0%
23	Усього активів, у тому числі:	18 644 606	20 513 038
23.1	В іноземній валюті	13 044 410	14 491 293
	ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
24	Кошти банків, у тому числі:	6 911 883	8 588 056
24.1	В іноземній валюті	6 810 584	7 680 328
25	Кошти юридичних осіб, у тому числі:	2 438 768	2 153 865
25.1	В іноземній валюті	1 298 072	1 143 712
25.2	Кошти юридичних осіб на вимогу, у тому числі:	857 963	856 375
25.2.1	В іноземній валюті	360 859	339 303
26	Кошти фізичних осіб, у тому числі:	4 835 318	4 174 789
26.1	В іноземній валюті	3 204 889	2 685 647
26.2	Кошти фізичних осіб на вимогу, у тому числі:	1 242 837	671 045
26.2.1	В іноземній валюті	909 556	413 866
27	Боргові цінні папери, емітовані банком, у тому числі:	844 328	781 875
27.1	В іноземній валюті	833 992	779 110
28	Інші залучені кошти	285 938	1 835 465
29	Зобов'язання щодо поточного податку на прибуток	0	912
30	Відстрочені податкові зобов'язання	8 482	8 482
31	Резерви за зобов'язаннями	5 370	7 692
32	Інші фінансові зобов'язання	106 745	25 786
33	Інші зобов'язання	25 001	661 288
34	Субординований борг	1 075 034	385 673
35	Зобов'язання, що пов'язані з довгостроковими активами, призначеними для продажу, чи групами вибуття	0	0
36	Усього зобов'язань, у тому числі:	16 536 867	18 623 883
36.1	В іноземній валюті	13 598 411	14 519 912
	ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ
37	Статутний капітал	2 259 581	1 621 000
38	Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників)	0	0
39	Емісійні різниці	2 107	1 926
40	Резерви, капіталізовані дивіденди та інші фонди банку	38 637	38 124
41	Резерви переоцінки необоротних активів, у тому числі:	101 094	101 094
41.1	Резерви переоцінки нерухомості	101 094	101 094
41.2	Резерви переоцінки нематеріальних активів	0	0
42	Резерви переоцінки цінних паперів	3 213	(897)
43	Резерви переоцінки за операціями хеджування	0	0
44	Прибуток/Збиток минулих років	127 394	117 637
45	Прибуток/Збиток поточного року	(424 287)	10 271
46	Усього власного капіталу	2 107 739	1 889 155
47	Усього пасивів	18 644 606	20 513 038

Таблиця 2.2 Звіт про фінансові результати за IІI квартал 2009 року (тис. грн)

Рядок	Найменування статті	На 1 жовтня 2009 року	На 1 жовтня 2008 року
1	2	3	4
1	Чистий процентний дохід/(Чисті процентні витрати)	630 680	481 807
1.1	Процентні доходи	1 899 508	1 332 535
1.2	Процентні витрати	(1 268 828)	(850 728)
2	Чистий комісійний дохід/(Чисті комісійні витрати)	101 225	108 371
2.1	Комісійні доходи	115 047	123 073
2.2	Комісійні витрати	(13 822)	(14 702)
3	Результат від торгових операцій з цінними паперами в торговому портфелі банку	(15 800)	8 455
4	Результат від операцій з хеджування	0	0
5	Результат від переоцінки інших фінансових інструменттів, які обліковуються за справедливою вартістю з визнанням результату переоцінки у фінансових результатах	(5 152)	(16 056)
6	Результат від торгівлі іноземною валютою	38 075	42 251
7	Прибуток/(Збиток), який виникає під час первісного визнання фінансових активів за процентною ставкою, вищою або нижчою, ніж ринкова	0	0
8	Прибуток/(Збиток), який виникає під час первісного визнання фінансових зобов'язань за процентною ставкою, вищою або нижчою, ніж ринкова	0	0
9	Результат від переоцінки об'єктів інвестиційної нерухомості	0	0
10	Результат від переоцінки іноземної валюти	36 761	30 505
11	Резерви під заборгованість за кредитами	(690 292)	(136 813)
12	Знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж	(20 427)	0
13	Результат від продажу цінних паперів у портфелі банку на продаж	3 478	12
14	Знецінення цінних паперів у портфелі банку до погашення	(1 767)	0
15	Резерви за зобов'язаннями	(5 639)	49
16	Інші операційні доходи	6 717	6 241
17	Доходи/(Витрати) від дострокового погашення заборгованості	0	0
18	Адміністративні та інші операційні витрати	(501 906)	(416 970)
19	Результат від участі в капіталі	0	0
19.1	Дохід від участі в капіталі	0	0
19.2	Втрати від участі в капіталі	0	0
20	Дохід/ (Збиток) від довгострокових активів, призначених для продажу	0	0
21	Прибуток/(Збиток) до оподаткування	(424 047)	107 852
22	Витрати на податок на прибуток	(240)	(38 928)
23	Прибуток/(Збиток) після оподаткування	(424 287)	68 924
24	Чистий прибуток/(збиток) від продажу довгострокових активів, призначених для продажу	0	0
25	Чистий прибуток/(збиток) банку	(424 287)	68 924

Таблиця 2.3 Примітка “Окремі показники діяльності банку” за IІI квартал 2009 року

Рядок	Найменування рядка	На 1 жовтня 2009 року	Нормативні показники
1	2	3	4
1	Регулятивний капітал банку (тис. грн.)	2 733 383	74194 тис.грн.
2	Адекватність регулятивного капіталу (%)	15,38	не менше 10%
3	Співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (%)	13,58	не менше 9%
4	Поточна ліквідність (%)	79,18	не менше 40%
5	Максимальний розмір кредитного ризику на одного контрагента (%)	23,83	не більше 25%
6	Великі кредитні ризики (%)	135,75	не більше 800%
7	Максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (%)	0,42	не більше 5%
8	Максимальний сукупний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (%)	2,44	не більше 30%
9	Рентабельність активів (%)	0	х
10	Кредитні операції, що класифіковані як “стандартні” (тис. грн.)	5 689 769	х
10.1	Сформований резерв за такими операціями (тис. грн.)	45 577	х
11	Кредитні операції, що класифіковані як “під контролем” (тис. грн.)	9 431 950	х
11.1	Сформований резерв за такими операціями (тис. грн.)	271 703	х
12	Кредитні операції, що класифіковані як “субстандартні” (тис. грн.)	2 434 060	х
12.1	Сформований резерв за такими операціями (тис. грн.)	436 623	х
13	Кредитні операції, що класифіковані як “сумнівні” (тис. грн.)	370 503	х
13.1	Сформований резерв за такими операціями (тис. грн.)	203 564	х
14	Кредитні операції, що класифіковані як “безнадійні” (тис. грн.)	38 585	х
14.1	Сформований резерв за такими операціями (тис. грн.)	37 680	х
15	Чистий прибуток/(збиток) на одну просту акцію (грн.)	(1,33)	х
16	Сума сплачених дивідендів за 2008 рік на одну:	0	х
16.1	Просту акцію	0	х
16.2	Привілейовану акцію	0	х

2.2 Розрахунок основних показників діяльності банку «Форум»

Фінансово-економічний стан банку характеризується ступенем його прибутковості та оборотності капіталу, фінансової стійкості та динаміки структури джерел фінансування, здатності розраховуватися за борговими зобов'язаннями. Правильна оцінка фінансових результатів діяльності та фінансово-економічного стану банку за сучасних умов господарювання конче потрібна як для його керівництва і власників, так і для інвесторів, партнерів, кредиторів, державних органів. Фінансово-економічний стан банку цікавить і його конкурентів, але вже в іншому аспекті - негативному, тому що вони зацікавлені в ослабленні позицій конкурентів на ринку.

Огляд методичної літератури з аналізу банківської діяльності та ознайомлення з практикою безпосередньо в банках свідчить, що на сьогодні єдина система показників, які в узагальнюючому вигляді характеризують їх фінансовий стан, остаточно ще не склалася. Кожний банк використовує свої самостійно розроблені методики, що включають різні показники, які часто суттєво різняться.

Більшість методик поєднує чотири групи показників, що дають можливість оцінити фінансовий стан банку виходячи із:

оцінки фінансової стійкості;

оцінки ділової активності;

оцінки ліквідності;

оцінки ефективності управління.

Оціночні показники являють собою коефіцієнти, що розраховуються на основі даних балансу банківської установи та звіту про прибутки і збитки. Національний банк України рекомендує при визначенні узагальнюючої оцінки фінансового стану банку використовувати загальновідому систему «CAMEL».

Розглянемо вказані види оцінок. Розглянемо першу групу коефіцієнтів, що характеризують фінансову стійкість банку. Для цього спочатку визначимо, з нашого погляду, найважливіші з них.

Основними коефіцієнтами, які характеризують фінансову стійкість банку, є:

коефіцієнт надійності;

коефіцієнт фінансового важеля;

коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів;

коефіцієнт захищеності дохідних активів власним капіталом;

коефіцієнт мультиплікатора капіталу.

Ділову активність банку в методичній літературі рекомендують визначати через аналіз взаємозв'язку оцінки ресурсного потенціалу банку (пасивів) і його використання як у цілому в активах, так і його окремих вкладень в інвестиції, в кредитний портфель, у матеріально-технічне забезпечення .

Необхідні висновки можна отримати трьома шляхами:

зіставленням висновків за взаємозв'язаними статтями і розділами активів і пасивів;

кількісною ув'язкою змін в активах і пасивах у вартісному виразі;

розрахунком коефіцієнтів, що характеризують досягнуті рівні активності використання пасивів і активів.

Розкриємо методику аналізу ділової активності спочатку на основі давно відомого в нас коефіцієнтного методу.

Проаналізувавши системи коефіцієнтів, що їх рекомендує методична література для аналізу ділової активності банку, можна відзначити такі з них, які найбільшою мірою і прямо, а не побічно розкривають рівень використання пасивів і активів.

У частині пасивів це:

коефіцієнт активності залучення позичених і залучених коштів;

коефіцієнт активності залучення строкових коштів;

коефіцієнт активності залучення міжбанківських кредитів;

коефіцієнт активності використання залучених коштів у дохідні активи;

коефіцієнт активності використання залучених коштів у кредитний портфель.

У частині активів це такі коефіцієнти:

коефіцієнт рівня дохідних активів;

коефіцієнт кредитної активності;

коефіцієнт загальної інвестиційної активності в цінні папери, асоційовані і дочірні підприємства (через пайову участь);

коефіцієнт (частка) інвестицій у цінні папери і пайову участь у дохідні активи;

коефіцієнт проблемних кредитів.

Ділову активність визначає як рівень залучення пасивів, так і рівень їх використання в активах. Доцільно насамперед розглянути групу показників, які характеризують рівень ділової активності залучення пасивів і розміщення їх у певні групи активів. Ця група показників служить вимірником рівня ефективності діяльності банку на фінансовому ринку.

Ліквідність банківської установи -- це можливість і здатність банківської установи виконувати свої зобов'язання перед клієнтами і різними контрагентами в аналізованих періодах. Ліквідність балансу як ступінь покриття зобов'язань активами і ліквідність самих активів забезпечується дотриманням насамперед обов'язкових економічних нормативів Національного банку України. Взяті мною ці та ряд інших, найбільш суттєвих, прийнятих в економічній літературі показників, на мою думку, дають можливість достатньо повно розкрити ліквідність балансу банку.

Діяльність банку, його ділову репутацію та перспективи розвитку разом з показником ліквідності характеризує і платоспроможність. Платоспроможність - це здатність банку вчасно та у повному обсязі розрахуватися за своїми зобов'язаннями (на певну дату). Але якщо ліквідність розглядається як динамічний стан, то платоспроможність - це стан на певну дату, тобто виявляється у своєчасності виконання банком зобов'язань на конкретну дату.

Результативним показником діяльності банку є величина одержаного прибутку. Рівень окупності прибутком статутного і загального капіталу, активів (у тому числі дохідних), а також витрат банку характеризує їх рентабельність.

Оскільки в сучасних умовах витрати часто зростають незалежно від рівня господарської фінансової діяльності банку, а під впливом погіршення загальної економічної ситуації в державі, то прибуток, який часто за масою невисокий, не може характеризувати рівень окупності. Тому рівень ефективності управління банком необхідно визначати поряд з віддачею прибутком ще і доходом.

Для характеристики ефективності банківської діяльності, міри використання його ресурсів уживають показники відносної прибутковості, які в економічній практиці одержали назву рентабельності. Рівень рентабельності можна визначити як процентне відношення суми одержаного прибутку до будь-якого показника: доходу, величини витрат, активів, капіталу тощо. Тому для детальнішого аналізу необхідно звернути особливу увагу саме на ці показники .

Таблиця 2.4 Алгоритм розрахунку й економічний зміст показників, що характеризують ліквідність балансу банку

Найменування показника	Алгоритм розрахунку	Економічний зміст показника визначає
Показники ліквідності
1	2	3
1. Коефіцієнт миттєвої ліквідності		Показує можливість банку погашати «живими» грішми з коррахунків і каси зобов'язання за всіма депозитами (Д).
2. Коефіцієнт загальної ліквідності зобов'язань банку		Характеризує максимальну можливість банку в погашенні зобов'язань (Ззаг) всіма активами (Азаг).
3. Коефіцієнт ресурсної ліквідності зобов'язань		Характеризує забезпечення дохідними активами банку (Ад) його загальних зобов'язань (Ззаг) і сповіщає про часткове погашення зобов'язань банку поверненнями дохідних активів.
4. Коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів (для визначення незбалансованої ліквідності)		Розкриває, наскільки видані кредити (КР) забезпечені всіма залученими депозитами (Д) (чи є незбалансована ліквідність).
5. Коефіцієнт генеральної ліквідності зобов'язань		Розкриває здатність банку погашати зобов'язання (Ззаг) високоліквідними активами (Авл) та через продаж майна (Ам).
6. Коефіцієнт результативності банківської діяльності	К1=балансовий прибуток/сума статутного фонду	це коефіцієнт, який характеризує рентабельність діяльності банку.
7. Прибутковості банківської діяльності	К2=балансовий прибуток/загальна сума балансу	це коефіцієнт (ROA), який характеризує здібність банку заставити працювати свої активи з найбільшою віддачею.
8. Коефіцієнт надійності ( коефіцієнт Кука )	К3=статутний фонд/загальна сума балансу	це коефіцієнт, який характеризує ступінь управління банківським ризиком.

Для оцінки фінансово-економічного стану банківської установи необхідна відповідна інформаційна база. Такою базою можуть виступати форми фінансової звітності банківських установ, які представлені такими основними документами: баланс, звіт про прибутки і збитки, звіт про фінансові результати діяльності, звіт про рух джерел фінансування, рух і зміни в акціонерному капіталі, пояснення до фінансової звітності і аудиторський висновок.

Найменування показника	Алгоритм розрахунку	Економічний зміст показника визначає
Показники ліквідності
1	2	3
1. Коефіцієнт миттєвої ліквідності		Кмл=(2 220 054+691 904)/47227623=0,06
2. Коефіцієнт загальної ліквідності зобов'язань банку		Кзл=20 513 038/18 623 883=1,1
3. Коефіцієнт ресурсної ліквідності зобов'язань		Крл=1 281 958/18 623 883=0,07
4. Коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів (для визначення незбалансованої ліквідності)		Кскзд=27511308/47227623=0,582525782
5. Коефіцієнт генеральної ліквідності зобов'язань		Кглз=3 514 793/18 623 883=0,188725037
6. Коефіцієнт результативності банківської діяльності	К1=балансовий прибуток/сума статутного фонду	К1=107 852/1 621 000=0,07
7. Прибутковості банківської діяльності	К2=балансовий прибуток/загальна сума балансу	К2=107 852/20 513 038 =0,005
8. Коефіцієнт надійності (коефіцієнт Кука )	К3=статутний фонд/загальна сума балансу	К3=1 621 000/20 513 038 = 0,08

Висновок

Розрахувавши основні показники діяльності банку «Форум» ми можем бачити, що деякі показники знаходяться на низькому рівні, що можна пояснити прогресуючою кризою в Україні. Ситуація не критична і банку вдається триматись досить добре, входячи в число лідерів серед Українських банків.

3. Пропозиції щодо вдосконалення методів нагляду з боку нбу за комерційними банками

3.1 Пропозиції щодо вдосконалення методів нагляду з боку НБУ за комерційними банками

Принципи, що покладені в основу розробки програми реформування та розвитку банківської системи в Україні, такі:1. Макроекономічна політика повинна бути спрямована на забезпечення стабільних умов для підприємницької діяльності.2. Життєздатність (платоспроможність) фінансових інститутів повинна бути більш прозорою і забезпеченою.3. Сприяння розбудові фінансової інфраструктури, яка включає інформаційні системи, правову систему та систему банківського нагляду.4. Необхідно створити умови для зменшення витрат на фінансове посередництво. Основними сьогодні є такі напрями реформування банківської системи України:1. Забезпечення розбудови банківської системи, здатної ефективно та адекватно діяти в умовах ринкової економіки.2. Удосконалення системи нагляду та контролю за діяльністю комерційних банків.3. Встановлення клімату довіри до банківської системи з боку юридичних та фізичних осіб.4. Створення умов для підтримання стабільності національної грошової одиниці - гривні.5. Посилення мобілізації заощаджень населення та підприємницьких структур за рахунок створення ефективної системи страхування вкладів.6. Ефективне використання фінансових інструментів для поліпшення грошово-кредитного регулювання на основі ринкової конкуренції та пріоритетності розвитку, а не за рахунок директивного розподілу кредитів.7. Розв'язання проблеми неплатежів та запобігання їх виникненню.8. Подальше вдосконалення та підвищення ефективності платіжної системи.

На офіційному сайті НБУ ми можем прочитати про такі плани щодо поліпшення методів нагляду за діяльністю комерційних банків:

Скорочення тривалості та періодичності пepeвipoк банків.

Зменшення обсягів перевірки кредитного портфеля залежно від надійності внутрішньої системи контролю в банку, притаманних йому ризиків та якості управління ними.

Посилення контролю за виконанням прийнятих наглядових рішень, у тому числі за результатами комплексного інспектування, шляхом проведения позапланових пepeвipoк банку.

Удосконалення структури нагляду i перерозподілу функцій між структурними підрозділами центрального апарату та територіальними управліннями Національного банку України з метою їх оптимізації та усунення дублювання.

Вивчення питання щодо поетапної централізації функцій безвиїзного нагляду на piвнi центрального апарату за всіма групами банків з метою усунення дублювання функцій територіальних управлінь i центрального апарату, підвищення ефективності наглядових процесів.

Установлення порядку, відповідно до якого інспектування банків 3 та 4 груп здійснюється бригадами інспекторів, які формуються з фахівців різних територіальних управлінь та центрального апарату Національного банку України, забезпечення ротації керівників інспекційних перевірок.

Перегляд підходів до проведення перевірок філій шляхом здійснення пepeвipoк великих філій i філій, які здійснюють високоризикові операції.

Удосконалення контролю за станом ліквідності банків шляхом удосконалення розрахунку нормативів ліквідності и забезпечення постійного моніторингу ліквідності та аналізу невідповідності між активами та пасивами за строками погашення.

Подальше вдосконалення порядку оцінки якості активів банків та формування резервів за ними відповідно до вимог міжнародних стандартів;

Удосконалення комплексної системи індикативних показників діяльності банків, у тому числі системи раннього реагування.

Подальше впровадження систем стрес-тестування з метою визначення чутливості банків та банківської системи в цілому до окремих ризиків.

Висновок

Хоча методологія нагляду НБУ за діяльністю комерційних банків поки що не дуже добре розвинута, з кожним роком все ближче і ближче Україна підходить по цим параметрам до Європейських стандартів, видаючи нові, більш сучасні закони і накази, розширюючи нагляд за діяльністю всієї фінансової системи України.

Висновки та пропозиції

Під час виконання курсової роботи ми детально розглянули склад і функції банківської системи України та США, виділили законодавчу і нормативну базу , за допомогою якої Національний банк України здійснює правове регулювання і контроль за діяльністю комерційних банків. Розглянули на прикладі банківської системи США методи регулювання діяльності комерційних банків. Також ми ознайомились з методами діяльності банка «Форум» , з його фінансовою звітністю, яку проаналізували по стандартним параметрам, за якими розраховують рейтинг банків. І на завершення ми ознайомились з рекомендаціями Національного банку України щодо планів дій, які мають застосовуватись в 2010 році для нагляду і контролю за діяльністю комерційних банків.

Список використаної літератури

Дзюблюк О. В. Структурні аспекти вдосконалення банківської системи України/ Дзюблюк О. В. // Фінанси України. - 1999. - №1.

Карманов Є.В. Банківське право України/ Карманов Є.В.: Харків: Консул, 2000

Колодізєв О. Становлення банківської системи України: минуле, світовий досвід, проблеми реформування /Колодізєв О.// Банківська справа. - 2000. - №2. - С. 28-29

Костюченко О.А. Банківське право. Навч. посіб. -- 2-ге вид. -- К.: А.С.К., 2001

Кротюк В. Стратегія і тактика розвитку банківської системи/ Кротюк В.// Вісник НБУ. - 2000. - №10. - С. 2-3

Остапець А. В. Банківська система України: стан і проблеми розвитку / Остапець А .І., Остапець А. В. // Фінанси України. - 2000. - №8. - С. 114-117.

Солтис Я. Сучасний стан і основні чинники стабільності банківської системи України / Солтис Я.// Економічний часопис. - 2001. - №3. - С. 10-11

Тарасовець О.М. Перспективи розвитку банківських послуг /Тарасовець О.М.// Фінанси України № 1, 2004. - с.36411. www.bank.gov.ua

Юшко И. Проблемы регулирования банковской деятельности в Украине / Юшко И //Економічний часопис. - 2001. - №3. - с. 342.

http://revolution.allbest.ru/bank/00047975_0.html

В.І. Міщенко Банківський нагляд / В.І. Міщенко, А.П. Яценюк, В.В. Коваленко, О.Г. Коренєва. - К., 2004,-c. 245

Закон України “Про Національний банк України” , 679-14 ,20/05/1999 - Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 29, ст.238.2.

Закон України “Про банки і банківську діяльність” , 2121-14 ,07.12.2000