Банк є членом Української міжбанківської Валютної біржі, членом Асоціації Українських банків, членом асоціації торговців цінними паперами.

КАБ "Демарк" універсальна фінансово-кредитна установа яка проводить банківські операції на головному ринку (у національній та іноземних валютах) фондованому ринку, а також іншу діяльність, згідно чинного законодавства України.

Основною метою банку є отримання прибутку в інтересах банку та його акціонерів.

Основним завданням банку є сприяння економічному розвитку України.

На 1 січня 2002 року сплачений зареєстрований статутний фонд банку склав 9.35 млн. Гривен, його частка в капіталі банку 36.2 %. Капітал банку на кінець 2001 року становить 25.79 млн. гривен., або 5.5 млн. Євро.

Чисельність службовців банку становить 209 осіб.

Чисельність акціонерів банку становить 478 осіб, з яких 447 фізичних осіб.

Доля юридичних осіб в статутному капіталі складає 75.6%, фізичних осіб- 23.5%

Вищим органом управління банку є загальні збори акціонерів. Органом який здійснює контроль за поточною діяльністю банку є Спостережна Рада банку.

Органом який здійснює оперативне керівництво поточною діяльністю банку є Правління.

Контроль за фінансово - господарською діяльністю банку здійснює Ревізійна комісія.

Перелік засновників:

1. Аграрно-виробнича комерційна фірма "ГудМен Ко", володіє 361637 акціями.

2. Багато профільна промислово-будівельна фірма "Снов" - 354 акції.

3. Відкрите акціонерне товариство "Чексіл" 444 212 акцій

4. Відкрите акціонерне товариство "Хімволокно - Амтел" - 92 016 акцій.

5. Закрите акціонерне товариство "Агрокомсинтез" - 5 941 064 акції.

6. Міністерство фінансів України - 10 700 акцій.

Опис ділової діяльності банку.

Фінансова політика банку базується на принципах надійності, ефективності, прибутковості, оперативності, максимальної зручності для клієнтів.

Банк здійснює розрахунково-касове, кредитне і валютне обслуговування суб'єктів господарської діяльності та громадян регіону, залучає кошти підприємств, установ, організацій, населення, проводить операції з торгівлі іноземною валютою на внутрішньому валютному ринку, операцій з державними цінними паперами, надає послуги акціонерним товариствам та акціонерам по реєстраторській та депозитарній діяльності виконує інші банківські операції , що відповідають отриманим ліцензіям та дозволам і не суперечать чинному законодавству України.

Банк має мережу прямих кореспондентських рахунків в країнах СНД та далекого зарубіжжя.

Головні завдання та цілі діяльності банку:

залучення та ефективне використання мобілізованих грошових коштів на кредитування суб`єктів господарської діяльності та громадян, розрахункове і касове їх обслуговування, виконання валютних та інших банківських операцій;

здійснювати свою діяльність з урахуванням комерційних інтересів Банку, клієнтів та суспільства в цілому;

сприяти економічному розвитку та зміцнення фінансів господарських організацій України;

здійснювати зовнішньоекономічну діяльність і виконувати операції з іноземною валютою.

КАБ “Демарк” здійснює наступні операції:

відкриває своїм клієнтам в установленому порядку рахунки і веде їх;

залучає і розміщує грошові внески і кредити;

виконує касове обслуговування клієнтів, а також операції по взаємних намірах між банками;

фінансує капітальні вкладення за дорученнями власників;

проводить операції з платіжними документами, депозитними, і ощадними сертифікатами;

набуває права одержання платежу по розрахункових документах за поставлені товари, виконані роботи і надані послуги. приймають ризик використання таких документів і інкасують їх;

здійснює в встановленому порядку операції з іноземною валютою, покупку в юридичних і фізичних осіб і продаж їм іноземної валюти.

проводить із доручення клієнта довірчі операції;

робить консультаційні послуги;

КАБ “Демарк” працює з іноземною валютою і здійснює зовнішньоекономічну діяльність:

відкриває рахунки в іноземній валюті юридичним і фізичним особам;

проводить розрахунки, пов'язані з експортно-імпортними операціями клієнтів у іноземних валютах у формі документального акредитива, інкасо, банківського переказу;

виступає посередником на комісійній основі при вчиненні його клієнтам купівлі-продажу іноземної валюти, що проводиться через валютну біржу безпосередньо банком;

здійснює операції неторгового характеру при обслуговуванні державних підприємств, організацій, кооперативів, громадяни України і зарубіжних держав. Банк може відкривати і вести кореспондентські рахунки в іноземних банках (рахунки “Ностро”), а також рахунки банків-кореспондентів у керуванні (рахунки “Лоро”).

Банк має всі необхідні дозволи і ліцензії для проведення повного комплексу банківських послуг:

Ліцензія НБУ на право здійснення банківських операцій від 23.06.1998 р. № 47;

Дозвіл Міністерства фінансів України на здійснення діяльності по випуску і обігу цінних паперів від 27.05.1993 р. № 113;

Дозвіл Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на право ведення реєстру власників іменних цінних паперів від 03.10.1999 р. № 96-р;

Дозвіл Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на право здійснення депозитарної діяльності зберігача цінних паперів від 06.05.1998 р. № 43-д.

Діяльність банку за 1999 - 2001 роки характеризується слідуючими даними (табл. 2.1)

Таблиця 2.1

Балансові звіти КАБ "Демарк" тис.грн.

№	Найменування статті	01.01.2000р	01.01.2001р.	01.01.2002р.
	АКТИВИ
	Кошти в касі та залишки в НБУ	1077	1284	3267
	Казначейські та інші ЦП, що рефінансуються та емітовані НБУ	650	0	0
	Кошти в інших банках	2708	3827	7286
	Цінні папери на продаж	114	125	0
	Кредити та заборгованість клієнтів	8346	13055	22330
	Резерви під заборгованість за кредитами	-1426	-3472	-5231
	Інвестиційні цінні папери	180	80	0
	Довгострокові вкладення до асоційованих компаній і дочірніх установ	0	0	364
	Основні засоби та нематеріальні активи	772	757	4515
	Нараховані доходи до отримання	318	663	740
	Інші активи	18	195	1834
	ВСЬОГО АКТИВИ	12756	16513	35105
	ПАСИВИ
	Кошти банків	2497	2807	3437
	Кошти клієнтів	4449	5720	17007
	Нараховані витрати до сплати	148	80	124
	Інші зобов'язання	106	964	4029
	Статутний капітал	3867	5081	6957
	Емісійні різниці	1	47	86
	Резерви	269	272	120
	Спеціальні фонди	85	85	3326
	Нерозподілений прибуток	1334	1457	21
	Усього капіталу	5557	6942	10509
	ВСЬОГО ПАСИВИ	12756	16513	35105
	БАЛАНС	12756	16513	35105

За 2000-2001рр. спостерігається постійний ріст сумарних активів, який є першим з основних показників, що характеризують зміцнення фінансового стан банку.

Сам по собі ріст сумарних активів окремого банку не є критерієм його надійності та привабливості. Більш важливе значення має спроможність банку ефективно використовувати наявні активи. Тому доцільним є аналіз структури балансових звітів банку за аналізуємий період.

На основі даних таблиці 2.1 можна зробити висновок, що структура активів та пасивів багато в чому визначається особливостями банку, а також впливом зовнішньої середи. Так структура балансових звітів за 2000-2001 рр. відносно стабільна, але спостерігаються деякі тенденції обумовлені ростом банку.

Основне місце в активних операціях всіх банків займають кредитні. Висока питома вага кредитного портфеля в структурі активів (64-79%) визначає основний напрямок діяльності банку. Кредитування позичальників - юридичних осіб традиційно відноситься до разряду найбільш ризикових операцій, потребує значних трудовитрат персоналу, однак має більш високу дохідність в порівнянні, наприклад, з міжбанківськими позичками. Тому КАБ "Демарк" умовно можна віднести до банків орієнтованих на кредитування.

Таблиця № 2.2

Аналіз структури балансових звітів

Статті балансу	Питома вага статті, %
	01.01.00	01.01.01	01.01.02
Активи
Касові активи	8,44	7,78	9,31
Кредити	65,43	79,06	63,61
Цінні папери	0,89	0,76	0,00
Інші активи	25,24	12,40	27,08
Сукупні активи	100,00	100,00	100,00
Зобов'язання
Кошти до запитання	16,02	11,2	18,01
Сорокові депозити	38,44	40,44	40,22
Інші зобов'язання	1,98	6,32	11,83
Сукупні зобов'язання	56,44	57,96	70,06
Капітал
Капітал банку	33,1	33,22	29,88
Прибуток	10,46	8,82	0,06
Сукупний капітал	43,56	42,04	29,94
Сукупні зобов'язання і капітал	100,00	100,00	100,00

Частка іншіх активів, яка обумовлена особливостями обліку і включає широкий спектр операцій від вкладень в основні засоби (будівлі, споруди) до різних розрахункових операцій, за аналізуємий період постійно коливається від 12% до 27%. Висока питома вага іншіх активів (котрі переважно не приносять доходів) в структурі активів відображає певну нераціональність використання наявних активів.

Також можно відмітити відмову банку працювати з цінними паперами, що обумовлено орієнтацією на кредитні та інші активні операції. Питома вага цінних паперів зменшилася з 0,89% на 1 січня 2000 р. до 0% на 1 січня 2002 р.

Основним джерелом ресурсів банку є залучені кошти, які складають на початок 2002 р. 70% всіх наявних ресурсів банку. На протязі 2000-2001 рр. частка власного капіталу зменшувалась та на 01.01.02 р. складає 30% ресурсів банку. Його розмір є головним окремо взятим показником надійності банку. Структуру балансового капіталу не можна вважати “здоровою”, оскількі питома вага поточного прибутку, як і його абсолютне значення (див. таблицю 2.2), на 1 січня 2002 р. різко впала до 0,06%. Для виявлення чинників різького зменшення прибутку банку необхідно додатково провести аналіз доходів та витрат.

Для структури залучених ресурсів притаманною є тенденція росту інших зобов'язань та незмінність питомої ваги строкових депозитів. Так частка інших зобов'язань виросла в 6 разів з 2% до 12%, а питома вага строкових депозитів постійно складає 2/5 всіх ресурсів банку і на 01.01.2002 р. становить 40,22%. Питома вага коштів до запитання постійно коливається на рівні 11-18% і на 01.01.2002 р. вони складають 18% ресурсів банку.

Таким чином головним та насамперед постійним дежерелом ресурсів банку є його капітал та строкові депозити клієнтів, відповідно 30% та 40% всіх наявних ресурсів банку.

Показники економічних нормативів вказані в таблиці № 2.3.

Таблиця № 2.3. Основні нормативи

Показник	Нормативні значення	31.12.99	31.12.00	31.12.01
Регульований капітал банку Н 1	Не менше 10 000 000	22213488	25410082	25593360
Норматив адекватності регульованого капіталу Н2	Не менше 8%	30,45	34,58	34,98
Норматив адекватності основного капіталу Н 3	Не менше 4%	18,65	18,55	18,60
Норматив мах розміру кредитного ринку на одного контрагента Н7	Не більше 25%	23,79	23,61	23,44
Норматив великих кредитних ризиків Н 8	Не більше 800 %	182,23	156,45	140,39
Норматив мах розміру кредитів гарантій та поручительств наданих одному інсайдеру Н 9	Не більше 5 %	2,29	2,13	3,14
Норматив мах сукупного розміру кредитів гарантій і поручительств наданих інсайдерам Н 10	Не більше 40%	0,34	0,27	0,28
Норматив ризику загальної відкритої валютної позиції Н 13	Не більше 35 %	4,5656	3,7369	3,7890
Норматив ризику загальної довгої відкритої валютної позиції Н 13-1	Не більше ЗО %	4,5656	3,7269	3,7832
Норматив ризику загальної короткої відкритої валютної позиції Н 13-2	Не більше 5%	0,000	0,00	0,0057

На протязі своєї діяльності КАБ "Демарк" не порушував економічної нормативи. Кожен норматив ретельно планувався своєчасно регулювався, жорстко контролювався на всіх рівнях менеджменту банку

2.2 Аналiз фiнансових результатiв дiяльностi банку “Демарк”

Завдання аналізу фінансових результатів діяльності комерційного банку “Демарк” визначається роллю та значенням доходностi (прибутковості) як джерела формування його власного капіталу, а також одного з факторів, які забезпечують стійкість та надійність комерційного банку. В зв'язку з цим, при аналізі слід не тільки перевірити достовірність, повноту обліку та звітності про формування фінансових результатів, але й дати оцінку виконання бiзнес-плану по фінансовим результатам, визначити причини відхилень фактичних даних від планових та підготувати інформацію для прийняття управлінських рішень.

Інформаційною базою для аналізу фінансових результатів служать залишки на рахунках 6-го (доходи) та 7-го (витрати) класів.

У процесі аналізу використані слiдуючи прийоми:

оцінка динаміки рядів показників ;

статистичні групування показників ;

виявлення ступеня залежності показників від окремих факторів ;

економічна оцінка кількісного та якісного впливу окремих факторів та їх зміст.

Для якісної та кількісної оцінки рівня прибутковості в світовій банківський практиці використовують модель формування чистого прибутку, яка містить в собі слiдуюче. Модель побудована таким чином, що доходи та витрати групуються на основі якісних критеріїв, що дозволяє дати на тільки кількісну, а й якісну оцінку рівня прибутковості.

Процентні та комісійні доходи складають основну частину банківських доходів. Проценти за користування кредитами мають найбільшу питому вагу в доходах банку. Після доходів за користування кредитами наступними за значенням виступають надходження за інвестиційними цінними паперами, процентний доход за міжбанківськими позиками. Доход від операцій з цінними паперами може складатися з дисконту та купону. До процентного доходу також входить доход за строковими депозитами, розміщеними в інших банках. Основною складовою процентних витрат є процентні виплати за депозитами. Найбiльши витрати пов'язані з купівлею строкових депозитів. За вкладами до запитання , як правило, встановлюється невелика плата.

Проведем порівняльний аналіз структури доходів КАБ "Демарк" на підставі наведених даних, які розраховані на основі “Звіту про прибутки та збитки” на 01.01.99., на 01.01.00., на 01.01.01. та на 01.01.02р.

Таблиця 2.4

Аналіз отриманих доходів КАБ “Демарк (тис.грн.)

Статті доходів	за 98р.	%	за 99р.	%	за 00р.	%	За 01р.	%
1. Процентні доходи	1388,6	74	1563,2	87.7	2588,6	94,6	5456,8	100,5
2. Комісійні доходи	186,2	10	155,2	8.7	175,1	6,4	194,4	3,6
3. Прибуток (збиток) від торговельних операцій	53,0	3	25,7	1.5	-26,8	-1,02	-234,8	-4,3
4. Інші банківські операційні доходи	3,5	0	38,8	2.1	0,6	0,02	9,7	0,17
5. Інші небанківські операційні доходи	238,8	13	0	0	0	0	0	0
6. Зменшення резервів за заборгованістю	0	0	0	0	0	0	0	0
7. Непередбачені доходи	0	0	0	0	0	0	2	0,04
Всього доходів	1870,0	100	1782,9	100	2737,5	100	5428,1	100

Проведений аналіз дає дійсну картину доходів КАБ “Демарк” по роках . Як ми бачимо структура доходів за 98 рік така сама, як і викладена в таблиці №2.5. І це не дивно, бо на 1 січня кожного року рахунки доходів (як і витрат) обнуляються. Але вже за 99 рік ми бачимо суттєві відмінності в структурі доходів за цими двома методами аналізу. Так фактично банк отримав 1563,2 тисяч гривень процентних доходів, що склало 87,7% усіх доходів банку за цей рік. Це призвело до того, що як ми розглянули вище (табл. 2.4), накопичені процентні доходи станом на 01.01.00 склали 81% валових доходів на цю дату. Теж саме стосується і комісійних доходів, які були нараховані у 99 році на суму 155,2 тисяч гривень, що становить 8,7% усіх фактично отриманих доходів за цей квартал. В двічі менше (з 53 тис.грн. до 25,7 тис.грн.) було отримано прибутку від торговельних операцій і вони склали незначну частку - 1,5% усіх доходів за 99 рік. Істотно, на 1'108,6% (з 3,5 тис.грн. до 38,8 тис.грн.) зросли інші банківські операційні доходи отримані за цей період. Це призвело що і за методом нарахування станом на 01.01.00р. їх частка майже з 0% піднялась до позначки 1% валових доходів.

Елімінування впливу нарахування найбільш краще ми бачимо на прикладі інших небанківських операційних доходів. Так, якщо за 98 рік їх було отримано 238,8 тис.грн., що становило 13% усіх отриманих за це період доходів, то за 99 рік їх взагалі не нараховували. А ось при аналізі за методом накопичення вони існують і становлять ту ж саму суму, але їх частка поступово зменшується на протязі всього року, так як нараховані вони були лише один раз - в 98 році. Статті доходів по зменшенню резервів та непередбачених доходів були відсутні на протязі всіх років. І тільки в 2001 році з'явився непередбачений доход у розмірі 2'015 гривень, але це становило тільки незначну частину отриманих за цей квартал доходів - лише 0,04%.

Цікава структура доходу отриманого за 2000 рік. Процентних доходів було отримано 2'588,6 тис.грн. і це становило вже 94,6% усіх валових доходів КАБ “Демарк” за цей період. Більше ніж в 99 році, але менше ніж в 98 було отримано комісійних доходів - 175,1 тис.грн., але їх відносна частка продовжувала зменшуватися до 6,4% всіх річних доходів. В той же час по торгівельним операціям банк отримав збиток у розмірі 26,8 тис.грн. а призвело до зменшення річного доходу на 1,02%. Також в 2000 році було отримано всього лише 0,6 тис.грн. (0,02% усіх доходів за цей період).

Найбільш цікава ситуація склалася в 2001 році. Процентних доходів було отримано 5.456.8 тис.грн.- тобто більше ніж в будь-який попередній період. Вони становили 100,5% усіх річних доходів. Така частка склалася з-за того, що були отримані збитки у розмірі 234,8 тис.грн, що зменшили доходи за рік на 4,6% і при цьому перекрили комісійні доходи - 194,4 тис.грн (або 3,6% усіх доходів), інші банківські операційні доходи - 9,7 тис.грн. (або 0,17% усіх доходів), і навіть непередбачені доходи - 2 тис.грн. (або 0,04% усіх доходів) які вперше з'явились на протязі з 98 по 2001 рік. Якби не було цих збитків, то доходи за рік були б більше на 206,1 тис.грн. , тобто більше на 3,81%. Але підсумовуючі можна сказати, що збитки не можуть призвести до критичного стану банка, тому що їх обсяг є незначним і їх вплив було еліміновано іншими видами доходів.

Нижче пропонується таблиця, в який наведено абсолютні відхилення поквартально за статтями доходів, що були нараховані фактично за кожен рік.

Таблиця 2.5

Таблиця № 2.6 - Абсолютні відхилення нарахованих доходів по роках(тис.грн.)

Статті доходів	Відхилення (99р. - 98р.)	Відхилення (00р. - 99р.)	Відхилення (01р. - 00р.)
1. Процентні доходи	174,6	1025,4	2868,2
2. Комісійні доходи	-31	19,9	19,3
3. Прибуток (збиток) від торговельних операцій	-27,3	-52,5	-208
4. Інші банківські операційні доходи	35,3	-38,2	9,1
5. Інші небанківські операційні доходи	-238,8	0	0
6. Зменшення резервів за заборгованістю	0	0	0
7. Непередбачені доходи	0	0	2

Таблиця 2.5 допомогає роз'яснити, чому склалася така структура доходів, яка була наведена в попередніх двох таблицях. Так, ми можемо побачити, постійно підвищували свій обсяг тільки такі статті, як процентні доходи та комісійні доходи. В той же час результат від торгівельних операцій постійно погіршувався. А от інші банківські операційні витрати були дуже нерівномірними - за ними спочатку було збільшення у 99 році, потім у 2000 році зменшення, а у 2001 досить незначне підвищення.

Оскільки в структурі доходів банку найбільшу питому вагу займають процентні доходи, слід визначити, що на величину цих доходів впливають два фактори - сума наданих кредитів та відсоткова ставка за наданий кредит. Проведемо аналіз процентних доходів банку з урахуванням цих двох факторів станом на 01.01.00р. та через 2 роки - станом на 01.01.02р., причому процентний доход та сума виданих кредитів враховується у сумі, яка пройшла по балансу банка фактично за рік на ці дати.

Таблиця 2.6

Аналіз впливу суми наданих кредитів та відсоткової ставки за наданий кредит на суму отриманих процентів по КАБ “Демарк”(в тис.грн.)

Показники	На 01.01.00р.	На 01.01.02р.	Вiдхилення Всього	У т.ч. за рахунок суми наданих кредитiв	У т.ч. за рахунок процентної ставки	Резерви збiльшення доходу
1.Наданi кредити усього (грн.)	17.807,8	22.329,8	4522
2.Сума реальних процентних доходів (грн.)	1.563,2	5.456,8	3.893,6	397,36	3.496,24	0
3.Умовна середня процентна ставка за кредит, %	8,78	24,44	15,66

Наведені дані дають слiдуючу картину. Банк має досить значну частину проблемних кредитiв (пролонгованi, простроченi, сумнiвнi та безнадiйнi) які облiковуються на балансi банку, i в той же час доходи (проценти) по ним не отримуються. Судячи з усього банк не має резервiв для списання проблемних кредитiв. Однак щоб остаточно так стверджувати, потрiбно проводити досконалий аналіз активів банку а також його резервiв.

Все ж, проведемо аналіз впливу суми наданних кредитiв та вiдсоткової ставки за наданий кредит на суму отриманих процентiв по КАБ “Демарк”. В цілому розрахованi данi свiдчать про наступне:

збiльшення суми наданих кредитiв на 4522 тис.грн. гривень призвело до того, що процентний доход збiльшився на 397,36 тис.грн. гривень

збільшення умовної середної процентної ставки за кредит на 15,66% (що відбулося або за рахунок покращення стану кредитного портфелю, або саме на цей період прийшлося масове повернення кредитів, або, скоріше за все, банк підвищив свою реальну процентну ставку) призвело до того, що процентний доход зменьшився на 3496,24 тисяч гривень

як вже зазначалося вище, низьке значення умовної середної процентної ставки за кредит обумовлено поганим станом кредитного портфелю

банку слід вжити термiнових заходiв щодо покращення стану кредитного портфелю.

Аналіз резервiв доходів банку повинен здiйснюватися з врахуванням економічної ситуацiї. Для повного виявлення резервiв збiльшення доходів i розробки заходiв для управлiнських рiшень, які торкаються їх мобiлiзацiї, економiчний аналіз слід деталiзувати вiдповiдно до видiв доходів.

Якiсний економiчний аналіз дає можливiсть визначити причини, які викликали змiнення факторів. Так, змiнення середнiх залишкiв по виданим кредитам може бути обумовлено такими причинами:

Загальним збiльшенням (зменьшенням) позичкових активів в порiвняннi з планом (або попереднiм перiодом), яке характерiзується темпом росту Т. Якщо Т>1 , то діяльність банку характерiзується позитивно, а якщо Т<1 - то негативно;

Збiльшенням в загальних активах частини позичкових активів, які приносять доход у виглядi процентiв. Якщо цей показник бiльше нiж 0,75, то діяльність банку позитивна.

Слiд вiдмiтити, що збiльшення частки комiсiйного доходу в загальних доходах банку на мiй погляд є позитивним, так як свідчить про надання банком всiх видiв послуг. Це призводить не тiльки до збiльшення доходу, а й до збереження старих i залучення нових клiєнтiв, а в умовах ринку виживає лише сильнiший. В КАБ “Демарк” ця частка понизилася, але слід відмітити,що в абсолютному розмірі банк постійно їх підвищував.

Змiнення середнього рівня процентної ставки по кредитам може бути обумовлено такими причинами:

змiненям загального рівня вiдсоткової ставки на ринку кредитiв;

змiненям облiкової ставки НБУ;

структурою кредитного портфелю;

збiльшенням несплачених в строк кредитiв, по яким виплачують (як правило - але це не є догмою) завищенi проценти.

Збiльшення середнього рівня позичкового вiдсотка, яке викликане збiльшенням несплаченої в строк заборгованостi, потребує додаткової роботи для забезпечення лiквiдностi балансу. При цьому величезне значення мають загальнi та спецiальнi резерви банку, які повиннi ним створюватись у вiдповiдностi до стану його кредитного портфелю.

Дуже часто при аналізі доходу від кредитних операцій використовують модель аналізу впливу факторів на прибуток від реалізації кредитів. Розглянемо цей аналіз, причому будемо брати дані за 1999 рік та 2002 рік - тобто процентний доход і процентні витрати отримані і сплачені відповідно тількі за ці роки, теж саме стосується і виданих кредитів.

Таблиця 2.7

Аналіз впливу факторів на прибуток від реалізації кредитів (процентний прибуток)

№	Показники	1999 рік	1999 рік на фактичний обсяг виданих кредитів за 2002 рік	2002 рік
1.	Процентний доход	1'563,2	1'960,6	5'456,8
2.	Процентні витрати	1'090,2	1'783,4	4'046,6
3.	Прибуток від кредитів	473,0	177,2	1'410,2
4.	Темп зростання обсягу виданих кредитів	Х	125,4%	Х

Опишемо наведений в таблиці 2.7 аналіз, тобто зробимо факторний аналіз:

Відхилення прибутку: П=1'410,2 - 473,0=937,2 тис.грн.

В тому числі за рахунок зміни:

обсягу кредитів=473,0*(+25,4/100)= +120,142 тис.грн.

строку=177,2 - (473,0*[125,4/100]=177,2 - 593,142 = - 415,942 тис.грн.

% по кредитам=5'456,8 - 1960,6 = +3496,2 тис.грн.

% по депозитам= - (4'046,6 - 1'783,4) = - 2'263,2 тис.грн

Доцільно також розглянути інші важливі факторні моделі отримання доходу від різних видів діяльності комерційного банку (використовуючи прийоми елімінування):

Так, процентний доход розраховується наступним чином:

Д%=КП * ССК * СТК * СДПС

де Д% - це процентний доход

КП - це кількість позичальників

ССК - середня сума кредиту

СТК - середній термін кредиту (дні)

СДПС - середньодення процентна ставка

Доход, отриманий по операціям з цінними паперами

Д_цп=КЦП * В1ЦП * Р(Д1ЦП)

де Д_цп - Доход по операціям з цінними паперами

КЦП - кількість цінних паперів

В1ЦП - вартість 1 цінного паперу

Р(Д1ЦП) - рентабельність (доход з 1 грн. цінних паперів)

Доход, отриманий за обслуговування безготівкових розрахунків клієнтів

Д_бр=КК * СКД * К1Док-т

де Д_бр - доход по безготівковому обслуговуванню клієнтів

КК - кількість клієнтів

СКД - середня кількість документів, що приносить 1 клієнт в банк

К1Док-т - комісія, що стягується банком за 1 документ

Доход, отриманий від обміну валюти

Д_ов=ДРМ * ССОВ1День * СМ1$

де Д_ов - доход від обміну валюти

ДРМ - дні роботи за місяць

ССОВ1День - середня сума обміну валюти за 1 день

СМ1$ -- середня маржа від обміну 1 виду валюти

Доход, отриманий від касового обслуговування клієнтів

Д_ко=КВГ * СОВГ1К * КК

де Д_ко - доход від проведення касових операцій

КВГ - комісія за видачу готівки

СОВГ1К - середній обсяг видачі готівки 1 клієнту

КК - кількість клієнтів

На наступному етапі аналiзуються витрати банку.

Основним завданням аналізу витрат банку є визначення структури витрат за звiтний перiод та порівняння її з планом (прогнозом) або попереднiм перiодом, користуючись методом вiдхилень. На підставі проведених порiвнянь необхiдно намiтити резерви скорочення витрат.

Аналіз структури, наприклад, операцiйних витрат банку є важливим для оцінки рівня операцiйних витрат, розподiлу кадрового персоналу та природи бiзнесу, яким банк займається. Операцiйнi витрати, включаючи витрати на утримання апарату управлiння, здiйснюються виходячи iз доходу банку.Проведемо аналіз витрат.

Таблиця 2.8

Аналіз структури витрат КАБ “Демарк”(в тис.грн.)

Статтi витрат	За 98р.	в %	За 99р.	в %	За 00р.	в %	За 01р.	в %
Процентні витрати	783,2	42,07	1,090,2	61,19	1,888,6	69,02	4,046,6	74,69
Комісійні витрати	239,5	12,86	79,5	4,46	87,5	3,20	181,4	3,35
Інші банківські операційні витрати	85,8	4,61	26,3	1,48	24,5	0,90	36,9	0,68
Інші небанківські операційні витрати	690,1	37,07	548,9	30,8	636,8	23,27	908,8	16,77
Вiдрахування в резерви	21,4	1,15	15,8	0,89	19,8	0,72	191,5	3,53
Податок на прибуток	41,8	2,25	20,9	1,17	79,3	2,90	52,7	0,97
Всього витрат	1,862	100	1,781,6	100	2,736,5	100	5,417,9	100

Таблиця № 2.9

Абсолютні відхилення (щорічно) нарахованихфактично (за кожен рік ) витрат(тис.грн.)

Статті доходів	Відхилення (98р. - 99р.)	Відхилення (99р. - 00р.)	Відхилення (01р. - 00р.)
Процентні витрати	307	798,4	2158
Комісійні витрати	-160	8	93,9
Інші банківські операційні витрати	-59,5	-1,8	12,4
Інші небанківські операційні витрати	-141,2	87,9	272
Вiдрахування в резерви	-5,6	4	171,7
Податок на прибуток	-20,9	58,4	-26,6
Всього витрат	-80,2	954,9	2'681,4

В стуктурi витрат КАБ “Демарк” в порiвняльних вiдбулися значнi зміни. Найбiльшу питому вагу мають процентні витрати. Але якщо на 01.01.99 року вони становили 42,07%, за 1999 рік в 1,5 рази більше - 61,19%, за 2000р. - 69,02%, то станом за 2001 вони вже становили 74,69% усіх витрат банку, тобто майже в 2 рази більше ніж в 1998 році якщо порівнювати відносні величини, і це становило в 5,2 рази більше (4.046,6/783,2= 5,2) якщо брати абсолютні величини. Це позитивний момент (при інших рiвних умовах). В той же час доля комiсiйних витрат значно (майже в 4 рази) понизилась з 12,86% в 98 році до 3,35% в 2001 році. Це є дуже добрим явищем і вказує на те, що банк контролює витратність своїх відносин з клієнтами і іншими банками. Частина інших банківських та небанкiвських операцiйних витрат в сукупностi усiх витрат зменьшилася з 4,61% та 37,07% відповідно зменьшилася до 0,68% і 16,77 відповідно, що є дуже позитивним явищем. Але все ж хотілося відмітити, що частка інших небанкiвських операцiйних витрат в сукупностi усiх витрат і станом за 2001 рік є досить великою і КАБ “Демарк” слід уникати їх максимально. Частка відрахувань в резерви досить значно коливалась за всі чотири роки. Так за останній рік вони становили 191,5 тис.грн., тобто в 8,95 рази більше ніж наприклад за 98 рік. Взагалі, відрахування в резерв за 2001 перевищили всі витрати такого типу за попередні періоди разом взяті. Але частка цих витрат є допустимою для банка навіть і в цьому випадку. Непередбачені витрати були вiдсутнi. Але визнати це однозначно як позитивне явище неможливо без поглибленого аналізу структури активів та пасивiв банку, а це неможливо в межах даної роботи. Значне коливання податка на прибуток в абсолютному виразi об'єктивно обумовлене (зрiс прибуток - пiдвищилися сума податку на прибуток), але його доля в витратах банку залишалась в розумних розмірах - найбільшого розміру 2,9% усіх витрат він досяг у 2000 році, а найнижчого рівня 0,97 досяг в 2001 році. І це є вірною тенденцією, бо кожен банк прагне понизити цi витрати до розумних розмiрiв законим шляхом.

Бiльш детальний аналіз витрат банку проводиться за рахунок показника витрат на 1 грн. доходів.

Таблиця 2.10

Аналіз витрат на 1 грн. доходів (тис.грн.)

Показники	1998 рік	1999 рік	2000 рік	2001 рік
1.Доходи банку,грн	1'870,1	1'782,9	2'737,5	5'428,1
2.Витрати банку, грн.	1'861,8	1'781,6	2'736,5	5'417,9
3.Витрати на 1грн доходів	0,995562	0,999271	0,999635	0,998121

Приведенi данi свiдчать, що доходи банку за рік зросли в тій самій мiрi, що й рост витрат. В зв'язку з цим показник витрат на 1 гривню доходів полiпшився незначним чином. Крім того, частка витрат на доходи всюди приблизно дуже велика - близко 99% i це говорить про вiдносно погану діяльність банку.

Взагалi, в розвинутих країнах iндивiдуальний вплив банку на депозитнi та кредитні ставки обмежений i одним з критерiїв зниження рівня витрат є надання кращих послуг (при цьому бажано надавати весь спектр банківських послуг) чи забезпечення бiльших зручностей клiєнтам, що пiдвищує операційні витрати. Критерiї зниження операцiйних витрат у вартостi фiнансування полягають в проведеннi банком операцій з “оптовими” великими депозитами (i таким чином знизити вартiсть проведення операцій). Але пiдвищення вiдсоткових ставок для залучення оптових депозитiв від сприятливих (з точки зору вартостi) ставок до ставки звичайних вкладників збiльшує процентні витрати. З iншого боку, банк, щоб не втратити клiєнтiв, не може встановити цiну на кредит значно вище, нiж беруть інші банки (за винятком тих випадкiв, коли вiн бажає приняти на себе фактор бiльш високого ризику).

На слiдуючому етапі проаналiзуємо прибуток банку.

Прибуток- це рiзниця мiж доходами та витратами банку.

Проаналізуємо найбільшу частку загального прибутку - процентний прибуток. Задля цього ми скористуємося таблицею, де проведемо всі необхідні розрахунки. Щоб картина діяльності банку була реальною, вплив методу накопичення ми як і раніше нівелюємо. Задля цього величину яка отримана за методом накопичення в звітному періоді зменьшимо на величину, яку банк мав в попередньому періоді.

Таблиця 2.11

Аналіз прибутку КАБ “Демарк” від кредитної діяльності (щорічно)

(тис.грн.)

Показники	1998 рік	1999 рік	2000 рік	2001 рік
1.Процентнi доходи	1.388,6	1.563,2	2.588,6	5.456,8
2.Процентнi витрати	783,2	1.090,2	1.888,6	4.046,6
3.Прибуток	605,4	473	700	1.410,2

Графічно ці дані зображені у додатку 6.

Наведенi данi, свiдчать про загалом прибуткову діяльність банку. Процентний прибуток самим малим був у 99 році - всього 473 тис.грн, в той час як самим великим він був в 2001році - 1.410,2 тис.грн. і при цьому він був більше в 2,98 рази ніж за 99 рік.

Для якiсної та кiлькiсної оцінки рівня прибутковості в свiтовiй банкiвський практицi використовують модель формування чистого прибутку, яка містить в собі слiдуюче. Модель побудована таким чином, що доходи та витрати групуються на основі якiсних критерiїв, що дозволяє дати на тiльки кiлькiсну, а й якiсну оцiнку рівня прибутковості.

Таблиця 2.12

Формування чистого прибутку

(тис.грн.)

№	Показник	1998р.	1999р.	2000р.	2001р.
1	Процентний доход (група р-кiв №№600, 601,602, 603, 604, 605, 608, 609 ).	1'388,6	1'563,2	2'588,6	5'456,8
2	Процентні витрати (група р-кiв №№700,701, 702, 703, 704, 705, 708,709).	783,2	1'090,2	1'888,6	4'046,6
3	Чистий процентний доход (стр1-стр2)	605,4	473	700	1'410,2
4	Комісійні доходи (група р-кiв №№610, 611, 618).	186,2	155,2	175,1	194,4
5	Комісійні витрати(група р-кiв №№710, 718).	239,5	79,5	87,5	181,4
6	Чистий комісійний доход (стр4-стр5)	-53,3	75,7	87,6	13
7	Інші банківські та небанківські операційні доходи(група р-кiв №№630, 638, 639,648, 649).	242,3	38,8	0,6	9,7
8	Інші банківські та небанківські операційні витрати (група р-кiв №№738, 739, 741, 742, 743, 744, 745, 748, 749).	775,9	575,2	661,3	945,7
9	Поточний результат без врахування результату від торговельних операцій та спецрезерву на покриття втрат (стр3+стр6+стр7-стр8).	18,5	12,3	126,9	487,2
10	Резерв на покриття втрат(група р-кiв №№670 - -група р-кiв №№770)	21,4	15,8	19,8	191,5
11	Результат від торговельних операцій(група р-кiв №№620).	53	25,7	-26,8	-234,8
12	Непередбачені доходи (група р-кiв №№680).	0	0	0	2
13	Непередбачені витрати (група р-кiв №780)	0	0	0	0
14	Прибуток до оподаткування (стр9- стр10 + стр11 +стр12- стр13).	50,1	22,2	80,3	62,9
15	Податок на прибуток (рах-к №7900)	41,8	20,9	79,3	52,7
16	Чистий прибуток (стр14 - стр15).	8,3	1,3	1	10,2

Прокоментуємо наведенi розрахунки. Прибутковiсть банку викликає сумнiв. За 1998 рік банк має збитки навіть по комісійним операціям. Поточний результат без врахування результату від торгівельних операцій та резерву на покртиття можливих збитків є зовсім малим - 18,5 тис.грн. що є нiкчемним результатом для такого банку. В 1999 році ситуація з прибутковістю банка ще більш погіршилася. Поточний результат без врахування результату від торгівельних операцій та резерву на покртиття можливих збитків впав на 66,5%і склав 12,3 тис.грн. Зате банк отримав комісійний прибуток. 75,7 тис.грн., але він був елімінован зменьшенням процентного доходу. Як підсумок,в порівнянні з 1998 роком, прибуток до оподаткування впав на 44% з 50,1 тис.грн.до 22,2 тис.грн. Тому прибуток після оподаткування залишився банку в розмірі 1,3 тис.грн. Вплив податку на формування чистого прибутку графічно зображено в додатку 7. Ще більш цікава ситуація склалася в 2000 році. Процентний доход в порівнянні з попереднім періодом різко (в 1,48 рази) підвищився. Банк отримав також чистий комісійний доход, причому він був більше ніж в попередні періоди. В той же час майже не було інших банківських та небанківських операційних доходів, навідміну від витрат такого же типу у розмірі 661 тис.грн. Як наслідок цієї ситуації, поточний результат без врахування результату від торгівельних операцій та резерву на покртиття можливих збитків склав в 2000 році суму 126,9 тис.грн, тобто на 991,4% більше ніж в попередньому періоді. В той же час, КАБ “Демарк” отримав збитки по торгівельним операціям на суму 26,8 тис.грн. Прибуток до оподаткування склав вже більш вагому величину - 80,3 тис.грн. 2000 рік був дуже цікавим з точки зору наочності податкового впливу на прибуток банку. Після податку на прибуток, в банку залишилось тількі 1 тис.грн. - менше, ніж за будь-який попередній період. (тобто в банка забрали 98,75% його прибутку за фінансовими даними). Найбільш прибутковим був 2001 рік - після оподаткування в банка залишилось 10,2 тис.грн. Сталося це з-за того, що процентний доход склав 1млн. 410,2 тис.грн. Також за цей період був самий меньший комісійний доход. Поточний результат склав досить вагому величину - 487,2 тис.грн (на 284% більше ніж у 2000 році, на 3'860% -- ніж у 1999 році і на 2.633% -- ніж в 98 році). Але більше ніж за всі попередні періоди разом взяті банк витратив на формування резервів у сумі 191,5 тим.грн. і отримав збитки по торгівельним операціям у розмірі 234,8 тис.грн. І хоча прибуток до оподаткування був меньшим ніж, наприклад, у 2000 році, але чистий він становить величину більшу ніж за будь який з трьох попередніх періодів. Слiд вiдмiтити, що при аналiзi КАБ "Демарк" складається враження, що банк або приховує свої доходи, або вiн вказує витрати які насправдi мали iнше призначення. До того ж, термiни витрат i доходів майже завжди не спiвпадают, тому що банк може понести великi витрати сьогоднi, а доход від цього отримати лише завтра.

Дiяльнiсть банку повинна бути спрямована на досягнення конкретних цiлей. Неупереджена оцінка дiяльностi кожного банку починається з визначення того, чи був вiн в змозi досягнути тих цiлей, які ставили перед ним менеджери та акцiонери. Деякi установи бажають забезпечити бiльш стрiмке зростання, інші вiддають перевагу спокiйному життю, прагнучi мiнiмiзувати ризик i пiдтримати iмiдж надiйного банку при невисокому рівні виплат своїм акцiонерам. Крiм того, що iснують поточнi цiлi, які визначають повсякденну діяльність банку, банки все частiше приходять до висновку, що вони мають приділяти особливу увагу вартостi їх акцiонерного капіталу. Справдi, головний принцип менеджменту проголошує, що максимiзацiя вартостi акцiонерного капіталу становить ключову задачу, яка повинна бути прiоритетною над iншими. Майже всі банки утворенi у формi акцiонерних товариств або товариств з обмеженою вiдповiдальнiстю, акцiонери або пайовики яких зацікавлені в зростаннi вартостi капіталу та доходу по ньому. Якщо вартiсть акцiй не збiльшується до того рівня, що задовольняє очiкування акціонерів, iнвестори можуть побажати позбавитися від них, i тодi банк зiткнеться з труднощами в залученнi нового капіталу для забезпечення свого зростання в майбутньому. Тому очевидно, що банківські менеджери повиннi прагнути до максимiзацiї акцiонерного капіталу банку при збереженнi прийнятого рівня ризику за своїми операцiями.

Збiльшення цiни акцiї є найкращою характеристикою банку, оскiльки вiдображає ринкову оцiнку його діяльності (так у всьмому свiтi, але поки ще не у нас). Однак цей показник недостатньо точно її характерiзує. Причина цього полягає в тому, що з великою кiлькiстю банківських акцiй здiйснюється недостатня кiлькiсть операцій. Це примушує фінансових аналiтикiв звертатися до iндикаторiв, які замiнюють показник ринкової вартостi акцiї, наприклад, до рiзноманiтних вiдносних показників прибутковості.

Важливими показниками прибутковості банку, що нинi використовуються у нас та за кордоном виступають:

Прибуток на одиницю активів (ROA);

Прибуток на акцiонерний капiтал (ROE);

СПРЕД (маржа) прибутку (SPRED);

рiвень збалансованостi активів i пасивiв з фiксованою та змiнною процентною ставкою - розрив (GAP).

1. ROA = EAR/AS, де

ASS (assets)- активи банку (при розрахунку беруться середнi загальнi активи);

EAR ( after tax- earning) - чистий прибуток пiсля оподаткування.

Цей коефiцiєнт може використовуватися як коефiцiєнт для оцінки діяльності керiвництва банку. Розрахуємо ROA на 1 число кожного року.

ROA (доход на активи) = 0,02%

на 01.01.99р.

ROA(доход на активи)=0,004%

на 01.01.00р

ROA(доход на активи)=0,01%

на 01.01.01р

ROA(доход на активи)=0,03%

на 01.01.02р

На 01.01.02р. КАБ "Демарк" займав по цьому показнику 163 мiсце серед усiх банків і при цьому ROA=0,05.

Ми бачимо, що ROA (доход на активи) за розраховані перiоди значно (бiльш нiж в 1,5 рази в порівнянні з 98 роком, в 7,5 рази в порівнянні з 99 роком) збiльшився, хоча до оптимального значення 1% дуже далеко. Цей показник значно меньше нiж в середньому по банківській системі. Зміни ROA по рокам можна побачити у додатку 8.

2. ROE = EAR/EQ, де

EAR ( after tax - earning)- чистий прибуток пiсля оподаткування ;

EQU (equity) - акцiонерний капiтал

Розрахуємо ROE станом на кожен квартал.

ROE(доход на капiтал)%=0,138%

на 01.01.99р.

ROE(доход на капiтал)%=0,021%

на 01.01.01р.

ROE(доход на капiтал)%=0,015%

на 01.01.00р.

ROE(доход на капiтал)%=0,147%

на 01.01.02р.

Графічно це зображено у додатку 8.

На 01.01.02р. КАБ “Демарк“ займав по цьому показнику 157 мiсце серед усiх банків

Ми бачимо, що ROE (доход на капiтал)% за розраховані перiоди значно коливався, причому хоча на останній квартал він збільшився, до оптимального значення 15% дуже далеко. Цей показник значно меньше нiж в середньому по банківській системі.

3. SPRED = (INC/EAR ASS) - (EXP/EXP LIA), де

INC (interest income) - процентні доходи ;

EXP (interest expense) - процентні витрати ;

EAR ASS (earning assets) - доходнi активи (як правило, це позики);

EXP LIA (expense liability) - пасиви, за якими сплачуються вiдсотки (як правило, це пiдпроцентнi депозити).

Цей коефіцієнт повинен враховувати тільки активи та пасиви, до яких застосовуються процентні ставки. Таким чином, він виключає вплив безпроцентних депозитів “до запитання”, капіталу та невиконаних вимог резервування на чисті отримані проценти, і - звідси - на прибутки банку. Це ізолює вплив процентної ставки на прибуток банку і цим самим дає більш глибоке розуміння джерел прибутку банку та наслідків уразливості надходжень.

Розрахуємо SPRED на 01.01.00р. і на 01.01.02р. та порiвняємо їх.

SPRED (чистий спред)% на 01.01.00 = [(1563,2 / 17807,8) * 100%] - [(1090,2 / 9562,4) * 100%] = [8,78% - 11,4%] = -2,62%

SPRED (чистий спред)% на 01.01.02 = [(5456,8 / 22329,8) * 100%] - [(4046,6/14119,2) * 100%] = [15,66% - 28,66%]= -13%

Після аналізу розрахункiв SPRED'iв напрошуються сумнi висновки. Станом на 01.01.00 року КАБ "Демарк" сплачував за депозитами та кредитами, які вiн брав, вiдсоткову ставку на 2,62% бiльше, нiж за вложенi депозити та наданi кредити. Тобто банк робив на збиток?!! Станом на 01.01.02 року ця рiзниця (чистий спред) стала ще бiльшою i досягла рівня - “-13%”. До оптимального значення чистого спреду 1,25% обом показникам дуже далеко. Можна зробити висновок про ризикові дiї керiвництва банку. Однак не слід забувати, що запозиченi кошти (депозити та кредити) банк, можливо, використовував в iншому, бiльш прибутковому, напрямi нiж кредитування, тому й SPRED вийшов негативним. До того ж, при розрахунках використовувались такi рахунки:

При розрахунку INC (interest income) - групи рахункiв №№600, 601, 602, 603, 604, 605, 608, 609;

При розрахунку EXP (interest expense) - групи рахункiв №№700, 701, 702, 703, 704, 705, 708, 709.

При розрахунку EAR ASS (earning assets) - групи рахункiв №№201 (корегувався на р-к №2018), 204 (корегувався на р-ки №№2048, 2049), 205 (корегувався на р-ки №№2058, 2059), 206 (корегувався на р-ки №№2068, 2069), 207 (корегувався на р-ки №№2078,2079), 209, 210 (корегувався на р-ки №№2108, 2109), 211 (корегувався на р-ки №№2118, 2119), 219 (корегувався на р-ки №№2198, 2199), 220 (корегувався на р-ки №№2208, 2209), 221 (корегувався на р-ки №№2218, 2219), 229.

При розрахунку EXP LIA (expense liability) - групи рахункiв №№131 (корегувався на р-к №1318), 132 (корегувався на р-к №1328), 161 (корегувався на р-к №1618), 162 (корегувався на р-к №1628), 261 (корегувався на р-к №2618), 263 (корегувався на р-к №2638), а також рахунки №№2514, 2525, 2546.

Кожен з наведених показників характерiзує той чи iнший аспект прибутковості банку. Так, ROA - передусiм, показник ефективностi роботи менеджерiв. Вiн показує, як менеджери банку справляються з завданням отримання чистого прибутку з активів банкiвської установи. Показник ROE - вимiрювач доходностi. Його значення завжди буде цiкавити акціонерів. Вiн приблизно встановлює розмiр чистого прибутку, який будуть отримувати акцiонери від iнвестування свого капіталу. За допомогою SPRED оцiнюється, наскiльки успiшно банк виконує функцiю посередника мiж вкладниками та позичальниками i наскiлькi гостра конкуренцiя на ринку, що обслуговується банком. Посилення конкуренцiї часто призводить до скорочення рiзницi мiж середнiми доходами за активами та середнiми видатками за пасивами.

4. Використовується ще один показник, який має назву GAP (розрив). Вiн характерiзує рiвень збалансованостi активів i пасивiв з фiксованою та змiнною процентною ставкою. Спрва в тому, що в практицi iноземних банківських установ часто застосовуються такi види договорiв, зміни в яких майже неможливi. Якщо чутливих до змiн процентних ставок активів за кожний певний перiод часу бiльше пасивiв вiдповiдного гатунку, то банк буде мати позитивний GAP (GAP>0). Коли розмiр чутливих до змiн пасивiв перевищує розмiр активів з вiдповiдними характеристиками, банк буде значення GAP<0.

Процентні ставки за кредитами та депозитами майже завжди еластичнi до змiн облiкової ставки НБУ. Майже усi банки у ситуацiї, коли зменьшується облiкова ставка НБУ, зменьшують свої ставки. Для того, щоб захистити прибуток банку від негативного впливу процентних ставок, його керiвництво має прагнути до пiдтримки на фiксованому рівні значення коефiцiєнта чистої процентної маржi.

Цей коефiцiєнт розраховується так:

NIS = (INC - EXP)/(EAR ASS), де

NIS- чиста процентна маржа ;

INC- сумарний процентний доход ;

EXP- сумарнi процентні витрати ;

EAR ASS (earning assets)- доходнi активи (однак в Інструкції “Про порядок регулювання комерційних банків” - це середнi загальнi активи; цей пiдхiд ми i будемо використовувати).

Цей коефіцієнт визначає здатність банку приносити прибуток - його дохід від процентної різниці як процент середніх загальних активів. На практиці існує альтернативна формула, яка подає в чисельнику дохідні активи, базуючись на тому припущенні, що процентна маржа стосується тих доходних активів, що задіяні у процес отримання доходу від процентів. Однак і ті активи, проценти за якими не отримуються, і пасиви, проценти за яких не сплачуються, мають значний вплив на чисту процентну маржу. Так відбувається внаслідок того, що активи, за якими не отримуються проценти, є тягарем на дохід, особливо якщо вони фінансуються за рахунок підпроцентних пасивів; у той час, як депозити, за якими не нараховуються проценти, надходження збільшуються, особливо якщо за їх рахунок фінансуються ті активи, за якими отримуються високі проценти.

Розрахуємо цей коефiцiєнт станом на 01.01.00 р. та на 01.01.02 р. та порiвняємо їх значення (наведені розрахунки йдуть в тис.грн.).

NIS (чиста процентна маржа)% на 01.01.00р. = [(1563,2 - 1090,2) /

/ 31245,25] * 100% = [473 / 31245,25] * 100% = 1,51%

NIS(чиста процентна маржа)% на 01.01.02р.= [( 5456,8- 4046,6)/35105]*

* 100% = [1410,2/35105] * 100% = 4,02%

Можна зробити висновок, що в цьому випадку йде поліпшення стану прибутковості банку. Значення чистої процентної маржi збільшилося з 1,51% до 4,02% i до оптимального значення 4,5% КАБ “Демарк“ лише трохи не дотягує. Однак покращення NIS за півроку було досить значне - в 2,66 рази.

Ще одним показником є iнший операцiйний дохiд до загальних активів.Iнший операцiйний дохiд ₌ iнший операцiйний дохiддо загальних активiв середнi загальні активи

Цей коефіцієнт показує залежність від "нетрадиційного доходу". Збільшення цього коефіцієнта може показувати здорову диверсифікацію в платні фінансові послуги чи нездорове намагання досягти спекулятивного прибутку, щоб замаскувати недостатність основного банківського доходу від процентів.

Розрахуємо цей коефiцiєнт станом на 01.01.00р. та на 01.01.02р. та порiвняємо їх значення (нижченаведений розрахунок йде в тис.грн.).

На 01.01.00р. (за ІІ квартал)

Iнший операцiйний дохiд = [(155,2 + 25,7 + 38,8) / 31245,25] * 100% =

до загальних активів = [33026,5 / 31245,25] * 100% = 0,70%

На 01.01.02р. (за IV квартал)

Iнший операцiйний дохiд = [(194,4 + (-234,8) + 9,7) / 35105] *

до загальних активів * 100% = [333561,6 / 35105] *100% = -0,087%

В цьому випадку ми бачимо значне погіршення даного показника з 0,70% до -0,087% , що є дуже поганою прикметою. Сталося це внаслідок збитків по торгівельним операціям, стан яких вивчався на попередніх етапах. Але як вже зазначалося вище цей показник може говорити про здорову диверсифікацію в платні фінансові послуги чи нездорове намагання досягти спекулятивного прибутку, щоб замаскувати недостатність основного банківського доходу від процентів, тому однозначно трактувати цей показник без вивчення загального стану банка не слід.

При розрахунку цього показника в склад iншого операцiйного доходу включались: комісійні доходи, інші банківські та небанківські операційні доходи та результат від торговельних операцій.

Для аналізу змін які відбулися у власному капіталі протягом періоду 31.12.1998 та 31.12.1999 року, тобто до емісійного періоду та періоду після сьомої емісії скористаємося таблицею 2.13.

Таблиця № 2.13

Аналіз змін у власному капіталі.

Показник	31.12.1998	31.12.1999	Абсолютне відхилення	Темп росту
	Тис. Гри.	Тис. гри.	Тис. гри.	%
Сплачений зареєстрований капітал банку	7656,62	9345,00	1688,38	122,09
Власні акції банку, що придбані у акціонерів	-	-133,30	-	-
Емісійні різниці	0,73	88,17	87.44	12078,08
Загальні резерви	290,22	290,22	-	-
Резервні фонди	212,46	218,24	5,78	102,72
Прибутки минулих років	2372,07	2598,19	226,12	109,53
Прибутки минулого року, що очікує затвердження	115,88	130,11	14,23	112.28
Результати переоцінки основних засобів	158,64	129,92	-28,72	81,89
Капітал усього	10806,62	12666,56	1859,94	117,2

Дані таблиці 2.14 свідчать, що власний капітал КАБ "Демарк" за 1999 рік збільшився на 1859,94 тис. гривень. Зміни відбулися за рахунок розподілу прибутку попереднього звітного періоду у загальні резерви та резервні фонди (відповідно 290,22 тис. гривень та 218, 24 тис. гривень).

Також прослідковується прибуток минулих років на 226,12 тис. гривень та прибутку минулого року, очікує затвердження на 14.23 тис. гривень.

Банк здійснив переоцінку основних доходів в 1999 році на 129, 92 тис. гривень, що нижче переоцінки основних доходів 1998 року на 28.72 тис. гривень.

Також зміни відбулися за рахунок емісійних різниць, абсолютне відхилення яких складає 87.44 тис. гривень.

Але найголовніше, що банк збільшив свій капітал за рахунок збільшення статутного фонду, яке досягалося шляхом емісії акцій.

Сплачений зареєстрований капітал банку зріс на 1688,38 тис. гривень і становить 9345,00 тис. гривень.

Спробуємо простежити зміни у власному капіталі за період з 2000 року по 2001 рік.

Таблиця 2.14

Аналіз змін у власному капіталі.

Статті банку	31.12.2000	31.12.2001	Абсолютне відхилення	Темп росту
	Тис. гри.	Тис. гри.	Тис. грн.	%
Зареєстрований статутний капітал банку	9345,00	9345,000	-	-
Власні акції банку, що придбані у акціонерів	-123,84	-87,74	36,10	70,85
Емісійні різниці	160,92	334,82	179,9	208,07
Резервні фонди	223,53	314,53	91,00	140,71
Прибутки минулих років	2951,67	3528,86	577,019	119,55
Прибутки минулого року, що очікує затвердження	453,20	132,85	-320,35	29,31
Результати переоцінки основних засобів	6202,80	6202,80	-	-
Капітал усього	19213,27	19771,12	557,85	102,90

Аналізуючи зміни у власному капіталі банку ми виявили, що капітал банку зріс на 557,85 тис. гривень. В першу чергу на зміни капіталу вплинули прибутки минулих років (абсолютне відхилення 577,19 тис. гривень) але простежується значне зменшення прибутку минулого року, що очікує затвердження на - 320,35 тис. гривень. Також збільшення капіталу банку пройшло за рахунок емісійнихрізниць (абсолютне відхилення 173,9 тис. гривень).

Розподіл прибутку у резервні фонди - також відбувається збільшення капіталу (абсолютне відхилення 91,00 тис. гривень).

Ми бачимо, що проходить незначне збільшення капіталу, це пояснюється зменшенням прибутку минулого року, що очікує затвердження й тим, що банк у 2001 році не проводив емісії акцій, що дасть змогу підвищити статутний капітал.