Операції банків на фондовому ринку та аналіз їх ефективності

28

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

ХАРКІВСЬКИЙ БАНКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ

Кафедра банківської справи

Курсова робота

з дисципліни «Банківські операції»

ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ НА ФОНДОВОМУ РИНКУ ТА АНАЛІЗ ЇХ ЕФЕКТИВНОСТІ

Керівник

ст. викладач Р.П. Лісна

ст. викладач З.М. Карасьова

Виконав

студент факультету

банківської справи,

обліку і фінансів,

ІV курсу, групи

спеціальності 6.050.100

«Банківська справа»

Харків

2008

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. РОЛЬ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ У РОЗБУДОВІ ФОНДОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ

1.1 Характеристика основних та посередницьких операцій банків на фондовому ринку

1.2 Банківські установи на ринку облігацій та державних цінних паперів

1.3 Вплив портфеля цінних паперів на доходи банків України: ознаки взаємозалежності

РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ ТА ДОВГОСТРОКОВИХ ВКЛАДЕНЬ БАНКУ

2.1 Характеристика та структура цінних паперів в банківських установах України

2.2 Облік вкладень банку у цінні папери з нефіксованим прибутком та в боргові цінні папери

2.3 Облік операцій з цінними паперами за дорученням клієнтів та власного боргу

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ОПЕРАЦІЙ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ НА ФОНДОВОМУ РИНКУ

3.1 Проблеми розбудови інфраструктури ринку фондового ринку України

3.2 Шляхи підвищення ефективності операцій банків на ринку цінних паперів

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСУП

Глобалізація економічного розвитку всіх сторін сучасної господарської діяльності диктує відповідні вимоги, кількісні та якісні параметри для української економіки. Відповідність української економіки світовим стандартам потребує створення сприятливого інвестиційного клімату для вітчизняних і закордонних інвесторів. Створення такого інвестиційного клімату передбачає політичну і законодавчу стабільність, формування економічно обґрунтованої податкової політики, вмикання економіки у світові господарські комунікації, розвиток в Україні повного комплексу інфраструктури фондового ринку. формування відповідних умов для інвестиційної діяльності є важливим напрямком державної політики.

На сьогодні ринок цінних паперів в Україні розвивається з кожним днем і розширює сферу своїх інвестиційних можливостей. Вирішальним чинником для такого швидкого розвитку стала катастрофічна нестача грошової маси. А саме однієї з основних функцій ринку цінних паперів є залучення додаткового оборотного капіталу шляхом емісії забезпечених цінних паперів - акцій, облігаці, векселів, тощо. Вагомий внесок здійснюють банківські установи, проводячи операції з цінними паперами.

Банківський сектор, як складова фінансової системи країни, залежить від розвиненості її інших сегментів. Асиметричність їх розвитку на певному етапі знижує ефективність діяльності фінансової системи, що, зрештою, може призвести до ситуації, за якої вона стримуватиме економічний розвиток. З огляду на це становлення фондового ринку в Україні є дуже актуальним адже саме від нього залежить подальше поступове зміцнення національної банківської системи, розширення можливостей НБУ забезпечувати макроекономічну стабільність монетарними інструментами.

Метою роботи є: ґрунтовне вивчення операцій банків на фондовому ринку та аналіз їх ефективності.

Для досягнення поставленої мети при виконання курсової роботи необхідно розв'язатинизку завдань:

1) розкрити поняття основних та посередницьких операцій на фондовому ринку;

2) вивчити роль банківських установ на ринку облігацій та державних цінних паперів;

3) проаналізувати вплив портфеля цінних паперів банків України на їхні доходи;

4) охарактеризувати облік операцій з цінними паперами та довгостроковими вкладеннями банку;

5) виявити проблеми розбудови інфраструктури фондового ринку України;

6) запропонувати шляхи підвищення ефективності операцій банків на ринку цінних паперів.

Об'єктом курсової роботи є: операції банків на фондовому ринку.

Предметом дослідження відповідно є : ефективність проведення операцій з цінними паперами банківськими установами.

Ця тема є досить актуальною на сьогодні в Україні й висвітлюється в роботах таких українських вчених: М.М.Кім, С.В.Науменкова, І.В.Тодріна, Р.І.Тиркало, Г.М.Азаренкова. видано низку матеріалів з цієї теми, зокрема «Фондовий ринок України: проблеми та перспективи розвитку», «Роль банків у розбудові ринку цінних паперів».

РОЗДІЛ1. РОЛЬ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ У РОЗБУДОВІ ФОНДОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ

1.1 Характеристика основних та посередницьких операцій банків на фондовому ринку

Банківська установа - єдиний у ринковій економіці універсальний інститут посередництва, здатний виконувати все різноманіття операцій на фінансовому ринку країни, в тому числі й на фондовому сегменті. Водночас у цьому універсалізмі криється певна суперечність. З одного боку, банківська система повинна уособлювати стабільність і непохитність інституційних засад ринкової економіки, а з іншого - фондові операції мають певний спекулятивний характер і їх здійснення пов'язане з тим чи іншим рівнем ризику, насамперед систематичного.

Аналізуючи роль і місце банківської системи на фінансовому ринку, вчені виокремлюють 2 основні взаємопов'язані функції: забезпечення економіки необхідною кількістю засобів платежу за рахунок ефекту мультиплікатора і трансформація заощаджень в інвестиції. Проте в умовах слабкого розвитку небанківського фінансового сектора, покликаного забезпечувати економіку країни довгостроковими ресурсами через операції на фондовому ринку, банківській системі України доводиться перебирати виконання його функцій на себе. Згідно із ЗУ» Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000р. №2121-ІІІ банківські установи можуть здійснювати на фондовому ринку такі операції:

1) емісію власних цінних паперів; [12; 19]

2) організацію купівлі-продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

3) операції на фондовому ринку від свого імені;

4) інвестиції у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;

5) довірче управління цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;

6) депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Для виконання останніх 3-ох операцій необхідно отримати письмовий дозвіл НБУ, а торгівля цінними паперами, діяльність з ведення реєстрів власників цінних паперів та управління активами підлягає також обов'язковому ліцензуванню в Державній комісії із цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР).

На фондовому ринку можна виділити 3 умовні напрямки діяльності банку: як емітента, як інвестора, як професійного його учасника. Емісійна діяльність банків пов'язана передусім зі зростанням нормативу адекватності регулятивного капіталу. Інвестиційна діяльність на фондовому ринку жорстко обмежена нормативами НБУ.

Як професійний учасник фондового ринку банк може здійснювати операції:

1) щодо випуску та обігу цінних паперів

2) щодо управління активами недержавних пенсійних фондів та інститутів спільного фінансування;

щодо ведення власників іменних ЦП і депозитарну діяльність зберігача.(Таблиця 1.1.)

Як засвідчила практика, одним із найперспективніших напрямків діяльності банків на фондовому ринку є організація випуску ЦП, особливо корпоративних облігацій. (Таблиця 1.2.)

На відміну від більшості акцій, облігації приносять підприємствам реальні ресурси, котрі можна використовувати як для поповнення обігових коштів, так і для реструктуризації виробництва. [26;35]

Таблиця 1.1.Порівняльні дані за обсягами виконаних договорів торговцями ЦП

Вид торговців ЦП	ІV квартал 2007р.	I квартал 2008р.	II квартал 2008р.	III квартал 2008р.
«чисті торговці»	61832,48 76,4%	52742,43 72%	43425,86 63,78%	54788,84 66,57%
Інвестиційні компанії	6971,87 8,6%	7566,97 10%	8944,77 13,14%	9116,78 11,07%
Банківські установи	12064,78 15%	12794,97 18%	15716,98 23,08%	18385,72 22,34%
разом	80869,13 100%	73106,37 100%	68087,61 100%	82291,34 100%

Аналіз операцій з ЦП проведемо на основі банків ВАТ «Перший інвестиційний банк» та АКБ «Аркада». Операції з ЦП ВАТ «Перший інвестиційний банк» Комплекс послуг, що пропонує банк -банк має значний досвід діяльності на ринку цінних паперів, працює з акціями, облігаціями, векселями та інвестиційними сертифікатами будь-яких емітентів, випускає ощадні сертифікати та пропонує своїм Клієнтам такі види послуг: операції по залученню тимчасово вільних коштів Клієнтів шляхом емісії ощадних (депозитних) сертифікатів; операції з векселями :

Таблиця 1.2Найбільші лід-менеджери випусків корпоративних облігацій

Лід-менеджер	Кількість випусків	Загальний обсяг випусків. млн. грн.
Альфа-банк Україна	12	766,15
АКБ «Укрсоцбанк»	10	711,5
АКІБ «Укрсиббанк»	20	459
ПУМБ	5	266,9
АППБ «Аваль»	8	254
АКБ «Аркада»	9	196
ЗАТ «Банк НРБ-Україна»	2	175,25
АКБ «Морський транспортний банк»	1	156
АКБ «Форум»	6	118,136
ВАбанк	6	112,50

а) гарантійні операції: авалювання векселів;

б) комісійні та довірчі операції: інкасація, доміциляція, зберігання та купівля-продаж векселів за дорученням Клієнта;

в) торговельні операції: купівля-продаж Банком векселів від власного імені та за свій рахунок [45;50]

г) продаж бланків векселів;

д) Інформаційні послуги стосовно обігу векселів

3) Операції з іншими цінними паперами (акціями, облігаціями, інвестицій-ними сертифікатами)

а) комплекс послуг по випуску та розміщенню (андеррайтинг) цінних паперів сторонніх емітентів;

б) комісійні та довірчі операції: купівля-продаж цінних паперів за дорученням Клієнта [12;50]

в) торговельні операції: купівля-продаж Банком цінних паперів від власного імені та за свій рахунок;

г) інформаційні послуги стосовно операцій з цінними паперами.

Розрахунки з банком - усі розрахунки між Клієнтом і Банком (щодо оплати вартості банківських послуг, а також у разі переходу права власності на цінні папери) здійснюються шляхом безготівкового перерахування коштів з власного рахунку Клієнта на рахунки Банку та навпаки.

Вартість банківських послуг- визначається на договірних умовах, а також відповідно до "Єдиних тарифів ВАТ "Перший Інвестиційний Банк" для юридичних осіб та фізичних осіб-СПД"

Інформаційне забезпечення - банк пропонує своїм Клієнтам консультації кваліфікованих фахівців відділу ринку капіталу та інвестиційних проектів з питань обігу цінних паперів, в тому числі: консультації з приводу використання пайових та боргових цінних паперів у господарській діяльності з метою оптимізації фінансових потоків Клієнта, розробка схем оформлення розрахунків за допомогою цінних паперів, розповсюдження серед торговців цінними паперами засобами електронного зв'язку інформації про потреби Клієнта щодо купівлі/продажу цінних паперів , інші види консультацій

Банк здійснює комплекс послуг щодо випуску та розміщення цінних паперів сторонніх емітентів (облігацій, акцій, інвестиційних сертифікатів), в тому числі: 1) консультації з питань випуску, обігу та погашення цінних паперів ( порядок випуску цінних паперів, обмеження і вимоги до цінних паперів та емітента, обслуговування емісії, обігу та погашення цінних паперів; 2)розробка проспекту емісії цінних паперів, 3) розробка проектів документів, необхідних для реєстрації випуску цінних паперів та проведення процедури їх реєстрації у ДКЦПФР, 4) андеррайтинг ( виконання функції агента з первинного розміщення цінних паперів, їх викупу та подальшого перепродажу інвесторам), 5) надання послуг з виплати процентного доходу та погашення облігацій (у випадку емісії облігацій)

Різновидом комісійних операцій Банку з цінними паперами є їх купівля-продаж за дорученням та за рахунок Клієнтів. Банк здійснює операції з цінними паперами будь-яких емітентів, що котируються на біржовому та позабіржовому ринку цінних паперів або вторинному неорганізованому ринку. При цьому Банк дотримується таких позицій: щодо курсів цінних паперів (якщо така інформація існує) діє в інтересах Клієнта (домагається найкращого виконання замовлень Клієнта, враховуючи умови, зазначені в договорі, кон'юнктуру ринку цінних паперів, ризик вибору контрагента та інші фактори ризику); попереджає (крім випадків володіння інформацією, що становить комерційну таємницю) та узгоджує з Клієнтом рівень можливого ризику від кожної конкретної угоди з цінними паперами ; надає Клієнту інформацію; в першу чергу виконує операції з цінними паперами за договорами та замовленнями Клієнтів, а потім власні операції з такими цінними паперами [15;28]

Процедура проведення операцій.

Клієнт подає до Банку заявку на здійснення операцій з цінними паперами за його дорученням та пакет необхідних документів
Укладення договору комісії (поруки) на здійснення операцій з ЦП між Клієнтом і Банком. Договір може укладатися на виконання разового замовлення (передбачає виконання операції певного виду з конкретними цінними паперами) або на обслуговування (Генеральна угода, яка передбачає виконання Банком декількох разових замовлень протягом визначеного терміну) У випадку укладення Генеральної угоди на обслуговування Клієнт надає до Банку доручення на проведення операцій з купівлі-продажу цінних паперів, де має бути опис цінних паперів (їх вид, назва емітента, номінальна вартість тощо), а також чітко визначені інструкції та умови проведення операції. При виконанні разового замовлення ця інформація вказується у договорі Клієнт-продавець передає цінні папери до Банку на схов, що оформлюяться актом прийому-передачі цінних паперів, а Клієнт-покупець вносить (перераховує) кошти в оплату цінних паперів Банк звітує перед клієнтом про хід виконання операції Банк проводить операцію з купівлі-продажу цінних паперів, оформляє її договором купівлі-продажу та повідомляє про це Клієнта Банк передає Клієнту-покупцю придбані за його дорученням цінні папери та оформляє це актом прийому-передачі цінних паперів Клієнт-покупець сплачує комісійну винагороду за належне виконання Банком договору комісії (поруки) на здійснення операцій з ЦП. [8;12]

Банк виплачує (перераховує) грошові кошти на користь Клієнта-продавця у розмірі суми, одержаної від продажу цінних паперів за вирахуванням комісійної винагороди за проведення операції. Комісійна винагорода Банку встановлюється індивідуально для кожної угоди за домовленістю сторін.

Банк здійснює торговельні операції з купівлі цінних паперів будь-яких емітентів за власний рахунок у портфель Банку з метою їх утримання або подальшого перепродажу третій особі Вартість купівлі - продажу встановлюється за узгодженням сторін Процедура проведення операцій.

1) Купівля цінних паперів у Клієнта в портфель Банку

Клієнт пред'являє оригінали та копії цінних паперів, які він бажає продати Банкові.[22;43] Банк надає Клієнту розписку про одержання цінних паперів та проводить їх експертизу. Укладення договору купівлі-продажу цінних паперів між Клієнтом і Банком. Передача цінних паперів Банку шляхом оформлення акту прийому-передачі цінних паперів. Банк виплачує (перераховує) договірну вартість цінних паперів на користь Клієнта.

2) Продаж цінних паперів Клієнту з портфеля Банку.

Укладання договору купівлі-продажу цінних паперів між Клієнтом і Банком. Клієнт вносить (перераховує) кошти в оплату цінних паперів на користь Банку 3. Передача ЦП клієнту шляхом оформлення акту прийому-передачі ЦП

Операції з ЦП АКБ «Аркада»[11;28]

Для здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів України Банк отримав Ліцензію щодо здійснення діяльності по випуску і обігу цінних паперів, та щодо ведення власного реєстру власників іменних цінних паперів серія АБ №113291 від 20/10/2004 Банк є учасником СРО АТ «Київська міжнародна фондова біржа». На сьогодні Банк здійснює наступні операції і надає такі послуги на ринку цінних паперів України для юридичних осіб: Операції з власними цінними паперами; Операції з векселями; Операції з акціями підприємств України ; Операції з Облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП). (Таблиця 1.3.)

Доміциляция векселів: Прийом векселі до платежу від законного векселеутримувача ; Здійсненняє платежів по векселях; Передача векселів платнику після повної оплати векселя. Банківські форми документів:Контракт (договір), що є підставою для видачі доміцільованих векселів. Банк за дорученням клієнтів купує і продає векселі емітентів України, що котируються на біржевому та позабіржовому ринку України, а також здійснює залік за зобов'язаннями клієнта з використанням придбаних векселів. Банк проводить наступні операції з векселями: Облік векселів; доміциляция векселів; інкасування; авалювання; кредитування під заставу векселів; послуги з купівлі-продажу векселів; операції РЕПО з векселями; надання консультацій. Банк здійснює операції з векселями резидентів України, номінованими в національній валюті (Таблиця 1.4.)

Документи, що надаються: документи, які підтверджують право діяти від імені юридичної особи без довіреності, або довіреність на проведення операції; картка із зразками підписів керівників підприємства і головного

Таблиця 1.3 Умови надання ощадних депозитних сертифікатів

Термін звернення	Серія UAH	Серія USD
1 міс.	9%	2,5%	2,5%
2 міс.	10%	3,5%	3,5%
3 міс.	від 11%	4,5%	4,5%
4 міс.	від 12%	5,5%	5,5%
6 міс.	від 13%	6,5%	6,5%
9 міс.	від 14%	7,5%	7,5%
12 міс.	від 15%	8,0%	8,0%

бухгалтера, завірена нотаріально, або банком, в якому у| підприємства відкритий розрахунковий рахунок; свідоцтво про державну реєстрацію Банківські форми документів: договір-доручення/комиссії на купівлю/продаж векселів Договір купівлі-продажу векселів.[9;45]

ОВДП - це безпроцентні коротко- та середньострокові бездокументні державні цінні папери з різними термінами погашення: 28, 63, 91, 182, 273 дні і 12, 18, 24, 36 місяців, або на певну дату. Номінал облігації 100 гривень. Продаж облігацій здійснюється з дисконтом, а погашення - за номінальною вартістю.За дорученням клієнта на умовах брокерського обслуговування Банк: [7;15]

Таблиця 1.4 Тарифи по операціям з векселями

Вид послуги	Величина комісії
1. Облік векселів	За домовленістю
2. Доміциляция векселів	0,1-2% від номінала векселя
3. Інкасування векселів	0,5-3% від номінала векселя
3.1. Мінімальне дамно	0,3-1,3% від повної суми векселя
3.2. Порто	75 грн.
4. Надання банківського поручительства	1-6% від номінала векселя
5. Кредит під заставу векселів	Згідно умовам кредитного договору
6. Брокерські послуги з купівлі-продажу векселів	За домовленістю; 0,1-5% від номінала векселя
7. РЕПО - операції	За домовленістю
8. Консультаційні послуги:
поточні питання	Безкоштовно
конкретний запит	50 грн.
розробка схем, надання додаткових інформаційних матеріалів	За домовленістю

1) Купує/продає облігації на вторинному ринку. Для перепродажу ОВДП Ви доручаєте банку, що придбавав для Вас облігації, виставити їх на продаж.

2) Здійснює операції РЕПО з ОВДП.

Переваги: Погашення облігацій гарантоване Міністерством фінансів України. Дохід та оподаткування Дохід інвестора - це різниця між номінальною вартістю ОВДП і ціною придбання. (Таблиця 1.5.)

Таблиця 1.5Тарифи ОВДП

Вид послуги	Величина комісії
Придбання ОВГП для клієнтів Банку:
номінальною вартістю до 30 000 грн. включно	0,5% від фактичної вартості їх придбання
номінальною вартістю від 30 000 грн. до 100 000 грн.	0,3% від фактичної вартості їх придбання
номінальною вартістю понад 100 000 грн.	0,1% від фактичної вартості їх придбання

Отже, банківські установи активно беруть участь у розбудові фондового ринку, виконують ряд операцій, отримуючи від цього значні прибутки.

1.2 Банківські установи на ринку облігацій та державних цінних паперів

Світова практика свідчить, що державні цінні папери вважаються найліквіднішим і найнадійнішим видом капіталовкладень, який приваблює корпорації та населення. Подібно до компаній уряд може залучати кошти за рахунок продажу різних видів цінних паперів інвесторам, що, окрім іншого, потребує неабиякої довіри до нього суспільства та абсолютної готовності уряду до виконання своїх зобов'язань. Політика уряду на ринку державних цінних паперів - частина фінансової політики країни. Ринок ДЦП повинен функціонувати у гармонійному взаємозв'язку з усіма складниками фінансового ринку, відповідати стратегічним напрямкам фінансової політики.[25;33]

Проблема ефективного функціонування і подальшого розвитку ринку ДЦП в умовах становлення фінансової системи України може бути розв'язана за рахунок підвищення його ліквідності, внаслідок таких його напрямків удосконалення:

1) проведення відкритої послідовної стратегії управління внутрішніми державними запозиченнями;

2) зміни в системі організації ринку ДЦП;

3) підвищення кредитного рейтингу України з метою зміцнення позиції на зовнішньому ринку запозичень.

Проведення відкритої послідовної стратегії управління внутрішніми державними запозиченнями полягає у тому, що державні органи повинні дотримуватися єдиної, зваженої, відомої учасникам ринку стратегії, при реалізації якої враховуються інтереси усіх категорій інвесторів.

Структура фінансових інструментів ринку облігацій внутрішньої державної позики переважно склалася в результаті новацій, при проведенні якої українські державні органи спиралися на свої можливості щодо погашення нових зобов'язань, а не потреби учасників ринку. Отже, для визначення найкращої структури фінансових інструментів ринку ОВДП треба розглянути часові межі вкладень різних категорій інвесторів, до яких такі державні облігації становлять значний інтерес.

Головною метою роботи кредитних організацій на ринку ОВДП можуть бути: формування інвестиційного портфеля; проведення спекулятивних операцій; підтримка власної ліквідності.[2;26]

Пенсійна система потребує високого ступеня надійності інвестицій, необхідності захисту прав та інтересів учасників пенсійних фондів, забезпечення надійності вкладень і стабільності фінансового ринку. На відміну від пенсійних фондів страхові компанії зазвичай залучають кошти на короткі терміни.

Найкороткостроковіші інвестиційні потреби спостерігаються у нерезидентів, оскільки вони при настанні сприятливих подій намагаються в найкоротший термін піти з українського ринку ДЦП.

Відповідно до визначення інвестиційних меж різних категорій учасників ринку ОВДП варто забезпечити якнайкращий розподіл основних строків обігу державних облігацій, що повинен здійснюватися з огляду на необхідність зниження сегмента їхнього ринку.

На підставі досвіду країн з розвиненим ринком державних цінних паперів і визначених інвестиційних потреб учасників українського ринку пропонується надалі випускати державні облігації на ринку ОВДП із такими основними термінами обігу: 3 місяці, 6 місяців, 1 рік, 2 роки, 3 років, 5 років, 10 років. Наявність найбільшої кількості основних строків обігу у межах 3 років викликана тим, що це задовольняє інвестиційний попит більшості інвесторів ринку ОВДП. Відсутність взаємозв'язку між ринком ДЦП і ринком грошей негативно впливає на функціонування економіки країни в цілому. Кошти, які залучаються через систему ДЦП, мають вартість, що не узгоджується з загальноекономічними показниками - внаслідок чого має місце дисбаланс між рівнем дохідності ДЦП та інших фінансових інструментів. Це свідчить про невідповідність механізму функціонування українського ринку ДЦП вимогам світового фондового ринку.[13;38]

Для формування ефективного механізму ринку ДЦП треба:

1) здійснювати постійний моніторинг динаміки ринку цінних паперів та інших елементів фінансового ринку;

2) державним органам управління, які контролюють ринок ДЦП, узгоджувати політику у сфері формування дохідності ДЦП із загальними тенденціями, що формуються на фінансовому ринку України;

3) максимально гармонізувати економічні інтереси інвесторів та держави на ринку ДЦП;

4) вчасно вживати заходів з узгодження динаміки ринку ДЦП на фінансовому ринку в цілому.

На розвинених фінансових ринках існує кілька типів цінних паперів, яким притаманні певні ознаки. Найважливішими є ознаки, від яких істотно залежать прибутковість, ризик, а також особливості оподаткування цінних паперів. Це насамперед: тип виражених у ЦП майнових прав, термін обігу, а також статус суб'єкта, який випустив цінний папір. Боргові ЦП виражають відношення позики і є борговими зобов'язаннями, що гарантують їхнім власникам повернення коштів у встановлений термін з визначеною ставкою відсотків. Боргові ЦП є активами з фіксованим доходом і терміном обігу, що визначаються при випуску ЦП.[16;36]

Облігація є одним із видів ЦП, що підтверджують наявність кредиторсько-дебіторських взаємовідносин між емітентом та власником облігацій. У цих взаємовідносинах емітент є позичальником грошей, а власник облігації-кредитором.

Ринок облігацій є значним сегментом ЦП. Тому аналіз його розвитку дає уявлення про розвиток фондового ринку в цілому. Ринок облігацій складається з таких сегментів: ринку суверенних, муніципальних, корпоративних облігацій, що поділяються на внутрішній та зовнішній ринки.

Загальний обсяг ринку облігацій становить 3970,3 млн.дол. ( 3410 млн.дол. зовнішній ринок та 560,3 млн.дол внутрішній ринок). На внутрішньому ринку обсяг ДЦП за мінусом тих, які перебувають у портфелі НБУ, становить 373 млн.дол. Обсяг випуску суверенних облігацій на кінець 2003 року становив 158,8 млн.дол. Ринок корпоративних облігацій в Україні постійно зростає, проте не дуже швидко. Зокрема на кінець 2002р. Обсяг цього ринку був 740 млн.грн. За 2003р. Збільшення відбулося на 106 млн.грн. Зростання спостерігається і у 2004р. [16;41]

Корпоративні ЦП на українському фондовому ринку представлені переважно акціями та облігаціями. Операції з акціями непопулярні через низьку ліквідність, тому на фондовому ринку значно зросла частка операцій з корпоративними облігаціями. Корпоративні облігації є найефективнішим інструментом для довгострокового фінансування й ефективним джерелом фінансування поточних чи перспективних проектів. Корпоративні облігації дають змогу підприємству оперативно керувати своєю заборгованістю, оскільки підприємство має можливість довгостроково виконувати свої облігації та диверсифікувати заборгованості серед багатьох кредиторів під час їхнього випуску.

Основними причинами, що негативно вплинули на розвиток муніципальних облігаційних позик є:

1) не відпрацьованість схем облігаційних позик, що пов'язано з відсутністю досвіду та чіткості в інвестиційних планах емітентів;

2) нерозвиненість інфраструктури регіональних фондових ринків;

3) відсутність механізмів прав кредиторів, а також розвиненої системи моніторингу реалізації інвестиційних проектів та оцінки величини кредитних ризиків за ними;

4) незначний інвестиційний потенціал основної маси населення, відсутність довіри населення до інструментів ринку ЦП та нестача оборотного капіталу у юр. Осіб;

5) низька ліквідність облігацій органів місцевого самоврядування.

Отже, формування ринку ЦП в Україні наштовхується на низку перешкод. І все ж останніми роками спостерігається значне зростання цього сегмента ринку ЦП. Таке зростання зумовлене розвитком економіки України в цілому ( зростання ВВП та промислового виробництва), збільшенням внутрішнього попиту на капітал і збільшенням іноземних інвестицій.

1.3 Вплив портфеля цінних паперів банків України на їхні доходи: ознаки взаємозалежності

Кожен ЦП розглядається при його формуванні, зважаючи на його вагу в очікуваній дохідності і ризик портфеля в цілому. Для цього застосовуються різноманітні методи. Розглянемо основні з них. У процесі аналізу портфеля ЦП банку використовуються абсолютні ( дохід) та відносні (дохідність) показники.

Дохід портфеля дорівнює сумі доходів, генерованих окремими фінансовими інструментами, що входять до його складу. Дохідність - відносний показник, який зазвичай визначається діленням доходів на суму інвестицій.

Середня дохідність портфеля (d)

d= , (1)

де d- дохідність;

і- групи ЦП ( і=1, n);

Wi-обсяг ЦП;

n- кількість груп ЦП у портфелі.[45;49]

Прийнято розрізняти фактичну та очікувану дохідність. У процесі ретроспективного аналізу фактичні доходи від операцій із ЦП визначаються за даними обліку та звітності. Дохідність портфеля ЦП за певний період обчислюють шляхом ділення обсягу фактичних доходів на середню суму вкладень у ЦП за досліджуваний термін.

Ключовим критерієм фінансового успіху для інвестора є ставка, яка визначає ступінь зростання капіталу протягом періоду володіння активами. Відповідна ставка дохідності визначається як сума грошей, отримана протягом інвестиційного періоду на кожну інвестовану грошову одиницю:

HPR= (2)

Де W0- вартість акцій на початок періоду;

W1- вартість на кінець періоду;

d- дивіденди.

Дохідність інвестиційного періоду за облігаціями можна обчислювати за допомогою цієї ж формули, але замість дивідендних виплат за акціями слід використовувати відсотки, що сплачуються за облігаціями.

Ефективність роботи банку протягом року можна визначити за допомогою кількох способів виміру ефективності інвестицій:

1) середньоарифметична дохідність - відношення суми значень дохідності за кожний період до кількості періодів;

2) середньо геометрична дохідність - за його допомогою вимірюють рівень дохідності портфеля ЦП за певний інвестиційний період;

3) середньозважена дохідність - внутрішня ставка дохідності інвестиційного проекту.[16;34]

Порівняльний аналіз очікуваних норм дохідності ЦП, а також альтернативних варіантів розміщення коштів банку дає змогу визначити найприбутковіший напрям проведення активних операцій.

РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ ТА ДОВГОСТРОКОВИХ ВКЛАДЕНЬ БАНКУ

2.1 Характеристика та структура цінних паперів в банківських установах України

Банківські установи здійснюють операції з ЦП з метою:

1) залучення додаткових ресурсів для традиційної кредитної та розрахункової діяльності на основі емісії ЦП;

2) отримання прибутку від власних інвестицій в ЦП за рахунок отриманих банком процентів, дивідендів і зростання курсової вартості ЦП;

3) отримання прибутку від надання клієнтам послуг за операціями з ЦП;

4) розширення сфери впливу банку та залучення нових клієнтів за рахунок участі в капіталах підприємств та організацій.[5;19]

Департамент бухгалтерського обліку Нацбанку України розробив Інструкцію з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України (за текстом -- Інструкція), затверджену постановою Правління Нацбанку України № 355. Документ розроблено відповідно до ст. 41 Закону № 679-XIV i ст. 68 Закону № 2121-III, а також Закону № 1201-ХІІ та з метою приведення нормативно-правових актів Нацбанку України у відповідність з вимогами міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та ПБО 12 i ПБО 13 щодо відображення в бухгалтерському обліку інформації про операції з придбання, продажу, розміщення, випуску та погашення цінних паперів.

З метою групування цінних паперів за видами сплати доходу цінні папери умовно поділяються: цінні папери з визначеним прибутком, що дають процентний дохід (купонні цінні папери) або не дають процентний дохід (цінні папери з нульовим купоном). Процентна ставка за цими паперами може бути постійною або індексованою на визначений показник; цінні папери з невизначеним прибутком, до яких належать акції та папери, які засвідчують право на паї, а також інші цінні папери з невизначеним прибутком, які не відповідають характеристиці, визначеній підпунктом

Ця Інструкція не поширюється на: операції з врахування векселів; операції репо; операції з цінними паперами з метою здійснення розрахунків; операції, за якими цінні папери використовуються як застава для забезпечення платежів і кредитів; операції, пов'язані з акумулюванням коштів на поточному або накопичувальному рахунках з метою формування статутного капіталу при створені банку; операції з приватизаційними цінними паперами; депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Вимоги до розкриття у фінансових звітах : стосуються розкриття облікової політики; розкриття інформації щодо значних сум, що складають дохід; інформації щодо д/с інвестицій; інформації щодо руху прибутку від переоцінки інвестицій за звітній період та характер такого руху.[26;40]

Для відображення в бухгалтерському обліку операцій з цінними паперами банки відповідно до облікової політики можуть використовувати транзитні рахунки, рахунки кредиторської та дебіторської заборгованості з подальшим відображенням цих операцій на відповідних рахунках з обліку цінних паперів. Інструкція детально розкриває порядок обліку цінних паперів у портфелі банку та загальні принципи їх оцінки.

Інвестиції банку в цінні папери з метою їх оцінки та відображення в бухгалтерському обліку класифікуються як операції з цінними паперами в торговому портфелі (боргові ЦП та акції, придбані банком з метою отримання прибутку від короткотермінових коливань ринкової ціни. ЦП відображаються за справедливою вартістю, робиться переоцінка та нарахування процентів доходу, здійснюється під час кожної зміни їх ринкової вартості), в портфелі банку на продаж (акції, інші ЦП з нефіксованим прибутком, боргові ЦП. На дату балансу ЦП відображаються з урахуванням списання внаслідок зменшення корисності або за найменшою з 2-ох величин балансової вартості та справедливою), в портфелі банку до погашення (придбані боргові цінні папери з фіксованими платежами або з платежами, що можна визначити, а також з фіксованим терміном погашення. Боргові цінні папери відносяться до портфеля до погашення, якщо банк має намір та здатність утримувати їх до терміну погашення з метою отримання процентного доходу), інвестиції в асоційовані та дочірні компанії.

Бухгалтерський облік операцій банків з цінними паперами здійснюється за балансовими та позабалансовими рахунками: балансові: 1-го (гр. 141“Боргові цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на продаж”) , 3-го (гр. 300-334), 4-го ( гр. 410-420), 5-го (500-510), 6-го та 7-го класів та позабалансові рахунки.[1;18]

Цінні папери, що придбані або зберігаються за дорученням та за кошти клієнтів, а також цінні папери, придбані згідно з договорами про довірче управління, обліковуються на позабалансових рахунках. Облік фінансових інвестицій та їх оцінка здійснюються за кожною інвестицією в розрізі емітентів. Придбані цінні папери первісно оцінюються та відображаються в бухгалтерському обліку за собівартістю. Комісійні та інші витрати, пов'язані з придбанням боргових цінних паперів, збільшують (зменшують) суму премії (дисконту) на дату їх придбання. На кожну наступну після визнання дату балансу всі цінні папери, придбані банком, оцінюються за їх справедливою вартістю, крім цінних паперів, що утримуються до погашення; цінних паперів, справедливу вартість яких неможливо достовірно визначити; інвестицій в асоційовані та дочірні компанії. Справедлива вартість цінних паперів, що перебувають в обігу на організаційно оформлених ринках, визначається за їх ринковою вартістю. Сума збільшення або зменшення балансової вартості таких цінних паперів на дату балансу відображається за рахунками доходів або витрат. Цінні папери, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, відображаються на дату балансу за їх собівартістю з урахуванням зменшення їх корисності. Цінні папери, що утримуються банком до їх погашення, відображаються на дату балансу за амортизованою собівартістю з використанням ефективної ставки відсотка. Усі цінні папери, крім цінних паперів, що обліковуються за справедливою вартістю, та інвестицій у дочірні компанії переглядаються на зменшення корисності. Корисність цінних паперів зменшується, якщо їх балансова вартість перевищує суму очікуваного відшкодування. Зменшення корисності відображається шляхом формування спеціальних резервів за рахунок витрат. За купонними цінними паперами окремо обліковуються накопичені проценти, дисконт або премія. Дисконт або премія амортизується протягом періоду з дати придбання до дати їх погашення за методом ефективної ставки відсотка. Сума амортизації дисконту або премії нараховується одночасно з нарахуванням процентів. Сума амортизації дисконту збільшує процентний дохід, а сума амортизації премії зменшує процентний дохід за цінними паперами. Цінні папери, надані в довірче управління, не вважаються такими, що вибули з портфеля банку, а обліковуються на окремих аналітичних рахунках тих самих балансових рахунків, на яких вони обліковувалися до надання в довірче управління, з подальшим здійсненням операцій з переоцінки, амортизації дисконту або премії, нарахування доходу тощо.

2.2 Облік вкладень банку у цінні папери з нефіксованим прибутком та боргові цінні папери

Вкладення банку в акції та інші ЦП з нефіксованим прибутком в торговому портфелі відображаються за балансовими рахунками 3-го та 1-го класів.

Торговий портфель банку Боргові цінні папери та акції, що мають активний ринок та придбанні банком з метою отримання прибутку від короткотермінових коливань ринкової ціни, обліковуються у торговому портфелі банку. Цінні папери відображаються на дату балансу виключно за ринковою (справедливою) вартістю.

Придбані цінні папери з метою отримання прибутку від короткотермінових коливань ринкової ціни відображаються за балансовими рахунками груп 300 “Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у торговому портфелі банку”, 140 “Боргові цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, у торговому портфелі банку” та 301 “Боргові цінні папери у торговому портфелі банку”. Аналітичний облік цінних паперів за балансовими рахунками груп 300, 140 та 301 ведеться в розрізі їх емітентів та випусків.

Боргові ЦП відображаються в обліку за кожною складовою : номінал; дисконт; премія.

У разі придбання акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком здійснюються бухгалтерські проводки: (див. Дод. А)

Дебет 3002, 3003, 3005

Кредит 1200, 2600 на суму придбання (собівартості)

У разі придбання боргових цінних паперів з дисконтом здійснюються бухгалтерські проводки:

Дебет 1400-1402, 3010-3014 на суму номіналу (див. Дод. А)

Кредит 1406, 3016 на суму дисконту

Кредит 1200, 2600 на суму придбання

Цінні папери у торговому портфелі банку підлягають переоцінці під час кожної зміни їх ринкової (справедливої) вартості. У разі збільшення ринкової (справедливої) вартості цінних паперів здійснюються такі проводки:

1) на суму дооцінки за акціями та іншими цінними паперами з нефіксованим прибутком

Дебет 3007

Кредит 6203;

2) на суму дооцінки за борговими цінними паперами

Дебет 1405, 3015

Кредит 6203.

У разі зменшення ринкової (справедливої) вартості цінних паперів в бухгалтерському обліку здійснюються проводки:

1) на суму уцінки за акціями та іншими цінними паперами з нефіксованим прибутком

Дебет 6203

Кредит 3007;

2) на суму уцінки за борговими цінними паперами

Дебет 6203 

Кредит 1405, 3015.

4) при амортизації премії

Дебет 6056, 6057

Кредит 1407, 3017.

За борговими цінними паперами з фіксованим прибутком банк визнає процентні доходи, у тому числі процентні доходи у вигляді амортизації дисконту (премії). Сума амортизації дисконту збільшує процентний дохід, а сума амортизації премії зменшує процентний дохід за цінними паперами.

1) при амортизації дисконту (див. Дод.Б)

Дебет 1406, 3016

Кредит 6056, 6057;

2) при амортизації премії (див. Дод.Б)

Дебет 6056, 6057

Кредит 1407, 3017

Нарахування доходу за акціями у торговому портфелі банку у вигляді дивідендів здійснюється у періоді прийняття рішення про їх виплату і відображається проводкою:

Дебет 3008

Кредит 6300. (див. Дод. В)

На суму отриманих дивідендів в бухгалтерському обліку здійснюється проводка:

Дебет 1200,2600

Кредит 3008

При надходженні коштів за нарахованими процентами в бухгалтерському обліку здійснюється проводка:

Дебет 1200, 2600

Кредит 1408, 3018.

На суму отриманих дивідендів в бухгалтерському обліку здійснюється проводка:

Дебет 1200, 2600

Кредит 3008.

Цінні папери переводяться з торгового портфеля у портфель до погашення за балансовою вартістю, яка вважається на день переведення їх амортизованою собівартістю. Банк-продавець здійснює такі проводки:

1) за акціями та іншими цінними паперами з нефіксованим прибутком

Дебет 1200, 2600

Дебет/Кредит 3007

Кредит 3002, 3003, 3005

Кредит/ Дебет 6203

2) за борговими цінними паперами

Дебет 1200, 2600, 1408, 3018

на суму нарахованих

доходів за ЦП, що реалізуються, до дати продажу

Кредит 1400-1402, 3010-3014

Дебет/Кредит 1406, 3016/1407, 3017

Дебет/Кредит 1405, 3015

Кредит/Дебет 6203

2.3 Облік операцій з цінними паперами за дорученням клієнтів та власного боргу

Банки можуть здійснювати купівлю, продаж, перепродаж та зберігання ЦП на комісійній основі від свого імені і за дорученням.

При одержанні коштів для купівлі цінних паперів згідно з укладеним договором здійснюється така проводка:

Дебет 1200, 2600

Кредит 2901.

При оплаті цінних паперів для клієнта за ціною купівлі здійснюється проводка:

Дебет 2901

Кредит 1200, 2600

Цінні папери, що куплені для клієнта, банк обліковує за позабалансовими рахунками, при цьому на номінальну суму цінних паперів здійснюється проводка:

Дебет 9704

Кредит 9910.

Видача цінних паперів клієнту за його дорученням відображається в бухгалтерському обліку за їх номінальною вартістю такою проводкою:

Дебет 9910

Кредит 9704.

Якщо після закінчення операції з купівлі цінних паперів за дорученням клієнта, банк повинен повернути залишок невикористаних коштів, в бухгалтерському обліку здійснюється така проводка:

Дебет 2901

Кредит 1200, 2600

Якщо згідно з договором доручення банк приймає від клієнта цінні папери для їх продажу, в бухгалтерському обліку на номінальну суму цінних паперів здійснюється така проводка:

Дебет 9704

Кредит 9910.

При одержанні коштів в оплату за продані цінні папери здійснюється проводка:

Дебет 1200, 2600

Кредит 2901.

При передачі цінних паперів покупцю на їх номінальну суму здійснюється проводка:

Дебет 9910

Кредит 9704.

При перерахуванні коштів клієнту-продавцю на суму, що зазначена в договорі, якщо договором не передбачено перерахування коштів від продажу цінних паперів безпосередньо на поточний рахунок клієнта, здійснюється проводка:

Дебет 2901

Кредит 1200, 2600

Банківські установи з метою формування оптимальної структури ресурсної бази і отримання додаткових ресурсів для здійснення активних операцій можуть випускати власні боргові зобов'язання у вигляді акцій, векселів, ощадних сертифікатів та облігацій.

Акція засвідчує пайову участь у статутному капіталі банку. Формування та збільшення статутного капіталу банку здійснюється згідно із Законом України “Про банки і банківську діяльність”. Грошові внески для формування та збільшення статутного капіталу банку резиденти України здійснюють у гривнях, а нерезиденти - в іноземній вільно конвертованій валюті або у гривнях. Банки випускають виключно іменні акції.

На дату виплати дивідендів в бухгалтерському обліку здійснюється проводка:

Дебет 3631

Кредит 1200, 2600, 1001

Операції з продажу цінних паперів власного боргу відображаються в бухгалтерському обліку такими проводками:

1) при продажу за номінальною вартістю: (див. Дод. В)

Дебет 1200, 2600, 1001

Кредит 3300, 3305, 3320, 3335- на суму номіналу

2) при продажу з дисконтом:

Дебет 1200, 2600, 1001

Дебет 3306, 3326, 3336- на суму дисконту

Кредит 3300, 3305, 3320, 3335- суму номіналу;

3) при продажу з премією:

Дебет 1200, 2600

Кредит 3307, 3327, 3337, 1001- на суму премії

Кредит 3300, 3305, 3320, 3335- на суму номіналу

Сума амортизації дисконту (премії) за звітний період розраховується за методом ефективної ставки відсотка і відображається в бухгалтерському обліку такими проводками:

1) амортизація дисконту: (див. Дод. Г)

Дебет 7050, 7052, 7053

Кредит 3306, 3326, 3336

2) амортизація премії: (див Дод. Г)

Дебет 3307, 3327, 3337

Кредит 7050, 7052, 7053

3) нарахування витрат відображається проводкою: (див. Дод. Д)

Дебет 7050, 7052, 7053

Кредит 3308, 3328, 3338

4) виплата процентів за борговими цінними паперами: (див. Дод. Д)

Дебет 3308, 3318, 3328, 3338;

Кредит 1200, 2600, 1001

Погашення боргових цінних паперів відображається проводками:

Дебет 3300, 3305, 3320, 3335

Дебет 3308, 3318, 3328, 3338

Кредит 1200, 2600, 1001

Дострокове погашення цінних паперів в бухгалтерському обліку відображається проводками:

Дебет 3300, 3305, 3320, 3335

Дебет 3308, 3328, 3338

Дебет/Кредит 3307, 3327, 3338 /3306, 3326, 3338

Кредит 1200, 2600, 1001

Кредит 7050, 7052, 7053

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ОПЕРАЦІЙ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ НА ФОНДОВОМУ РИНКУ

3.1 Проблеми розбудови інфраструктури ринку фондового ринку України

Україна ще й досі знаходиться далеко від головних потоків капіталу. Спрби ринкових перетворень окремих сторін господарської діяльності, нажаль, не призводять до бажаних результатів. Відсутність ефективно діючої інфраструктури, яка забезпечує акумулюванню капіталу для інвестицій у виробничу і соціальну сфери та спряє раціональному розміщенню фінансових ресурсів, не дає можливості ефективно управляти господарською діяльністю і конкуркнтно оцінювати вартість виробничих ресурсів.[12;20]

Процеси реформування власності в Україні супроводжувались структурною перебудовою економіки і зумовили створеня ринку ЦП, як складової частини ринкових відносин. Проведення приватизації в Україні здійснювались майже при повній відсутності законодавства, яке б вирішувало весь комплекс проблем щодо обігу ЦП і враховувало бодай частину досвіду інших держав. Більшість емітентів в Україні використовували емісію фінансових інструментів не з метою залучення інвестицій, а для перетворення з державної форми власності в приватну зі зміною форми господарювання. Це призвело до обігу великої кількості неліквідних ЦП.

В результаті проведення масової приватизації в Україні виниули проблеми:

1) дієвості структури управління виробництвом, які пов'язані із розпорошеністю капіталу;

2) обігу великої кількості неліквідних ЦП;

3) обліку прав власності на ЦП акціонованих підприємств.[42;47]

Показники рентабельності інвестицій у ЦП в реальних секторах економіки призвели до стагнації ринку ЦП. Невисока рентабельність капіталовкладень у ЦП українських корпорацій - одна з причин відтоку капіталу з ринку ЦП, а податки - причина, яка знижує цю рентабельність ще більше. Цей процес пов'язаний також із наявністю більш рентабельних і менш ризикованих сфер капіталовкладень.

Професійний учасник, який оперує ЦП у організатора торгівлі ЦП, фактично намагається обумовити майбутню прибутковість корпорацій. Визначення такої ціни - одна з головних задач професійних учасників ринку ЦП, які в Україні мають невисокий рівень капіталізації.

За відсутності єдиного в країні фондового центру майже неможливою стає прозорість ринку. Прозорість ринку ЦП дає інвесторам впевненість у правильності свого вибору. Інвестор не віддасть своїх грошей туди, де від нього не приховують інформацію. Зазначені недоліки суттєво впливають на фінансову довіру дрібних інвесторів і на розміри коштів, що залучаються.

Серед проблем , які стримують розвиток ринку ЦП в Україні є:

1) відсутність дієвої системи захисту прав інвесторів, що є одним із наслідків необов'язковості дотримання в Україні принципів корпоративного управління, відсутності у законодавстві чітких засад регламентації прав акціонерів та відповідальності за їх недотримання.[36;39]

2) Розмивання часток акціонерів у статутному фонді внаслідок розміщення акцій додаткових емісій серед визначеного кола акціонерівза ціною, значно нижчою від ринкової, позбавлення інших акціонерів купувати їх.

3) Вилучення активів товариства шляхом їх продажу пов'язаним особам за ціною, нижчою за ринкову.

4) Перерозподілу грошових потоків на користь посадових осіб або акціонерів, котрі володіють значним пакетом акцій.

5) Укладення угод за участі залежних суб'єктів госодарювання.

Залишається неврегульованою проблема використання під час укладення угод із ЦП інсайдерської інформації, що спотворює ціни на фондовому ринку, знижує довіру до ринку ЦП та його учасників.

Не сприяє розвитку фондового ринку і низький ступінь використання на ньому похідних фінансових інструментів. В Україні назріла проблема у прийнятті єдиного Закону „Про похідні ЦП”, який централізовано врегулював би порядок їх обігу, розмежував поняття „похідний ЦП” та „дериватив”, а також визначив компетенцію державних органів влади щодо регулювання окремих видів похідних ЦП.

Розвиток фондового ринку в Україні гальмує також низький рівень знань, поінформованості населення щодо його функціонування. Сьогодні населення не має базових знань щодо можливої корисності вкладення коштів у ЦП, щодо процесів, які відбуваються на фондовому ринку, мінімально необхідної інформаціїпро події на ньому.

3.2 Шляхи підвищення ефективності операцій банків на ринку цінних паперів

Інфраструктурні елементи організованого ринку є учасниками Національної депозитарної системи України, якісне функціонування якої має забезпечити утворений Національний депозитарій України. Адекватне функціонування та взаємодія інформаційної, облікової системи та системи виконання угод створює умови для появи цілісного, високоліквідного, ефективного і справедливого фондового ринку в Україні. Цей фундамент має забезпечити ефективність державного регулювання, необхідний рівень захисту прав власності інвесторів і має сприяти надходженню інвестицій в економіку України. Правові особливості ЦП, що перетворюють звичайні зобов'язальні права боржника і кредитора також у майно, підвищують оборотність цих зобов'язань і, у кінцевому рахунку, роблять фінансові відношення в економіці більш мобільними й ефективними.[10;17]

Відсутність чіткої визначеності щодо порядку застосування загальних та спеціальних нормативно-правових актів дає можливість вирішувати долю учасників ринку ЦП суб'єктивно. Тому створення чіткої зрозумілої і прозорої системи законодавчого регулювання надасть інвестору впевненість, що в Україні його права власності захищені.

Стандартизація обліку прав власності на ЦП Національним депозитарієм України має стати практичним кроком щодо гармонізації законодавства України з світовими і Європейськими нормами. Розбудова Національної депозитарної системи передбачає впровадження сучасних принципів і технологій, які відповідають тенденціям глобалізації ринків і в світовому масштабі.

Нині зусилля треба спрямувати на поліпшення інвестиційного клімату. Обсяг заощаджень домашніх господарств як постачальників інвестицій є досить суттєвими. За цих умов основними пріоритетними напрямками розвитку фондового ринку є:

1) стабілізація законодавчої бази, запровадження системи врегульованих оптимальних норм і методів через найвпливовіші, а головне, ефективні та стимулюючі важелі;

2) проведення адміністративної реформи і, зокрема, реформи Мінфіна у напрямку вдосконалення його організаційної структури, уточнення функцій, підвищення ролі і статусу;

3) централізація та організаційна оформленість обігу ЦП в Україні через створення єдиної біржової системи;[8;26]

4) здійснення заходів щодо стимулювання внутрішнього ринку капіталів, обмеження доступу до нього нерезидентів, що сприятиме зростанню обсягів капіталу;