Правові умови реорганізації банківських об’єднань та створення нових

1

Тема: Правові умови реорганізації банківських об'єднань та створення нових

План

Вступ

1. Загальні положення про банківські об'єднання

2. Вимоги та порядок формування статутного капіталу об'єднання

3. Банківська корпорація

4. Банківська холдингова група

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

В умовах жорсткої конкуренції на ринку банківських послуг, все більшої актуальності набуває створення банківських об'єднань, як засіб захисту професійних інтересів, диверсифікації послуг, підвищення ефективності своєї політики та зростання капітальної бази.

Наукові та практичні питання, які пов'язані з дослідженням загальних підходів до сутності та класифікації банківських об'єднань розглянуті: О.А.Кириченком, В.І. Міщенком, П.С. Роузом, Н.П. Цигановою та ін. Проте, потрібно зауважити, що не отримали достатньої розробки питання, які пов'язані з специфікою створення банківських об'єднань саме в Україні.

Однак, дослідження проблеми створення банківських об'єднань на території нашої держави є дуже актуальним, оскільки в умовах активного розвитку банківського сектору виникає необхідність удосконалення нагляду та регулювання діяльності учасників в складі даних об'єднань.

Відповідно до законодавства України, а саме до Закону України «Про банки та банківську діяльність», банки мають право створювати банківські об'єднання таких типів: банківська корпорація, банківська холдингова група, фінансова холдингова група. Банки можуть бути учасниками промислово-фінансових груп з дотриманням вимог антимонопольного законодавства України.

Якщо розглядати класифікацію банківських об'єднань, потрібно сказати, що, перш за все, розмежування учасників об'єднань потрібно проводити з урахуванням залежності від цілей, термінів даного об'єднання, складу його учасників, та загальних засад створення.

За останніми даними Шведський Swedba№k створив першу в Україні банківську холдингову групу "Сведбанк Фінанс". Засновниками групи виступили ВАТ "Сведбанк" (материнський банк) і ЗАТ "Сведбанк Інвест" (банк-учасник). Група розвиватиме банківські і інвестиційні послуги. Проте, як засвідчує практика, в нашій державі досить багато фінансових холдингів, які не зареєстрували себе як такі. До складу банків входять страхові, консалтингові та інші компанії. Тому, ризики, які притаманні дочірнім установам, можуть мати вплив і на материнську компанію, а саме на банк.

У процесі здійснення нагляду за діяльністю банківських об'єднань потрібно враховувати ряд факторів, які мають вплив на дочірні установи в складі об'єднань. Тому, потрібно визначити заходи, які були б спрямовані на підвищення його ефективності. Це можна досягти шляхом запровадження: нагляду на основі оцінки ризиків, які притаманні установам, що входять до складу об'єднання; запровадження нагляду на консолідованій основі, яке повинно включати аналіз та контроль за ризиками, що виникають в процесі взаємодії учасників групи; підвищення рівня концентрації та якості банківського капіталу; розкриття інформації про реальних власників установ, афілійованих осіб, про процеси управління ризиками всередині об'єднання; впровадження методичного інструментарію Національного банку з питань регулювання діяльності банківських об'єднань тощо.

1. Загальні положення про банківські об'єднання

Типи, порядок створення та правовий статус банківських об'єднань визначені у Законі України «Про банки і банківську діяльність» № 2121 від 07 грудня 2000 року та регулюються Постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок створення і державної реєстрації банківських об'єднань» № 377 від 31.08.2001 року.

Так, відповідно статті 9 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банки мають право створювати банківські об'єднання таких типів: банківська корпорація, банківська холдингова група, фінансова холдингова група. Банки можуть бути учасниками промислово-фінансових груп з дотриманням вимог антимонопольного законодавства України.

Банківська корпорація -- це юридична особа (банк), засновниками та акціонерами якої можуть бути виключно банки.

Банківська холдингова група -- це банківське об'єднання, до складу якого входять виключно банки.

Фінансова холдингова група має складатися переважно або виключно з установ, що надають фінансові послуги, причому серед них має бути щонайменше один банк, і материнська компанія має бути фінансовою установою.

Оскільки лише банківська корпорація і банківська холдингова група складається виключно із банків, то процес їх створення і реорганізації буде розглянуто більш детально.

Загальні положення

Банківське об'єднання будь-якого типу створюється за попередньою згодою Національного банку, набуває право функціонувати після його державної реєстрації шляхом унесення відповідного запису до Державного реєстру банків.

Назва банківського об'єднання повинна містити вказівку на організаційно-правову форму та тип банківського об'єднання. Не дозволяється використовувати для найменування банківського об'єднання назву, що повторює назву іншого банку, об'єднання або вводить в оману щодо видів діяльності, які здійснює банківське об'єднання. Вживання в найменуванні банківського об'єднання таких слів, як “Україна”, “державний”, “національний” та похідних від них можливе лише за згодою Правління Національного банку України.

Банк може бути учасником лише одного банківського об'єднання. Банки, що увійшли до банківської корпорації, не можуть входити до інших банківських об'єднань без згоди корпорації. Банки, що увійшли до банківського об'єднання, зберігають свою юридичну самостійність у межах, обумовлених їх статутами та статутом банківського об'єднання.

Банківське об'єднання зобов'язане опубліковувати в офіційних друкованих виданнях -- газеті “Урядовий кур'єр” або “Голос України” повідомлення про своє створення, про зміни, що відбулися в ньому, консолідовану звітність за обсягами і формою, що передбачені Національним банком, та про припинення діяльності. Повідомлення про створення банківського об'єднання має містити: назву, організаційно-правову форму та тип банківського об'єднання, перелік його засновників, мету створення, сферу діяльності, місцерозташування, номер телефону для довідок.

Але для створення та участі у бінківський обєднаннях існують деякі умови:

1) мінімальний розмір статутного капіталу для материнського банку банківської холдингової групи -- 5 млн. євро, за офіційним курсом грошової одиниці, визначеним Національним банком на день подання документів на отримання згоди Національного банку;

2) строк роботи материнського банку холдингової групи повинен бути не менше ніж один рік;

3) дотримання банками -- учасниками об'єднання економічних нормативів і вимог щодо формування резервів на покриття можливих збитків від активних операцій та інших обов'язкових резервів протягом року, що передує їх зверненню до Національного банку про створення об'єднання;

4) стабільна беззбиткова діяльність банків-учасників протягом року, що передує їх зверненню до Національного банку.

Рівень регулятивного капіталу банків-учасників має відповідати вимогам, визначеним нормативно-правовими актами Національного банку.

Для того, щоб отримати попередню згоду на створення об'єднання його уповноважена особа повинна подати до Національного банку наступні документи:

- заяву-клопотання про отримання згоди на створення об'єднання;

- рішення про створення об'єднання, оформлене протоколом загальних зборів учасників об'єднання;

- перелік засновників, акціонерів об'єднання та основні засади його створення і діяльності;

- перелік централізованих функцій, що планує виконувати об'єднання;

- бізнес-план, що має містити перелік операцій, які планує здійснювати об'єднання в поточному році, та стратегію діяльності на наступні три роки, економічне обгрунтування і мету його створення, дані про управлінську та організаційну структуру;

- інформацію про розмір статутного капіталу об'єднання, джерела та строки його формування;

- інформацію про голову правління (ради директорів) та головного бухгалтера банківської корпорації;

- письмове підтвердження територіального управління, структурних підрозділів Національного банку про відсутність порушень банками-учасниками вимог чинного законодавства України та його погодження на участь цих банків у створенні об'єднання;

- відповідні документи Антимонопольного комітету України у випадках, передбачених законодавством, про згоду на створення об'єднання.

При створенні об'єднання з іноземним капіталом уповноважена особа має подати такі документи:

а) клопотання від імені юридичної особи банку-нерезидента або правління банку (ради директорів), оформлене на фірмовому бланку;

б) витяг з торговельного (банківського) реєстру країни, в якій офіційно зареєстрований головний офіс іноземного учасника;

в) повідомлення керівництва центрального банку іноземної держави або уповноваженого органу про здійснення достатнього контролю за діяльністю свого банку-учасника та його згоду на участь цього банку-учасника в створенні об'єднання на території України;

г) фінансову звітність (баланс, звіт про фінансові результати) іноземного учасника за останній звітний період (рік);

ґ) висновок аудиторської фірми (аудитора) про фінансовий стан банку-учасника та його можливість здійснення заявленого внеску до статутного капіталу об'єднання за рахунок власних коштів (власного капіталу). Якщо висновок про наявність потрібних коштів і фінансовий стан іноземного учасника об'єднання подається іноземною аудиторською організацією, що не входить до переліку іноземних аудиторських організацій, визнаних Національним банком, то такий висновок має бути підтверджений українською аудиторською організацією.

Документи, що стосуються юридичної особи -- нерезидента України, подаються мовою оригіналу з перекладами на українську мову і засвідчуються нотаріально. Копії документів мають бути засвідчені нотаріально за місцем їх видачі. Документи мають бути легалізовані в консульських установах України (якщо інше не передбачено міжнародними угодами).

Водночас для отримання попередньої згоди на створення банківського об'єднання подається заява про надання дозволу на придбання істотної участі в банківській корпорації (у разі наміру придбання істотної участі) чи дочірніх банках разом із повним пакетом документів згідно з главою 5 «Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень», що затверджене постановою Правління Національного банку України від 31.08.2001 за № 375.

Документи про надання згоди на створення об'єднання розглядаються Генеральним департаментом банківського нагляду та за потреби іншими департаментами Національного банку.

Рішення про надання дозволу на створення об'єднання приймає Правління Національного банку України у місячний строк із дня отримання всіх документів. Водночас Комісія Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків (далі -- Комісія) приймає рішення про надання письмового дозволу на придбання істотної участі в об'єднанні (крім центрального кооперативного банку) у порядку, визначеному в главі 5 «Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень», що затверджене постановою Правління Національного банку України від 31.08.2001 за № 375. Про надання згоди на створення об'єднання або відмову Національний банк повідомляє засновників у тижневий строк листом за підписом заступника Голови Національного банку. Копія листа надсилається до територіального управління Національного банку за місцезнаходженням об'єднання.

Згода є дійсною протягом трьох місяців із дня її надання.

Отримання згоди Національного банку на створення об'єднання є підставою для розгляду пакета документів щодо його державної реєстрації.

2. Вимоги та порядок формування статутного капіталу об'єднання

3. Банківська корпорація

Для державної реєстрації банківської корпорації (далі -- корпорація), якщо на тимчасовому рахунку відповідно до установчого договору зібрано потрібну суму коштів, уповноважена особа після цього в двотижневий строк повинна подати до територіального управління Національного банку за місцем створення корпорації такі документи:

а) заяву на реєстрацію корпорації за підписом уповноваженої особи та згоду Національного банку на її створення;

б) установчий договір (в якому зазначаються тип банківського обєднання та вид товариства; мета діяльності, склад засновників, їх найменування та місцезнаходження; особа, яка уповноважена діяти від імені засновників; розмір та порядок формквання статутного капіталу корпорації; відповідальність сторін за невиконання взятих на себе зобовязань; порядок розподілу прибутків і покриття збитків; порядок ліквідації і реорганізації) засвідчений підписами засновників корпорації та їх відбитками печаток;

в) статут корпорації, затверджений установчими зборами і засвідчений підписом голови правління корпорації, який має відповідати вимогам Законів України “Про банки і банківську діяльність”, “Про господарські товариства” та інших законодавчих актів;

г) протокол установчих зборів (на яких приймається статут, обирається спостережна рада, ревізійна комісія, призначається голова правління, головний бухгалтер, члени правління та уповноважена особа, яка відповідальна за реєстрацію банківської корпорації), засвідчений підписами голови та секретаря зборів, в якому зазначаються місце і дата проведення зборів, їх правочинність, порядок денний, порядок голосування;

ґ) бізнес-план, що визначає види діяльності, які корпорація планує здійснювати в поточному році, та стратегію діяльності на наступні три роки (на кожен рік окремо;

д) відомості про кількісний склад спостережної ради, правління, ревізійної комісії;

е) документи, що підтверджують бездоганну ділову репутацію голови та членів спостережної ради корпорації;

є) копію звіту про наслідки підписки на акції (для корпорації, що створюється у формі відкритого акціонерного товариства) зареєстрованого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку з доданням переліку акціонерів банківської корпорації. У переліку зазначаються повне найменування акціонера, його місцезнаходження, платіжні реквізити та кількість акцій, на які він підписався, їх загальна вартість і частка в статутному капіталі корпорації;

ж) угоду про надання приміщення для розміщення корпорації, засвідчену підписом уповноваженої за установчим договором особи, або договір оренди приміщення на строк не менше ніж п'ять років у разі його укладення;

з) документи про професійну придатність та ділову репутацію голови та членів виконавчого органу (правління або ради директорів) і головного бухгалтера;

и) копії платіжних документів про здійснення засновниками сплати внесків до статутного капіталу;

і) фінансову звітність засновників корпорації, яка підтверджується висновком аудиторської фірми (аудитора), що складений за підсумками проведеної за станом на конкретну дату перевірки фінансової звітності засновників;

ї) копію ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на здійснення діяльності зберігача або торговця цінними паперами засновників корпорації (якщо вони здійснюють таку діяльність);

й) копію рішення Антимонопольного комітету України про надання згоди на створення корпорації з метою обмеження проявів монополізму та сприяння захисту економічної конкуренції в банківській сфері у випадках, передбачених чинним законодавством України.

У разі потреби Національний банк має право вимагати від засновників корпорації подання додаткових документів, які містять потрібну інформацію для прийняття рішення про реєстрацію корпорації.

Рішення про державну реєстрацію банківської корпорації або про відмову в її державній реєстрації приймає Правління Національного банку України не пізніше ніж за три місяці з часу подання повного пакета документів.

Реєстрація корпорації здійснюється шляхом унесення відповідного запису до Державного реєстру банків. Рішення про реєстрацію корпорації доводиться до відома уповноваженої особи корпорації і територіального управління Національного банку за місцезнаходженням корпорації листом за підписом директора Генерального департаменту банківського нагляду з доданням статуту зареєстрованої корпорації, титульна сторінка якого має бути засвідчена підписом заступника Голови та відбитком печатки Національного банку. Статут корпорації прошивається і засвідчується на звороті відбитком печатки Управління справами Національного банку.

Після реєстрації корпорації в територіальному управлінні Національного банку за його місцезнаходженням відкривається кореспондентський рахунок, на який із тимчасового рахунку корпорації перераховуються зібрані кошти, що утворюють її статутний капітал.

Національний банк може відмовити в реєстрації корпорації в разі:

- якщо угода про створення об'єднання не передбачає покладення на корпорацію додаткових організаційних функцій стосовно банків-засновників, а також не передбачає створення системи управління спільною діяльністю;

- порушення порядку створення корпорації;

- невідповідності установчих та інших документів, що потрібні для реєстрації корпорації, чинному законодавству України;

- подання неповного пакета документів або невідповідності поданого пакета вимогам чинного законодавства України;

- незадовільного фінансового стану засновників, що загрожуватиме інтересам кредиторів корпорації;

- відсутності бездоганної ділової репутації власників істотної участі в корпорації;

- професійної непридатності та відсутності бездоганної ділової репутації голови та членів правління (ради директорів) і головного бухгалтера корпорації.

При відмові в державній реєстрації банківської корпорації Національний банк приймає щодо цього мотивоване рішення. У разі прийняття такого рішення Національний банк у тижневий строк повідомляє про це уповноважену особу корпорації рекомендованим листом за підписом заступника Голови Національного банку.

У разі відмови в державній реєстрації корпорації кошти з її тимчасового рахунку в тижневий строк повертаються учасникам банківської корпорації за їх заявою.

4. Банківська холдингова група

Висновок

Як засвідчує практика, в нашій державі досить багато фінансових холдингів, які не зареєстрували себе як такі. До складу банків входять страхові, консалтингові та інші компанії. Тому, ризики, які притаманні дочірнім установам, можуть мати вплив і на материнську компанію, а саме на банк.

У процесі здійснення нагляду за діяльністю банківських об'єднань потрібно враховувати ряд факторів, які мають вплив на дочірні установи в складі об'єднань. Отже, потрібно визначити заходи, які були б спрямовані на підвищення його ефективності. Це можна досягти шляхом запровадження: нагляду на основі оцінки ризиків, які притаманні установам, що входять до складу об'єднання; запровадження нагляду на консолідованій основі, яке повинно включати аналіз та контроль за ризиками, що виникають в процесі взаємодії учасників групи; підвищення рівня концентрації та якості банківського капіталу; розкриття інформації про реальних власників установ, афілійованих осіб, про процеси управління ризиками всередині об'єднання; впровадження методичного інструментарію Національного банку з питань регулювання діяльності банківських об'єднань тощо.

Отже, можна зробити висновок, що реалізація вищезазначених заходів сприятиме зміцненню фінансової стабільності установ в складі банківських об'єднань на ринку та підвищення прозорості банківської системи.

Список використаної літератури

1. Конституція України

2. Закон України «Про господарські товариства» № 1576-XII від 19.09.1991 року.

3. Закон України «Про банки і банківську діяльність» № 2121-III від 07.12.2000 року.

4. Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень» № 375 від 31.08.2001 року.

5. Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок створення і державної реєстрації банківських об'єднань» № 377 від 31.08.2001 року.

6. Ващенко Ю.В. Банківське право: Навч. посібник. -- К.: Центр навчальної літератури, 2006. -- 344 с.

7. Костютенко О.А.Банківське право: Банківська система. Національний банк. Комерційні банки. Розрахунки і кредитування. Ринок цінних паперів. Національне валютне законодавство. Банківські системи зарубіжних країн. Інститут банківської таємниці: Підручник.-- 3-тє вид.-- К.: Видавництво А.С.К., 2003.-- 928 с.

8. Федоренко Г. О. Банківське право: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. -- К.: КНЕУ, 2004. -- 86 с.