Елементи кредитного договору

12

Вступ

Необхідність кредитних відносин пов'язана з розподіленням капіталів, що виникають в процесі створення товару. Кредитування дозволяє отримати матеріальні блага до моменту володіння еквівалентом цих благ. Процес кредитування, на даний час, досить впорядкований. Система кредитування юридично заснована кредитним договором. Кредитор і позичальник безпосередньо вирішують питання щодо кредитування укладаючи кредитний договір. Кредитний договір надає права та покладає певні обов'язки на сторін. Об'єктом кредитних відносин є вартість, яка надається в позику з метою отримання прибутку.

Кредитування сприяє економії витрат обігу шляхом заміщення частини грошового обороту кредитними засобами обігу (фактично безготівкові кошти замінюються на готівкові). Банки можуть впливати на динаміку загальної маси грошей в обігу шляхом зміни обсягу кредитних операцій. В залежності від грошової маси рівень інфляції може змінюватись. Якщо на основі кредитування здійснюється реальний внесок у розвиток технологій виготовлення продукції і надання послуг, ефективно здійснюються інвестиції, раціонально використовуються створені виробничі потужності, то рівень інфляції не збільшується.

Важливим стимулом для банків є конкурентна боротьба за залучення коштів на ринку кредитних ресурсів. Комерційні банки є незалежними в проведенні кредитної політики, але держава має певні важелі управління цією політикою.

В Україні в сучасних умовах актуальною є проблема реформування системи кредитування суб'єктів господарської діяльності. Йдеться, насамперед, про орієнтацію банківського сектора на першочергове кредитування перспективних проектів у виробництві. Для виходу української економіки з кризи держава має підтримувати кредитні відносини, але тільки в сферах стратегічного виробництва та новітніх технологій.

1. Поняття, форма, правова природа і зміст кредитного договору

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. ЦК України чітко визначає поняття договору, а саме домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та

інших зборів з такої суми Закон України ,,Про банки і банківську діяльність” ст.2. Кредит - кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або
фізичним особам на визначений строк та під процент Закон України ,,Про оподаткування прибутку підприємств” п.1.11 ст.1. Іншими словами під терміном «кредит» можна розглядати як грошові кошти, які банк зобо'вязується надати або вже надав позичальникові в розмірі і на умовах, передбачених кредитним договором, і які підлягають поверненню разом з відсотками, що нараховуються на них Кузнєцова Н.С. Цивільний Кодекс України: Науково-практичний коментар - К.: Істина. - 928с.. Опираючись на це визначення я вважаю, що кредитний договір - це спільний юридичний акт кредитора та позичальника в зв'язку з виникненням, виконанням, забезпеченням виконання та припинення виконання зобов'язань. Ці зобов'язання знаходять вираження у наданні грошових коштів банком на певних умовах та у встановленому розмірі, і поверненні боржником кредиту та сплаті відсотків.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України). ЦК України у ч. 3 ст. 626 зазначає, що договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Кредитний договір зобов'язує банк надати кредит, позичальника - повернути кредит та сплатити відсотки. В той же час позичальник має право отримати кредит, а банк повернути кошти і отримати відсотки. Отже кредитний договір є двостороннім. Кредитний договір є консенсуальним. Цивільно-правові наслідки досягатимуться в майбутньому, після досягнення згоди сторін. Оскільки позичальник сплачує проценти за користування кредитом - кредитний договір вважається оплатним.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначенні на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'єзковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). За своїм юридичним значенням усі умови поділяються на істотні, звичайні, та випадкові Цивільне право України: Підручник у 2-х кн./ О.В.Дзера (кер.авт.кол.) - 2-е вид., допов. і перероб. - К.: Юринком Інтер, 2004. - 736с.. Істотними умовами в кредитному договорі є умови про предмет договору, строковість, забезпеченість, зворотність, платність, цільова спрямованість.

2. Співвідношення понять «істотні умови» та «основні елементи»

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідні для договору даного виду. ЦК України не дає визначення поняття «основні елементи». Сказано лише те, що у змішаному договорі містяться елементи різних договорів.

До істотних елементів римські джерела відносять: а) згоду сторін, які вступають у договір; б) предмет договору; в) правову основу або мету договору Основи римського приватного Права: Навчальний посібник - Львів: Ред.-вид. відділ Львів, ун-ту, 2000. - 238с..

Автори цього підручника прирівнюють елементи до умов. Я вважаю поняття елементи і умови тотожними.

Основний - найважливіший, головний. Провідний, визначальний. Є основою чого-небудь, становить його найважливішу частину. Основний елемент - елемент об'єкта, системи, необхідний для виконання основних функцій без використання резерву Великий тлумачний словник сучасної української мови. Уклад. і гол. ред. В.Т.Бусм. - К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2007р. - 1736с..

З вищезазначеного я вважаю поняття основні елементи та істотні умови як такі, що говорять про предмет договору, умови (пункти) договору визначені законом як істотні або як необхідні, умови щодо яких сторонами мають досягти згоди.

3. Укладення кредитного договору

Найпоширенішим видом кредиту є споживчий кредит (кредит на поточні потреби, кредит в інвестиційну діяльність, іпотечний кредит). Особа, з метою захисту своїх прав, під час укладення договорів про надання споживчих кредитів, повинна ознайомитися з умовами кредитування. Правління Національного банку України 10.05.2007 затвердило правила, що забезпечує надання банками споживачам повної інформації про сукупну вартість кредиту, а саме: вимоги щодо надання споживачу попередньої інформації про умови кредитування, орієнтовну сукупну вартість кредиту, вимоги щодо детального розпису сукупної вартості кредиту для споживача під час укладення кредитного договору.

Ці Правила розроблено відповідно до пункту 4 статті 7 Закону України «Про Національний банк України», статей 47, 49 та 56 Закону України «Про банки і банківську діяльність», статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», з метою захисту прав споживачів під час укладення договорів про надання споживчих кредитів (далі - кредитні договори), запобігання завданню споживачам моральної чи матеріальної шкоди через надання свідомо недостовірної чи неповної інформації ПРАВИЛА надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту від 10.05.2007р. п.п. 1.2.

Згідно зі ст. 577 ЦК України кредитний договір має бути укладений у письмовій формі, а якщо його виконання забезпечується заставою нерухомого майна - такий договір підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації. Якщо сторони не додержаться цих умов в момент укладення договору, то правочин (договір) є недійсним. Правові наслідки недійсності правочину зазначені у ст. 216 ЦК України.

Сторонни є вільними в укладенні кредитного договору. ЦК України не дозволяє відступити від положень актів цивільного законодавства, коли в цих актах прямо вказано про це, а також коли обов'язковість випливає з їх змісту або із суті відносин. Але юридична необізнаність показує, що порушення законодавства іноді залишається непоміченою, оскільки діє презумпція правомірності правочину. Разом з тим індивідуальна свобода, яка становить основу свободи договорів, відносна. Закон у такому випадку є обмежувач свободи договорів Брагинский М.И., Витрянский В.В. “Договорное право”.- М.: Статут, 1999- Кн. 1. - С.160.. Захист інтересів кредитора є необхідною, оскільки втрата його капіталу, в зв'язку з неповерненням кредитів, відобразиться на фізичних і юридичних особах, які зберігали гроші у банках.

4. Основні елементи кредитного договору

Серед науковців немає єдиної думки щодо основних елементів договору. Так Кузнєцова Н.С. відносить до основних елементів: предмет, суму, строк повернення, розмір процентів[1]. Професор Дзера О.В. основними елементами кредитного договору називає предмет договору, забезпеченіст, зворотність, строковість, платність, цільова спрямованість. Відповідно до ЦК України основними елементами договору будуть ті умови за якими має бути досягнуто згоди сторонами. В даній роботі я зупинюсь на тих елементах які вважаю основними.

Сторони кредитного договору

Кредитором за кредитним договором є банк (резидент або нерезидент), а не кредитне управління (відділ) банку або інший його структурний підрозділ. У разі порушення цієї умови, договір, укладений структурною одиницею банку від свого імені, вважається недійсним. Відповідно до ч. 3 ст. 95 ЦК України філії та представництва не є юридичними особами.

Банк - юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції… Філія банку - відокремлений структурний підрозділ банку, що не має статусу юридичної особи і здійснює банківську діяльність від імені банкуЗакон України ,,Про банки і банківську діяльність” ст.2.

Боржником виступають фізичні, юридичні особи. Фізичні та юридичні особи поділяються на резидентів та нерезидентів. Позичальнику: Бажано сформувати про себе позитивну кредитну історію (взяти споживчий кредит на невелику суму). Багато фізичних осіб мають неофіційні доходи, але зареєструвавшись фізичною особою-підприємцем, позичальник можете зараховувати на свій рахунок всі доходи сім'ї і таким чином повністю легалізувати дохід сім'ї Кредитний брокер CREDIT CONSULTING - http://credit-consulting.com.ua. Це дає підтвердження доходів, які в свою чергу підтверджують кредитоспроможність. Щоб оцінити становище банку, слід брати до уваги не лише його надійність, а й рентабельність. Вибір того чи іншого банку для позичальника, це передусім суб'єктивний вибір і єдиного алгоритму для вибору банка кредитора немає. Банку: При здійснені кредитної політики, яка визначається Національним банком України, банк орієнтуються на необхідність поєднання інтересів акціонерів і вкладників цього банку.

У процесі кредитування, банку рекомендується надавати перевагу позичальникам, які забезпечують вчасне та повне виконання договірних зобов'язань і зберігають свої кошти на депозитах та на інших рахунках. Потрібно оцінити платоспроможність та кредитоспроможність позичальника. Закон України, Про банки і банківську діяльність» зобов'язую банки перевіряти кредитоспроможність позичальників. Кредитні зобов'язання позичальника перед банком, на відміну від інших зобов'язань, повинні бути виконані виключно грошовими коштами. Тому для банка, що надає кредит, недостатньо, щоб позичальник був платоспроможний, він повинен бути кредитоспроможний.

Предмет кредитного договору

У самому елементарному вигляді предмет відображається у формі «чого і скільки» Брагинский М.И., Витрянский В.В. Зазн.праця. - С. 316; Цивільне право України / За ред. Дзери О.В., Кузнецової Н.С. - К.,1999. - Кн.1. - С.153.. Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» кредит може бути наданий у валюті України та в іноземній валюті, у готівковій та безготівковій формі. Принципи безготівкових розрахунків визначаються інструкціями Національного банку України (далі - НБУ).

Валюта України - грошові знаки у вигляді банкнотів,
казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в
обігу та є законним платіжним засобом на території України… Іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” ст.1.… У кредитному договорі має бути умова про момент переходу грошей до позичальника. Позичальнику: Позичальнику потрібно обрати в якій валюті краще отримати кредит. Для цього потрібно самому проаналізувати економічною ситуацію, або скористатися порадами спеціалістів. Увесь ризик покладається на позичальника (навіть коли він залучає поручителя або гаранта).

У разі надання кредиту в іноземній валюті, банки зобов'язані, під час укладення кредитного договору, попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за кредитним договором несе споживач ПРАВИЛА надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту від 10.05.2007р. п.п 3.8..

Може виникнути ситуація (наприклад коливання валютного курсу) під час якої суми кредиту буде недостатньо, позичальнику доведеться залучати додаткові кошти, а це нові витрати. Якщо банк у кредитному договорі не попередив про валютні ризики, то це призведе до розірвання такого договору. Банку: Кількість надання кредитів, як в національній так і в іноземній, вирішує сам банк в межах законодавства. Надання і одержання резидентами кредиту в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, без індивідуальної ліцензії НБУ, тягне за собою застосування передбаченого ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» штрафу у сумі, еквівалентній сумі одержаного кредиту, перерахованій у валюту України за курсом НБУ на день здійснення операції. Тобто відповідальність несуть обидві сторони, а відповідно до п. 5 ст. 5 цього ж декрету, індивідуальну ліцензію отримує одна із сторін. Отже банку краще перестрахуватись і самому отримати індивідуальну ліцензію.

Платність кредиту

Платність кредиту означає, що банк вимагає не тільки повернення грошових коштів, а й сплати певних відсотків за користування ними. Розмір процентів залежить від різних факторів: терміну й виду кредиту, ступеню його ризику для банку, темпів інфляції, попиту на кредити, структури кредитних ресурсів конкретного банку, тощо. Облікова ставка НБУ є головним фактором впливу на розмір процентів.

Облікова ставка Національного банку України - виражена у відсотках плата, що береться Національним банком України за рефінансування комерційних банків шляхом купівлі векселів до настання строку платежу по них і утримується з номінальної суми векселя Закон України “Про Національний банк України” п.16 ст. 1. Комерційні банки отримують грошові кошти від НБУ під певний відсоток (облікова ставка), а потім самі надають кредити. Підвищення облікової ставки спрямоване на скорочення видачі грошових коштів комерційним банкам, а тим самим на зменшення обсягу кредитних ресурсів на грошово-кредитному ринку.

Закону України «Про банки і банківську діяльність», а саме у ст. 49 встановлює обмеження мінімальної процентної ставки. Позичальнику:

Коли сторони визначилися щодо відсоткової ставки і кредитний договір укладено, банк може змінити відсоткову ставку в односторонньому порядку. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Банк може змінити процентну ставку за умови визначення такої можливості в кредитному договорі та настання події, що не залежить від сторін і впливає на вартість ресурсів банку. Однак це стосується кредитних договорів укладених до 22.12.2008 року. З прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» процентна ставка може бути змінена лише за згодою позичальника. Банку:

При встановлені конкретної величини процентної ставки комерційний банк ставить двояке завдання: по-перше, відшкодувати за рахунок процентів всі свої витрати та отримати належний прибуток; по-друге, зацікавити клієнтів (позичальників) такою процентною ставкою, при якій вони брали б кредити саме в цьому банку. З доповненням ЦК України статтею 1056 - 1 банку треба ретельніше визначати процентну ставку, оскільки після укладання кредитного договору вона не може бути змінена банком в односторонньому порядку, навіть коли збільшиться облікова ставка НБУ.

Забезпечення виконання зобов'язання

Система кредитування базується на принципі надання грошових коштів у певному розмірі і на певних умовах, та поверненні грошових коштів та процентів. У світовій практиці з точки зору забезпеченості повернення позики найбільш надійним вважається заставне право (застава рухомого і нерухомого майна), порука і гарантія, система страхування. У західних країнах та у Російській Федерації до тексту кредитного договору часто включають так звані зобов'язальні умови, заборонні умови, а також обмежувальні умови. Це, наприклад, надання банкові через певні проміжки часу фінансових звітів підприємства, заборона реорганізації підприємства.

Спір який виникає щодо кредитних правовідносин може бути розглянуто в порядку цивільного або (між суб'єктами господарювання) господарського судочинства. Сторони можуть вирішити спір у третейському суді, якщо передбачили таку можливість у кредитному договорі, або у вигляді окремої письмової угоди. Позичальнику: Якщо у позичальника виникли проблеми з поверненням грошових коштів та сплатою відсотків, наприклад його звільнили з роботи, то краще звернутися до банку і порадитися з ним, як далі бути. Банк не заробляє на продажі майна, тому у більшості випадків позичальнику готові піти на зустріч. Фізичній особі - підприємцю (якщо сукупна заборгованість складає триста мінімальних заробітних плат) я би радив подати заяву про банкрутство, але перед цим потрібно позбавити себе права власності на майно (подарувати тому, кому довіряєш, але не іншому із подружжя). З моменту подання заяви і до початку розгляду справи про банкрутство фізична особа-підприємець може виграти час (2-3 місяці) та, після визнання банкрутом (якщо заява про банкрутство була подана боржником), звільняється від подальшого виконання вимог банку. Позбавити себе права власності (яке не є заставою) доречно і без ініціювання банкрутства перед реалізацією заставленого майна, оскільки при недостатній суми від реалізації заставленого майна заставодержатель має право одержати додаткову суму з іншого майна боржника. Але, щоб убезпечити себе від кримінальної відповідальності (ст. 221 Кримінального кодексу України) потрібно зважати на розмір матеріальної шкоди, яка не повинна у 500 разів перевищувати неоподаткований мінімум доходів громадян. Юридична особа припиняючи свою діяльність передає свої права і зобов'язання за кредитним договором юридичній особі - правонаступнику, при цьому найбільш цінне майно може бути передано іншій юридичній особі - правонаступнику з якої банк не зможе його стягнути, оскільки не буде мати права вимоги. Банку: Кредитору краще забезпечити повернення кредиту, крім застави, ще й уклавши договір з позичальником, за яким передбачити право банка на договірне списання коштів з рахунку позичальника. Таке право передбачено в п. 9 ст. 49 Законі України, Про банки і банківську діяльність» та врегульовано главою 6 Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті». У кредитному договорі банк може передбачити штраф юридичній особі за реорганызацыю, але банк не може перешкодити припиненню юридичної особи. Штраф не може бути встановленим боржнику за визнання боржника банкрутом.

Висновок

Юридичні та фізичні особи завжди відчувають потребу в грошових коштах. Ця потреба може бути задоволена за допомогою кредиту. Банківським кредитом може бути задоволена як тимчасова так і постійна потреба. Основною частиною такої системи є банк. Загалом уся банківська система побудована довкола кредитних правовідносин. Юридичною формою реалізації ринкових відносин надання і використання капіталу є кредитний договір. Кредитний договір є спільним юридичним актом кредитора та позичальника, який наділяє сторін правами і обов'зками. Ці обов'язки знаходять вираження у наданні грошових коштів банком на певних умовах та у встановленому розмірі, і поверненні боржником кредиту та сплаті відсотків. За юридичною природою кредитний договір є консенсуальним, двостороннім та оплатним. Основними елементами кредитного договору є умови, щодо яких сторони дійшли згоди і які законодавство встановлює як обо'язкові. Істотні умовами кредитного договору становлять: предмет, сторони, платність, забезпечення виконання зобов'язання.

Сторони, укладаючи кредитний договір, бажають отримати максимальну вигоду від такою угоди, але прагнення однієї сторони стримується прагненням іншої. Також сторони обмежені певними вимогами законодавства. Банки маючи у своїх підрозділах кваліфікованих юристів, також співпрацюють з юридичними компаніями. Фізичній особі перед тим, як укласти кредитний договір потрібно проконсультуватись не тільки з юристом, а ще й з економістом, щоб у майбутньому кредит приніс користь. Прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядкує» поліпшив становище позичальника.

На даний час законодавство України, яке регулює кредитні відносини, досить чітко врегульовує цю сферу суспільних відносин.